П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2018 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 169573 від 02.06.2018 року вбачається, що ОСОБА_1, 02.06.2011 року, о 21.40 год., під час перетинання державного кордону в пункті пропуску «Ужгород» пред’явив на паспортний контроль для в’їзду в Україну закордонний паспорт громадянина ОСОБА_2 BD8182522, тобто вчинив спробу незаконного перетину державного кордону без відповідного для громадянина України документу, чим порушила вимоги ст. ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57.

ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся шляхом надіслання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням.

Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що провадження у даній справі слід закрити у зв’язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту вказаної статті та змісту ч. 4 ст. 55 Конституції України випливає, що воля держави, спрямована на припинення протиправних дій, виражена досить чітко, тому що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе тільки на підставах, установлених у законі. Якщо такі підстави відсутні або якщо вина особи у вчиненні діяння з цих підстав не доведена, особу не може бути піддано будь-якому заходу адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 248 КУпАП передбачено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов’язковими елементами якого є: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Диспозицією ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.

Об’єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави. Об’єктивна сторона цього правопорушення виражається у перетинанні державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади. Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.

Із суб’єктивної сторони незаконне перетинання державного кордону припускає прямий умисел, тобто виражається в умисній формі вини. Особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає зробити такі протиправні дії.

Згідно з наявним у матеріалах справи рапортом інспектора прикордонної служби 3-ї категорії 1-го відділення ІПС відділу прикордонної служби «Ужгород» старшого прапорщика ОСОБА_3 від 02.06.2018 року, з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. 02.06.2018 року останній виконував наказ на охорону державного кордону України в міжнародному пункті пропуску «Ужгород» для автомобільного сполучення в прикордонному наряді «Старший прикордонних нарядів в пункті пропуску». Близько 21 год. 40 хв. від прикордонного наряду «Перевірка документів» у складі прапорщика ОСОБА_4 надійшла доповідь про те, що на в’їзд в Україну слідує громадянин ОСОБА_2, який на паспортний контроль пред’явив паспортний документ громадянина ОСОБА_2 для закордонних поїздок серії BD8182522, виданий 04.10.2013 року на ім’я JAKOVLEV JEVHENYIJ, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час внесення інформації до бази даних ГАРТ 1/П було зафіксовано спрацювання бази даних 1-2 ДУДО (доручення правоохоронних органів) індекс В (додаткове вивчення). В ході проведення перевірочних заходів було отримано інформацію про те, що вищезазначений громадянин являється громадянином України, про що свідчить «Форма-1» № 601575 від 24.03.1988 року, видана Ужгородським МВС, в якій зазначено що, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, загально-громадський паспортний документ громадянина України серії ВО № 310006, виданий 10.07.1997 року, являється громадянином України. О 22 год. 00 хв. в пункті пропуску «Ужгород» прибув черговий ОРВ з м.д. Ужгород для проведення опитування ОСОБА_1 та відбирання пояснення. Від пояснення громадянин відмовився, але в усній формі підтвердив, що являється громадянином України та ОСОБА_2. Своїми діями порушив вимоги ст. ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57. Після доповіді старшому зміни прикордонних нарядів відділу прикордонної служби «Ужгород» на громадянина України ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 169573 від 02.06.2018 року, складеного щодо ОСОБА_1, не вбачається та не вказано жодної дії, вчиненої ОСОБА_1, що підпадає під ознаки об’єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а матеріали справи про адміністративне правопорушення, оформлені за результатами вчиненого правопорушення не містять жодних доказів, що подані ОСОБА_1 документи при спробі перетину державного кордону 02.06.2018 року о 21 год. 40 год. у пункті пропуску «Ужгород» містять недостовірні відомості про особу ОСОБА_1 та є підробленими чи не дійсними, і такими, що не дають право перетнути кордон України.

Як встановлено суддею та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 пред’явив на паспортний контроль громадянина ОСОБА_2 BD8182522, виданий 04.10.2013 року, і такі його дії кваліфіковано як спроба незаконного перетинання державного кордону.

З матеріалів справи вбачається, що в ОСОБА_1 наявний паспорт громадянина України, що підтверджується наявною у матеріалах справи «Формою-1» № 601575 від 24.03.1988 року, виданою Ужгородським МВС, згідно з якою, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має паспорт громадянина України серії ВО № 310006, виданий 10.07.1997 року, а також у нього наявний вищезазначений паспорт громадянина ОСОБА_2.

Суддя враховує, що матеріали даної справи про адміністративне правопорушення не містять жодного доказу того, що паспорт громадянина ОСОБА_2, пред’явлений ОСОБА_1 є підроблений або містить недостовірні відомості, а тому, сам факт пред’явлення документу, який є дійсним, не може вважатися порушенням законодавства та не вважається порушенням правил та порядку перетинання державного кордону України.

Як роз’яснено у п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст. ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту. Відповідно до п. 4.1 вказаного Рішення процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

При прийнятті рішення суддя також враховує принципи Європейської конвенції про громадянство від 06.11.1997 року, ратифікованої Україною із застереженням та заявою Законом № 163-V (163-16) від 20.09.2006 року, згідно з якою Україна зобов`язалася гарантувати права громадян із множинним громадянством, зокрема, ст. 17, відповідно до якої, визначаючи права та обов`язки, пов’язані із множинним громадянством: громадяни держави – учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов`язки, як і інші громадяни держави-учасниці.

Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов’язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, приходжу до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю у зв’язку з відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247 п. 1, 251, 252, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_5