237/1285/18

Суддя 1-ої інстанції Сенаторов В.А.

Суддя доповідач – Куракова В.В.

Категорія: ч. 2 ст. 204-3 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Маріуполь

Суддя судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Мар’їнського районного суду Донецької області від 15 травня 2018 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-3 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень з конфіскацією товарів, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, 30 березня 2018 року перетинаючи КПВВ «Мар’їнка» (дорожній коридор Донецьк – Курахове) на автомобілі «Daewoo Lanos» 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ( власник та водій) здійснював приховане переміщення товарно – матеріальних цінностей (промислова автоматизація DK-8070/NK та сумісні промислові контролери ICP CON I-7188), які не входять до переліку дозволених для переміщення через лінію розмежування товарів, чим порушив Наказ Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України від 24.03.2017 року № 39 в частині перевищення суми товарів, дозволених для переміщення через лінію зіткнення. Таким чином, ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204 -3 КУпАП.

На вказану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова суду незаконна та підлягає скасуванню. Вказує, що з матеріалів справи вбачається, що оцінку товарів проводила не уповноважена на те особа. Зазначає, що використання інтернет ресурсу для порівняння цін на товари, що перевозилися не відповідає дійсності. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати, адміністративну справу закрити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що слід поновити строк на апеляційне оскарження, скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін за таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-3 КУпАП.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 0164 від 30 березня 2018 року (а.с. 1-3), протоколом вилучення від 30 березня 2018 р. (а.с. 4-7), розпискою ОСОБА_2, відповідно до якої останній добровільно дозволяє провести огляд його автомобіля (а.с. 11), розпискою ОСОБА_2 про отримання його автомобіля (а.с. 12), заявою ОСОБА_2, в якій останній визнає свою вину у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні (а.с. 15), квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 63 (а.с. 17), рапортом ст. о/у з ОВС УОЗ на ОТЗ АТО ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 (а.с.18-20), поясненнями ОСОБА_2, в яких останній визнав свою вину у порушенні наказу № 39 від 23.03.2017 року.

Статтею 204-3 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, що тягне за собою накладення штрафу на осіб, які переміщують такі товари з конфіскацією таких товарів.

Відповідно до п. 9 «Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 99 від 01 березня 2017 року, фізичні особи здійснюють переміщення товарів у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі автомобільним транспортом за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), що затверджуються МТОТ.

Згідно з п. 4 «Переліку та обсягів товарів, дозволених для переміщення до/з гуманітарно-логістичних центрів та через лінію зіткнення», затвердженого Наказом Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України № 39 від 24.03.2017 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 березня 2017 року за № 417/30285, встановлено такі обсяги товарів (крім особистих речей та підакцизних товарів), що переміщуються фізичними особами: через лінію зіткнення з неконтрольованої території на контрольовану територію та у зворотному напрямку - товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 75 кг на одну особу.

Так, з рапорту ст. о/у з ОВС УОЗ на ОТЗ АТО ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3 вбачається, що вартість вилучених у ОСОБА_2 товарів складає близько 16 871, 73 грн. За таких умов в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-3 КУпАП.

Крім того, в матеріалах справи наявні заява та пояснення ОСОБА_2, в яких він зазначає, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає та більше зобов’язується не порушувати правила перевезення товарів через лінію зіткнення.

Відповідно до п. 4 "Порядку обліку, зберігання, оцінки вилученого митницями ДФС майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2001 р. N 1724 попередня оцінка майна проводиться митницями ДФС самостійно, а у випадках, визначених законодавством, - із залученням суб'єктів оціночної діяльності. Оцінка вилученого у ОСОБА_2 майна проводилась ст. о/у з ОВС УОЗ на ОТЗ АТО ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3, тобто працівником ДФС самостійно. Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо проведення оцінки не уповноваженою на те особою є необґрунтованими.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що і було зроблено судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, його наслідки, обставини даної справи, а також дані про особу правопорушника, і наклав на правопорушника справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень з конфіскацією товарів.

Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог та скасування постанови суду першої інстанції немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Мар’їнського районного суду Донецької області від 15 травня 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Мар’їнського районного суду Донецької області від 15 травня 2018 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Куракова