Провадження № 2/307/1036/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Панчишин В.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд із позовною заявою в якій просить збільшити розмір аліментів стягуваних з відповідача на її користь на підставі рішення Тячівського районного суду від 05.11.2014 р. на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 Посилається на те, що вона намагається самостійно створити дітям належні умови для їхнього всебічного розвитку, але враховуючи різке підвищення цін на основні життєво необхідні товари та вік дітей, з кожним роком їй це все важче зробити. Відповідач як батько дітей зобов’язаний брати безпосередню участь у матеріальному забезпеченні дітей. Просить стягувати з відповідача на утримання дітей 3600 грв. Надала суд заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Тячівського районного суду від 05.11.2014 р. з відповідача було стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1500 грв. щомісяця.

26.05.2016 р. Тячівським районним судом було ухвалено рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_5

З довідок Нересницької сільської ради № 559 від 27.12.2017 р. вбачається, що на утриманні позивачки знаходяться троє малолітніх дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання позивачка разом з дітьми проживає у будинку батьків. Батько дітей ОСОБА_2 не проживає з ними більше чотирьох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повнолітнього віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

За правилами ст. 192 СК України розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального стану та в інших випадках, передбачених сімейним кодексом.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" звернуто увагу суддів на те, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. У разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, аліменти стягуються відповідно до вимог частин 5 - 7 ст. 181 СК. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Порядок стягнення аліментів визначено у Законі "Про виконавче провадження", а також у статтях 194 - 197, 274 СК.

Суд вважає, що з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів сталася значна зміна цін на основні життєво-необхідні товари та продукти, що є загальновідомою обставиною і не потребує доказування, тому є підстави для часткового задоволення позову.

Визначаючи розмір аліментів суд враховує матеріальний стан позивачки, яка сама виховує трьох дітей, і приходить до висновку, що ОСОБА_2, як молодий, працездатний чоловік, у змозі працювати та заробити таку суму, щоб сплачувати на утримання кожної дитини по 1200 грв. гривень на місяць.

Частиною 1 ст. 76 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

За таких обставин, керуючись ч. 2 ст. 247, ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 166, 180, 184, 192 СК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю. Збільшити розмір аліментів стягнутих рішенням Тячівського районного суду від 05.11.2014 року, і стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, (інші відомості відсутні), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі по одній тисячі двісті гривень на кожну дитину щомісячно до їх повноліття, з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України сімсот чотири гривні 80 коп. судового збору.

Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне рішення складено 03.07.2018 року.

Головуючий: Гримут В.І.