Справа № 303/6672/17

2/303/247/18

ряд. стат. звіту - 30

РІШЕННЯ

Іменем України

03 липня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого - судді Монич В.О.

секретар судового засідання Тромпак В.В.

Справа №303/6672/17.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, -

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1, інтереси якого представляє ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом.

Позовні вимоги мотивує тим, що вироком Мукачівського міськрайонного суду від 25 листопада 2010 року, який набув законної сили 13 грудня 2010 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце приблизно о 23 годині 30 хвилин 13 травня 2010 року під час якої, керуючи автомобілем марки “ВАЗ-2107”, державний реєстраційний номер 62437 Ре та рухаючись по вул.Сороча в напрямку вул.Матросова в м.Мукачево, після виконання повороту праворуч, не забезпечив безпеку дорожнього руху, грубо порушивши правила дорожнього руху України, не впорався з керуванням транспортного, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравма; ЗЧМТ; забій головного мозку важкого ступеня по типу дифузного аксонального забою; мозкова кома І-ІІ ступенів; субарахноідальний крововилив, що проявилося анізорефлексією, ригідністю м'язів потилиці; закритий перелом головки лівої стегнової кістки та задній вивих лівого стегна, які згідно висновку судово-медичного експерта №412/2010 від 20 липня 2010 року, відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що є небезпечними для життя у момент спричинення. Так, відповідача ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, і на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік. Зазначає, що наслідком отримання зазначених тілесних ушкоджень, Мукачівською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 було встановлено інвалідність 2-ої групи, на строк - “безтерміново”, з висновком про умови та баретер праці - “згідно з індивідуальною програмою реабілітації” та рекомендованими заходами по відновленню працездатності - “лікування у травматолога”, що підтверджується Довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 АВ №0737039. Окрім того, згідно індивідуальної програми реабілітації від 26 вересня 2016 року №1477 виданої МСЕК ОСОБА_1 встановлені такі обставини: причина інвалідності : наслідки травми; безперервна тривалість перебування на лікуванні, а також встановлений клініко-функціональний діагнозта код за МКХ-10: хронічний остеомієліт в/з лівого стегна, норицева форма, часто рецидивуючий перебіг, стадія загострення. Стан після рендопротезування лівого кульшового суглоба з вкорочення лівої ноги на 12 см із згинально-привідною контрактурою лівого кульшового суглобу важкого ступеню та вираженим больовим синдромом, зі значно вираженим порушенням функції лівої нижньої кінцівки, опори та ходи. Виражена згинально-розгинальна контрактура лівого ліктьового суглоба з вираженим порушенням функції лівої руки. Кістковий анкілозсуглобів лівої стопи і підтаранного суглоба з втратою функції опори та ходи. Супутні захворювання (код за МХК-10); наслідки перенесеної важкої черепно-мозкової травми: дифузного аксонального забою головного мозку у вигляді вираженого лівобічного геміпарезу із помірним порушенням хапальної функції лівої руки. Посттравматичний парез лівого малогомілкового нерва. Окрім того, згідно ІПР: метою реабілітації є тільки часткове відновлення обмеження життєдіяльності, часткове відновлення соціально-побутового стану, часткове відновлення професійної і трудової діяльності; рекомендації щодо подальшої реабілітації: потребує продовження реабілітаційних заходів; ІПР виконана частково; причини невиконання ІПР: складення при отриманні реабілітаційної допомоги. В період з 23 квітня 2014 року по 23 листопада 2016 року з метою відновлення життєдіяльності позивача ОСОБА_1, яке при цьому, відбулося частково, ним були здійснені додаткові витрати, пов'язані із каліцтвом, які були викликані необхідністю придбання медикаментів та матеріалів, комплектуючих медичного призначення, здійснення обстежень, лабораторних досліджень, проведення хірургічних операцій, тощо, що в загальному склало 63 709 грн. Так, угоди про добровільне відшкодування шкоди, завданої каліцтвом між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не досягнуто, відповідач відмовляється відшкодувати зазначені витрати. Тому на підставі вищенаведеного ОСОБА_2 звертається до суду в інтересах ОСОБА_1 та просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь 63 709 грн. - завданої шкоди, завданої каліцтвом.

Позивач - ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задоволити.

Відповідач - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин 1, 2, 3 та 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 25 листопада 2010 року по кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України Мукачівським міськрайонним судом винесено вирок та ухвалено: “ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік”. Так, при винесенні даного вироку судом встановлено, що : “ОСОБА_3 13 травня 2010 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки “ВАЗ-2107”, державний реєстраційний номерний знак 624 37 РЕ, який знаходився в технічно справному стані, що належить його батькові ОСОБА_5, в темну пору доби рухався зі швидкістю близько 60 км/год по вул.Сороча в напрямку вул.Матросова в м.Мукачево. Наближаючись до правостороннього повороту дороги, не вжив заходів до зменшення швидкості свого автомобіля, не забезпечив безпеку дорожнього руху, грубо порушив вимоги п.п.1.3,1.4,1.5,1.10,10.1,11.1,11.2,11.3,12.1,12.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого поблизу будинку № 206 не впорався з керуванням свого транспортного засобу, допустив виїзд на зустрічну смугу руху, де скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, який в той час рухався на дорожньому велосипеді марки «Україна» по своїй смузі руху. В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, завдано тяжкі тілесні ушкодження” (а.с.8-9).

З копії Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії АВ №0737039 виданої 26 вересня 2016 року, вбачається, що ОСОБА_1, є інвалідом другої групи за загальним захворюванням, в якій також зазначено рекомендаційні заходи щодо відновлення працездатності - лікування у травматолога (а.с.6).

Згідно індивідуальної програми реабілітації від 26 вересня 2016 року №1477 виданої МСЕК ОСОБА_1 встановлені такі обставини: причина інвалідності : наслідки травми; безперервна тривалість перебування на лікуванні, а також встановлений клініко-функціональний діагнозта код за МКХ-10: хронічний остеомієліт в/з лівого стегна, норицева форма, часто рецидивуючий перебіг, стадія загострення. Стан після рендопротезування лівого кульшового суглоба з вкорочення лівої ноги на 12 см із згинально-привідною контрактурою лівого кульшового суглобу важкого ступеню та вираженим больовим синдромом, зі значно вираженим порушенням функції лівої нижньої кінцівки, опори та ходи. Виражена згинально-розгинальна контрактура лівого ліктьового суглоба з вираженим порушенням функції лівої руки. Кістковий анкілозсуглобів лівої стопи і підтаранного суглоба з втратою функції опори та ходи. Супутні захворювання (код за МХК-10); наслідки перенесеної важкої черепно-мозкової травми: дифузного аксонального забою головного мозку у вигляді вираженого лівобічного геміпарезу із помірним порушенням хапальної функції лівої руки. Посттравматичний парез лівого малогомілкового нерва (а.с.7). Про факт захворювання ОСОБА_1 також свідчать копія ОСОБА_4 з історії хвороби вузлової клінічної лікарні ст.Чернівці Львівської залізничної колії від 13 травня 2014 року (а.с.10), копія Виписки з історії хвороби наданої ТзОВ “Центр травматології та ортопедії” шведсько-українська клініка “Angeihoim” за період червень - липень 2015 року (а.с.13), копія Виписки з історії хвороби за період з 05 жовтня 2016 року по 23 листопада 2016 року (а.с.18).

За період захворювання ОСОБА_1 поніс витрати, про що свідчить перелік послуг та медикаментів та матеріали медичного призначення надані Товариством з обмеженою відповідальністю Центр травматології та ортопедії на загальну суму 12 330,01 грн. та копія квитанції до прибуткового касового ордера №5479 від 14 травня 2014 року на загальну суму 12500 грн (а.с.11, 12), копія Акту про надані медичні послуги на суму 175 грн. від 28 квітня 2015 року (а.с.14), копія Акту про надані послуги від 28 квітня 2015 року на суму 1015 грн. з яких оплачено 490 грн. (а.с.15), копія Акту виконаних робіт від 02 липня 2015 року наданого Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр травматології та ортопедії”, відповідно до якого ОСОБА_1 було здійснено видалення тимчасового спейсера та реендопротезування лівого кульшового суглоба (а.с.16) та копія квитанція від 02 липня 2015 року (а.с.17), копія Акту виконаних робіт від 23 листопада 2016 року наданого ТзОВ “Центр травматології та ортопедії, відповідно до якого ОСОБА_1 здійснено видалення ендопротеза лівого кульшового суглоба, установка тимчасово-артикулючого цементного спейсера з амікацином (а.с.19), та копія квитанції від 23 листопада 2016 року (а.с.20) та квитанції до прибуткового касового ордеру №13 від 23 листопада 2016 року на суму 15 389 грн. (а.с.21).

19 березня 2018 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду по вищевказаній справі призначено судово-медичної експертизу відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на виконання якої поставлено ряд запитання, а проведення самої експертизи доручено судовим експертам Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи. Однак, 07 червня 2018 року до Мукачівського міськрайонного суду від завідувача відділу експертизи трупів обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_7 надійшов супровідний лист, в якому зазначає, що станом на 05 червня 2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 в Закарпатське обласне бюро СМЕ не з'явився, у зв'язку з чим матеріали цивільної справи, повернуто без виконання ухвали суду.

В ухвалі Мукачівського міськрайонного суду від 19 березня 2018 року про призначення судово-медичної експертизи роз'яснено зміст статті 109 Цивільного процесуального кодексу України, якою встановлено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Так, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Нормою частини 1 статті 201 Цивільного кодексу України, встановлено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Нормою частини 1 статті 1195 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Тобто, національне законодавство передбачає відповідальність за завдання шкоди здоров'ю фізичної особи каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Поняттям «каліцтво», в свою чергу, охоплюються дві основні категорії: травма та професійне ушкодження здоров'я. Зокрема, травма характеризується раптовим та, як правило, одноразовим зовнішнім впливом на організм, внаслідок чого йому завдається фізичне ушкодження, наприклад, удар, результатом якого є перелом кісток.

Специфіка шкоди, яка завдана здоров'ю, полягає також і в тому, що вона не може бути відшкодована в натурі та оцінена в грошовому еквіваленті. І тому об'єктом відшкодування буде не зазначена шкода, а лише майнові втрати, що зазнала фізична особа, внаслідок завдання цієї шкоди. До таких втрат законодавець відносить: а) заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності; б) додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Однак цей перелік є орієнтовним і у випадку, коли потерпілий має ще й інші втрати, які пов'язані з відповідним ушкодженням здоров'я, то він має право вимагати і їх відшкодування.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Нормою статті 76 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що о 23 годині 30 хвилин 13 травня 2010 року ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки “ВАЗ-2107”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючи по вул.Сороча в напрямку вул.Матросова в м.Мукачев після виконання повороту праворуч, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не впоравшись з керуванням транспортного засобу, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, який внаслідок чого отримав тілесні ушкодження, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що є небезпечними для життя у момент спричинення. Так, вироком Мукачівського міськрайонного суду ОСОБА_3 притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та засуджено до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а на підставі статті 75 КК України його звільнено від кримінальної відповідальності строком на один рік. Так, до Мукачівського міськрайонного суду ОСОБА_1 звернувся 22 листопада 2017 року, не зважаючи на те, що заподіяні йому тілесні ушкодження були спричинені у 2010 році. У зв'язку з чим ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 19 березня 2018 року по справі було призначено судово-медичну експертизу відносно ОСОБА_1, для з'ясування того чи перебуває вкорочення лівої ноги ОСОБА_1 у прямому причинному зв’язку з травмами, отриманими ним 13.05.2010 року, чи могло вкорочення лівої ноги останнього стати наслідком допущеної помилки під час первинного оперативного лікування - реендопротезування кульшового суглобу в жовтні 2012 року, чи могло вкорочення лівої ноги стати наслідком не виконання чи неналежного виконання позивачем рекомендацій та приписів індивідуальної програми реаблітації встановленої йому МСЕК 15.09.2010 року; в результаті чого настало септичне розхитування ендопротеза лівого кульшового суглоба, чи могло це бути наслідком помилки лікувальної установи, чи недотримання приписів лікарів з боку ОСОБА_1, що стало причиною проведення ОСОБА_1 хірургічних операцій 25.04.2014 року, 16.06.2015 року, 06.10.2016 року, та 11.11.2015 року та чи перебувають вони в причинному зв’язку з первинними травмами, отриманими ним 13.05.2010 року, чи мали місце травми лівої ноги ОСОБА_1 у період часу з жовтня 2012 року по листопад 2016 року, що стало причиною порушення функцій лівої верхньої кінцівки та чи перебуває воно в причинному зв’язку з первинною травмою, отриманою ОСОБА_1 під час ДТП 13.05.2010 року. Однак, вищевказана ухвала суду не виконана, у зв'язку з неявкою позивача по справі ОСОБА_1 (який наділений всіма процесуальними правами та обов'язками) до Закарпатського обласного бюро СМЕ для проведення судово-медичної експертизи відносно нього. Таким чином, суд позбавлений можливості об'єктивно та безпосередньо дослідити докази по справі та визначити на даний час ступінь важкості ушкодження здоров'ю позивачу по справі ОСОБА_1 в результаті ДТП, яка сталася 13 травня 2010 року, а також причинний зв'язок між хірургічними операціями, які були проведені 25 квітня 2014 року, 16 червня 2015 року, 06 жовтня 2016 року, та 11 листопада 2015 року та первинними травмами, отриманими ним 13 травня 2010 року.

Суд критично відносить до наданих позивачем ОСОБА_1 копії актів про виконання робіт (оперативне лікування) та надання медичних послуг у період 2014-2016 років, оскільки ним не доведено, що саме ДТП, яка сталася 13 травня 2010 року, стало підставою для здійснення оперативних та медичних лікувань у 2015 році, що також підтверджується фактом його не явки до Закарпатського обласного бюро експертиз, і тим самим підтвердив факт, що причинного зв'язку між проведенням даних оперативних лікувань та наданні медичних послуг на суму 63709 грн. та дорожньо-транспортною пригодою яка сталася 13 травня 2010 року - не має.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом у розмірі 63 709 грн. і в задоволенні даної позовної заяви необхідно відмовити, за недоведеності.

З урахуванням наведеного, всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 інтереси якого представляє ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом - необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 1195 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом в розмірі - 63 709 (шістдесят три тисячі сімсот дев'ять) гривень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, індекс 89611, с.Кендерешів, вул. Сороча буд.№18, Мукачівського району, Закарпатської області.

Відповідач - ОСОБА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3, індекс 89667, с.Завидово, вул. Пушкіна, буд.№4, Мукачівського району, Закарпатської області.

Головуючий В.О.Монич