Провадження № 2/243/232/2018

Справа № 243/9380/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Кузнецова Р.В.,

за участю секретаря Малиновської І.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов’янського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з уточненим в ході судового розгляду позовом до ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з 01 січня 2016 року по 01 вересня 2016 року вона працювала на станції Микитівка ДП «Донецька залізниця», та була звільнена з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України у зв’язку із виходом на пенсію за вислугою років. На день її звільнення з підприємства, сума нарахованої але невиплаченої заробітної плати становила 15 337,56 грн., яка до теперішнього часу залишається їй невиплаченою.

Вважає такі дії відповідача незаконними та просить суд стягнути на її користь суму нарахованої але не виплаченої заробітної плати в розмірі 15 337,56 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 5000,00 грн.

Крім того, невиплата заробітної плати у строки передбачені ст. 116 КЗпП України, призвело до маральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків позивачки і вимагала від неї додаткових зусиль для організації свого життя, у зв’язку із чим вважає також, що з відповідача на її користь слід стягнути моральну шкоду яку вона оцінює в 5000,00 грн.

Позивачка ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явилась, подала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, позов задовольнити (а.с. 45).

Представник відповідача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 02 листопада 2017 року (а.с. 42), у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 заперечував, пояснення надав аналогічні викладеним у відзиві. В наданому до суду відзиві зазначив, що у задоволенні позову слід відмовити оскільки ПАТ «Укрзалізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 604 від 12 листопада 2014 року «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції», якою передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції. Після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.

За даними трудової книжки позивачки БТ-ІІ № 0834362, ОСОБА_2 з 01 травня 1996 року працювала черговою по залізничній станції Микитівка Донецької залізниці, яка з 14 червня 2006 року була перейменована на станцію Микитівка державного підприємства «Донецька залізниця», а 08 липня 2016 року державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». 08 липня 2016 року станція Микитівка державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізована шляхом злиття у виробничий підрозділ «Станція Микитівка» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

01 вересня 2016 року позивачку було звільнено з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України у зв’язку із виходом на пенсію за вислугою років, відповідно до наказу (розпорядження) начальника виробничого підрозділу «Станція Микитівка» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 23-ос від 31 серпня 2016 року про припинення трудового договору (а.с. 7-9, 10).

Згідно із довідкою «Станція Микитівка» ДП «Донецька залізниця» про доходи позивачки, загальна сума доходу ОСОБА_2 за період з лютого по червень 2016 року склала – 20194,54 грн. (а.с. 11).

Згідно із довідкою про заборгованість із виплати заробітної плати станом на 01 липня 2016 року, сума заборгованості по заробітній платі ОСОБА_2 становить 15 337,56 грн. (а.с. 12).

Згідно із довідкою відповідача від 31 січня 2018 року № 43-ДОИ/ДИД, згідно даних бази АСБО «Фобос» ОСОБА_2 не працювала у ДС «Микитівка» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (а.с. 38).

Наказом регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» № 01/Н від 10 грудня 2015 року «Про структурні зміни», відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23 лютого 2012 року № 4442-ІV, Постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», на виконання рішення правління ПАТ «Укрзалізниця» від 26 листопада 2015 року протокол № 6, на підставі Положення про регіональну філію «Донецька залізниця», затвердженого рішенням правління ПАТ «Укрзалізниця» від 30 листопада 2015 року № 7, було наказано у зв’язку із реорганізацією державного підприємства «Донецька залізниця» шляхом злиття у публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» реорганізувати структурні підрозділи згідно з переліком, що додається.

До вказаного переліку (Додаток до наказу від 10 грудня 2015 року № 01/Н) підрозділів, що реорганізуються в регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» з 09 грудня 2015 року, «Станція Микитівка» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» - не віднесена.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття «заробітна плата».

Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» визначені правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі Товариство).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 вказаного Закону, Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно із положеннями ст. 107 ЦК України, якою закріплено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу). Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб правонаступників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», прийнятою відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства «Донецька залізниця» згідно додатку №1.

За змістом пунктів 4 і 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200, проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються) та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця».

Разом з тим, в п. п. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з подальшими змінами, визначено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 Постанови КМ № 604 від 12 листопада 2014 року.

У п. 1 ч. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» передбачено, що під час проведення інвентаризації та оцінки майна: необхідно сформувати окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов'язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов'язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність; сформувати окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України.

У п. 2 ч. 2 цієї постанови зазначено, що після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року, період проведення антитерористичної операції – час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення ОСОБА_3 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Юридична адреса державного підприємства «Донецька залізниця» є м. Донецьк, вул. Артема, 68, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тому ДП «Донецька залізниця» не бере участь в процедурі реорганізації та правонаступництва ПАТ «Укрзалізниця» (а.с. 39-40).

Отже, майно державного підприємства «Донецька залізниця» (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця».

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Українська залізниця» пояснив, що на даний час є два підприємства, які є юридичними особами, - ДП «Донецька залізниця» та ПАТ «Українська залізниця» згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. ДП «Донецька залізниця», яка має відповідати за невиплату заробітної плати позивачці та інших сум, знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, не бере участь в процедурі реорганізації та правонаступництва ПАТ «Укрзалізниця». Інвентаризація майна ДП «Донецька залізниця» в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 не проводилась, передавальні акти не складалися і не затверджувалися. Тому майно та майнові права і зобов'язання ДП «Донецька залізниця» не увійшли до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця». ДП «Донецька залізниця» разом продовжує функціонувати на непідконтрольної території, як окрема юридична особа, не виключена з ЄДРПОУ. Вважає, що ДП «Донецька залізниця» володіє повною правоздатністю та самостійно має нести відповідальність як сторона у справі.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що ПАТ «Укрзалізниця» має відокремлений підрозділ юридичної особи - регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». З пункту інші відомості вбачається, що правонаступництво щодо ДП «Донецька залізниця» (код 01074957) … настає згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 року №604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника (а.с. 41, 41 з.б.).

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що Державне підприємство «Донецька залізниця» з 25 листопада 2014 року перебуває в стані припинення (а.с. 39-40).

Відповідно до п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом ( ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наданих сторонами доказів та вимог закону, суд приходить до висновку, що відповідач ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» не є належним відповідачем у справі, оскільки не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, процедура реорганізації та передача всіх прав і обов'язків яких до ПАТ «Укрзалізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції.

У зв’язку із цим, позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задоволенню не підлягають.

За приписами п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду із даним позовом, а у задоволенні її позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд приходить до переконання, що судові витрати по сплаті судового збору необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 47, 115-117 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_3