Справа № 200/9965/18

Провадження №2о/200/151/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.,

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Шевченківський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення факту смерті, -

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Шевченківський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

В обґрунтування заяви посилається на те, що вона є донькою ОСОБА_2, яка народилася 30 квітня 1934 року у с. Мантурово Курської області Росія, яка померла 20.03.2018 року у м. Зугрес Харцизьського району Донецької області Україна причина смерті хронічна недостатність серцевий атеросклероз з гіпертонією.

21.05.2018 року Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції відмовив мені у реєстрації смерті, оскільки для підтвердження факту смерті заявницею було пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

З огляду на наведене, отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за межами тимчасово окупованої території України неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану.

Заявник в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутність.

Заінтересована особа в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи був повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

В зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши й оцінивши докази в справі в їхній сукупності, доходить висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За правилами п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2, що підтверджується зокрема свідоцтвои про народження серії ЯЛ № 766002 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 її матір’ю записана ОСОБА_2.

Як випливає з довідки від 17.05.2018 року №000538503 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 проживає за адресою 49033, м. Дніпро, Шевченківський район, вул.. Гладкова, б. 45 кв. 86.

ОСОБА_2 померла 20 березня 2018 року у місті Зугрес, Харцизького району Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого на тимчасово окупованій території.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №41 від 21.03.2018 року причиною смерті є хронічна недостатність серцевий атеросклероз з гіпертонією.

Суд враховує, що м. Зугрес Харцизького району Донецької області станом на час розгляду цієї справи знаходиться на тимчасово окупованій території України і у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказана обставина позбавляє заявника можливості зареєструвати факт смерті своєї матері у встановленому чинним законодавством України порядку.

Враховуючи вищевикладені обставини та письмові докази, судом встановлено, що ОСОБА_2 померла 20 березня 2018 року у місті Зугрес, Харцизького району Донецької області. При цьому органи державної реєстрації актів цивільного стану на території України, яка підконтрольна органам влади України, не можуть зареєструвати факт її смерті, оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видане на тимчасово окупованій території.

Розпорядженням КМУ №1085 від 07.11.2014 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. До таких населених пунктів входить місто Зугрес Донецької області на території якого померла ОСОБА_2 20 березня 2018 року вдома за адресою Донецька область, м. Зугрес, Харцизького району, вул.. Станційна, б. 2 кв. 166. Відповідно, документи про смерть, видані на тимчасово окупованій території України, є недійсними та не створюють правових наслідків.

У відповідності до наказів Міністерства юстиції України № 246/7 від 25.11.2014 року та №935/5 від 17.06.2014 року всі органи та підрозділи, які підпорядковані Міністерству юстиції України повинні були переміститися з тимчасово непідлеглих територій в населені пункти на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та перереєструватись, тому всі акти та документи, видані органами не переміщеними в населені пункти, на територіях яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та не перереєструвались з 01.12.2014 року вважаються недійсними.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для про ведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (ч. 2 ст. 319 ЦПК України).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що обставини, викладені заявником у заяві в обґрунтування своїх вимог є достовірними, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, у зв'язку із чим заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її матері ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що встановлення факту смерті для заявника має юридичне значення і необхідно для реєстрації смерті особи відповідно до норм діючого законодавства щодо реєстрації актів цивільного стану та отримання Свідоцтво про смерть на бланку, виготовленому за єдиним зразком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1025 «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Керуючись ст.ст. 293, 315, 317, 319 ЦПК України, ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом МЮУ №52/5 від 18.10.2000 року, ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", розпорядження КМУ №1085 від 07.11.2014 року, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Шевченківський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2, громадянки України, 30квітня ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження – село Мантурово, Курської області, яка померла 20 березня 2018 року у місті Зугрес Харцизького району Донецької області, Україна, причина смерті - хронічна недостатність серцевий атеросклероз з гіпертонією.

Рішення допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.

Суддя Е.В. Женеску