Єдиний унікальний номер судової справи: 225/1921/18

Номер провадження: 2/225/656/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Ткач Г.В.,

за участю

секретаря судового засідання Петрової С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради м.Торецька про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, який діє в інтересах ОСОБА_2 за довіреністю звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 міської ради м.Торецька про визнання права власності, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Артемівської міської ради м. Дзержинська Донецької області № 24 від 28.12.1977 року батько позивача ОСОБА_4 отримав у безстрокове користування земельну ділянку для індивідуального будівництва житлового будинку № 40а по вулиці Абрикосова (попередня назва Горького) в місті ОСОБА_3 (попередня назва Артемове) міста Торецька (попередня назва Дзержинськ) Донецької області площею 600,00 м.кв., межі якої були у встановленому порядку закріплені в натурі на місцевості. На підставі вищезазначеного рішення, ОСОБА_4 10.06.1978 року уклав з виконавчим комітетом Артемівської міської ради м.Дзержинська Донецької області договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку.

Оформивши всі необхідні документи, ОСОБА_4 розпочав будівництво, яке було завершено у 1982 році. Після чого він разом з родиною оселився в ньому, розпочав його експлуатацію для власного проживання та на правах власника здійснював володіння, користування та розпорядження майном.

22.08.2008 року ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилася спадщина на майно, що належало спадкодавцю на праві власності, єдиним спадкоємцем якого за законом є син ОСОБА_2, який фактично прийняв спадщину, тому що проживав разом з батьком на момент смерті. ОСОБА_2 у встановленому порядку та визначені законом строки звернувся до Торецької нотаріальної контори за оформленням спадщини, до складу якої увійшов житловий будинок № 40а по вулиці Абрикосова (попередня назва Горького) в місті ОСОБА_3 (попередня назва Артемове) міста Торецька (попередня назва Дзержинськ) Донецької області, але свідоцтва про право на спадщину отримати не зміг внаслідок відсутності у спадкодавця оформленних правовстановлюючих документів на спадкове майно. ОСОБА_2 з`ясовано, що за своє життя батько закінчив будівництво житлового будинку, але не зареєстрував його у встановленому порядку та не отримав відповідного свідоцтва про право власності.

ОСОБА_2 просить визнати за ним право власності на житловий будинок № 40а по вулиці Абрикосова (попередня назва Горького) в місті ОСОБА_3 (попередня назва Артемове) міста Торецька (попередня назва Дзержинськ) Донецької області, визначений в технічному паспорті під літерами «А-1», «а», «п/г», «ган.», загальною площею 102,6 м.кв. та житловою площею 63,5 м.кв., зі всіма надвірними спорудами та господарськими будівлями, зокрема, альтанка - «Н», огорожа - N, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка настала 22.08.2008 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу без участі позивача та його участі, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради м.Торецька в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 228 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Частиною 2 наведеної норми право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до узагальнення судової практики, а саме листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

У відповідності до ст.ст.1217,1218,1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право на спадкування має особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Для спадкоємця, що прийняв спадщину, виникають як майнові права, так і обов'язки. До майнових прав належить, зокрема, право власності.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Артемівської міської ради м. Дзержинська Донецької області № 24 від 28.12.1977 року ОСОБА_4 отримав у безстрокове користування земельну ділянку для індивідуального будівництва житлового будинку № 40а по вулиці Абрикосова (попередня назва Горького) в місті ОСОБА_3 (попередня назва Артемове) міста Торецька (попередня назва Дзержинськ) Донецької області площею 600,00 м.кв., межі якої були у встановленому порядку закріплені в натурі на місцевості.

На підставі вищезазначеного рішення, ОСОБА_4 10.06.1978 року уклав з виконавчим комітетом Артемівської міської ради м.Дзержинська Донецької області договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку (а.с.8-9).

З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що складений ТОВ "Проектне бюро "Геобудресурс" від 02.04.2018 року, вбачається, що житловий будинок № 40а по вул. Абрикосова в м.Залізне м.Торецька Донецької області, складається з будинку: «А-1», «а», «п/г», «ган.», загальною площею 102,6 м.кв. та житловою площею 63,5 м.кв., зі всіма надвірними спорудами та господарськими будівлями, зокрема, альтанка - «Н», огорожа - N, (а.с.10-12).

22.08.2008 року ОСОБА_4 помер, що підтверджене свідоцтвом про смерть серії 1-НО №325077 від 22.08.2008 року. (а.с.13).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на майно, що належало спадкодавцеві на момент смерті на праві власності, єдиним спадкоємцем якого за законом є його син ОСОБА_2, який у встановленому порядку та визначені законом строки звернувся до Торецької нотаріальної контори за оформленням спадщини, до складу якої увійшов житловий будинок № 40а по вулиці Абрикосова (попередня назва Горького) в місті ОСОБА_3 (попередня назва Артемове) міста Торецька (попередня назва Дзержинськ) Донецької області.

На підтвердження родинних зв'язків позивача з померлим ОСОБА_4 суду надано паспорт на ім'я ОСОБА_2; свідоцтво про народження серії серії І-НО №365455 від 27.09.1971 року (а.с.5-7).

Відповідно до постанови Торецького державного нотаріуса ОСОБА_5 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.01.2018 року № 20/02-31, ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок № 40а по вулиці Абрикосова (попередня назва Горького) в місті ОСОБА_3 (попередня назва Артемове) міста Торецька (попередня назва Дзержинськ) Донецької області відмовлено у зв`язку із відсутністю реєстрації права власності ОСОБА_4 на зазначене нерухоме майно у відповідних органах державної реєстрації (а.с. 15).

Згідно ч.4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 03.08.2004 року визнаються дійсними у разі відсутності їх держаної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обовязкової реєстрації прав.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва вперше на законодавчому рівні було встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року №449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" (втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

Враховуючи, що житловий будинок ОСОБА_4 був добудований у 1982 році, тобто до набрання чинності Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, то воно не підлягало введенню в експлуатацію та не було передбачено на той час інших додаткових процедур для набуття права власності на новостворене майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 1 глави 13 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Судом встановлено, що такі умови для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину у позивача відсутні з вищезазначених причин, тому вимоги його щодо визнання права власності на спадкове майно за ним при таких обставинах є обґрунтованими.

З викладеного вбачаються всі підстави для задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування після смерті батька.

Керуючись ч.2 ст.328, ст.ст.16,1216,1218 ЦК України, ст.ст.19,81,89,141, 200, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради м.Торецька про визнання права власності - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок № 40а по вулиці Абрикосова (попередня назва Горького) в місті ОСОБА_3 (попередня назва Артемове) міста Торецька (попередня назва Дзержинськ) Донецької області, визначений в технічному паспорті під літерами «А-1», «а», «п/г», «ган.», загальною площею 102,6 м.кв. та житловою площею 63,5 м.кв., зі всіма надвірними спорудами та господарськими будівлями, зокрема, альтанка - «Н», огорожа - N, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка настала 22.08.2008 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15.5 Перехідних положень ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя :