ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року

Справа №804/953/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання

ОСОБА_2

за участю представників:

позивача відповідача третьої особи

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№94)» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна установа «Синельниківська виправна колонія (№94)» про визнання протиправними та скасування наказу та постанов про накладання штрафу, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 6 лютого 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№94)» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у якому позивач просив визнати протиправними та скасувати:

- наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 04.12.2017 року №593-І;

- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18 січня 2018 року №400/4.1.-4/88, винесену Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області;

- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18 січня 2018 року №400/4.1.-4/89, винесену Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

3. 28 лютого 2018 року на виконання вимог ухвали суду позивачем надані належним чином засвідчені докази на обґрунтування позовних вимог із зазначенням, де перебуває оригінал такого доказу. Також надано письмове підтвердження, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4. Ухвалою суду від 2 березня 2018 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито загальне провадження із призначенням підготовчого засідання на 27 березня 2018 року о 15:00. Встановлено Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області 15-денний строк для подання відзиву на адміністративний позов із доказами на його обґрунтування.

5. 23 березня 2018 року відповідачем наданий відзив на позовну заяву з доказами його направлення позивачу (т.1 а.с.94-98).

6. Ухвалою суду від 27 березня 2018 року залучено у якості третьої особи, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну установу «Синельниківська виправна колонія (№94)» (код ЄДРПОУ 08562989) с. Шахтарське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52543.

7. Встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 5-денний строк для надання пояснень по справі.

8. Витребувано від Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)»: копії укладених із засудженими трудових угод, табелі обліку робочого часу, платіжні документи на оплату праці, відомості нарахування заробітної плати за 2017 рік; копію Положення про установу, копії довідок 1-ДФ за 2017 рік.

9. Встановлено позивачу 5-денний строк, з дня отримання копії відзиву на позовну заяву, для подання відповіді на відзив з одночасним надісланням її копії іншим учасникам справи та долученням доказів направлення її копії учасникам справи.

10. Встановлено відповідачу 5-денний строк, з дня отримання копії відповіді на відзив, для подання заперечень з одночасним надісланням їх копії іншим учасникам справи та долученням доказів направлення їх копій учасникам справи.

11. 27 березня 2018 року підготовче провадження відкладено на 13:00 10 квітня 2018 року.

12. 3 квітня 2018 року суду надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с112-247, т.2.а.с.1-132).

13. 3 квітня 2018 року Державною установою «Синельниківська виправна колонія №94» надані пояснення по справі (т.2 а.с.136-150).

14. У підготовче засідання 10 квітня 2018 року представник третьої особи Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» не прибув, відомості про вручення повістки про виклик до суду у матеріалах справи були відсутні.

15. Представник відповідача клопотала про надання додаткового часу для складення заперечень. З метою належної підготовки справи до розгляду, надання відповідачу часу для підготовки заперечень та виклику третьої особи у підготовчому засіданні оголошено перерву до 13:00 10 травня 2018 року.

16. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області 17 квітня 2018 року надані заперечення з доказами направлення їх копій учасникам справи (т.2 а.с.153-181).

17. 8 травня 2018 року відповідачем надані додаткові пояснення по справі (т.2 а.с.184-190).

18. 10 травня 2018 року у підготовчому засіданні представнику третьої особи відмовлено у клопотанні про залучення третьою особою Прокуратури Дніпропетровської області, витребувано докази від учасників справи, оголошено перерву до 25 травня 2018 року.

19. 25 травня 2018 року представником третьої особи надані пояснення по справі (т.3 а.с.20-26).

20. Ухвалою суду від 25 травня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті об 11:40 4 червня 2018 року.

21. З метою з’ясування всіх обставин справи та забезпечення її повного та об’єктивного розгляду, враховуючи складність справи, судом запропоновано надавати пояснення та всі наявні докази, у тому числі під час судового розгляду справи.

22. У судовому засіданні 4 червня 2018 року з метою підготовки третій особі до надання пояснень оголошено перерву до 13:00 12 червня 2018 року.

23. 12 червня 2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 15:00 19 червня 2018 року з метою надання пояснень та копій підтверджуючих їх документів.

24. 18 червня 2018 року відповідачем долучено до матеріалів справи матеріали інспекційного відвідування.

25. 19 червня 2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 13:00 22 червня 2018 року.

26. 22 червня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 25 червня 2018 року, з метою надання третьою особою копії розпорядку дня державної установи.

27. У судовому засіданні 25 червня 2018 року представники учасників справи підтримали обрані правові позиції, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

ІІ. ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ОСОБА_6 ПОЗИВАЧА

28. Позивач не погоджується з порушеннями, що викладені в акті №400/4.1-4, з постановами про накладення штрафів від 18.01.2018 року та вважає, що останні, як і всі інші дії відповідача є протиправними та вчиненими (прийнятими) з порушенням норм матеріального права, порядку проведення перевірки порядку винесення постанов.

29. До початку проведення інспектування та під час проведення даного заходу інспектор не ознайомив позивача з наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 04.12.2017 року №593-1 та з листом Прокуратури Дніпропетровської області від 20.11.2017 року.

30. Відповідно до листа Прокуратури Дніпропетровської області від 20.11.2017 року №16-880, останньою проводилась перевірка додержання вимог законодавства про працю в Державній установі «Синельниківська ВК (№94)» під час якої було встановлено порушення законодавства про працю в частині працевлаштування засуджених та сплати єдиного соціального внеску, на підставі чого було запропоновано Головному управлінню Держпраці в Дніпропетровській області провести перевірку.

31. Відповідач наказом від 04.12.2017 року №593-1 призначив інспекційне відвідування на Державному підприємстві «Підприємство державної Кримінально-Виконавчої служби України (№94)», коли як в листі прокуратури запропоновано провести перевірку іншої юридичної особи - Державної установи «Синельниківська ВК (№94)».

32. Наказ на проведення інспекційного відвідування від 04.12.2017 року №593-1 є протиправним, та оскільки виданий з перевищенням посадових повноважень посадової особи, слугував підставою для прийняття протиправних постанов про накладення штрафів від 18.01.2018 року.

33. Під час перевірки головному державному інспектору, неодноразово зазначалося, що на Державному підприємстві «Підприємстві державної кримінально-виконавчої служби України (№94)» загальна кількість оформлених працівників на день перевірки становить 8 осіб, про що правильно було зазначено на першому аркуші акту перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування №400/4.1-4 від 19.12.2017 року.

34. Інспектору було повідомлено, що залучення засуджених, у тому числі які зазначені на аркушах 24-26 акту перевірки №400/4.1-4 від 19.12.2017 року, до суспільно корисної оплачуваної праці здійснюється за строковими трудовими-договорами укладеними між засудженими та Державною установою «Синельниківська виправна колонія (№94)» (ідентифікаційний код юридичної особи: 08562989) відповідно до норм статті 60 Кримінально-виконавчого кодексу України, про що правильно було зазначено на 18 аркуші акту перевірки №400/4.1- 4 від 19.12.2017 року.

35. В листі Прокуратури Дніпропетровської області від 20.11.2017 року правоохоронний орган сам зазначив, що під час перевірки Держаної установи «Синельниківська ВК №94» було виявлено відсутність укладених трудових договорів з 32 працевлаштованими засудженими працівниками установи та не перераховувався єдиний соціальний внесок із заробітної плати цих працівників.

36. Державна установа самостійно звернулася до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з листом від 04.01.2018 року за №94/10-70, в якому зазначено, що виключно Державна установа №94, а не Державне підприємство №94 здійснює виплату заробітної плати засудженим та нарахування єдиного соціального внеску.

37. Отримана довідка Державної установи «Синельниківська виправна колонія №94» №96/4-179 від 16.01.2018 року, де установа зазначила, що засудженні в кількості 211 чоловік протягом 2017 року були працевлаштовані на підставі строкових трудових угод.

38. Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№94)» здійснює нарахування та сплату заробітної плати лише своїм 8-ми працівникам, які працюють на підприємстві на підставі трудових відносин, та не є засудженими.

39. Позивач не є роботодавцем для засуджених, не укладає строкові трудові договори, оскільки таке право надано Кодексом виключно державній установі, не здійснює виплату заробітної плати засудженим, не встановлює режим робочого дня, у зв’язку із чим штрафи застосовані неправомірно.

40. Порядком №26/5 не передбачено термінів зберігання будь-яких документів в тому числі планів-графіків виробництва продукції за попередні місці до листопада 2017 року та рознарядок на виведення засуджених на роботу на підприємстві.

41. Відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за весь 2017 рік вбачається, що на підприємстві відсутні працівники які б працювали за цивільно-правовими договорами.

42. Підприємство протягом усього часу здійснює підприємницьку діяльність укладаючи з іншими підприємствами договори на виготовлення певної продукції, так в усіх документах вказані назви даних підприємств контрагентів та для виконання даних послуг винаймає робочу силу із числа засуджених.

43. Кожного місяця протягом 2017 року підприємство отримувало від виконавця – Синельниківської виправної колонії №94 рахунки, відповідно яких державне підприємство перераховувало грошові кошти на рахунки Синельниківської виправної колонії №94. З рахунків вбачається, що оплата послуг проводиться за найменуванням «Доходи від працевикористання», «Утримання із зарплати», та «Нараховано на особові рахунки засуджених», крім того, до наданих рахунків надавалась зведена відомість по заробітній платі засуджених протягом 2017 року.

44. На підприємстві складаються протоколи виготовлення продукції, але дані протоколи підписуються самими засудженими, які виступають бригадирами та входять до складу ради бригади, за весь 2017 рік.

45. За період 2017 рік на особисті рахунки фізичних осіб (з числа засуджених) у тому числі, які вказані в акті перевірки №400/4.1-4, кошти Державним підприємством №94 не перераховувались, а також нарочно не виплачувалися через відсутність правових підстав для цього.

46. Засудженні працевлаштовані на підставі довгострокових трудових договорів, які укладені з Державною установою «Синельниківська ВК №94», виплата заробітної плати засудженим підприємством не здійснюється, отже, відомості нарахування заробітної плати засудженими підприємством не складається, даний бухгалтерський документ повинен складатись Державною установою, яка здійсню фактичне нарахування та виплату заробітної плати засудженим.

47. Підприємство не має в розпорядженні ані оригіналів, ані копій паспортів та ідентифікаційних кодів засуджених, при цьому, вказані документи частково відсутні й у установи.

48. Балансова комісія на підприємстві не створена із-за відсутності виробничого персоналу, але щомісячно ведуться оперативні наради в присутності директора підприємства, де організовується процес діяльності самого підприємства, в тому числі результати роботи підприємства.

49. Відповідачем була порушена процедура проведення інспекційного відвідування на підставі неправомірного наказу, порушення встановлені під час такого інспектування не підтвердженні доказами та не обґрунтовані відповідно до норм діючого законодавства, а отже, постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.01.2018 року є протиправними та підлягають скасуванню.

ІІІ. ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ОСОБА_6 ВІДПОВІДАЧА

50. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначивши, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, постанови про накладання штрафу винесені уповноваженими посадовими особами від 18.01.2018 року №400/4.1-4/88, №400/4.1-4/89 є законними та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування.

51. 23.11.2017 року до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за вхід.№14699 надійшов лист прокуратури Дніпропетровської області від 20.11.2017 року №16-880 вих.№7 з доданими до нього додатками, в якому порушено питання про необхідність проведення перевірки ДУ «Синельниківська ВК (№94)» з питань оформлення трудових відносин та перерахування єдиного соціального внеску із заробітної плати працівників, а також з інших питань та вжиття заходів відповідно до компетенції.

52. Головний державний інспектор з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_7, керуючись пунктом 6 Порядку №295, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування від Державної установи «Синельниківська ВК (№94)» отримав інформацію з приводу того, що працевлаштовані засуджені працівники працюють на Державному підприємстві «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№94)», на підтвердження чого Державна установа «Синельниківська ВК (№94)» вибірково надала належним чином завірені копії строкових трудових договорів та журнал реєстрації строкових договорів із засудженими.

53. Головним управлінням, шляхом проведення аналізу листа прокуратури Дніпропетровської області від 20.11.2017 року № №16-880 вих.№7, інформації та документів, наданих ДУ «Синельниківська ВК (№94)», керуючись пунктом 5 Порядку №295 видано наказ від 04.12.2017 року №593-І про призначення інспекційного відвідування на Державному підприємстві «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№94)» за адресою: 52543, Дніпропетровська область, Синельниківський район, селище Шахтарське, вул. ОСОБА_4, код ЄДРПОУ 8679770.

54. Під час проведення інспекційного відвідування, на усну вимогу інспектора праці, позивачем надані копії наявних установчих, первинних та бухгалтерських документів, однак, всі документи, передбачені чинним законодавством не надані підприємством, зокрема, у зв’язку з їх не складенням та неналежним веденням, в чому відповідач вбачає перешкоди у здійсненні інспекційного відвідування.

55. Частиною першою статті 60 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що засуджені до обмеження волі залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах в установах чи організаціях усіх формах власності за умови забезпечення нагляду за їхньою поведінкою.

56. За результатами інспекційного відвідування встановлено, що питома вага засуджених, які працюють всі робочі дні, не перевищувала третини від загальної кількості засуджених, залучених до оплачуваної праці.

57. Згідно із звітом про залучення засуджених до суспільно корисної справи за 11 місяців 2017 року середньомісячна заробітна плата засуджених склала лише 625,26 грн.

58. Відповідно до частини другої статті 120 Кримінально-виконавчого кодексу України (у редакції Закону України від 07.09.2016 року №1492-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених», який набрав чинності 08.10.2016 року) у виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як 50% нарахованого їм місячного заробітку.

59. У пункті 3.6 розділу III Інструкції №396/5 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 04.04.2016 року №980/5) зазначено, що в установах слідчих ізоляторах на особові рахунки засуджених, які залишені на роботах з господарського обслуговування, та засуджених, які працюють на виробництві, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як 25% нарахованого їм місячного заробітку.

60. За результатами інспекційного відвідування підприємства встановлено, що особовий рахунок засуджених, які протягом січня-березня 2017 року залучалися до суспільно корисної оплачуваної праці, зараховувалися незалежно від усіх відрахувань 25% нарахованого їм місячного заробітку, що суперечить вимогам частини другої статті 120 Кримінально-виконавчого кодексу України (у редакції Закону України від 07.09.2016 року №1492-VІІІ) відповідно до яких повинно, зараховуватися незалежно від усіх відрахувань не менш як 50% нарахованого засудженим місячного заробітку.

61. За результатами інспекційного відвідування встановлено, що протягом січня-березня 2017 року на особові рахунки засуджених зараховувалося 25% нарахованого їм місячного заробітку, тобто всупереч до норм визначених частиною другою статті 120 Кримінально-виконавчого кодексу України (у редакції Закону України від 07.09.2016 року №1492-VІІІ);

62. Обов’язок щодо нарахування та виплати заробітної плати згідно умов договору №Г9/1А про надання робочої сили покладено саме на позивача, отже, позивачем допущено як перевищення строків та кількості виплати за робочий місяць заробітної плати, так і недодержано вимог щодо тривалості робочого дня напередодні вихідного дня.

63. Неналежне ведення документів обліку та їх ненадання інспектору під час інспекційного відвідування є створенням перешкод у проведенні такого відвідування, що має правомірним наслідком застосування штрафу.

ІV. ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ОСОБА_6 ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

64. Державна установа не є роботодавцем для засуджених, оскільки відсутній фонд оплати праці засуджених, в штатному розписі не передбачені відповідні посади працівників, в установі наявні строкові договори із засудженими, які виконують роботи господарського характеру саме в установі.

65. Довідка від 16 січня 2018 року №94/4-179 з якої вбачається, що протягом 2017 року з засудженими у кількості 211 чоловік, які утримуються в установі згідно статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, були укладені строкові договори містить невірні дані, оскільки відповідно до неї, начебто, під час оформлення таких договорів було виявлено ряд порушень щодо дотримання вимог укладання трудового договору згідно статті 24 Кодексу законів про працю, зокрема відсутність документів які засвідчують особу. В установі відносно факту видачі довідки, яка містить дані, які не відповідають дійсності, проведено службове розслідування, за результатами якого винні особи притягнуті до відповідальності.

66. Надати суду копії табелів робочого часу, платіжних документів на оплату праці, відомостей нарахування заробітної плати за 2017 року немає можливості, оскільки зазначена первинна документація ведеться на Державному підприємстві «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№94)» згідно угоди «Про надання робочої сили» №9Г від 01.01.2017 року.

67. В судовому засіданні представники третьої особи пояснили, що отримуючи відомості про нарахування заробітної плати засуджених, складені підприємством, установа направляє підприємству рахунок згідно договору, саме державне підприємство здійснює утримання податку на дохід, військового збору, витрат на комунальне-побутове утримання засуджених.

V. ПРАВОВЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

(1) регулювання діяльності суб’єкта владних повноважень та його повноваження

68. Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

69. Згідно з пунктами 1, 7 «Положення про Державну службу України з питань праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

70. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Головне Управління Держпраці у Дніпропетровській області.

71. Наказом Держпраці від 22.06.2017 року №75 затверджено «Положення про Головне Управління Держпраці у Дніпропетровській області», згідно із пунктом 1 якого Управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

72. Підпунктами 5, 8 пункту 4 Положення про Управління передбачено, що Управління здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю, зокрема, державний контроль за дотриманням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

73. Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення про Управління, останнє має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.

74. Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані «Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі – Порядок №295).

75. Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

76. Підпунктами 3-5 пункту 5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться:

- підпункт 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

- підпункт 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

- підпункт 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

77. Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник (абзац 25 пункту 5 Порядку №295).

78. У разі створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об’єкта відвідування або іншою уповноваженою особою (пункт 16 Порядку №295).

79. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об’єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об’єкта відвідування за своїм місцезнаходженням (пункт 17 Порядку №295).

80. У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об’єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється (пункт 18 Порядку №295).

81. Відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена статтею 265 Кодексу законів про працю України.

82. Відповідно до абзаців шостого та восьмого частини другої статі 265 Кодексу законів про працю України, юридичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- абзац 6: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- абзац 8: порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

83. Механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначає «Порядок накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі – Порядок №509).

84. Пунктом другим Порядку №509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

85. Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу (пункт другий Порядку №509).

86. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (пункт 3 Порядку №509).

87. Згідно з пунктом 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

88. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 Порядку№509, складає постанову про накладення штрафу.

(2) права засуджених до позбавлення волі на оплачувану працю

89. Відповідно до частини першої та другої статті 7 Кримінально-виконавчого кодексу України держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.

90. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

91. Одним з основних прав, визначених статтею 8 Кримінально-виконавчого кодексу України, засудженого є право на оплачувану працю, організовану відповідно до вимог законодавства про працю, у тому числі щодо тривалості, умов та оплати праці. При цьому тривалість робочого дня не може становити більше восьми годин і тривалість робочого часу - більше 40 годин на тиждень.

92. Згідно статті 60 Кримінально-виконавчого кодексу України, в редакції яка діє з 08.10.2016 року - дня набрання чинності внесеними змінами Законом України від 07.09.2016 року №1492-VІІІ,

- засуджені до обмеження волі залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою;

- праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу;

- засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою виправних центрів і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення виправних центрів продовольством.

93. Статтями 118-122 Глави 18 Кримінально-виконавчого кодексу України також врегульовані питання праці засуджених до позбавлення волі.

94. Відповідно до статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, в редакції яка діє з 08.10.2016 року - дня набрання чинності внесеними змінами Законом України від 07.09.2016 року №1492-VІІІ, засуджені до позбавлення волі мають право працювати та залучаються до суспільно корисної праці у місцях і на роботах, визначених адміністрацією колонії, з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров’я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за строковим трудовим договором, що укладається між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором), за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

95. У редакції до 08.10.2016 року, абзац частини першої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачав наступне: засуджені до позбавлення волі мають право працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

96. Згідно абзацу третього частини першої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, в редакції яка діє з 08.10.2016 року, праця засуджених до позбавлення волі регулюється законодавством про працю з особливостями, визначеними цим Кодексом. Попередня редакція вказаної норми передбачала, що праця засуджених регламентується Кодексом законів про працю України.

97. Умови праці засуджених врегульовані статтею 119 Кримінально-виконавчого кодексу України:

- для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю. Місце та вид роботи, час початку та закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією колонії. Засуджені звільняються від роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством про працю;

- з урахуванням характеру виконуваних засудженим робіт допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин;

- праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю.

98. Питання оплати праці засуджених до позбавлення волі визначені статтею 120 Кримінально-виконавчого кодексу України:

- праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України;

- у виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як п’ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку.

99. Відповідно до статті 121 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, відшкодовують витрати на їх утримання, крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу. Відшкодування засудженими витрат, встановлених частиною першою цієї статті, що належить до власних надходжень виправних колоній, здійснюється після відрахування податку на доходи фізичних осіб і аліментів. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами здійснюється у порядку, встановленому законом.

100. Засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (стаття 122 Кримінально-виконавчого кодексу України).

(3) діяльність установ виконання покарань та державних підприємств

101. Відповідно до статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 року №2713-ІV (далі – Закон №2713-ІV), Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

102. Відповідно до статті 13 Закону №2713-ІV підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених.

103. Підприємства установ виконання покарань проводять свою діяльність відповідно до законодавства з урахуванням таких особливостей:

1) засновником підприємств установ виконання покарань є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, який затверджує їх статути;

2) створення, реорганізація і ліквідація підприємств установ виконання покарань, розпорядження їх майном здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань;

3) підприємства установ виконання покарань визначають структуру управління і штати в порядку, встановленому законодавством

4) керівниками підприємств установ виконання покарань є за посадами заступники начальників установ виконання покарань;

5) порядок призначення і звільнення з посад, права, обов'язки та умови служби працівників підприємств установ виконання покарань, які мають спеціальні звання рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, визначаються відповідно до законодавства;

6) трудові відносини засуджених регулюються законодавством про працю з урахуванням вимог кримінально-виконавчого законодавства;

7) свою діяльність підприємства установ виконання покарань планують з урахуванням можливості організації професійно-технічного навчання, формування трудових навичок у засуджених;

8) засуджені залучаються до праці з урахуванням наявних виробничих потужностей підприємств установ виконання покарань;

9) підприємствам установ виконання покарань створюються сприятливі умови в залученні до виготовлення продукції (виконання окремих видів робіт, надання послуг) для регіональних потреб;

10) підприємства установ виконання покарань мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів з питань оподаткування;

11) підприємства установ виконання покарань не можуть бути засновниками (учасниками) суб'єктів господарювання, щодо них не може бути порушено провадження у справі про банкрутство

104. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року №343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано Державну пенітенціарну службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації (пункт 1).

105. Пунктом другим Постанови №343 установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної пенітенціарної служби, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

106. Додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року №343 є Перелік цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організації, що відносяться до сфери управління Міністерства юстиції, серед яких зазначені:

- код ЄДРПОУ 08679770 Державне підприємство «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№94);

- код ЄДРПОУ 08562989 Синельниківська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (94).

107. З метою визначення умов праці та заробітної плати засуджених до обмеження волі або позбавлення волі (далі - засуджений), які тримаються в установах виконання покарань (далі - установа) та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, відповідно до статей 60-62, 118-121 Кримінально-виконавчого кодексу України, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці», наказом Міністерства юстиції України 7 березня 2013 року №396/5 затверджена «Інструкція про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі» (далі - Інструкція №396/5).

108. Згідно пункту 1.2 Інструкції №396/5 засуджені залучаються до праці, зокрема:

- у майстернях, підсобних господарствах установ та слідчих ізоляторів;

- на підприємствах установ виконання покарань;

- на підприємствах державної або інших форм власності за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції відповідно до укладених угод між установою, де відбуває покарання засуджений, та замовником;

- на роботах з господарського обслуговування установ та слідчих ізоляторів.

109. Згідно пунктів 3.1, 3.5 розділу ІІІ Інструкції №396/5 засуджені до позбавлення волі працюють у місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією установи. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей залежно від статі, віку, працездатності, стану здоров’я, спеціальності. Умови та оплата праці засуджених неповнолітніх, засуджених вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років, визначаються законодавством про працю.

110. Пунктом 4.1 Розділу IV Інструкції №396/5 встановлено, що для засуджених робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю. Час початку і закінчення роботи (зміни), перерви для відпочинку і приймання їжі визначається начальником установи, слідчого ізолятора згідно з Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2014 року №2186/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2014 року за №1656/26433.

111. До тривалості робочого часу засуджених не включається час: перевірок наявності засуджених на робочих місцях, проведення огляду і обшуку виробничих об’єктів, якщо це призводить до зупинки виробничого процесу; виведення на роботу та зняття з роботи (4.1.1 Інструкції №396/5).

112. Згідно пункту 4.1.4 Розділу IV Інструкції №396/5 напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи засуджених, крім засуджених неповнолітніх та засуджених, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, яким згідно із законодавством установлена скорочена тривалість робочого часу, скорочується на одну годину. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

113. Праця засуджених оплачується відповідно до її кількості і якості. Підприємства установ розраховують тарифні ставки, посадові оклади для диференціації оплати праці залежно від професії і кваліфікації засуджених, складності й умов виконуваних ними робіт. Заробітна плата, нарахована засудженим, за умови виконання ними норми виробітку (денної, тижневої, місячної) або тривалості робочого часу (у тому числі при залученні до робіт на підприємствах державної або інших форм власності) не може бути менше законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати (пункт 5.1 Розділу V Інструкції №396/5.

114. Праця засуджених оплачується відрядно, погодинно або за іншими системами оплати праці. Основною системою оплати праці є відрядна, яка застосовується на всіх роботах, що піддаються нормуванню та точному обліку.

115. Згідно Розділу VІ Інструкції №396/5 засуджені до позбавлення волі із нарахованого їм заробітку відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, крім вартості спецодягу і спецхарчування. Відшкодування засудженими витрат на їхнє утримання проводиться після відрахування прибуткового податку і аліментів. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами проводяться у порядку, встановленому законодавством.

116. Відрахування та відшкодування із заробітної плати засуджених здійснюються відповідно до законодавства з дотриманням такої черговості: податок з доходів фізичних осіб; аліменти; вартість одягу, взуття, білизни (крім вартості спецодягу); вартість харчування, комунально-побутових та інших наданих послуг (крім вартості спецхарчування); за виконавчими листами на користь громадян; за виконавчими листами на користь юридичних осіб; відшкодування матеріальних збитків, заподіяних засудженими державі під час відбування покарання (пункт 6.3. Розділу VІ Інструкції №396/5).

117. Організація виробничого процесу на підприємствах виправних центрів, виправних та виховних колоній Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - підприємства установ) відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України, Кодексу законів про працю України врегульована «Порядком організації виробничої діяльності та залучення засуджених до суспільно корисної праці на підприємствах виправних центрів, виправних та виховних колоній Державної кримінально-виконавчої служби України», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 03.01.2013 року №26/5 (далі – Порядок №26/5).

118. Порядок №26/5 не зазнав змін у зв’язку із внесеними у 2016 році змінами до статей 118-120 Кримінально-виконавчого кодексу України.

119. Згідно пункту 2.4.2 Порядку №26/5 одним з основних завдань старшого майстра (майстра) цеху (дільниці) підприємства установи є ведення табеля обліку робочого часу засуджених на підприємстві установи за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

120. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №26/5 після закінчення календарного місяця за даними книги видачі змінних завдань та обліку виконаних робіт засудженими на підприємстві установи старший майстер (майстер) цеху (дільниці) підприємства установи оформляє наряд виконаних робіт засудженим (бригадою) на підприємстві установи за формою згідно з додатком 7 до цього Порядку.

121. Облік виконаних робіт у бригаді, що працює за єдиним нарядом виконаних робіт, ведеться за кінцевими результатами роботи бригади. ОСОБА_8 завдання бригаді, що працює за єдиним нарядом, видається із розрахунку кількості відрядників, які входять до неї. Кількість годин, відпрацьованих членами бригади, повинна дорівнювати добутку кількості робітників бригади на тривалість робочої зміни. У табелі обліку робочого часу бригади на підприємстві установи, що працює за єдиним нарядом виконаних робіт, для розрахунку заробітної плати проставляється фактично відпрацьований час (пункт 4.3 Порядку №26/5).

122. Форми і системи оплати праці, розміри тарифних ставок, відрядних розцінок для осіб, які залучаються до роботи на підприємстві установи, встановлюються відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань оплати праці (пункт 4.4 Порядку №26/5).

123. Для проведення відрахувань і утримань із заробітної плати засуджених відповідно до чинного законодавства до 5 числа кожного місяця підприємством установи надаються до бухгалтерії установи відомості нарахування заробітної плати засудженим на підприємстві установи за попередній місяць за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку (пункт 4.5 Порядку №26/5).

VІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ОСОБА_8 СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

(1) створення та діяльність державного підприємства та державної установи

124. 16 червня 2012 року зареєстровано статут Державного підприємства «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№94)», який затверджено наказом Державної пенітенціарної служби України 28 травня 2012 року за №351 (т.1 а.с.119-130).

125. Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Статуту підприємство створене з метою залучення засуджених, які відбувають покарання у Синельниківській виправній колонії (№94), до суспільно корисної праці і забезпечення їх професійно-технічного навчання.

126. На виконання вимог наказу Державної пенітенціарної служби України від 12 липня 2012 року №490 «Про організаційно-штатні питання по установах виконання покарань, їх підприємствах та слідчих ізоляторів управління Державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області затверджено штат Підприємства Синельниківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№94).

127. У зв’язку із перейменуванням Державного підприємства «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№94)» у Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№94)» було затверджено навий статут наказом Міністерства юстиції України від 6 грудня 2012 року №3563/5 (т.1 а.с.131-140).

128. Пунктом 2.1 статуту у новій редакції зазначено, що підприємство утворено з метою залучення засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, до суспільно корисної праці, забезпечення їх професійно-технічного навчання та отримання прибутку від господарської діяльності.

129. Пунктом 25 пункту 4 Положення про Державну установу «Синельниківська виправна колонія (№94)» затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 2016 року №3679/10/5 встановлено, зокрема, що виправна колонія відповідно до покладених на неї завдань забезпечує створення умов, для залучення засуджених відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України до суспільно корисної оплачуваної праці: додержання правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених чинним законодавством про працю (т.2 а.с.134-141).

(2) правовідносини між позивачем та третьою особою, їх документальне оформлення

130. 1 січня 2017 року між Синельниківською виправною колонією №94 «Виконавець» та Підприємством виправної колонії №94 «Замовник» було укладено договір №Г9/1А про надання робочої сили.

131. Відповідно до пункту 2.1 договору, починаючи з 1 січня 2017 року «Виконавець» надає у розпорядження «Замовника» робочу силу з числа засуджених, у робочі дні, згідно графіку роботи «Замовника», проте не більше 40 годин у тиждень.

132. Пунктом 4.1. договору встановлено, що «Замовник» зобов’язаний забезпечити повну зайнятість всіх робочих з числа засуджених виведених на роботу. Гарантує заробіток не нижче розміру мінімальної заробітної плати в Україні, відповідно до Закону України «Про оплату праці», за повний відпрацьований місяць при 40-годинному робочому тижні. Розмір мінімальної заробітної плати може змінюватися згідно з Законом України «Про державний бюджет України».

133. Згідно з пунктом 4.5 договору щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється виплата заробітної плати, «Замовник» здійснює перерахунок грошових коштів на розрахункові рахунки «Виконавця» за працевикористання робочих із числа засуджених. Строк дії договору встановлюється сторонами з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року (пункт 7 договору).

134. Сторонами договору складені щомісячні звіти про залучення засуджених за угодою від 01.01.2017 року №9Г (т.3 а.с.1-13).

135. В.о.директора підприємства-установи – заступником начальника установи з виробництва видані накази про залучення робітників з числа засуджених на виробництво на окремі місяці, зокрема наказами від 03.01.2017 року №5, 31.01.2017 року №13, 17.03.2017 року №20, 03.04.2017 року №21, 03.05.2017 року №24, 02.06.2017 року №31, 03.07.2017 року №33, 03.08.2017 року №38, 02.10.2017 року №42, 04.09.2017 року №40, 01.1.2017 року №52.

136. Державним підприємством складені щомісячні табеля обліку робочого часу засуджених на підприємстві ДКВС України (№94) по окремих дільницях, із зазначенням ПІБ засудженого, відпрацьованого часу, нарахованих сум заробітної плати, забезпечено ведення книги обліку змінних завдань та обліку виконаних робіт засудженими.

137. На державному підприємстві у перевіреному періоді складались плани-графіки виробництва продукції, калькуляція цін, наряди на виконання робіт та до них табеля, в яких відображено нарахування заробітної плати, протоколи дільниць по виготовленню продукції (наданню послуг) для кожного замовника-суб'єкта господарювання окремо та щомісячно, із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові засудженого, відпрацьованого часу, сум нарахованої заробітної плати.

138. Державною установою виставлені щомісячні рахунки для перерахування державним підприємством сум: доходів від працевлаштування, утримань із зарплати засуджених та сум, нарахованих на особові рахунки засуджених.

139. Державним підприємством у перевіреному періоді платіжними дорученнями на користь отримувача Синельниковської виправної колонії (94), ЄДРПОУ 08562989, здійснювались платежі із наступним призначенням: утримання із заробітної плати засуджених, доходи від працевикористання засуджених, особисті кошти засуджених.

140. Державною установою складались щотижневі рознарядки на вивід засуджених на роботу.

141. Державним підприємством перераховувалась до бюджету сума військового збору, однак загальною сумою, без визначення окремо нарахованого доходу, ПІБ особи та її ідентифікаційного коду засудженого.

142. Розпорядок дня засуджених ОСОБА_9 виправної колонії №94 управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області затверджений наказом начальника установи від 03.01.2017 року №22/А-17, передбачає робочі години з 08:30 до 11:50, з 13:30 до 16:00, з 16:30 до 18:00, із погодинною перевіркою на робочих місцях до 40 хвилин за робочу зміну. Згідно примітки, робочий час 5 год. 33 хвил. при 6 денному робочому тижні.

143. При проведенні інспекційного відвідування інспектору була надана копія розпорядку дня засуджених Державної установи «Синельниківська виправна колонія №94» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, затвердженого наказом начальника установи від 28.02.2017 року №156/А-17, який передбачає робочі години з 08:30 до 11:50, з 13:30 до 16:00, з 16:30 до 18:00, із погодинною перевіркою на робочих місцях до 40 хвилин за робочу зміну. Згідно примітки, робочий час 5 год. 20 хвил. при 6 денному робочому тижні.

(3) обставини справи, пов’язані із проведенням інспекційного відвідування та його результатами

144. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області 23.11.2017 року вхід.№14699 було отримано лист прокуратури Дніпропетровської області від 20.11.2017 року за №16-880вих7, в якому було зазначено наступне (т.1 а.с.34, т.2 а.с.157-177):

- прокуратурою Дніпропетровської області проводиться перевірка додержання вимог законодавства про працю в ДУ «Синельниківська ВК (№94)» (с. Шахтне, Синельниківського району, Дніпропетровської області);

- на даний час виявлено відсутність укладених договорів з 32 працевлаштованими працівниками установи та неперерахування єдиного соціального внеску із заробітної плати цих працівників;

- на підставі викладеного, відповідно до статті 26 Закону України «Про прокуратури», прошу провести перевірку із зазначених, а також інших питань та вжити заходів відповідно до компетенції, про що повідомити прокуратуру Дніпропетровської області у термін до 24.11.2017 року.

145. Лист прокуратури Дніпропетровської області від 20.11.2017 року за №16-880вих7 містив наступні додатки на 21 аркуші:

- договір №Г9/1А про надання робочої сили;

- пояснення засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 з яких вбачається, що вказані засуджені працюють на виробництві Синельниківської виправної колонії №94 в цеху по переробці гранули. Трудові договори з адміністрацією Синельниківської виправної колонії №94 не укладали;

- пояснення в.о. директора ДП «Підприємства ДКВС України (№94)» – заступника начальника ДУ «Синельниківська ВК (№94) від 17.11.2017 року, в яких, зокрема, зазначено, що вивід засуджених на виробництво здійснюється згідно договору між ДП «Підприємство ДКВС України (№94)» та ДУ «Синельниківська ВК (№94) щодо надання робочої сили від 01.01.2017 року №9Г; щомісячно здійснюється виплата заробітної плати; державне підприємство перераховує кошти на рахунки державної установи за працевикористання робочих з числа засуджених; на заробітну плату за виконану роботу з числа засуджених державне підприємство проводить нарахування в розмірі 50% згідно постанови КМУ №653 від 22.04.1999 року; державне підприємство із засудженими трудові договори не укладає; щодо укладення трудових угод засуджених з ДУ «Синельниківська ВК (№94) інформація відсутня;

- розрахунково-платіжні відомості на видачу зарплати, які складені Державним підприємством «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№94)»: за вересень місяць 2017 року бригада №190-191 (6 осіб), для зарахування на особистий рахунок 1518,59 грн.; за жовтень місяць 2017 року бригада №23 (3 особи), для зарахування на особистий рахунок 299,19 грн.; за жовтень місяць 2017 року бригада №20 (2 особи), для зарахування на особистий рахунок 329,62 грн.; за вересень місяць 2017 року по виробничим майстерням (19 осіб), для зарахування на особистий рахунок 20981,48 грн.

146. Керуючись «Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295, на підставі інформації, наданої листом прокуратури Дніпропетровської області від 20.11.2017 року №16-880вих7 (вх.№14699 від 23.11.2017 року) у зв’язку із повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено оскаржуваний наказ від 4 грудня 2017 року №593-І «Про призначення інспекційного відвідування».

147. Відповідно наказу від 4 грудня 2017 року №593-І головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні ОСОБА_7 у період з 06.12.2017 року по 19.12.2017 року наказано провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин та з питань оплати праці у Державному підприємстві «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№94)» (Підприємство Синельниківської виправної колонії (№94)) за адресою: 52543, Дніпропетровська область, Синельниківський район, селище Шахтарське, вул. ОСОБА_4, код ЄДРПОУ 08679770.

148. Відповідно до оскаржуваного наказу від 4 грудня 2017 року №593-І 5 грудня 2017 року за №350 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено направлення на проведення інспекційного відвідування, яке отримано позивачем 6 грудня 2017 року.

149. 6 грудня 2017 року інспектор Давиденко Г.Д. ознайомив в.о. керівника державного підприємства ОСОБА_19 з правами та обов’язками об’єкта відвідування під час проведення інспекційних відвідувань або проведення невиїзних інспектувань.

150. Судом встановлено, сторонами не заперечно, що позивач допустив перевіряючого до інспекційного відвідування, надавав наявні документи у ході інспекції, копії яких долучені на вимогу суду відповідачем. Письмові запити про надання документів не складались та не направлялись.

151. З 6 грудня 2017 року по 19 грудня 2017 року проведено інспекційне відвідування за результатами якого був складений акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування №400/4.1-4.

152. Актом перевірки встановлені наступні порушення вимог законодавства:

- відповідно до табелів обліку робочого часу засуджених при шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи на підприємстві складала 5,33 годин, тобто не перевищувала 7 годин;

- втім, напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні перевищувала 5 годин, що свідчить про недотримання вимог частин першої та другої статті 53 Кодексу законів про працю України;

- на підприємстві не забезпечено достовірного обліку виконуваної засудженими роботи, що є недотриманням норм частини другої статті 30 Закону України №108 згідно з якою «Роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку»;

- встановлено створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці шляхом відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю;

- на підприємстві виплата заробітної плати здійснюється один раз на місяць, що є недотриманням вимог частини першої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 24 Закону України №108, згідно яких заробітна плата виплачується «не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата»;

- засуджених було позбавлено загальнообов’язкового державного соціального страхування, що є порушенням вимог статті 253 Кодексу законів про працю України відповідно до якої «Особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності виду діяльності та господарювання або у фізичної особи підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню».

153. Акт перевірки підписаний без зауважень та отриманий 19 грудня 2017 року в.о. директора підприємства ОСОБА_20

154. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області 28 грудня 2017 року за №10521-15/04 винесено повідомлення про розгляд справи про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

155. Розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта перевірки, складеного за результатами проведення інспекційного відвідування начальник Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_21 18 січня 2018 року прийняв оскаржувані постанови про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами:

- №400/4.1-4/88 про накладання штрафу у розмірі 3200 грн.;

- №400/4.1-4/89 про накладання штрафу у розмірі 9600 грн.

156. Постановою про накладання штрафу від 18 січня 2018 року №400/4.1-4/88, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом8 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про пацю та зайнятість населення», затвердженого постановою Кабінету Міністру України від 17 липня 2013 року №509 та на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України до позивача застосований штраф у розмірі 3200 грн., із наступним обґрунтуванням:

- згідно з пунктом 4.1 розділу ІV «Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №396/5 для засуджених робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю. На безперервно діючих підприємствах, у цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для засуджених щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб загальна тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норму тривалості робочого часу відповідно до законодавства;

- пунктом 4.1.1 пункту 4.1 розділу ІV Інструкції визначено, що при шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин - при тижневій нормі 36 годин і 4 години - при тижневій нормі 24 години;

- за результатами інспекційного відвідування встановлено, що відповідно до табелів обліку робочого часу засуджених при шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи на підприємстві складала 5,33 годин, тобто не перевищувала 7 годин;

- втім, напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні перевищувала 5 годин, що свідчить про недотримання вимог частин першої та другої статті 53 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні;

- пунктом 1 розділу ІІІ «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2014 року №2186/5 передбачено, що засуджені мають право на оплачувану працю, організовану відповідно до вимог законодавства про працю, у тому числі щодо тривалості, умов та оплати праці;

- проте, в ході інспекційного відвідування встановлено, що на підприємстві виплата заробітної плати здійснюється один раз на місяць, що є недотриманням вимог частини першої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 24 Закону України №108, згідно яких заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

157. Постановою про накладення штрафу від 18 січня 2018 року №400/4.1-4/89, відповідач, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом 8 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про пацю та зайнятість населення», затвердженого постановою Кабінету Міністру України від 17 липня 2013 року №509 та на підставі абзацу 6 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, застосував до позивача штраф у розмірі 9600 грн., із наступним обґрунтуванням:

- за результатами інспекційного відвідування встановлено: не збереження планів-графіків виробництва продукції за попередні місяці до листопада 2017 року та рознарядок на виведення засуджених на роботу на підприємстві; не збереження рознарядок на виведення засуджених на роботі на підприємстві; замість наряду виконаних робіт здійснюється ведення протоколів ділянок, форма якої не відповідає формі, затвердженої у додатку 2 до Порядку №26/5; у книгах видачі змінних завдань та обліку виконаних робіт засудженими на підприємстві замість 8-ми граф в наявності лише 6, графи №3 «Найменування виду робіт» та №8 «Підпис майстра відділу технічного контролю» відсутні; табеля обліку робочого часу засуджених, які складаються на підприємстві, не містять граф «Табельний номер», «Розряд (оклад)» та «Професія»; на підприємстві не здійснюється ведення відомості нарахування заробітної плати засудженим на підприємстві установи, передбаченої додатком 8 до Порядку №26/5; на підприємстві балансову комісіє не створено;

- з урахуванням викладеного, встановлено, що підприємство не забезпечило достовірного обліку виконуваної засудженими роботи, що є недодержанням норм частини другої статті 30 Закону України «Про оплати праці» згідно з якою роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку;

- в ході інспекційного відвідування підприємства встановлено створення об’єктом відвідування перешкод в діяльності інспектора праці шляхом відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

158. Постанови про накладення штрафів направлені листом з повідомленням про вручення на адресу позивача 22 січня 2018 року.

159. Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.03.2018 року по справі №191/93/18, провадження №3/191/34/17, яка набрала законної сили 03.04.2018 року, закрито провадження в адміністративній справі у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_20, працюючого головним енергетиком виробничо-технічного відділу Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№94)» (підприємство Синельниківської виправної колонії №94) та виконуючим обов’язки цього підприємства, складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 41 КУпАП. Згідно висновку суду у даному випадку роботодавцем виступає саме державна установа «Синельниківська виправна колонія №94», а не державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№94)», то відповідно і обов’язок дотримання вимог діючого трудового законодавства, у тому числі і щодо термінів виплати заробітної плати, покладається на роботодавця. ОСОБА_20 є в.о. директора державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №94», яке не є стороною укладеного з засудженими строкового трудового договору, у зв’язку з чим він не є посадовою особою, яка повинна нести відповідальність за порушення термінів виплати заробітної плати засудженим (т.2 а.с.192-195).

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

(1) стосовно правомірності винесення наказу про призначення інспекційного відвідування

160. Вирішуючи спір в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про призначення інспекційного відвідування (т.1 а.с.88), суд не знаходить підстав для його задоволення, з огляду на наявність у відповідача права на призначення інспекційного відвідування у зв’язку із отриманням повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

161. Погоджуючись із доводом відповідача щодо правомірності призначення інспекційного відвідування із зазначеної підстави на підприємстві позивача, суд виходить із того, що до відповідача від прокуратури Дніпропетровської області листом від 20.11.2017 року №16-880вих7 (вх.№14699 від 23.11.2017 року) надійшла інформація про виявлення відсутності укладення трудових договорів з 32 працевлаштованими засудженими працівниками установи та неперерахування ЄСВ із заробітної плати цих працівників. Додатками до вказаного листа є договір №Г9/1А від 01.07.2017 року на надання робочої сили, укладений між позивачем та третьою особою; особисті пояснення дев’яти засуджених, із повідомленням про неукладення трудових договорів, неотримання заробітної плати або її незначний розмір (від 3 до 250 грн. на місяць), часткову відсутність у засуджених паспортів та ідентифікаційних номерів; пояснення в.о. директора підприємства про не укладення між засудженими та підприємством трудових договорів та виплату установі заробітної плати засуджених на підставі договору №Г9/1А від 01.07.2017 року.

162. Вказаним листом прокуратури надані відомості, з яких вбачаються можливі порушення трудового законодавства, як на державній установі так і на державному підприємстві, отже, відповідач у межах власних дискреційних повноважень, за отримання вказаної інформації, правомірно за результатами вивчення наданих документів самостійно визначив об’єкт відвідування та прийняв рішення про проведення інспекційного відвідування.

163. Правомірність прийнятих за наслідками такого інспекційного відвідування рішень є самостійним предметом спору.

(2) висновок суду щодо оформлення трудових правовідносин

164. Особливістю залучення засуджених до позбавлення волі до оплачуваної роботи з 08.10.2016 року, є регулювання таких трудових правовідносин законодавством про працю, з особливостями, що передбачені Кримінально-виконавчим кодексом України (абзац третій частини першої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України).

165. З 07.05.2014 року до 08.10.2016 року абзац третій частини першої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачав, що праця засуджених регламентується Кодексом законів про працю України.

166. Статтею 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, в редакції, яка діє з 08.10.2016 року, прямо передбачено, що засуджені залучаються до оплачуваної праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за строковим трудовим договором, що укладається між засудженим і виправною колонією (слідчим ізолятором), за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

167. Вищенаведена норма дає підстави для однозначного висновку, що залучення засуджених до позбавлення волі до робіт як на підприємстві виправної колонії так і на державному підприємстві, має здійснюватись за одночасним додержанням наступних умов:

- засуджені мають працювати за строковим трудовим договором;

- строковий трудовий договір укладається між засудженим і виправною колонією;

- забезпечується належна охорона та ізоляція засуджених.

168. Без оплати засуджені можуть бути залучені лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством (абзац перший частини п’ятої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України).

169. Таким чином, роботодавцем для засуджених, які залучаються для оплачуваної праці та на підставі строкового трудового договору, з 08.10.2016 року має виступати у спірних правовідносинах виправна колонія.

170. При цьому, норми статті 60 Кримінально-виконавчого кодексу України не мають застосовуватись у спірних правовідносинах, оскільки регулюють трудові відносини із засудженими до обмеження волі, коли як цей спір стосується трудових відносин засуджених осіб до позбавлення волі.

171. Інші нормативно-правові акти мають відповідати нормам Кримінально-виконавчого кодексу України як нормативно-правовому вищою юридичної сили, та у разі прийняття перших до 08.10.2016 року, вони мають застосовуватись із врахуванням відповідних законодавчих змін.

172. Надаючи оцінку аргументам державної установи щодо неможливості виступити у трудових правовідносинах роботодавцем, суд зазначає, що відсутність засуджених як працівників у штатному розписі та відсутність фонду оплати праці не є підставами для такого висновку, у тому числі неможливості укладення строкових трудових договорів, оскільки штатний розпис та фонд оплати праці не є статичними та мають змінюватись у ході реалізації трудових прав засуджених.

173. При цьому, особові рахунки засуджених веде саме виправна колонія, здійснюючи відповідні зарахування на такі рахунки та відрахування із заробітку та інших доходів засуджених також має здійснювати виправна колонія задля забезпечення додержання черговості утримання відповідних сум, зокрема, згідно статті 121 Кримінально-виконавчого кодексу України та пункту 6.3 Інструкції №396/5 першочергово відраховуються податок на доходи фізичних осіб і суми аліментів, а в подальшому вартість одягу, взуття, білизни (крім вартості спецодягу), вартість харчування, комунально-побутових та інших наданих послуг (крім вартості спецхарчування), витрати за виконавчими листами на користь громадян, за виконавчими листами на користь юридичних осіб та суми відшкодування матеріальних збитків, заподіяних засудженими державі під час відбування покарання.

174. Проведення всіх належних відрахувань та утримань із сум заробітної плати державною установою також прямо передбачено пунктом 4.5 Порядку №26/5.

(3) стосовно правомірності винесення постанови від 18 січня 2018 року №400/4.1-4/88

175. Оскаржувана постанова про накладення штрафу у розмірі 3200 грн. від 18 січня 2018 року №400/4.1-4/88 винесена на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, у зв’язку із виявленням контролюючим органом двох порушень, допущених державним підприємством:

1) недодержання тривалості робочого часу напередодні вихідного дня, який не мав перевищувати 5 годин, коли як у суботу при шестиденному робочому тижні засуджені працювали 5,33 години, що на 33 хвилини перевищує максимальний час роботи;

2) підприємством не здійснювалась виплата заробітної плати засудженим два рази на місяць.

176. Як зазначено вище, відповідно до статей 119 та 120 Кримінально-виконавчого кодексу України для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю. З урахуванням характеру виконуваних засудженим робіт допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин. Місце та вид роботи, час початку та закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією колонії. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

177. Абзацом другим пункту 4.1.4 Інструкції №396/5 встановлено, що напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

178. Як встановлено судом, робочий час засуджених, який вказаний позивачем у табелях обліку робочого часу засуджених на підприємстві, дорівнює 5,33 год. по суботах, які є робочими днями перед вихідним днем неділею.

179. Згідно розпорядку дня, затвердженого начальником державної установи від 28.02.2017 року №156-А-17, робочий час засуджених складає 5 годин 20 хвилин при шестиденному робочому тижні, у табелях обліку робочого часу засуджених на підприємстві по суботах зазначено робочий час 5 годин 33 хвилини.

180. Згідно вказаного розпорядку дня, погодинна перевірка на робочих місцях проводиться у робочий час до 40 хв. за робочу зміну.

181. Пунктом 4.1.1 Інструкції №396/5 встановлено, що до тривалості робочого часу не включається час перевірок наявності засуджених на робочих місцях.

182. Таким чином, відведені 40 хвилин на погодинну перевірку на робочих місцях не включається у робочий час тривалістю 5 год. 33 хвил., у зв’язку із чим суд доходить висновку про не підтвердження перевищення п’ятигодинної тривалості робочого часу у суботу, робочий день напередодні вихідного.

183. При застосуванні міри відповідальності суд має також розглянути питання, чи за наявних умов та обставин справи, особа, до якої застосований штраф, мала змогу діяти в інший спосіб.

184. Враховуючи, що розпорядок дня, який підлягає безумовному виконанню державним підприємством, затверджений державною установою наказом від 28.02.2017 року №156/А-17 в порядку пункту 4.1. Інструкції №396/5, державне підприємство не мало змоги самостійної його зміни при виконанні та реалізації.

185. Крім того, доводи контролюючого органу щодо часу зайнятості у суботу на 33 хвилини більше ніж дозволено встановленими правилами, ґрунтуються виключно на відомостях нарахування заробітної плати. Під час здійснення інспекційного відвідування інспектором не досліджувалося питання фактичної тривалості робочого часу засуджених, у тому числі у суботу.

186. Надаючи оцінку доводам контролюючого органу про порушення державним підприємством вимог трудового законодавства щодо виплати заробітної плати засудженим не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, суд виходить із того, що державне підприємство не має підстав на укладення строкового трудового договору із засудженими, роботодавцем для яких законодавчо може виступати у період січня-листопада 2017 року (період проведення перевірки) виключно виправна колонія, отже, позивач не може бути суб’єктом виплати засудженим заробітної плати.

187. В розглянутому спорі державним підприємством на виконання умов договору із державною установою та пунктів 2.4.2. та 4.5 Порядку №26/5 здійснено щомісячне складення табелів обліку робочого часу засуджених на підприємстві та розрахунково-платіжних відомостей на видачу зарплати.

188. Наведеними нормативними актами не встановлено обов’язок державного підприємства здійснювати виплату заробітної плати засудженим, фактично державне підприємство здійснює нарахування сум заробітної плати у зв’язку із веденням останнім обліку обсягу виконаних робіт, а виплату (зарахування на особові рахунки засуджених) здійснює державна установа шляхом зарахування коштів на особові рахунки засуджених.

189. Таким чином, суд доходить висновку про неправомірність притягнення державного підприємства до юридичної відповідальності у формі штрафу за постановою від 18 січня 2018 року №400/4.1-4/88, що є підставою для задоволення позову у цій частині.

(4) стосовно правомірності винесення постанови від 18 січня 2018 року №400/4.1-4/89

190. Оскаржувана постанова про накладення штрафу від 18 січня 2018 року №400/4.1-4/89 у розмірі 9600 грн. винесена у зв’язку створенням державним підприємством перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю на підставі абзацу шостого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

191. Згідно оскаржуваної постанови, підставою для висновку про створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування підприємством є встановлення інспектором відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

192. Зокрема, відсутніми виявились плани-графіки виробництв продукції за попередні місяці до листопада 2017 року; встановлено не збереження підприємством рознарядок на виведення засуджених; ведення замість наряду виконаних робіт протоколів ділянок; відсутність всіх граф у книгах видачі змінних завдань та обліку виконаних робіт (6 замість 8); відсутність у табелі обліку робочого часу засуджених граф «табельний номер», «розряд (оклад)» та «професія»; відсутність створеної балансової комісії, що разом надало підстав для висновку про не забезпечення підприємством достовірного обліку виконуваної засудженими роботі та є порушенням державним підприємством вимог статті 30 Закону України «Про оплату праці», відповідно до якої роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівниками роботи і бухгалтерській облік витрат на плату праці у встановленому порядку.

193. Пунктом 16 Порядку №295 передбачено складення акту про неможливість проведення інспекційного відвідування у разі:

- створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку);

- відсутності об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування);

- відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

194. Копія такого акту надсилається органам, яким підпорядкований об’єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об’єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

195. Судом не встановлено складення акту про неможливість проведення інспекційного відвідування.

196. Відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, має наслідком надсилання об’єкту відвідування копії акта про неможливість проведення інспекційного відвідування та письмової вимоги із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

197. Таким чином, незбереження та неналежне ведення документів обліку не є тотожнім створенню перешкод у проведенні інспекційного відвідування, до яких можна віднести ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування (за умови об’єктивного існування такої інформації). Створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування це активна протидія, або бездіяльність об’єкта відвідування, яка полягає саме у ненаданні необхідної інформації.

198. У розглянутому випадку відповідачем зазначено про відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, а фактично - не збереження й неналежне ведення необхідних документів та відсутність балансової комісії, у зв’язку із чим суд доходить висновку про неправомірне притягнення позивача як об’єкта відвідування до фінансової відповідальності у формі штрафу у розмірі 9600 грн. за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування, що є підставою для задоволення позову у частині визнання протиправною та скасування постанови від 18 січня 2018 року №400/4.1-4/89.

VІІІ. ВИСНОВОК СУДУ

199. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм права суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

200. Суд відмовляє у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про призначення інспекційного відвідування, задовольняє позов в частини визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов про накладення штрафу.

201. На користь позивача присуджується судовий збір, сплачений за подання позову із двома об’єднаними позовними вимогами майнового характеру про оскарження постанов в розмірі 3524 грн. згідно частині задоволених позовних вимог. Судовий збір в розмірі 1762 грн. за позовну вимогу немайнового характеру, в задоволенні якої відмовлено, покладається на позивача.

202. Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№94)» (код ЄДРПОУ 08679770; вул. Миру, с. Шахтарське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52543) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766; вул. Казакова, буд. 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49050), третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна установа «Синельниківська виправна колонія (№94)» (код ЄДРПОУ 08562989; с. Шахтарське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52543) про визнання протиправними та скасування наказу та постанов про накладання штрафу - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №400/4.1.-4/88 від 18 січня 2018 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №400/4.1.-4/89 від 18 січня 2018 року.

В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 4 грудня 2017 року №593-І - відмовити.

Стягнути на користь Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№94)» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 3524 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 4 липня 2018 року.

Суддя

ОСОБА_1