Номер провадження 2-а/522/1077/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Фуцур Н.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Костенюка Владислава Сергійовича ,- « про скасування постанови»,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до інспектора 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Костенюка Владислава Сергійовича про скасування постанови серії АР № 493208 від 20.04.2018р. у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.04.2018р. у м. Одесі по вул. Транспортна, 9 інспектором патрульної поліції 4-ої роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Костенюком В.С. було винесено постанову серії АР № 493208, якою до громадянина ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме, керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надав письмовий відзив, в якому просив у задоволені позову відмовити.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до постанови серії АР № 493208 від 20.04.2018р.- 20.04.2018р. о 02 год. 20 хв. у м. Одесі по вул. Транспортна, 9 громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 3110 державний номер НОМЕР_1, який був переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, а саме внесено зміни до паливної системи (ГБО) без узгодження з органами національної поліції.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно позивача було винесено постанову.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 32 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.

Згідно з п.п. 31.3 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р., забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.п. 32.2. б) Правил дорожнього руху з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються: переобладнання транспортних засобів.

Пунктом 1 «Порядку переобладнання транспортних засобів», затвердженого постановою КМУ № 607 від 21.07.2010 р. передбачено, що цей Порядок визначає процедуру переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива (далі - переобладнання транспортного засобу).

Переобладнання транспортного засобу для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива проводиться суб'єктом господарювання, який має свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на відповідний вид переобладнання (п. З Порядку).

Після переобладнання транспортного засобу та оцінки відповідності вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження видається сертифікат відповідності - для транспортних засобів, що переобладнані для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива (п. 13 Порядку).

Згідно п. 18 «Порядку переобладнання транспортних засобів», перереєстрація транспортного засобу, що переобладнаний, проводиться реєстраційно-екзаменаційним підрозділом Державтоінспекції МВС відповідно до «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 р. (п. 18)

Пунктом 33 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку

автомобілів» встановлено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі

отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Відповідно до п. 37 цього ж Порядку, державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни).

Документами про відповідність переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху є: свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, сертифікат відповідності конструкції переобладнаного транспортного засобу умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання, акт приймання-передачі транспортного засобу за формою згідно з додатками 3, 4 до цього Порядку.

Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію з відміткою про встановлення ГБО.

Таким чином, законодавством встановлено, що переобладнання транспортних засобів для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива (встановлення ГБО) все ж таки являється переобладнанням в розумінні ст. 32 ЗУ «Про дорожній рух» та, в свою чергу, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.

В результаті такого переобладнання встановлюється спеціальне обладнання та, відповідно до акту прийому-передачі ТЗ переобладнаного для роботи на газі (один із документів, що разом із свідоцтвом та сертифікатом свідчать про відповідність переобладнаного ТЗ вимогам безпеки дорожнього руху), змінюється модель транспортного засобу.

Переобладнаний транспортний засіб підлягає перереєстрації у реєстраційно-екзаменаційних підрозділах, де перевіряється відповідність встановленого ГБО наданим документам (свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу, сертифікат відповідності, акт приймання-передачі транспортного засобу) та, в результаті, видається нове свідоцтво про реєстрацію з відміткою про встановлення ГБО.

Як зазначив відповідач у відзиві, надане інспектору під час розгляду справи про адміністративне правопорушення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія не містило відмітки про встановлення ГБО на автомобіль ГАЗ 3110 державний номер НОМЕР_1.

Стосовно правомірності дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.З ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-УІІІ (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно п. 11 ч. 1 ст.23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126 КУпАП).

Органи Національної поліції мають повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на

них повноважень.

За загальним правилом ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Разом з тим, ч.З ст.254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно вказаної норми ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Слід зауважити, що відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до КУпАП, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п.1 р.І Інструкції №1395).

Згідно п.4 р.І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

У відповідності до п.1 р.ІІІ Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Тобто під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу про адміністративне правопорушення, навіть у випадку незгоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з допущенним нею порушенням.

Таким чином, відповідач в даному випадку правомірно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, а тому при винесенні постанови інспектором не було вчинено дій щодо порушення вимог щодо процедури розгляду справи та не було проігноровано порядок встановлений ст.ст. 278,279 КУпАП.

Крім того, позивач також вказав на те, що відповідач позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП.

Так, згідно вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Позивачем не викладені обставини і не зазначені докази з приводу того, в чому полягає позбавлення відповідачем його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП.

Також позивач зазначає, що відповідачем було проігноровано вимоги ч.2 ст.ЗЗ КУпАП. Але відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року.

6) частину другу статті 33 доповнили словами "крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі". Тобто при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються положення ч.2 ст 33 КУпАП, а саме характер вчиненого правопорушення , особа порушника, ступінь його вини , майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.

Крім того, відповідно до ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач повинен надати докази. Позивач не надав жодних доказів, які спростовують факт переобладнання (встановлення ГБО) транспортного засобу ГАЗ 3110 державний номер НОМЕР_1 з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, а саме внесення зміни до паливної системи (ГБО) без узгодження з органами національної поліції.

З огляду на зазначене, в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, постанова серії АР № 493208 від 20.04.2018р. обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством, а тому позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.5, 9, 20, 46, 241, 243, 245, 288, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Костенюка Владислава Сергійовича ,- « про скасування постанови», - відмовити .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 03.07.2018 року.

Суддя: Р.Д. Абухін

03.07.2018