Справа № 669/506/18

Провадження № 1-кп/675/104/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2018 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав кримінальне провадження № 12018240090000048 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кашперівка Баранівського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого 22 лютого 2018 року Білогірським районним судом Хмельницької області за ст. 185 ч. 1 КК України до 80 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 357 ч. 1 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в :

22 грудня 2016 року близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, направленим на викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно, в свою користь викрав із кишені бушлата ОСОБА_5 , що знаходився у господарському приміщенні, розташованому в смт. Ямпіль по вул. Привокзальній, 42 Білогірського району Хмельницької області, банківську картку ПАТ «А-Банк», яка належала ОСОБА_5 , з номером рахунку НОМЕР_1 , яка згідно з ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_5 . У той же день близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_4 за допомогою банкомату, розташованого по вул. Чернавіна, 35 а в смт. Ямпіль Білогірського району Хмельницької області, зняв з вказаної картки грошові кошти в сумі 7600 грн. без відома та дозволу власника, якими розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Суду пояснив, що дійсно 22 грудня 2016 року близько 17 год. викрав з бушлата ОСОБА_5 банківську картку, з якої у той же вечір зняв грошові кошти в сумі 7600 грн., які витратив на власні потреби.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювалися і проти цього не заперечували учасники судового розгляду.

Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у викраденні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів, доведена повністю і його дії органами досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України.

Підходячи до обрання міри покарання обвинуваченому, виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особливості, особу винного, зокрема, характеристики, сімейний стан, фактичні обставини справи, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є злочином невеликої тяжкості.

ОСОБА_4 раніше судимий, однак злочин вчинив до постановлення попереднього вироку, свою винуватість визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що відповідно дост.66КК Українипом`якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Згідно з досудовою доповіддю щодо ОСОБА_4 , складеною начальником Білогірського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області 27 червня 2018 року, проблемними питаннями особистості обвинуваченого та його життєдіяльності, на які повинні бути спрямовані заходи впливу, є необхідність проведення регулярних профілактичних бесід, направлених на покращення контролю за його поведінкою. Ймовірність вчинення ним повторного кримінального правопорушення є високою, хоча на покарання, не пов`язане з позбавленням волі, або звільнення від відбування покарання із випробуванням ОСОБА_4 заслуговує.

Враховуючи вищенаведене, особу обвинуваченого, його молодий вік та ставлення до вчиненого злочину, суд знаходить, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України, за якою він обвинувачується.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 раніше судимий вироком Білогірського районного суду Хмельницької області від 22 лютого 2018 року за ст. 185 ч. 1 КК України до 80 годин громадських робіт.

Кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_4 обвинувачується, вчинено ним 20 грудня 2016 року, тобто до постановлення попереднього вироку.

Положеннями ч. 4 ст. 70 КК України, яка регламентує правила призначення покарання за сукупністю злочинів, встановлено, що за правилами, передбаченими в частинах 1 - 3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

За таких обставин, ОСОБА_4 слід призначити остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів та відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України допустити покарання у виді штрафу до самостійного виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.

На підставі ч. 4ст. 70 КК України, з урахуванням вироку Білогірського районного суду Хмельницької області від 22 лютого 2018 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень, та 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Відповідно до ч. 3ст. 72 КК Українипокарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1