(провадження №2/658/526/18)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 квітня 2018 року м. Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

в складі:

головуючого - судді Терещенка О.Є.,

при секретаря Оніщенко Л.В.,

за участю представника відділу у справах дітей Губки М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в залі суду м. Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, від імені якої діє відділ у справах дітей Каховської міської ради Херсонської області про визнання особи такою, що втратила право користування жит-ловим приміщенням,-

встановив :

ОСОБА _2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, вказавши, що вона відпо-відно до рішення виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області за № 144 від 12.04.2005 року була призначена опікуном неповнолітньої ОСОБА_3, матір'ю дитини є ОСОБА_4, яка позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_3, а відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного Ко-дексу України. На даний час рішенням виконавчого комітету Каховської міської ради Херсон-ської області за № 154 від 09.06.2015 року звільнено ОСОБА_2 від обов'язків піклувальника неповнолітньої ОСОБА_3

Будучи опікуном ОСОБА_3 позивачка зареєструвала підопічну у житловому примі-щенні, розташованому по АДРЕСА_1, яке нале-жить їй відповідно до ордера на житлове приміщення № 9.

ОСОБА_3 з 2015 року в квартирі АДРЕСА_1 не проживає, її особи-стих речей в квартирі не має, комунальні послуги не сплачує, витрати на утримання житла не несе. Від жовтня 2015 року проживає з новим опікуном - ОСОБА_5 по АДРЕСА_3.

Просила визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщення, а саме квартирою АДРЕСА_1.

В судове засідання позивач не з'явилася, просила розглядати справу за її відсутністю. Вимоги позову підтримала.

Представник відділ у справах дітей Каховської міської ради, яка діє від імені відповідачки ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідом-лена належним чином, тому за згодою позивача, на підставі ст. 280-289 ЦПК України, суд роз-глядає справу в заочному порядку та виносить по справі заочне рішення.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області № 154 від 09.06.2015 року ОСОБА_2 звільнено від обов'язків піклувальника неповнолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Відповідно до ордеру на житлове приміщення №9, виданого на підставі рішення виконав-чого комітету міської ради народних депутатів м. Каховка від 23 вересня 2003 року, наймачами квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 та її донька - ОСОБА_7 (а.с. 10).

Відповідно до довідки № 07-12/352 від 28.11.2016 року, виданої виконавчим комітетом Ка-ховської міської ради вбачається, що неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з опікуном ОСОБА_5, згідно з рішенням виконавчого ко-мітету Каховської міської ради № 261 від 13.10.2015 року у АДРЕСА_3 (а.с. 11).

З довідки про склад сім'ї вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована по АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 (а.с. 12).

З актів фактичного проживання від 09.10.2015 року, 18.10.2017 року, слідує, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, але за вказаною адресою не проживає в зв'язку проживанням в м. Нова Каховка Хер-сонської області року (а.с. 13, 14).

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном.

Гарантуючи захист права власності, передбачене ст. 41 Конституції України, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Об 'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира, інше житлове приміщення, призначені та придатні для проживання в них(ст.ст. 379, 380 ЦК ).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатись своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених зако-ном.

Отже , збереження або втрата права користування житлом за відсутнім мешканцем, у будь-якому випадку, прямо залежить від причин відсутності, тобто волі, намірів та свідомих дій цієї особи щодо реалізації свого права на проживання у спірному приміщенні.

Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має часткову дієздатність, яка обмежу-ється лише правом самостійно вчиняти дрібні побутові правочини та здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної та творчої діяльності (стаття 31 ЦК України).

Обмеження дієздатності особи у віці до чотирнадцяти років в інших правовідносинах, в тому числі і у праві самостійно та вільно обирати місце свого проживання, кореспондується і з правилами частин 3 та 4 ст. 29 ЦК України.

Відповідно до частини 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.

Згідно ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визна-чається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що неповнолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає.

Права неповнолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини не проживання неповнолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для неповнолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків.

Неповнолітня дитина не є самостійним суб'єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками.

Зі змісту рішення виконавчого комітету Каховської міської ради №232 від 12.09.2017 року вбачається, що відповідачку ОСОБА_5 звільнено від обов'язків піклуваль-ника неповнорлоітньої дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Іншого піклувальника неповнолітній ОСОБА_3 не призначено.

Згідно ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фі-зичному та розумовому розвитку.

Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих при-міщень та купівлі нового житла.

Статтею 3 Конвенції «Про права дитини» схваленою резолюцією Генеральної А самблеї ООН 44/25від 20 листопада 1989 року та ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-12, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

ОСОБА _3 зареєстрована по місцю проживання своєї матері - ОСОБА_9 та бабусею - позивачкою ОСОБА_2, відомості про те, що неповнолітня ОСОБА_3 має інше житло в матеріалах справи відсутні, її відсутність у місці постійного проживання не тягне за собою втрату нею права користування жилим приміщенням за місцем реєстрації. Крім того, визнання її такою, що втратила право на користування жилим приміщенням порушить її жит-лові права. Беручи до уваги, що матір дитини не забезпечена житлом, то зняття з реєстрації ди-тини за місцем реєстрації батька є неприпустимим.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задово-лення позовних вимог.

На підставі ст. 71,72 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та віль-ний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст. 6-15, 141, 263-265, 280-289 ЦПК Укра-їни, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, від імені якої діє відділ у справах дітей Каховської міської ради Херсонської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Каховським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляція безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного про-вадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного роз-гляду.

Суддя О. Є. Терещенко