Справа № 359/1235/18

Провадження № 2/359/1309/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Івченко В.І.,

за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про скасування догани та виплату премії,-

встановив :

16 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом, яким просить визнати незаконним і скасувати наказ Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» № 11-07/1-1671/п від 17 листопада 2017 року про оголошення їй догани; стягнути з відповідача на її користь премію в розмірі 3498 грн 52 коп. за листопад 2017 року.

Вимоги обґрунтовано тим, що наказом 11-07/1-1671/п від 17 листопада 2017 року за порушення вимог п.п. 2.1, 2.2 ОСОБА_4 про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня (далі по тексту - ОСОБА_4), п. 4.1 посадової інструкції начальника СПО, які були виявлені в результаті проведення службового розслідування, ОСОБА_3 оголошено догану. З актом службового розслідування позивача не ознайомлено та копію наказу щодо застосування дисциплінарного стягнення їй не надано роботодавцем. Вважає, що у Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі по тексту – ДПМА «Бориспіль») були відсутні підстави для застосування щодо неї догани та, як наслідок, не виплачувати їй премію за листопад 2017 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовну заяву підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Позивач в судовому засіданні від 03.05.2018 року підтримала свій позов та просила задовольнити його. Зазначила, що ще всередині серпня 2017 року в неї начальник відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_5 відбирав письмові пояснення щодо обставин, за якими на неї накладено в подальшому дисциплінарне стягнення. При бесіді їй повідомляли, що здійснюється перевірка наявності в її діях порушень ОСОБА_4 про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня в період з 17липня по 17 серпня 2017 року, проте жодних документів не показували та не ознайомлювали з їх змістом. Винною себе не вважає, оскільки власну особову перепустку іншим особам не передавала.

Представник відповідача ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні позову з підстав наведених у відзиві. Також вважає, що строк притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності ДПМА «Бориспіль» не порушено, оскільки його слід рахувати з моменту підписання генеральним директором наказу про проведення службового розслідування, а саме з 24.10.2017 року.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 з 17.12.2001 року та по теперішній час працює в Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі по тексту – ДПМА «Бориспіль »). Наказом № 11-07/1-323/п від 01.03.2017 року переміщена на посаду начальника служби пасажирського обслуговування до підрозділів безпосереднього підпорядкованих директору з операційної діяльності.

Наведене підтверджується копіями трудової книжки позивача та наказами про її прийом і переведення на інші посади в межах ДПМА «Бориспіль».

Наказом ДПМА «Бориспіль» № 11-07/1-1671/п від 17.11.2017 року ОСОБА_3 оголошено догану. Підставами зазначено порушення нею вимог п.п. 2.1, 2.2. « ОСОБА_4 про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня, затвердженої та введеної в дію наказом № 01-07/1-493 від 23.09.2016 року; вимог п. 4.1 Посадової інструкції начальника служби пасажирського обслуговування № 29-05/2-21 від 13.03.2017 року (а.с. 4, 20).

Відповідно ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі по тексту – КЗпП України) Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Встановлено, що позивач подала даний позов до Бориспільського міськрайонного суду Київської області 16.02.2018 року. Про сам наказ, яким на неї покладено дисциплінарне стягнення у виді догани, ОСОБА_3 дізналась 17.11.2017 року. Зважаючи на вказане суд приходить висновку, що нею не пропущено строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору.

Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що з 01.03.2017 року і по даний час позивач обіймає посаду начальника служби пасажирського обслуговування до підрозділів безпосереднього підпорядкованих директору з операційної діяльності.

Права та обов’язки за даною посадою визначено посадовою ОСОБА_4 № 29-05/2- 21 від 13.05.2017 року, пунктами 1.1 та 1.2 встановлено, що начальник служби пасажирського обслуговування (далі по тексту – начальник СПО) є працівником ДПМА «Бориспіль», який відповідає за організацію роботи особового складу. Згідно класифікатора професій відноситься до категорії «керівник» та є безпосередньо підпорядкованим директору з операційної діяльності (а.с. 83-91).

У своїй діяльності начальник СПО, відповідно п. 1.5 вказаної ОСОБА_4, керується : Кодексом цивільного захисту України та іншими законодавчими актами України, законами, постановами, вимогами системи управління якістю згідно ДСТУ ISO, наказами, розпорядженнями, рішеннями та іншими нормативно – правовими актами органів державної влади і місцевого самоврядування, які регулюють порядок діяльності авіапідприємств, Повітряним кодексом України, положенням «Про використання повітряного простору України», стандартами та рекомендованою практикою міжнародних організацій цивільної авіації ІКАО, ІАТА, КЗпП України, Правилами «Про внутрішній трудовий розпорядок працівників підприємства», тощо.

Відповідно п. 4.1 посадової ОСОБА_4 ОСОБА_3, як начальник СПО, забезпечує належну організацію та контроль діяльності в підпорядкованих структурних підрозділах, своєчасне, повне та якісне виконання виробничих завдань, наказів, вказівок, розпоряджень та інших керівних документів Уповноваженого органу управління. Виконує вимоги технологічних та інших внутрішніх документів підприємства затверджених керівником підприємства, а також вимог законодавства України.

Згідно п. 6.1, 6.4 та 6.7 цієї ОСОБА_4 позивач несе відповідальність за якість та своєчасність виконання обов’язків; якісне та своєчасне виконання в повному обсязі посадових завдань та обов’язків покладених на неї посадовою інструкцією; за неналежне виконання або невиконання посадових обов’язків, бездіяльність, перевищення повноважень, неприйняття рішень, що входять у сферу її компетенції в межах, визначених законодавством про працю.

З даною інструкцією позивач ознайомлена під підпис 15.03.2017 року (а.с. 148).

В наказі № 11-07/1-1671/п від 17.11.2017 року щодо застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення вказано на порушення нею п. 4.1. Посадової інструкції начальника СПО та п. 2.1, 2.2 ОСОБА_4 про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня.

ОСОБА_4 про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня затверджена та введена в дію наказом ДПМА «Бориспіль» № 01-07/1-493 від 23.09.2016 року (а.с. 71-80).

З даною ОСОБА_4 ОСОБА_3 обізнана, що підтверджується її власноручним підписом від 28.09.2016 року на аркуші ознайомлення з цим документом (а.с. 149).

ОСОБА_4 регламентує порядок здійснення контролю керівниками структурних підрозділів підприємства за дотриманням працівниками підприємства режиму робочого дня, а також дії керівників структурних підрозділів у разі виявлення порушення працівниками режиму робочого дня. Вимоги цієї ОСОБА_4, згідно п. 1.5, поширюються на всіх працівників підприємства.

Пунктом 1.2 ОСОБА_4 про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня встановлено, що фіксування прибуття на роботу та закінчення робочого дня здійснюється у відповідних Журналах обліку робочого часу, які ведуться : 1) в електронному вигляді у системі контролю виконавчої дисципліни (далі по тексту - СКВД) відповідно до даних системи контролю та управління доступом (далі по тексту - СКУД). Інформація, що сформована у електронному Журналі обліку робочого часу СКВД зберігається протягом одного року; 2) на паперовому носії і використовується на робочих місьцях працівників структурних підрозділів, які працюють на об’єктах підприємства, не обладнаних засобами СКУД.

Працівники підприємства, згідно п. 2.1 цієї ОСОБА_4, відмітки про своє прибуття на роботу та закінчення роботи, зобов’язані фіксувати : 1) в електронному Журналі обліку робочого часу СКВД, шляхом прикладання до будь-якого зчитувача СКУД, розміщеного на будь-якому об’єкті підприємства, відповідно до переліку об’єктів підприємства, обладнаних засобами СКУД, особистої перепустки, з метою відображення в електронному Журналі обліку робочого часу СКВД відмітки про прибуття на роботу, відмітки про час залишення робочого місця по закінченню робочого дня; 2) у паперовому Журналі обліку робочого часу, що використовується на робочих місцях працівників структурних підрозділів, де не встановлено СКУД.

Відповідно п. 2.2 вказаної ОСОБА_4 працівникам підприємства заборонено передачу особистої перепустки іншим працівникам з метою використання її для відмітки про своє прибуття на роботу та відмітки про час залишення ними робочого місця по закінченню робочого дня.

Відповідно до положень ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, із яким укладено трудовий договір. Статтею 29 КЗпП України на власника (уповноваженого ним органу) покладено обов'язок щодо роз'яснення працівникові до початку його роботи прав та обов'язків, інформування щодо умов праці. Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП України).

Відповідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Дисциплінарне стягнення - передбачений в нормативно-правовому акті захід примусового впливу, що застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника відповідно до його компетенції, за вчинений дисциплінарний проступок. Слід мати на увазі, що власник підприємства чи уповноважений власником орган не вправі змінювати на свій власний розсуд заходи дисциплінарного стягнення.

Відповідно ст. 148 цього Кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Разом з тим, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, ураховуючи положення норм діючого трудового законодавства України, суд вважає, що при винесенні оспорюваного наказу про накладення дисциплінарного стягнення відповідачем порушено вимоги ст.148 КЗпП України щодо порядку накладення дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено та не спростовується сторонами, що за усною вказівкою генерального директора ДПМА «Бориспіль» від 31.07.2017 року проводилась перевірка працівників всіх служб аеропорту на дотримання вимог ОСОБА_4 про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня (затверджена наказом № 01-07/1-493 від 23.09.2016 року.

Наведене підтверджується наданими представником відповідача поясненнями в залі суду, в письмовому відзиві на позовну заяву та службовою запискою № 41-10-846 від 19.10.2017 року начальника відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_5 (а.с. 14, 27).

За наслідком проведеної перевірки начальником відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_5 17.08.2017 року в період з 14 год. 30 хв. по 15 год. 00 хв. у ОСОБА_3 відібрано письмові пояснення, в яких остання повідомила, що особисту перепустку № 04453 нікому не передавала та в період з 17.07.2017 року по 17.08.2017 року користувалась нею особисто. Протягом робочого дня може по виробничим потребам та у зв’язку з виконанням посадових обов’язків перебувати в різних приміщеннях аеропорту. Пересуватись по аеропорту та потрапити до основного робочого місця без особистої перепустки не має можливості. ОСОБА_4 введену в дію наказом № 01-07/1-493 від 23.09.2016 року виконує в повному обсязі. Також даними письмовими поясненнями зазначила, що в запитуваний період часу у відпустці та на лікарняному не перебувала (а.с. 55).

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що на дату відібрання у позивача цих пояснень, а саме 17.08.2017 року, начальник відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_5 на виконання усної вказівки генерального директора ДПМА «Бориспіль» від 31.07.2017 року провів перевірку та виявив проступок, що скоїла ОСОБА_3 в період часу з 17.07.2017 року по 17.08.2017 року та у зв’язку з цим виконав вимоги ч. 1 ст. 149 КЗпП України і відібрав у неї письмові пояснення. Доказів протилежного суду не надано.

Відтак, суд вважає, що дисциплінарне стягнення належало застосувати власником або уповноваженим ним органом ДПМА «Бориспіль» безпосередньо за виявленням проступку ОСОБА_3, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, тобто до 17.09.2017 року включно.

Разом з тим, начальник відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_5, який виявив проступок та відібрав письмові пояснення у ОСОБА_3, в службовій записці № 41-10-846 лише 19.10.2017 року повідомив генерального директора ДПМА «Бориспіль» ОСОБА_6 щодо необхідності проведення службового розслідування відносно начальника СПО ОСОБА_3, оскільки її дії свідчать про наявність підстав вважати, що остання порушила вимоги ОСОБА_4 про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня, затвердженої наказом № 01-07/1-493 від 23.09.2016 року (а.с. 27).

Судом при цьому враховано, що сторонами не надано жодних доказів на підтвердження неможливості або поважності причин пропуску проведення начальником відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_5 протягом одного місяця з дня виявлення проступку позивача необхідних дій для розслідування дій ОСОБА_3 та вирішення питання про застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Наказом генерального директора ДПМА «Бориспіль» ОСОБА_6 № 01-07-264 від 24.10.2017 року створено комісію для проведення службового розслідування з метою з’ясування обставин порушень трудової дисципліни начальником СПО та встановлення винних осіб (а.с. 28).

Актами перегляду відеозаписів з відеокамери 507, що розташована на першому поверсі будівлі «Профілакторію» від 02.10.2017 року № 41-26/2-34 та від 30.10.2017 року за № 41-26/2-43 встановлено, що начальник служби орендних відносин ОСОБА_7 прикладала до зчитувача системи контролю управління доступом на першому поверсі будівлі профілакторію особисту перепустку та після цього відразу ще одну перепустку : 17.07.2017 року у період часу з 17:54:36 по 17:54:54; 18.07.2017 року у період часу з 08:40:22 по 08:40:40 та з 17:55:31 по 17:55:46; 19.07.2017 року у період часу з 08:41:12 по 08:41:29; 24.07.2017 року у період часу з 17:52:55 по 17:53:07; 25.07.2017 року у період часу з 08:38:46 по 08:39:08 та з 17:59:49 по 18:00:04; 26.07.2017 року у період часу з 08:14:53 по 08:15:15 та з 17:57:39 по 17:57:53 (а.с. 29- 34).

З досліджених в судовому засіданні роздруківок з системи СКУД по працівникам ОСОБА_7 та ОСОБА_3 встановлено розбіжності у часі проходження через зчитувач системи контролю управління доступом 18.07.2017 року та 24.07.2017 року, що не дає підстав достеменно стверджувати, що ОСОБА_7 могла прикладати до зчитувача саме особисту перепустку позивача (а.с. 35- 43).

Збоїв в роботі системи контролю управління доступом, які б могли вплинути на цілісність даних по проходженню персоналу (особливо у адміністративній будівлі «Профілакторій») в період часу з 14.07.2017 року по 30.07.2017 року згідно листа ЗГД з інженерно – технічного забезпечення та розвитку головного інженера Служби інформаційних технологій відділу технічних засобів охорони та безпеки ОСОБА_8, не було (а.с. 44-46).

На засіданні комісії, відображеного протоколом № 41-30-4 від 08.11.2017 року, ОСОБА_3 на поставлені питання повідомила, що особистою перепусткою користується сама та не передавала її іншим особам для прикладання до системи СКУД. Також підтримала надані нею начальнику відділу ЗК та ВР ОСОБА_5 письмові пояснення в серпні 2017 року. В додатково відібраних поясненнях позивач зазначила, що 18.08.2017 року вже надавала співробітнику ОСОБА_9 пояснення щодо виявленого правопорушення в серпні 2017 року (а.с. 53 - 57).

У акті № 41-26-28 від 13.11.2017 року щодо результатів службового розслідування з метою з’ясування обставин порушень трудової дисципліни начальником СПО ОСОБА_3 комісія прийшла висновку, що позивач всупереч вимогам п.п. 2.1, 2.2 ОСОБА_4 про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня в період з 17.07.2017 року по 21.07.2017 року та з 24.07.2017 року по 26.07.2017 року неодноразово передавала особисту перепустку начальнику служби орендних відносин ОСОБА_7 з метою її використання для відмітки про час прибуття на робоче місце та про час залишення свого робочого місця по закінченню робочого дня, що в свою чергу призвело до порушення п. 4.1 посадової інструкції начальника СПО в частині невиконання вимог технологічних та інших внутрішніх документів підприємства.

З урахуванням наведеного вище 17.11.2017 року наказом генерального директора ДПМА «Бориспіль» за № 11-07/1-1671/п начальнику СПО ОСОБА_3 оголошено догану (а.с 20).

Тобто , дисциплінарне стягнення до позивача застосовано через 3 (три) місяці з моменту безпосереднього виявлення самого проступку (17.08.2017 року), що з урахуванням вищенаведених висновків суду та вимог ч. 1 ст. 148 КЗпП України, є порушенням порядку та строків притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Зважаючи на вказане, суд приходить висновку, що наказ ДПМА «Бориспіль» № 11-07/1-1671/п від 17.11.2017 року, яким ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану, є незаконним і підлягає скасуванню.

В п.1.2 Положення про преміювання працівників підприємства у виді додатку № 6 до Колективного договору на 2014 рік вказано, що преміюванню підлягають всі категорії працівників підприємства, окрім працівників, що працюють за договором підряду (а.с. 150-154).

Фонд преміювання, згідно п. 2.1, 3.3 вказаного Положення, визначається за шкалою кваліфікаційної складності робіт, що виконується в підрозділах. Премія за виконання якісних показників нараховується працівникові у відсотках до посадового окладу за фактично відпрацьований у даному місяці час.

Згідно наказу ДПМА «Бориспіль» від 29.11.2017 року за № 01-07/2-33 на листопад 2017 року визначався фонд преміювання в розмірі 25% від посадових окладів працівників підприємства (а.с. 102).

Пунктом 3.5 Положення про преміювання працівників підприємства встановлено, що право на одержання премії працівником за виконання якісних показників не наступає, серед іншого, при дисциплінарному стягненні в місяці його накладення.

Службовою запискою начальника відділу розрахунків за виплатами працівникам ДПМА «Бориспіль» ОСОБА_10 від 28.02.2018 року за № 14-10-332 повідомлено, що за листопад 2017 року ОСОБА_3 премія якості не нараховувалась. Сума не нарахованої премії становить 3498 грн. 52 коп. (а.с. 103).

З пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні встановлено, що вказану премію не виплачено позивачу із-за застосування щодо неї у листопаді 2017 року дисциплінарного стягнення у виді догани. Інших підстав для не нарахування і невиплати ОСОБА_3 премії якості у ДПМА «Бориспіль» не було.

Зважаючи на вказане та враховуючи, що судом визнано незаконним та скасовано наказ ДПМА «Бориспіль» № 11-07/1-1671/п від 17.11.2017 року, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 невиплаченої премії у розмірі 3498 грн. 52 коп., оскільки підстава для її не нарахування і невиплати, відпала. Про наявність інших підстав для невиплати позивачу цієї премії сторонами суду не повідомлено і доказів не надано.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції № 29923846 від 16.02.2018 року позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., який слід стягнути з відповідача на її користь (а.с. 1).

Керуючись ст. 3-5, 12, 81, 82, 89, 141, 263-265, 353, 354 ЦПК України, ст. 139, 147-149, 233 КЗпП України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про скасування догани та виплату премії- задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати наказ Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» за № 11-07/1-1671/п від 17.11.2017 року про оголошення ОСОБА_3 догани.

Стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (адреса : Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, ЄДРПОУ – 20572069) на корить ОСОБА_3(ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2,, паспорт серії АР 340657 виданий 07.11.2002 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП - НОМЕР_1) премію у розмірі 3498 (три тисячі чотириста дев’яносто вісім) гривень 52 (п’ятдесят дві) копійки за листопад 2017 року та судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомуніка-ційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлено 27 червня 2018року.

Суддя Л.В. Яковлєва