2/323/482/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

27.06.2018 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючої судді Фісун Н.В., при секретарі Сабліній А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району Запорізької області, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому вказує, що З 1996 року вона разом з ОСОБА_4 почали проживати однією сім’єю, вести спільне господарство, облаштовувати спільний побут та піклуватися одне про одного. Своє спільне життя як єдина сім’я вони розпочали з часу проживання у її житловому будинку в селі Червона Криниця Оріхівського району Запорізької області по вулиці Шевченка, будинок 6. Так як на той час вищевказаний житловий будинок був нею не оформлений належним чином, вони зареєстрували місце проживання ОСОБА_4 у будинку який належав на праві власності її сину ОСОБА_5 за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, село Новосолошине, вулиця Леніна, будинок 22.

5вересня 2016 року ОСОБА_4 помер.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді: земельної ділянки площею 5,92 га, кадастровий №2323987800:02:001:0045, за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району Запорізької області, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку І-ЗП №072940, виданого 29 червня 2001 року ОСОБА_2 сільською радою Оріхівського району Запорізької області; права на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП «Росія» ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) РН №198335, вартість якого складає 17424,00 грн.

У визначений законом час ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті чоловіка ОСОБА_4, але так як шлюб між нею та померлим не був офіційно зареєстрований, то вона являється спадкоємцем за законом четвертої черги спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менше, як п’ять років до часу відкриття спадщини.

На підставі її заяви нотаріусом було заведено спадкову справу № 30 за 2017 рік, номер у Спадковому реєстрі 60330662.

Отримати ж свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно позивач не може через те, що нотаріусу потрібно підтвердження спільного проживання однією сім’єю зі спадкодавцем без шлюбу. Тому 17 квітня 2018 року надано відповідну постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зареєстровану за вих. №88/02-31.

Також, від нотаріуса позивач довідалася про те, що за свого життя ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори 16.02.2002 року за №1644, на ім’я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в установлений законом час не прийняв спадщину.

Тому позивач прохає визнати за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, право власності на земельну ділянку площею 5,92 га, кадастровий №2323987800:02:001:0045, за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району Запорізької області, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку I- ЗП №072940, виданого 29 червня 2001 року ОСОБА_2 сільською радою Оріхівського району Запорізької області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП «Росія» ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) РН №198335.

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, прохає їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району Запорізької області в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Третя особа, ОСОБА_3, у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд , заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 вересня 2016 року ОСОБА_4 помер, підтвердженням чого є свідоцтво про смерть серії І-ЖС№366253, видане 06 вересня 2016 року Оріхівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 337 /а.с.8/.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді:

-земельної ділянки площею 5,92 га, кадастровий №2323987800:02:001:0045, за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району Запорізької області, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку І-ЗП №072940, виданого 29 червня 2001 року ОСОБА_2 сільською радою Оріхівського району Запорізької області /а.с.19/;

-права на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП «Росія» ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) РН №198335, вартість якого складає 17424,00 грн /а.с.21/.

У визначений законом час ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті чоловіка ОСОБА_4, але так як шлюб між нею та померлим не був офіційно зареєстрований, то позивач являється спадкоємцем за законом четвертої черги спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менше, як п’ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 Цивільного Кодексу України).

На підставі її заяви нотаріусом було заведено спадкову справу № 30 за 2017 рік, номер у Спадковому реєстрі 60330662, що підтверджено витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №46972027 від 03.03.2017 року /а.с.47-57/.

Згідно копії заповіту, посвідченого державним нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори 16.02.2002 року за №1644, ОСОБА_4 заповів земельну ділянку площею 5,92 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району Запорізької області, що належить йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЗП №072940, виданого ОСОБА_2 сільською радою Оріхівського району Запорізької області 29 червня 2001 року на ім’я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в установлений законом час не прийняв спадщину та не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкоємців, які в установленому законом порядку прийняли спадщину. Зазначене підтверджується заявою від 29 березня 2017 року, , зареєстрованою №117, спадкова справа №43-2017 /а.с.52 зворотна сторона ,а.с.53/.

17 квітня 2018 року ОСОБА_1 видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зареєстровану за вих. №88/02-31, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно через відсутність доказів підтвердження спільного проживання однією сім’єю зі спадкодавцем без шлюбу /а.с10/.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно з 1996 року проживала зі спадкодавцем - ОСОБА_4, були пов’язані спільним побутом, вели спільне господарство, але офіційно шлюб між ними зареєстрований не був. Спадкодавець був зареєстрований в будинку сина позивача та його сім’ї, а фактично проживав із позивачем в селі ОСОБА_9. Тільки після його смерті ОСОБА_1 оформила право власності на будинок в селі ОСОБА_9 та через самотність виїхала проживати до своєї доньки в село Мала Білозерка Василівського району. Все викладене підтверджується відповідними актами, складеними депутатом ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району Запорізької області та представниками громади від 10 жовтня 2016 року та 18 квітня 2018 року; довідками ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району Запорізької області за №115 від 19.09.2016 року та №432 від 18.04.2018 року; інформаційними довідками з Державного реєстру прав власності на житлові будинки та даними мого паспорту про реєстрацію місця проживання /а.с.11-16/.

Статтею 1264 Цивільного кодексу України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Так як позивач дійсно проживав з ОСОБА_4 однією сім’єю не менше як п’ять років до його смерті, то вона являється спадкоємцем четвертої черги спадщини, що відкрилася після його смерті.

В силу ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до п.11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця),до інших осіб (спадкоємців).

Як визначено законодавчо, а саме ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Цивільним кодексом України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в внаслідок його смерті (ст. 1218).

Постановою Пленуму Верховного Суду України (п. 23) від 30.05.2008 р. за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», роз’яснено, що «у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р.та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Правова позиція суду щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає використанню національними судами України як джерело права.

Так, у рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "CaseofOneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Як встановлено в судовому засіданні, майно зазначене в позові, дійсно належало ОСОБА_4, який помер 05.09.2016 року, позивач постійно проживала разом з ним, є спадкоємцем за законом та звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, інші спадкоємці від спадщини відмовилися, будь-якого спору щодо розподілу спадкового майна між сторонами справи, що значиться в позовній заяві – не має, тому враховуючи вищевикладене задоволення позову не суперечить положенням діючого законодавства, із врахуванням досліджених обставин, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог та їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81,82, 200, 245, 265, 280-289 ЦПК, ст. ст. 328, 377, 381, ст.ст.1216, 1217,1218, 1220, 1222, 1264, 1296 ЦК України, суд,-

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 (вул. Солодка, 33, с. Мала Білозерка, Василівського району Запорізької області, 71670) до ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району Запорізької області (вул. Преображенська, 3, село Преображенка, Оріхівського району Запорізької області, 70545), ОСОБА_3 (вул. Преображенська, 3, село Преображенка, Оріхівського району Запорізької області, 70545) про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, право власності на земельну ділянку площею 5,92 га, кадастровий №2323987800:02:001:0045, за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району Запорізької області, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку I- ЗП №072940, виданого 29 червня 2001 року ОСОБА_2 сільською радою Оріхівського району Запорізької області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП «Росія» ОСОБА_2 сільської ради Оріхівського району на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) РН №198335.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Повний текст рішення буде складено 03 липня 2018 року.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_10