Справа № 346/6510/16-ц

Провадження № 2/346/100/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді: Бирич Н.В.,

з участю: секретаря: Гайової Г.Ф.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи м. Коломиї, третя особа на стороні відповідача: Відділ молоді та спорту Коломийської міської ради про визнання відмови у прийнятті на роботу незаконною та зобов'язання укласти трудовий договір, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду, в якому посилається на те, що він наказом №40 від 01 листопада 1995 року був прийнятий на роботу на посаду тренера-викладача відділення вільної боротьби Коломийської дитячо-юнацької спортивної школи №1. Наказом від 02 квітня 2001 року його призначено старшим тренером-викладачем відділення вільної боротьби в даному навчальному закладі. 11 листопада 2016 року наказом №6-а його було звільнено із займаної посади в порядку переведення до Дитячо-юнацької спортивної школи №2, відповідно до п.5ст.36 Кодексу законів про працю України. 10 листопада 2016 року він звернувся із заявою до директора ДЮСШ №2 ОСОБА_3 із заявою про прийняття його на роботу, однак ОСОБА_3 не прийняв дану заяву. 11 листопада 2016 року йому було повідомлено, що ОСОБА_3 відсутній у зв»язку з тим, що знаходиться на лікарняному. Зазначає, що директором ДЮСШ №2 раніше була висловлена згода на прийняття його на роботу, що підтверджується листом від 08 вересня 2016 року. Пізніше, 15 листопада 2016 року, він знову звернувся до директора ДЮСШ №2 із заявою про прийняття на посаду тренера-викладача відділу вільної боротьби, однак отримав усні пояснення, що у зв»язку із пропуском ним терміну для подачі заяви про прийняття на роботу, його не можуть прийняти на роботу на підставі п.5ст.36 КЗпП України. Отримавши відмову, він звернувся із заявою про дотримання процедури переведення до начальника відділу молоді та спорту Коломийської міської ради, так як відповідно до п.4.1. Статуту Коломийської ДЮСШ №2 - управління ДЮСШ №2 здійснюється уповноваженим органом міської ради - відділом молоді та спорту міської ради. Зазначає, що з дня подання заяви і до сьогоднішнього часу відповіді так і не отримав. Вказує, що як директором Коломийської дитячо-юнацької спортивної школи №2 так і начальником відділу молоді та спорту Коломийської міської ради, в безпосередньому управлінні у якого перебуває навчальний заклад, не було дотримано вимог законодавства та відмовлено йому у прийнятті на роботу, що призвело до порушення його права. Збільшивши позовні вимоги просить суд визнати незаконною відмову директора Коломийської дитячо-юнацької школи №2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області в прийнятті його на роботу в порядку переведення. Зобов»язати директора Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи м. Коломиї укласти з ним трудовий договір в порядку встановленому п.5 ст.36 Кодексу законів про працю України. Стягнути з Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи м. Коломиї на його користь середній заробіток на час вимушеного прогулу за ввесь період, починаючи з дня звільнення до дня винесення рішення судом. Стягнути з Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи м. Коломиї на його користь моральну шкоду в розмірі 16000 грн. Просить рішення в частині зобов»язання укласти трудовий договір та стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позовної заяви підтримали та просили позов задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечили, зазначили, що оскільки позивач не подавав заяву про переведення, то не було підстав для переведення позивача, просили в позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час судового розгляду,

Заслухавши поясненняучасників судовогорозгляду,показання свідків, дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 листопада 2016 року наказом №6-а позивача ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади в Коломийській дитячо-юнацькій спортивній школі № 1, в порядку переведення до Дитячо-юнацької спортивної школи №2, відповідно до п.5ст.36Кодексу законівпро працюУкраїни (а.с.5).

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, правонаступником відповідача: Коломийської дитячо-юнацької спортивної школи № 2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області: є Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа м. Коломиї.

Свідок, ОСОБА_5, в судовому засіданні надав показання, що що він разом з ОСОБА_1 перебував 15 листопада 2016 року у відділі молоді та спорту Коломийської міської ради, де також були присутній ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та головний спеціаліст відділу молоді та спорту Джуравець, де він запитав ОСОБА_3 чи він відмовляється прийняти заяви, на що останній відповів йому, якщо правильно напишуть заяви, то зможуть їх прийняти, так як з 14 листопада 2016 року у нього будуть вакантні посади. Пояснив, що їм було відмовлено в переведенні. 11 листопада 2016 року вони спільно з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зверталися із заявами про переведення у відділ молоді та спорту, оскільки попередньо вони були за адресою на бульварі ОСОБА_8,43, однак зі слів бухгалтера відділу молоді та спорту ОСОБА_3 не було, оскільки він перебував на лікарняному. В зв'язку з чим вони пішли у відділ молоді та спорту де зареєстрували заяву. Зареєстрували заяву спільну на міського голову та начальника відділу молоді та спорту, оскільки директора ОСОБА_3 не було, з метою щоб їх не звільнили. Ствердив, що ОСОБА_1 10 листопада 2016 року подавав заяву про переведення ОСОБА_3 в руки, однак останній заяву не взяв та вказав що пізніше підійде.

Свідок, ОСОБА_6 в судовому засіданні надав показання, що на період звільнення позивача в листопаді 2016 року, він перебував на посаді директора дитячо-юнацької спортивної школи №1. Працівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_1 подано заяви 10.11.2016 року у зв»язку із переведенням їх у дитячу юнацьку спортивну школу №2, він видав наказ 10.11.2016 року про звільнення їх із займаних посад у зв'язку з переведенням в дитячу юнацьку спортивну школу №2. Після цього він звертався до начальника відділу молоді та спорту Колесника, хотів передати даний наказ, який вказав що завтра бо сьогодні вже пізно, що потрібно в той же день коли людина звільнена. На наступний день 11.11.2016 року він видав такий же самий наказ. Пояснив, що представники відділу молоді та спорту були в школі на бульварі Л.ОСОБА_8, 43, хотіли передати наказ ОСОБА_1, однак повідомили їх, що ОСОБА_3 перебуває на лікарняному, тому він, ОСОБА_1 а ОСОБА_5 пішли у відділ молоді та спорту із заявами та наказами за 10 та 11.11.2016 року, на той час у відділі були присутні тільки спеціалісти, вони зняли на відео, як вони залишили заяви та накази про переведення в ДЮСШ №2. На той час Колесника не було і вони крім того написали ще спільну заяву на міського голову, щоб він забезпечив перевід згідно наказу. 15.11.2016 року був виданий наказ Коломийською ДЮСШ №1 про переведення. Вони прийшли у відділ спорту на той час начальник відділу молоді та спорту, який зателефонував ОСОБА_3, який прибув у відділ разом із ОСОБА_7, в ході розмови перечитав їхні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_7, сказали що вони вже по переведенні не можуть бути прийняті на роботу оскільки, він може прийняти їх тільки на вільні вакансії які в нього появилися з 14.11.2016 року.

Статтею 43 Конституції Україникожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

Відповідно до ч.2ст.2 КЗпП Українипрацівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві установі організації або з фізичною особою.

Відповідно до положень п.5.ст.36 КЗпП Українипідставою припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Однак при процедурі переведення ОСОБА_1 директором ДЮСШ №2 було допущено порушення ряду вимог чинного законодавства України про працю.

Відповідно дост. 24 КЗпП Україниособі, запрошеній на роботу, в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Окрім того, чинним законодавством України не передбачено жодних термінів чи інших додаткових умов, від яких залежить прийняття на роботу працівника в порядку переведення з одного підприємства на інше.

Відповідно до п.4.5. Статуту Коломийської ДЮСШ №2 директор приймає на роботу і звільняє з роботи заступників, тренерів-викладачів та інших працівників відповідно до законодавства за погодженням із начальником відділу молоді та спорту міської ради.

Пунктом 4.3.Статуту Коломийської ДЮСШ №2 встановлено, що на час відсутності директора виконання його обовязків покладаються на працівника ДЮСШ №2, визначеного наказом директора або наказом відділу молоді та спорту міської ради.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в ОСОБА_8»до повноважень міських рад в сфері освіти, належить зокрема управління закладами освіти. Статтею 42 Закону УкраїниПро місцеве самоврядування в ОСОБА_8встановлено, що міський голова представляє раду у відносинах із громадянами та забезпечує додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян. Вказаних вимог закону додержано не було, чим також було порушено ч.2ст. 19 Конституції України, відповідно до якої - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Пунктом 1.4. Статуту Коломийської ДЮСШ №2 встановлено, що ДЮСШ №2 у своїй діяльності керуєтьсяКонституцією, законами УкраїниПро освіту,Про позашкільну освіту,Про фізичну культуру та спорт, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та спорту України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Івано-Франківської обласної ради, розпорядженнями Івано-Франківської обласної державної адміністрації, рішеннями Коломийської міської ради та її комітету, розпорядженнями міського голови та Статутом.

При цьому захист трудових прав гарантується як нормами національного, так і міжнародного законодавства. Так, відповідно до статті 24 Європейської соціальної хартії, ратифікованоїЗаконом України № 137-У від 14 вересня 2006 року- з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення сторони зобов'язуються визнати:

а) право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, повязаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби;

б) право працівників, звільнених без поважної причини, на належну компенсацію або іншу відповідну допомогу.

Крім цього, однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статтях5-1та22 КЗпП Україниправовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч.2ст. 232 КЗпП Українибезпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори про відмову у прийнятті на роботу працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства установи, організації.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду УкраїниПро практику розгляду судами трудових споріввстановлено, що при обгрунтованості позову суд рішенням зобовязує власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договір з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення - з першого робочого дня наступного після дня звільнення з попереднього місця роботи (якщо була обумовлена інша дата - з цієї дати), з іншими особами - з дня їх звернення до власника або уповноваженого ним органу з приводу прийняття на роботу.

Якщо внаслідок відмови у прийняти на роботу або несвоєчасного укладення трудового договору працівник мав вимушений прогул, його оплата провадиться стосовно до правил ч.2ст.235 КЗпП Українипро оплату вимушеного прогулу незаконно звільненому працівникові.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною відмову директора Коломийської дитячо-юнацької школи №2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області в прийнятті ОСОБА_1 на роботу в порядку переведення та зобов'язання директора Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи міста Коломиї укласти з ОСОБА_1 трудовий договір в порядку, встановленому п.5 ст.36 Кодексу законів про працю України є належно обгрунтованими, підтверджені зібраними в справі доказами, тому підлягають задоволенню. Крім того, відповідно до норм ст. 235 КЗпП України, слід стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за ввесь період, починаючи з дня звільнення до дня винесення рішення судом, тому в цій частині позовні вимоги підлягаєть задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, на думку суду, підлягають задоволенню частково, з таких підстав.

Згідно,Постанови № 4 від 31 березня 1995 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ,заподіянихфізичнійчиюридичнійособі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 237-1 КЗпП Українивiдшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працiвнику провадиться у разi, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль організації свого життя.

Звернувшись з вимогою про стягнення моральної шкоди, позивач зазначив, що вона полягає у приниженні честі та гідності, моральних переживаннях викликаних порушенням нормальних життєвих зв»язків, а також неможливістю впродовж останнього року здійснювати активне тренерське, спортивне та суспільне життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми (колегами, батьками вихованців, друзями та в сім»ї)

Суд вважає вказані доводи обґрунтованими та погоджується з тим, що позивачу була спричинена моральна шкода відповідачем. Проте, визначаючи розмір моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає вказаний позивачем розмір 16 000 грн. завищеним, та вважає, що стягненню підлягає моральна шкода у розмірі 1000 грн.

Відповідно до норм ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача в користь позивача витрати по оплаті судового збору в розмірі 640 гривень.

На підставі викладеного і керуючисьКонституцією України, статтями24, 36, 232, 233, 235 КЗпП України,постановою № 4 від 31 березня 1995 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.81,141,258,264-265,268,273,430ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконною відмову директора Коломийської дитячо-юнацької школи №2 Коломийської міської ради Івано-Франківської області в прийнятті ОСОБА_1 на роботу в порядку переведення.

Зобов'язати директора Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи міста Коломиї укласти з ОСОБА_1 трудовий договір в порядку, встановленому п.5 ст.36 Кодексу законів про працю України.

Стягнути з Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи міста Коломиї на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2), середній заробіток за час вимушеного прогулу за ввесь період, починаючи з дня звільнення, 11.11.2016 року до 21.06.2018 року.

Стягнути з Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи міста Коломиї на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2) моральну шкоду в розмірі 1 000 (однієї тисячі) гривень.

Стягнути з Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи міста Коломиї на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2) витрати по оплаті судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

В решті позову відмовити.

Рішення в частині зобов'язання укласти трудовий договір та стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Повне судове рішення складено 02.07.2018 року.

Суддя Бирич Н. В.