Справа № 192/1143/17

Провадження № 2/192/56/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання – Гаркуші І. С.,

представника позивача – адвоката ОСОБА_1,

представника відповідачів – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Сервіс» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області, відділ у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати укладений 01 лютого 2017 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки, площею 8.1109 га, розташованої на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225084500:01:051:0021 - недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 18 вересня 2006 року між ТОВ «Мрія-Сервіс» та ОСОБА_5 було укладено договір оренди належної йому земельної ділянки площею 8,1109 га, розташованої на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.

09 січня 2007 року вказаний договір було зареєстровано у Солонянському відділі ДРФ «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040713200114. Відповідно до п.8 договору, визначено термін дії договору - до 03 жовтня 2012 року та передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, а 04 серпня 2010 року між ТОВ «Мрія-Сервіс» та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду, якою змінено п.8 договору в частині продовження строку дії договору до 31 грудня 2022 року. В січні 2016 року ОСОБА_6 помер, а спадкоємицею майна померлого стала ОСОБА_4.

В квітні 2017 року позивачу стало відомо, що між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_3 в період дії договору оренди з ТОВ «Мрія-Сервіс», а саме 01 лютого 2017 року, було укладено договір оренди на спірну земельну ділянку, спадкоємицею якої стала ОСОБА_4, терміном на 10 років, а реєстрація договору була здійснена 02 березня 2017 року державним реєстратором КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області.

Тим самим, укладаючи договір оренди земельної ділянки з ФОП ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_4 передала в оренду земельну ділянку, яка вже перебувала на той час в оренді ТОВ «Мрія-Сервіс», у зв’язку з чим позивач вважає, що укладений договір від 01 лютого 2017 року суперечить вимогам цивільного законодавства, порушує права позивача як орендаря, що відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, які зазначені в позові.

Представник відповідачів – ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, які зазначені у відзиві та запереченнях.

Згідно письмового відзиву та заперечень проти позову (а.с.43-49,135-145) відповідачі вважають, що при оформленні спадщини від померлого ОСОБА_5, ОСОБА_4 за запитом державного нотаріуса ОСОБА_8 у відділі Держгеокадастру у Солонянському районі Дніпропетровської області на вищевказану земельну ділянку був отриманий Витяг з Державного земельного кадастру по земельній ділянці від 23 серпня 2016 р., №НВ-1203745742016, в якому в графі «відомостях про оренду» було вказано про наявність державної реєстрації договору оренди укладеного з ТОВ «Мрія Сервіс» строком на 5 років. Інформація про державну реєстрацію додаткової угоди з ТОВ «Мрія-Сервіс» від 04 серпня 2010 р., згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року, а також про інші зареєстровані договори оренди землі, чи права оренди в вказаному Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку були відсутні. Таким чином відповідно до офіційного документу виданого відділом Держгеокадастру у Солонянському районі, Дніпропетровської області строк оренди земельної ділянки по договору укладеному з ТОВ «Мрія-Сервіс» закінчився 03.10.2012 року .

Крім того, представник в судовому засіданні надав пояснення, згідно яких ОСОБА_5 до самої смерті мешкав разом відповідачкою ОСОБА_4, яка не бачила щоб він підписував з ТОВ «Мрія-Сервіс» будь які угоди чи договори оренди належної йому земельної ділянки, а в серпні 2010 року ОСОБА_5 самостійно не міг пересуватися та весь час знаходився у себе вдома під наглядом відповідача, тому не міг підписати додаткову угоду. Також представник відповідачів вважав, що додаткова угода від 04 серпня 2010 року має реквізити до договору оренди земельної ділянки №99 від 09.01.2008 р. В цій додатковій угоді відсутній кадастровий номер та площа земельної ділянки стосовно якої укладена угода, та вказана дата основного договору до якого укладена угода як 09.01.2008 р., що не відповідає даті укладення договору оренди землі від №99 від 18.09.2006 р. до якого як стверджує позивач укладена вказана додаткова угода. Вказані обставини, на думку представника відповідача, свідчать що додаткова угода не має ніякого відношення до договору оренди землі №99 від 18 вересня 2006 р. укладеного між ТОВ «Мрія-Сервіс» та ОСОБА_5. Витяг з книги про державну реєстрацію договорів оренди, в якому міститься запис за № 403 від 06.05.2011 р. про земельну ділянку власником якої є ОСОБА_5 та орендарем якої є ТОВ «Мрія-Сервіс», підтверджує державну реєстрацію додаткової угоди від 04.08.2010 р. укладеної між позивачем та ОСОБА_5 Однак, позивач надав вказаний запис за №403 не в повному об’ємі без графи 12 «Прізвище та підпис особи, яка внесла запис». У Книзі записів державної реєстрації договорів оренди (Розділ 4), наданому відділом Держгеокадастру у Солонянському районі Дніпропетровської області мається запис за № 403 від 06.05.2011 р. При цьому з тексту запису не зрозуміло, стосується він договору оренди чи додаткової угоди земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_6, а орендарем якої є ТОВ «Мрія-Сервіс» (на вказаний запис як на доказ державної реєстрації спірної додаткової угоди посилається у своєму позові ТОВ «Мрія-Сервіс»). При цьому в графі 12 вказаного запису «Прізвище і підпис особи, яка внесла запис» відсутні будь-які записи, підписи чи відтиски печатки, і згідно вимог п. 8 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1021 від 9 вересня 2009 р. та п.9.4. «Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель» затвердженим наказом Держкомзему України №174 від 02.07.2003 р. цей запис є недійсним у зв’язку з відсутністю в цьому записі прізвища, ініціалів уповноваженої особи, яка здійснила державну реєстрацію вказаної додаткової угоди, її підпису та печатки органу Держземагенства. Також в графі 6 вказаного запису в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 403 від 06.05.2011 р. зазначений кадастровий номер земельної ділянки 1225084500010570021, а ОСОБА_5 на той час належала земельна ділянка з іншим кадастровим номер 1225084500010510021. Таким чином вказаний запис про державну реєстрацію договору оренди стосується земельної ділянки з кадастровим номером 1225084500010570021, яка не має ніякого відношення до спірної земельної ділянки. В Поземельній книзі кадастровий номер земельної ділянки 1225084500010510021 в якій на аркуші 4 в Розділі 4. «Земельна ділянка, оренда, суборенда» мається запис про реєстрацію договору оренди вказаної земельної ділянки з ТОВ «Мрія-Сервіс» 03.10.2007 р. строком на 5 років. Інформації про державну реєстрацію спірної додаткової угоди, на яку посилається позивач – відсутня. Також у вищевказаному Витязі з Державного земельного кадастру по земельній ділянці кадастровий номер 1225084500010510021 від 23 серпня 2016 р., №НВ-1203745742016 виданому відділом у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, який був наданий в Солонянську державну нотаріальну контору, при оформлені спадщини, відсутня інформація про державну реєстрацію вказаної спірної додаткової угоди. В самій додатковій угоді від 04 серпня 2010 р. до договору оренди земельної ділянки №99 від 09.01.2008 р., в нижній частині угоди мається рукописний напис «зареєстровано за № 122500004000403 від 06.05.2011 р. ОСОБА_9Г.». При цьому не зазначено посаду та місце роботи особи яка зробила цей запис; сам запис не завірений підписом цієї особи; відсутні будь-які відтиски печаток чи штампів державного органу уповноваженого проводити державну реєстрацію цієї додаткової угоди. Тобто вказаний запис на додатковій угоді ніяким чином не може підтверджувати проведення її державної реєстрації в передбаченому законом порядку.

На думку представника відповідачів всі вищевказані обставини дають підстави вважати, що державна реєстрація додаткової угоди до договору оренди землі, на яку посилається позивач як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, не була проведена в передбаченому на той час законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з посиланням на наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Спірні відносини сторін регулюються положеннями ЦК України, Земельним Кодексом України, Законами України «Про оренду землі», "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Судом установлено, що 18 вересня 2006 року між ТОВ «Мрія-Сервіс» та ОСОБА_5, якому на підставі Державного акту серії I-ДП № 125453, виданого 02 жовтня 2002 року Солонянською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 413, належала земельна ділянка площею 8,1109 га, розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225084500:01:051:0021, був укладений договір оренди землі (13-14). 09 січня 2007 року вказаний договір було зареєстровано у Солонянському відділі ДРФ «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040713200114 (а.с.14 зворот, 16).

Відповідно до п.8 договору, визначено термін дії договору - до 03 жовтня 2012 року та передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

04 серпня 2010 року між ТОВ «Мрія-Сервіс» та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду, якою змінено п.8 договору в частині строку дії договору та визначено такий строк до 31 грудня 2022 року (а.с.15).

В січні 2016 року ОСОБА_6 помер, а спадкоємицею його майна стала ОСОБА_4 (а.с.50,51).

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, зокрема шляхом визнання угоди недійсною.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а ст. 13 цього закону передбачено, що договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст.ст.125,126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, а право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 лютого 2010 року «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» до 01 січня 2013 року державна реєстрація зокрема, договорів оренди земельних ділянок, проводиться територіальними органами земельних ресурсів, а згідно наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 06 червня 2007 року №24 « Про затвердження Положень про територіальні органи Держземагенства», головне управління земельних ресурсів здійснює свої повноваження безпосередньо та через управління (відділи) земельних ресурсів міських (міст обласного і районного значення) та районних відділів відповідної області.

Судом було встановлено, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, укладеної між позивачем та ОСОБА_5 04 серпня 2010 року була зареєстрована 06 травня 2011 року у Солонянському відділі ДРФ «ЦДЗК». Тому суд вважає, що у позивача виникло право оренди земельної ділянки строком до 31 грудня 2022 року.

Суд не приймає посилання представника відповідачів стосовно того, що державна реєстрація додаткової угоди до договору оренди була вчинена неналежним чином, Книга реєстрації не відповідає по формі книзі, форма якої передбачена постановою КМУ від 25 грудня 1998 року №2073, а також наявні інші підстави для визнання такої угоди недійсною у зв’язку з порушенням під час здійснення її державної реєстрації вимог чинного законодавства, з огляду на наступне.

Під час розгляду справи представником відповідача були наведені факти, які на його думку, підтверджують недійсність додаткової угоди до договору оренди у зв’язку з порушенням порядку проведення її державної реєстрації. На підставі вказаного представник відповідачів вважав, що така угода не породжує будь-яких прав, які могли бути порушені укладеним спірним договором. Проте представником відповідачів не було надано суду будь-яких доказів визнання такої угоди недійсною у встановленому законом порядку, а відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом неодноразово під час засідання роз’яснювалося право відповідача на пред’явлення зустрічного позову з вимогами про визнання такої додаткової угоди недійсною. Однак таким правом він не скористався, а посилання стосовно неможливості підписання ОСОБА_5 підписання додаткової угоди у зв’язку з його станом здоров’я також не приймаються судом, з огляду на те, що представнику відповідачів було роз’яснено право на подання клопотання про призначення посмертної судової почеркознавчої експертизи, однак і такого клопотання суду подано не було.

Також під час розгляду справи судом було встановлено, що між ОСОБА_7 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 01 лютого 2017 року було укладено договір оренди спірної земельної ділянки (а.с.52,53,146-148), а також була здійснена його державна реєстрація 02 березня 2017 року державним реєстратором КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області.

Суд вважає, що укладаючи договір оренди земельної ділянки з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_4 передала в оренду земельну ділянку, яка вже перебувала на той час в оренді ТОВ «Мрія-Сервіс», у зв’язку з чим укладений договір від 01 лютого 2017 року суперечить вимогам цивільного законодавства, порушує права позивача як орендаря, що відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним та задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов’язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Крім того, листом № 2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами" Державна реєстраційна служба України надала роз’яснення, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Проте, в порушення вимог чинного законодавства державний реєстратор - КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області при проведенні державної реєстрації договору оренди 01 лютого 2017 року належним чином не перевірив, чи має місце вже зареєстроване право оренди на спірну земельну ділянку, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж земельної ділянки, тоді як реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем можлива лише після закінчення строку дії або дострокового розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем та відповідної реєстрації цих фактів. Вказане є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям.

Суд зазначає, що отримання Витягу з Державного земельного кадастру по земельній ділянці від 23 серпня 2016 р., №НВ-1203745742016, в якому в графі «відомостях про оренду» було вказано про наявність державної реєстрації договору оренди укладеного з ТОВ «Мрія Сервіс» строком на 5 років під час оформлення спадкових прав на спірну земельну ділянку не може свідчити про відсутність порушень прав позивача та про правомірність укладання спірного договору оренди землі, оскільки такий Витяг був отриманий для видачі свідоцтва про право на спадщину, а не для державної реєстрації договору. Крім того, з моменту отримання такого Витягу пройшов значний проміжок часу та інформація могла бути доповнена.

Доказів отримання такого Витягу під час державної реєстрації спірного договору відповідачі не надали, а суд позбавлений можливості самостійно збирати докази.

Таким чином, суд приходить висновку, що державний реєстратор не мав підстав для реєстрації права оренди вищевказаної земельної ділянки за ФОП ОСОБА_3, оскільки таке право раніше вже було зареєстровано за ТОВ "Мрія-Сервіс". Строк дії договору оренди між позивачем та ОСОБА_5 не закінчився та у судовому порядку недійсним не визнавався.

Суд вважає за необхідне зазначити, що витяг з Державного земельного кадастру, в якому відсутня інформація про користувача (орендаря) земельної ділянки не може бути підтвердженням відсутності зареєстрованих до 01.01.2013 року прав оренди земельних ділянок з огляду на наступне.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договорів оренди землі з позивачем) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно із статтею 202 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договорів оренди землі з позивачем) державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Пунктом 1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року № 174, (чинного на момент укладення договорів оренди землі з позивачем) Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Оператори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних АС ДЗК.

Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

Реєстратори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.

Відповідно до пункту 2.5 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, територіальний орган земельних ресурсів за актом приймання-передавання передає реєстраційну картку оператору (реєстратору) разом з усіма примірниками державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі для їх видачі та державної реєстрації.

Згідно із пунктом 2.6 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, Оператор (реєстратор) приймає від територіального органу земельних ресурсів державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі та реєстраційну картку. У разі виявлення розбіжностей в державному акті на право власності на земельну ділянку, державному акті на право постійного користування земельною ділянкою, договорі оренди землі та реєстраційній картці вони за актом приймання-передавання повертаються до територіального органу земельних ресурсів для доопрацювання.

Пунктом 2.7 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель передбачено, що у разі оформлення договору оренди (суборенди) землі територіальний орган земельних ресурсів надає за актом приймання-передавання Оператору (реєстратору) реєстраційну справу для створення реєстраційної картки. Оператор (реєстратор) у 10-денний термін заповнює реєстраційну картку.

Згідно із пунктом 2.8 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, Оператор (реєстратор) здійснює видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та видачу договорів оренди (суборенди) землі. Видача державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договору оренди (суборенди) землі супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації. При цьому оператор (реєстратор) відображає дані державної реєстрації на всіх примірниках державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди (суборенди) землі.

До реєстраційної картки оператором (реєстратором) вносяться відомості про державну реєстрацію згідно з пунктом 3.4 цього Порядку.

Після внесення відомостей про державну реєстрацію до реєстраційної картки вона засвідчується підписом керівника з зазначенням прізвища та ініціалів і печаткою оператора (реєстратора).

Другий примірник державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, примірники договору оренди (суборенди) землі оператор (реєстратор) передає до територіальних органів земельних ресурсів за актом приймання-передавання.

Пунктом 2.9 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель визначено, що Оператор передає реєстратору перший примірник реєстраційної картки, після чого реєстратор вносить відомості з реєстраційної картки до бази даних АС ДЗК. Після внесення реєстратором відомостей до бази даних АС ДЗК на першій сторінці реєстраційної картки ставиться штамп реєстратора та підпис особи, яка внесла відомості.

Згідно із пунктом 2.10 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель перший примірник реєстраційної картки передається на зберігання до архіву реєстратора. Другий примірник реєстраційної картки включається до Поземельної книги, формування та зберігання якої здійснює оператор.

Відповідно до пункту 4.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Пунктом 4.3 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель визначено, що у книзі реєстрації реєструються: - державні акти на право власності на земельну ділянку; - державні акти на право постійного користування земельною ділянкою; - договори оренди землі.

Відповідно до пункту 4.5 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Згідно із пунктом 4.6 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, внесення записів реєстрації до книги реєстрації здійснює особа, яка призначається згідно з наказом оператора (реєстратора).

Пунктом 8.1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель визначено, що реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку, державному акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації.

Пунктами 12.3, 12.4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель передбачено, що дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних АС ДЗК після внесення записів до книги реєстрації.

Відповідальність за формування та ведення поземельних книг покладається на осіб, які призначаються наказом оператора (реєстратора).

Відповідно до пунктів 14.1, 14.2, 14.3 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, для внесення до Поземельної книги відомостей про земельну ділянку, на яку було оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі до введення в дію цього Порядку, оператор (реєстратор) звертається з письмовим запитом про отримання відомостей про земельну ділянку до територіальних органів земельних ресурсів.

Територіальний орган земельних ресурсів у тижневий термін з моменту подання письмового запиту надає за актом приймання-передавання оператору (реєстратору) технічну документацію або реєстраційну справу для створення реєстраційної картки.

У разі неможливості відтворення інформації територіальний орган земельних ресурсів надає офіційний висновок про відсутність відомостей для внесення їх до бази даних АС ДЗК.

Із витягу з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі встановлено, що вони містять відомості щодо реєстрації договору оренди та додаткової угоди щодо спірної земельної ділянки із ТОВ «Мрія-Сервіс».

Відсутність реєстраційних справ, реєстраційних карток, відсутність відомостей в базі даних АС ДЗК та у Поземельній книзі, а також існування помилок щодо ведення книг та реєстраційних справ не свідчить про незавершеність чи відсутність державної реєстрації як такої та не може ставитись за вину позивачу, оскільки обов'язок щодо внесення відомостей у Поземельну книгу покладався на реєстратора державного реєстру земель та оператора (реєстратора).

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень Тимчасового порядку державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки вважається здійсненою з моменту внесення даних до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Таким чином, враховуючи наявність даних у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі про оренду спірної земельної ділянки з ТОВ «Мрія-Сервіс», а відтак державна реєстрація цього договору та додаткової угоди до неї є здійсненою.

З огляду на вищезазначене, в силу положень абзацу 3 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідач повинен був запитати в органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо) щодо фактів реєстрації договорів оренди землі на відповідні земельні ділянки для встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженням.

Невиконання державним реєстратором такого обов'язку обумовило повторну реєстрацію права оренди одних і тих самих земельних ділянок, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача як правомірного орендаря земельних ділянок.

Одночасна реєстрація договорів оренди становила втручання в право позивача на мирне користування майном, передбачене ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, а реєстрація нових договорів оренди є неможливою до закінчення строку дії попередніх договорів та відповідної реєстрації цього факту.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року у справі № 21-760а15 та від 15 листопада 2016 року у справі № 21-3030а16.

З огляду на те, що однією з підстав пред’явленого позову є саме укладання договору оренди під час дії раніше укладеного договору оренди, який належним чином був зареєстрований, а протилежне не доведено сторонами, то суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для їх задоволення.

На підставі викладеного, суд оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору їх достатності і взаємного зв'язку у їх сукупності, вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв’язку із задоволенням позову, витрати по справі покладаються на відповідачів в рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 258,259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Сервіс» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: комунальне підприємство «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області, відділ у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації, задовольнити в повному обсязі.

Визнати укладений 01 лютого 2017 року між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки площею 8,1109 га, кадастровий номер 1225084500:01:051:0021, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, недійсним з моменту укладення.

Скасувати Державну реєстрацію укладеного 01 лютого 2017 року між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки площею 8,1109 га, кадастровий номер 1225084500:01:051:0021, яка розташована на території Новомар'ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, зареєстрованого 02 березня 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право: 19341765, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34169812 від 07 березня 2017 року.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Сервіс» витрати по сплаті судового збору в розмірі по 800 (вісімсот) гривень 00 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 03 липня 2018 року.

Головуючий : суддя Н. О. Щербина