ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/3727/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"02" липня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря Круглій В.В.,

сторін та їх представників: прокурора Рудченко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "01" березня 2018 р. у справі за позовом Заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави до Житомирської міської ради, третя особа- Приватне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" про визнання незаконним та скасування рішення , -

суддя в 1-й інстанції - Попова О.Г.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Житомир,

дата складання повного тексту рішення - 07.03.2018-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до Житомирської міської ради із позовом про визнання незаконним та скасування рішення №768 двадцять сьомої сесії сьомого скликання Житомирської міської ради від 28.09.2017 "Про надання юридичним особам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" в частині надання Приватному підприємству "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" дозволів на розробку проектів землеустрою на земельну ділянку площею 0,0150 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, земельну ділянку площею 0,0050 га, що знаходиться адресою: АДРЕСА_4, земельну ділянку площею 0,0100 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 біля житлового будинку АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами (пункти 11, 12, 13 Додатку 1 до рішення Житомирської міської ради №768 від 28.09.2017).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2018року у задоволенні адміністративного позову заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави до Житомирської міської ради, третя особа: Приватне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" про визнання незаконним та скасування рішення відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції заступник прокурора звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідачем при наданні Приватному підприємству "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" дозволів на розробку проектів землеустрою на земельні ділянки площею 0,0150 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, земельну ділянку площею 0,0050 га, що знаходиться адресою: АДРЕСА_4, земельну ділянку площею 0,0100 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 біля житлового будинку АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами не дотримано вимог земельного законодавства. Зокрема прокурор зазначає, що при зверненні Приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не надано документів, що свідчать на наявність у власності названого підприємства на спірних земельних ділянках об'єктів нерухомого майна. За даними інформаційних даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказаний суб'єкт господарювання не володіє на правах власності або користування гідротехнічними спорудами, які знаходяться на земельних ділянках відносно яких прийнято оскаржуване рішення. Також зазначає, що ст. 134 ЗК України не передбачено можливість передавати у користування земельні ділянки для експлуатації та догляду за гідротехнічними спорудами за відсутності у особи власності на таке майно, без проведення земельних торгів. Окрім зазначено, покликаючись на інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №105456674 від 28.11.2017року прокурор стверджує, що комплекс гідроспоруд розміщених на земельній ділянці, відносно якої прийнято відповідачем рішення про надання дозволу на розробку проектної документації із землеустрою, належить на праві приватної власності ОСОБА_3, що вказує на відсутність у названого суб'єкта господарювання правових підстав для набуття права користування такими земельними ділянками. Порушення інтересів держави прокурор вбачає у тому, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною. Будь-які протиправні дії щодо земельних ділянок є порушенням інтересів держави.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 11 ч. 134 Земельного Кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу), до яких згідно Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься гідротехнічні споруди. Також суд дійшов висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Порушення інтересів держави судом не встановлено, оскільки спірні земельні ділянки не передавались у власність чи користування, прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не означає позитивного рішення з приводу переходу права власності або користування земельною ділянкою до інших осіб.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПП "ВЖРЕП №4" зверталось до міського голови м. Житомира Сухомлина С.І. із заявами про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а саме:

- заява від 11.05.2017 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,005 га; для експлуатації та догляду за гідротехнічними спорудами (а.с. 22). Додатками до заяви зазначено графічні матеріали (а.с. 23) та виписку з ЄДР;

- заява від 11.05.2017 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,015 га; для експлуатації та догляду за гідротехнічними спорудами (а.с. 24). Додатками до заяви зазначено графічні матеріали (а.с. 25) та виписку з ЄДР;

- заява від 29.05.2017 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,01 га; для експлуатації та догляду за гідротехнічними спорудами (а.с. 20). Додатками до заяви зазначено графічні матеріали (а.с. 21) та виписку з ЄДР.

Підпунктом 1.1 пункту 1 рішення Житомирської міської ради №768 двадцять сьомої сесії сьомого скликання від 28.09.2017 у рахуванням пунктів 11, 12, 13 Додатку 1 до вказаного рішення ПП "ВЖРЕП №4" надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,0150 га, 0,0050 га та 0,0100 га для експлуатації та доглядом за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами (а.с. 15-19).

Заступник керівника Житомирської місцевої прокуратури вважаючи що має місце порушення інтересів держави звернувся із позовом до суду про скасування названого рішення в частині яка стосується надання ПП "ВЖРЕП №4" дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги судом враховано, що заступником керівника Житомирської місцевої прокуратури відповідно до положень ст. 53 КАС України обґрунтовано в позовній заяві та апеляційній скарзі обставини з приводу порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Зокрема порушення інтересів держави прокурор вбачає у тому, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною. Будь-які протиправні дії щодо земельних ділянок є порушенням інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

У відповідності до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (зокрема, для передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва), здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки, що не зареєстрована в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" із земель державної або комунальної власності звертається з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отож, положень ст. 118, 124, 123 Земельного Кодексу України слідує, що незалежно від того який намір має особа отримати земельну ділянку (межі якої не встановлено в натурі на місцевості) у власність, оренду чи користування, рішення щодо її передачі здійснюється на підставі аналізу попередньо розроблених проектів землеустрою, дозвіл на виготовлення яких надається також відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування.

Водночас з оскаржуваного рішення вбачається, що при його прийнятті відповідач не визначав будь-якого режиму ймовірних умов розробки та передачі земельної ділянки для ПП "ВЖРЕП №4" (як то: користування, оренда, чи власність).

Види землевпорядної документації, підстави та порядок її розроблення визначені Законом України «Про землеустрій».

Статтями 50 та 55 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок; встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Отже, на підставі аналізу наведених правових норм, колегія суддів доходить до висновку про те, що проект землеустрою розробляється окремо на кожну земельну ділянку, якщо така земельна ділянка не виділена в натурі та не має чітко встановлених меж (межових знаків) та не об'єднана у встановленому порядку в єдину земельну ділянку.

Лише після розроблення проекту землеустрою, встановлення меж ділянки в натурі та погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно до приписів ст. 30 Закону України «Про землеустрій» відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування при розгляді такого проекту може прийти висновків про наявність на ній об'єктів нерухомого майна та ймовірного режиму використання такої ділянки.

За таких обставин, покликання прокурора про наявність на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичної особи, або наявність правових підстав для передачі земельної ділянки виключно на конкурсних засадах та на умовах договору оренди є передчасними, оскільки проект землеустрою саме є тим документом, що надасть змогу встановити межі цієї ділянки на місцевості та надасть змогу ідентифікувати режим можливого використання такої ділянки.

Поряд із зазначеним, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні із заявами про надання дозволу на розробку проектної документації із землеустрою ПП "ВЖРЕП №4" надано повний перелік, передбачених ст. 123 Земельного кодексу України документів (серед яких: графічні матеріали та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а.с. 20-26).

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам:

- законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;

- генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації,;

- схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

- проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отож у наданні дозволу з розробки проекту землеустрою могло бути відмовлено виключно перелік підстав наведених вище.

Відповідно до Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскаржуючи рішення відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, заступник керівника Житомирської місцевої прокуратури не навів жодної із підстав із переліку, що наведений вище. Не наведено таких підстав і суду апеляційної інстанції.

Водночас, колегією суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що отримання певним суб'єктом дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не призводить до такого наслідку, як автоматичне прийняття рішення стосовно передачі її у власність чи користування такій особі.

Відтак, назване рішення в апріорі не може породжувати будь- яких наслідків для потенційного власника чи користувача земельної ділянки, що вказує на відсутність порушеного права держави.

Зазначена позиція узгоджується із рішенням Верховного суду України від 07.06.2016 у справі № 820/3507/15, від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14, постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року в справі № 766/6141/16-а та постановою Верховного Суду від 08.05.2018року по справі 808/7064/14 відповідно до яких отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, користування (оренду).

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області залишити без задоволення, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "01" березня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "03" липня 2018 р.