ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Одеса Справа № 815/785/18

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Арцизького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправною відмову Арцизького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області в зарахуванні ОСОБА_1 в подвійному розмірі стажу роботи медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки Арцизької ЦРЛ з 01.04.1993 року до 01.01.2002 року та зобов'язання його зарахувати в подвійному розмірі стаж роботи медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки Арцизької ЦРЛ з 01.04.1993 року до 01.01.2002 року з часу призначення пенсії, тобто з 28.10.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, має загальний трудовий стаж більше 34 років, з якого стаж роботи працівника, який безпосередньо обслуговує хворих в інфекційному кабінеті, а саме: медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки Арцизької центральної районної лікарні Одеської області з 01.04.1993 р. до цього часу. В період з 01.04.1993 р. до 21.05.2001 р. вона працювала на посадах медичної сестри інфекційного кабінету полікліники Арцизької ЦРЛ та за сумісництвом - дільничної медичної сестри інфекційного кабінету полікліники Арцизької ЦРЛ; з 21.05.2001 р. - медичної сестри інфекційного кабінету полікліники Арцизької ЦРЛ. Зазначені обставини підтверджуються копією трудової книжки. Згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - жінки після досягнення 51 року з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року народження і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Відповідно до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах(далі - список № 2), а саме: розділу XXIV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» до числа осіб, яким призначається пенсія на пільгових умовах належать працівники, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах - молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині. Згідно зі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СН1Д, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01.01.2004 р. страховий стаж роботи враховується тільки по сплаченим страховим внескам, зарахування до стажу роботи в подвійному розмірі непередбачено. На підставі заяви позивача від 01.11.2016 р. та наданих документів відповідачем позивачу призначено пенсію за віком за роботу в особливо тяжких умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, як працівнику, який безпосередньо обслуговує хворих в інфекційному кабінеті при загальному стажі роботи 33 роки 1 місяць з 28.10.2016 р. При цьому при визначенні позивачу розміру пенсії в подвійному розмірі враховано стаж роботи в інфекційному закладі лише з 01.01.2002 р. до 31.12.2003 р. Зазначені обставини підтверджуються листом відповідача на ім'я позивача від 20.11.2017 р. № 23/Г-01-2017 зі змісту якого вона дізналась про не зарахування її стажу з 01.04.1993 р. до 01.01.2002 р. в подвійному розмірі. Згідно з цим же листом, позивачу не зараховано в подвійному розмірі стаж роботи з обслуговування хворих в інфекційному кабінеті поліклініки з 01.04.1993 р. до 01.01.2002 р. На думку відповідача, оскільки в зазначений період часу вона працювала на посаді медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки на 0,5 ставки та за сумісництвом на посаді дільничної медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки на 0,5 ставки, а згідно документів атестовано тільки посаду медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки, то підстави для зарахування стажу роботи з 1993 р. в подвійному розмірі відсутні. Однак, позивач не погоджується з таким висновком відповідача, а тому звернулась з позовом до нього про визнання протиправною відмови в зарахуванні їй стажу роботи в подвійному розмірі в порядку ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсії за період з 01.04.1993 р. до 01.01.2002 р. та зобов'язання зарахувати зазначений стаж в подвійному розмірі при обчисленні пенсії.

Представник відповідача не погодився з позовом та надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що вимогами п.4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом. Крім того, редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не скасовує ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію. Водночас, нормами ст.16 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. По наданим документам, виконання вимог згідно статті закону ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком за роботу, в особливо тяжких умовах за сп. № 2 з 28.10.2016 р. Пенсію розраховано при загальному стажі роботи 33 роки 1 місяць та врахуванням заробітної плати за період з 01.04.2000 р. по 31.10.2016 р. Відповідно запису у трудовій книжці та доданих документів з 01.04.1993 р. по 20.05.2001 р. гр. ОСОБА_1 працювала на посаді медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки на 0,5 ставки та по сумісництву на посаді дільничої медсестри кабінету інфекційних захворювань на 0,5 ставки. Згідно документів атестовано тільки посада медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки (кабінету інфекційних захворювань - не атестовано), а тому просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 26.02.2018 року суд відкрив спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 23.03.2018 року розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути заяву в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що підставі заяви позивача від 01.11.2016 р. та наданих документів відповідачем позивачу призначено пенсію за віком за роботу в особливо тяжких умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, як працівнику, який безпосередньо обслуговує хворих в інфекційному кабінеті при загальному стажі роботи 33 роки 1 місяць з 28.10.2016р.

При цьому при визначенні позивачу розміру пенсії в подвійному розмірі враховано стаж роботи в інфекційному закладі з 01.01.2002 р. до 31.12.2003 р. Зазначені обставини підтверджуються листом відповідача на ім'я позивача від 20.11.2017 р. № 23/Г-01-2017 зі змісту.

Згідно з цим же листом, позивачу не зараховано в подвійному розмірі стаж роботи з обслуговування хворих в інфекційному кабінеті поліклініки з 01.04.1993 р. до 01.01.2002р.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 01.01.2004 року, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набуття чинності цим законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом.

В силу п. 24 Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, визначено посади працівників, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах: молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині; молодші спеціалісти з медичною освітою.

Згідно з п.3 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Разом - з тим, в Законі України «Про пенсійне забезпечення» не передбачено і обмежень щодо застосування ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за списками №1 і 2.

Також, у відповідності до роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України («Огляд запитань і відповідей щодо застосування пенсійного законодавства» від 03.10.2005 року), законом не передбачено обмежень щодо застосування ст. 60 Закону Україні «Про пенсійне забезпечення» під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списками № 1 і 2.

При цьому, Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Вимогами п.4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Крім того, редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не скасовує ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію.

Водночас, нормами ст.16 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

По наданим документам, виконання вимог згідно статті закону ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком за роботу, в особливо тяжких умовах за сп. № 2 з 28.10.2016р.

Пенсію розраховано при загальному стажі роботи 33 роки 1 місяць та врахуванням заробітної плати за період з 01.04.2000 р. по 31.10.2016 р.

Відповідно запису у трудовій книжці та доданих документів з 01.04.1993 р. по 20.05.2001 р. гр. ОСОБА_1 працювала на посаді медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки на 0,5 ставки та по сумісництву на посаді дільничої медсестри кабінету інфекційних захворювань на 0,5 ставки.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць, постанова № 442 відповідно), та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Міністерства праці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації робочих місць, дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею .робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості ; працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, ангі підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Згідно матеріалів справи право на зарахування стажу роботи за період з 01.04.1993 р. до 01.01.2002 р. в подвійному розмірі підтверджується наступними обставинами.

Як зазначено у вищевказаному листі відповідача, при зверненні з заявою про призначення пенсії позивачем було надано йому серед іншого документи, що підтверджують атестацію робочого місця медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки Арцизької ЦРЛ та стосуються зазначеного періоду, а саме: накази головного лікаря Арцизької ЦРЛ № 45 від 08.05.1997 р. «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» і № 65 від 04.07.1997 р. «Про результати проведення атестації робочих місць» та висновок від 07.07.2012 р. № 18/07-2012 державної експертизи умов праці щодо якості матеріалів атестації робочого місця медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки Арцизької ЦРЛ, виконаної відповідно до наказу № 45 від 08.05.1997 р.

Відповідно до зазначеного висновку робоче навантаження на робочому місці медичної сестри ОСОБА_1 (колишнє прізвище позивача) інфекційного кабінету поліклініки Арцизької ЦРЛ складає більше 80 % зміни, що при відповідному стажі роботи дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2.

Тобто зазначені матеріали стосуються саме того періоду часу, коли позивач суміщала посади медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки та дільничної медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки.

Крім того, роз'ясненням Арцизької ЦРЛ від 15.12.2017 р. № 01-10/1297 підтверджується, що першу половину робочого часу, позивач спільно з лікарем-інфекціоністом веде прийом інфекційних хворих на 0,5 ставки, другу половину робочого часу веде патронаж інфекційних хворих на 0,5 ставки, а саме: обстеження і контроль лікувально-оздоровчого режиму в інфекційному очагу, видачу антибактеріальних препаратів; після повернення з патронажу - обробка матеріалу і інструментарію та його стерилізація.

Натомість, суд вважає, що відповідач безпідставно робить висновок про те, що нібито інфекційний кабінет поліклініки та кабінет інфекційних захворювань - це різні структурні підрозділи, один з яких не атестовано.

З матеріалів справи вбачається, що в поліклініці Арцизької ЦРЛ існує лише один інфекційний кабінет він же кабінет інфекційних захворювань, який і було атестовано, і в якому робоче навантаження позивача складає більше 80% зміни, що при відповідному стажі роботи дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2 та на зарахування стажу роботи в подвійному розмірі.

Як в пенсійній справі, (копія в матеріалах справи) так і в наданих позивачем документах відсутні будь-які докази, що підтверджували б існування двох кабінетів: інфекційного та інфекційних захворювань, один з яких не атестовано.

Таке твердження є абсолютно безпідставним, а також підтверджується штатним розписом Арцизької центральної районної лікарні за період 1993 року по 2016 роки.

Таким чином, відмова відповідача в зарахуванні позивачу в подвійному розмірі стажу роботи медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки Арцизької ЦРЛ з 01.04.1993 р. до 01.01.2002 р. є протиправною, в зв'язку з чим зазначений стаж повинен бути зарахований позивачу в подвійному розмірі при обчисленні пенсії, а тому позов підлягає задоволенню.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов'язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не повинен втручатися в його компетенцію.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 704,80 грн., позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок суб'єкта владних повноважень понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Арцизького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області задовольнити.

Визнати протиправною відмову Арцизького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області в зарахуванні ОСОБА_1 в подвійному розмірі стажу роботи медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки Арцизької ЦРЛ з 01.04.1993 року до 01.01.2002 року.

Зобов'язати Арцизьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області зарахувати в подвійному розмірі ОСОБА_1 стаж роботи медичної сестри інфекційного кабінету поліклініки Арцизької ЦРЛ з 01.04.1993 року до 01.01.2002 року з часу призначення пенсії з 28.10.2016 року.

Стягнути з Арцизького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 41250675, місцезнаходження: 68404, Одеська область, м. Арциз, вул. Соборна, 27-б) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. сплачені по квитанції №0.0.961181867.1 від 12.02.2018р. (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п.15-5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Е.А.Іванов

.