ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.2018 Справа № 905/2742/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Заступника прокурора Донецької області (адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6) в інтересах держави в особі:

1) Кабінету Міністрів України (Ідентифікаційний код 00019442, адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2)

2) Міністерства аграрної політики та продовольства України (Ідентифікаційний код 37471967, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 24)

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» (Ідентифікаційний код 39515228, адреса: 03061, м. Київ, вул. Промислова, буд. 10)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕСКО ЛОЯЛ ТРЕЙДІНГ» (Ідентифікаційний код 39491349, адреса: 04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро (вул. Йорданська), буд. 4-Г),

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» (Ідентифікаційний код 37243279, адреса: 01033, м.Київ, вул.Саксаганського, 1),

про: витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійсним договору іпотеки, -

за участю представників

від прокуратури: Хряк О.О. - службове посвідчення

від позивача 1: не з'явились

від позивача 2: не з'явились

від відповідача 1: Третякова Н.Ю. - адвокат

від відповідача 2: не з'явились

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4 - довіреність

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» та Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕСКО ЛОЯЛ ТРЕЙДІНГ», в якому просив:

- витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» об'єкт нерухомого майна - Кальчицький елеватор, дільниця № 1, розташований за адресою: Донецька область, Володарський район, с. Кальчик, вул. Елеваторна, будинок № 1;

- визнати недійсним іпотечний договір від 28.04.2015 № 951, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕСКО ЛОЯЛ ТРЕЙДІНГ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтував тим, що цілісний майновий комплекс Кальчицький елеватор незаконно вибув з державної власності, а знаходження майна під забороною на відчуження (підстава - договір іпотеки від 28.04.2015 № 951) унеможливлює здійснити у повному обсязі захист інтересів держави шляхом повернення майна.

На підтвердження позовних вимог надано суду: постанову КМУ № 764 від 11.08.2010; постанову КМУ № 593 від 06.06.2011; запит прокуратури та відповідь на нього; рішення господарського суду Донецької області від 06.12.2016 у справі № 905/2806/16; постанови Донецької апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі № 905/2806/16; постанову Вищого господарського суду України від 25.07.2017 у справі № 905/2806/16; наказ Міністерства аграрної політики України від 07.07.2011 №325 «Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»; звіт про незалежну оцінку необоротних активів ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» вартості необоротних активів цілісного майнового комплексу «Кальчицький елеватор» від 31.07.2011; акт приймання - передачі майна від 18.11.2011; інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; відомості з інформаційної бази Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців; витяг з ЄДР; рішення Київського районного суду м. Донецьк від 14.05.2014 у справі № 2/257/1064/14; постанова Вищого господарського суду України від 22.12.2015 у справі № 922/2336/15; постанова Верховного Суду України у справі № 916/2130/15 від 15.03.2017, у справі № 916/2131/15 від 25.01.2017, у справі №6-2161цс16 від 02.11.2016, у справі №6-1203цс15 від 16.09.2015, у справі №6 -1цс15 від 11.02.2015; лист Генеральної прокуратури України щодо можливості представництва інтересів держави; повідомлення прокурором про представництво його інтересів в суді; докази сплати судового збору; наказ про призначення; докази направлення копій позовної заяви та матеріалів сторонам з описом вкладення, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 25.01.2018 відкрито провадження у справі №905/2742/17 та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 19.02.2018; визначено позивачам - письмово висловити правову позицію по суті спору; відповідачам - надати суду письмовий нормативно обґрунтований відзив на позовну заяву і всі письмові докази, на яких такий відзив ґрунтується, копію відзиву разом з додатками до нього направити прокурору та позивачам, докази направлення надати суду; зобов'язано сторін забезпечити отримання канцелярією суду витребуваних документів та пояснень не пізніше, ніж за три дні до дня судового засідання. Явка сторін обов'язковою визнана не була.

15.02.2018 Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо - зернова корпорація України» подано заяву №130 - 2 - 21/929 від 12.02.2018 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (в порядку ст.50 ГПК України).

Мотивуючи таку заяву зазначав про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №764 від 11.08.2010 «Про заходи з утворення Державного підприємства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» створено Державне підприємство «Державна продовольчо - зернова корпорація України» та визначено, що статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств компанії ДАК «Хліб України», що ліквідуються. На виконання вищезазначеної постанови, згідно Акту приймання - передачі №37 від 30.03.11 до статутного капіталу Державного підприємства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» передано цілісний майновий комплекс ДП ДАК «Хліб України» «Кальчицький елеватор».

06.06.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №593 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764» щодо перетворення Державного підприємства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» у Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо - зернова корпорація України». На виконання цієї постанови Міністерством аграрної політики та продовольства України 07.07.2011 видано Наказ №325 «Про реорганізацію шляхом перетворення Державного підприємства «Державна продовольчо - зернова корпорація України», яким зокрема наказано реорганізувати Державне підприємство «Державна продовольчо - зернова корпорація України» шляхом його перетворення у Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо - зернова корпорація України». Пунктом 4 зазначеного Наказу №325 Міністерства аграрної політики та продовольства України встановлено, що статутний капітал товариства формується на базі майна Державного підприємства «Державна продовольчо - зернова корпорація України».

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України №593 від 06.06.2011 та Наказу №325 від 07.07.2011 Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про реорганізацію шляхом перетворення Державного підприємства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» згідно акту приймання - передачі майна, майнових прав та обов'язків до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» від 18.11.2011 до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» передано цілісний майновий комплекс «Кальчицький елеватор». Внеском держави до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» стали об'єкти нерухомого майна, у тому числі комплекс дільниця №1, загальною площею 16773,1 кв.м., розташована за адресою: Донецька область, Володарський район, с.Кальчик, вул.Елеваторна, буд.1.

З ухвали Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17.07.2017 у справі №263/8480/17 Публічному акціонерному товариству «Державна продовольчо - зернова корпорація України» стало відомо, що комплекс дільниця №1, загальною площею 16773,1 кв.м., розташована за адресою: Донецька область, Володарський район, с.Кальчик, вул.Елеваторна, буд.1, належить Товариству з обмеженою відповідальністю "КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП", підстава виникнення права власності - договір купівлі - продажу №948 від 28.04.2015.

При цьому, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №593 від 06.06.2011 Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо - зернова корпорація України» не може вчиняти дії відносно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу, тощо.

Враховуючи вищевказані обмеження щодо вчинення дій відносно майна, Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо - зернова корпорація України» не вчиняло та не могло вчиняти жодних дій щодо відчуження цілісного майнового комплексу «Кальчицький елеватор».

Таким чином, нерухоме майно - Кальчицький елеватор, комплекс дільниця №1, розташована за адресою: Донецька область, Володарський район, с.Кальчик, вул.Елеваторна, б.1 є внеском держави до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України», перебуває у його володінні та забезпечує здійснення господарської діяльності Товариства, а рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки останнього.

До означеної заяви додано: постанову Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 «Про заходи з утворення підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»» з додатками, акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 30.03.2011 № 37, постанову Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 № 953, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 7.07.2011 № 325 «Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», акт приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків до публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» від 18.11.2011, ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.07.2017 по справі № 263/8480/17 (провадження № 1-кс/263/4651/2017), копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 19.02.2018 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо - зернова корпорація України», відкладено підготовче засідання на 21.03.2018 та зобов'язано сторін вчинити певні дії, явку уповноважених представників у судове засідання визнано не обов'язковою.

14.03.2018 від прокуратури через канцелярію господарського суду Донецької області отримано супровідний лист №05/2 - 120 вих - 18 від 06.03.2018, до якого додано документи, наведені у переліку.

19.03.2018 від прокуратури на електронну адресу суду надійшло уточнення №05/2 - 138 вих - 18 від 19.03.2018 позовних вимог, до яких додано документи, наведені у переліку.

21.03.2018 канцелярією господарського суду Донецької області отримано оригінал уточнень №05/2 - 138 вих - 18 від 19.03.2018 позовних вимог, які були надіслані прокурором 19.03.2018 електронною поштою, з додатками.

Зі змісту вказаних уточнень вбачається, що прокурором фактично доповнено позовні вимоги. Так, остаточними вимогами прокурора є:

- витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» об'єкт нерухомого майна «Кальчицький елеватор», дільниця № 1, розташований за адресою: Донецька область, Володарський (Нікольський) район, с. Кальчик, вул. Елеваторна, буд. 1 та визнати за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - майновий комплекс, розташований по вул. Елеваторна, буд. 1, с. Кальчик, Володарського (Нікольського) району Донецької області.

- визнати недійсним іпотечний договір від 28.04.2015 № 951, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕСКО ЛОЯЛ ТРЕЙДИНГ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною.

21.03.2018 відповідачем-1 (Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП») до канцелярії суду подано клопотання б/н від 21.03.2018 про відкладення підготовчого судового засідання по справі у зв'язку з неможливістю явки представника, необхідністю надання йому додаткового часу для підготовки нормативно обґрунтованого відзиву на позовну заяву та про продовження строку підготовчого провадження по справі.

21.03.2018 від Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» до канцелярії господарського суду Донецької області надійшли пояснення №130 - 2 - 21/1645 від 20.03.2018 третьої особи щодо позову.

За змістом цих пояснень, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача просить задовольнити позовні вимоги прокурора в частині визнання недійсним іпотечного договору від 28.04.2015 № 951, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕСКО ЛОЯЛ ТРЕЙДИНГ». Разом з тим, оскільки нерухоме майно - Кальчицький елеватор, комплекс дільниця № 1, розташований за адресою: Донецька область, Володарський район, с. Кальчик, вулиця Елеваторна, будинок 1, є внеском Держави до Статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо - зернова корпорація України" та перебуває к його володінні, а не у володінні (користуванні) відповідачів, позовні вимоги в частині витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» зазначеного майна є безпідставними.

До пояснень додано: листування від 02.10.2017 № 130-2-3877/2-21/5356, від 02.10.2017 № 8239/20-2017, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 по справі № 257/2125/14-ц (провадження № 2-в/185/118/17), рішення Київського районного суду м. Донецька від 14.05.2014 по справі № 257/2125/14-ц (провадження № 2/257/1064/14), постанову Апеляційного суду Донецької області від 11.01.2018 по справі № 257/2125/14-ц (провадження 22-ц/775/35/2018), постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13.07.2017 по справі № 263/8431/17 (провадження 1-кс/263/4628/2017), заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.12.2016 по справі № 202/9093/15-ц (провадження № 2/202/5249/2015), ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2017 у справі № 202/9093/15-ц (провадження № 2-п/202/206/2017), повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 02.11.2017 № 130-12-21/6302, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21.03.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 11.04.2018; визначено позивачам: письмово висловити правову позицію по суті спору; копію відповідних письмових пояснень надіслати на адресу відповідачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та надати суду докази такого направлення; визначено відповідачам: надати суду письмовий нормативно обґрунтований відзив на позовну заяву і всі письмові докази, на яких такий відзив ґрунтується; копію відзиву разом з додатками до нього направити прокурору та позивачам і надати суду докази такого направлення; зобов'язано сторін забезпечити отримання канцелярією суду витребуваних документів та пояснень не пізніше, ніж за три дні до дня судового засідання, явка уповноважених представників у судове засідання визнана не обов'язковою.

До канцелярії суду 02.04.2018 надійшли додаткові пояснення №130- 2- 21/1843 від 29.03.2018 третьої особи щодо позову, за змістом яких останній зазначає, що нерухоме майно - Кальчицький елеватор, комплекс дільниця №1, розташований за адресою: Донецька область, Володарський район, с.Кальчик, вул.Елеваторна, буд.1 є внеском держави до статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ», перебуває у володінні ПАТ «ДПЗКУ» та забезпечує здійснення господарської діяльності товариства; повідомляє, що станом на момент подання позовної заяви у справі №905/2742/17 комплекс дільниця №1 знаходиться у володінні (користуванні) філії ПАТ «ДПЗКУ» «Кальчицький елеватор» та перебуває на її балансі, що підтверджується звітами про фінансові результати і балансом, починаючи з 2011 року по 2017 рік включно.

До означених додаткових пояснень додано: баланси підприємства - Філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація» «Кальчицький елеватор» та звіти про фінансові результати за період з 2011 по 2017 рік, копії яких долучено до матеріалів справи.

11.04.2018 відповідачем 1 представлено суду відзив б/н від 11.04.2018 на позовну заяву, в якому ТОВ «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» проти задоволення позову заперечує. Вказує, що він є добросовісним набувачем відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, оскільки придбав майно за відплатним договором, не знав та не міг знати, що ТОВ «Хлібсервіс» не мав права його відчужувати. Крім того, на момент укладення договору купівлі-продажу майна, право власності ТОВ «Хлібсервіс» було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9347487. При цьому зауважує, що ТОВ «Хлібсервіс» також є добросовісним набувачем, оскільки отримав майно на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 14.05.2014 по справі № 2/257/1064/14.

На переконання ТОВ «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП», жодної ознаки для можливості витребування спірного майна на користь держави на підставі ч.1 ст.388 ЦК України відсутні. Посилання позивача на рішення по справі 905/2806/16, яким було визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Кальчицької сільської ради Володарського району Донецької області від 11.01.2012 № 05 «Про встановлення права приватної власності на нерухоме майно філіалу ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» Кальчицький елеватор» та скасовані свідоцтва серії ЯЯЯ № 804972, ЯЯЯ № 804971, ЯЯЯ 804973 від 26.01.2012 не може бути підставою для витребування майна у добросовісного набувача - відповідача 1.

Також, відповідачем 1 заявлено клопотання про призначення у цій справі судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручити Донецькому науково - дослідному інституту судових експертиз (84112, м.Слов'янськ, вул.Поштова, 67). Запропоновано поставити на вирішення експертам наступне коло питань: 1) у якому технічному стані знаходиться на даний час об'єкт нерухомості комплекс дільниця №1, розташований за адресою: Донецька область, Нікольський (Володарський) район, с.Кальчик, вул.Елеваторна, буд.1; 2) чи є об'єкт нерухомості комплекс дільниця №1, розташований за адресою: Донецька область, Нікольський (Володарський) район, с.Кальчик, вул.Елеваторна, буд.1 за своїми технічними характеристиками тотожним об'єкту, який внесений до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» на підставі документів, наявних в матеріалах справи.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи судом відхилено, про що зазначено у протоколі судового засідання та мотивувальної частини ухвали від 11.04.2018.

Ухвалою суду від 11.04.2018 закрито підготовче провадження у справі №905/2742/17; призначено розгляд справи по суті на 16.05.2018; явка сторін визнана не обов'язковою.

До канцелярії суду 20.04.2018 надійшли письмові пояснення №7-4-43/1 від 16.04.2018 Кабінету Міністрів України, згідно з якими останній просить суд позов Прокуратури Донецької області задовольнити в повному обсязі з підстав аналогічних наведеним прокурором та третьою особою у цій справі.

До канцелярії суду 16.05.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» надійшла заява б/н від 16.05.2018 про відвід судді Величко Наталії Вікторівни від розгляду справи № 905/2742/17.

Ухвалою суду від 16.05.2018 зупинено провадження у справі № 905/2742/17 до вирішення питання по заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» про відвід судді.

За результатами автоматичного розподілу, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» передано на розгляд судді Зекунову Е.В.

Ухвалою суду від 17.05.2018 відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді від розгляду справи.

Ухвалою суду від 21.05.2018 поновлено провадження у справі 905/2742/17 з 06.06.2018; справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.06.2018 року; явка сторін визнано не обов'язковою.

У судовому засіданні, що відбулось 06.06.2018 оголошено перерву до 18.06.2018.

У судовому засіданні, що відбулось 18.06.2018, представник прокуратури позов підтримав. За клопотанням від 18.06.2018 № 05/2 для долучення до матеріалів справи надав копію оспорюваного іпотечного договору від 28.04.2015 та просив визнати поважними причини не подання такого договору в підготовчому провадженні.

Судом розглянуто клопотання прокурора та задоволено, копію договору від 28.04.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕСКО ЛОЯЛ ТРЕЙДІНГ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною, долучено до матеріалів справи.

Позивачі 1, 2 своїх представників у судове засідання не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач 2 свого представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не представив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача підтримав позов прокурора частково з підстав, наведених у письмових поясненнях наявних у справі.

Враховуючи, що явка сторін обов'язковою визнана не була, наявних матеріалів достатньо для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними матеріалами без участі представників від позивачів 1, 2 та відповідача 2.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази та пояснення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» встановлено, що повноваження з управління корпоративними правами держави щодо Державної акціонерної компанії «Хліб України» здійснює Міністерство аграрної політики; ліквідовано дочірні підприємства компанії згідно з додатком (зокрема, Кальчицький елеватор, код ЄДРПОУ 02080776); утворено Державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики. Згідно вказаної постанови, статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств компанії, що ліквідуються, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів підприємства.

З наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 30.03.2011 № 37, затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України, вбачається, що Комісія з ліквідації дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Кальчицький елеватор» передала, а Державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» прийняло Цілісний майновий комплекс «Кальчицький елеватор» - необоротні активи на загальну суму 8908574,00 грн. (вісім мільйонів дев'ятсот вісім тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривні).

06.06.2011 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №593, згідно якої змінено постанову від 11.08.2010 №764. Установлено, що 100 відсотків акцій Державного публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», які пускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України.

Державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011 №325 прийнято рішення реорганізувати Державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» шляхом його перетворення у Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Товариство є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України». При цьому, статутний капітал товариства формується на базі майна державного підприємства.

За актом приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків від 18.11.2011 комісія з ліквідації Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» передала, а Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» прийняло майновий комплекс державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» відповідно з додатками, які є невід'ємною частиною цього акту, а саме: комплекс дільниця № 1 за адресою: Донецька область, Володарський район, с. Кальчик, вул.. Елеваторна, буд.1 та комплекс дільниця № 2 за адресою: Донецька область, Володарський район, с. Кальчик, пров. Вокзальний, буд.2

За поясненнями сторін, 09.04.2015 реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області зареєстровано право власності на нерухоме майно - комплекс дільниця № 1, загальною площею 16773,1 кв.м., розташоване за адресою: Донецька область, Володарський район, с. Кальчик, вул. Елеваторна, буд. 1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс», про що зроблено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9347487.

Підставою для реєстрації права власності за вказаним суб'єктом господарювання стало рішення Київського районного суду м. Донецька від 14.05.2014 у справі № 2/257/2125/14.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Київського районного суду м.Донецька від 14.05.2014 по справі №257/2125/14-ц (2/257/1064/14) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до фізичної особи ОСОБА_7 про визнання права власності, стягнення штрафу - задоволено частково.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» право власності на нерухоме майно, що розташовано за адресою: 87040, Донецька обл., Володарський район, с. Кальчик, вул.Елеваторна, буд. 1, а саме: комплекс, дільниця № загальною площею 16773,1 кв.м. (реєстрові дані; приватна форма власності; власник - «Державна продовольчо-зернова корпорація України»; підстава свідоцтво про право власності від 26.01.2012р. видане Кальчицькою сільською радою; розшифровок обєкту немає ).

Припинено право власності Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на нерухоме майно, що розташовано за адресою: 87040, Донецька обл., Володарський район, с. Кальчик, вул.Елеваторна, буд. 1, а саме: комплекс, дільниця № загальною площею 16773,1 кв.м. (реєстрові дані: приватна форма власності; власник «Державна продовольчо-зернова корпорація України»; підстава - свідоцтво про право власності від 26.01.2012р. видане Кальчицькою сільською радою; розшифровок обєкту немає).

В задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» відмовлено.

Судом було встановлено, що 10 серпня 2012 року між ТОВ «Хлібсервіс» та ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» укладений біржовий контракт №10/08/2012 поставки зерна пшениці мякої, ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» не виконало зобов'язання щодо поставки товару, ТОВ «Хлібсервіс» звернулось з позовом про повернення попередньої оплати та суми штрафу, з метою врегулювання спору в досудовому порядку між сторонами укладено договір відступного від 29 січня 2013 року, за яким ТОВ «Хлібсервіс» прийняло нерухоме майно комплекс за адресою Донецька область Володарський район с.Кальчик вул..Елеваторна, 1.

Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання права власності на нерухоме майно, суд виходив з того, що правочин, укладений між сторонами є дійсним, тому вимоги про визнання права власності за ТОВ «Хлібсервіс» та припинення права власності ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» є обґрунтованими.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 11.01.2018 по справі № 257/2125/14-ц (провадження № 22-ц/775/35/2018) рішення Київського районного суду міста Донецька від 14 травня 2014 року в частині задоволених позовних вимог скасовано.

Закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про визнання права власності, стягнення штрафу.

Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс», що спір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про визнання права власності, стягнення штрафу віднесено до юрисдикції господарського суду.

Доказів зміни чи скасування постанови Апеляційного суду Донецької області від 11.01.2018 по справі № 257/2125/14-ц (провадження № 22-ц/775/35/2018) сторонами до матеріалів справи не подано.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.12.2016 по справі №905/2806/16, залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2017, позовні вимоги Прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України до відповідачів - Виконавчого комітету Кальчицької сільської ради Нікольського району Донецької області, Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності - задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Кальчицької сільської ради Володарського району Донецької області від 11.01.2012 №05 «Про встановлення права приватної власності на нерухоме майно філіалу ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України «Кальчицький елеватор».

Визнано недійсним та скасовано Свідоцтво серії ЯЯЯ №804971 та ЯЯЯ №804972 від 26.01.2012 про право приватної власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, дільниця №1 (перелік об'єктів та майна згідно додатку №1 до рішення ради), загальною площею 16773,1кв.м., розташований за адресою: Донецька область, Володарський район, с.Кальчик, вул.Елеваторна, б.1 за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво серії ЯЯЯ №804973 від 26.01.2012 про право приватної власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, дільниця №2 (перелік об'єктів та майна згідно додатку №2 до рішення ради), загальною площею 5808,3кв.м., розташований за адресою: Донецька область, Володарський район, с.Кальчик, провул. Вокзальний, б.2а за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Цим рішенням було встановлено, що статутний капітал державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" формувався шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії "Хліб України", що ліквідувалися, у тому числі цілісного майнового комплексу Кальчицького елеватору. Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" створено шляхом перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", і є правонаступником всіх прав та обов'язків останнього.

Пунктом 1.4. Статуту передбачено, що засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження з управління корпоративними правами Товариства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 593 від 06.06.2011 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764" здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України.

При цьому згідно з вимогами Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 Кальчицький елеватор не підлягає приватизації, а у Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, зазначене підприємство відсутнє.

За приписами ч. 9 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (в редакції на час винесення оспорюваного рішення виконавчого комітету) господарські організації, створені на базі об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо.

Отже, майно Кальчицького елеватору підприємства не могло бути приватизоване.

При цьому, як зазначено в ч. 3 ст. 145 Господарського кодексу України, правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

До того ж абзацом 2 ч. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 593 від 06.06.2011 також передбачено, що державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольча зернова корпорація України" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо, тоді як право власності відповідно до норм ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України передбачає розпорядження майном за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Враховуючи викладене, при розгляді справи № 905/2806/16, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення Виконавчого комітету Кальчицької сільської ради Володарського району Донецької області від 11.01.2012 № 05 в розумінні норми ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України порушує інтереси держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України, а тому підлягає визнанню незаконним та відповідно - скасуванню.

Обставини , встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.75 ГПК України).

Отже, обставини, встановлені постановою Апеляційного суду Донецької області від 11.01.2018 по справі № 257/2125/14-ц (провадження № 22-ц/775/35/2018) та рішенням господарського суду Донецької області від 06.12.2016 по справі №905/2806/16, які набрали законної сили, мають преюдиційний характер при розгляді справи № 905/2742/17.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕСКО ЛОЯЛ ТРЕЙДІНГ» (іпотекодержатель, відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» (іпотекодавець, відповідач 1) був укладений іпотечний договір, посвідчений 28.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т.М. та зареєстрований у реєстрі за №951 (далі - іпотечний договір).

За умовами цього договору, іпотекою забезпечується виконання зобов'язань на підставі договору про надання маркетингових послуг (основний договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕСКО ЛОЯЛ ТРЕЙДІНГ» 28.04.2015 у розмірі 21000000 (двадцять один мільйон гривень) (далі - основне зобов'язання) іпотекодавця перед іпотекодержателем, а саме: сплатити грошові кошти у розмірі 21000000 (двадцять один мільйон гривень) в порядку та на умовах, визначених основним договором, але не пізніше 28.06.2015 (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 іпотечного договору, предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: комплекс дільниця № 1 (один), загальною площею 16773,1 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят три цілих та одна десята) кв.м, та має такі складові частини: силосний корпус № 1 літера К1, площею 11823,5 кв.м., перехід літера П, сходи літера к, сходи літера к, з/д відвантаження літера К-1, сходи літера к2, перехід літера П4, силосний корпус № 3 літера К3, сходи літера к3, сходи літера к3, перехід літера П5, перехід літера П6, трансформаторна підстанція літера ТП, ганок літера к4, ганок літера к5, сходи літера к12, робоча башта літера РБ, перехід літера П1, сходи літера К, перехід літера П7, силосний корпус № 2 літера К2, перехід літера П2, Перехід літера П8, силосний корпус № 4 літера К4, перехід літера П3, перехід літера П9, сходи літера к6, сходи літера к7, сходи літера к8, сходи літера к10, з/д відвантаження літера К-1, силосний корпус № 6 літера К6, сходи літера к9, контора з прохідною літера А-1, площею 817,3 кв.м., ганок літера а, сходи літера а, навіс літера а2-1, прибудова літера а3-1, навіс літера а4-1, приймальна лабораторія з візіровкой літера Б-2, площею 149,4 кв.м., тамбур літера б-1, ганок літера б, сходи літера б2, майданчик літера б3, підсобно-допоміжний корпус літера В-1, площею 690,6 кв.м., котельня літера В-1, димар літера в, млин літера Г-1, площею 314,7 кв.м., прибудова літера г-1, прибудова літера г-1, стрілочна будка літера Д-1, площею 6,2 кв.м., зерносушарка літера Е-1, площею 42 кв.м., ганок літера е-1, пост охорони літера Ж-1, площею 3,1 кв.м., майданчик літера Ж, сходи літера Ж, гараж літера З-1, площею 125,9 кв.м., прибудова літера З-1, гараж літера И-1, площею 67,5 кв.м., оглядова яма літера и/я, автомобілеразгрузчик ГУАР/30 літера Л-2, площею 812,3 кв.м., підвал літера Л/п, надбудова літера Л/м, завантажувальна яма літера л-1, завантажувальна яма літера л-1, завантажувальна яма літера л2-1, завантажувальна яма літера л3-1, майданчик літера л4, галерея літера л5-1, опалювальний склад літера М/п, площею 79 кв.м., вхід літера в/х, вхід літера в/х, ганок м, склад літера Н-1, площею 23,1 кв.м., пожежний пост літера О-1, площею 69,2 кв.м., будівля автовагів літера П-1, площею 227,4 кв.м., навіс літера П, навіс літера П, підвал (ваги) літера П/п, підвал (ваги) літера П/п, автомобілеразгрузчик УРВСУ-15 літера С-1, площею 26 кв.м., майданчик літера с, підвал (ваги) літера с/п, майданчик с, прийом відвантаження з/д літера Т-3, площею - 978,1 кв.м., підвал літера Т/п, галерея літера Т, галерея літера Т, будівля з/д вагів літера У-1, площею 41,1 кв.м., тамбур літера у-1, навіс літера У, підвал (ваги) літера У/п, автомобілеразгрузчик УРВС-6 літера Ф-1, площею 39,1 кв.м., майданчик літера ф, майданчик літера ф, підвал (ваги) літера Ф/п, сушарка ДСП-32 літера Х-2, площею 101,4 кв.м., майданчик літера х, ганок літера х, сходи літера х2, млин літера Ц-1, площею 36 кв.м., свинарник літера Ч-1, площею 128 кв.м., свинарник літера Ш-1, площею 76,5 кв.м., свинарник літера Є-1, площею 68,4 кв.м., склад ПММ літера Я-1, площею 27,3 кв.м., нососна ПММ № 1 номер ІІІ, нососна ПММ № 2 літера «ІV», насосна ПММ літера Ю, огорожа номер № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10, водонапірна башта літера ВД, пожежне водоймище літера ПВ, пожежне водоймище літера ПВ, нососная фекальна літера І, мостіння номер ІІ, розташоване за адресою: Донецька область, Володарський район, с. Кальчик, вулиця Елеваторна, будинок 1 (один) (надалі - предмет іпотеки), та яке належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Т.М.Бондар 28 квітня 2015 року в реєстрі за № 948. Право приватної власності на який зареєстровано державним реєстратором, Бондар Т.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно « 28» квітня 2015 року, номер запису про право власності: 9512397, індексний номер витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 36911368 від « 28» квітня 2015 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 617068314217.

Загальна вартість предмета іпотеки становить 19965356,00 (дев'ятнадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят шість гривень) (п. 2.2 іпотечного договору).

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, загальною площею 5,2545 гектарів, згідно Державного акта на право постійного користування землею, серія 1-ДН № 002990, виданий Кальчицькою сільською радою народних депутатів 15 грудня 1998 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 24. Іпотекодавець інформує іпотеко держателя, що земельна ділянка, на якій розташований предмет іпотеки знаходиться у комунальній власності (п.2.3 договору).

Одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору на предмет іпотеки накладається заборона на відчуження, а іпотека (обтяження іпотекою) предмета іпотеки підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому чинним законодавством (п.2.7 договору).

Відповідно до п.6.2, цей договір припиняється у разі припинення основного зобов'язання та з інших підстав, передбачених Законом України «Про іпотеку».

Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених цим договором та Законодавством, в тому числі у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов основного зобов'язання (повністю або частково), зокрема, але не виключно, якщо в строки, встановлені в основному зобов'язанні, іпотекодавець не поверне (повністю або частково) іпотеко держателю суму боргу, передбачену основним зобов'язанням (п.6.3 договору).

Згідно змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - комплексу дільниця №1 за адресою: Донецька область, Нікольський район (Володарський р-н), с. Кальчик, вул. Елеваторна, буд.1, наявні наступні записи, зокрема:

- 09.04.2015 державним реєстратором Діденко В.М. на підставі рішення Київського районного суду м.Донецька від 14.05.2014 по справі №2/257/1064/14 внесено запис про право власності на майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс»;

- 28.04.2015 приватним нотаріусом Бондар Т.М. на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2015 внесено запис про право власності на майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Карніоло Метпром Груп»; запис про припинення права власності на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс»;

- 28.04.2015р. приватним нотаріусом Бондар Т.М. внесено запис про іпотеку на підставі іпотечного договору №951 від 28.04.2015р. Іпотекодержавтель - Товариство з обмеженою відповідальністю «Креско Лоял Трейдінг», іпотекодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю «Корніоло Метпром Груп»;

- 15.06.2015р. приватним нотаріусом Бондар Т.М. внесено запис про заборону на нерухоме майно;

- 14.07.2017 департаментом Маріупольської міської ради Донецької області Строчкіним В.Ю. зроблено запис про арешт нерухомого майна на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13.07.2017 №263/8431/17.

Предметом розгляду у цій справі є: витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» об'єкт нерухомого майна «Кальчицький елеватор», дільниця № 1, розташований за адресою: Донецька область, Володарський (Нікольський) район, с. Кальчик, вул. Елеваторна, буд. 1 та визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - майновий комплекс, розташований по вул. Елеваторна, буд. 1, с. Кальчик, Володарського (Нікольського) району Донецької області; визнання недійсним іпотечного договору від 28.04.2015 № 951, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕСКО ЛОЯЛ ТРЕЙДИНГ», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд заперечення відповідача 1 до уваги не приймає та вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно з ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Згідно з ч.1 ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України, згідно з положеннями ст.116 Конституції України, забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 85 Господарського кодексу України встановлено, що господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Вкладами учасників та засновників господарського товариства згідно із ст. 86 Господарського кодексу України можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства (ст.87 Господарського кодексу України).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань статутний капітал Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» становить 867717000,00 грн. Засновником товариства є Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 3 ст.145 Господарського кодексу України правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

Згідно ст.1 Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» було затверджено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно з додатком 1, та перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, згідно з додатком 2.

Відповідно до вимог Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» Кальчицький елеватор Володарський район, с. Кальчик, включений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації - код 2080776. У «Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані», зазначене підприємство відсутнє.

Управління та розпорядженням державним майном здійснюється з додержанням приписів Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про управління об'єктами державної власності», Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. № 8-92, постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. №803 «Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності», що визначають органи, уповноважені розпоряджатися державним майном та порядок зміни ним державної форми власності на іншу.

Правові основи управління об'єктами державної власності визначаються Законом України «Про управління об'єктами державної власності».

Згідно із ст.1 вказаного закону управлінням об'єктами державної власності є здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Статтею 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» передбачено, що об'єктом управління державною власністю є, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).

За змістом п.9 ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» господарські організації, створені на базі об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій, передача в заставу тощо.

Господарськими організаціями згідно із ст.55 Господарського кодексу України є юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про акціонерні товариства» діяльність державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній, єдиним засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених державних органів, регулюється цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами. Діяльність Державної керуючої холдингової компанії, державних холдингових компаній та державних акціонерних товариств, єдиним засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених державних органів, регулюється цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.

Особливості створення акціонерних товариств у процесі приватизації та корпоратизації, їх правового статусу та діяльності у період до виконання плану приватизації (розміщення акцій) визначаються законодавством про приватизацію та корпоратизацію (ч.3 ст.1 Закону України «Про акціонерні товариства»).

У ч.1 ст.1 Закону України «Про холдингові компанії в Україні» закріплено визначення поняття державної холдингової компанії, згідно з яким це холдингова компанія, утворена у формі акціонерного товариства, не менш як 100 відсотків акцій якого належить державі.

Згідно з ч.13 ст.6 Закону України "Про холдингові компанії в Україні" пакети акцій (часток, паїв) або інше майно, передані до статутного капіталу державної холдингової компанії, перебувають у державній власності і закріплюються за нею на праві господарського відання.

У ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» державна частка у статутному капіталі становить 100 % відсотків, а отже відповідно до ч.2 ст.22 Господарського кодексу України останнє є суб'єктом господарювання державного сектора економіки. Частина 5 цієї статті визначає, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Отже, ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», як суб'єкт господарювання, що належать до державного сектора економіки, здійснює свою діяльність на основі права господарського відання, а спірне майно, до виключення його з переліку, що не підлягає приватизації, та завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку залишається об'єктом права державної власності.

Матеріали господарської справи не містять, що у даному разі наявне волевиявлення держави на зміну державної форми власності на іншу, внаслідок чого саме держава є власником спірного майна.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Законодавець у ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема такий спосіб визнання права. Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Згідно із ст.145 Господарського кодексу України зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

За висновками суду, всупереч вимог ст.145 Господарського кодексу України зміна правового режиму комплексу будівель та споруд відбулась без прийняття рішення власником цього майна.

За таких обставин, враховуючи, що право власності на спірне нерухоме майно належить саме державі, виходячи з того, що таке право не визнається відповідачами (шляхом реєстрації даного права за відповідачем 1), позовні вимоги в частині визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України права власності на нерухоме майно підлягають задоволенню.

Згідно вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За приписами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 328 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України.

У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

Як вже було зазначено вище, комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Донецька область, Володарський район, с.Кальчик, вул.Елеваторна, б.1, було закріплено на праві господарського відання за державним підприємством «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Власником комплексу будівель і споруд Кальчицького елеватора, дільниця №1, що знаходиться за адресою: Донецька область, Володарський район, с.Кальчик, вул.Елеваторна, б.1, є держава в особі Міністерства аграрної політики України. Зазначений об'єкт нерухомого майна було передано до статутного капіталу ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». При цьому, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №593 від 06.06.2011 Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо - зернова корпорація України» не може вчиняти дії відносно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу, тощо.

Враховуючи вищевказані обмеження щодо вчинення дій відносно майна, Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо - зернова корпорація України» не могло вчиняти жодних дій щодо відчуження цілісного майнового комплексу «Кальчицький елеватор».

Стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що була чинною на час здійснення державної реєстрації права власності ТОВ «Хлібсервіс») передбачала підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Згідно з пунктом 5 частини першої цієї статті Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Так, реєстрація за ТОВ «Хлібсервіс» права власності на спірний об'єкт нерухомого майна була здійснена на підставі рішення Київського районного суду м.Донецька від 14.05.2014 по справі №257/2125/14-ц (2/257/1064/14), яке у подальшому скасовано постановою Апеляційного суду Донецької області від 11.01.2018 по справі № 257/2125/14-ц (провадження № 22-ц/775/35/2018).

Як вже було встановлено судом вище, відсутнє первісне волевиявлення держави на зміну державної форми власності на іншу шляхом передачі нерухомого майна Кальчицький елеватор, дільниця №1, у власність третьої особи.

Посилання відповідача 1 на судову практику Європейського суду з прав людини суд до уваги не приймає.

Так, предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес" АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки «пропорційності», як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

За висновками суду у даній справі, з огляду на характер спірних правовідносин, втручання держави в право відповідача 1 на мирне володіння майном не суперечить критеріям правомірного втручання в це право, сформульованим в усталеній практиці ЄСПЛ.

Витребування майна відповідає критерію законності: витребування здійснюється на підставі норм статей 387, 388 Цивільного кодексу України у зв'язку з безпідставним і неправомірним заволодінням майном держави.

При цьому суд враховує, що станом на момент розгляду справи ЦМК «Кальчицький елеватор», а саме комплекс дільниця №1 за адресою: Донецька область, Володарський район, с. Кальчик, вул. Елеваторна, буд. 1 знаходиться в користуванні філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та перебуває на її балансі, що підтверджується звітами про фінансові результати і балансом підприємства за період з 2011 року по 2017 рік включно. Такі обставини також підтверджує і ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» .

Таким чином, майно, вимоги про витребування якого заявлені прокурором, не перебуває у володінні та користуванні відповідачів. За таких обставин, враховуючи відсутність доказів наявності спірного майна у відповідачів, позов прокурора в частині вимог про витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» об'єкта нерухомого майна «Кальчицький елеватор», дільниця № 1, розташованого за адресою: Донецька область, Володарський (Нікольський) район, с. Кальчик, вул. Елеваторна, буд. 1, задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору, то такі вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодавцем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Згідно з приписами ст.5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, зокрема, за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Як вказувалося вище, право власності на майно, яке є предметом спірного договору іпотеки, належить державі (а потім передано до статутного фонду третьої особи у цій справі).

Виходячи із встановлених судом обставин справи, оскільки ТОВ «Хлібсервіс» не було власником спірного нерухомого майна, то, відповідно, не мало право вчиняти відносно нього жодних дій, в тому числі, й передавати у власність відповідача 1 за договором купівлі-продажу, і відповідно відповідач 1 також не мав право розпоряджатися ним шляхом передачі в іпотеку.

Таким чином, на момент передачі спірного нерухомого майна в іпотеку за оспорюваним прокурором договором іпотеки, це майно не належало іпотекодавцю, що суперечить ст.5 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої, саме власнику належить право на передачу саме належного йому майна в іпотеку.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами 2, 3 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Так, пунктом 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст.3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14, від 06.07.2016 у справі №910/1891/14, від 21.09.2016 у справі №902/841/15).

Таким чином, оскільки на час укладення спірного іпотечного договору предмет іпотеки - нерухоме майно, не належав іпотекодавцю - відповідачу 1, на праві власності, то, відповідно, оспорюваний прокурором іпотечний договір суперечить ч.1 ст.203, ч.2 ст.583 Цивільного кодексу України, ст.5 Закону України «Про іпотеку», а відтак, в силу ст.215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.

Щодо розподілу судових витрат.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, у свою чергу, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно частин 1, 4 статті 129 ГПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

При зверненні до суду з позовом прокурором сплачено судовий збір в сумі 75 140,30 грн. згідно платіжного доручення №3499 від 14.11.2017 (призначення платежу «Судовий збір за позовом»). При цьому, позовними вимогами прокурора було визначено витребування майна на користь держави та визнання недійсним іпотечного договору від 28.04.2015 №951, тобто, вимоги як майнового так й немайнового характеру.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» за вимогами майнового характеру розмір судового збору становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за вимогами немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, виходячи з того, що вартість спірного майна за відомими суду відомостями становила 26 400 000,00 грн. (згідно акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 18.11.2011 та рішення Київського районного суду м. Донецьк по справі №257/2125/14-ц), при зверненні до суду з позовом підлягав сплаті судовий збір в сумі 240 000 грн. за вимогами майнового характеру та в сумі 1600,00 грн. за вимогами немайнового характеру.

Враховуючи задоволення немайнових позовних вимог, судовий збір в цій частині підлягає розподілу між відповідачами порівну.

Одночасно, щодо майнових вимог прокурора (з урахуванням доповнення їх вимогами про визнання права власності за державою), виходячи з того, що спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача 1 (право власності на майно зареєстроване саме за відповідачем 1), судовий збір в сумі 240 000 грн. підлягає стягненню з відповідача 1 на користь прокуратури Донецької області. Одночасно, недоплачений судовий збір в сумі 164 859,7 грн. підлягає стягненню з відповідача 1 на користь державного бюджету України.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП»; Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕСКО ЛОЯЛ ТРЕЙДІНГ», та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України», про витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» об'єкт нерухомого майна «Кальчицький елеватор», дільниця № 1, розташований за адресою: Донецька область, Володарський (Нікольський) район, с. Кальчик, вул. Елеваторна, буд. 1 та визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - майновий комплекс, розташований по вул. Елеваторна, буд. 1, с. Кальчик, Володарського (Нікольського) району Донецької області; визнання недійсним іпотечного договору від 28.04.2015 № 951, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕСКО ЛОЯЛ ТРЕЙДИНГ», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною.

Визнати за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - майновий комплекс, розташований по вул. Елеваторна, буд. 1, с. Кальчик, Володарського (Нікольського) району Донецької області.

Визнати недійсним іпотечний договір від 28.04.2015 № 951, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» (Ідентифікаційний код 39515228, адреса: 03061, м. Київ, вул. Промислова, буд. 10) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕСКО ЛОЯЛ ТРЕЙДИНГ» (Ідентифікаційний код 39491349, адреса: 04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро (вул. Йорданська), буд. 4-Г), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяною Миколаївною.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» (Ідентифікаційний код 39515228, адреса: 03061, м. Київ, вул. Промислова, буд. 10) на користь Прокуратури Донецької області (Ідентифікаційний код 25707002, адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, розрахунковий рахунок № 35216066016251, Державна казначейська служба України, МФО - 820172, отримувач - прокуратура Донецької області) судовий збір в сумі 75 140, 30 грн. (сімдесят п'ять тисяч сто сорок гривень 30 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНІОЛО МЕТПРОМ ГРУП» (Ідентифікаційний код 39515228, адреса: 03061, м. Київ, вул. Промислова, буд. 10) на користь Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795, рахунок № 31215256700001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м.Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 164 859,70 грн. (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 70 коп.).

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через двадцять днів з дня його підписання та може бути оскаржене в апеляційному порядку, згідно з Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 02.07.2018.

Суддя Н.В. Величко