Ухвала

Іменем України

19 червня 2018 року

м. Київ

справа № 2609/30443/12

провадження № 51- 3745 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

виправданих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

представника цивільного

відповідача ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Солом`янського районного суду м.Києва від 7 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 7 лютого 2017 року щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Стойково Катеринопільського району Черкаської області та жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не має,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 272 Кримінального кодексу України (далі КК), та

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с.Бовсуни Лугинського району Житомирської області та жителя АДРЕСА_2 , такого, що судимості не має,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК (в редакції, яка діяла на час інкримінованого обвинувачення із змінами відповідно до Закону України від 11 червня 2009 року №1508).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Соломянського районного суду м. Києва від 7 квітня 2015 року ОСОБА_5 виправдано за частиною 2 статті 272 КК, на підставі пункту 2 частини 1 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року (далі КПК 1960 року) за відсутності в його діях складу злочину.

Також цим вироком виправдано ОСОБА_6 за частиною 2 статті 367 КК на підставі пункту 2 частини 1 статті 6 КПК 1960 року за відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання скасовано. Судові витрати у кримінальній справі віднесено на рахунок держави.

Органами досудового слідства, з урахуванням зміни обвинувачення в суді, ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення в тому, що він, працюючи з 09 січня 1993 року на посаді головного енергетика об`єднання державного підприємства виробниче об`єднання «Київприлад» (далі ДП ВО «Київприлад»), під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві порушив правила безпеки, що призвело до загибелі людей, за таких обставин.

Як головний енергетик ДП ВО «Київприлад», ОСОБА_5 відповідно до своєї посадової інструкції та підпунктів п.п. 2.9.3, 2.9.12 Положення «Про організацію роботи з безпеки праці у виробничому об`єднанні «Київприлад» є особою, яка зобов`язана дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві.

Станом на 27 квітня 2010 року всупереч правилам зберігання стружки магнію та за відсутності необхідних позначень інформаційної карти із вказівкою щодо пожежної небезпеки матеріалів, їх кількості та заходів, які слід вживати під час гасіння пожежі на ДП ВО «Київприлад», зберігалася магнієва стружка загальною вагою 759,87 кг.

Відповідно до протоколу засідання робочої наради ДП ВО «Київприлад» № 144 «Про реструктуризацію господарчого механізму об`єднання на 2010 рік» ОСОБА_5 повинен бувпідготувати план ремонту та пофарбування вентиляційних систем, а тому 21 квітня 2010 року між ДП ВО «Київприлад» і ТОВ «Київський монтажно-заготівельний завод № 2» (далі TOB «КМЗЗ № 2») було укладено договір підряду за № 11/04 на проведення демонтажних робіт та фарбування вентиляційної системи корпусу № 1 на вул. Гарматній, 2 в м. Києві, а відповідно до п. 5.1 цього договору замовник зобов`язаний був протягом 3 календарних днів надати підряднику робочий майданчик для виконання робіт, а також виділити із числа свого персоналу представника, який має відповідні технічні й організаційні навички для здійснення технічної і організаційної координації діяльності підрядника та служб замовника на період виконання робіт.

Згідно із службовими записками за № 18 та № 19 від 19 квітня та 23 квітня 2010 року відповідно на територію підприємства для виконання робіт працівникам ТОВ «КМЗЗ № 2» було дозволено прохід та надано дозвіл на завезення газорізального обладнання, електроприладів для різки металу, а також дозвіл на проїзд автовишки на базі «3IЛ» (д.н.з. НОМЕР_1 ).

Однак всупереч п.1.5 Строительним нормам и правил (далі СниП) IIІ-4-80* п. 6.3 НПАОП 0.00-4.12.05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»; підпунктів 2.5, 1.9 НПАОП 0.05-5.12.01 «Инструкции по организации безопасноговедения огневых работ на взрывопожароопасных и взрывоопасных объектах»; підпунктів 8.1.1.3, 8.1.1.4 «Правил пожежної безпеки України», затверджених наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року № 126, які зареєстровано в МЮУ 04 листопада 2004 року № 1410/10009; головний енергетик ДПВО «Київприлад» ОСОБА_5 ,будучи службовою особою підприємства та в силу покладених на нього обов`язків зі здійснення технічної та організаційної координації діяльності підрядника і служб замовника на період виконання робіт, діючи із злочинної недбалості, 27 квітня 2010 року о 08:40 не забезпечив проведення вступного інструктажу службою охорони праці підприємства залученим до виконання робіт працівникам підрядної організації, не вжив заходівдля очищення місця проведення вогневих робіт від вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних речовин і матеріалівта не оформивнаряд-допуск на виконання вогневих робіт, не погодив наряд-допускна проведення вогневих робіт на тимчасових місцях із відомчою пожежною охороною напередодні виконання робіт з установленням зі сторони пожежної охорони відповідного контролюта не вжив заходів для очищення робочого місця від горючих матеріалів, допустив працівників ТОВ «КМЗЗ № 2» електрозварника ОСОБА_9 та слюсарів-монтажників ОСОБА_10 і ОСОБА_11 на робочі місця, дозволив їм проводити вогневі роботи поблизу місця зберігання стружки магнію.

Цього ж дня о 09.30, під час проведення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 газорізальних робіт з підвищеною небезпекою з демонтажу частини вентиляційної системи корпусу № 1 ДП ВО «Київприлад», розплавлений метал потрапив до одного із металевих контейнерів, розташованих під стіною корпусу, який не мав надійного перекриття від потрапляння до нього сторонніх предметів та у якому ДП ВО «Київприлад» зберігало відходи металообробки - стружку магнію. В наслідок чого виникло, яке ОСОБА_11 намагався погасити за допомогою води, що і призвело до вибуху, а в подальшому до максимально посилення горіння.

У результаті виниклої пожежі електрозварник ОСОБА_12 та слюсар-монтажник ОСОБА_10 , загинули.

Допущені головним енергетиком ДП ВО «Київприлад» ОСОБА_5 вищезазначені порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві стали однією із безпосередніх причин настання нещасного випадку, що спричинило загибель вказаних працівників ТОВ «КМЗЗ № 2». За таких обставин, органом досудового слідства дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 2 статті 272 КК.

Крім того, органом досудового слідства, з урахуванням зміни обвинувачення в суді пред`явлено обвинувачення ОСОБА_6 у тому, що він, будучи призначеним 15 жовтня 2001 року на посаду начальника відділу матеріально-технічного постачання і комплектації ДП ВО «Київприлад», вчинив службову недбалість, яка призвела до тяжких наслідків.

Так, відповідно до посадової інструкції начальника відділу матеріально-технічного постачання і комплектації ДП ВО «Київприлад» ОСОБА_6 зобов`язаний: здійснювати щоденне керівництво відділом, спрямовуючи його роботу на виконання поставлених задач, розробляти інструкції та давати вказівки обліку, збереженню та видачі матеріалів і ПВК цехам; керувати роботою складів, як на основній площадці виробничого об`єднання, так і на СВК-№ 2; вести контроль за обліком і збереженням матеріальних цінностей та прекурсорів на складах і в кладових об`єднання, впроваджувати в них вантажно-розвантажувальні засоби; організовувати роботу зі збирання відходів дорогоцінних металів і масел, стружки чорних і кольорових металів; кожного дня контролювати у відділі стан трудової дисципліни, виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, положень з

охорони праці всіма працівниками відділу і інше. Згідно із цією посадовою інструкцією він несе відповідальність за додержання правил і норм з охорони праці, техніки безпеки згідно з чинним Положенням про організацію роботи з безпеки праці у ВО «Київприлад», протипожежної безпеки та виробничої санітарії.

Відповідно до примітки 1статті 364 КК начальник відділу матеріально-технічного постачання і комплектації ДП ВО «Київприлад» ОСОБА_6 є службовою особою, оскільки постійно обіймає на державному підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

З 2009 року на задньому дворі території підприємства станом на квітень 2010 року зберігалась магнієва стружка загальною вагою 759,87 кг в порушення правил зберігання стружки магнію та за відсутності необхідних позначень - інформаційної карти за вказівкою пожежної небезпеки матеріалів, їх кількості та заходів, які слід вживати під час гасіння пожежі.

Наказом ДП ВО "Київприлад" № 171-к "Про зберігання і утилізацію металевих відходів механічного виробництва" ОСОБА_6 з 01 листопада 2009 року призначений відповідальним за зберігання і утилізацію металевих відходів механічного виробництва та з 10 листопада 2009 року повинен був визначити кількість необхідних контейнерів та кришок для збору алюмінієвих, магнієвих та мідно-складових відходів механічного виробництва, а за необхідності забезпечити їх замками із зазначенням терміну приведення контейнерів у належний стан до 20 грудня 2009 року.

ОСОБА_6 неналежно виконуючи свої службові обов`язки, не забезпечив зберігання стружки магнію в спеціально обладнаних складах, розташованих в ізольованих і вогнестійких приміщеннях; відповідно до пункту 19 додатка 1 «Порядок збирання брухту та відходів кольорових металів і сплавів на місцях брухтоутворення» ДСТУ 3211-95 не забезпечив збирання стружки магнію в металозбірники з кришками, що закриваються, згідно з чинними правилами безпеки та протипожежного захисту; п. 7.10.1.13 «Правил пожежної безпеки України», не позначив контейнери зі стружкою магнію інформаційною картою, яка характеризує пожежну небезпеку матеріалів, їх кількість та заходи, які слід вживати під час гасіння пожежі; пунктів 6, 3 наказу ДП ВО «Київприлад» № 171-к від 03 листопада 2009 року «Про зберігання і утилізацію металевих відходів механічного виробництва» - не забезпечив прийом і здачу всіх видів металевих відходів згідно з вимогами інструкції 1ДО091.053І, не визначив кількість необхідних контейнерів і кришок для збору алюмінієвих, магнієвих та мідно

складових відходів механічного виробництва та не забезпечив ці контейнери замками; підпункт 2.27.12 Положення про організацію роботи з безпеки праці у виробничому об`єднанні "Київприлад" не забезпечив безпечного зберігання, транспортування і знешкодження отруйних, вибухонебезпечних, пожежонебезпечних речовин і матеріалів, станом на 27 квітня 2010 рокуконтейнери у належний стан не привів та не забезпечив їх відповідність вимогам безпеки при зберіганні у них магнієвої стружки.

21 квітня 2010 року між ДП ВО «Київприлад» та TOB «КМЗЗ № 2» був укладений договір підряду за № 11/04 про проведення демонтажних робіт та фарбування вентиляційної системи корпусу № 1 по вул. Гарматній, 2 в м. Києві.

Приблизно о 09.30 в цей же день, під час проведення працівниками TOB «КМЗЗ № 2» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 газорізальних робіт з підвищеною небезпекою по демонтажу частини вентиляційної системи корпусу № 1 ДП ВО «Київприлад» повул. Гарматній, 2 в м. Києві, розплавлений метал потрапив до одного із металевих контейнерів, у яких ДП ВО «Київприлад» зберігало відходи металообробки - стружку магнію, що призвело до його загорання, яке працівникТОВ «КМЗЗ № 2» ОСОБА_11 намагався погасити за допомогою води, що і призвело до вибуху, а в подальшому до максимально посилення горіння.

В результаті виниклої пожежі працівники ТОВ «КМЗЗ № 2» електрозварник ОСОБА_12 та слюсар-монтажник ОСОБА_10 , які на той час знаходилися в люльці автовишки над епіцентром пожежі, загинули.

На задньому дворі території ДП ВО «Київприлад» між корпусом № 1 та корпусом № 27 вздовж стіни корпусу № 1 на момент виникнення пожежі та проведення вогневих робіт біля зазначеного об`єкта були наявні невідповідності вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, а саме, вимогам п.п. 7.10.1.1, 8.1.1.3, 8.1.1.4 зазначених Правил у частині встановлення протипожежного режиму та п.п. 6.1.7 ДСТУ-321 1-95 (ГОСТ 1639-93) щодо поводження з відходами (стружкою) магнію під час зберігання. Такі невідповідності сприяли виникненню даної пожежі та знаходяться в причинному зв`язку з її виникненням.

Вищезазначені дії ОСОБА_6 , які виразились у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, стали однією із безпосередніх причин настання нещасного випадку загибелі працівників ТОВ «КМЗЗ № 2» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

За таких обставин органом досудового слідства дії ОСОБА_6 кваліфіковані за частиною 2статті 367 КК.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 7 лютого 2017 року вирок Соломянського районного суду м. Києва залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор вказує, що оскаржувані судові рішення є незаконними та підлягають скасуванню у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а саме необґрунтованим виправданням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , при цьому просить кримінальну справу направити на новий судовий розгляд іншим складом суду.

Свої доводи обґрунтовує тим, що суд всупереч пункту 1 частини 1 статті 371 КПК 1960 року не застосував кримінальний закон, який підлягав застосуванню, а саме за наявності в матеріалах справи достатніх доказів для постановлення обвинувального вироку щодо виправданих та призначення їм покарання згідно із санкцією статті Особливої частини КК судом передчасно зроблено висновок про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 272 КК, а в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК.

Крім того, вказуючи на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, зазначає, що судом порушено вимоги статті 323 КПК 1960 року, належним чином не обґрунтовано висновків щодо відсутності в діях виправданих складів злочину, ці дії не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на показаннях виправданих. При цьому суд належним чином не дав оцінки зібраним у справі доказам та не вмотивував, чому надано переваги одним показанням над іншими.

Обґрунтовуючи таку позицію, вказує, що суд безпідставно послався на те, що ОСОБА_5 не був керівником будівельно-монтажної організації і в його обов`язок не входило оформлення акта-допуску для виконання робіт на території ВО «Київприлад», оскільки відповідно до наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року наряд-допуск видається керівником підприємства (його заступником, головним інженером) або керівником структурного підрозділу підприємства, де проводяться тимчасові вогневі роботи.

Крім того, на думку прокурора, судом не було взято до уваги показання генерального директора ДП ВО «Київприлад», оскільки з них убачається, що саме ОСОБА_5 було доручено підготовку плану з ремонту, демонтажу вентиляційних систем та повне супроводження процесу з підрядною організацією до закінчення робіт, що підтверджується протоколом засідання робочої наради ДП ВО «Київприлад» №144 «Про реструктуризацію господарчого механізму об`єднання на 2010 рік».

До того ж такі показання надав суду заступник Генерального директора підприємства ОСОБА_13 , який підтвердив що відповідно до протоколу №36 від 29 березня 2010 року на ОСОБА_5 покладено обов`язок керівництва роботами з експлуатації та ремонту тепловикористовуючих установок.

Крім того, на думку прокурора, не надав належної оцінки суд акту спеціального розслідування групового нещасного випадку, затвердженому першим заступником начальника територіального управління Держгідропромнагляду по Київській області та місту Києву від 1 червня 2010 року, відповідно до якого визначено коло осіб, бездіяльність яких призвела до настання нещасного випадку, а саме зазначено, що головний енергетик ДП ВО «Київприлад» ОСОБА_5 не оформив акт-допуск для виконання робіт на території вказаного підприємства.

Невмотивованим є посилання суду на освіту ОСОБА_5 , який навчаючись у «Національному технічному університеті України «КПІ»» не вивчав «Будівельні норми та правила», «Техніку безпеки на будівництві» та правила охорони праці під час виконання робіт на висоті, оскільки, на думку прокурора, ОСОБА_5 пройшов навчання з технік безпеки у навчальному закладі комунальної форми власності НВЦ «Професіонал».

Крім того, всупереч висновкам суду прокурор наполягає, що ОСОБА_5 був ознайомлений зі своїми посадовими обов`язками та міг їх виконувати.

Щодо ОСОБА_6 , то прокурор вважає, що посилання суду на відсутність останнього на робочому місці в період з 9 квітня по 26 квітня 2010 року є безпідставним, оскільки його було ознайомлено з посадовою інструкцією відповідно до якої, він як начальник відділу матеріально-технічного постачання і комплектації ДП ВО «Київприлад» має ряд службових обов`язків, у тому числі і зі збирання відходів дорогоцінних металів, та за додержання правил і норм з охорони праці, техніки безпеки згідно з чинним Положенням про організацію роботи з безпеки праці у ВО «Київприлад», протипожежної безпеки та виробничої санітарії.

Також прокурор зауважує, що суд не надав належної оцінки тому факту, що ОСОБА_6 був ознайомлений зі своєю посадовою інструкцією.

Крім того, прокурор, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначив, що суд всупереч частини 9 статті 335 КПК 1960 року в резолютивній частині виправдувального вироку лише виправдав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без вказівки, на те, що в пред`явленому обвинувачені їх визнано невинуватими.

Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення статті 377 КПК 1960 року, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу прокурора, не зазначив підстав, на яких апеляцію визнав необґрунтованою, та не зазначив мотивів прийнятого рішення, що, на думку прокурора, вказує на незаконність та необґрунтованість цього рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, яка частково підтримала касаційну скаргу прокурора та просила скасувати ухвалу апеляційного суду, інших учасників процесу, які заперечували проти касаційної скарги прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає на таких підставах.

Мотиви суду

Відповідно до частини 1 статті 395 КПК 1960 року суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі та додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржено.

Згідно з частиною 1 статті 398 КПК 1960 року підставами для скасування судових рішень касаційним судом є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону (стаття 370 КПК 1960 року), неправильне застосування кримінального закону (стаття 371 КПК 1960 року) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (стаття 372 КПК 1960 року).

Однак під час касаційного розгляду суд не має права досліджувати докази, тобто фактичні дані, отримані в передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.

Суд не може перевіряти будь-які докази, а також приймати нові докази, які не були предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій. Крім того, не має права встановлювати та визнавати обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні.

У касаційні скарзі прокурор вказує, що судом неправильно застосовано кримінальний закон та безпідставно визнано невинуватими осіб у предявленому їм обвинуваченні. Однак такі доводи касаційної скарги прокурора спростовуються наступними дослідженими під час касаційного розгляду матеріалами кримінальної справи.

Так, суд першої інстанції правильно встановив обставини зазначеної події та, спростувавши обвинувачення, правильно дійшов висновку про невинуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 272 КК, та невинуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК, у зв`язку з відсутністю в їх діях складу злочину.

Перевіряючи аналогічні за змістом до касаційної скарги доводи апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції погодився з висновками районного суду, при цьому, провівши судовий розгляд, здійснив певний аналіз зібраних у справі доказів, а саме.

З висновку комплексної комісійної судової інженерно - технічної експертизи № 1218/5136/513712-46 від 14 травня 2012 року, яку було призначено судом першої інстанції, убачається, що організаційними причинами виникнення події нещасного випадку є: допуск до виконання вогневих робіт робітників, що не мали відповідної спеціальності, не пройшли інструктажу, навчання, перевірки знань та стажування; початок виконання вогневих робіт без належного оформлення наряду-допуску, у т.ч. попереднього їх узгодження із пожежною охороною (пункту 1.6, 1.7 СНИП III-4-80*; пунктів 1.7.7. НПАОП 0.00-1.15-07 ; пп.8.1.1.3, 8.1.1.4 НАПБ 01.001-04); недотримання вимог НАПБ 01.001-04 в частині пунктів 8.1.1.4, 8.1.1.6 - 8.1.1.9 щодо належної попередньої підготовки робочого місця; виконання робіт з підвищеною небезпекою без відповідним чином складеної робочої документації - ПВР, Технологічної карти (п.1.7 НПАОП 0.00-1-15-07 ; п.1.28 СНИП III-4-80*); виконання робіт з підвищеною небезпекою без відповідного контролю з боку керівника робіт ТОВ «КМЗЗ №2» (статті 13 Закону України «Про охорону праці»,ст. 5 Закону України «Про пожежну безпеку», п. 2.3 НАПБ 01.001-04, пункти11, 12 додатка 1* СНиП III-4-80*; невідповідність дій керівника робіт вимогам п. 1.16* НПАОП (щодо дотримання алгоритму дій у разі виникнення небезпеки для робітників).

Крім того, експерти надали висновки, що роботи, які виконувалися ТОВ «КМЗЗ №2» на території ДП ВО «Київприлад» 27 квітня 2010 року, відносяться до робіт підвищеної небезпеки, їх виконання потребує дозволу для Територіального

управління Держгіпромнагляду, протезгідно з матеріалами справи дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки від Територіального управління Держгіпромнагляду ТОВ «КМЗЗ №2» не отримувало.

Електрозварник ОСОБА_9 , який не мав спеціальності газозварника, відповідно до п.1.21 НАОП 45.2-7.02-80 СНИП III-4-80* та пунктів 3.17, 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 не міг бути допущеним 27 квітня 2010 року до виконання робіт підвищеної небезпеки із використанням газорізального обладнання, а кваліфікація ОСОБА_10 не відповідала виконуваній ним 27 квітня 2010 року роботі з підвищеною небезпекою в частині допуску до виконання самостійної роботи після проходження стажування чи дублювання відповідно до вимог п.7.1 НПАОП 0.00-4.12-05. При цьому, надавши технологічне завдання зазначеним робітникам ТОВ «КМЗЗ №2», допустивши їх до виконання вказаних робіт із підвищеною небезпекою, ТОВ «КМЗЗ №2» фактично розпочало виконання демонтажних робіт із використанням газорізального обладнання без оформлення відповідного наряду-допуску (у т.ч. дотримання вимог щодо попереднього обстеження і погодження місця виконання робіт представниками пожежної охорони), без належної підготовки до виконання таких робіт, а також без відповідного контролю за проведенням з боку керівника робіт.

У цьому випадку генеральний директор ТОВ «КМЗЗ №2» ОСОБА_14 ніс відповідальність у повному обсязі за безпечне виконання цих робіт.

Крім того, допущення виконання таких робіт без оформлення відповідного наряду-допуску (у т.ч. дотримання вимог щодо попереднього обстеження і погодження місця виконання робіт представниками пожежної охорони), без належної підготовки (очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій тощо), нездійснення контролю заходів із забезпечення безпеки праці працівників з боку керівника робіт, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з настанням події нещасного випадку.

Посадова особа, яка не пройшла навчання і перевірку знань із питань охорони праці стосовно виконуваних робіт, до безпосереднього керівництва та контролю за виконанням робіт із підвищеною небезпекою не допускається.

Незважаючи на те, чи знав керівник відділу з охорони праці ДП ВО «Київприлад» про те, що працівники підрядної організації ТОВ «КМЗЗ №2» планують 26, 27 квітня 2010 року працювати на території підприємства ДП ВО «Київприлад», відповідальність за організацію і здійснення інструктажів та допуск до роботи

працівників, які не пройшли інструктажі, згідно з пунктами 3.17, 3.19 НПАОП 0.00-4.12-05 покладається на роботодавця, яким у цьому випадку, з технічної точки зору, є директор підрядної організації ТОВ «КМЗЗ №2».

Порушення правил зберігання відходів магнію, з технічної точки зору, не перебуває у причинному зв`язку з настанням події 27 квітня 2010 року нещасного випадку з робітниками ТОВ «КМЗЗ №2» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час виконання ними робіт з демонтажу вентиляційного обладнання на корпусі № 1 з використанням газорізального обладнання (т.8, а.с.168-191).

Ураховуючи такі висновки та спростовуючи доводи прокурора, які є аналогічні доводам його касаційній скарзі, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що пред`явлені органом досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачення в порушенні вимог п.1.5. СНиП ІІІ-4-80* щодо неоформлення акта-допуску для виконання робіт на території ДП ВО «Київприлад» працівниками підрядної організації,є безпідставним,оскільки згідно з пунктом 1.7.СНиП ІІІ-4-80* наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки повинен видаватися інженерно-технічним працівником будівельно-монтажної організації, а отже в обов`язки ОСОБА_5 не входило оформлення такого акта-допуску, що і було обґрунтовано враховано судом першої інстанції.

До того ж такий висновок суду, як правильно наведено в ухвалі апеляційного суду, узгоджується з вимогами СНиП ІІІ-4-80*, а саме п.1.5* " перед началом выполнения строительно-монтажных работ на территории действующего предприятия (организации) и жилого микрорайона заказчик, генеральний подрядчик с участием субподрядчиков и представитель организации, эксплуатирующей эти объекты, обязаны оформить акт-допуск по форме прил.3. Ответственность за соблюдение мероприятий, предусмотренных актом-допуском, несут руководители строительно-монтажных организаций и действующего предприятия"; п. 1.6 - "перед началом работ в местах, где имеется или может возникнуть производственная опасность (в связи с характером выполняемой работы), ответственному исполнителю работ необходимо выдавать наряд-допуск на производство работ повышенной опасности по форме согласно прил.4"; п. 1.7 - "наряд-допуск должен быть выдан инженерно-техническим работником из числа лиц, уполномоченых на это приказом руководителя строительно-монтажной организации. При выполнении работы на территории действующего предприятия наряд-допуск должен быть подписан, кроме того, соответствующим должностным лицом действующего предприятия", лицо, выдавшее наряд-допуск на производство работ, обязано осуществлять контроль за выполнением ответственным руководителем работ мероприятий по обеспечению безопастности труда"; п.1.16* за яким "руководители организаций обязаны обеспечить на строительной площадке и рабочих местах необходимые условия для выполнения подчиненными им рабочими и служащими тренований правил и инструкций по охране труда. При возникновении угрозы безопасности лицо, назначеное приказом по организации руководителем работ, обязано прекратить работы и принять меры по устранению опасности, а при необходимости обеспечить эвакуацию людей в безопасное место. Допуск посторонних лиц, а также работников в нетрезвом состоянии на территорию строительной площадки, на рабочие места, в производственные и санитарно-бытовые помещения запрещается"; п. 1.28 - "организации, разрабатывающие и утверждающие проекты производства работ (ППР), должны предусматривать в них решения по безопасности труда, по составу и содержанию соответствующие требованиям, изложенным в прил.8*. Осущестление работ без ППР, содержащих указанные решения, не допускается".

Тобто, як було встановлено в суді першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_5 відповідно до своїх посадових обов`язків не був відповідальний за реалізацію заходів щодо забезпечення безпеки при організації і проведенні вогневих робіт, бо в цьому випадку не був керівником вищевказаних об`єктів, де проводилися вогневі роботи, і не мав права видавати наряд-допуск на проведення цих вогневих робіт.

Крім того, спростовано судом апеляційної інстанції доводи прокурора про неврахування судом примітки до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року, зі змісту якої вбачається, що наряд-допуск видається керівником підприємства (його заступником, головним інженером) або керівником структурного підрозділу підприємства де проводяться тимчасові вогневі роботи, однак ОСОБА_5 не є керівником підприємства (його заступником, головним інженером) або керівником структурного підрозділу підприємства де проводилися тимчасові вогневі роботи. При цьому в матеріалах справи відсутні документи, які уповноважували ОСОБА_5 приймати рішення про проведення вогневих робіт, чи документ, який би вказував, що саме він допустив працівників підрядної організації до виконання таких робіт і повинен був контролювати їх проведення.

Також було перевірено судом апеляційної інстанції доводи прокурора стосовно посадової інструкції головного енергетика ОСОБА_5 , відповідно до якої на останнього покладено обов`язки, у тому числі, здійснювати контроль за дотриманням правил з охорони праці та техніки безпеки, оскільки за загальними положеннями цієї інструкції головний енергетик адміністративно-технічним керівником енергослужби ВО і його права й обов`язки та відповідальність у цій частині стосується лише персоналу енергослужби.

З такими висновками погоджується і колегія суддів, оскільки такі твердження належним чином перевірені та узгоджуються з матеріалами справи.

Вказує прокурор також і на те, що судами не спростовано показання генерального директора ДП ВО «Київприлад» та його заступника, що саме на ОСОБА_5 відповідно до протоколу №36 від 29 березня 2010 року покладено обов`язок керувати роботами з експлуатації та ремонту тепловикористовуючих установок і теплових мереж.

Однак такі доводи також досліджувалися судом першої інстанції та перевірялися апеляційним судом, при цьому суди дійшли висновку, що в матеріалах справи відсутні накази, розпорядження чи інші документи, які б спростовувались показання ОСОБА_5 у частині того, що він не призначався представником підприємства для здійснення технічної та організаційної координації діяльності підрядника і служб замовника на період виконання робіт підрядною організацією відповідно до договору, укладеного між ДП ВО «Київприлад» і ТОВ «КМЗЗ № 2».

Тобто суди дійшли правильного висновку, що ОСОБА_5 не координував дії підрядника на території підприємства, оскільки в нього не було на це повноважень.

Посилається також прокурор і на акт спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 27 квітня 2010 року на території ДП ВО "Київприлад", в якому на підтвердження винуватості ОСОБА_5 зазначено коло осіб, бездіяльність яких, призвела до нещасного випадку на виробництві.

Однак такі доводи касаційної скарги прокурора спростовуються змістом самого акта, оскільки за вказаним актом комісія в цілому визначила певні порушення вимог законодавства, правил, норм і стандартів, які стосуються безпеки виконання робіт із підвищеною небезпекою та призвели до настання нещасного випадку, і не тільки в діях головного енергетика ДП ВО "Київприлад" ОСОБА_5 та начальника відділу матеріально-технічного забезпечення і комплектації ОСОБА_6 , а й у діях генерального директора ТОВ "КМЗЗ № 2" ОСОБА_14 , головного технолога ДП ВО "Київприлад" ОСОБА_32, заступника генерального директора ДП ВО "Київприлад" з виробництва - першого заступника генерального директора ДП ВО "Київприлад" ОСОБА_15 заступника генерального директора з кадрів, режиму та охорони праці ОСОБА_16 і

генерального директора ДП ВО "Київприлад" ОСОБА_13 . А тому комісія пропонувала притягнути до адміністративної відповідальності всіх указаних осіб, а саме порушення п. 1.5 СНиП ІІІ-4-80* щодо неоформлення акта-допуску для виконання робіт на території ДП ВО "Київприлад" працівниками підрядної організації (т. 7, а.с. 4-14).

При цьому суди, пославшись на висновки комплексної комісійної судової інженерно-технічної експертизи № 1218/5136/513712-46 від 14 травня 2012 року правильно зазначили, що наряд-допуск на виконання робіт з підвищеної небезпеки повинен видаватися інженерно-технічним працівником будівельно-монтажної організації, а отже інженерно-технічним працівником, уповноваженим директором ТОВ "КМЗЗ №2", що і було обґрунтовано враховано судом першої інстанції. До того ж такий висновок узгоджується з вимогами СНиП ІІІ-4-80*, а саме п.1.5*, за яким відповідальність за належне виконання робіт, які передбачає акт-допуск, покладено на керівництво будівельно-монтажної організації та діючого підприємства.

Доводи касації прокурора про те, що ОСОБА_5 відповідно до протоколу №16 засідання комісії з питань охорони праці Міністерства промислової політики України Інституту підготовки кадрів промисловості Центру «Охорона праці» від 29 лютого 2008 року та протоколу №105 засідання комісії з перевірки знань з питань енергозбереження проходив навчання з техніки безпеки в навчальному закладу НВЦ «Професіонал» та здобув відповідні навички, не вказують, що саме ОСОБА_5 повинен був виписати наряд-допуск або проінструктувати працівників з правил безпеки.

Однак, як правильно зазначено в судових рішеннях, відповідно до посадової інструкції головного енергетика ДП ВО «Київприлад» на ОСОБА_5 покладено обов`язки, у тому числі, здійснювати контроль за дотриманням правил з охорони праці та техніки безпеки, оскільки за загальними положеннями цієї інструкції головний енергетик є адміністративно-технічним керівником енергослужби ВО і його права, обов`язки та відповідальність в цій частині визначено стосовно персоналу енергослужби.

Таким чином, всі доводи, викладені прокурором у касаційній скарзі були предметом детальної перевірки судом апеляційної інстанції. При цьому суд зазначив, що підставою для виправдування ОСОБА_5 є саме відсутність у його діях складу злочину, на що в мотивувальній частині послався суд першої інстанції, та, вказуючи на вимоги пункту 2 частини 1 статті 6 КПК 1960 року виправдав останнього.

Що стосується обвинувачення ОСОБА_6 , то органами досудового слідства останній обвинувачується в тому, що він, будучи призначеним 15 жовтня 2001 року на посаду начальника відділу матеріально-технічного постачання та комплектації ДП ВО «Київприлад», неналежно, на думку органу досудового слідства, виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що призвело до тяжких наслідків.

Прокурор не погоджується з позицією судів про відсутність у діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК.

При цьому в касаційній скарзі посилається на те, що судом не наведено переконливих доводів, з яких він відкидає докази обвинувачення щодо ОСОБА_6 .

Однак такі доводи прокурора спростовуються висновками комплексної комісійної судової інженерно-технічної експертизи №1218/5136/513712-46 від 14 травня 2012 року, показаннями свідків та іншими письмовими доказами.

Щодо порушення ОСОБА_6 п. 7.10.1.13 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року № 126, які зареєстровано МЮУ від 04 листопада 2004 року №1410/10009, а саме незабезпечення контейнерів із стружкою магнію інформаційною карткою, яка характеризує пожежну безпеку матеріалів, їх кількість та заходи, що слід вживати під час гасіння пожежі, то таке обвинувачення спростовується висновками суду, які в основу виправдувального вироку поклали такі докази: дані протоколу огляду місця події від 19 січня 2012 року з фототаблицею до нього, де зображений загальний вигляд металевої шафи після нещасного випадку (т.8, а.с.129-135); світлини із зображенням загального вигляду цієї ж металевої шафи до виникнення нещасного випадку, станом на 18 квітня 2010 року (т.5 а.с.56-57); нформацію у листі № 136/154 від 07 жовтня 2013 року начальника відділу охорони праці ДП ВО "Київприлад" ОСОБА_17 про те,що на території цього товариства між корпусами № 1 та № 27, уздовж стіни корпуса № 1, розташовано 4 контейнери, в яких на день настання нещасного випадку зберігалася магнієва стружка, поряд також розміщена металева шафа, на дверях якої наявні зображення нанесених знаків безпеки: попереджувальний знак «Обережно! Легкозаймисті речовини», розміром 400 мм довжини сторони трикутника; попереджувальний знак «Обережно! Небезпека вибуху», розміром 400 мм довжини сторони трикутника; забороняючий знак «Забороняється користуватися відкритим вогнем», діаметром круга 300 мм.; забороняючий знак «Забороняється тушити водою», діаметром круга 300 мм(т.8 а.с.93, 111, т. 9 а.с. 120-121); показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які в суді підтвердили наявність видимих попереджувальних знаків безпеки на металевій шафі, розташованій на площадці ДП ВО «Київприлад».

Висновок суду у вироку про те, що не знайшло свого підтвердження пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення в частині порушення ним вимог пунктів 3,6 наказу ДП ВО «Київприлад» № 171-к від 03 листопада 2009 року «Про зберігання і

утилізацію металевих відходів механічного виробництва», яким з 01 листопада 2009 року його призначено відповідальним за зберігання і утилізацію металевих відходів механічного виробництва та зобов`язано: визначитися з кількістю необхідних контейнерів і кришок для збору алюмінієвих, магнієвих та мідноскладових відходів механічного виробництва, за необхідності забезпечити їх замками і надати заявку на виготовлення у цех № 18 в термін до 10 листопада 2009 року; здачу і прийом всіх видів металевих відходів механічного виробництва виконувати, дотримуючись вимог інструкції (т.1, а.с.247-248), та в частині порушення вимог Інструкції 1ДО.091.053І щодо незабезпечення прийому і здачі всіх видів металевих відходів, є також достатньо вмотивованим, із посиланням на належні та допустимі докази.

При цьому зазначено, що 26 січня 2010 року ОСОБА_6 на виконання зазначеного наказу ДП ВО «Київприлад» № 171-к від 03.11.2009 на ім`я головного інженера ДП ВО «Київприлад» ОСОБА_21 склав службову записку про здійснення планування металевого складу цеху № 28 біля корпусу енергоблоку та визначив кількість контейнерів для збору відходів магнію (т.9 а.с.225-226). Водночас 23 лютого 2010 року головний інженер-головний конструктор ДП ВО «Київприлад» ОСОБА_21 у межах своїх повноважень, затверджено технологічне планування складу зберігання металовідходів алюмінію, магнію, міді, латуні із зазначенням розташування 4 металевих ящиків для зберігання магнієвої стружки (т.9, а.с.227).

З витягу із журналу здачі магнієвої стружки цехами № 27 та № 127 вбачається, що начальник відділу матеріально-технічного постачання ОСОБА_6 з 14 січня 2010 року періодично здавав та приймав на зберігання магнієву стружка (т.9 а.с. 157-162), проте згідно з інформацією генерального директора ДП ВО «Київприлад» ОСОБА_16 від 30 січня 2015 року №265/вп168 магнієва стружка, яка зберігалася в 4 контейнерах на задньому дворі території підприємства між корпусами № 1 та № 27, поруч з цехом механічної обробки № 27, на зберігання ОСОБА_6 , який за посадовою інструкцією є матеріально-відповідальною особою, не передавалася (т. 10, а.с. 40-41).

Посилання прокурора у касаційній скарзі на незрозумілий висновок суду щодо перебування ОСОБА_6 у відрядженні в період часу з 9 по 23 квітня 2010 року є безпідставним.

Оскільки посилаючись на такий період, суд встановив, що з 09 по 23 квітня 2010 року ОСОБА_6 перебував у відрядженні в м. Чебоксари і лише 26 квітня 2010 року вийшов на роботу, а тому суди дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_6 з посадовою інструкцією начальника відділу матеріально-технічного постачання і комплектації в редакції 2009 року, відповідно до якої він зобов`язувався організовувати роботу зі збирання відходів ще і стружки чорних та кольорових металів, був ознайомлений вже після події нещасного випадку на підприємстві.

Обвинувачення ОСОБА_6 у тому, що він як начальник відділу матеріально- технічного постачання і комплектації ВО "Київприлад" несе відповідальність, зокрема, щодо організації роботи зі збирання відходів металів, також не знайшло підтвердження під час судового розгляду.

Оскільки спростовується висновками районного суду, з якими погодився і суд апеляційної інстанції, що рішення про зберігання зазначеної магнієвої стружки безпосередньо в цьому місці ніким не приймалось, при цьому невідомо протягом якого часу вона там зберігалася і яким чином обліковувалася, а отже неналежне ще на первинному етапі її зберігання не можна поставити в провину ОСОБА_6 .

Крім того, згідно з положеннями Інструкції 1ДО.091.053І, на яку послався орган досудового слідства в обвинуваченні, "собраные отходы транспортируются на склад в специальной металлической оборотной таре с сопроводительным паспортом, в котором указывается класс, марка, вес партии, подпись лица, ответственного за сдачу отходов, дата составления паспорта. Одновременно данные заносятся в цеховой журнал". Однак такого паспорта з даними особи, яка б прийняла відходи або передала їх на облік, суду не надано.

Таким чином усі доводи, викладені прокурором у касаційній скарзі, були предметом детальної перевірки судом апеляційної інстанції. При цьому суд зазначив, що підставою для виправдування ОСОБА_6 є саме відсутність у його діях складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 КК, на що в мотивувальній частині послався суд першої інстанції, і в резолютивній частині, вказуючи на вимоги пункту 2 частини 1 статті 6 КПК 1960 року, виправдав останнього.

Істотних порушень вимогКПК1960 року колегією суддів у справі не встановлено.

З огляду на викладене, не встановивши підстав для скасування вироку суду першої інстанції з мотивів, наведених в апеляції прокурора, колегія суддів вважає його законним та обґрунтованим, а апеляцію прокурора такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 392 396 КПК 1960 року, пунктами 11,15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Суд

постановив:

Вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 7 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 7 лютого 2017 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3