ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2018 р.

Справа № 922/987/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом

ФО ОСОБА_1, м. Кишинів

до

Виробничого кооперативу "Сова", м. Лозова

про

стягнення 5000,00 дол. США та 15000,00 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ФО ОСОБА_1 (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Виробничого кооперативу "Сова" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми пайового внеску у розмірі 5000,00 дол. США та суми пайового внеску у розмірі 15000,00 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір.

В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідач взяв на себе зобов'язання після закінчення строку перебування його в асоційованих членах кооперативу повернути йому загальну частку пайового внеску натурою або грішми, у зв'язку зі спливом строку її асоційованого членства, а також виплатити йому проценти, встановлені статутом кооперативу на цю частку. Разом з цим, відповідач уникає виконання взятих на себе зобов'язань, мотивуючи це тим, що виплата буде зроблена пізніше. Також, позивач зазначає, що відповідач не здійснює повернення пайового внеску у розмірі 5000,00 дол. США та суми пайового внеску у розмірі 15000,00 грн. по закінченню строку та не виплачує дивіденди розмір, яких обумовлено угодою, а порядок виплати статутом. В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 16, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 98, 99 ГК України, ст.ст. 2, 13, 20, 21, 25 Закону України "Про кооперацію".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.04.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 14.05.2018 о 10:30.

14.05.2018 судом була постановлена ухвала про відкладення підготовчого засідання на 30.05.2018 о 12:30.

Представник позивача 25.05.2018 надав до суду додаткові пояснення (вх.№ 15313) та відео-пояснення на СD-диску (вх.№ 15316).

Ухвалою суду від 30.05.2018 було закрито підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду по суті на 06.06.2018 о 10:00.

У судовому засіданні 06.06.2018 судом була постановлена ухвала про відкладення розгляду справи на 21.06.2018 о 11:00.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 25.05.2018 надав до суду клопотання (вх.№ 15314), згідно якого просив суд позов задовольнити в повному обсязі та розглядати справу без його участі за наявними в справі доказами та наданими поясненнями.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, з дотриманням вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю відповідача.

Також, відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав.

Згідно з ч.9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13 грудня 2013 року ОСОБА_1 вступила до Виробничого кооперативу "Сова", що вбачається з членського квитка № 1132.

Відповідно до членського квитка № 1132 він є дійсним до 13.11.2014, пайовий внесок ОСОБА_1 складає 15000,00 грн., дата оплати 13.12.2013.

В підтвердження факту участі в кооперативі позивачем надано копію заяви про прийняття в асоційовані члени Виробничого кооперативу "Сова" від 13.11.2014, копію згоди від 12.12.2013 про сплату першого пайового внеску, копію заяви про збільшення пайового внеску від 12.06.2014 та копію заяви про пролонгацію первісного паю у розмірі 5000,00 дол. США.

Також, позивачем надано копії заяв про збільшення пайового внеску від 16.04.2016 та від 14.09.2016.

Згідно позову позивач вказує, що ним було здійснено наступні пайові внески у статутний капітал товариства:

- 12.12.2013 на суму 15000,00 грн.;

- 13.06.2014 на суму 5000,00 дол. США;

- 13.11.2014 на суму 15000,00 грн.;

- 16.05.2015 на суму 5000,00 дол. США;

- 13.10.2015 на суму 15000,00 грн.

Дані суми пайових внесків були повернуті позивачу, після визначеної дати користування ними. Пайові внески здійснювались членом кооперативу безпосередньо готівкою в офісі Виробничого кооперативу "Сова", у філії в місті Дніпропетровськ. Кошти передавалися безпосередньо до каси кооперативу, їхнім співробітникам.

При цьому позивач вказує, що відповідачем не було виконано взяті на себе зобов'язання з повернення загальної частини пайового внеску натурою або коштами, у зв'язку зі спливом строку асоційованого членства позивача та не було виплачено проценти.

Крім того, у позові позивач зазначає, що оскільки, суми пайових внесків вносились ним до статуту кооперативу безпосередньо у готівковій формі, виписки з рахунку, банківські довідки чи інші документ у нього відсутні і не можуть бути надані суду. Факти вступу та внесення паїв, порядок, дати нарахування та сплати дивідендів докладно викладено в особовому кабінеті позивача, наданого йому кооперативом на сайті Виробничого кооперативу "Сова" в мережі інтернет: https://my.vksova.com. Оскільки вхід до особового кабінету мас особистий пароль, що не підлягає розголошенню третім особам, з метою захисту особистої інформації, свій пароль позивач суду надати не може. Проте, з метою підтвердження обставин викладених в позовній заяві, позивачем було надано суду screenshot сторінок його особистого кабінету та СD - диск з відеозаписом пояснень, зробленим позивачем.

За таких обставин судом були дослідженні screenshot сторінок з особистого кабінету позивача та переглянуто СD - диск з відеозаписом пояснень позивача від 30.03.2018.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно положень ст. 93, 94 ГК України підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом. Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються ЗУ «Про кооперацію».

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі (ст. 21 ЗУ «Про кооперацію»).

Статтею 14 Закону України "Про кооперацію" визначено, що у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Частинами 2, 3 статті 26 Закону України "Про кооперацію" визначено, що виплати на паї - виплати частини доходу кооперативу на паї члена та асоційованого члена кооперативу. Розмір виплат на паї встановлюється рішенням загальних зборів членів кооперативу після відрахувань обов'язкових коштів на формування і поповнення його фондів.

Пунктами 7.1, 7.2 статуту відповідача встановлено, що у Кооперативі допускається Асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член приймається до складу Кооперативу на визначений термін, що становить 10 місяців, відлік його розпочинається з дати внесення 100% розміру пайового внеску Асоційованого члена, визначеного до сплати при вступі до Кооперативу.

Згідно пункту 7.3 статуту після закінчення вказаного в пункті 7.2 строку перебування особи в Асоційованих членах Кооперативу, фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки пайового внеску натурою або грішми, відповідно до їх вартості на момент виходу зі складу Кооперативу у зв'язку зі спливом строку її Асоційованого членства, а також отримати виплати, встановлені Статутом кооперативу, на цю частку.

За бажанням Асоційованого члена після закінчення вказаного в пункті 7.2 строку, фізична чи юридична особа має право на підставі її письмової заяви продовжити перебування її в Асоційованих членах Кооперативу на новий термін, але не більш ніж на 10 місяців. В цьому разі загальна частка пайового внеску Асоційованого члена залишається в Кооперативі (пункт 7.5 статуту відповідача).

За умовами пунктів 7.6-7.8 статуту Асоційованим членом фізична чи юридична особа стає після сплати у повному обсязі вступного внеску та обов'язкового пайового внеску, визначених для Асоційованих членів, та прийняття рішення про її прийом. Кожному Асоційованому члену при вступі до Кооперативу видається членський квиток Асоційованого члена Кооперативу. Членський квиток посвідчує Асоційоване членство у Кооперативі. Він є власністю Кооперативу і не підлягає продажу, даруванню, обміну і не може бути предметом будь-яких угод. У разі виходу із Асоційованих членів Кооперативу членський квиток повертається правлінню Кооперативу. Членський квиток посвідчує право Асоційованого члена Кооперативу: на участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу, яке не може бути передано будь-яким іншим особам; на користування послугами і пільгами, які Кооператив надає всім членам, в тому числі й асоційованим.

Згідно пункту 8.1 Статуту відповідача Асоційований член має право, зокрема:

- одержання виплат на паї;

- одержання паю у разі виходу з Кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи положення п.п. 7.2., 7.3. Статуту відповідача, суд дійшов висновку, що строк перебування позивача в Асоційованих членах Кооперативу відповідно до заяв позивача про збільшення пайових внесків від 16.04.2016 (5000,00 дол. США) та від 14.09.2016 (15000,00 грн.) закінчився 16.02.2017 та 14.07.2017 відповідно.

Відповідно до п. 7.4. Статуту відповідача строк та інші умови одержання Асоційованим члена Кооперативу своєї загальної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту його виходу з Кооперативу.

Таким чином, з урахуванням п. 7.4. Статуту, яким передбачені умови одержання Асоційованим членом Кооперативу своєї загальної частки з моменту його виходу з Кооперативу, господарський суд приходить до висновку, що ні на дату звернення позивача з позовом у цій справі, ні на дату вирішення спору у цій справі, строк, встановлений п. 7.4. Статуту відповідача, для виплати позивачу його загальної частки у розмірі 5000,00 дол. США та 15000,00 грн. не сплинув.

Враховуючи, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути тільки порушено у майбутньому і щодо якого не відомо, буде воно порушено чи ні.

За таких обставин позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити повністю.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що хоча позивач і звернувся до господарського суду з позовом у цій справі передчасно, це не позбавляє його права звернутися з відповідним позовом до суду після спливу строку, встановленого п. 7.4. Статуту відповідача та ч.3 ст. 21 Закону України "Про кооперацію", у випадку невиконання відповідачем свого обов'язку щодо виплати позивачу належних йому пайових внесків (загальної частки) у встановлений строк.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач : ФО ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1).

Відповідач: Виробничий кооператив "Сова" (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Лозівська, буд. 82, корпус А, кімната 7, ідентифікаційний код 38798548).

Повне рішення складено 25.06.2018 р.

Суддя

А.М. Буракова