Постанова

Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа № 753/18851/16-ц

провадження № 61-14666св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго»,

треті особи: Незалежна професійна спілка працівників електроенергетики «Твій захист», Фонд державного майна України, генеральний директор публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 січня 2017 року у складі судді Вовка Є. І. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2017 року у складі суддів: Рубан С. М., Желепа О. В., Іванченко М. М.,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»), треті особи: Незалежна професійна спілка працівників електроенергетики «Твій захист», Фонд державного майна України, генеральний директор ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ОСОБА_5 про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з 19 січня 2007 року вона перебувала у трудових відносинах з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». У квітні 2015 року стала засновником та членом виборного профспілкового органу Незалежної професійної спілки працівників електроенергетики «Твій Захист». Наказом відповідача від 01 липня 2016 року № 463-ОД «Об установлении режима неполного рабочего времени» їй встановлено неповний 4-годинний робочий тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу. Цей наказ прийнятий у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, при цьому не містить посилання на тимчасові економічні труднощі, а отже всупереч умовам колективного договору ПАТ &q?тж;ДТЕК Донецькобленерго&q?ив;, в тому числі пункту 3.8, відповідно до якого режим неповного робочого тижня з ініціативи адміністрації застосовується як виняток, за погодженням з об'єднаною організацією профспілки працівників ПАТ &q?на;Донецькобленерго&q?оф;. Крім того, у вказаному наказі відсутні дані щодо погодження його з будь-якою профспілковою організацією, як і з виборним профспілковим органом Незалежної професійної спілки працівників електроенергетики &q?оф;Твій захист&quпр;.

Також цього дня прийнято наказ № 460-ОД «Об отмене действия приказа от 09.04.2015 № 221-ОД «Об установлении неполного рабочего дня».

Крім того, у зв'язку з наведеним розмір оплати праці є неналежним (менше мінімальної заробітної плати).

Із зазначеним наказом як з незаконним вона не погодилась, надавши відповідачу заяву про це від 02 вересня 2016 року.

У зв'язку з відмовою працювати на умовах, зазначених у цьому наказі, 19 вересня 2016 року наказом № 868-к «Об увольнении» її було звільнено на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України. При цьому, з самого змісту цього наказу не вбачається даних щодо погодження його з профспілкою, виборним профспілковим органом Незалежної професійної спілки працівників електроенергетики &q?оф;Твій захист&q?ра;.

Крім того, позивач посилалась на її звільнення з ініціативи власника всупереч положенням статті 26 Закону України &quex;Про приватизацію державного майна&q?кр;, яка триває щодо відповідача.

У зв'язку з наведеним ОСОБА_4 просила суд визнати незаконними та неправомірними накази ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 01 липня 2016 року № 463-ОД «Об установлении режима неполного рабочего времени», від 19 вересня 2016 року № 868-к «Об увольнении» та визнати незаконним її звільнення за цими наказами; поновити її на роботі на посаді начальника відділу з договірної роботи департаменту правового забезпечення операційної діяльності дирекції з правового забезпечення ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»; стягнути з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням компенсації та індексації.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 січня 2017 року позов задоволено частково. Визнано незаконним наказ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 19 вересня 2016 року № 868-к «Об увольнении» ОСОБА_4 Поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді начальника відділу з договірної роботи департаменту з правового забезпечення операційної діяльності дирекції з правового забезпечення ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». Визнано незаконним наказ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 01 липня 2016 року № 463-ОД «Об установлении режима неполного рабочего времени». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивача звільнено всупереч вимогам статті 252 КЗпП України, статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» без отримання попередньої згоди виборного профспілкого органу. Наказ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 01 липня 2016 року № 463-ОД «Об установлении режима неполного рабочего времени» прийнятий відповідачем усупереч вимогам пункту 3.8 колективного договору ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» без погодження з будь-якою профспілковою організацією. Позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є такою, що викладена без зазначення стягувача, не зазначено особи, на користь якої вимагається стягнути кошти.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2017 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 січня 2017 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та у цій частині ухвалено нове рішення про стягнення з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_4 49 242,60 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» попередньому узгодженню підлягає лише зміна умов трудового договору, а не зміна істотних умов праці, перелік яких наведено у частині третій статті 32 КЗпП України, та яка відбулася у ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». Умовами трудового договору є зміст роботи, яку виконує працівник, заробітна плата, забезпечення умов виконання передбаченої трудовим договором роботи.

Крім того, Незалежна професійна спілка працівників електроенергетики «Твій Захист» утворена представниками злочинної організації Донецької народної республіки, зокрема її членом ОСОБА_6 (начальник відділу правової та кадрової роботи Міністерства культури «ДНР»), а тому її діяльність є незаконною і ніякої співпраці з цією організацією, зокрема узгодження змін в організації виробництва та праці не може бути.

Середній заробіток апеляційним судом було стягнуто не з часу ухвалення рішення у справі про поновлення позивача на роботі, а з часу її звільнення.

Також, незважаючи на неодноразові звернення листами на адресу позивача, проте, що з 11 січня 2017 року вона поновлена на роботі, до виконання трудових обов'язків не приступила.

У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 зазначала, що за весь час діяльності Незалежної професійної спілки працівників електроенергетики «Твій захист» відповідач жодного разу не заперечував щодо наявності спілки, більше того вона визнавалась роботодавцем, в члени спілки приймались працівники ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

Доводи касаційної скарги про причетність її та спілки до терористичної організації є нічим іншим як образою, вимислом з метою або залякати її, або зганьбити її честь і гідність та знущання.

Відповідач не надав доказів того, що в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відносно її посади були зміни в організації виробництва та праці, так як їх не було.

Відповідачем при її звільненні були порушені норми статті 252 КЗпП України, статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

19 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що наказом ПАТ &qufo;ДТЕК Донецькобленерго&quil; від 01 липня 2016 року № 463-ОД «Об установлении режима неполного рабочего времени» у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці встановлено з 20 вересня 2016 року ОСОБА_4 начальнику відділу з договірної роботи департаменту з правового забезпечення операційної діяльності дирекції з правового забезпечення режим неповного робочого часу 4 години у тиждень, розподіливши по одній годині щоденно з понеділка до четверга з 7:30 до 8:30 год. Оплату праці проводити пропорційно відпрацьованому часу (а. с. 18 т. 1).

Із цим наказом, як з незаконним, позивач не погодилась, надавши відповідачу заяву про це від 02 вересня 2016 року (а. с. 14, 15 т. 1).

Згідно з наказом ПАТ &quy';ДТЕК Донецькобленерго&qut-; від 19 вересня 2016 року № 868-к &qu:b;Об увольнении&quhi; ОСОБА_4 начальника відділу з договірної роботи департаменту з правового забезпечення операційної діяльності дирекції з правового забезпечення 19 вересня 2016 року відповідно до пункту 6 статті 36 КЗпП України звільнено (а. с. 19 т. 1).

За умовами пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Положеннями частини третьої статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Отже, зі змісту зазначеної норми права вбачається, що зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП України при вiдмовi працівника вiд продовження роботи зi зміненими iстотними умовами працi може бути визнане обґрунтованим, якщо змiна iстотних умов працi при провадженні роботи за тiєю ж спецiальнiстю, квалiфiкацiєю чи посадою викликана змiнами в органiзацiї виробництва i працi (рацiоналiзацiєю робочих мiсць, введенням нових форм організації працi, у тому числі перехiд на бригадну форму організації працi, i, навпаки, впровадженням передових методiв, технологiй тощо).

Як убачається з матеріалів справи, наказом відповідача від 01 липня 2016 року № 463-ОД «Об установлении режима неполного рабочего времени» ОСОБА_4 встановлено режим неповного робочого часу 4 години у тиждень, розподіливши по одній годині щоденно з понеділка до четверга з 7:30 до 8:30 год. Також цього дня прийтяно наказ № 460-ОД «Об от мене действия приказа от 09.04.2015 № 221-ОД «Об установлении неполного рабочего дня», згідно з яким робочий час позивача складав понеділок-четвер: з 07:30 год до 15:00 год, п'ятниця - з 07:30 до 14:00 (а. с. 161 т. 2).

Відповідно до пункту 3.8 колективного договору ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», затвердженого на профспілковій конференції працівників ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 03 серпня 2011 року, режим неповного робочого тижня з ініціативи адміністрації застосовується як виняток, за погодженням з об'єднаною організацією профспілки працівників ПАТ «Донецькобленерго» тільки на період тимчасових економічних труднощів, зі збереженням повної відпустки для працівників (а. с. 90-99 т. 2).

Зі змісту наказу від 01 липня 2016 року № 463-ОД «Об установлении режима неполного рабочего времени» та матеріалів справи не вбачається, у зв'язку з якими змінами в організації праці у ПАТ &quли;ДТЕК Донецькобленерго&q?б ; позивачу було змінено робочий час та, відповідно, розмір її заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 252 КЗпП України зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

У значеному наказі відсутні дані щодо погодження його з будь-якою профспілковою організацією, зокрема з виборним профспілковим органом Незалежної професійної спілки працівників електроенергетики «Твій захист».

Урахувавши наведені обставини та норми матеріального права, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування зазначеного наказу.

Відповідно до частини третьої статті 252 КЗпП України, частини третьої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

Ці норми встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються, крім дотримання загальних норм.

Відповідно до довідки Незалежної професійної спілки працівників електроенергетики «Твій захист» від 17 жовтня 2016 року (а. с. 56 т. 1), копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо державної реєстрації Незалежної професійної спілки працівників електроенергетики «Твій захист» ОСОБА_4 є її керівником (а. с.179-182 т. 1).

Оскільки матеріали справи не містять даних, що відповідач відповідно до вимог частини третьої статті 252 КЗпП України та частини третьої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звертався до виборного органу, членом якого є позивач, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки, для отримання їхньої попередньої згоди на звільнення ОСОБА_4, то є обґрунтованим висновок судів про наявність правових підстав для скасування наказу відповідача від 19 вересня 2016 року № 868-к «Об увольнении».

Оскільки позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від попередніх, тому правильним є висновок апеляційного суду про їх задоволення.

Доводи касаційної скарги про ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що Незалежна професійна спілка працівників електроенергетики «Твій Захист» утворена представниками злочинної організації Донецької народної республіки, зокрема її членом ОСОБА_6 (начальник відділу правової та кадрової роботи Міністерства культури «ДНР»), а тому її діяльність є незаконною і ніякої співпраці з цією організацією, зокрема узгодження змін в організації виробництва та праці, не може бути, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до протоколу № 3 рішення установчих зборів Незалежної професійної спілки працівників електроенергетики «Твій Захист» від 30 червня 2015 року ОСОБА_6 виключено із членів спілки відповідно до поданої ним заяви та знято з нього повноваження заступника голови Центрального комітету спілки (а. с. 159-160 т. 2).

Твердження касаційної скарги щодо здійснення Незалежною професійною спілкою працівників електроенергетики «Твій Захист» незаконної діяльності не підтверджені належними доказами.

Доводи касаційної скарги, що після ухвалення рішення судом першої інстанції позивач 11 січня 2017 року була поновлена на роботі, проте до виконання трудових обов'язків не приступила, не стосуються предмета розгляду зазначеної справи.

Інші доводи касаційної скарги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, про незаконність судових рішень не свідчать, а стосуються переоцінки доказів, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Рішення судів відповідають вимогам статей 213-215, 316 ЦПК України 2004 року щодо законності й обґрунтованості. Суди правильно визначилися із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212, 303, 304 ЦПК України 2004 року.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргупублічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 січня 2017 року в нескасованій частині та рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий СуддіВ. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик