Також позивач зазначив, що посилання апеляційного суду в ухвалі на порушення ним вимог частини першої статті 324 КПК є помилковим, оскільки у судове засідання 5 лютого 2015 року він з'явився своєчасно, а твердження про те, що він не виконав вимог головуючого і покинув судове засідання не відповідає дійсності. Крім того, згідно зі спірним рішенням КДКА від 22 квітня 2015 року йому поставили за провину порушення статей 13, 32, 53 Правил адвокатської етики, а суди попередніх інстанцій зазначили про порушення ним вимог статей 43, 45 Правил адвокатської етики, тобто вийшли за межі своїх повноважень і, по суті, притягли його до відповідальності за іншими підставами. У цьому зв'язку позивач додав, що спірне рішення КДКА прийняла, в тому числі, з мотивів порушення ним положень статті 32 Правил адвокатської етики, затверджених рішенням ВККА при Кабінеті Міністрів України від 1 жовтня 1999 року № 6, які втратили чинність з прийняттям та затвердженням установчим З'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року нових Правил адвокатської етики. На цій підставі позивач зазначив, що його притягнули до відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, які втратили чинність. Суди не надали цій обставині належної правової оцінки, і всупереч положень статті 58 Конституції України погодилися із застосуванням зворотної сили закону, що, на думку позивач, також свідчить про неправомірність притягнення його дисциплінарної відповідальності.

КДКА подало заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якій просить залишити оскаржені судові рішення без змін. З-поміж іншого, відповідач зазначив, що окрім ухвали апеляційного суду Черкаської області від 6 лютого 2015 року щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 на адресу КДКА надійшло звернення першого заступника прокурора Черкаської області С. Овчаренка, у якому також зазначено, що поведінка адвоката ОСОБА_1 (як захисника неповнолітнього ОСОБА_2.) свідчить про порушення ним Правил адвокатської етики та вимог Закону № 5076-VI, у зв'язку з чим порушено питання про необхідність вирішення питання про його дисциплінарну відповідальність.

Відповідач зазначив, що під час розгляду в суді апеляційної інстанції кримінального провадження захисник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 своєю поведінкою допустив грубе порушення статті 43 Правил суддівської етики, а також положень статті 329 КПК, що й слугувало підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що адвокат ОСОБА_1 є захисником неповнолітнього ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 5 грудня 2014 року з його батьками.

22 лютого 2015 року до КДКА надійшла ухвала апеляційного суду Черкаської області від 6 лютого 2015 року, якою колегія суддів цього суду повідомила КДКА про неправомірну поведінку адвоката ОСОБА_1 під час судового засідання, яке відбулося 5 лютого 2015 року, у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього ОСОБА_2, який обвинувачувався у кримінальному правопорушенні, передбаченого частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК). За змістом цієї ухвали, адвокат ОСОБА_1 як один із захисників неповнолітнього самовільно залишив залу судових засідань, чим зірвав судовий процес, що свідчить про явну неповагу до суду, та є недотриманням ним пункту 1 частини першої статті 21 Закону № 5076-VI та статті 329 КПК. Внаслідок такої поведінки суд був змушений відкласти слухання справи на іншу дату, а заодно дійшов висновку про необхідність постановлення вказаної ухвали, якою довести до відома КДКА про факти неналежної поведінки адвоката під час судового засідання.

За наслідками перевірки інформації, викладеної в ухвалі апеляційного суду Черкаської області КДКА прийняла рішення від 7 квітня 2015 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1

З посиланням на положення частини першої статті 324 КПК КДКА зазначила, що ухвала суду від 6 лютого 2015 року не оскаржувалася і набрала законної сили, тому, згідно з частиною першою статті 533 КПК, є обов'язковою для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Відтак КДКА дійшла висновку, що згадане процесуальне рішення, у розумінні пункту 10 Положення, є заявою (скаргою) на неправомірну поведінку адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

22 квітня 2015 року КДКА винесла рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, яким застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Суди встановили, що підставою для прийняття спірного рішення КДКА слугували обставини, викладені в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 6 лютого 2015 року, зокрема те, що адвокат ОСОБА_1, не дивлячись на неодноразові зауваження з боку головуючого, встав і покинув залу суду, чим порушив порядок розгляду справи. Така поведінка окрім того, що є неприпустимою, свідчить ще й про неналежне виконання професійних обов'язків. У зв'язку з такою поведінкою адвоката, суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості розгляду справи, позаяк відсутній захисник неповнолітнього обвинуваченого, що є безумовною підставою для скасування судового рішення, постановлено у цьому кримінальному провадженні.

З посиланням на положення пункту 1 частини другої статті 52, частини другої статті 329 КПК, пункт 4 частини другої статті 21, статті 34 Закону № 5076-VI, пункт 3 статті 7, статті 13 «Культура поведінки», статті 53 «Дотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового процесу» Правил адвокатської етики КДКА констатувала, що в діях адвоката ОСОБА_1 є ознаки дисциплінарного проступку, яке полягає у порушенні Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, неналежному виконанні професійних обов'язків, порушенні інших обов'язків адвоката.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що обставини, які з'ясувала КДКА за наслідками розгляду дисциплінарної справи щодо позивача, у сукупності дають підстави для висновку про те, що своєю поведінкою він як адвокат порушив Присягу адвоката, Правила адвокатської етики та положення процесуального закону під час виконання професійних обов'язків, що є підставою для дисциплінарної відповідальності. Та обставина, що у спірному рішенні від 22 квітня 2015 року відповідач навів положення з Правил адвокатської етики в редакції, затвердженій рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 1 жовтня 1999 року, не спростовує обставин, що слугували фактичною підставою для притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, адже Правила адвокатської етики, затверджені рішенням Установчого З'їзду адвокатів України 17 листопада 2012 року (чинні на дату постановлення оскаржених рішень) містять аналогічні положення щодо поведінки адвоката.

Колегія суддів погоджується з висновками судів і при прийнятті постанови виходить з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини другої цієї статті дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

За змістом частини першої статті 35 Закону № 5076-VI одним з видів дисциплінарних стягнень, які може бути застосовано до адвоката за вчинення дисциплінарного проступку є попередження (пункт 1).

Згідно з частиною першою статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до пункту 10 Положення до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено заяви (скарги)) слід відносити скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, ради адвокатів регіону або її членів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або її членів, заяви адвокатів, адвокатських об'єднань, адвокатських бюро, об'єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій, громадян та інших осіб на дії адвокатів.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

За частиною другою статті 40 Закону № 5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Відповідно до частини першої, третьої статті 7 Правил адвокатської етики «Дотримання законності», затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року (далі - Правила адвокатської етики) у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності;

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам;

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 43 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.

В ході судового розгляду справи адвокат не повинен, зокрема, порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Правил адвокатської етики адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Суди встановили, що фактичною підставою для притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності була його поведінка у судовому засіданні 5 лютого 2015 року під час розгляду в суді апеляційної інстанції кримінального провадження щодо обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_2

За правилами статті 52 КПК участь захисника у кримінальному провадженні щодо осіб, які не досягли 18 років, є обов'язковою. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_1, який є захисником неповнолітнього обвинуваченого, попри зауваження головуючого, залишив залу судового засідання до того, як завершився судовий процес. Така поведінка, окрім того, що зумовила необхідність відкладення розгляду справи на іншу дату, засвідчила очевидну неповагу до суду та стала проявом неналежного виконання професійних обов'язків адвоката.

Твердження позивача про те, що згадана ухвала апеляційного суду Черкаської області від 6 лютого 2015 року в розумінні пункту 10 Положення не може бути скаргою на дії адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Ухвала колегії суддів апеляційного суду Черкаської області була заходом реагування не тільки на суттєве порушення адвокатом вимог процесуального закону та Правил адвокатської етики, але також і за поведінку, яка була виявом неповаги до суду.

Зазначена ухвала суду набрала законної сили і підлягала обов'язковому виконанню. Залишити без реагування чи, як вважає позивач, повернути таку ухвалу суду з мотивів її невідповідності вимогам до заяви (скарги) на дій адвоката було б недопустимо.

КДКА перевірила повідомлені в ухвалі апеляційного суду відомості щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 як захисника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2, відтак дійшла висновку про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку. Покликання у спірному рішенні на положення Правил адвокатської етики в редакції, яка на дату його прийняття втратила чинність, з огляду на те, що положення аналогічного змісту містили Правила адвокатської етики у редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин, суди розцінили як описку, що з огляду на встановлені в цій справі обставини не заперечує правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення у виді попередження.

На думку колегії суддів, аргументи, якими позивач доводить помилковість судових рішень, не спростовують їхніх висновків по суті цього спору.

Статтею 350 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи касаційної скарги висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець