г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1078/16-ц

Номер провадження 2/213/27/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року м.Кривий Ріг

Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючого судді – Соловйової Л.Я.,

за участю секретаря – Ємельянцевої Т.С.,

за участю позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3, представника відповідача – ОСОБА_4,

третьої особи – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_5, Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про солідарне стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, та моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу, витрат на бензин, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, яку в подальшому уточнила представник позивача, просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ» (далі ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ») завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду в сумі – 5753 грн 03 коп., моральну шкоду в розмірі 2500 грн, судовий збір у розмірі 551 грн 20 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 700 грн та витрати на бензин у розмірі 896 грн.

В уточнених позовних вимогах представник позивача зазначає, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії AEC № 090639, позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «ВАЗ-21043», реєстраційний номер НОМЕР_1. За нотаріально посвідченою довіреністю позивач передав право керування зазначеним автомобілем ОСОБА_5 строком на 30 років. Постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 07.10.2015 року встановлено, що ОСОБА_3 А.В.10.09.2015 року близько 17 години 20 хвилин, керуючи автомобілем марки «Renault Sandero», реєстраційний номер НОМЕР_2, по вул.Каткова у м.Кривому Розі, в районі перехрестя з вул.ОСОБА_6, не врахував безпечної межі швидкості, своєчасно не загальмував, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-2104, номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим відповідач ОСОБА_3 порушив вимоги п.2.3 «б», 12.1 ПДР України. Судом встановлена вина ОСОБА_3 в порушенні зазначених пунктів Правил дорожнього руху, ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили 20.10.2015 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ПРАТ «СК ОСОБА_7» відповідно до полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ №8225724 від 07.07.2015 року. ОСОБА_5, діючи в інтересах позивача, також уклав договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності з Акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», поліс серії АІ №4624820 від 18.02.2012 року.

Представник позивача в уточненому позові зазначає, що в результаті неправомірних дій відповідача ОСОБА_3, що спричинили технічне пошкодження автомобіля позивача, останньому була завдана матеріальна шкода в розмірі 9209 грн, в яку входить вартість деталей на автомобіль, вартість матеріалів, вартість ремонтних робіт та вартість паливно-мастильних матеріалів для здійснення зазначених дій з ремонту. Відповідачем ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» було відшкодовано позивачеві частину спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 3455,97 грн. Позивач не погодився із зазначеною сумою і його представником ОСОБА_2 у заяві про страхове відшкодування зазначено, що по чекам витрачено 5000 грн лише на запчастини з матеріалами, без ремонту. Загальна сума спричиненої та не відшкодованої суми матеріальної шкоди становить 5753,03 грн. Окрім цього, позивачу було завдано і моральної шкоди, яка виразилася в тому, що в результаті винних дій відповідача ОСОБА_3 різко погіршився стан здоров»я позивача, він змушений витрачати свої сили, час і здоров»я на вирішення спору в судовому порядку, втратив спокій, сон. З моменту ДТП пройшло більше двох років, однак жоден з відповідачів не здійснив дій з компенсації йому спричиненої моральної шкоди. У позивача порушилися життєві плани. При обґрунтуванні моральної шкоди позивач також посилається на ст.26-1 та 9.2 Закону України «Про обов»язкове страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких моральна шкода відшкодовується потерпілому внаслідок ДТП в розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров»ю. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 грн на одного потерпілого, 5% від зазначеної суми становить 2500 грн, що є сумою відшкодування, яка зазначена в позові та могла б частково задовольнити моральні страждання позивача.

До судових витрат, які підлягають стягненню на користь позивача, представник позивача в уточненій позовній заяві зазначає, що відповідно до положень ч.3 ст.79, ч.1 ст.88 ЦПК України (в редакції яка діяла станом на дату подачі уточненої позовної заяви -10.10.2017 року) відносяться, в тому числі, витрати на правову допомогу та витрати сторін і їх представників, що пов»язані з явкою до суду. У зв»язку з цим представник позивача просить стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати: зі сплати судового збору – 551,20 грн, витрати на правову допомогу – 700 грн, витрати на бензин – 896 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі. Також пояснив, що він на підставі нотаріально посвідченої довіреності передав право керування належним йому автомобілем «ВАЗ-21043», реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_5 У вересні 2015 року за участю зазначеного автомобіля під керуванням ОСОБА_5 сталася ДТП, винним у якій є ОСОБА_3 Автомобіль було механічно пошкоджено, він давав кошти представнику ОСОБА_2 на ремонт автомобіля. Страхова компанія, в якій було застраховано автомобіль – відповідач у справі ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ», відшкодувало частину витрат, які він поніс внаслідок пошкодження автомобіля, залишок невідшкодованої суми витрат становить 5753,03 грн. Також йому завдано моральної шкоди, яка полягає в переживаннях за пошкодження автомобілю та його ремонт. Переживати почав, коли дізнався, що сума відшкодування матеріальних збитків, отримана від страхової компанії, не покрила понесених витрати на ремонт транспортного засобу. Також він поніс витрати на правову допомогу за складання позову в розмірі 700 грн та витрати на бензин, понесені у зв»язку з поїздками до автомайстерні та купівлю запчастин для ремонту автомобілю. Скільки разів ОСОБА_2 їздила до авто майстерні – йому не відомо, остання займалась питаннями ремонту. До страхової компанії він не їздив, заяву на відшкодування страхових виплат він не писав, у заяві міститься не його підпис, цими питаннями також займалась його сестра ОСОБА_2 Відповідач ОСОБА_3 франшизу в розмірі 1000 грн – йому не сплачував. Просить задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі на підставі викладених в позові обставин та наданих суду доказів.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги. Суду пояснила, що автомобіль «ВАЗ-21043», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить позивачеві ОСОБА_1, який є її братом. У день скоєння транспортним засобом керував ОСОБА_5, вона має право керування зазначеним автомобілем. Після ДТП вона зверталась до відповідача ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» з питанням відшкодування страхових виплат. Експерт страхової компанії сказав, щоб вони за власні кошти ремонтували автомобіль, а потім буде проведено відшкодування. Деталі на автомобіль вони купували на ринку, автомобіль ремонтували в автомайстерні в смт.Широке Дніпропетровської області. Автомобіль передали на ремонт у СТО 30.12.2015 року, забрали з ремонту 30.01.2016 року, чек про вартість ремонту їм відразу не дали через відсутність бланків чеків. На її звернення про відшкодування страхової виплати їй було відмовлено страховою компанією, оскільки власник автомобіля ОСОБА_1 не уповноважував її нотаріально на отримання страхових виплат. Заяву від грудня 2015 року про відшкодування страхових виплат підписувала вона, а не ОСОБА_1, останній в страхову компанію не звертався. У страховій компанії їй дали бланк заяви на відшкодування страхової суми, який вона заповнила та надала реквізити для перерахунку коштів, чеки з СТО в страхову компанію не надавали. Фактично витрати, пов»язані з ремонтом пошкодженого автомобіля ОСОБА_1А,. становлять 9209 грн. Страхова компанія відшкодувала зазначену суму частково в розмірі 3455,97 грн. Повідомили, що інші витрати відшкодовуванню не підлягають, запропонували звернутися до ОСОБА_3 з такою вимогою. Залишок невиплаченої матеріальної шкоди, завданої у зв»язку з ремонтом автомобілю, становить 5753,03 грн, ОСОБА_3 дійсно передавав у подальшому їй 1000 грн, однак вона не знає – це було відшкодування франшизи чи інше відшкодування, а тому своєму братові ОСОБА_1 – вона зазначену суму не передала. Також пояснила, що чек на оплату замовлення-наряду в ПП «Форсаж СТО» – не отримували. Просить уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що через 2 дні після ДТП, яка сталася 10.09.2015 року за участю позивача ОСОБА_1, йому зателефонували зі страхової компанії ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ», з якою у нього укладено поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та повідомили, що він зобов»язаний виплатити потерпілій стороні франшизу в розмірі 1000 грн. Він по телефону домовився зустрітися із представником позивача – ОСОБА_2 та передав їй 1000 грн. Про те, що автомобіль не належить останній – він не знав. Крім того, він після ДТП пропонував матеріальну допомогу водію пошкодженого автомобіля ВАЗ 21043 на ремонт транспортного засобу, пропонував певну суму, але згоди не отримав, оскільки вони сказали, що будуть звертатися в суд.

Відповідач ОСОБА_3 також надав відзив на позов (а.с.56-63 т.2), який у судовому засіданні підтримав у повному обсязі. У відзиві зазначає, що позивач, керуючись положеннями ст.22,29,35 Закону №1961-IV, звернувся до ПРАТ “СК “АХА СТРАХУВАННЯ” із заявою про страхове відшкодування. 11.09.2015 року страховою компанією було складено ОСОБА_8 огляду транспортного засобу (дефектна відомість), в якому були зафіксовані пошкодження транспортного засобу (зазначені назва деталей та опис пошкоджень). У своїй заяві про страхове відшкодування позивач надав згоду на те, що розрахунок страхового відшкодування по страховому випадку, який трапився 10.09.2015 року за участю належного йому транспортного засобу ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_1, буде здійснено на підставі програмного продукту Аудатекс від 24.11.2015 року AT «СК “АХА СТРАХУВАННЯ”, який з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля та за вирахуванням безумовної франшизи 1000 грн - становить 3455,97 грн. Франшиза в розмірі 1000 грн була ним відшкодована позивачеві, що підтверджується розпискою від 08.12.2015 року. Також у своїй заяві про страхове відшкодування позивач сам просив здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 3455,97 грн. по страховому випадку та просив виплатити страхове відшкодування згідно діючого законодавства України. На підставі вищезазначеної заяви позивача про страхове відшкодування страховиком прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування у розмірі 3 455,97 грн - у розмірі, що не перевищує розміру 50 тисяч гривень ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого). Позивач погодився із зазначеним рішенням ПРАТ “СК ОСОБА_7” та не оскаржував його.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілій особі різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Відповідач зазначає, що оскільки страхове відшкодування в розмірі 3 455,97 грн не перевищує розмір 50 тисяч гривень страхового ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну позивача, тобто ліміт відповідальності ПРАТ “СК «АХА СТРАХУВАННЯ» повністю покриває розмір страхової суми за шкоду, заподіяну транспортному засобу позивача, з урахуванням зносу деталей, він як особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, відповідно до положень ст. 1194 ЦК України не зобов'язаний сплачувати потерпілому (позивачу) різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Враховуючи те, що ПРАТ “СК “АХА СТРАХУВАННЯ” у повному обсязі виконало зобов'язання перед позивачем щодо виплати страхової суми, а позивач не надав доказів не виконання страховиком своїх обов’язків згідно з Законом України №1961-IV, відсутнє порушення прав позивача, тому і у відповідача ОСОБА_3 перед позивачем відсутні будь-які зобов'язання.

Також у відзиві відповідач ОСОБА_3 зазначає, що позивачем надані неналежні докази на обґрунтування понесених витрат з ремонту автомобіля. Так замовлення-наряд (на ремонт автомобіля) Приватного підприємства “Форсаж СТО” не містить дати (числа) його видачі, не підписаний володільцем транспортному засобу ВАЗ 21043 – позивачем ОСОБА_1, а отже не підтверджує тієї обставини, що між ОСОБА_1 та ПП “Форсаж СТО” був укладений договір на виконання ремонтних робіт транспортного засобу ВАЗ 21043, реєстраційний номер АЕ 7698 BE. Також зазначене замовлення-наряд не містить відмітки про дату приймання та дату видачі транспортного засобу позивача, а отже не підтверджує тієї обставини, що дійсно позивач залишав свій автомобіль Приватному підприємству “Форсаж СТО” для ремонтних робіт. Надане позивачем замовлення-наряд є по суті лише пропозицією укласти договір та не підтверджує факт виконання ремонтних робіт; акт виконання ремонтних робіт, або ж квитанція (рахунок) позивачем не надані. Товарний чек від 23.09.2015 року про придбання деталей для пошкодженого транспортного засобу позивача не містить необхідних реквізитів, а тому не може підтверджувати здійснення операції з продажу деталей.

Щодо позовної вимоги позивача про відшкодування витрат на бензин, відповідач ОСОБА_3 у відзиві зазначив, що позивачем не надано до позовної доказів того, що саме йому належать ^{надані ним чеки на придбання паливно-мастильних матеріалів. Крім того, дати, які зазначені у розрахункових квитанціях №003440 від 23.09.2015 року, від 24.10.2015 року та у товарному чеку від 23.09.2015 року, не збігаються із датами, які зазначені у чеках на придбання паливно-мастильних матеріалів (від 28.10.2015 року, від 12.11.2015 року, 24.11.2015 року, 26.11.2015 року, 01.12.2015 року), а отже не доводять тієї обставини, що позивачем були використанні придбані паливно-мастильні матеріали на суму 1 072 грн для поїздки своїм транспортним засобом з метою купівлі деталей та матеріалів для ремонту транспортного засобу ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1. Позивач також не зазначає, з якого пункту і до якого переміщувався на своєму автомобілі, не зазначає кілометраж та середні витрати палива свого транспортного засобу. Крім того, в законодавстві України відсутня норма матеріального права, згідно з якою відповідач зобов'язаний у даному випадку відшкодувати позивачу його витрати на поїздки до магазинів та інші поїздки. Розрахунок позивача витрат на правову допомогу здійснено на підставі п.п.1 п.1 Додатку до Постанови КМУ від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ», який у 2012 році втратив чинність.}

^{Крім того, деякі суми із розрахункових квитанцій № 003440 від 23.09.2015 року (ФОП ОСОБА_9І.) та від 24.10.2015 року (ФОП ОСОБА_8В.) увійшли до суми, яку ПРАТ “СК “АХА СТРАХУВАННЯ” виплатила як страхове відшкодування позивачу ОСОБА_1 У розрахунковій квитанції № 003440 від 23.09.2015 року (ФОП ОСОБА_9І.) зазначена загальна сума товарів у розмірі 1117 грн, а перелічено товарів на суму 737 грн.}

^{З вищезазначених підстав просить відмовити позивачеві ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог стосовно нього у повному обсязі.}

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні надав пояснення аналогічні поясненням, викладеним у відзиві відповідача ОСОБА_3, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» в судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Просили розглядати справу в режимі відеоконференції. У подальшому направили заяву про розгляд справи без участі їх представника. Вважають позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, а докази, надані позивачем, такими, що не відповідають положенням ст.ст.76-81 ЦПК України. Проти позову заперечують у повному обсязі, підтримують свої письмові заперечення, викладені у відзиві від 11.01.2018 року (а.с.132-133 т.2).

У відзиві відповідач ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» (а.с.46-48 т.2) зазначають, що за погодженням з ОСОБА_1, відповідно до поданої ним Заяви про страхове відшкодування від 29.12.2015 р., розрахунок суми страхового відшкодування по страховому випадку, який трапився 10.09.2015 р. з транспортним засобом ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_4, здійснено на підставі програмного продукту Аудатекс від 24.11.2015 року та становить: вартість ремонтно-відновлюваних робіт – 2520 грн, вартість необхідних для ремонту матеріалів – 1191,67 грн, вартість складових, що підлягають заміні – 2481 грн, а всього 6192,67 грн. У зв’язку з тим, що строк експлуатації транспортного засобу позивача на момент дорожньо-транспортної пригоди перевищує 12 років, було застосовано коефіцієнт фізичного зносу, який відповідно до п. 7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України 21.11.2003 року за № 142/5/2092, становить 70 %.

Розмір страхового відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи (1000 грн) становить: 3455,97 грн.

Зазначають, що страхове відшкодування не може становити повну вартість відновлювального ремонту транспортного засобу (без врахування зносу), тому що сума страхового відшкодування відповідно до ст. 29 Закону може бути визначена лише в розмірі вартості відновлювального ремонту з врахуванням зносу, будь-які рахунки СТО, квитанції, чеки не враховують фізичний знос автомобіля.

Не підлягає сплаті страховиком також франшиза в розмірі 1 000 грн, яка встановлена п. 5 Полісу № А1/8225724 від 12.07.2015 року

Відповідно до Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує лише оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи. Розмір шкоди повинен бути визначений відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України 21.11.2003 року за № 142/5/2092.

Таким чином, оскільки товарний чек на придбання деталей ФОП ОСОБА_10М, розрахункова квитанція на придбання матеріалів для ремонту ФОП ОСОБА_9, замовлення-наряд на ремонт автомобіля ПП «Форсаж СТО», на які посилається позивач у позовній заяві, не відповідають вимогам, передбаченим зазначеним вище актом законодавства, дані документи не можуть бути підставою для розрахунку суми страхового відшкодування за заявленим випадком пошкодження транспортного засобу та не є належними доказами розміру заподіяної шкоди.

AT «CK «АХА ОСОБА_7» у встановлені строки та відповідно до вимог законодавства на підставі поданої Позивачем Заяви на виплату страхового відшкодування від 29.12.2015 року було узгоджено та сплачено ОСОБА_1 належне до виплати страхове відшкодування в розмірі 3455,97 грн, яке перерахована на особистий рахунок, зазначений позивачем.

Також зазначають, що витрати на паливно-мастильні матеріали не входять до переліку витрат, які відшкодовуються потерпілій особі у випадку пошкодження транспортного засобу, передбаченого ст.29 Закону та жодною нормою Закону не передбачено можливості відшкодування Страховиком таких витрат за полісами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди представник відповідача ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» у відзиві зазначив, що Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальне власників наземних транспортних засобів» чітко визначено, в яких випадках Страховик сплачує потерпілій особі завдану моральну шкоду. Обов’язковою складовою для відшкодування Страховиком моральної шкоди за полісами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є наявність шкоди, завданої здоров’ю фізичної особи, потерпілої внаслідок ДТП, та підтверджений належними доказами розмір витрат на лікування.

У Страховика відсутні відомості про заподіяння шкоди здоров’ю Позивача внаслідок ДТП, вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, що пов’язана з пошкодженням транспортного засобу, не підлягають задоволенню та стягненню з ПРАТ «СК «АХА ОСОБА_7».

Просять відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_5 суду пояснив, що 10.09.2015 року він був за кермом автомобіля ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_4, під час дорожньо-транспортної пригоди. Розписки про отримання коштів від ОСОБА_3 він не писав, кошти отримала його дружина ОСОБА_2 та повідомила йому про отримання коштів, в рахунок чого відповідач ОСОБА_3 виплатив кошти – йому не відомо.

Представник третьої особи Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, своїх письмових пояснень щодо позову не надали.

Вислухавши позивача, представника позивача, відповідача ОСОБА_3, його представника, дослідивши всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо наявні у справі письмові докази у їх сукупності, письмові заперечення та відзив відповідача ПРАТ «СК ОСОБА_7», суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Власником транспортного засобу ВАЗ 21043, 2002 року випуску, державний номерний знак №АЕ7698ВЕ є ОСОБА_1, право керування зазначеним автомобілем має ОСОБА_2. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії АЕС №090639 від 09.02.2007 року (а.с.11 т.1, а.с.101 т.2). 14.07.2009 року ОСОБА_1 за нотаріально посвідченою довіреністю надав ОСОБА_5 право керування зазначеним автомобілем строком на 30 років (а.с.12 т.1).

Відповідно до постанови Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 07.10.2015 року – 10.09.2015 року по вул.Каткова в районі перехрестя з вул.Сергія Заїки в м.Кривому Розі сталось ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_5 та автомобіля «РЕНО Sandero», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. Останнього визнано винним у порушенні п.2.3 «б», п.12.1 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн (а.с.14 т.1).

Цивільно -правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПРАТ «СК ОСОБА_7» відповідно до полісу серії АІ №8225724 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 07.07.2015 року, забезпечений транспортний засіб: «Renault Sandero», реєстраційний номер НОМЕР_2. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну – 50000 грн, розмір франшизи – 1000 грн. (а.с.16, 126 т.1, 36 т.2).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в ПАТ Страхова група «ТАС», що підтверджується копією Поліса №АІ/ 4624820 від 04.05.2015 року (а.с.15 т.1).

Згідно з довідкою інспектора СОМДТП м.Кривий Ріг внаслідок ДТП, яка сталася 10.09.2015 року, транспортний засіб ВАЗ 21043, номерний знак НОМЕР_4, отримав механічне пошкодження лівої задньої частини (а.с.17 т.1).

Згідно з розрахунковою квитанцією №003440 від 23.09.2015 року ФОП ОСОБА_9 були придбані товари відповідно до переліку, який також зазначено на звороті квитанції, на загальну суму 1117 грн. 24.10.2015 року у ФОП ОСОБА_11 придбана шпатлівка на суму 75 грн, що підтверджується розрахунковою квитанцією (а.с.18 т.1).

ФОП ОСОБА_9 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, має свідоцтво платника єдиного податку, відповідно до якого зареєстрований вид діяльності – роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям (а.с.19 т.1).

Згідно з товарним чеком від 23.09.2015 року були придбані запчастини на автомобіль та матеріали на загальну суму 3945 грн. Прізвище (найменування) продавця, його печатка чи штамп в чеку відсутні (а.с.20 т.1).

Із чеків №49721 від 12.11.2015 року та №49289 від 28.10.2015 року видно, що було придбано пальне на суму 356 грн по кожному з чеків (а.с.22 т.1). Квитанції терміналів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 24.11.2015 року на суму 90 грн, від 01.12.2015 року на суму 180 грн та від 26.11.2015 року на суму 90 грн не підтверджують придбання певного виду товару (а.с.20 т.1).

Відповідно до замовлення-наряду (на ремонт автомобіля) – замовник ОСОБА_1 здав приватному підприємству «Форсаж СТО» автомобіль 2002 року випуску, номерний знак НОМЕР_5, для проведення ремонтних робіт: розбирання-збирання, заміна заднього крила, заміна зовнішньої арки, підготовування, пофарбування, антикорозійне оброблення. Загальна вартість зазначених робіт – 3000 грн. На зазначеному замовленні-наряді відсутня дата його складення, дата видачі автомобіля після ремонту та підпис замовника (а.с.23 т.1). Акт виконаних робіт позивачем та представником – суду не надано.

30.11.2015 року від імені ОСОБА_1 звернулась ОСОБА_2 до ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» із заявою про виплату страхового відшкодування за фактом завдання пошкодження автомобілю ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_5, 2002 року випуску, внаслідок ДТП, яка сталась 10.09.2015 року. Зазначено в заяві, що розмір страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу та за вирахуванням обов»язкової франшизи (1000 грн) складає 3455,97 грн. Заява написана ОСОБА_2, зазначені її банківські реквізити для перерахунку коштів (страхового відшкодування). Також нею в заяві зазначено, що з сумою виплати не згодна, оскільки по чекам витрати становлять 5000 грн на придбання запчастин та матеріалів, без ремонту (а.с.24 т.1).

Листом від 10.12.215 року ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» повідомило ОСОБА_2 про неможливість виплатити їй страхове відшкодування на підставі поданої нею заяви від 30.11.2015 року, оскільки страхове відшкодування виплачується або власнику пошкодженого транспортного засобу, або особі, яку він належним чином уповноважив на отримання таких сум. Однак, із аналізу наданої ОСОБА_2 довіреності від 16.04.2015 року страховиком було встановлено, що власник транспортного засобу ОСОБА_1 ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_2 – не уповноважував на отримання суми страхових відшкодувань у зв»язку з пошкодженням автомобілю ВАЗ 21043 (а.с.177 т.1).

Згідно з копією розписки від 08.12.2015 року ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 суму в розмірі 1000 грн як компенсацію франшизи за полісом обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ 8225724 від 12.07.2015 року по страховому випадку, який стався 10.09.2015 року (а.с.72 т.1). Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_5 – він цю розписку не писав. Представник позивача ОСОБА_2 пояснила суду, що вона писала цю розписку за ОСОБА_5 та ставила його підпис, вона не знає, що це були за кошти та в якості чого були виплачені. Зазначені кошти власнику транспортного засобу вона не передавала.

11.09.2015 року представником ІІРАТ “СТРАХОВА КОМПАНІЯ “АХА СТРАХУВАННЯ” складено ОСОБА_11 огляду транспортного засобу (дефектна відомість), в якому зафіксовані назви деталей та опис пошкодження транспортного засобу ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_4, а саме: накладка заднього бампера ліва – підлягає заміні; крило заднє ліве – деформовано підлягає заміні, пофарбуванню та антікорозійній обробці зовнішній; бампер задній деформовано – підлягає заміні; кришка люка бензобака – підлягає пофарбуванню; арка колеса заднього лівого зовнішня – деформована, підлягає ремонту, пофарбуванню та антікорозійній обробці зовнішній. Акт підписаний власником автомобілю (довіреною особою) (а.с.79 т.1, 37 т.2). 24.11.2015 року на підставі зазначеного акту складена ремонтна калькуляція щодо вартості робіт з ремонту пошкодженого транспортного засобу, власником якого є ОСОБА_1, на загальну суму 6192,67 грн (а.с.38 т.2).

Ухвалою суду від 27.09.2016 року зобов’язано ПРАТ “СТРАХОВА КОМПАНІЯ “АХА СТРАХУВАННЯ” надати суду інформацію та належним чином завірені письмові копії документів, які стосуються страхового випадку, який трапився 10.09.2015 року, а саме: повідомити, чи звертався ОСОБА_1 до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування у зв'язку зі страховим випадком; надати суду належним чином завірену письмову копію його заяви; надати інформацію, чи отримав ОСОБА_1 від ПРАТ “СК “АХА СТРАХУВАННЯ” страхове відшкодування відповідно до його заяви (якщо так, то в якому розмірі); чи в повному розмірі отримав позивач страхове відшкодування відповідно до його заяви або тільки частково від суми, яку ОСОБА_1 зазначив у своїй заяві про страхове відшкодування (а.с.85т.1).

Із заяви ОСОБА_1 від 29.12.2015 року про страхове відшкодування видно, що заявник надав згоду на те, що розрахунок страхового відшкодування по страховому випадку, який трапився 10.09.2015 року, буде здійснено на підставі програмного продукту Аудатекс від 24.11.2015 року AT «СК “АХА СТРАХУВАННЯ” та становить: вартість ремонтно-відновлюваних робіт – 2520 грн, вартість необхідних для ремонту матеріалів – 1191,67 грн, вартість складових, що підлягають заміні – 2481 грн, а всього на суму 6192,67 грн. З урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який відповідно до п. 7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України 21.11.2003 року за №142/5/2092, для автомобіля, строк експлуатації якого перевищує 12 років, складає 70 %, розмір страхового відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи 1000 грн – склав 3455,97 грн.Заява підписана ОСОБА_1, жодних коментарів та заперечень з приводу суми відшкодування власником транспортного засобу у відповідній графі заяви не зазначено (а.с.122 т.1, 39 т.2).

Листом від 30.12.2015 року страхова компанія повідомила ОСОБА_1 про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування за його заявою в розмірі 3455,97 грн. (а.с.123 т.1).

Листом від 26.12.2017 року ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 28.11.2017 року повідомили, що оригінали чеків на ремонт та запчастини останнім до страхової компанії не надавались, а тому повернути їх оригінали або належним чином завірені копії не можливо. Також листом роз»яснено порядок виплати франшизи страхувальником (або особою відповідальною за завдані збитки), якою в даній ДТП є ОСОБА_3, а сума франшизи, згідно з умовами полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ8225724, укладеного з останнім, встановлена у розмірі 1000 грн (а.с. 100 т. 2 ).

За договором №14 ЮКС від 10.04.2016 року про надання послуг консультативного характеру (правової допомоги), укладеним між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_12, останній взяв на себе зобов»язання надати позивачу консультації, роз»яснення, складання звернень, довідок, заяв скарг, позовної заяви за фактом спричинення матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля в результаті ДТП, що мала місце 10.09.2015 року (а.с.73 т.1).

Згідно з розрахунком ФОП ОСОБА_12 від 10.04.2016 року ним на надання консультації позивачу з правових питань та оформлення позовної заяви витрачено всього 2 години, вартість 1 години становить 350 грн (з розрахунку 40% від мінімальної заробітної плати – 1378 грн). Отже, за договором про надання послуг консультативного характеру (правової допомоги) оплаті підлягає 700 грн (а.с.74 т.1). На підтвердження факту оплати позивачем зазначеної суми надано прибутковий касовий ордер на суму 700 грн (а.с.75 т.1). На підтвердження також надано суду копію диплома ОСОБА_12 про закінчення навчання за спеціальністю правознавство, присвоєно кваліфікацію юрист та свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 (а.с.77 т.1).

Згідно з квитанцією від 15.04.2017 року – з банківської картки через термінал обслуговування здійснено оплату на суму 896 грн. Найменування товару (послуги) в квитанції не зазначено (а.с.175 т.1). Позивач ОСОБА_1 зазначає, що на зазначену суму було придбано бензин для поїздки в судові засідання: 17.06.2016 року, 27.09.2016 року, 18.11.2016 року, 23.01.2017 року. 16.03.2017 року, 20.04.2017 року, 26.06.2017 року (а.с.176 т.1). проте, суду не надано розрахунку кілометражу, кількість витраченого бензину на поїздки.

Ухвалою суду від 23.01.2017 року до участі у справі як відповідача залучено ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “СТРАХОВА КОМПАНІЯ “АХА СТРАХУВАННЯ” та виключено з числа третіх осіб по справі Акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА» (а.с.128 т.1).

Викладеним обставинам відповідають правовідносини щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, виплати потерпілому страхового відшкодування за полісом обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77, 81 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. ст. 3, 6 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пунктами 9.1, 9.2 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що страхова сума – це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ч.1 ст.28, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана в тому числі з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п.35.1 ст.35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Встановлено, що внаслідок ДТП, яка мала місце 10.09.2015 року, було пошкоджено транспортний засіб ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить ОСОБА_1. Заяву про страхове відшкодування потерпілим ОСОБА_1 було подано до ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» 29.12.2015 року, в якій останнім зазначено, що він просить здійснити виплату узгодженого страхового відшкодування в розмірі 3455,97 грн. Зазначена сума була розрахована з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобілю згідно з п.7.14 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та за вирахуванням суми франшизи в розмірі 1000 грн, яка передбачена полісом обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальника ОСОБА_3

Пунктом 36.6 ст.36 Закону передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. Встановлено, що на виконання зазначеної вимоги закону відповідачем – страхувальником ОСОБА_3 було виплачено потерпілому ОСОБА_1 суму франшизи в розмірі 1000 грн, що підтверджується розпискою ОСОБА_2, складеною та підписаною від імені ОСОБА_5 У судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підтвердили факт отримання зазначеної суми коштів. Пояснення останніх про те, що вони не знають, в рахунок чого була виплачена зазначена сума, не береться судом до уваги, оскільки не відповідає змісту розписки, де зазначено, що отримано суму франшизи від ОСОБА_3

Отже , виплачена потерпілому сума страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), яка визначена Полісом обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ 8225724 від 12.07.2015 року в розмірі 50 тисяч гривень.

Позивач та його представник не скористались правом довести розмір дійсної матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу: чеки та квитанції про придбання деталей на суму 3945 грн та матеріалів, необхідних для ремонту пошкодженого транспортного засобу, на суми 1117 грн та 75 грн. (а.с.18,20 т.1) - страховику не надали, чек або акт виконаних робіт з ремонту автомобіля, здійсненого ПП «ФОРСАЖ СТО», вони не брали та страховику не надавали, що підтверджено поясненнями позивача та його представника в судовому засіданні.

Відповідно до п. 36.7. ст. 36 Закону рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку. Встановлено, що ні потерпілим ОСОБА_1, ні його представником ОСОБА_2 - виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 3455,97 грн – не оскаржувалась.

Статтею 26-1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено виплату Страховиком потерпілому – фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров’я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральної шкоди у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю. Виходячи із зазначеної норми закону, обов’язковою складовою для відшкодування Страховиком моральної шкоди за полісами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є наявність шкоди, завданої здоров’ю особи, потерпілої внаслідок ДТП, та підтверджений належними доказами розмір витрат на лікування. Позивачем не надані докази на підтвердження факту заподіяння шкоди його здоров’ю внаслідок ДТП, а відшкодування страховиком моральної шкоди, пов’язаної з пошкодженням транспортного засобу, чинним законодавством не передбачено.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає уточнені позовні вимоги до ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» щодо солідарного стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Системний аналіз зазначених вище положень законодавства дає можливість дійти висновку, що у разі, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, у вигляді вирахуваної суми фізичного зносу, наприклад, тощо, то в такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована винною особою в загальному порядку.

Разом з тим, завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП, породжує деліктне зобов’язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов’язком боржника — відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника — в договірному зобов’язанні ним є страховик.

Зазначені зобов’язання не виключають одне одного. Деліктне зобов’язання — первісне, основне зобов’язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування — виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов’язково припиняє деліктне зобов’язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов’язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи користь страховик зобов’язаний виконати обов’язок щодо страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК України).

Відповідно до ст.511 ЦК України зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. У випадках, установлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із ч.ч.1 та 4 ст.636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене право потерпілого на відшкодування за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування в деліктному зобов’язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань — деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування, або шляхом звернення до страховика, в якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст.1194 ЦК України підстав.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов’язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов’язку згідно зі ст.1194 ЦК України — відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Отже , в спорах про відшкодування шкоди, завданої особі джерелом підвищеної небезпеки, право потерпілої особи на відшкодування завданих збитків реалізовується нею на власний розсуд, шляхом пред’явлення позову безпосередньо до винної особи або до страхової компанії, цивільно-правову відповідальність в якій застраховано завдавачем такої шкоди.

На підставі вищевикладеного, суд вважає правомірними вимоги позивача до ОСОБА_3 щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Оцінюючи докази, надані позивачем та його представником на обґрунтування своїх позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Суд не може прийняти як належні докази позивача на обґрунтування розміру завданої матеріальної шкоди – товарний чек від 23.09.2015 року на суму 3945 грн (а.с.20 т.1), оскільки зазначений чек не містить особ»язкових реквізитів: місце складення документу, прізвище (найменування) продавця, його печатки або штампу та не підтверджує придбання деталей саме для автомобіля позивача, оскільки перелік деталей не містить посилання на марку автомобіля, для якого вони придбані.

Надане позивачем як доказ замовлення-наряд (на ремонт автомобіля) Приватного підприємства “Форсаж СТО” (а.с.23 т.1) не містить дати (числа) його складення, не підписаний позивачем ОСОБА_1 а підписаний лише працівником ПП “Форсаж СТО”, не містить відмітки про дату приймання та дату видачі транспортного засобу ВАЗ 21043, реєстраційний номер АЕ 7698 BE, а отже не підтверджує, той факт, що між позивачем та ПП «Форсаж СТО» був укладений договір на виконання ремонтних робіт транспортного засобу ВАЗ 21043, реєстраційний номер АЕ 7698 BE, та не підтверджує тієї обставини, що позивач залишав свій пошкоджений транспортний засіб Приватному підприємству “Форсаж СТО” для ремонтних робіт та відповідно забирав його після виконання ремонтних робіт. Крім того, зазначене замавлення-наряд не підтверджує факту сплати позивачем та його представником коштів за ремонт автомобіля. Акту виконаних робіт або чеку про оплату вартості ремонту позивачем суду не надано, а відповідно до пояснень представника позивача – таких документів вони не отримували в ПП «Форсаж СТО». Отже, зазначений документ – замовлення-наряд – не може бути прийнятий судом як належний доказ в обґрунтування розміру майнової шкоди позивача.

Надані позивачем чеки на придбання паливно-мастильних матеріалів не доводять тієї обставини, що позивачем були використані придбані паливно-мастильні матеріали на суму 1072 грн для поїздки своїм транспортним засобом для купівлі деталей та матеріалів для ремонту транспортного засобу ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1. Дати, які зазначені у чеках на придбання паливно-мастильних матеріалів (чеки від 28.10.2015 року, 12.11.2015 року, 24.11.2015 року, 26.11.2015 року та від 01.12.2015 року), не збігаються з датами придбання деталей та матеріалів для ремонту автомобіля (розрахункова квитанція № 003440 від 23.09.2015 року ФОП ОСОБА_9, розрахункова квитанція від 24.10.2015 року, товарний чек від 23.09.2015 року).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача завдана йому та підтверджена належними та допустимими доказами матеріальна шкода в загальному розмірі 1192 грн: за розрахунковою квитанцією №003440 від 23.09.2015 року ФОП ОСОБА_9 та від 24.10.2015 року ФОП ОСОБА_11 (а.с.18 т.1).

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди суд враховує конкретні обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров'я, вину відповідача ОСОБА_3 в заподіянні шкоди, суттєвість вимушених змін у житті. Враховуючи, що позивачем не надані докази щодо погіршення стану здоров»я внаслідок пошкодження його транспортного засобу, до лікувальних установ останній не звертався, таких доказів суду не надано, завдана позивачу майнова шкода не є значною, однак враховуючи, що вина відповідача ОСОБА_3 встановлена постановою суду про накладення на останнього адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху, що спричинило ДТП, в результаті якої відбулось пошкодження транспортного засобу позивача, також враховуючи обсяг моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача, суд вважає, що належною компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди є сума 1000 грн, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3

Щодо стягнення з відповідача коштів на професійну правничу допомогу та витрат на бензин для поїздок у судові засідання в сумі 896 грн суд вважає за необхідне зазначити таке.

Приписами ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи. До витрат, пов»язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду.

Відповідно до вимоги ст. 137 ЦПК України витрати, пов»язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд звертає увагу на те, що суду не було надано клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду було надано: договір про надання послуг консультативного характеру (правової допомоги), укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 10.04.2016 року, за яким ОСОБА_12 зобов»язався надати консультації, роз»яснення, складання позовної заяви за фактом спричинення позивачу матеріальної шкоди внаслідок технічного пошкодження легкового автомобілю; розрахунок погодинної роботи, пов»язаної з наданням правової допомоги; прибутковий касовий ордер на суму 700 грн від 10.04.2016 року; копія диплому про закінчення ОСОБА_12 вищого навчального закладу та присвоєння кваліфікації юрист; копія свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_12 (а.с.73-77 т.1). При цьому розрахунок містить детальний опис виду виконаних робіт, розрахунок часу, витраченого на надання правової допомоги, вартість години роботи, а саме: надання консультації – 30 хвилин, оформлення позовної заяви – 1 година 30 хвилин. Вартість 1 години роботи – 350 грн. Вартість наданих послуг становить 700 грн, яка була сплачена позивачем.

За даних обставин, враховуючи, що даний позов підлягає частковому задоволенню та з огляду на те, що позивачем надано належні та допустимі докази понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 700 грн, детально обґрунтувавши такий розмір та підтвердивши відповідними доказами, що повністю узгоджується та не суперечить вимогам ч. 3 ст. 141 ЦПК України, з огляду на відсутність клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд вважає, що понесені судові витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 700 грн підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача.

Суд вважає, що уточнені вимоги про відшкодування витрат на бензин в розмірі 896 грн як витрат, пов»язаних з явкою до суду, не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

За приписами ст.138 ЦПК України витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Статтею 29 ЗаконуУкраїни "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" чітко визначено, які витрати відшкодовуються страховиком потерпілій особі у випадку пошкодження транспортного засобу. Витрати на паливно-мастильні матеріали не входять до даного переліку та жодною нормою Закону не передбачено можливості відшкодування таких витрат. А також у зв»язку з відмовою в задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення матеріальної і моральної шкоди солідарно з ПРАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» – в задоволенні вимоги про стягнення з останнього понесених витрат на бензин в сумі 896 грн слід відмовити повністю.

Суд враховує, що ні позивачем, ні його представником не надано доказів про втрачений заробіток або про відрив від звичайних занять за час судових засідань з розгляду даної справи. Надана на підтвердження вимоги про відшкодування витрат на бензин в розмірі 896 грн – квитанція (службовий документ) № 102981 (а.с.175 т.1) містить дані про оплату в ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ САН ОИЛ» 15.04.2017 року через термінал з використанням платіжної картки 896 грн, однак зазначена квитанція не містить найменування придбаного товару (послуг), не містить печатки продавця та інших необхідних реквізитів. Також позивач зазначає, що за цією квитанцією було придбано бензин для поїздок у судові засідання, які відбувались, у тому числі: 17.06.2016 року, 27.09.2016 року. 18.11.2016 року, 23.01.2017 року. 16.03.2017 року (а.с.176 т.1), тобто судові засідання відбувалися раніше придбання паливно-мастильних матеріалів. Щодо судових засідань 20.04.2017 року та 26.06.2017 року – суд зазначає, що позивач та його представник не довели, що бензин на суму 896 грн придбано саме для поїздки в судові засідання.

З урахуванням вищевикладеного в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 витрат на бензин в розмірі 896 грн – слід відмовити за недоведеністю понесення зазначених витрат.

У зв»язку із частковим задоволенням позову в частині вимог до відповідача ОСОБА_3, на підставі ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з останнього на користь позивача понесені витрати зі сплати судового зборув сумі 551 гривні 20 коп. та 640 грн.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ст. ст. 12,14,23, 511, 636,1166, 1167,1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст.3,6,9,26-1,28, 29,34, 35,36 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та керуючись ст.ст. 4,12, 13, 19,76-81, 95, 133, 137, 138, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_5, Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про солідарне стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу, витрат на бензин – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди – 1192 (одна тисяча сто дев»яносто дві) грн, на відшкодування моральної шкоди – 1000 (одна тисяча) грн.

В іншій частині вимогОСОБА_1 до ОСОБА_3 щодо солідарного стягнення матеріальної шкоди в розмірі 4561 грн 03 коп. та моральної шкоди в розмірі 1500 грн – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551 гривні 20 коп., 640 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 700 грн.

У частині вимог щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди солідарно з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ» - позивачу відмовити в повному обсязі.

У стягненні понесених витрат на бензин в сумі 896 грн з відповідачів ОСОБА_3 та ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ» – відмовити повністю.

У частині вимог до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ» щодо стягнення судового збору і витрат на правову допомогу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Позивач : ОСОБА_1,Дніпропетровська область, Широківський район, с.Зелений Гай, вул.Набережна, 21, РНОКПП: НОМЕР_6.

Відповідач: ОСОБА_3, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_7.

Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АХА СТРАХУВАННЯ»: м.Київ, вул.Іллінська, 8, ЄДРПОУ: 20474912.

Третя особа: ОСОБА_5, м.Кривий Ріг, вул.Андрущука, 3.

Третя особа: Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», м.Київ, пр.Перемоги, 65.

Дата складення повного судового рішення – 08 червня 2018 року.

Суддя Л.Я. Соловйова