ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року м.Житомир справа № 806/1939/18

категорія 2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Чернюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання нечинною та скасування податкової консультації, зобов'язання надати податкову консультацію на звернення,

встановив:

ОСОБА _3 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинною та скасувати податкову консультацію від 03.03.2018 року № 861/1пк/06-30-40-01 Головного управління ДФС в Житомирській області та зобов'язати відповідача надати податкову консультацію на звернення від 14.02.2018 у відповідності до норм Закону України від 31 травня 2016 року №1389 VІІ "Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана індивідуальна податкова консультація є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не ґрунтується на законодавчих нормах. Додатково позивач зазначив, що відповідачем не надано чіткої відповіді про те, яку ставку акцизного податку потрібно застосовувати при переобладнанні вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 з УКТ ЗЕД із врахуванням норм Закону України №1389.

Ухвалою суду від 07.05.2018 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов. В обґрунтування якого вказав, що Головним управління ДФС у Житомирській області в індивідуальній податковій консультації правильно визначено ставки акцизного податку у відповідності до п.п. 215.3.5 прим.1 п.215.3 ст. 215 ПК України.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління ДФС у Житомирській області щодо ставки акцизного збору при переобладнанні вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД з врахуванням Закону України від 31 травня 2016 року №1389 VІІ "Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів" (а.с.8-9).

Головним управління ДФС у Житомирській області 03 березня 2018 року за №861/ІПК/06-30-40-01 надано податкову консультацію щодо застосування ставки акцизного податку операцій з переобладнання транспортних засобів (а.с.10-13). У вказаній консультації зазначено, що при переобладнанні ввезених вантажних транспортних засобів, які до переобладнання під час ввезення відповідали товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, акцизний податок обраховується за ставками, визначеними у п.п. 215.3.5 прим. 1 п.215.3 ст.215 ПКУ.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпунктів 14.1.172 та 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом; індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до п.52.1 ст.52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Пунктом 52.2 зазначеної статті передбачено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.52.3 ст.52 ПУ України).

Відповідно до п.52.4, п.52.5 зазначеної статті індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси. Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов'язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.53.2 ст.53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Щодо висновків контролюючого органу, викладених у індивідуальній податковій консультації, суд зазначає наступне.

Розділом VI ПК України встановлено перелік платників, об'єкти та базу оподаткування, підакцизні товари та ставки, умови нарахування та сплати акцизного податку.

Законом України від 31 травня 2016 року № 1389-VII "Про зміни до підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів" (далі - Закон №1389) передбачено, що знижені ставки акцизного податку застосовуються для легкових автомобілів (8703 згідно з УКТ ЗЕД), за винятком тих, що:

- мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави - окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;

- вироблені до 1 січня 2010 року;

- ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

Пунктом 216.4 статті 216 ПК України передбачено, зокрема, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення.

Отже, знижені ставки акцизного податку застосовуються для легкових автомобілів під час ввезення їх на митну територію України з урахуванням умов, передбачених Законом № 1389.

Як зазначено у зверненні ОСОБА_3 від 14.02.2018, він планує у 2018 році ввезення та розмитнення автомобіля з країн Європи, що використовувався не більше 8 років, з об'ємом циліндрів дизельного двигуна від 1300 см3 до 1500 см3, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД та в подальшому, протягом 2018 року, даний транспортний засіб переобладнати на легковий автомобіль, що буде відповідати товарній позиції 8703 згідно УКТ ЗЕД та вимогам безпеки дорожнього руху.

Перелік платників акцизного податку встановлено пунктом 212.1 статті 212 Кодексу.

Зокрема, підпунктом 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 ПК України до переліку платників акцизного податку віднесено власника ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, що після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до її. 216.11 ст. 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу.

Акцизний податок щодо переобладнаного автомобіля обраховується за ставками, визначеними у підпункті 215.3.5 прим. 1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, розмір яких диференціюється залежно від коду продукції згідно з УКТ ЗЕД, робочого об'єму циліндрів двигуна та терміну експлуатації (нові транспортні засоби або ті, що використовувались не більш як / понад п'ять років).

Сума акцизного податку у платіжному документі повинна бути обчислена відповідно до коду УКТ ЗЕД транспортного засобу після переобладнання із урахуванням робочого об'єму циліндрів двигуна та терміну експлуатації автомобіля.

Проаналізувавши наведені норми, суд приходить до висновку, що порядок сплати акцизного податку за ввезений на митну територію України вантажний транспортний засіб, що переобладнується у легковий автомобіль, чітко передбачений ПК України.

Також суд враховує, що Закон України від 31 травня 2016 року № 1389-VII "Про зміни до підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів" встановлює знижені ставки акцизного податку лише для легкових автомобілів. При цьому, його дія не розповсюджена на ввезені вантажні транспортні засоби, що переобладнані у легкові автомобілі.

З урахуванням наведеного, суд вважає правильним висновок податкового органу, вказаний у податковій консультації, що при переобладнанні ввезених вантажних транспортних засобів, які до переобладнання під час ввезення відповідали товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, акцизний податок обраховується за ставками, визначеними у п.п. 215.3.5 прим. 1 п. 215.3 ст. 215 ПК України.

У податковій консультації вказано, що для переобладнання транспортного засобу, який використовувався :

- не більш як п'ять років з дизельним двигуном з об'ємом циліндрів двигуна не більше 1500 см3, (позивачем зазначено від 1300 см3 до 1500 см3) такий переобладнаний автомобіль класифікується за кодом УКТ ЗЕД 8703 31 90 10 ставка податку складатиме 1,367 євро за 1 куб. см об'єму циліндрів двигуна;

- понад п'ять років (позивачем зазначено не більше восьми років) з дизельним двигуном з об'ємом циліндрів двигуна не більше 1500куб.см., (позивачем зазначено від 1300 см3 до 1500 см3) такий переобладнаний автомобіль класифікується за кодом УКТ ЗЕД 8703 31 90 30 ставка податку складатиме 1,761 євро за 1 куб. см об'єму циліндрів двигуна.

Тобто, відповідачем надано чітку та вичерпну відповідь на звернення позивача, яка відповідає вимогам законодавства.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність свого рішення.

З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 20 червня 2018 року