ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року Справа № 915/111/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2, дов.№8584 від 18.12.2017;

представників відповідача: ОСОБА_3, дов.№365 від 01.09.2017,

ОСОБА_4, дов.№585 від 30.12.2015;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м.Київ, пр.Перемоги, 14) в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, 23),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” (поштова адреса: 54030, м. Миколаїв вул.Фалєєвська, 9-Б; юридична адреса: 54020, м.Миколаїв, Каботажний спуск, 1),

про стягнення заборгованості в розмірі 27936,87 грн.

18.01.2018 Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Миколаївського морського порту) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №18-01-02.01-280 від 17.01.2018, в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “НІБУЛОН” грошові кошти у загальній сумі 53150,50 грн., із яких:

- 29221,93 грн. - основний борг, який складається з адміністративного збору в сумі 1543,15 грн., корабельного збору в сумі 11924,48 грн. та заборгованості з оплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт у сумі 15754,30 грн.;

- 2588,06 грн. - 3% річних;

- 21340,51 грн. - інфляційні втрати,

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на відсутність з боку ТОВ СП “Нібулон” наступних платежів:

1) портових зборів за вхід на зовнішній рейд Миколаївського морського порту Очаків (далі – порт) та вихід із зовнішнього рейду порту в період 28.12.2014 - 21.01.2015 суден ТОВ СП “Нібулон” для виконання вантажних операцій з судном “PERTH I”, що суперечить ст.85 Кодексу торговельного мореплавства та ст.22 Закону України “Про морські порти України”, п.п.2.1, 7.1, 8.1-8.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за №930/23462 (далі – Порядок);

2) послуг порту з забезпечення обслуговування суден, зокрема, проведення криголамних робіт, наданих позивачем ТОВ СП “Нібулон”, згідно укладеного між ними договору від 04.10.2010 №7-С.

Ухвалою суду від 23.01.2018 відкрито провадження у справі №915/42/18 та призначено підготовче засідання.

Від ТОВ СП “Нібулон” надійшло клопотання б/н від 30.01.2018 про роз’єднання позовних вимог у справі, а саме, виділення в самостійне провадження вимог про стягнення з відповідача грошових коштів у загальній сумі 27936,87 грн., із яких: 15754,30 грн. заборгованість за послуги з проведення криголамних робіт; 1375,16 грн. - 3% річних нараховані на суму послуг з проведення криголамних робіт; 10807,41 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму послуг з проведення криголамних робіт.

Ухвалою суду від 12.02.2018 клопотання ТОВ СП “Нібулон” б/н від 30.01.2018 задоволено та роз’єднано позовні вимоги у справі №915/42/18, виділивши у самостійне провадження позовні вимоги Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” грошових коштів у загальній сумі 27936,87 грн., із яких: 15754,30 грн. заборгованість за послуги з проведення криголамних робіт; 1375,16 грн. - 3% річних нараховані на суму послуг з проведення криголамних робіт; 10807,41 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму послуг з проведення криголамних робіт.

Відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області, на підставі зазначеної ухвали та пункту 2.3.30 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015 №25), згідно котрого в разі роз’єднання (виділення) судових справ виділена в окреме провадження судова справа не підлягає автоматизованому розподілу, реєструється як така, що надійшла вперше, та передається судді, яким ухвалено рішення про роз’єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення в окреме провадження, зареєстровано виділені у самостійне провадження вимоги, як справу №915/111/18.

Ухвалою суду від 19.02.2018 у справі №915/111/18 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Постановою КМУ №405 від 03.06.2013 передбачено, що „Забезпечення проведення криголамних робіт” є спеціалізованими послугами, що надаються у морських портах, які підлягають державному регулюванню. Наказом Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.01.2014 за №72/24849 та набув чинності з дня його офіційного опублікування в газеті „Урядовий кур'єр” 25.01.2014, затверджені „Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт”. Нарахування плати за послуги здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту, що визначено у абзаці 2 пункту 1.4, абзаці 2 пункту 2.1 Тарифів. Нарахування плати за послуги здійснюється за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту, що визначено у абзаці другому пункту 2.1 Тарифів. Податок на додану вартість нараховується та сплачується відповідно до вимог Податкового кодексу України, що визначено у пункті 1.7 Тарифів.

Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 31.12.2014 №22-А/2014 оголошений початок льодової кампанії з 00:00 01.01.2015. Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 27.01.2015 №2-А/2015 оголошено завершення льодової кампанії з 00:00 28.01.2015.

Протягом періоду оголошеної льодової компанії ДП „АМПУ” в особі Миколаївської філії ДП „АМПУ” (адміністрація Миколаївського морського порту) забезпечило безпечні умови для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден ТОВ СП „Нібулон” в межах акваторії морського порту ОСОБА_1. Вартість послуг з забезпечення криголамних робіт склала 15754,30 грн. з ПДВ, яка включена до рахунку від 26.03.2015 №01191512. Відповідний рахунок був виставлений відповідачу та отриманий ним факсом та поштою.

Між ДП “Миколаївський морський торговий порт” та ТОВ СП “Нібулон” укладено Договір №7-С від 04.10.2010 по обслуговуванню суден. Пунктом 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 20.06.2013), передбачено, що ТОВ СП “Нібулон” здійснює остаточні розрахунки за портові збори – до виходу судна з порту, а за інші послуги до 20-го числа місяця, наступного за звітним. Тобто, за послуги з забезпечення проведення криголамних робіт, які ТОВ СП “Нібулон” отримав у січні 2015 року – він повинен був здійснити остаточні розрахунки до 20.02.2015. На час розгляду справи заборгованість у сумі 15754,30 грн. залишається несплаченою. У зв’язку з простроченням сплати послуг з забезпечення криголамних робіт позивачем було нараховано 1375,16 грн. - 3% річних та 10807,41 грн. збитків від інфляції.

27.02.2018 від відповідача на адресу суду надійшов відзив (т.1 а.с.318-323), в якому він проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазнає наступне:

- між даними сторонами вже розглядався аналогічний спір по справі №915/862/15 з тих же підстав та з того ж предмету позову, по якому рішення суду набрало законної сили - судами було встановлено, що умовами договору від 04.10.2010 №7-С сторони погодили, що порт надає послуги згідно з письмовими заявками агенту з обслуговування суден, тому належним доказом замовлення послуг з криголамного проведення суден повинна бути відповідна заявка. Відсутність вказаних доказів виключає можливість стягнення плати за надання відповідних послуг, у зв'язку з недоведеністю їх надання. Посилання скаржника на Положення тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 26.12.2013 №1059, не можуть вважатися достатньою правовою підставою для стягнення коштів, оскільки вказані тарифи встановлюють розмір тарифів, проте підстави виникнення зобов'язань зі сплати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт тарифами не врегульовано;

- забезпечення проведення криголамних робіт є спеціалізованою послугою, яка надається у морських портах за державними фіксованими цінами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При послугах продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Таким чином предметом судового дослідження є фактичні дії позивача з проведення криголамних робіт, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами здійснення криголамних робіт, що спростовує твердження позивача, що надання ним послуг «забезпечення проведення криголамних робіт» підтверджується відсутністю скарг;

- факт здійснення «проведення криголамних робіт зі сторони порту» є обов'язковою передумовою і підставою виникнення спірного зобов'язання і саме це створює умови для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту. Однак, взимку 2014-2015 років морський порт ОСОБА_1 не проводив криголамні роботи в акваторії порту та ділянках водного простору, по яких здійснюють рух судна відповідача (ні під час руху цих суден, ні заздалегідь, оскільки взагалі не проводив криголамних робіт у зазначений період), у зв'язку з чим відсутні підстави для вимог по оплаті відповідачем послуг із забезпечення проведення криголамних робіт оскільки відсутній факт проведення таких робіт. Відсутні докази, які свідчили б про фактичне виконання позивачем відповідних криголамних робіт (із зазначенням часу та конкретного місця, обсягу та порядку проведення криголамних робіт). Відсутність вказаних доказів виключає можливість стягнення плати за надання відповідних послуг, у зв'язку з недоведеністю їх здійснення. Крім того позивачем не надані докази фактичного утворення льодового покрову саме на ділянках водного простору, по яких здійснюють рух судна відповідача;

- відповідачем послуги із забезпечення проведення криголамних робіт не замовлялись, відповідні заявки на замовлення таких послуг відповідачем не складались та позивачу не направлялись, відповідач такими послугами не користувався, позивач зазначених послуг відповідачу не надавав, приймально-здавальних актів та підтверджуючих документів щодо їх здійснення відповідачу не направляв. Відповідач будь-яких приймально-здавальних актів щодо вказаних послуг не підписував. Доводи позивача про те, що для нарахування плати за забезпечення проведення криголамних робіт достатньо заявок судна про вхід чи вихід з акваторії порту, є помилковими, оскільки вказані заявки не можна вважати заявками на криголамне проведення суден або проведення криголамних робіт;

- позивачем не додано до матеріалів справи наказ Укрморрічінспекції про оголошення початку або кінця льодової кампанії в зоні дії зазначеного порту та публікацію в Повідомленнях мореплавцям державною установою "Держгідрографія", оскільки відповідно до п.5.3 Правил льодового проведення суден початок і кінець льодової кампанії в окремих регіонах України оголошується наказом Укрморрічінспекції на підставі інформації, отриманої від льодових координаторів з проведення льодових операцій в регіонах, та публікуються в Повідомленнях мореплавцям державною установою "Держгідрографія". Якщо початок або кінець льодової кампанії Укрморрічінспекцією не оголошено, а льодові умови в районі порту різко погіршилися або покращилися, капітан відповідного порту має право самостійно оголосити про початок або кінець льодової кампанії в зоні дії порту, про що в якомога стислий термін інформує Укрморрічінсіюкцію. На підставі інформації, отриманої від капітана порту, Укрморрічінспекція видає відповідний наказ про оголошення початку або кінця льодової кампанії в зоні дії зазначеного порту;

- відповідач зазначає, що рахунки, вказані у розрахунку, не отримував, у зв'язку з чим внаслідок прострочення (невиконання) кредитором (позивачем) зобов'язання щодо надання відповідачу рахунків у ТОВ СП “НІБУЛОН” не виникло обов'язку сплати вказаних рахунків та не може відбуватись настання відповідальності за прострочення такого обов'язку, а також відповідальності за прострочення грошового зобов'язання відповідно до ст.625 ЦК України. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що нарахування позивачем 3% річних та збитки від інфляції необґрунтованим.

Крім того у відзиві відповідачем також заявлено клопотання про зобов’язання позивача надати докази фактичного утворення льодового покрову з 01.01.2015 по 27.01.2015 включно в ділянці водного простору територіального моря в районі банки Трутаєва, обмеженої лініями з відповідними координатами та зобов’язання позивача надати докази фактичного здійснення криголамних робіт (з наданням первинних документів) із зазначенням часу, конкретного місця, обсягу, вартості та порядку проведення криголамних робіт з 01.01.2015 по 27.01.2015 в ділянці водного простору територіального моря в районі банки Трутаєва, обмеженої лініями з відповідними координатами.

В обґрунтування своєї заяви відповідач послався на те, що позивачем дії з проведення криголамних робіт з 01.01.2015 по 27.01.2015 не вчинялись, тому в порядку ч.2 ст.74 ГПК України, суд може зобов’язати позивача надати відповідні докази вчинення цих дій. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні, з урахуванням думки позивача, суд 06.03.2018 ухвалив задовольнити його частково та зобов’язати позивача в строк до 29.03.2018 надати суду докази фактичного здійснення криголамних робіт (з наданням первинних документів) із зазначенням часу, конкретного місця, обсягу, вартості та порядку проведення криголамних робіт з 01.01.2015 по 27.01.2015 в ділянці водного простору територіального моря в районі банки Трутаєва, обмеженої лініями з координатами:

46° 34' 41,3" північної широти, 31° 12' 54,5" східної довготи

46° 34' 41,3" північної широти, 31° 14' 24,5" східної довготи

46° 34' 05,4" північної широти, 31° 14' 24,5" східної довготи

46° 34' 05,4" північної широти, 31° 12' 54,5" східної довготи

46° 34' 59,4" північної широти, 31° 20' 34,4" східної довготи

46° 35' 29,3" північної широти, 31° 20'34,4" східної довготи

46° 35' 54,3" північної широти, 31° 18' 34,3" східної довготи

46° 34' 59,4" північної широти, 31° 18' 34,3" східної довготи.

В задоволенні клопотання, в частині зобов’язання позивача надати докази фактичного утворення льодового покрову з 01.01.2015 по 27.01.2015 в ділянці водного простору територіального моря в районі банки Трутаєва, суд ухвалив відмовити, враховуючи наявність у відповідача можливості самостійно встановили вказані обставини та надати суду необхідні докази.

27.03.2018 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів (т.2 а.с.15-17), в якому останній зазначає, що ТОВ СП «Нібулон» взагалі не є споживачем послуг забезпечення проведення криголамних робіт, оскільки буксири зазначені в даному позові мають четвертий льодовий клас, що дозволяє плавання в арктичних льодах, в той же час значно нижчий клас ЛП3 дозволяє самостійне плавання в водах неарктичних морів при товщині льоду до 0,7 м. Крім того, відповідач повторно наголошує, що в січні 2015 року на зовнішньому рейді порту взагалі не могли бути проведені криголамні роботи – внаслідок відсутності криги. Фізично водний простір територіального моря в даному регіоні в 2015 році не покривався кригою, що унеможливило проведення криголамних робіт. В зв’язку з чим «послуги з забезпечення проведення криголамних робіт» не могли бути надані позивачем, що відповідач підтверджує інформаційними довідками капітанів суден, які заявлені в позові, де зазначено, що при проходженні судном БДЛК на 1-2 коліні БДЛК лід відсутній, чиста вода, а при подальшому русі судна до Зовнішнього рейду Морського порту ОСОБА_1 утворення льоду на водній поверхні не спостерігалось, чиста вода. Прибережні райони м.Очаків – чиста вода, утворення льоду на водній поверхні не спостерігалось.

На виконання вимог ухвали суду від 06.03.2018 позивачем подана заява від 28.03.2018 (т.2 а.с.52-54), в якій останній зазначає, що ДП «АМПУ» не має інформації щодо фактичного здійснення криголамних робіт (з наданням первинних документів) із зазначенням часу, конкретного місця, обсягу, вартості та порядку проведення криголамних робіт з 01.01.2015 по 27.01.2015 в ділянці водного простору територіального моря в районі банки Трутаєва, обмеженої лініями з координатами, встановленими ухвалою.

29.03.2018 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.55-66), в якому він зазначає, що позовні вимоги є правомірними, а доводи та вимоги викладені у відзиві є безпідставними та задоволенню не підлягають оскільки:

- до спірних відносин не може бути застосована ст.901 ЦК України, на яку відповідач безпідставно посилається у відзиві, оскільки спірні відносини стосуються зобов’язань, які виникають не з договорів, а з підстав, які передбачені нормами законодавства. Відповідач у відзиві помилково вважає, що нормативний акт не передбачає підстав виникнення зобов'язань зі сплати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт. Це твердження відповідача спростовується абзацом другим пункту 2.1 «Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт», які затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 №1059, який передбачає нарахування плати для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту - за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту. Таким чином, підстави виникнення спірних зобов'язань передбачені абз.2 п.2.1 Тарифів. Цивільні зобов'язання між сторонами цього спору виникли не з умов договору 7-С від 04.10.2010, як безпідставно зазначає відповідач, а з підстав - передбачених чинним законодавством України;

- оскільки спірна послуга підлягає державному регулюванню, що визначено ч.2 ст.21 Закону України „Про морські порти України", а також постановою КМУ від 03.06.2013 №405, то саме акти цивільного законодавства визначають зобов'язання сторін, а не договір 7-С від 04.10.2010, як безпідставно стверджує відповідач. Діюче законодавство не передбачає надання заявки на спірні зобов'язання, не передбачає замовлення послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, не передбачає укладення договору щодо їх надання, не передбачає складення та/або направлення відповідачу приймально-здавальних актів та підтверджуючих документів щодо надання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт та/або проведення таких робіт, тощо;

- зобов'язання щодо сплати вартості послуг з забезпечення проведення криголамних робіт виникли у ТОВ СП „Нібулон" на підставі настання певних подій, та не потребують наявності будь-яких інших документів, ніж ті, які додані до позову та підтверджують факт входу, виходу суден ТОВ СП „Нібулон" з акваторії морського порту ОСОБА_1 на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту та виконання ними вантажних операцій на рейді;

- відповідач безпідставно ототожнює поняття „послуги із забезпечення проведення криголамних робіт" та „проведення криголамних робіт". Надання послуг та проведення робіт не є тотожними поняттями, тому послуга не може підтверджуватись проведенням робіт. Проведення робіт, на відміну від послуг, завжди має певний осяжний матеріальний результат. Послуга із забезпечення проведення криголамних робіт полягає у діяльності ДП „АМПУ", що являється об'єктом зобов'язання, яка має нематеріальний ефект. „Забезпечити" означає - зробити можливим. Це випливає, зокрема із змісту ч.2ст.136 ГПК України щодо забезпечення позову, а саме - «забезпечення позову допускається ..., якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду...». Отже послуга із забезпечення проведення криголамних робіт означає діяльність ДП „АМПУ", яка зробить можливим проведення криголамних робіт. Отже ця послуга не означає безпосереднє проведення криголамних робіт та не означає обов'язок їх проведення саме ДП „АМПУ". Діяльність ДП „АМПУ" полягає у визначенні правил плавання суден у льодових умовах (обов'язкові постанови по порту, паспорт акваторії порту, інструкція щодо захисту гідротехнічних споруд і акваторії від дії льоду тощо), контроль за дотриманням діючих законів та встановлених правил щодо плавання суден в льодових умовах, збирання та аналіз Інформації щодо льодової обстановки та погодних умов, визначення суден (буксирів, криголамів) для проведення криголамних робіт, введення додаткових обмежень плавання залежно від льодової обстановки, погодних умов та льодового класу суден, організація формування караванів, визначення суден, які можуть плавати в льодових умовах самостійно, тощо;

- судна ТОВ СП „Нібулон" не є суднами портового флоту та не належать до групи Е, оскільки: не здійснювали портове буксирування, не є об'єктами портової інфраструктури, зокрема не розташовані в межах території та акваторії морського порту і не призначені для забезпечення безпеки мореплавства, надання послуг, забезпечення державного нагляду (контролю) в морському порту, не належать порту. Судна ТОВ СП „Нібулон", які заходили для виконання вантажних операцій, належать до групи А. Відповідач отримав плату за перевезення вантажу від морського терміналу ТОВ СП „Нібулон" до зовнішнього рейду Миколаївського морського порту у складі вартості вантажу, оскільки згідно доручень на відвантаження експортних вантажів (додатки 21-32 до позову) умови поставки FOB передбачають включення вартості перевезення до ціни товару. Таким чином перевезення є комерційними;

- відповідач безпідставно посилається на необхідність видання наказу Укрморрічінспекцією для регулювання спірних відносин. Видання такого наказу не впливає на спірні зобов'язання, оскільки капітан відповідного порту має право самостійно оголосити про початок або кінець льодової кампанії в зоні дії порту. Відповідач не подав доказів скасування розпоряджень капітана морського порту про оголошення льодової кампанії в порту. Зазначені розпорядження є діючими та обов'язковими до застосування;

- відповідач безпідставно зазначає, що зобов'язання щодо оплати послуг не виникли у зв'язку з фактичним нездійсненням взимку 2014-2015 криголамних робіт на зовнішньому рейді порту і внутрішньому рейді порту. Законодавство не передбачає оплату послуг в залежності від проведення криголамних робіт. Надання послуг та проведення робіт не є тотожними поняттями, тому послуга не може підтверджуватись проведенням робіт;

- рахунок №01191512 від 26.03.2015 не є та не може бути первинним документом, на підставі якого виникає спірне зобов'язання. Часткова оплата цього рахунку підтверджується виписками банку від 30.03.2015 та від 01.07.2015. У акті наданих послуг №01191512 від 16.01.2015, до якого включена вартість спірних послуг, зазначено: «Послуги надані у повному обсязі. Сторони одна до одної претензій не мають», У зауваженнях до акту №01191512 економіст СК ТОВ СП „Нібулон" заперечує лише щодо вартості наданих послуг. Рахунок №01191512 від 26.03.2015 та акт наданих послуг №01191512 від 16.01.2015 надсилались відповідачу листом, що підтверджується витягом із журналу реєстрації рахунків та реєстром поштових відправлень. Вказані вище обставини свідчать про своєчасне направлення відповідачу рахунку №01191512 від 26.03.2015 та його обізнаність із вартістю зобов'язання, безпідставність твердження відповідача щодо неможливості виконання зобов'язання.

06.03.2018 та 29.03.2018 судом оголошувались перерви в підготовчому судовому засіданні.

18.04.2018 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

15.05.2018 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 21.05.2018.

21.05.2018 судом оголошувалась перерва в судовому засіданні до 11.06.2018.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали свої позиції та доводи, викладені у позові, відзиві, клопотанні, заяві, запереченні та у письмових поясненнях.

Судом у судовому засіданні 11.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

04 жовтня 2010 року між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (надалі - Порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" (надалі - Агент) був укладений договір №7-С (надалі – Договір №7-С), за умовами якого Порт надає послуги згідно письмових заявок агенту по обслуговуванню суден, а відповідач ОСОБА_5 приймає ці послуги та оплачує їх вартість згідно доручень від імені та за рахунок судновласника, на умовах цього договору.

Додатковою угодою №1 від 17.06.2013 року до Договору №7-С сторонами було погоджено змінити преамбулу Договору №7-С, зазначивши замість "Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" - "Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі виконуючого обов'язки начальника Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту).

20.06.2013 сторонами підписано Додаткову угоду №2 до Договору №7-С.

14.01.2015 сторонами підписано Додаткову угоду №3 до Договору №7-С.

Відповідно до змісту пунктів 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 Договору №7-С (в редакції Додаткової угоди №2) порт зобов'язався: надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування наданими послугами, які розраховані на підставі встановлених цін і державних тарифів та вимог цього договору. Рахунки направляються поштою або вручаються агенту під розписку. В необхідних випадках рахунки попередньо можуть направлятися факсом. Надавати по можливості і за заявками агента інші послуги з оформленням рахунків відповідно до діючих тарифів. Надавати агенту для підписання, на наступний день після надання послуг, приймально-здавальний акт.

Згідно п.2.2.3 Договору №7-С, відповідач зобов’язаний отримувати від позивача рахунки на портові збори і сплачувати їх до відходу судна з порту.

Пунктом 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди №2), передбачено, що ТОВ СП “Нібулон” здійснює остаточні розрахунки за портові збори – до виходу судна з порту, а за інші послуги до 20-го числа місяця, наступного за звітним.

В період з 17.01.2015 по 21.01.2015 ТОВ СП “Нібулон” здійснювало перевезення вантажів на зовнішній рейд Миколаївського морського порту буксирами “Лідіївський”, “Нібулон-1”, “Нібулон-2”, “Нібулон-4”, КПЛ-99 та баржами: “НБЛ-001”, “НБЛ-002”, “НБЛ-003”, “НБЛ-004”, “НБЛ-005”, “НБЛ-006”, “НБЛ-007”, “НБЛ-003”, “НБЛ-006”, “НБЛ-007”, “НБЛ-022”, що підтверджується наданими позивачем коносаментами, довідками про оформлення приходу та виходу суден та не заперечується відповідачем.

Відповідно до матеріалів справи, Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 31.12.2014 №22-А/2014 оголошений початок льодової кампанії з 00:00 01.01.2015. Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту від 27.01.2015 №2-А/2015 (т.1 а.с.167) оголошено завершення льодової кампанії з 00:00 28.01.2015.

Позивач зазначає, що протягом періоду оголошеної льодової компанії ДП „АМПУ” в особі Миколаївської філії ДП „АМПУ” (адміністрація Миколаївського морського порту) забезпечило безпечні умови для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден ТОВ СП „Нібулон” в межах акваторії морського порту ОСОБА_1.

Згідно наданого суду Акту наданих послуг (виконаних робіт) (т.1 а.с.121), позивачем визначена вартість послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у суму 15754,30 грн. Зазначений акт підписаний з боку відповідача із зауваженнями в частині послуг із забезпечення проведення криголамних робіт.

Вартість послуг з забезпечення криголамних робіт у сумі 15754,30 грн. з ПДВ була включена до рахунку від 26.03.2015 №01191512. Відповідний рахунок був виставлений відповідачу та отриманий ним факсом та поштою.

Зазначені послуги відповідачем не сплачені.

У зв‘язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 15754,30 грн. заборгованість за послуги з проведення криголамних робіт; 1375,16 грн. - 3% річних нараховані на суму послуг з проведення криголамних робіт; 10807,41 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму послуг з проведення криголамних робіт, у зв’язку з несплатою відповідачем основного боргу.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Законом України «Про морські порти України» від 17.05.2012 регулюються відносини у сфері портової діяльності, зокрема, даний Закон встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об'єктів портової інфраструктури.

Відповідно п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про морські порти України» функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності.

Господарська діяльність у морському порту врегульована розділом IV Закону України «Про морські порти України». Відповідно ст.19 даного розділу у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.

Відповідно ч.2 ст.21 Закону України «Про морські порти України» перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України постановою №405 від 03.06.2013 «Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб’єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню» до Переліку спеціалізованих послуг, що надається у морських портах суб’єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню віднесено - забезпечення проведення криголамних робіт.

З аналізу наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що «забезпечення проведення криголамних робіт» відноситься до спеціалізованих послуг, які в свою чергу є господарською (комерційною) діяльністю.

Відповідно ч.1 ст.3 Закону України «Про морські порти України» законодавство про морські порти ґрунтується на Конституції України та складається з цього Закону, Кодексу торговельного мореплавства України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Водного кодексу України, законів України "Про транспорт", "Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Відповідно ст.1 ГК України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ч.3 ст.4 ГК України до господарських відносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані Кодексом торговельного мореплавства України, застосовуються правила цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно ч.1, 3 ст.189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Відповідно ч.1 ст.21 Закону України «Про морські порти України» тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб’єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Відповідно підпункту «г» пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548 Мінінфраструктури за погодженням з Кабінетом Міністрів України тимчасово до утворення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, встановлює: тарифи в іноземній валюті на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб’єктами природних монополій, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013 затверджені «Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт».

Таким чином, «послуги із забезпечення проведення криголамних робіт» є господарською послугою, яка надається за державними регульованими цінами (тарифами).

Відповідно преамбули наказу Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013 наказ прийнятий відповідно до статті 21 Закону України "Про морські порти України", підпункту "г" пункту 2 Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548 (із змінами)), постанови Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 року №405 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню" – які встановлюють повноваження в межах державного регулювання ціни (тарифу) на спеціалізовані послуги, які надаються в морських портах.

Відповідно Закону України "Про природні монополії" від 20.04.2000, №1682-III суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій згідно з цим Законом є ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.

Слід зазначити, що факт встановлення за послугу державної регульованої ціни, а не договірної ціни – не змінює їх правову природу. Сам факт встановлення за послугу державної регульованої ціни не є достатньою правовою підставою для стягнення коштів без факту реальності надання послуги.

Позивач безпідставно вважає що зобов’язання відповідача сплатити «тариф» виникає лише з факту перебування судна в акваторію порту (фактично ототожнюючи з податками) без факту виконання ним «послуг з забезпечення проведення криголамних робіт».

Посилання позивача на Наказ Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013, яким затверджені «Тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт», не можуть вважатись достатньою правовою підставою для стягнення коштів, оскільки вказані тарифи встановлюють розмір тарифів, проте підстави виникнення зобов'язань зі сплати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт тарифами не врегульовано.

Аналогічний висновок зроблено Вищим господарським судом України у постанові від 22.12.2015 по справі №915/862/15 в спорі між тими ж сторонами.

Суд погоджується з позицією відповідача з приводу того, що саме лише забезпечення безпечного входу/виходу судна в акваторію порту входить до кола послуг, які оплачуються в складі корабельного збору, і які ТОВ СГП "Нібулон" як судновласник судна сплачує за захід своїх плавзасобів у порт (акваторію порту), в тому числі корабельний збір сплачується за сам факт безпечного використання акваторії порту плавзасобами і сплачується за кожний вхід в акваторію порту і кожний вихід з акваторії порту. Відповідно п.2.1 Порядку обліку і використання коштів від портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 корабельний збір витрачається на заходи, пов'язані із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах.

Правовий аналіз ст.19 ч.2 ст.21 Закону України “Про морські порти України” та Наказу Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013 свідчить, що дії позивача по забезпеченню проведення криголамних робіт в період дії льодової кампанії з метою забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту, є послугою, яка надається заздалегідь невизначеному колу суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії, які в силу самого лише факту входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період, є споживачами такої послуги, адже вони є тими особами, яким позивач зобов’язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій шляхом проведення криголамних робіт.

Таким чином, підставами виникнення спірного зобов’язання є: проведення криголамних робіт зі сторони порту, що мають наслідком безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту та, відповідно, дії судновласника по здійсненню власної господарської діяльності, під час оголошеної льодової кампанії, які свідчать про споживання ним вказаних послуг.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.10.2017 по справі №915/111/17.

Згідно з чинним цивільним і господарським законодавством України, у т.ч. приписами гл.61, 63 ЦК України, зокрема ст.901 ЦК України зобов’язання по оплаті робіт/послуг виникає за умови, якщо такі роботи і послуги реально надавались (виконувались).

Відповідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Послугам обов'язково властиві щонайменше дві ознаки: 1) надання послуги невіддільне від діяльності особи-послугонадавача; 2) корисний ефект такої діяльності не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, а полягає в самому процесі надання послуги. Послугу, можна визначити як різновид об'єктів цивільних правовідносин, що виражається у вигляді певної правомірної операції, тобто у вигляді ряду дій виконавця або у діяльності, що являється об'єктом зобов'язання, яка має нематеріальний ефект, нестійкий речовий результат або уречевлений результат, пов'язаний з іншими договірними відносинами, і яка характеризується властивостями здійсненності, невіддільності від джерела, моментальною споживністю,

Саме дії позивача у вигляді проведення криголамних робіт - є передумовою послуги „Забезпечення проведення криголамних робіт», які мають споживатись в період льодової компанії. Оскільки саме своєчасне, системне та в достатньому обсязі проведення колки криги (криголамних робіт) призводить до наявного результату, який споживає контрагент. Проведення колки криги не входить до обсягу послуг, які сплачуються в складі корабельного збору і саме факт їх проведення відшкодовується за рахунок іншого платежу.

Факт здійснення «проведення криголамних робіт зі сторони порту» є обов’язковою передумовою і підставою виникнення спірного зобов’язання і саме це створює умови для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден в межах акваторії морського порту в період оголошення льодової компанії в порту, оскільки потребує додаткового проведення криголамних робіт понад обсяг послуг які оплачуються корабельним збором.

Відповідно довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 28.03.2018 (т.2 а.с.181), Миколаївського обласного центру з гідрометеорології №31/05-08/156 від 26.03.2018 (т.2 а.с.181), інформаційних довідок капітанів суден (т.2 а.с.31-34), висновку експерта Торгово-промислової палати Миколаївської області №120-508 від 02.05.2018 (т.2 а.с.212, 213), льодового журналу (т.2 а.с.152-159), в період з 03.01.2015 по 27.01.2015 року міцне льодове покриття (припай) в районі зовнішнього рейду Морського порту ОСОБА_1 або льодостав, не утворювались.

Доказів замовлення послуги з колки криги (криголамних робіт) у спірний період, укладання відповідних договорів та проведення на їх підставі оплати відповідних робіт, позивачем суду не надано.

Заходи з безпеки мореплавства, які вживались капітаном порту під час льодової компанії і перелічені позивачем у відповіді на відзив, не можуть бути прийняті як докази з надання «Послуг з забезпечення проведення криголамних робіт», оскільки відповідно п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про морські порти України» функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності.

Відповідно ч.2 ст.14 Закону України «Про морські порти України» нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту.

Відповідно ст.75 КТМ України капітаном морського порту здійснюється державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті.

Державний нагляд (контроль) не є платним, тому вказані позивачем дії капітана морського порту з нагляду за мореплавством у морському порту не можуть вважатись господарською послугою.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем, в порушення ст. 74, 77 ГПК України, не доведено, що він вчинив дії, які спричинили корисний ефект (створили послугу), яка могла бути спожита відповідачем.

За вказаних обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 182, 183, 233, 238, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м.Київ, пр.Перемоги, 14, ідент. код 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, 23, ідент. код 38728444) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” (поштова адреса: 54030, м. Миколаїв вул.Фалєєвська, 9-Б; юридична адреса: 54020, м.Миколаїв, Каботажний спуск, 1, ідент. код 14291113), відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 18 червня 2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва