open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2018 року

справа № 215/954/17(2-а/215/64/17)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.,

суддів: Божко Л.А. Уханенка С.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12.01.2018 року (суддя Квятковський Я.А.) ухвалену в місті Кривий Ріг у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії -,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в якому просив:

-скасувати постанову Відповідача №0407/1 від 10.03.2016 року;

- зобов'язати Відповідача видати постанову про призначення одноразової допомоги, про призначення щомісячних страхових виплат та про донарахування щомісячних виплат за попередні місяці починаючи з 23.03.2015 року.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12.01.2018 року адміністративний позов було задоволено частково. Скасовано постанову №0407/1 від 10.03.2016 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відмову в страхових виплатах та наданні соціальних послуг та зобов'язано Відповідача розглянути заяву ОСОБА_2 від 23.03.2015 року.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що на момент розгляду поданих Позивачем документів, комісією не було встановлено відсотків втрати ним працездатності, у зв'язку з чим були відсутні підстави призначити ОСОБА_2 страхові виплати.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.05.2015 р. ОСОБА_2 звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду з заявою для призначення страхових виплат, але листами від 25.03.2015 та від 29.07.2015 заява була повернута йому.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 вказані дії виконавчої дирекції Фонду визнано противправними та зобов'язано прийняти документи ОСОБА_2 та прийняти рішення по суті його звернення.

01.03.2016 р. 01.03.2016 року Позивач повторно надав до виконавчої дирекції Фонду заяву про призначення страхових виплат.

Постановою відділення виконавчої дирекції ФССНВУ від 10.03.2016 року №0407/1 Позивачу в задоволенні його заяви було відмовлено.

Вказана відмова була обґрунтована тим, що роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку або потерпілим Фонду було подано свідомо неправдиві відомості про страховий випадок, а саме копію з копії МСЕК серії 10ААА №073686 від 23.04.2012 року про встановлення 20% втрати професійної працездатності, який через невідповідність діючому законодавству поданих на розгляд комісії документі 01.06.2012 року профпатологічного МСЕК було вилучено.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаної постанови, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач при винесенні постанови №0407/1 від 10.03.2016 року не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, що свідчить про необхідність його скасування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Згідно ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Приписами ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.

Отже, підставою для нарахування страхових виплат є зокрема подання потерпілою особою свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок.

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 10.03.2016 року №0407/1, підставою для відмови в нарахуванні Позивачу страхових виплат було саме подання Позивачем свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок, а саме надано копію з копії висновку МСЕК серії 10ААА №073686 від 23.04.2012 року про встановлення 20% втрати професійної працездатності, який через невідповідність діючому законодавству поданих на розгляд комісії документів, 01.06.2012 року профпатологічною МСЕК було вилучено.

Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що виходячи з положень ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підставою для відмови у страхових виплатах є подання зокрема постраждалою особою завідомо недостовірних відомостей.

Тобто, при вирішенні питання про відмову у нарахування соціальних виплат, Фонд має належним чином обґрунтувати саме наявність завідомо недостовірних відомостей, тобто відомостей, що не відповідають реальним обставинам справи.

При цьому, зазначення Відповідачем в оскаржуваному рішенні про надання Позивачем копії з копії висновку МСЕК серії 10ААА №073686 від 23.04.2012 року про встановлення 20% втрати професійної працездатності, який через невідповідність діючому законодавству поданих на розгляд комісії документів, 01.06.2012 року був вилучений профпатологічною МСЕК не є належною підставою вважати, що Позивачем було подано свідомо неправдиві відомості про його страховий випадок, оскільки в оскаржуваній постанові Відповідачем не наведено жодних обставин, які б обґрунтовували відсутність у Позивача ступеню втрати професійної працездатності.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», фонд та його робочі органи з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону та інших законів України, взаємодіють з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування шляхом обміну відповідною інформацією, проведення інших заходів з виконання цього Закону.

Отже, виходячи з того, що Відповідачем не було належним чином обґрунтовано в прийнятому ним рішенні підстав, які б свідчили про подання Позивачем недостовірних відомостей про страховий випадок, а зазначено лише про вилучення його висновку МСЕК серії 10ААА №073686 від 23.04.2012 року через невідповідність діючому законодавству поданих на розгляд комісії документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість скасування постанови Відповідача №0407/1 від 10.03.2016 року.

Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В даному випадку, Відповідачем не було надано до суду додаткових доказів та пояснень, які б спростовували висновки суду першої інстанції та свідчити про необхідність скасування його рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12.01.2018 року було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст. 243, ст.308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, 321, 322, КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12.01.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 04.06.2018 року.

Головуючий суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: С.А. Уханенко

Джерело: ЄДРСР 74717172
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку