КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2017 року м.Київ № 810/695/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Вімм-Білль-Данн Україна"

до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Харківській області,

за участю: Харківської місцевої прокуратури № 3

про скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Вімм-Білль-Данн Україна" з позовом до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування пунктів 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 припису провідного інспектора Індустріального районного відділу ГУ ДСНС України у Харківській області майора служби цивільного захисту Прокопенко Р.Г. № 194 від 21.11.2016 відносно філії ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" - «Харківський молочний комбінат» про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.07.2017).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.11.2016 за результатом планової перевірки ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" відповідачем було складено Акт перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 198 та з метою усунення виявлених недоліків - припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 194.

Зокрема, позивач вказує, що у Приписі відповідачем встановлено єдиний для усіх заходів строк їх виконання - 21.12.2016 без урахування характеру цих заходів та об'єму робіт які пропонується вжити ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" . Разом із цим, позивач зауважує, що зазначений припис підприємством було отримано лише 25.11.2016, а тому виконати вимоги припису за 17 робочих днів не вбачалось за можливе.

Таким чином, на думку позивача, відповідачем не було дотримано вимог пункту 26 Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки в часині встановлення строків усунення порушень, зазначених у приписі залежно від виявлених порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Разом із цим, позивач також звертав увагу суду, що філія ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" «Харківський молочний комбінат» не відноситься до категорії цивільного захисту, які продовжують свою діяльність в особливий період, рішення органу виконавчої влади, які закріплюють відповідну категорію також відсутні, філія не є суб'єктом господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, що відносяться до відповідних груп цивільного захисту.

За наведених обставин, позивач стверджує, що філії ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" «Харківський молочний комбінат» захисна споруда не потрібна.

При цьому, зауважив, що захисна споруда про яку зазначається у Приписі не знаходиться у постійній готовності до використання по призначенню та не використовується для господарських, культурних, побутових потреб. Разом з цим, підприємством відповідно до вимог законодавства було розроблено та узгоджено з ГУ МНС України в Харківській області План локалізації та ліквідації аварійних наслідків та ситуацій, який не передбачає використання відповідної захисної споруди для укриття персоналу та будь-якого перебування в ній працівників.

Крім того, позивач зазначає, що захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони) перебуває на безоплатному зберіганні підприємства відповідно до умов договору № 98, укладеного 20.03.2014 із Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Харківській області та узгоджено ГУ МНС України в Харківській області. Таким чином, позивач відповідно до умов вказаного договору несе відповідальність за збереження цього майна у тому стані в якому її було передано, а саме не готовому для використання за призначенням.

У зв'язку з цим, позивач переконаний, що вимоги пунктів 9-15 Припису № 194 є безпідставними та необґрунтованими.

Разом з цим, позивач також вказує про безпідставність пункту 8 оскаржуваного припису, оскільки вимоги пункту 27 Постанови КМУ «Про затвердження положення про організацію оповіщення зв'язку у надзвичайних ситуаціях», на який посилається відповідач не відповідають положенням Кодексу цивільного захисту України, який має вищу юридичну силу.

Позивач також не погоджується і з пунктом 9 оскаржуваного припису, оскільки норми закону, на які посилається відповідач, а саме: 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України не визначає конкретних заходів, які необхідно здійснити для утримання споруди в режимі готовності для використання і що собою передбачає даний режим в частині вимог до захисної споруди, а п.4.3.1 Наказу № 557 взагалі не передбачає використання захисної споруди, що говорить одночасно про необґрунтованість зазначених вимог та не можливість їх виконання.

Крім цього, позивач вказує, що вимоги щодо ведення документації зазначеної у пункті 10 оскаржуваного припису є також необґрунтованими, оскільки форма їх ведення та зміст не визначено законодавством.

Разом з цим, позивач зауважує, що виконання пункту 11 передбачає придбання майна підприємством для поміщення його в захисній споруді, що суперечить зобов'язанням відповідно до договору № 98 від 20.03.2014 та при цьому, відповідачем не вказується яке саме майно відсутнє. Виконання пункту 12, 13, 15 Припису також суперечить умовам договору № 98 від 20.03.2014, оскільки передбачають проведення ремонтних робіт, а також капітального ремонту спеціального обладнання та споруди в цілому, у той час, як ПрАТ наділений виключним правом зберігання цього майна.

Позивач також вважає, що пункт 14 Припису (щодо забезпечення у споруді запасу питної води) виконати неможливо, у зв'язку з тим, що для захисної споруди не визначено хто, в якій кількості та за яких умов повинен там укриватися.

Враховуючи викладене, позивач переконаний що припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 194 від 21.11.2016 є незаконним, винесеним необґрунтовано, всупереч дійсним обставинам справи та чинному законодавству.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/695/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Під час судового розгляду справи, суд ухвалою від 25.06.2017 залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Харківській області.

Разом із цим, 14.04.2017 до суду надішла заява Харківської місцевої прокуратури № 3 про вступ у справу.

У даній заяві прокурор вказує, що він вступає у розгляд справи в інтересах держави в особі Головного управління ДСНС у Харківській області, яке є територіальним органом ДСНС, уповноваженим, у тому числі на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобіганню їх виникненню. Крім того, ДСНС здійснюється державний нагляд (контроль) за додерженням та виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту на відповідній території.

Прокурор у заяві про вступ у справу також вказує, що скасування оскаржуваного припису не відповідає умовам сьогодення, протирічить вимогам чинного законодавства та умовам договору зберігання № 98 від 20.03.2014 та може завдати суттєвої шкоди інтересам держави.

У свою чергу, по суті позовних вимог прокурор зазначив, що за результатами перевірки проведеної у серпні 2015 року на адресу керівника ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» та керівника філії ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» Орджонікідзевським РВ у м. Харкові ГУ ДС НС в Харківській області було припис № 99 від 25.08.2015 про усунення порушень, виявлених під час перевірки шляхом приведення сховища № 77039 у готовність до використання за призначенням.

Водночас, в ході чергової планової перевірки посадовими особами Головного управління ДСНС у Харківській області було встановлено, що станом на 21.11.2016 вказані вимоги припису № 99 від 25.08.2015 суб'єктом господарювання не виконано.

З огляду на зазначене, прокурор зауважує, що оскільки позивачем не було виконано вимоги припису від 25.08.2015 № 99 ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна», то вказаний об'єкт цивільного захисту знаходиться у незадовільному для укриття населення стані, що й було встановлено в ході перевірки, проведеної у листопаді 2016 року, якою виявлено ті ж самі порушення.

Отже, прокурор переконаний, що за наслідками перевірки, з метою приведення сховища №77039 у готовність до використання за призначенням відповідачем було правомірно внесено припис №194 від 21.11.2016 про усунення порушень, виявлених під час перевірки.

З урахуванням викладеного, Харківська місцева прокуратура № 3 вважає позовні вимоги ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» незаконними та необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідач адміністративного позову не визнав та 15.03.2017 надав до суду письмові заперечення на позовну заяву відповідно до змісту яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів заперечень зазначив, що на балансі ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" знаходиться захисна споруда цивільної оборони - протирадіаційне укриття № 77039. При цьому, згідно умов договору № 98 від 20.03.2014 позивач прийняв на себе зобов'язання щодо виконання функції зберігання цього майна. У свою чергу, відповідно до вимог статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється саме балансоутримувачами за рахунок власних коштів, незалежно від того чи увійшли вони до статутних капіталів суб'єкта господарювання під час приватизації корпоратизації чи ні. А згідно з приписами пункту 3 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого Постановою КМУ від 25.03.2009 № 253 керівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та господарювання, на балансі яких знаходяться захисні споруди, забезпечують їх належний технічний стан і готовність до укриття населення.

Таким чином, відповідач наголошує, що законодавством чітко передбачено вимоги щодо утримання захисних споруд, на балансі яких вона знаходиться, та обов'язок балансоутримувача утримувати захисну споруду у готовності до використання за призначенням.

Разом із цим, відповідач також звертав увагу суду, що порушення які позивач вважає протиправними мають нормативно-правове обґрунтування, яке зафіксовано у Приписі з посиланням на відповідний нормативно-правовий акт.

Крім того, відповідач також зазначає, що всі порушення, які зафіксовані у приписі № 194 від 21.11.2016 р. у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей.

Враховуючи викладене, відповідач стверджує, що перевірка була проведена Індустріальним РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області з додержанням всіх вимог, встановлених чинним законодавством України.

Таким чином, виходячи зі змісту положень Кодексу цивільного захисту України, Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого постановою Уряду від 25.03.2009 № 263, наказу МНС України від 09.10.2006 № 653 відповідач вважає, що керівництвом ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» було допущено свідому бездіяльність щодо утримання сховища у належному стані, шо в реаліях сьогодення, не може бути залишено без відповідного реагування, оскільки створюється загроза для життя та здоров'я цивільного (мирного) населення через неможливість їх утримання у разі військової (терористичної) небезпеки.

За наведених обставнин, відповідач стверджує, що оскаржуваний припис було прийнято Індустріальним РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області на підставі, в межах повноважень та у спосіб встановлені вимогами чинного законодавства, а також з метою забезпечення дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зокрема шляхом приведення сховища № 77039 у готовність до використання за призначенням.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, надав додаткові письмові пояснення (від 27.04.2017, 11.07.2017, 15.11.2017) та просив позов задовольнити.

Наголошував, що утримання передбачає собою вчинення дій щодо підтримки першочергового стану споруди в належному стані, та при цьому, захисна споруда станом на час її передачі на зберігання вже потребувала капітального ремонту та не була готова для використання. У свою чергу, проведення капітального ремонту захисної споруди визначають поняття будівництва захисної споруди, і жодним чином не відноситься до визначення щодо утримання.

Представник позивача також зауважив, що філія ПрАТ «Вімм-Білль-Данн Україна»-«Харківський молочний комбінат» неодноразово зверталась до власника захисної споруди - Фонду державного майна України з проханням про обстеження технічного стану та списання захисної споруди, або передачі його іншому баласноутримувачу. Проте, дане питання так і не було вирішено власником майна.

Підприємством також неодноразово направлялись запити на адресу органів ДСНС та ФДМ щодо організацій, які мають ліцензію на виконання робіт з обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій будівель, однак, відповіді на вказані запити надано не було.

Разом з цим, звертав увагу суду, що на даний момент відсутня інформація про включення захисної споруди № 77039 до фонду захисних споруд, а також є невизначеним коло осіб, які потребують укриття у цій споруді.

Крім того, представник позивача зазначає, що пункт 9 оскаржуваного припису не містить детального опису та заходів, які повинен вчинити позивач у зв'язку з чим даний пункт припису є необґрунтованим та таким, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, у судовому засіданні представник позивача наголошував на тому, що філією ПрАТ «Вімм-Білль-Данн Україна»-«Харківський молочний комбінат» дотримано вимоги законодавства у частині цивільного захисту та техногенної безпеки, а вимоги пунктів 9-15 Припису № 194 є необґрунтованими та такими, що не враховують усіх обставин.

У судовому засіданні 15.11.2017 позивач підтримав доводи викладені у позовній заяві, заяві про зміну (уточнення) позовних вимог, а також додаткових письмових поясненнях та просив позов задовольнити.

Інші учасники судового процесу, явку уповноважених представників до суду не забезпечили та будь-яких заяв або клопотань до суду не надали. При цьому, судом встановлено, що про дату, час та місце розгляду справи прокурор, відповідач та третя особа були повідомлені належним чином та у передбачений законодавством строк.

З огляду на зазначене, заслухавши пояснення представника позивача та враховуючи відсутність потреби у заслуховуванні свідка, експерта, спеціаліста, керуючись приписами статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд протокольною ухвалою вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.10.2016 на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку проведення (планових) позапланових перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом МВС України від 02.11.2015 № 1337, «Плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на

2016 рік», наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.08.2016 № 1343 «Про внесення змін до плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік», розпорядження Кабінету

Міністрів України від 06.04.2016 № 269-р «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2016 рік» Індустіальним районним відділом у м.Харкові ГУ ДСУ НС у Харківській області було прийнято наказ № 43 «Про проведення планових перевірок», а саме: суб'єктів господарювання та перевірки установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (їх територіальних органів), місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, а також будівель, приміщень, споруд, що перебувають у власності (користуванні) цих установ або організацій, згідно додатку (а.с.52-53). У пункті 28 додатку до цього Наказу визначено провести відповідну перевірку ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" у період з 01.11.2016 по 21.11.2016 (а.с.54)

19.10.2016 відповідно до частини 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності» Індустріальним РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області було видане та надіслане позивачу повідомлення за № 310-893 про проведення планової перевірки (а.с.7).

На виконання наказу № 43 від 03.10.2016 та відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності» Індустріальним РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області було оформлено посвідчення від 01.11.2016 № 297 на проведення планової перевірки філії ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" - Харківський молочний комбінат» розташованої за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149 у період з 01 листопада 2016 по 21 листопада 2016 (а.с.8).

За результатом вказаної перевірки 21.11.2016 посадовою особою відповідача було складено Акт № 198 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (а.с.9-16).

Зі змісту даного Акта вбачається встановлення 15 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

На підставі висновків зазначених у Акті перевірки від 21.11.2016 № 198 Індустріальним РВ у м. Харкові ГУ ДСНС України у Харківській області у відповідності до вимог пункту 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» філії ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" - Харківський молочний комбінат» було винесено припис № 194 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки з метою усунення недоліків, які були виявлені під час планової перевірки.

Водночас, не погоджуючись із пунктами 9-15 вказаного припису суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V, держаний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Приписами частини 4 статті 4 вказаного Закону передбачено, що орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на проведення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час державного нагляду (контролю).

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 № 1052

Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

У свою чергу, Кабінетом Міністрів України розпорядженням № 48-р від 26.01.2015 надано дозвіл Державній службі з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та її територіальним органам разом з місцевими органами виконавчої влади на проведення перевірок стану готовності пунктів управління, захисних споруд та наявності планів цивільного захисту на особливий період і планів реагування на надзвичайні ситуації, з метою усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, спрямованої, у т.ч. на забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо з питань підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров'я у разі військової агресії.

Приписами статті 5 Закону № 877-V передбачено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб'єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб'єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб'єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Згідно з приписами статті 7 вказаного Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити відомості встановлені частиною 6 даної норми.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Як було зазначено судом, позивач не погоджуючись із пунктами 9-15 прийнятого відповідачем припису звернувся до суду із даним позовом.

Таким чином, судом вирішується вказаний спір в межах заявлених позовних вимог.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки та пунктів 9-15 оскаржуваного припису в ході проведення перевірки посадовою особою відповідача було встановлено такі порушення:

9) пункт 4.3.1 Наказу МНС України № 557 від 15.08.2007 «Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, у зв'язку з чим позивача зобов'язано усунути дане порушення шляхом проведення заходів утримання захисної споруди цивільного захисту у режимі готовності до використання за призначенням;

10) статті 32 Кодексу цивільного захисту України, а також додаток 14 Наказу № 653 від 09.10.2006. Позивача зобов'язано усунути дане порушення шляхом організації ведення відповідної документації утримання захисної споруди, а саме: щорічного акту огляду санепідстанцією ємкостей для питної води та щоквартальної довідки про перевірку захисної споруди на герметичність;

11) Наказу № 653 від 09.10.2006 на усунення якого позивача зобов'язано захисну споруду укомплектувати необхідним майном на розрахункову кількість осіб, що укриваєютья, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди;

12) Таблиці 2 Наказу № 653 від 09.10.2006. Зазначене порушення має бути усунуто позивачем шляхом проведення у повному обсязі технічного обслуговування та ремонту спеціального обладнання захисної споруди;

13) пункту 2.13 Наказу № 653 від 09.10.2006, яке позивач зобов'язаний усунути шляхом поновлення гідроізоляції захисної споруди, яка забезпечує захист захисної споруди від поверхневих і ґрунтових вод;

14) пункту 2.2.3. Наказу № 653 від 09.10.2006, яке позивач зобов'язаний усунути шляхом передбачення запасу питної води (не оновлюється) у ємкостях з розрахунку 3 л/д на одну особу, що укривається;

15) пункту 2.2.1 Наказу № 653 від 09.10.2006, яке позивач зобов'язаний усунути шляхом здійснення заходів перевірки справності систем вентиляції (не рідше одного разу на рік) шляхом перевірки справності вентиляторів припливних і витяжних систем, фільтрів-погляиначів, регенеративних установок герметичних клапанів,герметичних з'єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів і проти вибухових пристроїв.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує про те, що захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони) (про яку вказується у даних пунктах припису) перебуває на безоплатному зберіганні підприємства, а тому останній не має взагалі будь- якого обов'язку щодо утримання захисної споруди у готовності до використання за призначенням.

Як вбачається з матеріалів справи, було встановлено в ході проведення перевірки та підтвердили учасники справи 20.03.2014 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" було укладено договір № 98 про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) № 77039 (а.с.25-26).

Відповідно до умов вказаного договору орган управління передає, а зберігач (ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна") приймає на себе зобов'язання щодо зберігання об'єкту державного майна вбудованої захисної споруди цивільної оборони № 77039, інв. № 010018, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149. Склад, балансова (залишкова) вартість та стан якого, визначається в Акті приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору.

Разом з цим, у пункті 2.1.2 сторони узгодили, що зберігач зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання та утримання майна протягом строку зберігання.

Згідно з приписами 2.2.2. Договору зберігач має право приймати рішення з питань утримання, відновлення та ремонту майна, якщо вони не суперечать вимогам цього договору та вимогам та вимогам нормативно правових документів.

Зберігача повідомлено про усі властивості переданого йому майна, особливості зберігання та утримання (пункт 3.5. Договору).

Зберігач несе відповідальність за збереження, утримання та цілісність майна з моменту передачі майна на зберігання і до моменту його повернення органу управління (пункт 3.5. Договору).

Зі змісту Акта приймання-передачі за договором про безоплатне зберігання захисної споруди від 20.03.2014 № 98 вбачається, що орган управління майном - Регіональне відділенням Фонду державного майна України по Харківській області передав на строкове безоплатне зберігання, а зберігач - ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" прийняв на безоплатне зберігання майно, яке не увійшло при приватизації до статутного капіталу ВАТ «ХМК» і є державним майном, а саме захисну споруду № 77039 інв. № 010018 загальною площею 1044,0 кв.м. та загальним об'ємом 4899 куб.м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149. Дана споруда 2 класу, була введена в експлуатацію у 1973 році та розрахована для укриття 600 осіб. Водночас, була передана зберігачу у «не готовому» для використання за призначенням стані (а.с.27).

Судом встановлено, що вказаний договір діє до повного або дострокового виконання сторонами своїх зобов'язань (а.с.28, 29).

Таким чином, судом встановлено, що вказана захисна споруда цивільної оборони -протирадіаційне укриття № 77039 перебуває на балансі ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна", що у свою чергу, не заперечується і самим підприємством.

У свою чергу, відповідно до приписів пункту 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи у відповідь на звернення позивача від 15.06.2015 № 331 щодо вирішення питань, пов'язаних зі списанням або передачею захисної споруди № 77039 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області було повідомлено ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна", що вирішення питань шодо організації та проведення списання захисної споруди здійснює її балансоутримувач. Регіональне відділення не є суб'єктом господарювання, тому видатків на фінансування витрат з утримання або списання державного майна, яке не ввійшло до статутних капіталів господарських товариств, йому не передбачено. Крім того, позивачу було роз'яснено, що на теперішній час відсутні підстави для прийняття рішення щодо передачі захисної споруди №77039 іншому балансоутримувачу (а.с.107).

Разом із цим, на лист позивача від 14.04.2015 № 216 щодо подальшого утримання захисної споруди № 77039, яка не увійшла в процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ «Харківський молочний комбінат» та на теперішній час обліковується на балансі філії ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» - «Харківський молочний комбінат» Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області було надано відповідь наступного змісту: «Зазначена у Вашому листі захисна споруда № 77039 є об'єктом цивільної оборони, що не ввійшов в процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ «Харківський молочний комбінат», яке було створене відповідно до наказу регіонального відділення від 18.05.1995 року №334-П шляхом перетворення орендного підприємства «Харківський молочний комбінат у відкрите акціонерне товариство.

На виконання вимог діючого законодавства при приватизації державних підприємств об'єкти цивільної оборони (у т.ч. захисні споруди) виключалися з переліку майна підприємств, шо підлягали приватизації, та передавалися в установленому порядку його правонаступникові на відповідальне зберігання.

Регіональне відділення, як суб'єкт управління об'єктами державної власності приймає рішення про подальше використання державного майна, яке не ввійшло до статутних капіталів господарських товариств в процесі приватизації у відповідності до норм діючого законодавства. Згідно з п. 1.4. «Положення про управління державним майном, яке не ввійшло до статутних фондів господарський товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі», затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України 19.05.1999 №908/68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за: №414/3707, стосовно захисних споруд, які не увійшли в процесі приватизації до статутних капіталів господарських товариств та залишились на їх балансах, передбачено лише два способи подальшого управління: укладання договору зберігання та списання (у відповідності до вимог Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони, затвердженої Постановою КМУ № 567 від 08.04.1999, зі змінами та доповненнями). Діюче на теперішній час законодавство передбачає зобов'язання балансоутримувача щодо утримання захисної споруди відповідно до Будівельних норм і правил «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд ЦО та їх утримання» та повну відповідальність господарського товариства за її збереження. Також, слід зазначити, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 253 від 25.03.2009 забезпечення утримання та збереження функціонального призначення захисних споруд цивільної оборони здійснюється їх балансоутримувачами за рахунок власних коштів.

Враховуючи викладене вище, пропонуємо вжити відповідних заходів для відновлення функціональних властивостей захисної споруди № 77039 у відповідності до вимог діючого законодавства та повідомити про них регіональне відділення.» (а.с.108).

У відповіді на лист позивача № 535 від 14.11.2015 з проханням повідомити про організації, які мають повноваження для проведення експертної оцінки стану, визначенню обсягів робіт та виконання розрахунків необхідних витрат на фінансування заходів для відновленню функціональних властивостей захисної споруди № 77039 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області в черговий раз було роз'яснено позивачу, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 253 від 25.03.2009 забезпечення утримання та збереження функціонального призначення захисних споруд цивільної оборони здійснюється їх балансоутримувачами за рахунок власних коштів. При цьому, балансоутримувач в ринкових умовах економіки вільний у виборі виконавців робіт, проведення яких необхідно для усунення недолік та забезпечення належного технічного стану захисної споруди ЦЗ (а.с 109).

Крім того, судом встановлено, що на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України, затвердженого наказом МНС України від 25.05.2012 № 863, розпорядження Кабінету міністрів України від 26.01.2015 № 48-p, наказу МНС України від 09.10.2006 № 653 «Про затвердження Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час», доручення ДСНС України від 29.01.2015 № 02-1241/262 «Про здійснення перевірок» Орджонікідзевським районним відділом ГУ ДСУНС у Харківській області було прийнято 17.02.2015 наказ за № 82 «Про проведення позапланових перевірок об'єктів, а саме пунктів управління і захисних споруд згідно додатку (а.с.51).

12.08.2015 згідно з розпорядженням КМУ від 14.05.2015 № 476-р "Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2015 Орджонікідзевським районним відділом ГУ ДСНС України у Харківській області було видано наказ № 152 та посвідчення № 148 на проведення позапланової перевірки філії ПАТ "Вімм-Білль-Данн"- "Харьківський молочний комбінат", розташований за адресою: вул Роганська,149, м.Харків.

Результати вказаної перевірки оформлено Актом № 100 від 25.08.2015.

На підставі вказаних висновків Акта перевірки та, зокрема, з метою приведення сховища № 77039 у готовність до використання за призначенням контролюючим органом було винесено припис № 99 від 25.08.2015 про усунення порушень, виявлених під час перевірки, а саме:

провести заходи щодо утримання захисних споруд цивільного захисту у режимі готовності до використання за призначенням;

організувати ведення відповідної документації утримання захисної споруди;

укомплектувати необхідним майном на розрахункову кількість осіб, що укриваються відповідно до переліку майна необхідного для укомплектування захисної споруди;

привести технічне обслуговування та ремонт спеціального обладнання захисних споруд;

поновити гідроізоляцію захисної споруди, яка забезпечує захист захисної споруди від поверхневих і ґрунтових вод;

передбачити у захисних спорудах запас питної води;

здійснити заходи щодо перевірки справності систем вентиляції.

Вказані обставини були встановлені судом під час розгляду адміністративної справи № 810/4777/15 за позовом ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" до ГУ ДСУ НС у Харківській області про скасування припису № 99 від 25.08.2015.

Водночас, постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Зазначене рішення суду набрало законної сили 18.08.2016.

Тобто, з наведенного вбачається, що приписом № 99 від 25.08.2015 позивача вже було зобов'язано усунути відповідні порушення, про які зазначається в оскаржуваному приписі № 194 від 21.11.2016.

Проте, як вказують прокурор та відповідач, а позивач не спростовує, відповідні вимоги припису № 99 від 25.08.2015 ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" станом на момент проведення перевірки 01.11.2016 та до теперішнього часу не виконані.

Отже, судом встановлено, що починаючи, зокрема, з серпня 2015 позивач був обізнаний про необхідність приведення у відповідність до норм законодавства захисної споруди № 77039 та утримання її у стані готовності до використання.

Таким чином, доводи позивача про те, що ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" не наділений повноваженнями проводити будь-які роботи з відновлення стану захисної споруди та не має обов'язку її утримання у стані готовому до використання, оскільки даний об'єкт нерухомого майна було передано на зберігання у стані не готовому до використання та має бути повернено у тому стані, що й передавалось, з урахуванням нормативного зносу, не приймаються судом до уваги з огляду на їх безпідставність.

При цьому, суд зауважує, що звернення позивача до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з проханням повідомити про організації, які мають повноваження для проведення експертної оцінки стану, визначенню обсягів робіт та виконання розрахунків необхідних витрат на фінансування заходів для відновленню функціональних властивостей захисної споруди № 77039 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області свідчить про те, що позивачем фактично визнавався обов'язок щодо утримання даної споруди у стані готовності до використання.

Таким чином, враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач зобов'язаний утримувати захисну споруду цивільного захисту у режимі готовності до використання за призначенням.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог пунктів 5-7 статті 32 Кодексу цивільного захисту порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України. Проектування, будівництво, пристосування і розміщення захисних споруд та об'єктів подвійного призначення здійснюються згідно з нормами, які розробляються відповідно до Закону України "Про будівельні норми". Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

На виконання статті 28 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" та з метою встановлення єдиних вимог щодо утримання засобів колективного захисту населення у мирний час було Наказом МНС України № 557 від 15.08.2007 було затверджено Інструкцію щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час.

Відповідно до приписів пункту 4.3.1. Наказу МНС України № 557 від 15.08.2007 «Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях» забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту здійснюється відповідно до Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200.

У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» передбачено забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами радіаційного та хімічного захисту у разі застосування ядерної та інших видів зброї масового знищення проти України в умовах воєнного стану або у разі виникнення надзвичайної ситуації на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах господарювання в умовах мирного стану.

Таким чином, вимоги пункту 9 оскаржуваного припису є правомірними, оскільки вказаними нормами законодавства на позивача, як балансоутримувача захисної споруди покладено обов'язок забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами радіаційного та хімічного захисту.

Як вбачається зі змісту пункту 10 припису № 194 позивача зобов'язано організувати ведення відповідної документації утримання захисної споруди, оскільки відсутні щорічний акт огляду санепідстанцією ємкостей для питної води та щоквартальної довідки про перевірку захисної споруди на герметичність.

Суд зазначає, що у додатку № 15 до Інструкції визначено перелік документації, яка повинна бути заведена для забезпечення належного стану утримання захисної споруди. Зокрема, цим додатком передбачено, що щорічний акт огляду санепідстанцією ємкостей для формування питної води та щоквартальної довідки про перевірку захисної споруди на герметичність повинен зберігатись у столі командира.

Водночас, перевіркою було встановлено відсутність на підприємстві позивача вказаних документів. У ході розгляду справи позивачем даного факту не спростовано та відповідних документів суду не надано.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги пункту 10 Припису № 194 від 21.11.2016 є правомірними, а тому скасуванню не підлягають.

Додаток 10 до Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час містить перелік майна, необхідного для укомплектування захисної споруди.

У свою чергу, як було встановлено судом, відповідно приписів пункту 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту, а також пунктів 2.1.2 та 2.2.2. Договору № 98 від 20.03.2014 позивач зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання та утримання майна протягом строку зберігання, в тому числі, у разі необхідності, має право приймати рішення з питань утримання, відновлення та ремонту майна.

Таким чином, вимоги контролюючого органу викладені у пункті 11 припису щодо необхідності укомплектування захисної споруди необхідним майном на розрахункову кількість осіб, що укриваються, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування такої споруди є правомірними та обґрунтованими.

Улаштування і обслуговування захисних споруд цивільної оборони визначені розділом 2 Інструкції, пунктом 2.5 якого передбачено, що періодичність проведення технічного обслуговування та ремонту спеціального обладнання захисних споруд наведена у таблиці 2.

У свою чергу, доводи позивача про те, що виконання вказаних вимог передбачає проведення ремонтних робіт, що суперечить зобов'язанням позивача відповідно до Договору № 98 не приймаються судом до уваги, оскільки умовами договору позивачу надано право приймати рішення з питань утримання, відновлення та ремонту майна, якщо вони не суперечать вимогам цього договору та вимогам та вимогам нормативно правових документів.

Таким чином, судом не встановлено підстав для визнання протиправним та скасування пункту 12 Припису.

Безпідставними є вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування пунктів 13,15 Припису № 194 від 21.11.2016, оскільки в обґрунтування цих вимог позивач посилається виключно на те, що проведення капітального ремонту інженерно-технічного обладнання та споруди в цілому суперечить умовам Договору № 98

Разом із цим, суд також зазначає про безпідставність доводів позивача про те, що для даної захисної споруди не визначено хто, в якій кількості та за яких умов має укриватися, оскільки в Акті приймання-передачі за Договором № 98 від 20.03.2014 наведено характеристику переданої на зберігання захисної споруди, зокрема, місткість - 600 чоловік.

Будь-яких інших доводів в обґрунтування вимоги про скасування пункту 14 Припису позивачем не вказано.

Отже, підстави для визнання протиправним та скасування даного пункту припису - відсутні.

Таким чином, судом не встановлено жодної підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних позивачем пунктів 9-15 Припису № 198 від 21.11.2016.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.

Разом з цим, позивачем не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про неправомірність дій суб'єкта владних повноважень та прийнятого оскаржуваного розпорядчого документу, а також не спростовано доводів відповідача, у зв'язку з чим, не доведено суду обґрунтованості позовних вимог.

У свою чергу, відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено суду з посиланням на вимоги чинного законодавства, що орган діяв у порядку, у спосіб та на підставі закону.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно прийнято припис від 21.11.2016 № 194 та скасування підстави для його скасування, зокрема в частині пунктів 9-15 - відсутні.

Відповідно до частини другої статті 94 кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем не понесено судових витрат, судові витрати стягненню на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.