ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/2201/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Ткач І.В.

за участю секретаря: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Дідиченко М.А., судді: Сітайло Л.Г., Руденко М.А.)

від 17.01.2018

у справі №911/2201/17

за позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агрома",

Комунального підприємства "Бюро державної інвентаризації" Петропавлівсько- Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії,

за участю представників учасників справи:

від позивача - ОСОБА_4;

від відповідача 1 - Бартман Ю.Д.;

від відповідача 2 - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агрома" (далі - ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома") та Комунального підприємства "Бюро державної інвентаризації" Петропалівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 9 від 10.10.2006 та зобов'язання скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома".

1.2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилається на те, що 14.06.2017 він дізнався про проведені 10.10.2006 загальні збори учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", за участю двох інших учасників: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на яких було прийнято рішення про виключення позивача зі складу учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома". Під час проведення спірних загальних зборів було порушено права позивача як учасника товариства та порядок скликання зборів, оскільки його не було повідомлено про проведення загальних зборів учасників товариства, не було повідомлено про порядок денний вказаних зборів та не було надано можливості ознайомитися з документами, винесеними до порядку денного зборів. Крім того, рішення загальних зборів щодо виключення/примусового виходу позивача з числа учасників товариства через "перешкоджання позивачем досягнення мети товариства та невиконання ним обов'язків учасника, які випливають зі ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", позивач вважає необґрунтованим.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 18.10.2017 позов ОСОБА_4 задоволено повністю, визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", оформлене протоколом №9 від 10.10.2006, зобов'язано Комунальне підприємство "Бюро державної інвентаризації" Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", здійснену на підставі рішення загальних зборів ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", оформленого протоколом № 9 від 10.10.2006.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено повністю.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- 05.11.2003 між КСП "Агрофірма "Київська" (продавець) та ОСОБА_8 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (оплатної уступки) корпоративних прав з КСП "Агрофірма "Київська", відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити корпоративні права. Під корпоративними правами розуміється сплачена частка (пай) статутного фонду ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" у розмірі 18 %, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Номінальна вартість частки, визначеної в п. 1.1. договору, становить 87 602, 00 грн;

- рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", оформлених протоколом № 5 від 10.11.2003 було, зокрема, виключено КСП "Агрофірма "Київська" зі складу учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" у зв'язку з поданою заявою та надано згоду ОСОБА_4 на вхід до складу учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" при умові внесення до статутного фонду ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" частини внесків вибувшого учасника КСП "Агрофірма "Київська" загалом на суму тридцять дві тисячі триста дев'яносто вісім гривень в строк до 01.05.2004; затверджено зміни до статуту та угоди про подальшу діяльність ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома";

- на підставі протоколу № 5 від 10.11.2003 було затверджено угоду про подальшу діяльність ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" (нова редакція), відповідно до якої сторони дійшли згоди про встановлення статутного капіталу в розмірі 500 000 грн, з яких частка позивача припадала в розмірі 24%, що складає 120 000 грн;

- рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", оформлених протоколом № 9 від 10.10.2006, було, зокрема, вирішено виключити ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" та доручити директору ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" за участю учасників підготувати для затвердження і підписання учасниками на наступних зборах нову редакцію статуту Товариства, яка передбачає зміни у складі учасників. Рішення загальних зборів в цій частині мотивоване тим, що ОСОБА_4 не з'явився на збори учасників товариства, які скликалися в установленому порядку на 11.07.2005 та 31.08.2005, а також на поточні збори, не вніс в повному обсязі свій внесок до статутного капіталу товариства, який передбачений в Угоді про подальшу діяльність товариства від 29.12.2003, блокує своєю бездіяльністю можливість прийняття та реалізації рішень, пов'язаних з внесенням змін до установчих документів;

- згідно з п. 5.9 Статуту ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", в редакції, яка діяла на момент виключення ОСОБА_4 зі складу учасників, учасник товариства, що не виконує обов'язки взяті на себе стосовно товариства, або який заважає своїми діями досягнення мети товариства, може бути виключений з товариства на підставі прийнятої ухвали зборів, або опитування учасників товариства. При цьому учасник (його представник) у голосуванні (опитуванні) участі не бере;

- пунктом 5.10 Статуту ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", в редакції, яка діяла на момент виключення ОСОБА_4 зі складу учасників, учасник товариства, що не сплатив внески до статутного фонду на протязі одного року в повному розмірі автоматично на зборах учасників чи шляхом опитування виключається з числа учасників товариства. При цьому його участь у зборах є необов'язковою;

- при голосуванні були присутні та голосували учасники Товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які в сукупності володіють 76%;

- рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", оформлених протоколом № 10 від 28.11.2006, було вирішено затвердити нову редакцію статуту Товариства;

- 04.04.2007 року за записом № 13391050002001056 було проведено державну реєстрацію змін до статуту ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", які були затвердженні загальними зборами учасників (протокол № 10 від 28.11.2006), що підтверджується статутом відповідача в редакції від 2006 року.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що неотримання ОСОБА_8 відповідних надісланих ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" та в тому числі в особі учасника ОСОБА_6 поштових відправлень, свідчить про необізнаність позивача як з проведенням загальних зборів, так і з їх рішенням. Окрім того, наведене в спірному рішенні загальних зборів твердження про невиконання обов'язків, що перешкоджає діяльності товариства та досягненню його цілей, блокування своєю бездіяльністю можливості прийняття та реалізації рішень, пов'язаних з внесенням змін до установчих документів, є необґрунтованим і не може бути підставою для виключення позивача з учасників товариства. Так, умови Угоди про подальшу діяльність товариства від 29.12.2003 стосувались загального розміру статутного капіталу і розподілу часток, при цьому не визначали чіткого розміру, який мали внести учасники з врахування вже сплачених часток (в тому числі і правопопердником позивача КСП «Агрофірма «Київська»). При цьому про збільшення статутного капіталу та перерозподіл часток, наведеного в угоді, рішення загальних зборів не приймалось і відповідні зміни в установленому порядку не внесені до Статуту товариства. З врахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що невиконання мов Угоди щодо збільшення статутного капіталу та довнесення часток учасниками не стосується порушення саме корпоративних прав. Крім того, відповідачем, ні в спірному рішенні загальних зборів, ні у відзиві не зазначено та не обґрунтовано, який саме розмір внеску не сплачено позивачем, тому відповідні твердження є необґрунтованими. Щодо посилання відповідача на несплату позивачем наведеної в гарантійній заяві суми 88 000 грн, відповідні зобов'язання, які не затверджені загальними зборами і не відображені в Статуті Товариства, не стосуються корпоративних відносин.

2.5. Також суд першої інстанцій вказав про те, що участь в загальних зборах є правом, а не обов'язком учасника, і відсутність учасника на загальних зборах не є порушенням і не може бути підставою для виключення позивача з учасників Товариства.

2.6. Щодо поданої відповідачем заяви про застосування позовної давності, місцевим господарським судом зазначено, що оскільки позивач, хоча і повідомлявся про проведення спірних загальних зборів, однак відповідні повідомлення не отримував, він не може вважатись своєчасно обізнаним з проведенням загальних зборів та прийнятим рішенням. Крім того, спірне рішення та зміни до Статуту не були своєчасно зареєстровані відповідачем, згідно наявних у позивача витягів з ЄДРПОУ, станом на 05.01.2009 та 23.06.2009, він був у складі учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома". У зв'язку з чим, у позивача не було підстав сумніватись щодо перебування у складі Товариства. Посилання відповідача на неодноразові повідомлення позивача про прийняте рішення не підтверджені жодними доказами.

2.7. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову в позові виходив з такого:

- головою зборів ОСОБА_6 відповідно до п. 6.2. статуту було повідомлено ОСОБА_4 про чергові збори учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", які призначені на 10.10.2006 о 8:00 за адресою с. П.П. Борщагівка, вул. Дачна, ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" та вказано порядок денний питань, оголошених до розгляду, зокрема, про виключення із складу учасників ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" ОСОБА_4 Вказане повідомлення було надіслано 02.09.2006 на адресу ОСОБА_4, яка була зазначена ним в змінах та доповненнях № 2 до статуту ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком, однак повернута на адресу ОСОБА_6 у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Адреса, на яку відправлялась кореспонденція ОСОБА_4, була зазначена позивачем у договорі купівлі-продажу (оплатної уступки) корпоративних прав, угоді про подальшу діяльність ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" та в змінах і доповненнях № 2 до статуту ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома". Доказів того, що позивачем було змінено місце реєстрації чи місце проживання, яке було зазначено останнім у наведених вище документах та повідомлення відповідача про таку зміну матеріали справи не містять. В матеріалах справи міститься паспорт ОСОБА_4, з якого вбачається, що лише з 20.05.2009 місцем проживання позивача зареєстровано АДРЕСА_2. З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фіскальний чек про надіслання 02.09.2006 цінного листа на ім'я ОСОБА_4, свідчить про те, що позивача було належним чином повідомлено про час, місце та дату проведення загальних ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома". При цьому, ані Закон України "Про господарські товариства", ані статут ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" не містять обов'язкової вимоги про отримання учасником повідомлення про скликання зборів, лише статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що про проведення загальних зборів товариства повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Ця норма Закону відповідачем була дотримана шляхом належного надсилання позивачу кореспонденції на адресу, яку він зазначив у договорі купівлі-продажу (оплатної уступки) корпоративних прав, угоді про подальшу діяльність ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" та в змінах і доповненнях № 2 до статуту ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома". Відтак, посилання ОСОБА_4 на неналежне повідомлення його про проведення загальних зборів судом апеляційної інстанції відхилено як безпідставне. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 21.10.2015 у справі № 3-928гс15;

- з посиланням на статтю 144 Цивільного кодексу України та рішення Конституційного суду України від 05.02.2013 № 1-рп/2013 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що формування статутного капіталу, а саме внесення вкладів у розмірі, передбаченого статутними документами, є корпоративним обов'язком позивача перед ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома". Проте матеріали справи не містять доказів сплати позивачем, як учасником товариства, вкладу до статутного капіталу товариства у сумі 32 398, 00 грн в строк до 01.05.2004 на виконання рішення загальних зборів ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", оформлених протоколом № 5 від 10.11.2003;

- оскільки загальними зборами ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" було виключено позивача саме через невиконання ним свого корпоративного обов'язку, передбаченого Законом України "Про господарські товариства", статутом ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" та протоколом від 10.11.2003, з внесення в повному обсязі свого внеску до статутного капіталу ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", тому доводи позивача та висновок суду першої інстанції про відсутність фактів невиконання та порушення позивачем статутних обов'язків визнано судом апеляційної інстанції необґрунтованими.

2.8. Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", здійсненої на підставі протоколу № 9 від 10.10.2006, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки державна реєстрація змін до статуту ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" була здійснена 04.04.2007 на підставі протоколу № 10 від 28.11.2006, який не оскаржується в даній справі та матеріали справи не містять доказів його скасування у судовому порядку, в той же час позивач у позовній заяві просив скасувати зміни до установчих документів згідно з протоколом № 9 від 10.10.2006, на підставі якого змін до установчих документів державним реєстратором не вносились та враховуючи відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", оформленого протоколом № 9 від 10.10.2006, зазначена позовна вимога є необґрунтованою, недоведеною та задоволенню не підлягає.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2017.

3.2. Узагальнені доводи ОСОБА_4:

- судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки доказам на підтвердження сплати на користь товариства внеску в розмірі 32 398, 00 грн;

- доводи ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" про неможливість повідомити ОСОБА_4 про скликання зборів та прийняті на них рішення є безпідставними;

- частка корпоративних прав ОСОБА_4 в розмірі 24% не могла заблокувати роботу загальних зборів.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

4.2. Пунктом а) частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

4.3. Згідно із статтею 117 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства зобов'язані:

1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів;

2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;

3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

4.4. Відповідно до статті 11 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства зобов'язані:

а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

4.5. Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере (стаття 64 Закону України "Про господарські товариства").

4.6. Виключення учасника з товариства - це передбачена законом форма корпоративної відповідальності першого перед другим, спрямована на одностороннє припинення корпоративних правовідносин за рішенням товариства за порушення учасником обов'язків. На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника та можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

4.7. Про виключення з товариства з обмеженою відповідальністю будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення на загальних зборах учасників товариства в порядку, передбаченому законом та установчими документами.

4.8. Застосування заходів відповідальності до учасника за корпоративне правопорушення є правом товариства. Це означає, що за наявності підстав (порушення) ніхто не може товариству завадити прийняти рішення про виключення учасника.

4.9. Під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників з господарських товариств, господарським судам слід враховувати:

- у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства;

- відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника;

- під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою;

- господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів (пункт 4.24 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

4.10. При вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні:

- дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо;

- вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою;

- враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів (п. 29 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

4.11. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.12. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

4.13. З врахуванням викладеного, вирішуючи у даній справі спір про визнання недійсним рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства, господарським судам належало перевірити наявність тих конкретних підстав, які були визначені в оскаржуваному рішенні, а саме, що по-перше, ОСОБА_4 не з'явився на збори учасників товариства, які скликалися в установленому порядку на 11.07.2005 та 31.08.2005, а також на поточні збори; по-друге, не вніс в повному обсязі свій внесок до статутного капіталу товариства, який передбачений в Угоді про подальшу діяльність товариства від 29.12.2003; по-третє, блокує своєю бездіяльністю можливість прийняття та реалізації рішень, пов'язаних з внесенням змін до установчих документів.

4.14. Щодо першої підстави, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов'язком учасника господарського товариства, в розумінні статті 116 Цивільного кодексу України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства". Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

4.15. Щодо другої та третьої підстав, колегія суддів зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не перевірено їх наявність та якими доказами вони підтверджуються. Так, місцевий господарський суд зазначив про те, що відповідачем, ні в спірному рішенні загальних зборів, ні у відзиві не зазначено та не обґрунтовано, який саме розмір внеску не сплачено позивачем. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, виходив з того, що матеріали справи не містять доказів сплати позивачем, як учасником товариства, вкладу до статутного капіталу товариства у сумі 32 398, 00 грн в строк до 01.05.2004 на виконання рішення загальних зборів ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома", оформлених протоколом № 5 від 10.11.2003. Разом з тим, ні місцевим господарським судом, ні судом апеляційної інстанції, не встановлено які суми були фактично сплачені ОСОБА_4 та якими доказами вони підтверджуються.

4.16. З врахуванням викладеного, судами попередніх інстанцій не спростовано доводу ОСОБА_4, який він зазначає також в касаційній скарзі, про те, що ним повністю був сплачений його вклад до статутного капіталу, а суд касаційної інстанції, виходячи з меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.17. Відповідно до положень статті 144 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

4.18. У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 № 1-рп/2013 зазначено, що законодавець імперативно врегулював питання щодо строку сплати статутного капіталу (внесення вкладів до статутного капіталу) учасниками Товариства - до закінчення першого року з дня державної реєстрації Товариства (абзац перший частини третьої статті 144 ЦК України, частина перша статті 52 Закону). Цей строк надається для поступового виконання кожним учасником свого корпоративного обов'язку перед Товариством щодо формування статутного капіталу (вносити свої вклади у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами) (пункти 1, 2 частини першої статті 117 ЦК України, абзац третій частини третьої статті 88 ГК України, пункт "б" статті 11 Закону). Формування учасниками статутного капіталу є їх юридичним обов'язком перед Товариством. Закон імперативно врегулював питання щодо дій Товариства у разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку. Згідно з частиною третьою статті 144 ЦК України, частиною другою статті 52 Закону загальні збори учасників Товариства приймають одне з таких рішень: про виключення із його складу тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію Товариства.

4.19. Відповідно до наведених вимог закону, не допускається звільнення учасника товариства від обов'язку внесення первинного вкладу до статутного капіталу товариства, заявленого на момент державної реєстрації товариства.

4.20. Разом з тим суд апеляційної інстанції, пославшись на наведені положення закону та Рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 № 1-рп/2013 в обґрунтування прийнятого рішення, не звернув уваги на те, що відповідно до оскаржуваного рішення загальних зборів ОСОБА_4 було виключено на підставі статей 59, 64 Закону України "Про господарські товариства", зокрема у зв'язку з невнесенням в повному обсязі свого внеску до статутного капіталу товариства, який передбачений в Угоді про подальшу діяльність товариства від 29.12.2003, а не на підставі статті 144 Цивільного кодексу України чи статті 52 Закону України "Про господарські товариства", якими передбачено первинне формування статутного капіталу протягом року з моменту державної реєстрації товариства.

4.21. Щодо застосування позовної давності до спірних правовідносин, колегія суддів зазначає таке.

4.22. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

4.23. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

4.24. Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

4.25. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати свої права в примусовому порядку через суд (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 у справі № 6-116цс13).

4.26. Частинами 4, 5 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

4.27. При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

4.28. Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. За змістом норми частини 1 статті 261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 у справі № 6-152цс14).

4.29. Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-75цс15, формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов'язане не лише з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

4.30. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

4.31. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 № 6-2469цс16).

4.32. З врахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що судам попередніх інстанцій належало перевірити доводи позивача про те, що ОСОБА_4 дізнався про порушення його корпоративних прав оскаржуваним рішенням загальних зборів від 10.10.2006 лише 14.06.2017, з'ясувати чи міг позивач довідатися про порушення його прав раніше.

4.33. Оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Агропромислова фірма "Агрома" є похідною від вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів, то оскільки судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи щодо першої позовної вимоги, то оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню повністю щодо обох вимог.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.2. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.3. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2017 у справі № 911/2201/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

І.Ткач