ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/720/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

боржник - Приватне підприємство "Згода 06",

ліквідатор Приватного підприємства "Згода 06" арбітражний керуючий Штельманчук Михайло Сергійович - Кірічко Т.Л., адвокат (Ордер від 16.03.2018, Договір про надання правової допомоги № 26-02/19 від 16.03.2018),

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"

представник кредитора - Гіндрюк Т.С., адвокат (довіреність №113/18 від 03.04.2018),

учасник провадження - Товарна Біржа "Днепрофорвард",

представник - Дробот Д.М., адвокат (довіреність від 25.05.2018)

розглянув касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017

у складі судді Єременко А.В.

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017

у складі колегії суддів: Науменко І.М. (головуючий), Білецька Л.М., Чус О.В.

у справі за заявою

Приватного підприємства "Згода 06"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства "Згода 06" (далі - ПП "Згода 06", боржник) про порушення справи про банкрутство, відповідно до ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI.

2. Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2014 порушено провадження по справі № 904/720/14 про банкрутство ПП "Згода 06".

3. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2014 у справі № 904/720/14 затверджено реєстр вимог кредиторів ПП "Згода 06" на загальну суму 198 209 008, 80 грн., до якого, зокрема, включені вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1 218,00 грн. (1 черга) і 1 705 089,73 грн. (6 черга) та окремо внесені до реєстру вимог кредиторів, забезпечених заставою - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" грошові вимоги у сумі 187 923 085,90 грн.

4. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2014 у справі № 904/720/14 ПП "Згода 06" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Штельманчука М.С.

5. 03.04.2015 публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", кредитор) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області зі Скаргою (з урахуванням уточнень від 26.06.2017) на дії (бездіяльність) ліквідатора ПП "Згода 06" Штельманчука М.С. щодо неналежної інвентаризації майна, з вимогою усунути арбітражного керуючого Штельманчука М.С. від виконання обов'язків ліквідатора ПП "Згода 06", з призначенням ліквідатора у справі із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Скарга вмотивована тим, що ліквідатором проведено неналежну інвентаризацію майна боржника, зокрема, відсутня інформація щодо активу боржника - цінних паперів, придбаних ПП "Згода 06" за договором купівлі-продажу цінних паперів у 2011; відсутні у матеріалах справи, докази наявності та реалізації дебіторської заборгованості за 2011-2012.

6. 07.04.2015 до господарського суду Дніпропетровської області ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подано позов про визнання недійсними результатів аукціону, в якому кредитор просив визнати недійсними результати аукціону від 20.03.2015 з продажу майна ПП "Згода 06": лот № 16 (будівля складу для зберігання непродовольчих товарів за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровській район, сільрада Чумаківська, комплекс будівель та споруд), проведеного товарною біржею "Днепрофорвард".

В обґрунтування заявлених вимог Банк послався на те, що товарною біржею "Днепрофорвард" безпідставно відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Рек Гамма" (далі - ТОВ "Рек Гамма") у допуску до участі в аукціоні; ліквідатором в оголошені не вказано повну характеристику нерухомого майна боржника; за результатами проведеного аукціону не був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна.

7. 21.10.2015 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з Заявою про витребування доказів, в якій просило витребувати у ліквідатора ПП "Згода 06" арбітражного керуючого Штельманчука М.С., товарної біржі "Днепрофорвард" всі документи, які пов'язані із підготовкою, організацією, проведенням аукціону 20.03.2015 з продажу майна ПП "Згода 06", у тому числі, але не виключно тексти публікацій та документів, що направлені для розміщення на сайті Вищого господарського суду України в зв'язку з призначенням аукціону 20.03.2015 з продажу майна ПП "Згода 06", рішення товарної біржі "Днепрофорвард" щодо реєстрації, відмови у реєстрації учасників аукціону 20.03.2015, повний пакет документів, наданих зареєстрованими та незареєстрованими учасниками аукціону від 20.03.2015 та інші документи, пов'язані із підготовкою, організацією та проведенням аукціону 20.03.2015, витребувати у ліквідатора ПП "Згода 06" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. та ТОВ "Рент Сервіс" належним чином засвідчену копію Договору купівлі-продажу, укладеного за результатами проведеного 20.03.2015 аукціону з продажу майна ПП "Згода 06" та документи на підтвердження повноважень представників сторін на укладання зазначеного правочину.

8. 12.11.2015 до господарського суду Дніпропетровської області ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подано Заяву про спростування майнових дій, в якій останній просить спростувати майнові дії ПП "Згода 06" щодо перерахування грошових коштів з 26.02.2013 по 21.05.2013 на користь ТОА "НВП "Металургмонтаж" за договором генерального підряду № 2/09 від 07.09.2007 в розмірі 4 429 000, 00 грн., зобов'язати ТОВ "НВП "Металургмонтаж" повернути в ліквідаційну масу ПП "Згода 06" грошові кошти, які Товариство отримало від боржника в період з 26.02.2013.

Заяву вмотивовано тим, що проведення робіт за договором Генерального підряду № 02/09 від 07.09.2007 після введення в експлуатацію будівлі (введено в експлуатацію в 2012) суперечать обставинам справи та нормам законодавства, що вказує на безпідставність перерахування коштів боржником на користь підрядника. Також, Банк вказує на протиправність додаткової угоди № 11 від 24.12.2012, укладеної між боржником та Генпідрядником, якою продовжено строк виконання робіт за Договором Генерального підряду, оскільки зазначена угода укладена без відповідної згоди заявника, передбаченої п. 3.1. Договору Застави.

9. 16.02.2016 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з Заявою про визнання відсутнім права вимоги щодо оплати за векселем, в якій останній просить визнати відсутнім у ТОВ "Гранд-С" (векселедержатель) права вимоги до ПП "Згода 06" (аваліст) щодо оплати за простим векселем серії АА 16089044 від 01.10.2010, векселедавцем за яким є ТОВ "Грей-Севастополь", платником - ПП "ВАЛЕНСІЯ 2007", з номінальною вартістю 3 500 000, 00 грн. та датою погашення 01.10.2019, витрати зі сплати судового збору покласти на відповідачів.

Заява вмотивована тим, що термін виконання зобов'язань за вказаним векселем не настав.

10. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016 у справі № 904/720/14 (залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2016) залишено без задоволення Клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури від 29.12.2014; в задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" № 140-9-1-00/12-480 від 13.03.2015 на дії товарної біржі "Днепрофорвард" відмовлено; в задоволенні Заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову від 16.03.2015 відмовлено; в задоволенні скарги ТОВ "РЕК ГАММА" на дії товарної біржі "Днепрофорвард" від 18.03.2015 відмовлено; в задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії (бездіяльність) ліквідатора від 27.03.2015 відмовлено; клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про витребування доказів від 21.10.2015 залишено без задоволення; в задоволенні позову (заяви) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 01.04.2015 про визнання аукціону недійсним відмовлено; в задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про спростування майнових дій ПП "Згода 06" щодо перерахування грошових коштів з 26.02.2013 на користь ТОВ "НВП "Металургмонтаж" за договором Генерального підряду №2/09 від 07.09.2007 та зобов'язання ТОВ "НВП "Металургмонтаж" повернути в ліквідаційну масу ПП "Згода 06" грошові кошти, які товариство отримало від боржника за період з 26.02.2013, відмовлено; в задоволенні позову (заяви) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 12.02.2016 про визнання недійсним авалю, вчиненого ПП "Згода 06" на простому векселі серії АА 1689044, векселедержателем по якому є ТОВ "Гранд - С", відмовлено; клопотання ліквідатора (вих. №20/10/1) від 20.10.15 задоволено; затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПП "Згода 06"; ліквідовано юридичну особу - ПП "Згода 06"; провадження у справі припинено.

11. Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2016 у справі № 904/720/14 скасовано; справу № 904/720/14 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області на стадію ліквідації, у іншому складі суду.При цьому, суд касаційної інстанції вказав на те, що, в порушення вимог ст.43 ГПК України, суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили, всі доводи та заперечення сторін стосовно скарг на дії ліквідатора, товарної біржі, стосовно спростувань майнових дій боржника, заяви про визнання відсутнім права вимоги щодо оплати за векселем, заяв про продовження ліквідаційної процедури та забезпечення позову, належним чином не перевірили обставини, з урахуванням доводів забезпеченого кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", щодо проведеного 20.03.2015 спірного аукціону по відчуженню нерухомого майна боржника, а саме будівлі складу для зберігання непродовольчих товарів за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Чумаківська сільська рада, комплекс будівель та споруд, яке знаходиться у заставі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме, не з'ясували, чи був проведений аукціон з дотриманням встановленого порядку, передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, господарським судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не досліджений належним чином звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, не з'ясовано чи вчинив ліквідатор належним чином всі передбачені Законом заходи щодо стягнення всієї дебіторської заборгованості, а також належним чином не перевірено дотримання ліквідатором вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при здійсненні ліквідаційної процедури, не з'ясовані дійсні обставини справи, не дана належна оцінка всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та законодавчо належним чином не обґрунтовані висновки суду, що вказує на передчасність висновків щодо затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження по справі про банкрутство ПП "Згода 06".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

12. За результатами нового розгляду, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 у справі № 904/720/14:

- відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії (бездіяльність) ліквідатора ПП "Згода 06" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. щодо неналежної інвентаризації майна;

- відмовлено у задоволенні Позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону та визнання недійсним Договору купівлі-продажу, укладеного за результатами такого аукціону;

- відмовлено у задоволенні Заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про витребування доказів;

- відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про спростування майнових дій боржника;

- відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання відсутнім права вимоги щодо оплати за векселем;

- клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури відхилено;

- строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора Штельманчука М.С. продовжено до 09.11.2017;

- зобов'язано ліквідатора надати суду погоджений комітетом кредиторів звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів, всі документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 26.07.2016, інше.

13. Ухвала суду першої інстанції мотивована наступним:

13.1. відмовляючи у задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії (бездіяльність) ліквідатора ПП "Згода 06" арбітражного керуючого Штельманчука М.С., суд виходив з того, що під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором проведено інвентаризацію майна боржника, за результатами якої складено інвентаризаційний опис, у якому обліковується будівля складу для зберігання непродовольчих товарів (загальною площею 14 130, 80 кв. м., огорожа № 1,2, замощення, 1), яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с/рада Чумаківська, комплекс будівель та споруд, дебіторська заборгованість у сумі 1 443, 42 грн., грошові кошти на рахунку підприємства, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи - відсутні.

Для перевірки наявності у банкрута прав власності на майно ліквідатором направлено запити до реєструючих органів, на які надані відповіді (в матеріалах справи); здійснено аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника його становище на ринках та на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (наявний в матеріалах справи), за яким відсутні ознаки неплатоспроможності підприємства та ознаки дій з приховування банкрутства; здійснено Аналіз господарських операцій банкрута з цінними паперами за 3 роки до порушення провадження у справі про банкрутство; жодних доказів в підтвердження існування інших активів боржника, ніж тих, що виявлені ліквідатором, матеріали справи не містять.

Судом відхилені доводи ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про наявність невиявлених та невключених до інвентаризаційного опису цінних паперів та дебіторської заборгованості, яка існувала у 2011-2012, оскільки у ці роки боржник не був обмежений у здійсненні господарської діяльності, у прийнятті рішень щодо відчуження власних активів, що відповідає меті діяльності та положенням Статуту підприємства.

13.2. відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про спростування майнових дій ПП "Згода 06" щодо перерахування грошових коштів з 26.02.2013 по 21.05.2013 на користь ТОВ "НВП "Металургмонтаж" за договором Генерального підряду № 2/09 від 07.09.2007 в розмірі 4 429 000, 00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що: грошові кошти у спірній сумі перераховані боржником ТОВ "НВП "Металургмонтаж" не безпідставно, а у зв'язку з виконанням боржником та ТОВ "НВП "Металургмонтаж" договірних зобов'язань за Договором будівельного Генерального підряду №2/09 від 07.09.2007, а саме в зв'язку з виконанням боржником обов'язку щодо оплати вартості виконання робіт, придбання матеріальних ресурсів, вартість яких підтверджується складеними сторонами договору Актами приймання виконаних будівельних робіт № 15-26 за січень 2013. Наведене вище виключає наявність підстав для застосування судом ст. 20 Закону та спростування майнових дій боржника; за згодою сторін відбулась зміна (продовження) строку дії Договору шляхом підписання додаткової угоди у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 651 ЦК України; внесення змін до Договору будівельного генерального підряду №2/09 від 07.09.2007 в частині його пролонгації без письмової згоди Банку (п. 3.1. Договору застави майнових прав № 01/03-00/141/1-08 від 14.08.2008, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та боржником) не можуть бути підставою для спростування майнових дій боржника, оскільки відсутність такої згоди не змінює та не припиняє зобов'язань боржника за Договором.

При цьому, місцевим господарським судом встановлено наступне:

07.09.2007 між ПП "Згода 06" (Замовник) та ТОВ "НВП "Металургмонтаж" (Генпідрядник) укладено Договір будівельного генерального підряду №2/09 з додатковими угодами до нього, відповідно до умов якого (п.1.1) Генпідрядник взяв на себе зобов'язання своїми силами та засобами провести роботи по будівництву об'єкту "Універсальний", який розташовано на території Чумаківської сільської ради відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації та графіку виробництва робіт у встановлений Договором строк, а Замовник зобов'язується надати Генпідряднику будівельну площадку, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти роботи та повністю оплатити вартість виконаних робіт та матеріалів у порядку та розмірі, передбачених чинним Договором та додатками до нього (тобто виконати роботи з будівництва Об'єкту "під ключ").

Строк закінчення робіт встановлений не пізніше 31.12.2014. При виникненні необхідності внесення змін щодо видів робіт, щодо строків Генпідрядник приймає рішення з цих питань тільки після узгодження їх із Замовником шляхом підписання додаткових угод до цього Договору (п. 2.2., 2.3 Договору).

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. Договору, вартість будівництва об'єкту дорівнює 194 108 361, 00 грн. та включає в себе витрати на оплату вартості робіт, вартості матеріалів і компенсацію витрат Генпідрядника. Види робіт та вартість будівництва зазначаються Генпідрядником у договірній ціні, яка є динамічною та може переглядатись сторонами, з обов'язковим письмовим оформленням змін до неї.

Оплата підрядних робіт по вказаному договору здійснюється Замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Генпідрядника частинами, на підставі графіку фінансування, підписаного сторонами та при наявності підписаних сторонами актів виконаних робіт (п. 4.1. Договору).

Між сторонами Договору будівельного Генерального підряду №2/09 було погоджено графік фінансування будівництва Замовником (оплат вартості виконаних робіт здійснюється частинами, відповідно до п.4.1 Договору, після підписання акту виконаних робіт) та графік проведення робіт Генпідрядником (підготовчі роботи, загально будівельні роботи (інж. +0,00), загально будівельні роботи (вище. +0,00), металевий каркас (виготовлення, монтаж, фарбування, перекриття), сходові клітки складу, обмежуючі конструкції, покрівля, виготовлення дрібних м/конструкцій, підлога, вікна, двері, вантажні доки, внутрішні мережі, наружні мережі, АБК (оздоблювальні роботи), благоустрій).

Порядок приймання та оцінки виконаних робіт визначений положеннями п.п.6.3., 6.4., 6.5. Договору.

Додатковою угодою № 11 від 24.12.2012 до Договору сторони дійшли згоди щодо продовження дії Договору шляхом пролонгації до 31.12. 2014.

10.10.2012 ПП "Згода 06" отримано Свідоцтво на право власності серія САС № 841835 на "Склад Універсальний".

Після введення в експлуатацію зазначеної будівлі, Генпідрядником у 2013 було виконано такі роботи по будівництву складу "Універсальний": внутрішні мережі, наружні мережі, АБК (оздоблювальні роботи), благоустрій, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 №№ 15 - 26 на загальну суму 4 429 000, 00 грн., з наведенням переліку виконаних робіт та витрат, пов'язаних з придбанням матеріальних ресурсів та їх вартість, яка фактично і оплачена.

На виконання умов Договору будівельного генерального підряду №2/09 та на підставі Актів приймання виконаних робіт (№15- №26), ПП "Згода 06" здійснено оплату у загальному розмірі 4 429 000, 00 грн., що підтверджується виписками з особистого рахунку боржника (наявні в матеріалах справи).

За висновками суду першої інстанції, у спірних правовідносинах має місце виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, Банк не довів шляхом надання належних доказів (ст. 33, ст. 34 ГПК України), що частина робіт, із вказаних в переліку, не виконана, але оплачена, що могло б свідчити про безпідставність перерахування боржником грошових коштів.

13.3. В частині відмови у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання відсутнім у ТОВ "Гранд-С" (векселедержатель) права вимоги до приватного підприємства "Згода 06" (аваліст) щодо оплати за простим векселем серії АА 16089044 від 01.10.2010, векселедавцем за яким є ТОВ "Грей-Севастополь", платником - ПП "ВАЛЕНСІЯ 2007", з номінальною вартістю 3 500 000, 00 грн. та датою погашення 01.10.2019, суд першої інстанції вказав на відсутність обставини з якими Закон пов`язує визнання спірного векселю таким, що не має юридичної (вексельної) сили, оскільки спірний вексель не містить дефекту форми, що підтверджується матеріалами справи та ґрунтується на вимогах закону; предмет спору (визнання відсутнім права вимоги за простим векселем) не відповідає способам захисту права, передбаченим законом, зокрема, ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що 14.08.2008 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Згода 06" укладено Генеральну кредитну угоду №01/03-00/141-08.

В рамках вказаної Генеральної кредитної угоди, 14.08.2008 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ПП "Згода 06" укладено Кредитний договір № 012/03-00/142-08, за умовами якого (п.10.6), протягом терміну фінансування позичальник - ПП "Згода 06", без попередньої письмової згоди Банку, не вправі отримати кредит в іншому банку, виступити гарантом/поручителем за зобов'язаннями третіх осіб.

ПП "Згода 06" вчинено аваль на простому векселі серії АА 1689044 від 01.10.2010, векселедавцем за яким є ТОВ "Грей-Севастополь", платником - ПП "ВАЛЕНСІЯ 2007", з номінальною вартістю 3 500 000, 00 грн.Виданий ТОВ "Грей-Севастополь" простий вексель серії АА №1689044 від 01.10.2010 заповнений з дотриманням всіх вимог, встановлених ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" та ст. 75, 76 Уніфікованого закону і не містить дефекту форми, та будь-яких інших підстав, які б позбавили його вексельної сили; містить підпис керівника (директора), який скріплений печаткою; містить підпис директора ПП "Згода 06", який скріплений печаткою, як аваліста за вказаним векселем; скріплення вчинених на векселі підписів печаткою юридичної особи вказує на підтвердження юридичною особою повноважень осіб, які підписали вексель, а також своїх зобов'язань за векселем.

Щодо посилань ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на порушення боржником п.5.8. Генеральної кредитної угоди №01/03-00/141-08 від 14.08.2008, п. 10.6. Кредитного договору №012/03-00/142-08 від 14.08.2008, в частині вчинення боржника авалю на простому векселі АА 16089044 від 01.10.2010 без згоди Банку, а також безоплатне вчинення авалю, місцевий господарський суд вказав на те, що пунктом 6.4. Генеральної кредитної угоди та п.8.2. Кредитного договору визначені наслідки порушення Позичальником умов 5.8. Генеральної кредитної угоди та п.10.6. Кредитного договору, у вигляді обмеження надання кредиту за відкритою кредитною лінією, права достроково вимагати погашення заборгованості Боржником за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.Крім того, вказав на те, що, відповідно до вимог ст. 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

13.4. Під час розгляду позову (заяви) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП "Згода 06", судом першої інстанції встановлено таке:

14.08.2008 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) та ПП "Згода 06" (Позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду № 01/03-00/141-08, з додатковими угодами до нього, за умовами якої Кредитор надає Позичальнику кредитні кошти у сумі 25 359 817, 00 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаною Генеральною кредитною угодою між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Згода 06" укладено Іпотечний договір № 01/03-00/141/6-08 від 20.11.2008.

За умовами п. 1.1. Іпотечного договору предметом іпотеки визначено нерухоме майно: незавершена будівництвом будівля складу для зберігання непродовольчих товарів, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с/рада Чумаківська.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 07.10.2014 у справі № 904/720/14 апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2014 задоволено частково; скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2014 у справі № 904/720/14; прийнято нове рішення., яким: Клопотання ліквідатора від 14.08.2014 з урахуванням уточнення задоволено; надано згоду на продаж майнових активів, що є предметом забезпечення кредиторських вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме: будівлі складу для зберігання непродовольчих товарів ПП "Згода 06", шляхом торгів у формі аукціону з направленням виручених коштів виключно для задоволення заставного кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"; клопотання ліквідатора від 14.08.2014 задоволено; визнано організатора аукціону Товарну Біржу "Днепрофорвард" учасником провадження у справі № 904/720/14 про банкрутство ПП "Згода 06".

26.01.2015 на сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення №13851 про проведення аукціону, призначеного на 20.02.2015, з продажу майна ПП "Згода 06", а саме: Лот 16 Нежитлові приміщення, що складаються із будівлі складу для зберігання непродовольчих товарів (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Чумаківська сільська рада, комплекс будівель та споруд) з початковою вартістю 18 958 580,50 грн., без можливості зниження початкової вартості.

У зв'язку із відсутністю бажаючих взяти участь у аукціоні з продажу майна банкрута, призначеного на 20.02.2015, аукціон визнано таким, що не відбувся, про що на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України було оприлюднене відповідне повідомлення. 17.02.2015 на сайті Вищого господарського суду України було розміщено оголошення № 14733 про проведення аукціону, призначеного на 20.03.2015, з продажу майна ПП "Згода 06", а саме: Лот 16 Нежитлові приміщення, що складаються із будівлі складу для зберігання непродовольчих товарів (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Чумаківська сільська рада, комплекс будівель та споруд), з початковою вартістю 15 166 864,40 грн., з можливістю зниження початкової вартості.

Згідно оголошення, юридична особа, яка має бажання прийняти участь у прилюдних торгах (аукціоні), повинна надати до Товарної біржі до 16:00 10.03.2015 разом із заявою перелічені документи.

06.03.2015 ТОВ "Рек Гамма" звернулось до товарної біржі "Днепрофорвард" із заявою на участь в аукціоні з реалізації майна ПП "Згода 06".

12.03.2015 товарною біржею "Днепрофорвард" було повернуто гарантійний внесок ТОВ "Рек Гамма", сплачений заявником в розмірі 1 516 686,44 грн. та направлено на адресу останнього відмову у допуску заявника до участі в аукціоні №13/03/15 від 13.03.2015, оскільки подані Товариством організатору аукціону документи не відповідали вимогам Оголошення від 17.02.2015 за №14733 та ст. 60 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме, у зв'язку з відсутністю протоколу загальних зборів учасників Товариства щодо погодження придбання майна підприємства - банкрута ПП "Згода 06", подання незасвідченої копії паспорту представника заявника та не відповідності поданих платіжних доручень №934 від 05.03.2015, №933 від 05.03.2015 щодо оплати реєстраційного та гарантійного внесків, вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004.Так, згідно вимог ст. 60 Закону про банкрутство та оголошення від 17.02.2015 за №14733 для участі у аукціоні, заявнику необхідно надати організатору аукціону документи, що підтверджують повноваження особи на здійснення дій від імені заявника.Підпунктом 22 пункту 8.2.2 розділу 8 Статуту ТОВ "Рек Гамма" встановлено, що до виключної компетенції Загальних зборів учасників належить придбання та продаж будь-якого майна. Підпунктом 5 п.8.3.7 Статуту встановлено, що Генеральний директор та фінансовий директор мають право спільно укладати від імені Товариства договори, угоди та інші правочини, що вимагають прийняття попереднього рішення Загальними зборами учасників згідно п.8.2.2 Статуту, виключно за умови наявності відповідного рішення загальних зборів учасників.

Враховуючи наявність у статуті ТОВ "Рек Гамма" обмежень для виконавчого органу щодо укладання правочинів по придбанню майна, господарський суд дійшов висновку, що відмова ТБ "Днепрофорвард" в допуску ТОВ "Рек Гамма" до участі в аукціоні є обґрунтованою.

За результатами проведення вказаного аукціону, переможцем визнано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНТ СЕРВІС", яка запропонувала найвищу ціну за вищезазначений лот - 7 583 432, 20 грн., про що складено протокол № 12 від 20.03.2015.

За висновками господарського суду, організатором аукціону були виконані усі належні дії, у відповідності до приписів Закону, направлені на реалізацію майна банкрута, що є предметом забезпечення, відповідно, аукціон проведений з дотриманням встановленого порядку, передбаченого Законом; зміст розміщених оголошень на сайті Вищого господарського суду України про проведення торгів повністю відповідає змісту технічних характеристик, наведених у Свідоцтві про право власності та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, копії яких містяться у матеріалах справи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

14. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 у справі №904/720/14 залишено без змін; апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.

Погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вказав на те, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору не встановлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі №904/720/14, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою прийняти нове рішення, яким:

- задовольнити заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про спростування майнових дій ПП "Згода 06" щодо перерахування грошових коштів з 26.02.2013 на користь ТОВ "НВП "Металургмонтаж" за договором Генерального підряду №2/09 від 07.09.2007 та зобов'язати ТОВ "НВП "Металургмонтаж" повернути в ліквідаційну масу ПП "Згода 06" грошові кошти, які товариство отримало від боржника в період з 26.02.2013 в розмірі 4 429 000, 00 грн.;

- задовольнити заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПП "Згода 06", ТОВ "Гранд-С" про визнання відсутнім права вимоги оплати за векселем та визнати відсутнім у ТОВ "Гранд-С" (векселедержатель) права вимоги до ПП "Згода 06" (аваліст) щодо оплати за простим векселем серії АА 1689044 від 01.10.2010, векселедавцем за яким є ТОВ "Грей-Севастополь", платником - ПП "ВАЛЕНСІЯ 2007", з номінальною вартістю 3 500 000, 00 грн. та датою погашення - 01.10.2019;

- задовольнити заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 20.03.2015 у справі № 904/720/14 та визнати недійсними результати аукціону від 20.03.2015 з продажу майна банкрута - ПП "Згода 06": Лот №16 (будівля складу для зберігання непродовольчих товарів за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сільрада Чумаківська, комплекс будівель та споруд), проведені Товарною біржею "Днепрофорвард";

- задовольнити скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії (бездіяльність) ліквідатора щодо неналежної інвентаризації майна ПП "Згода 06" у справі №904/720/14 та усунути арбітражного керуючого Штельманчука М.С. від виконання повноважень ліквідатора ПП "Згода 06".

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

16. Ухвалою від 12.04.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 21.03.2018) відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017; призначив розгляд справи на 29.05.2018, інше.

17. 21.05.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від арбітражного керуючого Штельманчука М.С. надійшов відзив на касаційну скаргу, з запереченнями проти вимог та доводів скаржника, з проханням залишити без змін ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 904/720/14.

18. Представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в засіданні суду касаційної інстанції, повністю підтримав вимоги касаційної скарги, з підстав наведених у ній; просив Касаційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 904/720/14; прийняти нове рішення, яким задовольнити заяви (про спростування майнових дій, про визнання відсутнім права вимоги оплати за векселем, про визнання недійсними результатів аукціону) та Скаргу на дії ліквідатора Банку.

19. Представник ліквідатора ПП "Згода 06" арбітражного керуючого Штельманчука М.С., в судовому засіданні касаційного суду, заперечив проти вимог та доводів скаржника, з підстав викладених у відзиві на касаційну скаргу; просив оскаржені судові акти залишити без змін.

20. Представник Товарної Біржі "Днепрофорвард", в судовому засіданні, проти вимог та доводів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заперечив, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, такими, що спростовуються матеріалами та обставинами справи; просив суд ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у цій справі залишити без змін.

21. Інші учасники даної справи в судове засідання 29.05.2018 повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги сторони були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників цієї справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" )

22. Скаржник доводив порушення судами попередніх інстанцій положень ст.ст. 43, 82, 84, 101 ГПК України та неправильне застосування ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1212 ЦК України при вирішенні по суті Заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про спростування майнових дій ПП "Згода 06" щодо перерахування грошових коштів з 26.02.2013 на користь ТОВ "НВП "Металургмонтаж" за договором Генерального підряду № 2/09 від 07.09.2007 та зобов'язання ТОВ "НВП "Металургмонтаж" повернути в ліквідаційну масу ПП "Згода 06" грошові кошти, які Товариство отримало від боржника у період з 26.02.2013.

23. Скаржник доводив порушення судами попередніх інстанцій ст. 553 ЦК України, ст.ст. 30, 32, 33, 43 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України при вирішенні заяви (позовної заяви) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПП "Згода 06", ТОВ "Гранд-С" про визнання відсутнім права вимоги щодо оплати за простим векселем серії АА 1689044 від 01.10.2010.

24. Скаржник доводив порушення судами ст.ст. 43, 82, 84, 101 ГПК України, ч.8 ст. 49, ч.ч. 1, 5 ст. 59, ч.4 ст. 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 203, ч.1 ст. 209, ст. 215 ЦК України при вирішенні по суті заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного з порушення вимог закону та визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами такого аукціону у справі № 904/720/14.

25. Скаржник доводив порушення судами ст. 43 ГПК України, ст.ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при вирішенні по суті скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії (бездіяльність) ліквідатора, щодо проведення інвентаризації активів боржника та формування ліквідаційної маси.

Доводи ліквідатора ПП "Згода 06" арбітражного керуючого Штельманчука М.С.

26. Ліквідатор ПП "Згода 06" арбітражний керуючий Штельманчук М.С. у відзиві на касаційну скаргу наводив доводи та обставини, які на його думку, спростовують доводи скаржника. При цьому, арбітражний керуючий вказує на недоведеність ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" належними та допустимими доказами порушення прав та законних інтересів по питанням, які висвітлені у поданих Банком заявах.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

27. Конституція України

У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 124 регламентує, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення

Стаття 129 встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

21. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 6

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

22. Господарський процесуальний кодекс України (далі -ГПК України), в редакції Кодексу №1798-ХІІ від 06.11.1991

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Виходячи з вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 47 ГПК України, судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі і додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

23. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI

Відповідно до ч.4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

- боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

- боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правові наслідки спростування майнових дій та визнання недійсними правочинів (договорів) визначені ч. 2 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 20 вказаного Закону, у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

За приписами ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ст. 44 Закону про банкрутство, ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону; ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону-юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги; ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу; у разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

За приписами ч.8 ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частинами 1, 4 - 6 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

За договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду. До договору про проведення аукціону застосовуються правила про комісію (при укладенні на аукціоні договору організатором від свого імені) або доручення (в інших випадках), якщо інше не встановлено цим Законом.

Після оприлюднення оголошення про проведення аукціону організатор може відмовитися від договору лише у випадку, коли проведення аукціону стало неможливим з причин, за які організатор аукціону не відповідає (ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно з вимогами ст. 50 Закону про банкрутство, продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Укладений на аукціоні договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Частиною 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Статтею 59 вказаного Закону про банкрутство визначено вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону на веб-сайті, зокрема, оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.

Якщо аукціон є повторним або проводиться у зв'язку з розірванням договору, укладеного на попередньому аукціоні, про це зазначається в оголошенні із вказівкою на адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону.

Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.

Статтею 61 Закону про банкрутство передбачено, що рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.

Рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у разі, якщо: заява на участь в аукціоні не відповідає вимогам, що встановлені цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення аукціону; подані заявником документи не відповідають встановленим до них вимогам; на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону не підтверджено надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення аукціону. Рішення про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів може бути оскаржене до господарського суду в порядку, встановленому цим Законом.

24. Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

За приписами ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в ч. 2 цієї статті визначені способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

25. Господарський кодекс України (далі - ГК України), ст. 20.

Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

26. Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок"

Відповідно до ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у Додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 07.06.1930), а також Законами України "Про обіг векселів в Україні" №2374-III від 05.04.2001 (ст.2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про цінні напери та фондовий ринок" № 3480-IV від 23.02.2006, "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" №826-XIV від 06.07.1999 року, "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі" №827-XIV від 06.07.1999 року, "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів" №828-XIV від 06.07.1999 року.

Згідно зі ст. 1 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, трасат особа, яка зобов'язується сплатити за векселем, а трасант особа, яка видає вексель, тобто векселедавець.

Аваль це вексельне поручительство, за яким особа (аваліст), яка його здійснює, бере на себе відповідальність перед власником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або індосантом зобов'язань щодо оплати векселя.

За ст. 32 Уніфікованого закону, аваліст відповідає так само, як і особа, за яку він дав аваль, тому відповідальність аваліста є солідарною: векселедержатель може пред'явити вимоги до боржника та аваліста спільно, а також будь-кому з них як у повному обсязі, так і в частині. Відповідальність аваліста зберігається навіть у ому випадку, якщо це зобов'язання, яке він забезпечив, виявиться недійсним з будь-якої причини, іншої ніж дефект форми векселя.

В ст. 47 Уніфікованого закону закріплено, що всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися. Таке саме право належить кожній особі, яка поставила свій підпис на векселі, після того як вона прийме його і здійснить платіж за ним. Пред'явлення позову до однієї із зобов'язаних осіб не перешкоджає пред'явленню позову до інших осіб, навіть якщо вони йдуть після особи, до якої пред'явлено позов.

За ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

27. Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 ст. 41 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991) встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якими врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство, на відміну від апеляційного порядку, коли предметом оскарження можуть бути усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (ч. 2 ст. 8 цього Закону), у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 у справі № 904/720/14 (залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017), відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії (бездіяльність) ліквідатора ПП "Згода 06" арбітражного керуючого Штельманчука М.С. щодо неналежної інвентаризації майна; відмовлено у задоволенні Позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону та визнання недійсним Договору купівлі-продажу, укладеного за результатами такого аукціону; відмовлено у задоволенні Заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про витребування доказів; відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про спростування майнових дій боржника; відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання відсутнім права вимоги щодо оплати за векселем; Клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури відхилено; строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора Штельманчука М.С. продовжено до 09.11.2017; зобов'язано ліквідатора надати суду погоджений комітетом кредиторів звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів, всі документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 26.07.2016, інше.

Оскаржуючи в касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції від 02.11.2017 та постанову апеляційного суду від 12.12.2017 повністю, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просив Суд (в касаційній скарзі) прийняти нове судове рішення про задоволення вимог Банку: за заявою про спростування майнових дій ПП "Згода 06"; за заявою до ПП "Згода 06" та ТОВ "Гранд-С" про визнання відсутнім права вимоги оплати за векселем та визнати відсутнім у ТОВ "Гранд-С" (векселедержатель) права вимоги до ПП "Згода 06" (аваліст), за заявою про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 20.03.2015 у справі № 904/720/14 з продажу майна банкрута - ПП "Згода 06", а також про задоволення скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії (бездіяльність) ліквідатора щодо неналежної інвентаризації майна ПП "Згода 06".

Враховуючи повноваження суду касаційної інстанції та межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені процесуальним законом (ст.ст. 300, 308 ГПК України) та ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду переглядає оскаржені ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" судові акти в частині розгляду судами першої та апеляційної інстанцій Заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про спростування майнових дій ПП "Згода 06"; Заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПП "Згода 06" та ТОВ "Гранд-С" про визнання відсутнім права вимоги оплати за векселем та визнання відсутнім у ТОВ "Гранд-С" (векселедержатель) права вимоги до ПП "Згода 06" (аваліст); Заяви про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 20.03.2015 у справі № 904/720/14 з продажу майна банкрута - ПП "Згода 06".

А.2. Щодо суті касаційної скарги

28. Щодо заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про спростування майнових дій ПП "Згода 06" щодо перерахування грошових коштів з 26.02.2013 на користь ТОВ "НВП "Металургмонтаж" за договором Генерального підряду №2/09 від 07.09.2007 та зобов'язання ТОВ "НВП "Металургмонтаж" повернути в ліквідаційну масу ПП "Згода 06" грошові кошти, які товариство отримало від боржника в період з 26.02.2013 в розмірі 4 429 000, 00 грн.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство); за позовом розпорядника майна (ч. 9 ст. 22 Закону про банкрутство); за заявою комітету кредиторів (ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство); за заявою керуючого санацією (ч. 5 ст. 28 Закону про банкрутство); за заявою ліквідатора (ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство).

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з підстав, наведених у цій статті.

Визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника у випадках, передбачених ст. 20 вказаного Закону, не тягне за собою припинення правовідносин, що склалися, тому кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору - погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

Зазначені у ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами неплатоспроможності (банкрутства), тому надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство. Правові наслідки спростування майнових дій та визнання недійсними правочинів (договорів) є однаковими і стосуються включення чи повернення майна боржника до ліквідаційної маси.

У зв'язку з цим визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника у відповідних випадках не тягне за собою припинення правовідносин, що склалися, тому кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору - погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання

Колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним звернути увагу на те, що під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Наведене стосується, зокрема виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо.

Відповідно, під спростуванням майнових дій, слід розуміти оспорення фактичних даних чи обставин, які визначають правомірність майнових дій боржника щодо розпорядження майном боржника на підставі рішень боржника, які не відповідають законодавству та/або компетенції службових осіб боржника або його органів або вчинені без достатніх підстав.

Спростовано може бути не будь-які майнові дії боржника, а лише ті, які відповідають ознакам, встановленим ч.1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за вказаною Заявою мотивовані тим, що проведення робіт за договором Генерального підряду № 02/09 від 07.09.2007 після введення в експлуатацію будівлі (введено в експлуатацію в 2012) суперечать обставинам справи та нормам законодавства, що, на переконання Банку, вказує на безпідставність перерахування коштів боржником на користь підрядника. Також, заявник вказував на протиправність додаткової угоди № 11 від 24.12.2012, укладеної між боржником та Генпідрядником, якою продовжено строк виконання робіт за Договором Генерального підряду, оскільки зазначена угода укладена без відповідної згоди заявника, передбаченої п. 3.1. Договору Застави майнових прав.

Поряд з цим, на підставі встановлених обставин справи (наведені у п. 13.2 цієї Постанови), суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що грошові кошти у спірній сумі перераховані боржником ТОВ "НВП "Металургмонтаж" не безпідставно, а на виконання договірних зобов'язань за Договором будівельного Генерального підряду №2/09 від 07.09.2007 (з урахуванням змін та доповнень) щодо оплати вартості виконаних робіт, придбання матеріальних ресурсів, відповідно до обсягу будівельних робіт визначених як умовами Договору так і Графіком виробництва робіт, погодженим сторонами.

При цьому, судами встановлено, що вартість та обсяг виконаних ТОВ "НВП "Металургмонтаж" робіт підтверджується складеними сторонами договору Актами приймання виконаних будівельних робіт № 15-26 за січень 2013, у виконання умов договору будівельного Генерального підряду №2/09 від 07.09.2007.

Грошові кошти у сумі 4 429 000, 00 грн. було перераховано боржником протягом року, що передував порушенню справи про банкрутство.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Додатковою угодою № 11 від 24.12.2012 до Договору сторони дійшли згоди щодо продовження дії Договору шляхом пролонгації до 31.12.2014.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що, в даному випадку, за згодою сторін відбулась зміна (продовження) строку дії Договору шляхом підписання додаткової угоди у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 651 ЦК України. Наведена угода, у встановленому законодавством порядку не оскаржена та не визнана недійсною.

Поряд з цим, враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що внесення змін до Договору будівельного генерального підряду №2/09 від 07.09.2007 в частині його пролонгації без письмової згоди Банку (п. 3.1. Договору застави майнових прав № 01/03-00/141/1-08 від 14.08.2008, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Згода 06") не можуть бути підставою для спростування майнових дій боржника, оскільки відсутність такої згоди не змінює та не припиняє зобов'язань боржника за Договором. Таким чином, виконання ПП "Згода 06" господарських зобов'язань, у спосіб та обсязі, передбачених умовами договору будівельного Генерального підряду №2/09 від 07.09.2007 (за змінами та доповненнями) та нормами діючого законодавства, виключає можливість застосування, в даному випадку, приписів ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Поряд цим, як це вірно зазначено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не доведено наявність підстав застосування вказаних вище приписів Закону про банкрутство, а також того, що наведені дії боржника призвели до фактичного зменшення майна боржника або порушення прав та законних інтересів кредиторів.

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій положень ст.ст. 43, 82, 84, 101 ГПК України та неправильне застосування ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1212 ЦК України, в цій частині, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження. Інші доводи ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", наведені у касаційній скарзі, направлені на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

29. Щодо заяви (позовної заяви) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними результатів аукціону, в якому кредитор просив визнати недійсними результати аукціону від 20.03.2015 з продажу майна ПП "Згода 06": лот № 16 (будівля складу для зберігання непродовольчих товарів за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровській район, сільрада Чумаківська, комплекс будівель та споруд), проведеного товарною біржею "Днепрофорвард".

В обґрунтування заявлених вимог Банк посилався на те, що товарною біржею "Днепрофорвард" безпідставно відмолено ТОВ "Рек Гамма" у допуску до участі в аукціоні; ліквідатором в оголошені не вказано повну характеристику нерухомого майна боржника; за результатами проведеного аукціону не був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Частиною 2 ст. 41 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991) встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Такі ж положення містять ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 11 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цією ж статтею передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 202 ЦК України, правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах (аукціоні), яка полягає в процедурі підготовки, проведення торгів, продажу майна (забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів (аукціону)), та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів (аукціонів), складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, відтак аукціон є правочином. Відчуження майна з прилюдних торгів (аукціонів) належить до угод купівлі-продажу та така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку, з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України, що зазначено в ч. 1 ст. 215 цього ж Кодексу, а також, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів. Наведена правова позиція повністю узгоджується з висновками Верховного суду України, наведеними у постановах від 26.08.2014 року у справі №914/2964/2014 та від 29.06.2016 року у справі №6-370цс16.

Частиною 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

До предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Між тим порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Розглядаючи наведену вище заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", суди попередніх інстанцій встановили: Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 07.10.2014 у справі № 904/720/14 (з перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2014), зокрема, надано згоду на продаж майнових активів, що є предметом забезпечення кредиторських вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме: будівлі складу для зберігання непродовольчих товарів ПП "Згода 06", шляхом торгів у формі аукціону з направленням виручених коштів виключно для задоволення заставного кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"; визнано організатора аукціону Товарну Біржу "Днепрофорвард" учасником провадження у справі № 904/720/14 про банкрутство ПП "Згода 06". Постанова апеляційного суду набрала законної сили, не скасована у встановленому процесуальним законом порядку.

Крім того, на підставі матеріалів та обставин справи (наведені у п. 13.4 даної Постанови), суди встановили, що організатором аукціону були виконані усі належні дії, у відповідності до приписів Закону, направлені на реалізацію майна банкрута, що є предметом забезпечення; аукціон проведений з дотриманням встановленого порядку, передбаченого Законом про банкрутство; зміст розміщених оголошень на сайті Вищого господарського суду України про проведення торгів повністю відповідає змісту технічних характеристик, наведених у Свідоцтві про право власності та Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, копії яких містяться у матеріалах справи.

Стосовно відмови товарною біржею "Днепрофорвард" у допуску до участі в аукціоні ТОВ "Рек Гамма", колегія суддів, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи (стосовно неналежної оплати гарантійного внеску та повноважень особи - підписанта заяви), вважає вірним висновком судів щодо правомірності такої відмови.

За приписами ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 1-10/2004 (наведено у п. 24 даної Постанови).

Поряд з цим, слід зауважити на тому, що ТОВ "Рек Гамма" дії Товарної біржі не оскаржені, доводів та доказів того, що даною відмовою порушені права та законні інтереси ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", банком не надано.

Таким чином, прийнявши до уваги наведені обставини проведення спірного аукціону та надавши оцінку доказам, які ці обставини підтверджують, суди попередніх інстанцій зазначили, що порушень, які входять до предмету доказування недійсності результатів аукціону, не встановлено; підготовка, проведення аукціону та оформлення кінцевих результатів аукціону здійснені у відповідності до норм чинного законодавства, з дотриманням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що встановивши вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про відмову у задоволені вимог про визнання недійсними результати аукціону від 20.03.2015 з продажу майна ПП "Згода 06": лот № 16 (будівля складу для зберігання непродовольчих товарів за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровській район, сільрада Чумаківська, комплекс будівель та споруд), проведеного товарною біржею "Днепрофорвард".

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій ст.ст. 43, 82, 84, 101 ГПК України, ч.8 ст. 49, ч.ч. 1, 5 ст. 59, ч.4 ст. 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 203, ч.1 ст. 209, ст. 215 ЦК України в цій частині, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження. Інші доводи Банку спростовуються встановленими судами обставинами та направлені на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

30. Щодо заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання відсутнім права вимоги щодо оплати за векселем, в якій останній просить визнати відсутнім у ТОВ "Гранд-С" (векселедержатель) права вимоги до ПП "Згода 06" (аваліст) щодо оплати за простим векселем серії АА 16089044 від 01.10.2010, векселедавцем за яким є ТОВ "Грей-Севастополь", платником - ПП "ВАЛЕНСІЯ 2007", з номінальною вартістю 3 500 000, 00 грн. та датою погашення 01.10.2019, витрати зі сплати судового збору покласти на відповідачів.

Заява вмотивована тим, що термін виконання зобов'язань за вказаним векселем не настав.

Аваль за своєю правовою природою є вексельною порукою, правове регулювання якої здійснюється спеціальними нормами Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, оскільки ці зобов'язання на відміну від поруки і гарантії мають особливий характер щодо учасників цих відносин, порядку вчинення і виконання, підстав і строків пред'явлення вимог.

Відповідно до статті 32 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив. Його зобов'язання є дійсним навіть у тому разі, якщо те зобов'язання, яке він забезпечував, виявиться недійсним із будь-якої іншої причини, ніж дефект форми.

Тобто, в силу авалю, особа приймає на себе певні цивільні обов'язки. Аваль підпадає під визначення правочину, що наведені у ч. 1 ст. 202 ЦК України. Аваль є одностороннім правочином і на нього поширюється чинність ст. 204 та ч. 3 ст. 215 ЦК України.

Отже, якщо судом буде встановлено, що забезпечене авалем зобов'язання за векселем є недійсним через дефект форми, то зобов'язання аваліста також визнається недійсним. У цьому разі до аваліста не може бути пред'явлено вимогу в порядку, передбаченому нормами цивільного законодавства, як до поручителя чи гаранта.

Векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними, а доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

Вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування, індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються як нормами спеціального вексельного законодавства, так і загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (як то, ст.ст. 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 ЦК України), а тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК з урахуванням їх особливостей. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 13.01.2016 у справі №922/5094/14, а також у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" від 08.06.2007 №5.

Правочини, що не відповідають вимогам закону, визнаються недійсними судом відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, зокрема, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі унормовано, що всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем.

Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

Таке саме право належить кожній особі, яка поставила свій підпис на векселі, після того як вона прийме його і здійснить платіж за ним.

Пред'явлення позову до однієї із зобов'язаних осіб не перешкоджає пред'явленню позову до інших осіб, навіть якщо вони йдуть після особи, до якої пред'явлено позов.

Як про це вже було позначено вище, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

За приписами ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

Отже, з моменту публікації відповідного оголошення строк виконання зобов'язань боржника, що виникли до порушення справи про банкрутство, є таким, що фактично настав.

Таким чином, враховуючи приписи Уніфікованого закону та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в поєднанні, посилання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на те, що строк виконання зобов'язань за вказаним векселем (АА 16089044 від 01.10.2010 ) не настав є безпідставними та правомірно відхилені судами попередніх інстанцій.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ПП "Згода 06" (боржник) по відношенню до ТОВ "Гранд-С" (векселедержатель) щодо оплати за простим векселем серії АА 16089044 від 01.10.2010 є авалістом.

Уніфікований закон про переказні та прості векселі, пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, у випадках, якщо вони видані з дефектом форми.

Виданий ТОВ "Грей-Севастополь" простий вексель серії АА №1689044 від 01.10.2010 заповнений з дотриманням всіх вимог, встановлених ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" та ст. 75, 76 Уніфікованого закону і не містить дефекту форми, та будь-яких інших підстав, які б позбавили його вексельної сили. Містить підпис керівника (директора), який скріплений печаткою. Також, містить підпис директора приватного підприємства "Згода 06", який скріплений печаткою, як аваліста за вказаним векселем. Скріплення вчинених на векселі підписів печаткою юридичної особи вказує на підтвердження юридичною особою повноважень осіб, які підписали вексель, а також своїх зобов'язань за векселем.

Водночас слід зауважити на тому, що вказаний вексель, у встановленому законодавством порядку, не визнаний недійсним або таким, що не має вексельної сили.

Посилання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на порушення боржником п.5.8. Генеральної кредитної угоди №01/03-00/141-08 від 14.08.2008, п. 10.6. Кредитного договору №012/03-00/142-08 від 14.08.2008, а саме вчинення боржника авалю на простому векселі АА 16089044 від 01.10.2010 без згоди Банку, не є підставою визнання авалю на цьому векселі недійсним (така вимога Банком не заявлялась), а лише може бути підставою застосування наслідків порушення Позичальником умов 5.8. Генеральної кредитної угоди та п.10.6. Кредитного договору, передбачених п. 6.4. Генеральної кредитної угоди та п.8.2. Кредитного договору.Поряд з цим, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", відповідно Заяви що розглядається, заявлена вимога про визнання відсутнім права вимоги щодо оплати за векселем, в якій останній просить визнати відсутнім у ТОВ "Гранд-С" (векселедержатель) права вимоги до ПП "Згода 06" (аваліст) щодо оплати за простим векселем серії АА 16089044 від 01.10.2010.

З цього приводу, слід зазначити наступне.

Способи захисту прав та охоронюваних законом інтересів встановлені статтею 20 ГК України та статтею 16 ЦК України.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. При цьому, захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Визнання відсутнім права вимоги щодо оплати за зобов'язанням є фактично вимогами про встановлення фактів, які мають юридичне значення, підлягають встановленню під час розгляду спору про стягнення грошових коштів (в даному випадку під час розгляду спору з визнання грошових вимог заявлених до боржника) та не можуть бути самостійним предметом спору, оскільки такі вимоги не призводять до поновлення порушених прав. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі № 910/14036/17, постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2016 у справі № 904/1659/16 та колегія суддів Верховного Суду під час розгляду цієї справи не вбачає підстав відступити від вказаної правової позиції.

Поряд з цим, слід зауважити, що доводи ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" наведені як у Заяві (позовній заяві) від 12.02.2016, апеляційній скарзі так і в касаційній скарзі, з питання що розглядається, по суті є запереченнями проти вимог ТОВ "Гранд-С" до ПП "Згода 06" заявлених у справі про банкрутство.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій про те, що обраний ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" захисту прав та законних інтересів не призводить до їх поновлення, як вважає заявник, порушеного права та реального захисту його прав у випадку задоволення заявлених вимог.

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій ст. 553 ЦК України, ст.ст. 30, 32, 33, 43 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України при вирішенні заяви (позовної заяви) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПП "Згода 06", ТОВ "Гранд-С" про визнання відсутнім права вимоги щодо оплати за простим векселем серії АА 1689044 від 01.10.2010 не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

31. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003р. (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006р. (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та необхідність залишення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 904/720/14 без змін.

В. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та залишенням без змін оскаржених судових актів, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 42, 43 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991), ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 904/720/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков