ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2018 р.

Справа № 924/133/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Виноградова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник Б.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар", м. Тернопіль

до дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, м. Хмельницький

про стягнення 769075,23 грн. збитків

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 20.03.2018 р.

відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 01.01.2018 р.

ОСОБА_3 - за довіреністю від 14.12.2017 р.

ОСОБА_4 – за довіреністю від 10.04.2018 р.

третьої особи: ОСОБА_5 – за довіреністю від 03.01.2018 р.

Рішення ухвалюється 06.06.2018 р., оскільки в судовому засіданні 25.05.2018 р. постановлено ухвалу про оголошення перерви.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив : товариство з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар", м. Тернопіль звернулось з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Хмельницький 769075,23 грн. матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.02.2015 р. належні позивачу транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень внаслідок ДТП, причиною якої став незадовільний стан дорожнього покриття на ділянці автомобільної дороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка на 284 км, яка знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг і експлуатаційне утримання якої здійснює відповідач на підставі укладеного зі Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області договору №21 від 24.12.2014 р. На підтвердження вимог посилається на висновок від 01.03.2016р. №5-47/16 Тернопільського НДЕКЦ МВС України в Хмельницькій області, висновок експертного дорожньо-технічного дослідження №1030 від 20.03.2015 р. Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, постанову Івано-Франківського міського суду від 12.05.2015 р. у справі №344/4339/15-п, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.10.2017 р. у справі №3607/9440/15-ц, калькуляції від 29.03.2015 р., положення ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, Закон України "Про дорожній рух".

Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 14.03.2018 р. №294) проти позову заперечив, зазначаючи про належне виконання робіт з ліквідації ямковості автомобільних доріг відповідно до укладеного зі Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області договору №21 від 24.12.2014 р., що підтверджується доданими до відзиву доказами, та вказуючи на недоведеність зазначених позивачем у позовній заяві обставин, зокрема, щодо розміру та інших складових збитків. При цьому посилається на положення ст. ст. 1, 2, 11, 16, 22, 1166, 1172, 1187 ЦК України, ст. ст. 1, 7, 10, 11, 13 Закону України "Про автомобільні дороги", ст. ст. 9, 14, 24 Закону України "Про дорожній рух", п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 р. №198, Положення про Службу автомобільних доріг у Хмельницькій області, затверджене наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 02.11.2011 р. №12.

У додаткових поясненнях до відзиву на позовну заяву (від 05.04.2018 р. №401), посилаючись на положення п. п. 1.6, 2.4, 8.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003 р., зазначив, що позивачем не додано оригіналів фіскальних чеків, які підтверджують проведення ремонтних робіт та закупівлю деталей на суму заявлених позовних вимог, а також відсутні дані щодо наявності вини відповідача.

У відповіді на відзив (від 05.04.2018 р. №10/1958) позивач зазначив, що відповідачем не було проведено робіт з ліквідації ямковості автодороги, що призвело до ДТП. Вважає, що факти неправомірності поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, вини завдавача шкоди були доведені Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 18.10.2017 р. у справі №607/9440/15-ц, згідно з якою відповідачу присуджено відшкодувати ОСОБА_6 3000,00 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в результаті якої позивач, в свою чергу, поніс матеріальні збитки. При цьому цією ухвалою скасовано рішення апеляційного суду Тернопільської області від 09.06.2017 р. у справі №607/9440/15-ц, на яке посилався господарський суд Хмельницької області у рішенні від 17.03.2017 р. у справі №924/1704/15 (залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 р.), відмовляючи у позові ТОВ СК "Альфа-Гарант" до відповідача про стягнення 80000,00 грн. страхового відшкодування. Повідомив, що ремонт транспортних засобів, які зазнали шкоди в результаті ДТП, проводився позивачем на виробничих потужностях останнього, проведення якого підтверджується робочими наказами-нарядами та актами списання, калькуляціями. Вартість відновлювального ремонту відповідає експертним висновкам та внутрішнім документам позивача.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив (від 17.04.2018 р. №477) проти позову заперечив з посиланням на положення ст. ст. 22, 1167, 1187 ЦК України. При цьому наголосив на належному виконанні робіт по ліквідації ямковості відповідно до наявних у матеріалах справи документів, та на відсутності документального підтвердження позивачем матеріальних збитків.

У доповненні до відзиву (від 22.04.2018 р.) відповідач зазначив, що подані позивачем звіт №11229 від 29.03.2015 р., звіт про оцінку від 30.12.2015 року не є належними доказами розміру заподіяної шкоди позивачу, адже для з'ясування розміру заподіяної шкоди потрібні спеціальні знання у галузі товарознавчої експертизи, є досить наближені до такого виду доказу як висновки експерта, однак такими визнані бути не можуть через те, що не відповідають вимогам ст. 98 ГПК України.

Третя особа у поясненнях (від 20.04.2018 р. №721) зазначила, що згідно з Положенням про Службу автомобільних доріг у Хмельницькій області, затвердженим наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 02.11.2011 року №12, яке діяло на момент ДТП, метою її діяльності є саме організація утримання, створення умов для безперервного та безпечного руху в належному технічному стані автодоріг, які вона виконує шляхом проведення процедур закупівель робіт і послуг, зокрема, з експлуатаційного утримання автодоріг та укладання відповідних договорів. Посилаючись на умови договору №21 від 24.12.2014 р. на експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення Хмельницької області, вважає, що Служба автодоріг у Хмельницькій області свої обов'язки виконує в повній мірі, тому посилання відповідача на ч. 2. ст. 1172 ЦКУ є недоречним і в даному випадку навпаки можна говорити про невиконання завдання замовника. Звернула увагу на те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду судової палати у цивільних і кримінальних справах від 18.10.2017 року по справі №607/9440/15-ц колегією суддів визначено, що саме ДП "Хмельницький облавтодор" є належним відповідачем по справі. Зазначила, що позивачем не обґрунтовано суму позову, не надано доказів проведення ремонтів, звіт про оцінку напівпричіпа-цистерни про розмір матеріального збитку проведено 30 грудня 2015 р., хоча ДТП сталось 27.02.2015 р.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно з копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ 733036 та СХХ 733037 ТОВ "МВ Стеллар" є власником відповідно вантажного сідлового тягача Volvo FH 12.420, реєстраційний номер НОМЕР_1, та напівпричепа BSLT STC-1, реєстраційний номер НОМЕР_2.

У матеріалах справи наявні копії висновку експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 01.03.2016 р. №5-47/1б, висновку експертного дослідження науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 19.03.2015 р. №8А, висновку експертного дорожньо-технічного дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №1030 від 20.03.2015 р.

Зокрема, у висновку експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 01.03.2016 р. №5-47/1б зазначено, що при встановлених обставинах дорожньо-транспортної пригоди і заданому комплексі вихідних даних, водій автопоїзда у складі сідельного тягача "Volvo FN-12420" та цистерни, з моменту виникнення небезпеки (перешкоди) для руху (настання об'єктивної можливості у нього побачити вибоїну з робочого місця водія тягача), не мав технічної можливості навіть привести в дію робочу гальмівну систему транспортного засобу, а тим більше шляхом своєчасного застосування екстренного гальмування зупинити керований ним транспортний засіб до місця розташування вибоїни на проїзній частині дороги або навіть привести в дію систему рульового керування транспортного засобу і тим більше здійснити безпечний її об'їзд.

Згідно з висновком експертного дослідження науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 19.03.2015 р. №8А пошкодження шини лівого переднього колеса сідельного тягача "Volvo FN-12420" р.н. НОМЕР_3 могло виникнути до моменту ДТП (наїзду на парапет з послідуючим перекиданням) внаслідок наїзду на вибоїну, яка розташована на лівій межі правої (в напрямку руху автопоїзда) смуги руху, має неправильну форму з гострими краями і довжину 0,88 м., ширину 0,6 м та глибину - 0,12 м.

У висновку експертного дорожньо-технічного дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №1030 від 20.03.2015 р. зазначено, що ділянка на 284 км автодороги сполученням Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка та наявна на ній організація дорожнього руху, за своїми техніко-експлуатаційними показниками не відповідає вимогам регламентуючих документів, оскільки на ній була наявна вибоїна неправильної форми з гострими краями (довжина 0,8 м, ширина 0,6 м), гранична глибина якої складала 12 см, що значно перевищує нормативну граничну глибину 4 см окремих осідань, вибоїн для доріг І-ІІІ категорій. Дорожньо-експлуатаційні служби повинні були ліквідувати окрему вибоїну в термін не більше 1 доби, з моменту її виявлення при перевірці стану дорожнього покриття проїзної частини на ділянці 284 км автодороги сполученням Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка. При неможливості ліквідувати дану вибоїну на проїзній частині в зазначені терміни, дорожньо-експлуатаційні служби, з моменту виявлення її, повинні були негайно встановити за 150-300 м до небезпечної ділянки тимчасові попереджувальні дорожні знаки 1.12 “Вибоїна” та ввести обмеження максимальної швидкості руху до 70 км/год за допомогою заборонного дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості". Оскільки ділянка на 284 км автодороги сполученням Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка та наявна на ній організація дорожнього руху, за своїми техніко-експлуатаційними показниками не відповідала вимогам регламентуючих документів, а швидкісний режим на ній мав бути обмежений до 70 км/год, то дані дорожні умови не забезпечували безпеку руху транспортних засобів із швидкістю 80 км/год та 110 км/год по даному відрізку дороги.

У матеріали справи надано звіт №11229 від 29.03.2015 р., виконаний оцінювачем ОСОБА_7 на замовлення СК "Альфа-Гарант", згідно з яким матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Volvo FH 12420 (д.н. НОМЕР_1) внаслідок його пошкодження, складає 278985,60 грн. У звіті зазначено, що ринкова вартість досліджуваного КТЗ на момент пошкодження складає 278985,60 грн.; вартість відновлювального ремонту ТЗ, який необхідний для усунення механічних пошкоджень, заподіяних ТЗ в результаті ДТП, згідно калькуляції вартості відновлювального ремонту, приведеної в додатку до даного звіту, становить 631206,13 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу – 223987,22 грн.; таким чином, враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту КТЗ превищує його ринкову вартість, то вартість матеріального збитку буде рівною його ринковій вартості на момент ДТП без урахування ВТВ – 278985,60 грн.

Згідно зі звітом про оцінку напівпричіпа-цистерни BSLT STC-1, р.н. НОМЕР_2, що належить ТОВ МВ "Стеллар", виконаним ТОВ Український експертний центр "Експерт-Сервіс Авто" 30.12.2015 р., вартість відновлювального ремонту напівпричіпа-цистерни BSLT STC-1, р.н. НОМЕР_2, визначена за витратним підходом, складає 236541,54 грн. Ринкова вартість напівпричіпа-цистерни BSLT STC-1, р.н. НОМЕР_2, визначена за порівняльним підходом, складає 365068,61 грн. На підставі виконаних розрахунків та рекомендацій, викладених в Методиці, складено висновок, що вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричіпа-цистерни BSLT STC-1, р.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП станом на момент оцінки складає 217869,10 грн. з ПДВ.

ТОВ "МВ Стеллар" складено калькуляцію №1702942 від 29.03.2015 р., згідно з якою вартість робіт по транспортному засобу FH-12420, д.н. НОМЕР_1 становить 44899,35 грн. з ПДВ, вартість запчастин - 586306,78 грн. з ПДВ (всього 631206,13 грн. з ПДВ), та калькуляцію №600433 від 21.03.2016 р. згідно з якою вартість робіт по транспортному засобу BSL, д.н. НОМЕР_2 становить 105125,71 грн. з ПДВ, вартість запчастин - 131415,89 грн. з ПДВ (всього 236541,60 грн. з ПДВ).

При цьому позивачем надано копії робочого заказу-наряду від 21.03.2016 р. (щодо автомобіля НОМЕР_4), робочого заказу-наряду від 29.03.2015 р. (щодо автомобіля НОМЕР_5), акта списання №601461 від 21.03.2016 р. на суму 131415,89 грн. (ремонт та технічне обслуговування автомобіля НОМЕР_4), акта списання №1770158 від 29.03.2016 р. на суму 586306,78 грн. (ремонт та технічне обслуговування автомобіля НОМЕР_5).

Згідно з платіжним дорученням №11300 від 17.04.2015 р. ТДВ СК "Альфа-Гарант" сплачено ТОВ "МВ Стеллар" 80000,00 страхового відшкодування згідно страхового акту СТ/15/00Б1 за договором страхування №06-NSZ/22-124-00945 від 19.12.2014 р. без ПДВ.

Позивач звернувся до ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" з претензією від 15.01.2018 р. №10/264, в якій вимагав до 31.01.2018 р. перерахувати 416854,70 грн. невідшкодованих збитків внаслідок ДТП, що сталась 27.02.2015 р. за участю належних позивачу транспортних засобів, причиною якої став незадовільний стан дорожнього покриття, а також з уточнюючою претензією від 08.02.2018 р. №10/880, в якій вимагав сплатити до 19.02.2018 р. 769075,23 грн. (вартість матеріального збитку сідельного тягача Volvo FH 12420, д.н. НОМЕР_1 з урахуванням виплати страхового відшкодування ТДВ "СК "Альфа-Гарант": 631206,13 грн. - 80000,00 грн. = 551206,13 грн., та напівпричепа-цистерни BSLЕ, д.н. НОМЕР_2 - 217869,10 грн.). Зазначені претензії залишені без відповіді та задоволення.

У матеріали справи надано постанову Івано-Франківського міського суду від 12.05.2015 р. у справі №344/4339/15-п (провадження № 3/344/1406/15) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 (водія) за ст. 24 КупАП, якою провадження у справі закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Судом встановлено, що згідно схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що сліди гальмового шляху коліс транспортного засобу із зміщенням в ліву сторону відносно руху транспортного засобу розпочинаються одразу після вибоїни на дорозі, шириною 0,6 м, довжиною 0,88 м та глибиною 0,12 м.

Також судом взято до уваги висновок експертного дослідження №8А від 19.03.2015р. НДЕКЦ УМВС України в Хмельницькій області, проведеного за зверненням захисника ОСОБА_8, в п. 3 якого зазначено, що обрана водієм ОСОБА_8 швидкість руху керованого ним автопоїзда у складі тягача „Volvo FN-12420”, д.н.з. НОМЕР_6 80,0км/год., в умовах видимості елементів дороги 87,5 м, з технічної точки зору відповідає допустимій (безпечній), а виходячи із п. 4 та п. 5 висновку, водій автопоїзда у складі сідельного тягача „Volvo FN-12420”, д.н.з. НОМЕР_6 та цистерни р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8, в умовах із заданою (обраною) швидкістю 80,0 км/год., не мав технічної можливості шляхом застосування гальмування чи маневру об’їзду уникнути потрапляння (в’їзду) лівого переднього колеса керованого ним транспортного засобу у пошкодження дорожнього покриття (вибоїну), що в послідуючому могло призвести до втрати керованості вказаного автопоїзда, з моменту настання об’єктивної можливості виявити пошкодження дорожнього покриття. З технічної точки зору, з моменту виявлення пошкодження дорожнього покриття, для водія ОСОБА_8 могла виникнути аварійна ситуація, у якій подальші події могли розвиватися поза волею і діями вказаного водія.

При винесенні постанови судом було установлено, що водій не допустив порушень правил дорожнього руху, а ДТП сталася внаслідок потрапляння (в'їзду) переднього лівого колеса автопоїзда, керованого ОСОБА_8, у вибоїну шириною 0,6 м, довжиною 0,88 м та глибиною 0,12 м, у результаті чого відбувся розрив колеса, втрата водієм керованості транспортного засобу, виїзд на зустрічну смугу руху та перекидання на праву сторону через зустрічну смугу руху в кювет.

З урахування висновку експертного дослідження №8А від 19.03.2015 року НДЕКЦ УМВС України в Хмельницькій області, виходячи із вимог ст. 10, ст. 11 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_8 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки він не передбачав настання шкідливих наслідків своїх дій, а також не повинен був та не міг їх передбачити.

У матеріалах справи наявний договір №21/102-14 від 24.12.2014р. про експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення Хмельницької області №21, відповідно до п. 1.1. якого замовник (Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області) доручає підряднику (ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") і зобов’язується прийняти і оплатити надання послуг (виконання робіт) з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення Хмельницької області (експлуатаційне утримання доріг державного значення) (протяжністю 2077 км) згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, зокрема „Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України”, „Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці і залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану”, „Класифікації робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування”, „Класифікації робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користуванням, а підрядник зобов'язується на свій власний ризик надати послуги (виконати роботи), доручені йому замовником.

Пунктом 1.2. вказаного договору передбачено, що послуги (роботи) виконуються підрядником згідно щомісячних планів-завдань та кошторисної документації складеної на основі актів-дефектів затверджених замовником в межах ціни цього договору.

Відповідно до п. 1.3. договору підрядник зобов’язався за замовленням замовника виконати роботи (послуги), зокрема, на мережі автомобільних доріг з ліквідації ямковості, наслідків стихійного лиха та аварійні роботи: у разі надходження конкретних письмових розпоряджень (заявок) замовника про усунення загрози безпечного руху автотранспорту; при надходженні приписів територіальних органів Державної автомобільної інспекції (ДАІ), виданих на ім’я підрядника, останній зобов’язаний приступити до виконання аварійних робіт з обов’язковим повідомленням та згодою замовника; по ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод; направляти (при необхідності) представників підрядника для участі в обстеженні дорожніх умов (роботі комісії), в місцях скоєння дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з п. 7.4. договору відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначається згідно з чинним законодавством, при цьому підрядник несе відповідальність за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні підрядних послуг (робіт), якщо ці порушення виникли з вини підрядника та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; невиконання або неналежне виконання послуг (робіт), вказаних в Планах-завданнях замовника.

У матеріали справи надано копію журналу виконання робіт ДРП-4 філія „Хмельницька ДЕД” ДП „Хмельницький облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” на автомобільній дорозі М-12 Стрий - Тернопіль - Знам'янка (км. 260+00 - 291+00) сх. під'їзд до м. Хмельницького (км. 0-4+500).

Також наявний акт приймання виконання будівельних робіт №343 за грудень 2014р. (відомості ресурсів до акта) із зазначенням про виконання робіт по експлуатаційному утриманню автодороги державного значення М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км. 260-287+500; Східний під'їзд до м. Хмельницького км. 0+4+500ДРП-4, які були прийняті Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області.

Крім того, надано звіт про виконані роботи і витрати матеріалів по поточному ремонту, зимовому утриманню та озелененню автомобільних доріг М-12 С-Т-Н-З км. 260- 287+500 СХ. Під'їзд до м. Хмельницького, значення у співставленні з виробничими нормами за грудень 2014 р., лист від 16.06.2015р. №320 філії „Хмельницька ДЕД” ДП „Хмельницький облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” про проведення робіт з ліквідації ямковості.

Згідно з наказами дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” філія „Хмельницька ДЕД” №42 від 02.02.2015 р. „Про тимчасове закріплення ділянок доріг і працівників ДРП-4”, №47 від 27.02.2018 р. “Про робочий день 28 лютого 2015 року” тимчасово на період відпустки начальника ДРП-4 ОСОБА_9 з 02 лютого по 27 лютого 2015 р. призначено тимчасово виконуючого обов’язки начальника ДРП-4 майстра ОСОБА_10, продовжено дію наказу від 02.02.2015 р. №41 на 28.02.2015 р. Останнього призначено відповідальним за ділянки автодоріг М-12 Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка км 260+000-287+500, східний під’їзд до м. Хмельницького та за керівництво працівниками дорожньо-транспортного пункту №4.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 16.06.2015 р. у справі 686/10604/15-п встановлено, що відносно ОСОБА_10 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що, перебуваючи на посаді виконуючого обов’язки начальника ДРП №4, ОСОБА_10 своєчасно не вжив заходів щодо усунення ямковості на проїзній частині 283 км. + 850 м. автодороги Стрий - Знам’янка, що могло стати причиною дорожньо-транспортної пригоди. Зазначеною постановою Хмельницького міськрайонного суду провадження у справі відносно ОСОБА_10, працюючого майстром ПГВК в ДРП №4 Хмельницького ДЕД, за ч. 4 ст. 140 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 09.11.2015 р. скасовано постанову Хмельницького міськрайонного суду від 16.06.2015р. у справі 686/10604/15-п стосовно ОСОБА_10, а матеріали направлено до ВДАІ з обслуговування м. Хмельницького УДАЇ УМВС України в Хмельницькій області для належного оформлення.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.04.2016р. по справі №686/24441/15-п справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 140 КУпАП повернуто до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області для доопрацювання. При цьому судом було зазначено, що всупереч ст. 256 КУпАП в складеному відносно ОСОБА_10 протоколі про адміністративне правопорушення не вказано суть адміністративного правопорушення, зокрема, те, що його бездіяльність щодо усунення ямковості на відрізку автодороги Стрий - Знам'янка км. 283+300 призвело до ДТП, наслідком якої стало пошкодження транспортного засобу, вантажу та дорожніх споруд.

У постанові вказано, що протокол про адміністративне правопорушення від 07.12.2015 р. з долученими до нього матеріалами в повній мірі не дають можливості з’ясувати усі обставини правопорушення, а в ході судового розгляду дану неповноту неможливо усунути.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 27.09.2016 р. у справі №686/15694/16-п справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 140 КУпАП повторно повернуто до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області для доопрацювання, оскільки працівниками поліції не виконано вимог, вказаних в постанові Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.04.2016 р.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.03.2017 р. у справі 686/3368/17 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 140 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу правопорушення. При цьому судом встановлено, що всупереч вимог ст. 256 КУпАП в складеному відносно ОСОБА_10 протоколі про адміністративне правопорушення не вказано суть адміністративного правопорушення, зокрема, те, що його бездіяльність щодо усунення ямковості призвело до ДТП, наслідком якої стало пошкодження транспортного засобу, вантажу та дорожніх споруд (у подальшому постановою апеляційного суду Хмельницької області від 19.05.2017 р. у справі №686/3368/17 постанову від 03.03.2017 р. відносно ОСОБА_10В, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, скасовано. Протокол про адміністративне правопорушення від 07.12.2015 р., складений щодо ОСОБА_10, разом з матеріалами справи повернуто на доопрацювання до Головного управління Національної поліції в Хмельницької області).

Вищезазначені обставини встановлені наявним у матеріалах справи рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.03.2017 р. у справі №924/1704/15 за позовом товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" до дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „МВ Стеллар”; Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області; ОСОБА_8; ОСОБА_10; ОСОБА_6 про стягнення 80000 грн. матеріальної шкоди, яким у позові відмовлено.

Суд дійшов висновку, що ДП „Хмельницький облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” згідно договору №21 від 24.12.2014р. виконувались роботи з ліквідації ямковості з встановленням тимчасових попереджувальних дорожніх знаків на автодорозі М-12 Стрий Тернопіль – Кіровоград - Знам'янка км. 283+850 м., відтак, позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача та причинного зв’язку між його діями (бездіяльністю) і збитками, завданими в результаті ДТП, вини відповідача у заподіянні шкоди. У рішенні суд зазначив, зокрема, про наявність рішення апеляційного суду Тернопільської області від 09.06.2016 р. у справі №607/9440/15-ц.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 р. у справі №924/1704/15 зазначене рішення залишено без змін.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.04.2016р. у справі №607/9440/15-ц було стягнуто з дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” на користь ОСОБА_6 3000,00 грн. моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди та 551,20 грн. судового збору в дохід державного бюджету.

Під час розгляду справи Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було призначено судову інженерно-транспортну експертизу. У висновку Тернопільського науково-дослідного експертнно-криміналістичного центру МВС України від 01.03.2016р. №5-47/16, який наявний в матеріалах справи, експертом зазначено, що при заданому комплексі вихідних даних, водій автопоїзда у складі сідельного тягача „Volvo FN-12420” та цистерни, з моменту виникнення небезпеки (перешкоди) для руху (настання об’єктивної можливості у нього побачити вибоїну з робочого місця водія тягача), не мав технічної можливості навіть привести в дію робочу гальмівну систему транспортного засобу, а тим більше шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинити керований транспортний засіб до місця розташування вибоїни на проїзній частині дороги або навіть привести в дію систему рульового керування транспортного засобу і тим більше здійснити безпечний її об’їзд. Вирішення питання про те „Чи мав водій ОСОБА_8 в даній дорожній ситуації, діючи у відповідності з вимогами ПДР України, уникнути ДТП при умові керованого ним автопоїзда... ...із максимально допустимою для даних дорожніх умов швидкістю?” позбавлено технічного змісту (п. 2 висновку експертизи).

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 09.06.2016 р. у справі №607/9440/15-ц рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.04.2016 р. в частині стягнення з дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” на користь ОСОБА_6 3000,00 грн. моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди та 551,20 грн. судового збору в дохід державного бюджету, скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 до дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, третя особа ОСОБА_8, про стягнення завданої в результаті ДТП моральної шкоди відмовлено.

Судом апеляційної інстанції було зазначено, що в матеріалах справи не міститься достатніх даних щодо невиконання або неналежного виконання відповідачем робіт в межах виділених коштів на фінансування та відповідних планів-завдань замовника ДП „Хмельницький облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”, а саме: щодо протиправної поведінки останнього і причинного зв'язку між його діями (бездіяльністю) та спричинення позивачу моральної шкоди, що, на думку колегії суддів, виключає цивільну відповідальність ДП „Хмельницький облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.10.2017 р. у справі №607/9440/15-ц рішення апеляційного суду Тернопільської області від 09 червня 2016 р. скасовано, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 квітня 2016 р. в частині стягнення з дочірнього підприємства “Хмельницький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” на користь позивача 3000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, та вирішення питання про розподіл судових витрат, залишено в силі.

Суд касаційної інстанції зазначив, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд при дослідженні доказів у справі, які були досліджені місцевим судом з додержанням норм матеріального та процесуального права відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ДП «Хмельницький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» моральної шкоди, завданої в результаті ДТП.

Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, встановивши факт пошкодження транспортного засобу під керуванням третьої особи внаслідок його попадання у вибоїну під час руху дорогою загального користування, що перебуває на балансі Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області; недоведеність встановлення перед місцем пошкодження ділянки дороги будь-яких попереджувальних чи огороджувальних знаків та з урахуванням обставин справи, підтверджених належними та допустимими доказами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що невиконання передбачених законами та укладеним зі Службою автомобільних доріг 12 липня 2012 р. договором з додатками обов'язків ДП “Хмельницький облавтодор” перебуває у причинному зв'язку з настанням даної ДТП і її наслідками, а саме: пошкодженням автомобіля й заподіянням тілесних ушкоджень позивачу, а тому моральна шкода має бути відшкодована саме зазначеною юридичною особою.

У матеріалах справи наявний також акт обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам’янка, складений комісією у складі інспектора УДАІ в Хмельницькій області, головного інженера філії “Хмельницька ДЕД”, інженера з ОП та БР, у якому зафіксовано, що в місці скоєння ДТП, а саме: на км 283+800 автодороги М-12 є в наявності одинична ямковість розміром – ширина 0,60 см, довжина 0,88 см, глибина, 0,12 см.

Позивач, вважаючи, що пошкодження належних йому транспортних засобів були завдані в результаті ДТП у зв’язку з невиконанням відповідачем обов’язків, передбачених договором від 24.12.2014 р. №21, укладеним зі Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області, просить стягнути з відповідача 769075,23 грн. матеріальних збитків.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

З положень ст. 15 ЦК України, ст. 20 ГК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права і свого законного інтересу.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 769075,23 грн., завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка є наслідком незадовільного стану дорожнього покриття, експлуатаційне утримання якої здійснює відповідач на підставі укладеного зі Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області договору №21 від 24.12.2014 р.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 ЦК України).

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, виключає відповідальність особи, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Як встановлено постановою Івано-Франківського міського суду від 12.05.2015 р. у справі №344/4339/15-п (провадження №3/344/1406/15) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 (водія) за ст. 124 КУпАП, водій не допустив порушень правил дорожнього руху, а ДТП сталася внаслідок потрапляння (в'їзду) переднього лівого колеса автопоїзда, керованого ОСОБА_8, у вибоїну шириною 0,6 м, довжиною 0,88 м та глибиною 0,12 м, у результаті чого відбувся розрив колеса, втрата водієм керованості транспортного засобу, виїзд на зустрічну смугу руху та перекидання на праву сторону через зустрічну смугу руху в кювет. З урахування висновку експертного дослідження №8А від 19.03.2015 року НДЕКЦ УМВС України в Хмельницькій області, виходячи із вимог ст. 10, ст. 11 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_8 відсутній склад адміністративного правопорушення, у звя’зку з чим провадження у справі закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", а саме: внаслідок утворення вибоїни, яка не була ліквідована та через яку ОСОБА_8, водій автомобіля НОМЕР_7 з напівпричепом-цистерною BSLT STC-1, р.н. НОМЕР_2, втратив технічну можливість керування, що призвело до перекидання транспортних засобів та завдання матеріальної шкоди.

У підтвердження зазначеного позивач посилається на вищевказану постанову Івано-Франківського міського суду від 12.05.2015 р. у справі №344/4339/15-п, а також на висновок від 01.03.2016р. №5-47/16 Тернопільського НДЕКЦ МВС України в Хмельницькій області, висновок експертного дорожньо-технічного дослідження №1030 від 20.03.2015 р. Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.10.2017 р. у справі №3607/9440/15-ц.

Згідно з наведеними вище висновками водій автопоїзда у складі сідельного тягача "Volvo FN-12420" та цистерни, з моменту виникнення небезпеки (перешкоди) для руху (настання об'єктивної можливості у нього побачити вибоїну з робочого місця водія тягача), не мав технічної можливості навіть привести в дію робочу гальмівну систему транспортного засобу, а тим більше шляхом своєчасного застосування екстренного гальмування зупинити керований ним транспортний засіб до місця розташування вибоїни на проїзній частині дороги або навіть привести в дію систему рульового керування транспортного засобу і тим більше здійснити безпечний її об'їзд. Також зазначено, що ділянка на 284 км автодороги сполученням Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка та наявна на ній організація дорожнього руху, за своїми техніко-експлуатаційними показниками не відповідає вимогам регламентуючих документів, оскільки на ній була наявна вибоїна, яку дорожньо-експлуатаційні служби повинні були ліквідувати в термін не більше 1 доби, з моменту її виявлення при перевірці стану дорожнього покриття проїзної частини на ділянці. При неможливості ліквідувати дану вибоїну на проїзній частині в зазначені терміни, дорожньо-експлуатаційні служби, з моменту виявлення її, повинні були негайно встановити за 150-300 м до небезпечної ділянки тимчасові попереджувальні дорожні знаки 1.12 “Вибоїна” та ввести обмеження максимальної швидкості руху до 70 км/год за допомогою заборонного дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості". Оскільки ділянка на 284 км автодороги сполученням Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка та наявна на ній організація дорожнього руху, за своїми техніко-експлуатаційними показниками не відповідала вимогам регламентуючих документів, а швидкісний режим на ній мав бути обмежений до 70 км/год, то дані дорожні умови не забезпечували безпеку руху транспортних засобів із швидкістю 80 км/год та 110 км/год по даному відрізку дороги.

Також Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було прийнято рішення від 01.04.2016 р. у справі №607/9440/15-ц про стягнення з дочірнього підприємства „Хмельницький облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” на користь ОСОБА_6 3000,00 грн. моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Так, ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ «МВ Стеллар», третя особа ОСОБА_11 про відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 20000 гривень, мотивуючи вимоги тією обставиною, що з вини водія ТОВ «МВ Стеллар» 27.02.2015 року о 20.30 годині відбулася ДТП на 284км.+800 м. автодороги Стрий Тернопіль Кіровоград - Знамянка, внаслідок якого позивач, як пасажир автомобіля, зазнав тілесних ушкоджень. У зв’язку з виправданням водія ТОВ «МВ Стеллар» у події ДТП позивач заявив вимоги додатково до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, дочірнього підприємства «Хмельницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», з вини яких не було забезпечено безпеку руху на ділянці дороги Стрий Тернопіль Кіровоград - Знам'янка 284км.+800 м шляхом непроведеного ремонту ушкодженого дорожнього покриття з утворенням значного розміру вибоїни, котра стала причиною ДТП.

У вищезазначеному рішенні суд, встановивши факт пошкодження транспортного засобу під керуванням третьої особи внаслідок його попадання під час руху дорогою загального користування, що перебуває на балансі Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, у вибоїну; недоведеність встановлення перед місцем пошкодження ділянки дороги будь-яких попереджувальних чи огороджувальних знаків, з урахуванням обставин справи підтверджених належними та допустимими доказами, дійшов висновку, що невиконання передбачених законами (ст. 9 ЗУ "Про дорожній рух", п. 11 Єдиних правил утримання автомобільних доріг) та укладеним зі Службою автомобільних доріг 12.07.2012 року договором з додатками обов'язків ДП "Хмельницький облавтодор" перебуває у причинному зв'язку з настанням даної ДТП і її наслідками пошкодженням автомобіля й заподіянням тілесних ушкоджень позивачу, тому моральна шкода має бути відшкодована саме зазначеною юридичною особою.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.10.2017 р. у справі №607/9440/15-ц рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 квітня 2016 р. в частині стягнення з дочірнього підприємства “Хмельницький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” на користь позивача 3000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, та вирішення питання про розподіл судових витрат, залишено в силі.

Суд касаційної інстанції зазначив, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд при дослідженні доказів у справі, які були досліджені місцевим судом з додержанням норм матеріального та процесуального права відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ДП «Хмельницький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» моральної шкоди, завданої в результаті ДТП.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області рішенням від 01.04.2016 р. у справі №607/9440/15-ц, залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.10.2017 р., встановлено факт невиконання ДП «Хмельницький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» передбачених чинним законодавством обов'язків щодо утримання автомобільних доріг та перебування зазначеного у причинному зв'язку з настанням ДТП і її наслідками, спростовуються доводи відповідача про недоведення позивачем вини відповідача у заподіянні збитків, в тому числі з посиланням на відсутність судового рішення про притягнення працівника відповідача до відповідальності.

Крім того, судом також враховується, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про автомобільні дороги" (далі – Закон) автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.

Згідно зі ст. 10 Закону державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Таким чином, Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області є державним підприємством, яке уповноважене власником, а саме: державою на здійснення заходів по забезпеченню безперервних та безпечних умов руху транспортних засобів, а також утримання автомобільних доріг у належному стані.

Згідно з п. п. 4, 5, 6, 9 ст. 11 Закону одним з основних обов'язків органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є: розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженням; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає, зокрема, за: 1) стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом; 4) відповідність нормативно-правовим актам розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 6) санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення.

Положеннями ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належать: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожнього руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Частиною 3 ст. 14 вказаного Закону визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходиться у їх віданні. При виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.

Згідно з вимогами пункту 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникненні інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо ДТП сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

З матеріалів справи убачається, що 24.12.2014р. між Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області (замовник) та ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (підрядник) укладено договір експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення Хмельницької області №21, відповідно до п. 1.1 якого Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області доручила підряднику і зобов’язалася прийняти і оплатити надання послуг (виконання робіт) з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення Хмельницької області (експлуатаційне утримання доріг державного значення) (протяжністю 2077 км) згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, а ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зобов'язався на свій власний ризик надати послуги (виконати роботи), доручені йому замовником.

Відповідно до п. 7.4 укладеного договору відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним та або юридичним особам при виникненні ДТП, пов'язаних з незадовільним дорожніми умовами, визначається згідно з чинним законодавством. При цьому підрядник несе відповідальність за: незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні підрядних послуг та робіт, якщо ці порушення виникли з вини підрядникап та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; невиконання або неналежне виконання послуг (виконання робіт), в межах виділених коштів та фінансування та відповідних планів-завдань замовника.

Крім робіт, передбачених п. п. 1.1, 1.2 цього договору, Хмельницький облавтодор зобов'язався виконувати роботи на мережі автомобільних доріг з ліквідації ямковості, наслідків стихійного лиха та аварійні роботи: у разі надходження конкретних письмових розпоряджень замовника по усуненню загрози безпечного проїзду автотранспорту, по ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод (п. 1.3 вищезазначеного договору).

Відповідач стверджує про належне виконання робіт, передбачених договором від 24.12.2014 р., з огляду на наявні матеріали справи, зокрема, журнал виконання робіт ДРП-4 філія „Хмельницька ДЕД” ДП „Хмельницький облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” на автомобільній дорозі М-12 Стрий- Тернопіль - Знам'янка (км. 260+00 - 291+00) сх. під'їзд до м. Хмельницького (км. 0-4+500), акт приймання виконання будівельних робіт №343 за грудень 2014р., звіт про виконані роботи і витрати матеріалів по поточному ремонту, зимовому утриманню та озелененню автомобільних доріг М-12 С-Т-Н-З км. 260-287+500 СХ. Під'їзд до м. Хмельницького, значення у співставленні з виробничими нормами за грудень 2014р.

Однак зазначене судом оцінюється критично з огляду на встановлені рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.04.2016 р. у справі №607/9440/15-ц, залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.10.2017 р., обставини щодо невиконання відповідачем робіт з належного утримання доріг.

Крім того, слушними є зауваження позивача про те, що в рішенні господарського суду Хмельницької області від 17.03.2017 р. №924/1704/15, залишеному без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2017 р., на яке посилається відповідач, взято до уваги рішення апеляційного суду Тернопільської області від 09.06.2016 р. у справі №607/9440/15-ц, однак зазначене рішення скасоване ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.10.2017 р.

Таким чином, враховуючи вищезазначені положення законодавства, судові рішення та встановлені обставини справи у їхній сукупності та взаємозв’язку, суд доходить висновку про наявність таких елементів для настання відповідальності відповідача у вигляді відшкодування збитків як: протиправна поведінка відповідача, яка виявилась у неналежному виконанні робіт з експлуатаційного утримання доріг, передбачених договором 24.12.2014 р. №21; наслідок такої протиправної поведінки у вигляді дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27.02.2015 р. на ділянці автомобільної дороги М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка на 284 км та в результаті якої заподіяно збитки транспортним засобам позивача; причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою та її наслідками у вигляді збитків; наявність вини відповідача у заподіянні збитків.

При цьому позивач просить стягнути з відповідача 769075,23 грн. збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу Volvo FH 12420 (д.н. НОМЕР_1), враховуючи вартість відновлювального ремонту в сумі 631206,13 грн. та беручи до уваги сплату страховою компанією 80000,00 грн. страхового відшкодування, а також 217869,10 грн. збитків, завданих пошкодженням напівпричіпа-цистерни BSLT STC-1, р.н. НОМЕР_2.

В обґрунтування розміру заподіяних збитків посилається на звіт №11229 від 29.03.2015 р., згідно з яким матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Volvo FH 12420 (д.н. НОМЕР_1) внаслідок його пошкодження складає 278985,60 грн., вартість ремонту - 631206,13 грн. з ПДВ, а також звіт від 30.12.2015 р. про оцінку напівпричіпа-цистерни BSLT STC-1, р.н. НОМЕР_2, згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричіпа-цистерни BSLT STC-1, р.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП - 217869,10 грн. з ПДВ.

Як убачається зі звітів, оцінка здійснювалася відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі – Методика).

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) – це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Судом враховується, що відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір таких збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як зазначено у звітах щодо оцінки транспортних засобів Volvo FH 12420, д.н. НОМЕР_1 та BSLT STC-1, р.н. НОМЕР_2, матеріальний збиток, завданий їхньому власнику, становить відповідно 278985,60 грн. та 217869,10 грн.

При цьому з приводу обґрунтування стягнення збитків, завданих у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу Volvo FH 12420 (д.н. НОМЕР_1), зазначеною у звіті від 29.03.2015 р. вартістю відновлювального ремонту в сумі 631206,13 грн., суд зауважує, що така вартість відновлювального ремонту визначена без урахування фізичного зносу деталей (з урахуванням – 223987,22 грн.). Однак матеріальний збиток власника транспортного засобу, враховуючи положення Методики, визначається, виходячи з вартості, зокрема, відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу. Одночасно із зазначеного слідує, що при визначенні у звіті від 29.03.2015 р. вартості матеріального збитку в сумі 278985,60 грн. було враховано вартість відновлювального ремонту, як передбачено Методикою, та зазначено, що оскільки вартість відновлювального ремонту КТЗ перевищує його ринкову вартість, то вартість матеріального збитку буде рівною його ринковій вартості на момент ДТП, а саме: 278985,60 грн.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на зазначене вище, враховуючи сплату ТДВ СК "Альфа-Гарант" позивачу 80000,00 грн. страхового відшкодування згідно з платіжним дорученням №11300 від 17.04.2015 р., суд вважає, що обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача, є визначені звітами матеріальні збитки, завдані власнику транспортних засобів, розраховані з урахуванням вартості відновлювального ремонту, в розмірі 416854,70 грн. (278985,60 грн. - 80000,00 грн. + 217869,10 грн.). Крім того, зазначену суму збитків позивач вимагав у відповідача сплатити у претензії від 15.01.2018 р. №10/264.

Суд критично оцінює надані позивачем в обґрунтування понесення витрат на відновлювальний ремонт в сумі 631206,13 грн. складені ним закази-наряди, калькуляції та акти списання запчастин, оскільки позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, зокрема, первинних документів, які би підтверджували фактичне та реальне здійснення відображених у зазначених внутрішніх документах витрат та операцій, пов’язаних з проведенням відновлювального ремонту.

Щодо аргументів відповідача про те, що вищезазначені звіти не можуть вважатися належними та допустимими доказами розміру понесених матеріальних збитків, оскільки не відповідають приписам ГПК України, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Проте законодавство не містить вимог щодо підтвердження розмірів збитків виключно висновками експертів, складеними у порядку ст. ст. 98, 99 ГПК України. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 ГПК України). Зокрема, згідно зі ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Будь-яких інших доказів, які би спростовували висновки, наведені у звітах, суду не подано.

З приводу посилання відповідача на те, що звіт про оцінку напівпричепа-цистерни BSLT STC-1, р.н. НОМЕР_2 від 30.12.2015 р. складений зі спливом тривалого часу після ДТП, суд зазначає, що, виходячи з його змісту, висновок у звіті наданий про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу саме в результаті його пошкодження при ДТП.

З огляду на зазначене суд критично оцінює й доводи відповідача про обмежений строк дії наданих позивачем звітів та можливість використання їхніх даних лише із зазначеною у звітах метою.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної та юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданих збитків та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням та шкодою. Натомість відповідач може бути звільнений від відповідальності, якщо доведе відсутність своєї вини у заподіяній шкоді.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме: в частині стягнення 416854,70 грн. збитків. У позові в частині стягнення 352220,53 грн. збитків слід відмовити у зв’язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар", м. Тернопіль до дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Хмельницький, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, м. Хмельницький про стягнення 769075,23 грн. збитків задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 77 (код 31100492) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МВ Стеллар", м. Тернопіль, вул. Гріга, буд. 3 (код 32578150) 416854,70 грн. (чотириста шістнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят чотири гривні 70 коп.) збитків, 6252,82 грн. (шість тисяч двісті п’ятдесят дві гривні 82 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 15.06.2018 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (47707, м. Тернопіль, вул. Гріга, 3), 3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 77), 4 - третій особі (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 77). Всім рек. з пов. про вруч.