ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року справа № 234/10625/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гайдара А.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання – Романченко Г.О., за участю позивача – ОСОБА_1, третіх осіб – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25 січня 2018 року у справі № 234/10625/17 (суддя в І інстанції Лутай А.М.), складене в повному обсязі 02 лютого 2018 року в м. Краматорськ Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради, треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, Управління освіти Краматорської міської ради про визнання протиправними та нечинними рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до Краматорської міської ради, треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, Управління освіти Краматорської міської ради, в якому зазначив, що 12.07.2017 Краматорською міською радою було прийнято рішення № 24/VІІ-257 «Про ліквідацію Краматорської школи-інтернату І-ІІ ступенів № 3 Краматорської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 25704825», а також рішення № 24/VІІ-258 «Про погодження безоплатної передачі у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні Донецької обласної ради об’єкту права комунальної власності територіальної громади міста Краматорська».

Позивач вважає, що ці рішення є протиправними та підлягають визнанню нечинними з моменту прийняття, оскільки рішення № 24/VІІ-257 «Про ліквідацію Краматорської школи-інтернату І-ІІ ступенів № 3 Краматорської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 25704825» прийнято з порушенням Конституції України, Європейської Хартії Місцевого самоврядування. У місті Краматорську не були належним чином забезпечені всі форми участі населення у громадських обговореннях необхідності ліквідації «Школи-інтернату №3», а саме: не було проведено громадські слухання, загальні збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю. До відома депутатів Краматорської міської ради багаторазово було доведено про протизаконність прийняття рішень від імені територіальної громади без забезпечення участі у відповідних питаннях самої територіальної громади, всіх жителів м. Краматорська. Депутатів причетних до скоєння злочину шляхом повалення конституційного ладу, узурпації місцевого самоврядування, перевищення влади та службової недбалості попереджено про кримінальну відповідальність. Такий висновок зроблено на підставі того, що до виключної компетенції міської ради не віднесено вирішення питання щодо одноособового прийняття рішення про розпоряджання майном, що є у власності територіальної громади без участі територіально громади м. Краматорська.

Зазначав, що місцеве самоврядування в Україні, відповідно до ст.ст. 140-143 Конституції України здійснюється територіальною громадою відповідної адміністративної територіальної одиниці як безпосередньо, так і через органи, утворені територіальною громадою. Зміна цієї системи не відноситься до компетенції Краматорської міської ради. Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином посадові особи органів місцевого самоврядування не можуть приймати рішення, виконання яких обмежує права громадян на участь у місцевому самоврядуванні. Це Рішення Конституційного суду є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям протизаконного рішення.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд визнати протиправними та нечинними з моменту прийняття рішення Краматорської міської ради від 12.07.2017 № 24/VІІ-257 «Про ліквідацію Краматорської школи-інтернату І-ІІ ступенів №3 Краматорської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 25704825», рішення Краматорської міської ради від 12.07.2017 № 24/VІІ-258 «Про погодження безоплатної передачі у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні Донецької обласної ради об’єкту права комунальної власності територіальної громади міста Краматорська», а також стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 25 січня 2018 року у справі № 234/10625/17 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Стверджував, що місцевий суд не визначив:

- чи є Краматорська міська рада представницьким органом місцевого самоврядування територіальної громади міста Краматорськ, якщо вона не утворювалася у конституцій ний спосіб територіальною громадою;

- хто зараз вчиняє дії, пов’язані з правом комунальної власності від імені територіальної громади м. Краматорськ, якщо до цього часу всі рішення Краматорська міська рада приймає від власного імені та у власних інтересах;

- хто є власником комунального майна: конституційний власник – територіальна громада м. Краматорськ чи територіальна громада в особі Краматорської міської ради, повно важення якої були скасовані 12.06.1997 року;

- чи було оформлено належним чином школу-інтернат №3 як комунальну влас ність за територіальною громадою в ЄДР нерухомого майна;

- чи є Краматорська міська рада належним балансоутримувачем, що здійснює управління комунальним майном на законних підставах, тобто за договором оперативного управління.

Заперечував право відповідача розпоряджатись комунальним майном (майном територіальної громади).

Посилався, що сайт Краматорської міської ради не є засобом масової інформації, тому проекти рішень не були оприлюднені.

Не дано оцінки невиконанню рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2015 в справі № 234/9264/15-а, яким зобов’язано голову Краматорської міської ради скликати щорічні загальні збори жителів (представників) територіальної громади м. Краматорська.

Зауважував на порушення місцевим судом норм процесуального права, зокрема, не витребування необхідних доказів, не долучення до матеріалів справи документів (доказів), що мають істотне значення, не допитано усіх заявлених свідків.

Стверджував про порушення прав дітей.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідачем та третьою особою Управлінням освіти Краматорської міської ради висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, в чому був підтриманий третіми особами, залученими до участі в справі на стороні позивача.

Представник відповідача апеляційним судом не був допущений до участі в справі з огляду на відсутність належних документів, які б підтверджували право міського голови на передоручення функцій представництва ОСОБА_6

Представник Управління освіти Краматорської міської ради до апеляційного суду не прибув, письмовою заявою просив розглянути справу за своєї відсутності.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до приписів статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Статтею 141 Конституції України встановлено, що до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п’ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п’ять років.

Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Згідно статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Як вбачається з приписів статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 146 Конституції України визначено, що інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

В матеріалах справи наявні Свідоцтво про державну реєстрацію Краматорської міської ради, копія виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 24.11.2015 (т.1 а.с.118,119), копія рішення міської ради від 23.11.2015 № 1/VII-01 «Про підсумки виборів міського голови, депутатів міської ради і визнання їх повноважень» (т.1 а.с.184-185).

Таким чином, відповідно до Конституції України та Законів України, Краматорська міська рада є органом місцевого самоврядування, який обрано територіальною громадою міста Краматорська шляхом вільного волевиявлення місцевих мешканців на відповідних виборах.

Слід зазначити, що питання утворення Краматорської міської ради, проведення її державної реєстрації не є предметом позову в цій справі.

В 1959 році, з метою забезпечення реалізації права громадян на здобуття базової загальної середньої освіти була створена Краматорська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів № 3 Краматорської міської ради Донецької області (далі - школа-інтернат № 3).

Відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Краматорської міської ради від 29.03.2017 року № 20/VІІ-94, Краматорська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів №3 Краматорської міської ради Донецької області є юридичною особою та розташована за юридичною адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв України, б. 21. Засновником школи-інтернату №3 є Краматорська міська рада (т.1, арк.справи 187-195).

Будівля школи-інтернату № 3 з надвірними побудовами та спорудами, розташована за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв України, б. 21, належить на праві комунальної власності територіальній громаді в особі Краматорської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 28.09.2010 року (т.2, арк.справи 241) та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна (т.1, арк.справи 196-197).

Слід зауважити, що підстави набуття права власності на майно школи-інтернату № 3 та порядок державної реєстрації цього права не були предметом позову в даній адміністративній справі.

12 липня 2017 року Краматорською міською радою VІІ скликання на пленарному засіданні позачергової 24-ої сесії, на підставі аналітичних матеріалів щодо збитковості функціонування загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів №3 Краматорської міської ради, код ЄДРПОУ 25704825, враховуючи утримання та навчання дітей, які не є сиротами, не позбавлені опіки, мають сім’ї, керуючись змістовною лінією Міністерства соціальної політики щодо припинення існування інтернатних закладів для дітей, що мають сім’ї, з метою економічного і раціонального використання бюджетних коштів, прийнято рішення № 24/VІІ-257 про ліквідацію школи-інтернату № 3.

Того ж дня, 12 липня 2017 року, Краматорською міською радою, з метою раціонального використання об’єкту права комунальної власності територіальної громади м. Краматорська будівлі Краматорської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів № 3 з надвірними побудовами та спорудами, прийнято рішення № 24/VІІ-258 погодити безоплатну передачу у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні Донецької обласної ради об’єкту права комунальної власності територіальної громади м. Краматорська будівлі школи-інтернату №3 з надвірними побудовами та спорудами, розташованої за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв України, б. 21, на земельній ділянці площею 2,7031 га, кадастровий номер 1412900000:00:003:0289 із зобов’язанням використовувати за цільовим призначенням розміщення навчального закладу та не відчужувати до приватної власності.

Щодо повноважень Краматорської міської ради приймати такі рішення, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Конституційні вимоги знайшли відображення у Законі України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280/97-ВР), згідно вимог якого органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, та в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

При цьому у ч. 1 ст. 5 Закону №280/97-ВР передбачено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону № 280/97-ВР міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Тобто, з огляду на наведені норми та у контексті спірних правовідносин місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою м. Краматорська через міську раду, яка представляє інтереси територіальної громади міста.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 16 Закону № 280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 280/97-ВР відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР встановлена виключна компетенція міських рад вирішувати питання щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Повноваження місцевих рад щодо реорганізації або ліквідації навчальних закладів комунальної форми власності встановлені також в Законі України від 23.05.1991 № 1060-ХІІ «Про освіту» (ч. 4 ст. 36), та в Законі України від 13.05.1999 № 651-ХІV «Про загальну середню освіту» (ч. 6 ст. 11), в редакціях, які діяли на час прийняття оскаржуваних рішень, відповідно до яких реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, а також в Статуті школи-інтернату № 3 (п.9.1.), відповідно до якого рішення про реорганізацію або ліквідацію школи приймає засновник, тобто Краматорська міська рада.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 60 Закону № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, колегія суддів вважає, що Краматорська міська рада, приймаючи оскаржувані рішення діяла виключно на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Стосовно процедури прийняття Краматорською міською радою рішень від 12.07.2017 №24/VІІ-257 та №24/VІІ-258, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 11, 12, 14-16 ст. 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради.

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.

Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 47 Закону № 280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Закону № 280/97-ВР, рішенням Краматорської міської ради від 02.12.2015 року № 1/VІІ-06 затверджено Регламент Краматорської міської ради VІІ скликання (т.1 а.с.121-130).

Відповідно до ст. 1 Регламенту Краматорська міська рада - орган місцевого самоврядування, який представляє територіальну громаду міста та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», Статутом територіальної громади міста та іншими законодавчими актами.

Рішення міської ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, на території міста обов’язкові до виконання підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форми власності, громадянами, посадовими особами, громадськими і релігійними організаціями, політичними партіями.

Згідно ст. 11 Регламенту міська рада складається з 42 депутатів та міського голови.

Сесія ради, відповідно до ст. 22 Регламенту, є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Відповідно до ст. 23 Регламенту питань, які виносяться на розгляд сесій, організовує секретар міської ради. Пропозиції до порядку денного сесії міської ради вносяться письмово міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом, відділами і управліннями міської ради, депутатськими групами і фракціями. При необхідності за наявності підготовлених проектів рішень та при умові їх оприлюднення на офіційному сайті міської ради в запропонований депутатами порядок денний можуть вноситися додаткові питання, що вимагають термінового розгляду. Питання порядку денного за рішенням сесії можуть розглядатися в іншій послідовності, відкладатись або виключатись з порядку денного сесії. Пропозиції про зміни до порядку денного вносять міський голова, секретар ради, постійні комісії, депутатські групи і фракції, депутати міської ради. Остаточно порядок денний і порядок розгляду питань затверджується міською радою на пленарному засіданні відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу ради. Сесію відкриває і веде міський голова, а у разі неможливості його скликати сесію, сесію відкриває і веде секретар міської ради або за рішенням сесії один з депутатів ради. На кожній сесії обирають секретаріат. Реєстрація депутатів, запрошених та присутніх, прибулих на сесію, проводиться до відкриття засідання міської ради перед кожним засіданням. В окремих випадках можлива реєстрація перед голосуванням. Порядок проведення кожного засідання сесії затверджується депутатами.

Згідно зі ст. 24 Регламенту проекти рішень вносяться на пленарні засідання сесії постійними комісіями міської ради за напрямками їх діяльності. Проекти рішень узгоджуються зі всіма зацікавленими установами, підприємствами, організаціями, керівниками структурних підрозділів міської ради, заступниками міського голови (згідно з розподілом обов'язків), начальником відділу правового забезпечення та захисту інтересів територіальної громади міської ради, секретарем міської ради, головами профільних постійних комісій. Проекти рішень з фінансових питань погоджуються начальником фінансового управління, проекти рішень щодо внесення змін або доповнень до раніше прийнятих рішень погоджуються начальником загального відділу. Під зацікавленими установами, підприємствами, організаціями в цьому абзаці розуміються такі установи, підприємства, організації, права та обов’язки яких безпосередньо визначені відповідним проектом рішення міської ради. Узгодження оформляється на зворотному боці останнього аркуша першого примірника проекту рішення шляхом візування: проставляється найменування посади, ініціали та прізвище візуючого, особистий підпис. Проекти рішень міської ради, що підлягають обговоренню, оприлюднюються на офіційному сайті міської ради не пізніше як 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Відповідальність за своєчасне оприлюднення проектів рішень міської ради несе розробник проекту. Попереднє ознайомлення депутатів з проектами рішень здійснюється у відділі роботи з депутатами, а також на днях депутата, на офіційному сайті міської ради та за зверненнями депутатів розсилкою на їх електронні адреси. Розгляд пропозицій, доповнень і уточнень до проекту рішення міської ради проводиться лише після ухвалення міською радою внесеного тексту проекту рішення за основу. Рішення міської ради з будь-яких питань вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більшість депутатів від загального складу ради. При встановленні результатів голосування враховується голос міського голови.

З урахуванням вказаних вище положень Закону та Регламенту, проект рішення щодо ліквідації школи інтернату № 3 було оприлюднено на веб-сайті Краматорської міської ради 11.05.2017 (т.1, арк.справи 142), а проект рішення щодо погодження безоплатної передачі будівлі школи-інтернату, оприлюднено 05.07.2017 (т.1, арк.справи 145).

16 червня 2017 року питання ліквідації школи-інтернату № 3 попередньо було розглянуто на засіданні постійної комісії Краматорської міської ради з питань освіти та науки, охорони здоров’я, соціального захисту населення, молодіжної політики, культури, фізкультури та спорту, де було вирішено доручити управлінню освіти провести круглий стіл, проект рішення винести на розгляд сесії міської ради (т.1, арк.справи 201).

Питання безоплатної передачі у спільну сумісну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні Донецької обласної ради об’єкту права комунальної власності територіальної громади м. Краматорська попередньо було розглянуто на засіданні постійної комісії Краматорської міської ради з питань житлово-комунального господарства, приватизації і комунальної власності 11.07.2017, де також було вирішено проект рішення винести на розгляд сесії міської ради (т.1, арк.справи 204).

19 червня 2017 року, на виконання доручення постійної комісії на офіційному веб-сайті Краматорської міської ради було розміщено оголошення про запрошення громадськості міста на засідання круглого столу з питання ліквідації школи-інтернату № 3, яке відбудеться 22.06.2017 (т.1, арк.справи 148).

22 червня 2017 року в приміщенні виконкому Краматорської міської ради, під головуванням начальника Управління освіти Краматорської міської ради ОСОБА_7 відбулося засідання круглого столу з питання ліквідації школи-інтернату №3, на якому були присутні начальник управління освіти ОСОБА_7, спеціалісти управління освіти, заступники міського голови, депутати Краматорської міської ради, батьківський комітет та адміністрація школи-інтернату № 3, представники ЗМІ, представники громадських організацій. В ході круглого столу виступали начальник управління освіти Краматорської міської ради ОСОБА_7 та директор школи-інтернату № 3 ОСОБА_2 (т.1, арк.справи 138-141).

12 липня 2017 року на пленарному засіданні позачергової 24-ої сесії Краматорської міської ради VІІ скликання були прийняті оскаржувані рішення № 24/VІІ-257 та № 24/VІІ-258.

Згідно протоколу, на пленарному засіданні були присутні 30 депутатів та міський голова, який головував на засіданні. За прийняття рішення щодо ліквідації школи-інтернату № 3 проголосували 28 народних депутатів та міський голова, а за рішення щодо погодження безоплатної передачі будівлі школи-інтернату № 3 проголосували 30 народних депутатів та міський голова, тобто більшість депутатів від загального складу ради.

При цьому, доводи позивача про те, що міський голова не може брати участь у голосуванні, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на законі.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Такі ж положення містяться і в ст. 24 Регламенту Краматорської міської ради.

Відповідно до ст. 3 Регламенту Краматорської міської ради гласність у роботі міської ради забезпечується шляхом відкритості пленарних засідань міської ради, постійних комісій міської ради, а також шляхом розповсюдження інформації про діяльність міської ради, її органів та посадових осіб, інформації про прийняті ними нормативні та інші акти через засоби масової інформації та мережу інтернет. У засіданнях сесії можуть брати участь з право дорадчого голосу народні депутати України, депутати обласної ради, голови селищних рад. На сесію можуть бути запрошені представники державних органів, громадських організацій, засобів масової інформації, трудових колективів, громадян. Підставою для відмови в доступі до участі в засіданні міської ради може бути: 1) пред’явлення документа, що засвідчує іншу особу, а не ту, яка його подає; 2) пред’явлення документа з ознаками підробки або термін дії якого минув; 3) перебування відвідувача у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння; 4) поведінка відвідувача дозволяє з великою вірогідністю твердити про його намір здійснити діяння, яке загрожує безпеці осіб, які перебувають у будівлі міської ради. Кількість осіб для участі в пленарному засіданні обмежується тільки кількістю місць у залі пленарного засідання. Якщо на пленарному засіданні бажає бути присутньою кількість осіб, яких неможливо розмістити у залі без шкоди для проведення засідання, особи, які бажають бути присутніми у залі засідань, визначають своїх представників, яких уповноважені особи ради розміщують у залі засідань.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення прийняті Краматорською міською радою у спосіб, передбачений діючим законодавством України та Регламентом міської ради, оскільки проекти рішень були попередньо оприлюднені та обговорені на постійних комісіях ради, узгоджені з усіма заінтересованими особами, рішення прийняті на пленарному засіданні сесії більшістю голосів від загального складу міської ради.

Безпідставними є посилання позивача на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року № 996, якою затверджено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, оскільки цей порядок визначає основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (п. 1 Порядку), тоді як відносно органів місцевого самоврядування Порядок носить рекомендаційний характер (п. 5 Постанови).

Не передбачає обов’язкового проведення консультацій з громадськістю і Закон України «Про загальну середню освіту».

Не розповсюджуються на оскаржувані рішення і вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики», оскільки вони не є регуляторними актами, а є актами індивідуальної дії, оскільки стосуються певної особи, застосовуються одноразово і вичерпують свою дію після реалізації.

Крім того, місцевий суд вірно вважав, що мотиви прийняття Краматорською міською радою рішення щодо ліквідації школи-інтернату №3 є достатньо обґрунтованими.

Як зазначалося вище, рішення про ліквідацію школи-інтернату № 3 було прийнято на підставі аналітичних матеріалів щодо збитковості функціонування загальноосвітньої школи-інтернату, з урахуванням того, що в інтернаті утримувалися та навчалися діти, які не є сиротами, не позбавлені опіки, мають сім’ї, а також з урахуванням змістовної лінією Міністерства соціальної політики щодо припинення існування інтернатних закладів для дітей, що мають сім’ї, з метою економічного і раціонального використання бюджетних коштів.

Відповідно до аналітичних матеріалів, які маються в справі (т.1, арк.справи 103-122) у школі-інтернаті № 3 навчаються 83 дитини при розрахунковій потужності інтернату 300 дітей. Мережа інтернату нараховує 8 класі. Тобто, середня кількість учнів в класі становить всього 8 дітей. З цих дітей: 82 дитини - складні життєві обставини; 80 дітей - одинока-мати; 45 дітей - багатодітні сім’ї; 19 дітей - малозабезпечені; 3 дитини - батько вдовець; 3 дитини - знаходяться у притулку (позбавлення батьківських прав); 1 дитина - з повної сім’ї. В інтернаті № 3 відсутні діти категорій сироти та позбавлені батьківської опіки. На обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради знаходяться 55 осіб, з яких: 29 осіб, які отримують один вид допомоги; 7 осіб, які отримують два виду допомоги; 15 осіб, які отримують три виду допомоги; одна особа, яка отримує чотири виду допомоги; три особи, у яких виплата припинена у зв’язку з змінами до Порядку призначення виплати допомоги сім’ям з дітьми. Середні поточні витрати на одного учня школи-інтернату № 3 становлять 70733,13 грн. на рік, в той час, як середні по місту становлять 15779,29 грн. на одного учня. В школі-інтернаті № 3 середня кількість учнів в одному класі становить 10,37 учнів, а середня кількість учнів по місту 22,3 учнів. При цьому оптимальна кількість учнів в класі повинна становити не менше ніж 15 осіб. Найбільш розповсюдженим виміром ефективності шкіл в рамках шкільної системи є кількість учнів на одну штатну одиницю посади вчителя. В школі-інтернаті №3 ця кількість складає 3,52 учня, а середня по місту 11,45 учня. Інші показники, в тому числі: частка заробітної плати вчителів в поточних видатках на освіту, поточні видатки на завдання в сфері освіти як відсоток отримання субвенції на освіту, комунальні послуги, середній рівень річних підсумкових оцінок та інші, в школі-інтернаті № 3 також значно відрізняються від середніх показників по місту.

Слід також зауважити, що відповідно до ст. 59 Закону України від 23.05.1991 № 1060-ХІІ «Про освіту» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані: постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної мови, регіональних мов або мов меншин, інших мов і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв; виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни; сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу; виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Держава, відповідно до вказаної норми, лише надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Таким чином, залишаючи своїх дітей цілодобово в школі-інтернаті, батьки фактично перекладають свою відповідальність за їх виховання, навчання і розвиток на Державу, при цьому отримуючи від Держави по декілька видів допомоги на утримання дітей.

У 1991 році Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини та визнала, що сім’я є найкращим середовищем для виховання дитини, її розвитку та становлення особистості. Серед основних засад державної політики щодо соціального захисту дітей визначено створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї, забезпечення пріоритету сімейних форм влаштування дитини.

Разом з тим не кожна дитина в Україні має можливість зростати в сприятливому сімейному оточенні. Бідність родин, складні життєві обставини, недостатність на місцевому рівні послуг з підтримки дітей та сімей з дітьми зумовлюють дитячу бездоглядність, призводять до соціального сирітства.

В Україні функціонує система інституційного догляду та виховання дітей, якою передбачено заклади різних типів, форм власності та підпорядкування, зокрема загальноосвітні школи-інтернати.

Однак система інституційного догляду та виховання дітей є не лише затратною, а також шкідливою як для самої дитини, так і для її сім’ї та суспільства в цілому. Тривале перебування дитини поза межами сім’ї призводить до руйнування її особистісних зв’язків з батьками. Діти виростають непідготовленими до самостійного життя, не мають необхідних соціальних умінь і навичок.

Для всебічного та гармонійного розвитку дитини потрібна сім’я, у якій формуються позитивні емоційні стосунки, забезпечуються догляд та виховання відповідно до віку, індивідуальних потреб і можливостей дитини, вибудовуються її світогляд та моральні орієнтири, формуються уміння та навички, необхідні для успішної соціалізації.

25 серпня 2015 року Указом Президента України № 501/2015 затверджено Національну стратегію у сфері прав людини на період до 2020 року, метою реалізації якої є забезпечення пріоритетності прав і свобод людини як визначального чинника під час визначення державної політики, прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Вказаною стратегією пріоритетним є створення умов для розвитку і виховання дітей у сім'ях або в умовах, максимально наближених до сімейних, передбачається здійснення реформування інтернатних закладів та проведення їх поступової ліквідації. Курс України на європейську інтеграцію вимагає перегляду пріоритетів державної політики у сфері охорони дитинства, впровадження успішних підходів із світової практики захисту прав дітей, які базуються на забезпеченні прав і найкращих інтересів дитини, спрямовуються на підтримку сім’ї, створення умов для виховання та розвитку дітей у сім’ї або середовищі, максимально наближеному до сімейного.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими, оскільки прийняті у відповідності до Конституції та законів України.

Доводи позивача та третіх осіб на стороні позивача про те, що ліквідацією інтернату порушуються права дітей, які в ньому навчаються, а також права працівників інтернату, апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки жоден із батьків, діти яких навчаються в інтернаті, жоден з працівників інтернату не звернувся до суду за захистом своїх прав. До того ж всі діти, які навчалися в школі-інтернаті на теперішній час влаштовані в інші навчальні заклади, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с.208-242, т.2 а.с.1-6), на базі інтернату планується створення військового ліцею, що в свою чергу створить нові робочі місця та нові освітні можливості для дітей міста.

Більш того, позивач не надав доказів уповноваження його як батьками дітей, так і працівниками інтернату на представництво їхніх інтересів.

Можливі порушення при здійсненні процедури ліквідації навчального закладу, в тому числі, дотримання трудових прав працівників не є предметом позову в цій справі, та й навіть наявність таких взагалі не може свідчити про протиправність оскаржуваних рішень ради.

Суд також вважає, що оскаржувані рішення жодним чином не порушують права територіальної громади м. Краматорська, оскільки цими рішеннями не змінюється цільове призначення будівлі школи-інтернату № 3 під розміщення навчального закладу, вона не відчужується у приватну власність.

Надані позивачем та третіми особами документи (докази) не вливають на предмет доказування в цій справі, оскільки предметом позову позивач визначив лише скасування певних рішень Краматорської міської ради.

Посилання апелянта та третіх осіб на те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права не свідчить про необхідність скасування рішення місцевого суду, оскільки ОСОБА_1 не наведено таких порушень, які б були обов’язковими підставами для його скасування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У зв’язку з цим підстав для розподілу судових витрат не вбачається.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25 січня 2018 року у справі № 234/10625/17– залишити без змін.

Повне судове рішення - 13 червня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді А.В. Гайдар

ОСОБА_8