ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року

Львів

Справа № 876/3/17-а

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Затолочного В.С.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Буджак В.М.;

від відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові за правилами загального позовного провадження позовну заяву Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_5 про примусове відчуження об'єкта нерухомого майна, який перебуває у приватній власності, з мотивів суспільної необхідності,-

В С Т А Н О В И В:

23.03.2017р. позивач Івано-Франківської міської ради звернулася до суду з позовом, в якому просила примусово відчужити з мотивів суспільної необхідності у власність територіальної громади міста Івано-Франківськ в особі Івано-Франківської міської ради квартиру НОМЕР_1 з коморою в підвалі, загальною площею 39,3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності ОСОБА_5 за викупною ціною 381500 грн. для будівництва дороги в межах проектованої вулиці Північний Бульвар (на ділянці від вул.Бельведерська до вул.П.Мирного), передбаченої генеральним планом міста Івано-Франківська; зобов'язати ОСОБА_5 звільнити квартиру АДРЕСА_1, протягом 30 днів з дня набрання постановою суду законної сили; знести (за рахунок місцевого бюджету) квартиру АДРЕСА_1, яка підлягає викупу з мотивів суспільної необхідності (Т.1, а.с.4-7).

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що в 2001 році сесією міської ради було затверджено коригування генерального плану м.Івано-Франківськ, яким передбачалося з'єднання Північного і Південного бульварів. Замовником проектної документації на будівництво, яка розроблялась у 2006 році, виступило управління капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Необхідність в з'єднанні вулиць та будівництві нової транспортної розв'язки зумовлена значним навантаженням на транспортні потоки центральної частини міста Івано-Франківськ. Влаштування нової дороги в межах проектованої вулиці Північний Бульвар суттєво розвантажить транспортний потік в місті.

На виконання поставленого завдання з будівництва вулиці була затверджена в установленому законом порядку проектно-кошторисна документація, яка отримала позитивний експертний висновок.

На замовлення Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради філією ДП «Укрдержбудекспертиза» в Івано-Франківській обл. надано експертний звіт (№ 09-0615-13) щодо кошторисної частини проектної документації, розробленої Івано-Франківською філією «НДІ проектреконструкція». Згідно експертного звіту (станом на 2013 рік) загальна кошторисна вартість будівництва складає 10773,472 тис.грн.

В 2015 році по затвердженому об'єкту були проведені конкурсні закупівлі poбіт та отримано дозвіл ДАБІ в Івано-Франківській обл. на виконання будівельно-монтажних робіт, у зв'язку з чим укладено договір підряду № 12-15 від 19.05.2016р. на виконання будівельних робіт між ТзОВ «Івано-ФранківськАвтоДор» та Управлінням капітального будівництва Івано-Франківського МВК, та видано Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 23.04.2015р.

В 2016 році з місцевого бюджету виділені кошти та розпочато будівельні роботи.

Рішенням сесії міської ради №359-9 від 22.12.2016р. «Про міський бюджет на 2017 рік» затверджено кошти в сумі 6000,0 млн.грн. на викуп земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб - під будівництво вул.Північний бульвар.

Проте, для завершення будівництва об'єкту - «вулиця Північний бульвар на ділянці від вул.Бельведерської до вул.П.Мирного в м.Івано-Франківську» необхідно здійснити викуп домоволодінь, які розташовані в межах червоних ліній майбутньої вулиці, зокрема домоволодіння по АДРЕСА_1.

З метою будівництва об'єкту - «вулиця Північний бульвар на ділянці від вул.Бельведерської до вул.П.Мирного в м.Івано-Франківську», керуючись Законами України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», «Про місцеве самоврядування в Україні», 22.12.2016р. сесією Івано-Франківської міської ради було прийнято рішення № 350-9, підпунктом 1.3 п.1 якого вирішено викупити квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 за викупну ціну 381500 грн.

Без припинення права власності на вказану квартиру виконання робіт по будівництву транспортної розв'язки на вул.Бельведерська до вулиці П.Мирного, є неможливим.

Згідно звіту № 115/09-16 про оцінку майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, ринкова вартість квартири станом на 31.08.2016р. становить 381500 грн.

На підставі листа Департаменту комунальних ресурсів № 1018/34.2-02/19-в від 22.09.2016р. було проведено рецензування Звіту № 115/09-16 про оцінку вищевказаної квартири (рецензія №10-03-09/16Р від 23.09.2016р.).

Згідно звіту, складеного за результатами проведення ініційованої Івано-Франківською міською радою експертизою, було визначено викупну ціну квартири НОМЕР_1 (рішення № 350-9 від 22.12.2016р., пп.1.3. пункту 1).

У подальшому міською радою було скеровано відповідачу повідомлення від 26.12.2016р. про викуп у нього вищевказаного об'єкту; на переговорах від 31.01.2017р. щодо розгляду питань по викупу об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб консенсусу в питанні викупу між сторонами не досягнуто.

За таких обставин позивач змушений звернутися до суду із розглядуваним позовом.

Під час судового розгляду представники позивача Івано-Франківської міської ради позовні вимоги підтримали та дали пояснення, аналогічні до викладеного у позовній заяві.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи позовні вимоги заперечили, покликаючись на необгрунтовану оцінку належного їй нерухомого майна. Наголосили на тому, що перед проведенням оцінки експертом не було проведено ознайомлення із об'єктом оцінки, а із складеного звіту неможливо з'ясувати, який саме об'єкт був оцінений. Вказані недоліки вплинули на визначення реальної вартості об'єкта нерухомості.

Окрім цього, відповідачем до 01.01.2013р. була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Згідно Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.05.2017р. здійснено запис про реєстрацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на праві приватної спільної сумісної власності.

Також наголосили на необхідності забезпечення житлових прав осіб, які зареєстровані та проживають в спірній квартирі.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників справи (їх представників), дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що подана позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Як вбачається із матеріалів справи, в 2001 році сесією Івано-Франківської міської ради затверджено коригування генерального плану міста, яким передбачалося з'єднання Північного і Південного бульварів. Замовником проектної документації на будівництво, яка розроблялась у 2006 році, виступило управління капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (Т.1, а.с.38, 39-43).

Необхідність в з'єднанні вулиць та будівництві нової транспортної розв'язки зумовлена значним навантаженням на транспортні потоки центральної частини міста Івано-Франківська; влаштування нової дороги в межах проектованої вулиці Північний Бульвар суттєво розвантажить транспортний потік в місті.

На виконання поставленого завдання з будівництва вулиці була затверджена в установленому законом порядку проектно-кошторисна документація, яка отримала позитивний експертний висновок (Т.1, а.с.44-78).

На замовлення Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради філією ДП «Укрдержбудекспертиза» в Івано-Франківській обл. надано експертний звіт (№ 09-0615-13) щодо кошторисної частини проектної документації, розробленої Івано-Франківською філією «НДІ проектреконструкція». Згідно експертного звіту (станом на 2013 рік) загальна кошторисна вартість будівництва складає 10773,472 тис.грн. (Т.1, а.с.10, 11-12, 79-137).

В 2015 році по затвердженому об'єкту були проведені конкурсні закупівлі poбіт та отримано дозвіл ДАБІ в Івано-Франківській області на виконання будівельно-монтажних робіт, у зв'язку з чим укладено договір підряду № 12-15 від 19.05.2016р. на виконання будівельних робіт між ТзОВ «Івано-ФранківськАвтоДор» та Управлінням капітального будівництва Івано-Франківського МВК, та видано Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 23.04.2015р. (Т.1, а.с.138-140).

В 2016 році з місцевого бюджету виділені кошти та розпочато будівельні роботи (Т.1, а.са.141).

Рішенням сесії міської ради №359-9 від 22.12.2016р. «Про міський бюджет на 2017 рік» затверджено кошти в сумі 6000,0 млн.грн. на викуп земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб - під будівництво вул.Північний бульвар.

Проте, для завершення будівництва об'єкту - «вулиця Північний бульвар на ділянці від вул.Бельведерської до вул.П.Мирного в м.Івано-Франківську» необхідно здійснити викуп домоволодінь, які розташовані в межах червоних ліній майбутньої вулиці, зокрема домоволодіння по АДРЕСА_1.

З метою будівництва об'єкту - «вулиця Північний бульвар на ділянці від вул.Бельведерської до вул.П.Мирного в м.Івано-Франківську», керуючись Законами України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», «Про місцеве самоврядування в Україні», 22.12.2016р. сесією Івано-Франківської міської ради було прийнято рішення № 350-9, підпунктом 1.3 п.1 якого вирішено викупити квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5 за викупну ціну 381500 грн. (Т.1, а.с.9, 142-145).

Без припинення права власності на вказану квартиру виконання робіт по будівництву транспортної розв'язки на вул.Бельведерська до вулиці П.Мирного, є неможливим.

Згідно звіту № 115/09-16 про оцінку майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, ринкова вартість квартири станом на 31.08.2016р. становить 381500 грн. (Т.1, а.с.15-36).

На підставі листа Департаменту комунальних ресурсів № 1018/34.2-02/19-в від 22.09.2016р. було проведено рецензування Звіту № 115/09-16 про оцінку вищевказаної квартири (рецензія №10-03-09/16Р від 23.09.2016р. - Т.1, а.с.13-14).

На підставі звіту, складеного за результатами проведення ініційованої Івано-Франківською міською радою експертизою, було визначено викупну ціну квартири НОМЕР_1 (рішення № 350-9 від 22.12.2016р., пп.1.3. пункту 1).

У подальшому міською радою було скеровано відповідачу повідомлення від 26.12.2016р. про викуп у нього вищевказаного об'єкту; на переговорах від 31.01.2017р. щодо розгляду питань по викупу об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб консенсусу в питанні викупу між сторонами не досягнуто.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення: об'єктів національної безпеки і оборони; лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації; об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об'єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.

У разі недосягнення згоди щодо умов договору купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) протягом шести місяців з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно для будівництва автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів, естакад та об'єктів, необхідних для їх експлуатації, на умовах концесії.

Примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається, як виняток, з мотивів суспільної необхідності лише в разі, якщо будівництво зазначених у частині першій цієї статті об'єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників.

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.

Виходячи з наведених положень Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» позивачем подано до суду розглядувану позовну заяву.

Разом з тим, формуючи свої позовні вимоги позивачем не враховані наступні обставини, які мають визначальне та ключове значення для вирішення виниклого спору.

Згідно рішення Івано-Франківської міської ради № 93-XLIX від 20.04.2010р. «Про передачу громадянам у власність та надання в користування земельних ділянок» надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на землю громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 орієнтовною площею 0,0815 га на АДРЕСА_1 (Т.2, а.с.8).

Відповідно до Відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.05.2017р. здійснено запис про реєстрацію земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0815 га за ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на праві приватної спільної сумісної власності; цільове призначення землі - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; кадастровий номер НОМЕР_2 (Т.2, а.с.45-46).

Станом на 01.06.2017р. вказаний запис вилучений з державного реєстру речових прав на нерухоме майно; згідно письмових пояснень позивача така реєстрація є скасованою 01.06.2017р. у зв'язку із порушеннями норм законодавства при проведенні зазначеної реєстрації на вказану земельну ділянку (Т.2, а.с.70).

Питання належності відповідачу земельної ділянки за вказаною адресою була предметом декількох судових справ у порядку адміністративного судочинства.

Так, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017р. у справі № 809/855/17 позов ОСОБА_7 та ОСОБА_5 задоволено; зобов'язано державного реєстратора Цалина А.Б. відновити запис про право власності № 20275021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на земельну ділянку за реєстраційним № 1240772526101, кадастровий номер НОМЕР_2, за адресою: АДРЕСА_1 (Т.2, а.с.120-127).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017р. апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.07.2017р. у справі № 809/855/17 - без змін (Т.2, а.с.128-134).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. у справі № 809/1018/17 позов Івано-Франківської міської ради задоволено; визнано протиправними дії державного реєстратора Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Цалина А.Б. щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35065134 від 05.05.2017р. та внесення записів за даними рішеннями до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасовано рішення державного реєстратора Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Цалина А.Б. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35065134 від 05.05.2017р., на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (площа 0,0815 га, кадастровий номер НОМЕР_2) за ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на підставі спільної сумісної власності (Т.2, а.с.201-207).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018р. апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_5 задоволено частково; рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. скасовано та провадження у справі закрито (Т.2, а.с.213-218).

Аналогічний позов Івано-Франківської міської ради, поданий 14.08.2017р. в порядку цивільного судочинства, залишений без розгляду (ухвала Івано-Франківського міського суду від 21.03.2018р. у справі № 344/10390/17, залишена без змін постановою апеляційного суду Івано-Франківської обл. від 29.05.2018р.) (Т.2, а.с.229-232).

Для остаточного вирішення питання належності відповідачу спірної земельної ділянки судом двічі зупинялося провадження у справі (Т.2, а.с.102-105, 165-168).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.3 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» об'єктом відчуження є земельна ділянка (її частина), житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження, що на ній розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

У разі якщо власник земельної ділянки (її частини), що відчужується, є також власником житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, вимога про відчуження земельної ділянки розглядається разом з вимогою про припинення права власності на зазначені об'єкти.

У разі якщо земельна ділянка, що викуповується, та розміщені на ній житловий будинок, інші будівлі, споруди чи багаторічні насадження перебувають у власності кількох осіб, питання про викуп вирішується з кожним власником окремо.

Із змісту наведеного слідує, що відповідно до прямої вказівки закону вимоги щодо примусового відчуження житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень повинні розглядатися одночасно із вимогою щодо відчуження земельної ділянки.

Натомість, розглядуваний позов не містить вимог щодо примусового відчуження земельної ділянки, на яку відповідачем та іншим співвласником зареєстровано право власності.

Хоча право власності на вказану ділянку зареєстровано лише після пред'явлення розглядуваного позову, однак позивачу було достовірно відомо про триваючий процес оформлення права власності на цю ділянку, оскільки саме його рішеннями було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на землю громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_5

Також під час судового розгляду позивачем не вжито заходів для доповнення чи збільшення позовних вимог із врахуванням вищевказаних обставин.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення ст.1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Таким чином, сам факт наявності судових рішень щодо земельної ділянки, якими фактично підтверджено право позивача на спірну ділянку, визнано його приватно-правовий інтерес на вказану ділянку, вказує на те, що ОСОБА_5 має достатній вагомий інтерес до спірної ділянки, щоб цей інтерес кваліфікувати як володіння та користування, через що остання являє собою «майно» за змістом ст.1 Першого Протоколу до Конвенції.

Звідси, задоволення заявленого позову за фактичних обставин справи призведе до втручання в мирне володіння майном відповідача не відповідно до «умов, передбачених законом», тобто, спричинить свавільне позбавлення його права на майно.

Щодо заперечень відповідача (його представників) про дотримання житлових прав осіб, які зареєстровані та проживають в спірній квартирі, суд враховує, що силу ст.5, ч.5 ст.12 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», ст.ст.1, 2, 9, 171 Житлового кодексу України замість викупної ціни земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, власнику таких об'єктів за його бажанням можуть бути передано у власність інше нерухоме майно, вартість якого враховується при визначенні викупної ціни.

Отже, надання іншого благоустроєного житла взамін викупної ціни згідно чинного законодавства стосується власника об'єкта нерухомості, що відчужується.

Також оскільки ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_9 зареєстровані в належній відповідачу квартирі, тому житлові правовідносини виникли між вказаними особами; останні не позбавлені можливості врегулювати такі відносини за будь-якого вирішення розглядуваного спору.

Додатково суд звертає увагу й на те, що достовірних доказів проживання ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_9 в спірній квартирі під час судового розгляду не представлено, при цьому сам факт реєстрації (за відсутності іншого підтвердження) не може в розглядуваному випадку і за сукупності окреслених обставин вважатися вагомим підтвердженням такої обставини.

В частині решти доводів сторін (їх представників) колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені ними доводи, суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані, та їм надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи учасників справи у кожній справі мають оцінюватись судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Отже, решта зазначених позивачем обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Таким чином, неповнота заявлених позовних вимог (а саме неврахування наявності у відповідача права на земельну ділянку) перешкоджає задоволенню заявленого позову, через що у його задоволенні належить відмовити.

В порядку ч.1 ст.135 КАС України понесені сторонами та їх представниками судові витрати, що пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, а також найманням житла, слід покласти на сторони.

З огляду на викладене, колегія приходить до переконання, що позовні вимоги Івано-Франківської міської ради є безпідставними, не відповідають вимогам закону, а відтак не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 139, ч.3 ст.243, ст.ст.267, 292, 295, КАС України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_5 про примусове відчуження об'єкта нерухомого майна, який перебуває у приватній власності, з мотивів суспільної необхідності, - відмовити.

Понесені сторонами та їх представниками судові витрати, що пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, а також найманням житла, покласти на сторони.

Рішення суду може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня його проголошення; у випадку оголошення судом лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідний суд; апеляційним судом по вказаній категорії справ є Верховний Суд.

Головуючий суддя

Р. М. Шавель

Судді

Н. В. Бруновська

В. С. Затолочний

Дата складення повного судового рішення: 08.06.2018р.