ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/550/18

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курко Д.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Федорченко Л.В. за довіреністю № 2 від 02.05.2018р.

Від відповідача: Берест Н.С. за довіреністю №б/н від 02.05.2018р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси дотовариства з обмеженою відповідальністю „Стройспецтехніка про стягнення 43 347,36 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса звернувся до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Стройспецтехніка (далі по тексу ТОВ „Стройспецтехніка) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 43 347,36 грн., яка складається із заборгованості з орендної плати у розмірі 37 175,40 грн., пені у розмірі 620,54 грн., штрафу у розмірі 2 602,28 грн., заборгованості з компенсації податку на землю у розмірі 2 949,14 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди №13/2014/КЕВ від 11.12.2014р. в частині сплати передбачених умовами договору платежів.

ТОВ „Стройспецтехніка заперечувало проти задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на невикористання орендного приміщення для здійснення виробничої діяльності з вини позивача. Відповідачем також було наголошено, що позивач умисно затягував підписання акту приймання-повернення приміщення, що призвело до необґрунтованих нарахувань. Крім того, відповідачем було подано заяву про сплив строку позовної давності для звернення до суду із позовною вимогою про стягнення штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

11.12.2014р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса (Орендодавець) та ТОВ „Стройспецтехніка (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого військового майна №13/2014/КЕВ, відповідно до п. п. 1.1, 1.3, 2.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме військове майно відкритий технічний майданчик загальною площею 1000 кв. м. військового містечка № 185, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси та розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Боровського (Промислова), 26-32, вартість якого визначена на 12.06.2014 року за незалежною оцінкою і становить згідно акту оцінки 593333 грн. (без ПДВ). Нерухоме майно Орендодавець передає Орендарю для використання під виробництво (інше використання нерухомого майна). Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

На виконання умов договору оренди від 11.12.2014р. між сторонами по справі 15.12.2014р. було підписано акт приймання-передачі нерухомого військового майна, з якого вбачається, що відповідачем було прийнято у користування відкритий технічний майданчик загальною площею 1000 кв. м. військового містечка № 185, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси та розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Боровського (Промислова), 26-32.

Відповідно до п. п. 3.1 - 3.3 договору оренди від 11.12.2014р. орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (травень 2014 року) на рівні 7600 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об`єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (травень 2014 року) 7416 грн. 66 коп. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з у мовами п. п. 3.6 3.7 договору оренди від 11.12.2014р. орендна плата у розмірі 100 % перераховується Орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Положеннями п. 3.8 договору оренди від 11.12.2014р. передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить 30 днів та більше, Орендар додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Умовами п. п. 5.3, 5.15 договору оренди від 11.12.2014р. передбачено, що Орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно 0,1 га, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0 га, на яку Орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

Відповідно до пункту 10.1 договору оренди 11.12.2014р. договір укладено строком на 3 роки, а саме з 15.12.2014 року до 13.12.2017 року.

Листом №225 від 27.09.2016р. ТОВ „Стройспецтехніка звернулось до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса із пропозицією розірвати договір оренди від 11.12.2014р. та підписати акт приймання-передачі майна, примірники яких були додані відповідачем до листа.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.10.2016р. по справі №916/1496/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2016р., позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса до ТОВ „Стройспецтехніка задоволено частково, присуджено до стягнення на користь позивача заборгованість з орендної плати за період з травня 2015р. по липень 2016р. у розмірі 219391,17 грн.; податок на землю у розмірі 18554,06 грн.; пеню у розмірі 36524,98 грн.; збитки від інфляції у розмірі 2231,42 грн.; штраф у розмірі 15357,38 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 7224,33 грн.; розірвано договір оренди № 13/2014/КЕВ від 15.12.2014 р.; зобов`язано ТОВ „Стройспецтехніка повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеса із складанням акту приймання-передачі нерухоме військове майно відкритий технічний майданчик загальною площею 1000 кв. м., розташований на території військового містечка № 185.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.10.2016р. по справі №916/1496/16 було встановлено, що ТОВ „Стройспецтехніка у порушення договору оренди від 11.12.2014р. не було сплачено орендної плати протягом періоду з травня 2015р. по липень 2016р. у розмірі 219391,17 грн., що також стало підставою для розірвання договору оренди.

З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2016р. між сторонами по справі було підписано акт приймання-передачі (повернення) нерухомого військового майна, з якого вбачається, що відповідачем було повернуто позивачеві відкритий технічний майданчик загальною площею 1000 кв. м. військового містечка № 185, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси та розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Боровського (Промислова), 26-32.

У поданій до господарського суду позовній заяві Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса зазначає, що підставою звернення до суду стало неналежне виконання з боку відповідача зобов`язань з перерахування орендної плати за користування нерухомим майном протягом періоду з серпня 2016р. по жовтень 2016р. включно, стягнення заборгованості за який не було предметом розгляду у межах справи №916/1496/16.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. ст. 3, 4 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України від 21 вересня 1999 року № 1075-XIV (з наступними змінами та доповненнями) майно, з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Частиною 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року N 2269-XII(з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В силу приписів ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення прийнятих на себе зобов`язань ТОВ „Стройспецтехніка не вносило орендну плату протягом періоду з серпня 2016р. по 17.10.2016р., у зв`язку з чим, за відповідачем рахується прострочена заборгованість з орендної плати у розмірі 37 175,40 грн. Окрім того, відповідачем не було відшкодовано Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеса частини податку на земельну діяльну, що передбачено п. 5.15 договору оренди 11.12.2014р., за серпень 2016р. вересень 2016р. у розмірі 2 949,14 грн.

З огляду на вище викладене, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 37 175,40 грн. за період з серпня 2016р. по 17.10.2016р. та заборгованості із компенсації податку на землю у розмірі 2 949,14 грн. за період з серпня 2016р. по вересень 2016р. включно.

Господарський суд відхиляє доводи ТОВ „Стройспецтехніка щодо невикористання орендованого приміщення протягом спірного періоду, оскільки в силу вимог чинного законодавства орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату незалежно від результатів господарської діяльності. Суд критично оцінює доводи відповідача щодо підписання позивачем акту приймання-повернення приміщення із затягуванням строків, оскільки проект угоди відповідача про розірвання договору оренди з боку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса підписаний не був, а, отже, підстави для підписання акту повернення майна до моменту вирішення судом спору по справі №916/1496/16 про розірвання договору оренди були відсутні.

Окрім того, господарський суд відхиляє доводи ТОВ „Стройспецтехніка щодо помилкового застосування позивачем нормативної грошової оцінки при розрахунку податку на землю, встановленої для земель комерційного призначення, а не земель промисловості, оскільки в обґрунтування наведених доводів відповідачем не було надано суду жодного доказу. Натомість, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса було підтверджено факт сплати земельного податку за використання земельної ділянки, на підтвердження чого позивачем було надано, в тому числі, податкову декларацію з плати за землю за 2016р. Посилання відповідача на ненастання строку компенсації позивачеві податку на землю, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 2 949,14 грн., господарським судом відхиляються, оскільки відсутність в укладеному між сторонами по справі договорі оренди від 11.12.2014р. строків сплати таких платежів не звільняє відповідача від обов`язку їх сплатити у випадку пред`явлення, в тому числі, позову.

З посиланням на умови п. п. 3.7, 3.8 договору оренди від 11.12.2014р., якими передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати; у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить 30 днів та більше, Орендар додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості, позивачем було нараховано ТОВ „Стройспецтехніка пеню у розмірі 620,54 грн. та штраф у розмірі 2 602,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені у розмірі 620,54 грн., який здійснений позивачем за серпень 2016р. та вересень 2016р. окремо, господарський суд зауважує, що правильним розміром пені, яка повинна розраховуватись починаючи з 16 числа, є пеня у розмірі 601,49 грн. Розрахунок заявленого Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса до стягнення штрафу у розмірі 2 602,28 грн. позивачем здійснено вірно.

Вирішуючи питання про можливість задоволення позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса в частині стягнення штрафу та пені, господарський суд враховує заяву ТОВ „Стройспецтехніка про застосування інституту позовної давності до позовних вимог у названій частині.

Як зазначив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).

Виходячи з положень ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.ст. 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Господарський суд зазначає, що вказані приписи ст. 267 ЦК України знайшли своє відображення у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21.11.2012р. у справі № 6-101 цс 12.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи звернення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса до суду 17.03.2018р. із позовними вимогами про стягнення із ТОВ „Стройспецтехніка штрафу, право на нарахування якого на загальну суму заборгованості з орендної плати виникло у позивача з 16.11.2016р., та пені, розрахованої на суму боргу за серпень 2016р. протягом періоду з 16.09.2016р. по 17.10.2016р. та на суму боргу за вересень 2016р. протягом періоду з 16.10.2016р. по 01.11.2016р., а також приймаючи до уваги заяву відповідача про застосування інституту позовної давності, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеса у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за серпень 2016р., строк на звернення до суду із вимогою про стягнення якої сплинув 17.10.2017р., пені за вересень 2016р., строк на звернення до суду із вимогою про стягнення якої сплинув 01.11.2017р., та штрафу, строк на звернення до суду із вимогою про стягнення якого сплинув 16.11.2017р., з підстав пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса до товариства з обмеженою відповідальністю „Стройспецтехніка підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача заборгованості з орендної плати у розмірі 37 175,40 грн. та заборгованості з компенсації податку на землю у розмірі 2 949,14 грн. відповідно до ст. ст. 11, 15, 256-258, 260, 261, 267, 509, 525, 530, 526, 547, 549, 610, 611, 612, 617, 759 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст. ст. 3, 4 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України, ст. ст. 1, 2, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Стройспецтехніка /67600, Одеська обл., м. Біляївка, вул. Заводська, 26, ідентифікаційний код 39111320/ на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса /65014, м. Одеса, вул. Єврейська,13, код 08038284/ заборгованість з орендної плати у розмірі 37 175,40 грн. /тридцять сім тисяч сто сімдесят п`ять грн. 40 коп./ , заборгованість з компенсації податку на землю у розмірі 2 949,14 грн. /дві тисячі дев`ятсот сорок дев`ять грн. 14 коп./, судовий збір у розмірі 1631,00 грн. /одна тисяча шістсот тридцять одна грн. 00 коп./

3.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06 червня 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна