Справа № 815/1063/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Одеса

ОСОБА _1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Потурнак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 Джангір до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ОСОБА_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби про визнання протиправними та скасування рішення та постанови,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 Джангір звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ОСОБА_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби про визнання протиправними та скасування рішення від 13.09.2017р. ГУ ДМС України в Одеській області про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангіра серії ТР135345 та постанови від 05.10.2017р. ОСОБА_1 прикордонного загону про заборону виїзду в Україну ОСОБА_2 Джангіру строком на три роки.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначив, що громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангір ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув в Україну 07.04.2017р. з метою возз’єднання сім’ї з громадянкою України та 02.06.2017р. відповідно до ч.13 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», на підставі свідоцтва про шлюб з громадянкою України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, позивач був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні серії ТР № 135345 строком дії до 01.06.2018р. В обгрунтуввання позовних вимог представник позивача зазначав, що згідно наявної у позивача інформації 13.09.2017р. до ГУДМС України в Одеській області надійшло звернення Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо скасування вказаної посвідки у зв'язку із наданням слідчими кваліфікації подій у пункті пропуску «Шегині» за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч.2 ст. 342, ч.4 ст. 345, ст.293 КК України та було зазначено про недоцільність перебування у зв’язку з цим громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангіра на території України, щго стало підставою для прийняття ГУ ДМС України в Одеській області рішення від 13.09.2017р. про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангіра серії ТР 135345. Також, як зазначив представник позивача в адміністративному позові, у зв’язку з нібито порушенням позивачем правил перетинання державного кордону України 10.09.2017р. у пункті пропуску через державний кордон України «Шегині», якій функціонує на ділянці відповідальності Мостиського прикордонного загону, постановою про заборону виїзду в України від 05.10.2017 р., затвердженою начальником ОСОБА_1 прикордонного загону ОСОБА_5 05.10.2017р., позивачу було заборонено в’їзд в Україну строком на 3 роки. Представник позивача зазначав, що позивач не погоджується із прийняттям вказаних рішень, оскільки він не приймав участі у перетині Міхеїлом ОСОБА_6 та його прихильниками державного кордону у пункті пропуску «Шегині», що стало передумовою для винесення оскаржуваних рішень. На думку представника позивача, факт кваліфікації слідчими подій на пункті пропуску «Шегині» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч.2 ст. 342, ч. 4 ст. 345, ст. 293 КК України не є доказом вчинення злочину позивачем, та, відповідно не є доказом того, що дії позивача загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні. Також, представник позивача зазначав, що, на його думку, вказані обставини не можуть слугувати доказом порушення позивачем правил перетинання державного кордону України та відповідно порушення позивачем ч.1 ст.13 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», на підставі чого позивачу заборонений в’їзд до України строком на 3 (три) роки.

Ухвалою суду від 19.03.2018р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області заперечувала проти задоволення позовних вимог громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангіра з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов від 05.04.2018р., зазначивши що підставою для скасування посвідки на тимчасове проживання стало вмотивоване клопотання від 13.09.2017р. № 51/1684, яке надійшло до Головного управління від Адміністрації Державної прикордонної служби України про розгляд питання щодо скасування посвідки на тимчасове проживання громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангіру ІНФОРМАЦІЯ_3 Представник відповідача пояснила, що зазначене подання про скасування посвідки для тимчасового проживання направлено, у зв’язку із наданням слідчими кваліфікацій подій на пункті пропуску «Шегині» за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України), ч. 2 ст. 342 (опір представникові влади, працівникові представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю), ч. 2 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу), ст.293 (групове порушення громадського порядку) Кримінального кодексу України за участю позивача. Представник ГУ ДМСУ в Одеській області зазначила що, з метою унеможливлення та припинення зловживань правовим статусом іноземцями, які прибули на тимчасове проживання а також враховуючи, що нелегальна міграція є однією з потенційних загроз національним інтересам і безпеці державного кордону України, відповідно до вимог підпункту 4 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251 та підпункту 3.12 Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого наказом МВС України від 15.07.2013 № 681, посвідку на тимчасове проживання в Україні громадянину ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангіру 26.09.1984 р.н серії ТР 135345 терміном дії до 01.06.2018 було скасовано.

Представники відповідача ОСОБА_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби заперечували проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов від 16.04.2018р., зазначивши що 05.10.2017р. у пункті пропуску через Державний кордон для повітряного сполучення «Одеса-Аеропорт» під час оформлення пасажирів авіарейсу з громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангіром на підставі ст. 10 Закону України «Про прикордонний контроль» здійснювався прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час виїзду з України. Під час проходження паспортного контролю першої лінії на громадянина ОСОБА_2 Джангіра спрацювала база даних ГАРТ-1 Державної прикордонної Служби України індекс «В». Представники відповідача, посилаючись на Порядок дій уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України та контрольних пунктах в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких надано доручення, та порядок взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення, затвердженого наказом МВС України №535 від 23.06.2017р., зазначали, що у разі збігу інформації про особу, яка перетинає державний кордон або в’їжджає на тимчасово окуповану територію України чи виїжджає з неї, з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи "Гарт-1" за індексом "В", уповноважені службові особи Держприкордонслужби під час виконання доручення організовують здійснення: поглибленої перевірки паспортного та інших документів з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі; додаткового вивчення інших документів; опитування особи з урахуванням аналізу та оцінки ризиків. При цьому, представники позивача зазначали, що громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангір відмовився від проходження прикордонних формальностей, тим самим порушив правила перетинання державного кордону, згідно з п.6 ст.13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянствам». Враховуючи викладене, представники відповідача наголошували, що рішення про заборону в’їзду в Україну у відношенні позивача, було прийнято начальником ОСОБА_1 прикордонного загону 05.10.2017р. на підставі приписів абзацу 5 частини 1 статті 13 Закону України «Про правовий, статус іноземців та осіб без громадянства» та пп. «в», п. 2.1. Інструкції №946 у зв’язку з порушенням у пункті пропуску через державний кордон України правил перетинання державного кордону шляхом відмови від проходження прикордонних формальностей.

23.04.2018р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив ГУ ДМС України в Одеській області, згідно якої представник позивача вважає, що посилання представника відповідача на клопотання Головного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.09.2017р. як на обґрунтовану підставу для позбавлення позивача посвідки на тимчасове проживання є безпідставним, оскільки вказане клопотання не містило будь-яких доказів причетності позивача до кримінальних правопорушень відповідно до діючого кримінального процесуального закону. При цьому, представник позивача вважав, що позивачем надано докази незаконності оскаржуваного рішення – відмітка у паспорті позивача про перетин 10 вересня 2017 року кордону з Україною в п/п «Шегині» відповідно до встановленої процедури.

У судовому засіданні від 25.04.2018р. представником позивача надано до суду відповідь на відзив ОСОБА_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби, у якому зазначено, що відповідно до листа №81/1203 від 06.03.2018р., постанова про заборону в'їзду позивачу в Україну винесена 10.09.2017р. у п/п «Шегіні», а не 05.10.2017р. у п/п «Одеса-Аеропорт», як це зазначено у відзиві. При цьому,представник позивача зазначав, що 05.10.2017р. позивач не порушував жодної вимоги посадових осіб органу охорони державного кордону, зазначивши, що свідками перетинання позивачем державного кордону у п/п «Одеса- Аеропорт» були ОСОБА_7. та ОСОБА_8, які були присутні при проходженні позивачем прикордонного контролю.

23.03.2018р. до суду надійшли письмові пояснення представника позивача у яких, зазначено, що згідно з Інструкцією про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №946 №946 від 05.12.2011р. під час встановлення старшим прикордонних нарядів та/або уповноваженої особою підстав для заборони в'їзду іноземцю в Україну, паспортний документ знаходиться у старшого прикордонного наряду і повертається з відміткою про заборону в'їзду в Україну, у разі прийняття такого рішення. При цьому, з нотаріально завіреної копії паспорта позивача вбачається, що відмітка встановленого зразка про заборону в'їзду в Україну не проставлялась, що свідчить про те, що жодних рішень про заборону в'їзду в Україну щодо позивача під час проходження прикордонного контролю не приймалось. Також, у судовому засіданні представник позивача зазначав, що позивач не відмовлявся від проходження прикордонних формальностей, не порушував порядок, а тому прийняте щодо нього рішення про заборону в'їзду в Україну є необґрунтованим, а також стверджував, що воно не прималось та не оголошувалось працівниками Державної прикордонної служби України до виїзду з України.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 Джангір ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином ОСОБА_3, що підтверджується національним паспортом №Р GEO 16АА93548 від 24.02.2017р. (а.с.182-206).

02.06.2017р. ГУ ДМСУ України в Одеській області відповідно до ч.13 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», на підставі Свідоцтва про шлюб з громадянкою України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 1-ЖД №276394 від 15.03.2017р. (а.с.82), документовано громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангір посвідкою на тимчасове проживання в Україні серії ТР №135345 строком дії до 01.06.2018р. (а.с.48).

Рішенням ГУ ДМС України в Одеській області від 13.09.2017р., відповідно до вимог п.п. 4 п.19 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2012р. №251 та п.п.3.12 п.3 Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання в Україні та посвідки про тимчове проживання, затвердженого наказом МВС від 15.07.2013р. №681 скасовано посвідку про тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангіра 26.09.1984р.н., серії ТР135345 терміном дії до 01.06.2018р. (а.с.89).

При цьому, постановою ОСОБА_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби від 05.10.2017р., у зв'язку із порушенням правил перетинання державного кордону України у пункті пропуску, прийнято рішення про заборону виїзду в Україну ОСОБА_2 Джангіру строком на три роки (а.с.99).

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09. 2011р. N 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, зазначеними у частинах другій - тринадцятій цієї статті, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України, на період, зазначений в частинах другій - дванадцятій цієї статті.

Частиною 3 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Статтею 1 Закону України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року N 964-IV національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, охорони дитинства, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, кібербезпеки та кіберзахисту, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.

Як вбачається з оскаржуваного рішення ГУ ДМС України в Одеській області від 13.09.2017р. про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангіра серії ТР135345, підставою її скасування стало звернення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.09.2017р. «Про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні».

Так, згідно листа Адміністрації Державної прикордонної служби України №51/1684 від 13.09.2017р. «Про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні» адресованого начальнику Головного управління ДМС в Одеській області було повідомлено міграційну службу про те, що Державною прикордонною службою України встановлено, що 10.09.2017р. в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Шегіні» на українсько-польському кордоні, громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангір з групою осіб застосували фізичне насильство до військовослужбовців Держприкордонслужби, приймали участь у масових заворушеннях на території міжнародного пункту пропуску «Шегіні», внаслідок чого група невстановлених осіб незаконно перетнула державний кордон України зі сторони ОСОБА_9. Слідчими надано кваліфікацію подій на пункті пропуску «Шегіні» за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України), ч. 2 ст. 342 (опір представникові влади, працівникові представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю), ч. 2 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу), ст. 293 (групове порушення громадського порядку) Кримінального кодексу України. У зв'язку з чим, Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулось із проханням про прийняття рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангіра, ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.88).

Відповідно до пп.4 п.19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. №251 посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі коли дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Враховуючи інформацію що надійшла від Адміністрації Державної прикордонної служби України листом №51/1684 від 13.09.2017р. щодо наявності з боку позивача потенційних загроз національним інтересам і безпеці державного контролю України, суд вважає, що Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області скасовуючи посвідку на тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангіра серії ТР135345 у порядку пп.4 п.19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. №251, діяло у межах діючого законодавства України, а вказане рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 Джангіра про визнання протиправною та скасування постанови від 05.10.2017р. ОСОБА_1 прикордонного загону про заборону йому в'їзду в Україну строком на три роки, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.6 розділу ІІ Порядку дій уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України та контрольних пунктах в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких надано доручення, та порядок взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 червня 2017 року N 535, у разі збігу інформації про особу, яка перетинає державний кордон або в'їжджає на тимчасово окуповану України територію чи виїжджає з неї, з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи "Гарт-1" за індексом "В", уповноважені службові особи Держприкордонслужби виконують такі дії: інспектор прикордонної служби, що здійснює перевірку паспортних документів, при виявленні особи, стосовно якої є доручення з індексом "В": доповідає старшому прикордонних нарядів про виявлення зазначеної особи; передає її паспортний документ старшому прикордонних нарядів та не пропускає особу через державний кордон або на тимчасово окуповану територію України чи з неї; старший прикордонних нарядів: повторно перевіряє наявність в оперативній базі даних системи "Гарт-1" інформації про доручення за індексом "В"; невідкладно, але не пізніше п'яти хвилин з моменту виконання доручення, інформує про це чергового Головного центру; з'ясовує наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону або у в'їзді на тимчасово окуповану територію України. Під час виконання доручення щодо громадянина України організовує здійснення: поглибленої перевірки паспортного та інших документів з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі; додаткового вивчення інших документів; опитування особи з урахуванням аналізу та оцінки ризиків. У разі підтвердження законних підстав для перетинання державного кордону або в'їзду на тимчасово окуповану територію України повертає паспортний документ особи інспектору прикордонної служби, який перевіряв її документи, для завершення прикордонного контролю.

Згідно з п.3.1. Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 05.12.2011р. №946 у разі наявності підстав для прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну в пункті пропуску старшим прикордонних нарядів у пункті пропуску або у разі затримання особи за незаконне перетинання державного кордону поза пунктами пропуску старшим зміни прикордонних нарядів складається довідка.

При цьому, п. 3.9. Інструкції №946 визначено, що після отримання в установленому порядку від начальника зміни інформації про прийняте уповноваженою посадовою особою рішення старший зміни: оголошує рішення органу охорони державного кордону, мовою якою володіє іноземець; проставляє у паспортному документі іноземця відмітку "Заборонено в'їзд в Україну терміном на...", засвідчує її підписом та печаткою; записує рішення про заборону в'їзду в Україну до журналу обліку іноземців, яким заборонено в'їзд в Україну.

Однак, відповідна відмітка ОСОБА_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби " про заборону в'їзд в Україну терміном на 3 роки" у національному паспорті громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангіра ІНФОРМАЦІЯ_1 №Р GEO 16АА93548 від 24.02.2017р. проставлен не була (а.с.182-206).

18.05.2018р. судом допитано у якості свідка ОСОБА_8, яка 05.10.2017р. летіла тим же рейсом що і ОСОБА_2 Джангір. Свідок повідомила суду, що перебуває у дружніх стосунках із позивачем пов’язаних із роботою та зазначила, що спочатку вона зустрілась з ним у туристичній компанії, де стало відомо, що вони відлітають в один день а потім 05.10.2017р. зустрілись в аеропорту. Свідок пояснила, що ОСОБА_2 Джангір стояв у черзі «паспортного контролю прикордонної служби» перед нею та вона чула як проходив прикордонний контроль позивач. ОСОБА_8 пояснила, що інспектор сказав ОСОБА_2 Джангіру що існують проблеми та попросив зачекати перевіряючих. Потім ОСОБА_8 цікавилась у позивача чи все гаразд та допомогала з батьком перекладати запитувані ним слова, у зв'язку з тим, що він складав пояснювальну записку однак погано володів українською мовою. Під час спілкування свідка та ОСОБА_2 Джангіра ОСОБА_8 стало відомо, що пояснення стосується пункту пропуску «Шегіні» та ОСОБА_6

18.05.2018р. судом допитано у якості свідка ОСОБА_7, який 05.10.2017р. летів тим же рейсом що і ОСОБА_2 Джангір. Свідок повідомив суду що його дочка, ОСОБА_8 перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_2 Джангіром та зазначим, що він його бачив лише двічі. Вперше - у туристичній фірмі, а у друге - в аеропорту 05.10.2017р. Свідок пояснив, що під час проходження паспортного контролю у ОСОБА_2 Джангіра виникли проблеми, у зв'язку з чим він писав для інспектора пояснювальну записку. Також, свідок пояснив, що весь час проходження паспортного контролю він був свідком подій оскільки це проходило у тому ж місці де і паспортний контроль та що жодного опору чи непогодження ОСОБА_2 Джангір не виявляв, вів себе спокійно та надавав необхідні документи та пояснення. Жодних рішень про заборону в'їзду ОСОБА_2 Джангіру не оголошувалось та не вручалось.

01.06.2018р. судом допитано у якості свідка посадову особу ОСОБА_1 прикордонного загону, яка складала оскаржувану постанову про заборону в'їзду в Україну від 05.10.2017р., старшого лейтенанта ОСОБА_10. Свідок пояснила, що була присутньою при проходженні прикордонних формальностей громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 Джангіра та зазначила, що під час проходження паспортного контролю першої лінії на гр. ОСОБА_2 Джангіра спрацювала база даних ГАРТ-1 Державної прикордонної Служби України, а саме індекс «В». У зв'язку з цим, свідок зазначила, що запропонувала надати ОСОБА_2 Джангіру відповідні пояснення, однак позивач вів себе агресивно та відмовився від надання пояснень, що відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» стало підставою для прийняття рішення про заборону в'їзду. На питання суду : «Чи проставлялась відмітка у паспорті про заборону в'їзду? Та чому вона не була проставлена? Свідок пояснила, що не пам’ятає, можливо забули її проставити». Разом із тим, свідок не змогла пояснити за яких конкретно обставин та на якій мові позивачу було оголошено про прийняте рішення щодо заборони йому на в’їзд в Україну.

Таким чином, всупереч вимогам п. 3.9. Інструкції №946 рішення про заборону в'їзду в Україну органу охорони державного кордону, мовою якою володіє іноземець ОСОБА_2 Джангіру не оголошувалось, відповідна відмітка у паспортному документі іноземця про "Заборонено в'їзд в Україну терміном на 3 роки", із підписом та печаткою не проставлена, а також, відповідачем, з урахуванням свідчень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, не надано жодних доказів підтвердження зазначених в оскарженому рішенні обставин щодо відмови позивача від проходження прикордонних формальностей.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_1 прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби приймаючи постанову від 05.10.2017р. про заборону виїзду в Україну ОСОБА_2 Джангіру строком на три роки порушило порядок прийняття зазначеного рішення, встановленого Інструкцією про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011р N946, суд вважає, що постанова від 05.10.2017р. про заборону в'їзду в Україну ОСОБА_2 Джангіру строком на три роки є протиправною, такою, що прийнята без дортимання встановленої процедури та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_2 Джангіра підлягає задоволенню частково.

Частинами 1,3 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з квитанції №29 від 09.03.2018р. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 1409,60 грн.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 Джангір, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 Джангір сплаченого судового збору у сумі 704,80грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_2 Джангір -задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби від 05.10.2017р. про заборону в'їзду в Україну ОСОБА_2 Джангіру строком на три роки.

Стягнути з ОСОБА_1 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби (код ЄДРПОУ 14321386, м.Одеса, вул.Левітана,113) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 Джангір (ОСОБА_3, м.Тбілісі, вул. Крцаниська 61, НЗП 16АА93548) сплачений судовий збір у сумі 704,80грн.(сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 05.06.2018р.

Суддя К.О. Танцюра

.