Справа № 322/436/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року смт. Новомиколаївка

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Шиш А.Б.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що 01 серпня 2009 року помер ОСОБА_3, після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, площею 6,18 га., кадастровий номер 2323685900:10:009:0009, яку успадкували в рівних частинах по 1/2 частині його син – ОСОБА_2, та дружина – ОСОБА_4, про що були видані свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 лютого 2010 року № 174 та 176. На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ № 210268, виданий Новомиколайовською районною державною адміністрацією Запорізької області та відділом Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області, та зареєстрований 10 вересня 2011 року за номером 232360001000499, а ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 804834, виданий Новомиколайовською районною державною адміністрацією Запорізької області та відділом Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області, зареєстрований 25 грудня 2012 року за номером 232368591001290. 27 січня 2014 року померла ОСОБА_4 Після її смерті у рівних частках по 1/2 частині спадщину прийняли два її сини – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 До складу спадщини входили: 1/2 частина земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, площею 6,1808 га, кадастровий номер 2323685900:10:009:0009, та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, площею 6,1811 га, кадастровий номер 2323685900:10:009:0010. Відповідно до цього ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 жовтня 2014 року за номерами у реєстрі 481 та 482. ОСОБА_1 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 серпня 2015 року, за номерами у реєстрі 281 та 282. Таким чином ОСОБА_2 у сукупності має у власності 3/4 частини земельної ділянки, площею 6,1808 га, кадастровий номер 2323685900:10:009:0009, та 1/2 частину земельної ділянки, площею 6,1811 га, кадастровий номер 2323685900:10:009:0010, а ОСОБА_1 має у власності 1/4 частину земельної ділянки, площею 6,1808 га., кадастровий номер 2323685900:10:009:0009 та 1/2 частину земельної ділянки, площею 6,1811 га, кадастровий номер 2323685900:10:009:0010. Маючи намір користуватися своїми правами власності на землю без перешкод та обмежень з боку співвласників, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вирішили здійснити поділ земельних ділянок за кадастровими номерами 2323685900:10:009:0009 та 2323685900:10:009:0010 згідно належних їм часток, виділити новоутворені земельні ділянки в натурі (на місцевості) та зареєструвати право власності на новоутворені земельні ділянки. Згідно частин 3,4 статті 87 Земельного кодексу України, пункту "є" частини 1 статті 56 Закону України "Про землеустрій", для поділу та об’єднання земельних ділянок, що перебувають у складі спільної часткової власності, одержаної в наслідок спадкування, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надали про це згоду, як власники земельних ділянок, склавши відповідні нотаріально посвідчені заяви від 22 грудня 2015 року, за номерами у реєстрі 794 та 796. На момент коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійшли згоди про поділ земельних ділянок (станом на 22 грудня 2015 року), згідно абзацу 8 п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, що діяв в цей час, під час проведення державної реєстрації прав щодо об’єкта нерухомого майна, що належить на праві спільної часткової власності, частка з якого виділяється, державний реєстратор під час оформлення свідоцтва на об’єкт нерухомого майна, частку з якого було виділено, здійснює перерахунок часток у праві спільної часткової власності на такий об’єкт. Таким чином реєстратор по суті здійснював розподіл часток на підставі документів про право на власність об’єкта, із якого здійснюється виділення часток із спільної сумісної власності. Згідно п. 59 Порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новосформовану земельну ділянку в разі формування земельної ділянки шляхом поділу або об’єднання раніше сформованих земельних ділянок заявник подає документ, що підтверджує виникнення права власності на раніше сформовану земельну ділянку. Будь-яких інших документів для реєстрації права власності на новостворені об’єкти нерухомості при їх виділенні (об’єднанні), станом на 22 грудня 2015 року, законом не передбачалося. Проте з 25 грудня 2015 року вступив в дію Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, в п. 51 якого визначено, що для державної реєстрації права власності на сформовану земельну ділянку шляхом поділу або об’єднання раніше сформованих земельних ділянок подаються: 1) документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу чи об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли державна реєстрація права власності проводиться на підставі договору про поділ спільного майна); 2) витяг з Державного земельного кадастру про новосформовану земельну ділянку; 3) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли поділ або об’єднання здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності). Таким чином для державної реєстрації новостворених земельних ділянок, які виділені із складу успадкованих земельних ділянок, землевласники повинні були б надати: свідоцтво про право на спадщину та державний акт на успадковані землі; витяг з Державного земельного кадастру про новосформовану земельну ділянку; заяви від 22 грудня 2015 року. Згідно цього було виготовлено технічні документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок та здійснено реєстрацію нових земельних ділянок, про що надано витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Таким чином із земельної ділянки з кадастровим номером 2323685900:10:009:0009 утворилися наступні земельні ділянки: ділянка з кадастровим номером 2323685900:10:009:0014, площею 4,6356 га. (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2303643922017 від 25 жовтня 2017 року); ділянка з кадастровим номером 2323685900:10:009:0013, площею 1,5452 га. (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2303643932017 від 25 жовтня 2017 року). Із земельної ділянки з кадастровим номером 2323685900:10:009:0010 утворилися наступні земельні ділянки: ділянка з кадастровим номером 2323685900:10:009:0011, площею 3,0906 га. (витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2303801562017 від 07 грудня 2017 року); ділянка з кадастровим номером 2323685900:10:009:0012, площею 3,0905 га. (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ 2303801582017 від 07 грудня 2017 року). В редакції Порядку № 1127 від 06 вересня 2016 року (друга редакція), в п. 56 зазначено, що для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються: договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду; документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки. Ця норма є чинною і на сьогодні. Отже, після державної реєстрації всіх вищевказаних новостворених земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, землевласники звернулися до державного нотаріуса Шостої Запорізької державної нотаріальної контори для оформлення договорів про поділ земельних ділянок. Розглянувши надані документи нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на те, що витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами 2323685900:10:009:0009 та 2323685900:10:009:0010 не надані, про що виніс постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 квітня 2018 року № 65/02-31 та 66/02-31. Усунути недолік документів та надати вище зазначені витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки для вчинення нотаріальної дії не є можливим з огляду на скасування кадастрових номерів 2323685900:10:009:0009 та 2323685900:10:009:0010, про що отримано інформацію від ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 25 квітня 2018 року № 31-8-0.29-182/168-18 та 31-8-0.29-183/168-18, в якій зазначено, що відновити у Державному земельному кадастрі стан земельних ділянок до їх поділу з відповідними (попередніми) кадастровими номерами неможливо. Оскільки в укладенні договору про поділ та об’єднання земельних ділянок нотаріусом було відмовлено, то і здійснити державну реєстрацію новостворених земельних ділянок не можливо.

В позові позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на розташовані на території Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2323685900:10:009:0011, площею 3,0906 га., та кадастровий номер 2323685900:10:009:0013, площею 1,5452 га.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін, або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідач подав суду відзив, в якому заявлені позовні вимоги визнав.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що 01 серпня 2009 року помер ОСОБА_3, після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, площею 6,18 га., кадастровий номер 2323685900:10:009:0009, яку успадкували в рівних частинах по 1/2 частині його син – ОСОБА_2, та дружина – ОСОБА_4, про що були видані свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 лютого 2010 року № 174 та 176.

На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ № 210268, виданий Новомиколайовською районною державною адміністрацією Запорізької області та відділом Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області, та зареєстрований 10 вересня 2011 року за номером 232360001000499, а ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 804834, виданий Новомиколайовською районною державною адміністрацією Запорізької області та відділом Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області, зареєстрований 25 грудня 2012 року за номером 232368591001290.

27 січня 2014 року померла ОСОБА_4 Після її смерті у рівних частках по 1/2 частині спадщину прийняли два її сини – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 До складу спадщини входили: 1/2 частина земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, площею 6,1808 га, кадастровий номер 2323685900:10:009:0009, та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, площею 6,1811 га, кадастровий номер 2323685900:10:009:0010.

Відповідно до цього ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 жовтня 2014 року за номерами у реєстрі 481 та 482. ОСОБА_1 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 серпня 2015 року, за номерами у реєстрі 281 та 282.

Таким чином ОСОБА_2 у сукупності має у власності 3/4 частини земельної ділянки, площею 6,1808 га, кадастровий номер 2323685900:10:009:0009, та 1/2 частину земельної ділянки, площею 6,1811 га, кадастровий номер 2323685900:10:009:0010, а ОСОБА_1 має у власності 1/4 частину земельної ділянки, площею 6,1808 га., кадастровий номер 2323685900:10:009:0009 та 1/2 частину земельної ділянки, площею 6,1811 га, кадастровий номер 2323685900:10:009:0010.

Згідно частин 3, 4 статті 87 Земельного кодексу України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

З метою поділу земельних ділянок за кадастровими номерами 2323685900:10:009:0009 та 2323685900:10:009:0010 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 склали відповідні нотаріально посвідчені заяви від 22 грудня 2015 року, за номерами у реєстрі 794 та 796. Згідно абзацу 8 п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (станом на 22 грудня 2015 року), під час проведення державної реєстрації прав щодо об’єкта нерухомого майна, що належить на праві спільної часткової власності, частка з якого виділяється, державний реєстратор під час оформлення свідоцтва на об’єкт нерухомого майна, частку з якого було виділено, здійснює перерахунок часток у праві спільної часткової власності на такий об’єкт. Таким чином реєстратор по суті здійснював розподіл часток на підставі документів про право на власність об’єкта, із якого здійснюється виділення часток із спільної сумісної власності. Згідно п. 59 Порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новосформовану земельну ділянку в разі формування земельної ділянки шляхом поділу або об’єднання раніше сформованих земельних ділянок заявник подає документ, що підтверджує виникнення права власності на раніше сформовану земельну ділянку. Будь-яких інших документів для реєстрації права власності на новостворені об’єкти нерухомості при їх виділенні (об’єднанні), станом на 22 грудня 2015 року, законом не передбачалося.

З 25 грудня 2015 року вступив в дію Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, в п. 51 якого визначено, що для державної реєстрації права власності на сформовану земельну ділянку шляхом поділу або об’єднання раніше сформованих земельних ділянок подаються: 1) документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу чи об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли державна реєстрація права власності проводиться на підставі договору про поділ спільного майна); 2) витяг з Державного земельного кадастру про новосформовану земельну ділянку; 3) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли поділ або об’єднання здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності). Таким чином для державної реєстрації новостворених земельних ділянок, які виділені із складу успадкованих земельних ділянок, землевласники повинні були б надати: свідоцтво про право на спадщину та державний акт на успадковані землі; витяг з Державного земельного кадастру про новосформовану земельну ділянку; заяви від 22 грудня 2015 року.

Згідно цього було виготовлено технічні документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок та здійснено реєстрацію нових земельних ділянок, про що надано витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Таким чином із земельної ділянки з кадастровим номером 2323685900:10:009:0009 утворилися наступні земельні ділянки: ділянка з кадастровим номером 323685900:10:009:0014, площею 4,6356 га. (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2303643922017 від 25 жовтня 2017 року); ділянка з кадастровим номером 2323685900:10:009:0013, площею 1,5452 га. (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2303643932017 від 25 жовтня 2017 року).

Із земельної ділянки з кадастровим номером 2323685900:10:009:0010 утворилися наступні земельні ділянки: ділянка з кадастровим номером 2323685900:10:009:0011, площею 3,0906 га. (витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2303801562017 від 07 грудня 2017 року); ділянка з кадастровим номером 2323685900:10:009:0012, площею 3,0905 га. (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ 2303801582017 від 07 грудня 2017 року).

В редакції Порядку № 1127 від 06 вересня 2016 року (друга редакція), в п. 56 зазначено, що для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються: договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду; документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки. Ця норма є чинною і на сьогодні.

Після державної реєстрації всіх вищевказаних новостворених земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, сторони звернулися до державного нотаріуса Шостої Запорізької державної нотаріальної контори для оформлення договорів про поділ земельних ділянок.

Постановами державного нотаріуса Шостої Запорізької державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 квітня 2018 року № 65/02-31 та 66/02-31, сторонам було відмовлено у оформленні договорів про поділ земельних ділянок у зв'язку з тим, що витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами 2323685900:10:009:0009 та 2323685900:10:009:0010 надані не були.

Усунути вказані недоліки та надати вище зазначені витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки для вчинення нотаріальної дії не є можливим з огляду на скасування кадастрових номерів 2323685900:10:009:0009 та 2323685900:10:009:0010, що підтверджується інформацією ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 25 квітня 2018 року № 31-8-0.29-182/168-18 та 31-8-0.29-183/168-18.

Оскільки в укладенні договору про поділ та об’єднання земельних ділянок нотаріусом було відмовлено, то сторони позбавлені можливості здійснити державну реєстрацію новостворених земельних ділянок.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні..

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 79^{1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.}

^{Враховуючи, що земельні ділянки, право власності на які просить визнати позивач, є сформованими, а отже являються об'єктом цивільних прав, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.}

Керуючись ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на розташовані на території Софіївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2323685900:10:009:0011, площею 3,0906 га., та кадастровий номер 2323685900:10:009:0013, площею 1,5452 га.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса рішення суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду в повному обсязі складене 31 травня 2018 року.

Суддя А.Б.Шиш