АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3328/18 Справа № 180/1105/17

Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – Варенко О.П.,

суддів –Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

за участю секретаря Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»

на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2018 року

у цивільній справі за позовом Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулась до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до п.8.8 Колективного договору, укладеного 22 грудня 2011 року між Правлінням ПАТ «Марганецький ГЗК» та трудовим колективом в особі профспілкових організацій: Первинної профспілкової організації Профспілки металургів та гірників України та Незалежною профспілкою, які діють на комбінаті, відповідач зобов’язався перераховувати на рахунок кожної профспілкової організації, як представників трудового колективу, 1% від фонду оплати праці робітників – членів профспілки на проведення культурно-масових, фізкультурних та оздоровчих заходів.

Починаючи з січня 2015 року відповідач став перераховувати на рахунок Незалежної профспілки кошти в меншому обсязі, не надавши пояснень про причини недофінансування та не реагуючи на письмові запити. Лише через півроку було названо причину зменшення платежів – непогодження кошторису, що унеможливлює контроль за коштами.

Відповідно до розділу 10 Колективного договору перевірки виконання договору здійснюється комісією. Комісія протягом багатьох років не вбачала таке становище порушенням і не фіксувала факт непогодження кошторису у своїх звітах. Відповідач не надав жодного доказу, який би вказував на перепони для контролю. За таких обставин позивач просив стягнути з ПАТ «Марганецький ГЗК» кошти в розмірі 273 737 гривень 52 копійки, а також витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190911, вул.Єдності, будинок № 62, м.Марганець, Дніпропетровська область, 53407) на користь Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 36286133, вул.Соборна, будинок № 4-А, м.Марганець, Дніпропетровська область) кошти в розмірі 273 737 гривень 52 копійки, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 737 гривень 38 копійок, разом 276 474 (двісті сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят чотири) гривні 90 копійок.

Не погодившись з таким рішенням, Публічне акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до суду з апеляційною скаргою та, посилаючись на порушення матеріального і процесуального права, просило скасувати вищезазначене рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі. Апелянт зазначає, що колективний трудовий спір – це спір непозовного провадження, тому не підлягає розгляду в судовому порядку.

26 квітня 2018 року до суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України обрала вірний спосіб захисту своїх прав, а справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Вислухавши учасників процесу, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 грудня 2011 року між Правлінням Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та трудовим колективом в особі профспілкових організацій: Первинної профспілкової організації Профспілки металургів та гірників України та Первинною профспілковою організацією Незалежної профспілки гірників України, які діють на комбінаті, був укладений колективний договір на 2012 рік (далі – Колективний договір). Дія Колективного договору неодноразово продовжувалася, і на час розгляду справи він є чинним.

Пунктом 1.8 Колективного договору встановлено, що жодна зі сторін, яка уклала договір, не може протягом строку його дії в односторонньому порядку приймати рішення, які змінюють норми, положення, зобов’язання договору або припиняють їх дію. При виникненні обставин (політичного, економічного, правового характеру), які стали явним фактором і які можуть істотно вплинути на можливість виконання будь-якої зі сторін прийнятих на себе зобов'язань, така сторона інформує про ці обставини іншу сторону, і сторони (шляхом внесення відповідних поправок до колдоговору) спільно виробляють заходи, спрямовані на усунення цих обставин ...

Відповідно до п.8.8 Колективного договору визначено, що Правління ПАТ «Марганецький ГЗК» перераховує профкомам кошти в розмірі 1% від фонду оплати праці членів профспілки на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи. Витрата коштів здійснюється у відповідності з річним кошторисом, погодженим сторонами. Для здійснення контролю за використанням коштів сторони зобов’язані надавати необхідну інформацію (а.с.49).

15 грудня 2014 року Правлінням ПАТ «Марганецького ГЗК» у складі голови Правління, заступника голови Правління по економіці й фінансам, заступника голови Правління з управління персоналом, головного бухгалтера прийнято рішення встановити з 15 грудня 2014 року розмір коштів, що перераховуються ПАТ «Марганецький ГЗК» Первинній профспілковій організації Незалежна профспілка гірників України ПАТ «Марганецький ГЗК» на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи – 0,35% від фонду оплати праці членів профспілки. Рішення обґрунтовано тим, що всупереч вимог п.8.8. Колективного договору Незалежна профспілка не надає Правлінню ПАТ «Марганецький ГЗК» річний кошторис витрат і необхідну інформацію для контролю за витрачанням коштів. У зв'язку з чим Правління не має підстав перераховувати кошти в розмірі 1% від фонду оплати праці членів профспілки (а.с.149).

Відповідно до розділу 10 Колективного договору перевірка виконання розділів Колдоговору здійснюється комісією з рівним представництвом сторін і за необхідності на спільних засіданнях правління і профспілки (а.с.50).

Згідно Протоколу, на засідання Правління ПАТ «Марганецький ГЗК» не були запрошені представники Незалежної профспілки, а матеріали справи не містять доказів того, що Незалежна профспілка запрошувалася на спільне засідання з Правлінням, або якимось чином повідомлялась про включення до порядку денного засідання Правління питання щодо прийняття рішення про зменшення розміру коштів на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи, які перераховуються ППО Незалежна профспілка гірників України ПАТ «Марганецький ГЗК».

Отже відповідач в порушення п.1.8 Колективного договору в односторонньому порядку прийняв рішення, яким змінив в сторону зменшення своє зобов’язання щодо перерахування 1% від фонду оплати праці членів профспілки на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи.

Згідно наданого розрахунку заборгованості ПАТ «Марганецький ГЗК» перед Незалежною профспілкою по перерахуванню коштів на проведення культмасової, оздоровчої та фізкультурної роботи (а.с.26-29) з грудня 2014 року по травень 2017 року відповідач перераховував Незалежній профспілці менше ніж 1% фонду заробітної плати, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 273 737,52 грн.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.20 ЦК України, ст.ст.1, 2, 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.ст.1, 14,15 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст.10 КЗпП України, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що даний спір між сторонами не підлягає розгляду в судовому порядку, відхиляється колегією суддів, оскільки згідно ст.19 КЗпП України, ст.20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив умови колективного договору, профспілки, що його уклали, мають право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особі) подання про усунення цих порушень, яке розглядається у тижневий строк. У разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до суду. Відповідно до п.12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», безпосереднє вирішення в судовому порядку колективних трудових спорів законодавством не передбачено, крім випадків, зазначених у статтях 23 і 25 зазначеного Закону, та у статтях 20, 42 Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Оскільки ці вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, незалежно від того, що сторонами у справі є юридичні особи.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості, яка виникла в результаті зміни окремого пункту Колдоговору без згоди профспілки, тобто обрав спосіб захисту, який не заборонений законом і для якого законом не визначено окремий непозовний порядок вирішення спору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» – залишити без задоволення.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2018 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий : О.П.Варенко

Судді : В.С.Городнича

ОСОБА _2