ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/4489/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",

представник позивача - Щиголь М.В. адвокат, (дов. від 29.05.2018),

відповідач - Антимонопольний комітет України,

представники відповідача - Корницька Т.С. головн. експерт відділу, (дов. від 25.05.2018), Савчук І.В. головн. експерт відділу, (дов. від 07.02.2018),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" та товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеравіа",

представники третіх осіб: 1. не з'явився,

2. Бондар О.В. адвокат (дов. від 11.12.2017),

розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2017 (суддя Мандриченко О.В.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 (головуючий - Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Майданевич А.Г.)

у справі № 910/4489/17

за позовом державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль")

до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (далі - ТОВ "Аерохендлінг") та товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеравіа" (далі - ТОВ "Інтеравіа"),

про визнання недійсним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комітету про визнання недійсним рішення від 24.01.2017 у справі № 13-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Рішення АМК).

Позовна заява мотивована посиланням на: неповне з'ясування Комітетом обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.07.2017 у справі № 910/4489/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

Позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. Так, згідно з доводами позивача, викладеними у касаційній скарзі, судами попередніх інстанцій у вирішенні спору не враховано те, що Комітетом у розгляді справи № 13-р:

- неправильно застосовано приписи частини другої статті 19 Конституції України, частини першої статті 1, частини другої статті 77, та частини другої статті 78 Повітряного кодексу України, частини першої статті 1, частини першої статті 5 та статті 6 Закону України "Про природні монополії", абзацу 2 статті 6 Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації", пунктів 1.3, 2.1, 6.1, 6.2, 7.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 N 49-р, у визначенні монопольного (домінуючого) становища з надання спеціалізованих послуг аеропорту;

- неправильно застосовано приписи частини першої статті 72, частини другої статті 77 Повітряного кодексу України, частини першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил сертифікації аеропортів, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 13.06.2017 № 407 та пункту 60 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13.11.2011 № 1242, в частині розгляду питання щодо непогодження позивачем технологічних документів та заявок на отримання сертифікатів відповідальності;

- неправильно застосовано приписи частини першої статті 627, статей 628, 652 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4, статті 66, частини п'ятої статті 75, статті 181 та частини першої статті 188 Господарського кодексу України, частини першої статті 78, статті 81 Повітряного кодексу України, Правил сертифікації аеропортів, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 13.06.2017 № 407, Doc 9562 ICAO "Керівництво з економіки аеропортів" у визначенні встановлення позивачем оплати за користування інфраструктурою;

- неправильно застосовано приписи статті 8 Конституції України, рекомендаційних роз'яснень Антимонопольного комітету України від 09.08.2016 № 39-рр "Щодо застосування положень частини другої, п'ятої та шостої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", частин першої та другої статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" при розрахунку штрафів, що накладені на позивача;

- неправильно застосовано приписи статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" у частині вимоги про приведення плати за користування інфраструктурою аеропорту до економічно обґрунтованого рівня;

- також Комітетом неправильно застосовано приписи статті 19 Конституції України, пункту 64 частини першої статті 1 Повітряного кодексу України, статті 4, частини третьої статті 48 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", частини першої статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів", частини першої статті 10 Закону України "Про природні монополії", Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність за сегментами", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 № 412 в частині вимоги про розмежування позивачем рахунків на свою діяльність.

Позивач у касаційній скарзі також посилається на неповне з'ясування судами обставин, які мають значення для справи, та невідповідність висновків судів обставинам справи.

Комітет у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін, зазначаючи, зокрема, про те, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій винесені без порушення норм матеріального та процесуального права, з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Аерохендлінг" просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові акти попередніх інстанцій залишити без змін, зазначаючи про законність судових актів попередніх інстанцій та безпідставність касаційної скарги ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

ТОВ "Інтеравіа" у відзиві на касаційну скаргу просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін, посилаючись, зокрема, на те, що суди попередніх інстанцій з'ясували всі обставини, що мають значення для справи, належним чином оцінили докази, які підтверджують такі обставини, та прийняли законні і обґрунтовані судові рішення, а доводи ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" не спростовують правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представників сторін і третьої особи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що Рішенням АМК:

- визнано, що ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" протягом 2013 - 2016 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання спеціалізованих послуг аеропорту на території аеропорту "Бориспіль" із часткою 100 відсотків (пункт 1);

- визнано, що ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" вчинило порушення, передбачене пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку спеціалізованих послуг аеропорту "Бориспіль" шляхом вчинення дій, що могли призвести до обмеження конкуренції на ринках наземного обслуговування на території Аеропорту, які полягли в необґрунтованій відмові в погодженні заявок на отримання сертифіката відповідності на здійснення аеропортової діяльності та зволіканні під час погодження внутрішньої документації ТОВ "Інтеравіа", необхідної для отримання сертифіката відповідності на здійснення аеропортової діяльності (пункт 2);

- за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, на ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" накладено штраф у розмірі 6 162 043 грн. (пункт 3);

- визнано, що ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" вчинило порушення, передбачене пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку спеціалізованих послуг аеропорту "Бориспіль" шляхом вчинення дій, які полягають у встановленні плати за користування інфраструктурою аеропорту на необґрунтованому рівні та які призвели до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 4);

- за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини цього рішення на ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" накладено штраф у розмірі 6 618 311 грн. (пункт 5);

- зобов'язано ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до 01.03.2017 припинити порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини цього рішення, шляхом приведення плати за користування інфраструктурою аеропорту та обладнанням, що не входить до інфраструктури, але при цьому використовується для надання послуг з наземного обслуговування, до економічно обґрунтованого рівня (пункт 6);

- зобов'язано ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до 01.03.2017 розмежувати рахунки на свою діяльність щодо управління інфраструктурою та регуляторну діяльність, з одного боку, та рахунки на надання послуг з наземного обслуговування, з другого, не допускаючи після такого розподілу субсидіювання діяльності з наземного обслуговування за рахунок доходів, отриманих від своєї діяльності щодо управління інфраструктурою та регуляторної діяльності (пункт 7).

Рішення АМК мотивовано, зокрема, такими фактичними даними:

- ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" є суб'єктом господарювання у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", який здійснює діяльність щодо обслуговування повітряних суден і пасажирів, пов'язану із забезпеченням посадки-зльоту повітряних суден, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, має сертифікат аеродрому від 26.05.2014 № АП 09-01, виданий Державною авіаційною службою України (далі - Служба), який засвідчує, що аеродром придатний до експлуатації та прийому повітряних суден, обладнаний посадковими системами;

- до Комітету надійшли заяви ТОВ "Інтеравіа", а також заява дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "АІРО Кейтерінг Сервісіз Україна" (далі - Підприємство) щодо порушення, на думку заявників, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення дій, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на ринку послуг наземного обслуговування (хендлінгових послуг) у міжнародному аеропорті "Бориспіль";

- водночас Київським обласним територіальним відділенням АМК (далі - Відділення) передано до Комітету заяви ТОВ "Аерохендлінг" та ТОВ "Інтеравіа" щодо порушення, на думку заявників, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення додаткової плати за доступ до інфраструктури аеропорту та матеріали, отримані під час розгляду цих заяв;

- аналіз та дослідження становища ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" під час надання спеціалізованих послуг в аеропорті "Бориспіль" здійснювався відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 N 49-р (далі - Методика), згідно з пунктом 2.2 якої етапи визначення монопольного (домінуючого) становища, їх кількість та послідовність проведення можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема, особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо;

- об'єктом для визначення монопольного (домінуючого) становища визначено ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль";

- згідно з отриманими сертифікатами відповідності ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надає на території аеропорту "Бориспіль" повний комплекс послуг з наземного обслуговування;

- основними видами діяльності ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" є надання спеціалізованих аеропортових послуг та послуг з наземного обслуговування, до яких відносяться, зокрема: забезпечення зльоту та посадки повітряних суден, стоянки повітряних суден, авіаційної безпеки; здійснення технічного обслуговування повітряних суден з усіх видів технічного обслуговування; заправка пальним повітряних суден та інших транспортних засобів; наземне обслуговування повітряних суден, надання послуг з оброблення вантажів; обслуговування пасажирів та їх багажу, здійснення їх реєстрації тощо;

- господарські взаємовідносини між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", авіакомпаніями та іншими суб'єктами господарювання, контрагентами аеропорту здійснюються через укладення відповідних договорів на аеропортове, наземне обслуговування, обслуговування вантажів в аеропорту, оренду нежитлових приміщень тощо;

- при цьому стягнення окремих зборів (плат тощо) за підписання договорів ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з відповідними суб'єктами господарювання, що мають на меті надавати послуги з наземного обслуговування на території ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", і які є фактичним допуском до ринків послуг з наземного обслуговування на території ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", не здійснюється;

- ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" згідно з приписами статті 5 Закону України "Про природні монополії" є суб'єктом природної монополії в частині надання спеціалізованих послуг аеропорту;

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2010 № 590 "Про затвердження переліку спеціалізованих послуг аеропортів" (далі - постанова КМУ № 590) до спеціалізованих послуг аеропортів, що є сферою діяльності суб'єктів природної монополії, відносяться такі послуги: забезпечення посадки, зльоту повітряних суден; забезпечення авіаційної безпеки; забезпечення приймання, зберігання, контролю за якістю та видачі авіаційного пального для заливу у паливозаправник або заправлення баків повітряних суден; забезпечення наднормативної стоянки повітряних суден; забезпечення обслуговування пасажирів в аеровокзалі;

- отже, спеціалізовані послуги аеропорту надаються виключно аеропортом як суб'єктом природної монополії, та є відповідним, взаємодоповнюючим комплексом послуг, які аеропорт надає суб'єктам авіаційної діяльності;

- спеціалізовані послуги аеропорту надаються за допомогою спеціалізованого обладнання та спеціалізованої інфраструктури, які є у власності аеропорту;

- під час надання спеціалізованих послуг аеропорт фактично забезпечує здійснення всієї аеропортової діяльності та забезпечується, зокрема, доступ суб'єктів господарювання (контрагентів аеропорту, операторів послуг з наземного обслуговування) на ринки послуг з наземного обслуговування на території самого аеропорту, які є суміжними до спеціалізованих послуг аеропорту та напряму залежать від надання аеропортом цих спеціалізованих послуг;

- приписами Закону України "Про природні монополії" та постанови КМУ № 590 визначені ринки спеціалізованих послуг аеропорту, які регулюються державою, проте існують суміжні ринки, які не підпадають під державне регулювання, оскільки на цих ринках існує конкуренція. Ринки послуг з наземного обслуговування включають в себе, зокрема, такі послуги як: супроводження, руління та буксирування повітряних суден перед вильотом та після прильоту; реєстрацію та оформлення пасажирів, їх посадки та висадки; оформлення перевізної документації; обробку багажу, пошти і вантажів, їх навантаження (розвантаження) на борт (з борту) повітряного судна; надання послуг із завантаження та розвантаження, включаючи бортове харчування (кейтерінг); миття, зняття зледеніння; заправлення повітряних суден авіаційними пальним і спеціальними рідинами тощо;

- отже, суміжними ринками від ринку спеціалізованих послуг аеропорту є ринки наземного обслуговування, які включають в себе додаткові (допоміжні) послуги із забезпечення аеропортової діяльності та які може надавати як аеропорт, так і інші суб'єкти господарювання. Оскільки ринки послуг з наземного обслуговування напряму залежать від спеціалізованих послуг аеропорту, у тому числі це пов'язано з необхідністю використання спеціалізованої інфраструктури аеропорту та спеціалізованого обладнання, умови конкуренції на ринках з наземного обслуговування фактично визначає надавач спеціалізованих послуг аеропорту;

- плата за обов'язкові спеціалізовані послуги аеропорту справляється у вигляді аеропортових зборов відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2008 № 337 "Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2008 № 349/15040;

- надання комплексу спеціалізованих послуг в аеропорті є окремим ринком;

- отже, товарними межами ринку є спеціалізовані послуги, що надаються на території аеропорту "Бориспіль";

- спеціалізовані послуги не можуть бути взаємозамінними з іншими видами послуг;

- споживачеві не просто невигідно, а фізично неможливо переміщуватися в інші аеропорти України з метою отримання спеціалізованих послуг, відповідно, існує економічний бар'єр, який обмежує ринок надання спеціалізованих послуг територіальними межами аеропортів;

- отже, ринок надання спеціалізованих послуг відзначається схильністю до локалізації, у результаті чого на території України існує низка регіональних (у межах аеропортів) товарних ринків, зокрема послуг з надання спеціалізованих послуг;

- з огляду на викладене територія, у межах якої споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар, обмежена територією аеропорту;

- територіальними (географічними) межами ринку спеціалізованих послуг є територія міжнародного аеропорту "Бориспіль";

- стан ринку визначався в часових межах 2013 - 2016 роки;

- Аеропорт відповідно до зведеного переліку суб'єктів природних монополій, який ведеться Антимонопольним комітетом України, є суб'єктом природної монополії;

- враховуючи викладене, згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом 2013 - 2016 років ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання спеціалізованих послуг аеропорту на території аеропорту "Бориспіль" із часткою 100 відсотків;

- у ТОВ "Інтеравіа" на момент звернення до Комітету (2013 рік) була наявна генеральна угода № 02.1.1-14/23.30-51 "Про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування", укладена з Аеропортом (далі - Генеральна угода);

- так, ТОВ "Інтеравіа" на момент звернення до Комітету надавало комплекс послуг з наземного обслуговування, у тому числі: послуги наземного адміністрування - послуги екіпажам, представникам авіакомпаній, представництвам та іншим суб'єктам в офісному обслуговуванні, зв'язку, взаєморозрахунках та інших послугах, пов'язаних із взаємодією в аеропорту; послуги з обслуговування пасажирів та багажу - комплекс заходів в аеропорту щодо інформування пасажирів про час відправлення/прибуття повітряного судна; реєстрації та оформлення пасажирів та багажу; обробки (зважування, сортування та транспортування) багажу; посадки та висадки пасажирів на борт (з борту) повітряного судна, оформлення перевізної документації, навантаження (розвантаження) на борт (з борту) повітряного судна багажу та інше; обслуговування на пероні - комплекс заходів щодо супроводження, руління та буксирування повітряного судна перед вильотом та після прильоту, надання послуг із завантаження та розвантаження, миття, зняття зледеніння та інше;

- як зазначало ТОВ "Інтеравіа" у заяві, з якою останнє звернулося до Комітету, Товариство неодноразово зверталося до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з пропозицією щодо погодження заявок до Служби на отримання сертифіката відповідності щодо можливості надання послуг з наземного обслуговування;

- за інформацією ТОВ "Інтеравіа", ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" необґрунтовано відмовляло Товариству в погодженні заявок на отримання сертифікатів на заявлені види аеропортової діяльності, зокрема, на: забезпечення обслуговування пасажирів, багажу пошти та вантажів; наземне адміністрування в аеропорту; обслуговування на пероні та місцях стоянок повітряних суден, миття, зняття зледеніння;

- згідно з Правилами сертифікації аеропортів (в редакції наказу Державіаслужби від 13.06.2006 № 407) обов'язковою умовою при прийнятті Службою комплекту документів на отримання сертифіката відповідності є попереднє узгодження керівником аеропорту або його заступником заявки на одержання сертифіката (ця норма діяла до 30.12.2013);

- Комітетом встановлено, що ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" необгрунтовано відмовляло ТОВ "Інтеравіа" у погодженні заявок та зволікало з погодженням технологічної документації;

- без такого погодження Служба не приймала комплекти документів на отримання сертифікатів відповідності і, відповідно, ТОВ "Інтеравіа" не видавалися сертифікати згідно з поданими заявками;

- на день звернення ТОВ "Інтеравіа" до Комітету із заявою про порушення ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" законодавства про захист економічної конкуренції (19.12.2013) жодна із заявок ТОВ "Інтеравіа" на одержання сертифікатів відповідності не була погоджена позивачем та, відповідно, сертифікати відповідності не були видані;

- листом від 13.12.2013 № 01-18-733 ТОВ "Інтеравіа" звернулося до Служби з проханням негайно розпочати сертифікаційне обстеження підприємства за всіма поданими заявками у звязку з закінченням строку дії сертифікатів 11.01.2014;

- за інформацією Міністерства інфраструктури України (лист від 04.04.2014 № 3389/03/10-14) та Служби (лист від 21.05.2014 № 1.29-5656), 26.12.2013 до аеропорту "Бориспіль" була направлена комісія Служби для проведення сертифікаційного обстеження ТОВ "Інтеравіа". Комісією визначено, що стан та організація технологічних процесів у ТОВ "Інтеравіа" в аеропорті "Бориспіль", оснащеність робочих місць працівників, рівень їх професійної підготовки дозволяють виконувати комплекс заходів з наземного забезпечення авіаційних перевезень і робіт. Однак під час перевірки були виявлені невідповідності, а саме згідно з пунктом 3.3.5 Правил заявник повинен погодити з керівництвом аеропорту всі технології виробничих процесів, процедур, операцій та їх відповідності вимогам нормативних документів. Для того, щоб не припиняти процеси обслуговування повітряних суден в аеропорті, Службою 10.01.2014 було прийнято рішення щодо видачі сертифіката ТОВ "Інтеравіа" на 3 місяці;

- тобто відсутність погоджених з ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" технологічних документів була визнана Службою як невідповідність технології роботи ТОВ "Інтеравіа" сертифікаційним вимогам, що перешкоджає видачі сертифіката строком на три роки та стала причиною надання сертифікатів відповідності строком на 3 місяці;

- 11.03.2014, після врахування ТОВ "Інтеравіа" зауважень Служби, останньою видані сертифікати відповідності ТОВ "Інтеравіа" на такі види діяльності: наземне адміністрування в аеропорту - за №КВР-СКО-181-03; забезпечення обслуговування пасажирів та багажу - за №КВР-СКО-182-03; обслуговування повітряних суден на пероні та місцях стоянок ПС - за №КВР-СКО-183-03;

- термін дії сертифікатів відповідностей визначений до 11.03.2017;

- отже, Службою 11.01.2014 були видані ТОВ "Інтеравіа" зазначені сертифікати відповідності, при цьому заявки ТОВ "Інтеравіа" на одержання сертифікатів на здійснення діяльності в аеропорті "Бориспіль" не були погоджені керівником аеропорту;

- до цього часу без такого погодження заявок Служба не приймала комплектів документів на отримання сертифікатів відповідності і, відповідно, не видавала ТОВ "Інтеравіа"сертифікатів згідно з поданими заявками;

- таким чином, заявки ТОВ "Інтеравіа" на одержання сертифікатів на здійснення діяльності в аеропорті "Бориспіль" ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" почало погоджувати після втручання Служби;

- ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" штучно створено перешкоди заявнику (конкуренту) з метою затягування та/або недопущення отримання сертифікатів, як обов'язкової передумови надання послуг з наземного обслуговування;

- непогодження ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" заявок ТОВ "Інтеравіа" та, як наслідок, непродовження Службою терміну дії сертифікатів відповідності на здійснення певних видів аеропортової діяльності в аеропорту могло призвести до того, що Товариство не виконувало б своїх зобов'язань за договорами, укладеними з авіаперевізниками, та, відповідно, відмовляло б останнім у здійсненні наземного обслуговування;

- згідно з інформацією, наданою ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", аналогічні послуги з наземного обслуговування повітряних суден, які ТОВ "Інтеравіа" надавало в аеропорті "Бориспіль" станом на 30.12.2013, могли також надати суб'єкти господарювання, які надають послуги з наземного обслуговування: забезпечення обслуговування пасажирів та багажу - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", ТОВ "Аерохендлінг"; обслуговування на пероні та місцях стоянок повітряних суден - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" (далі - ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг");

- враховуючи зазначене, у період новорічних свят авіаперевізники - клієнти ТОВ "Інтеравіа" були б вимушені в терміновому порядку укладати договори на здійснення наземного обслуговування з іншими суб'єктами господарювання, що надають свої послуги в аеропорті "Бориспіль", яких залишилося б два (щодо вказаних видів діяльності), серед яких є і ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", оскільки без отримання цих послуг здійснення рейсів не є можливим;

- термінова заміна суб'єкта господарювання, який надає послуги з наземного обслуговування авіаперевізником, може спричинити значні затримки рейсів, збої в роботі аеропорту та скарги від пасажирів у зв'язку з тривалим та складним процесом узгодження технологічних особливостей та можливостей такого обслуговування;

- також авіаперевізники внаслідок зазначених дій були б поставлені в невигідне становище під час обговорення з двома суб'єктами господарювання, які надають послуги з наземного обслуговування на території міжнародного аеропорту, серед яких один - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", умов майбутніх контрактів, особливо тих, що стосуються вартості, враховуючи усвідомлення останніми особливостей ситуації, в якій опинилися авіаперевізники, та термінової необхідності укласти договори на будь-яких умовах з метою недопущення скасування та затримки рейсів у період новорічних свят;

- зазначене призвело б до понесення не тільки ТОВ "Інтеравіа", а й самими авіаперевізниками, які мають договірні відносини з Товариством, фінансових та репутаційних втрат, а також до ущемлення інтересів споживачів-пасажирів;

- при цьому переваги від неможливості ТОВ "Інтеравіа" надавати послуги щодо забезпечення обслуговування пасажирів і багажу та обслуговування на пероні й місцях стоянок повітряних суден отримало б ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", яке, за наслідком наведеного, мало б реальну можливість збільшити свою частку на зазначених ринках за рахунок укладення договорів з авіаперевізниками, які обслуговувалися у ТОВ "Інтеравіа", ще до закінчення строку дії сертифікатів ТОВ "Інтеравіа". Єдиним конкурентом щодо кожного з двох видів послуг у ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" залишилися б ТОВ "Аерохендлінг" і ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг";

- ТОВ "Інтеравіа" та ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" є конкурентами на ринку послуг з наземного обслуговування, що передбачає змагання між ними за споживача;

- згідно з інформацією, наданою ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на вимогу Комітету ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", було встановлено різну плату за користування інфраструктурою аеропорту "Бориспіль" для різних суб'єктів господарювання;

- зокрема, для ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" (з 01.01.2013) і ТОВ "Інтеравіа" (з 01.09.2012) плата встановлена на рівні 10% від квартального чистого доходу, отриманого від діяльності цих суб'єктів комерційного обслуговування в ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль";

- одночасно для ТОВ "Аеропорт Хендлінг" ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" встановлені такі умови плати за користування інфраструктурою аеропорту: 1-й рік - 1% від квартального чистого доходу, отриманого від діяльності цього суб'єкта комерційного обслуговування в аеропорті; 2-й рік - 2% від квартального чистого доходу, отриманого від діяльності цього суб'єкта комерційного обслуговування в аеропорті; 3-й рік - 3% від квартального чистого доходу, отриманого від діяльності цього суб'єкта комерційного обслуговування в аеропорті; 4-й рік - 4% від квартального чистого доходу, отриманого від діяльності цього суб'єкта комерційного обслуговування в аеропорті; 5-й рік - 5% від квартального чистого доходу, отриманого від діяльності цього суб'єкта комерційного обслуговування в аеропорті; починаючи з 6-го року, розмір плати за користування інфраструктурою аеропорту буде встановлений згідно з відповідною додатковою угодою до Генеральної угоди;

- Генеральна угода між позивачем і ТОВ "Аеропорт Хендлінг" укладена 28.10.2013, тобто плата за користування інфраструктурою аеропорту для ТОВ "Аеропорт Хендлінг" становить 1% від квартального чистого доходу, отриманого від діяльності цього суб'єкта комерційного обслуговування в аеропорті "Бориспіль", що створює для ТОВ "Аеропорт Хендлінг" значно вигідніше становище порівняно з ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" і ТОВ "Інтеравіа";

- крім того, плата за користування інфраструктурою аеропорту для ТОВ "Аерохендлінг" взагалі визначається залежно від кількості пасажирів;

- як вбачається з таблиці "Вартість послуг за користування інфраструктурою ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (лист ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 31.12.2013 № 01-22/4-72), суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг наземного обслуговування на території аеропорту "Бориспіль", надають однакові види послуг, а саме для: ТОВ "Транс-Аерохендлінг", яке здійснює діяльність із забезпечення спецтранспортом та засобами механізації; обслуговування на пероні та в місцях стоянки повітряних суден - плата за користування інфраструктурою встановлена у відсотковому еквіваленті (10%); ТОВ "Інтеравіа", яке здійснює діяльність із забезпечення обслуговування пасажирів, багажу, пошти та вантажу; забезпечення обслуговування на пероні та в місцях стоянок повітряних суден; наземне адміністрування в аеропорту; забезпечення спецтранспортом та засобами механізації - плата за користування інфраструктурою встановлена у відсотковому еквіваленті (10%); ТОВ "Аеропорт Хендлінг", яке здійснює діяльність із забезпечення обслуговування пасажирів, багажу, пошти та вантажу - плата за користування інфраструктурою встановлена у відсотковому еквіваленті (1%); при цьому для ТОВ "Аерохендлінг", яке здійснює діяльність із забезпечення обслуговування пасажирів, багажу, пошти та вантажу, плата за користування інфраструктурою встановлена залежно від кількості пасажирів;

- разом з тим будь-яких розрахунків щодо різних підходів для різних суб'єктів авіаційної діяльності (далі - САД) до встановлення плати за користування інфраструктурою аеропорту як у відсотковому еквіваленті, так і залежно від кількості пасажирів, які обслуговуються цим суб'єктом, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надано не було;

- ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" також не було надано обґрунтувань п'ятикратної різниці у відсотковому розмірі чистого доходу, який сплачують суб'єкти господарювання за користування інфраструктурою аеропорту за 1-й рік надання послуг в аеропорті та за 5-й рік надання тих же самих послуг;

- отже, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" встановлює різні підходи стосовно визначення одиниці оплати за користування інфраструктурою для різних суб'єктів господарювання без належного обґрунтування, не завдяки власним досягненням, що призводить до ущемлення інтересів ТОВ "Аерохендлінг" і ТОВ "Інтеравіа";

- крім того, Генеральною угодою для ТОВ "Аерохендлінг" встановлено плату не лише за право надавати послуги з наземного обслуговування в аеропорті, а й за надання доступу до інфраструктури аеропорту, що у свою чергу передбачає користування нею під час надання послуги з наземного обслуговування в аеропорті;

- встановлення ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" подвійної оплати за користування інфраструктурою аеропорту підтверджується тим, що: розмір плати, встановлений за користування інфраструктурою аеропорту, не включає в себе плату за доступ та не покриває витрат за використання інформаційної системи та зв'язку, що використовується для інформування пасажирів; технічного обладнання, а також технічного обладнання, інформаційної системи та зв'язку стійок реєстрації з доступом до телекомунікаційної послуги SITA AirportConnect; твердження ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про те, що зазначене обладнання не відноситься до інфраструктури аеропорту, за доступ до якої встановлена плата у відсотковому відношенні до розміру чистого доходу САД, спростовується поясненнями Служби, генеральними угодами та Положенням; генеральні угоди, Положення та інші документи не містять виключень, застережень та посилань на те, що під час їх укладення доступ до інфраструктури аеропорту для надання певного виду послуг з наземного обслуговування надається в обмеженій формі, за винятком вказаних позицій; ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" не було надано пояснень та обґрунтувань, чим зазначене обладнання відрізняється від інших елементів інфраструктури аеропорту, у тому числі в частині витрат на його використання, що зумовило виокремлення саме його з числа всієї інфраструктури, до якої доступ надається за плату у відсотковому відношенні від розміру чистого доходу САД від надання послуги;

- запровадження ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" додаткової плати за доступ до інфраструктури, зокрема під час надання послуг з: інформування пасажирів (здійснюється за допомогою інформаційної системи та зв'язку), а також за доступ до стійок реєстрації з доступом до телекомунікаційної послуги SITA AirportConnect (здійснюється за допомогою технічного обладнання, інформаційної системи та зв'язку) призводить до встановлення подвійної оплати за користування інфраструктурою Аеропорту, що, у свою чергу, призводить до ущемлення інтересів ТОВ "Інтеравіа" та ТОВ "Аерохендлінг";

- ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" встановлено плату за користування інфраструктурою аеропорту на необгрунтованому рівні, що, у свою чергу, призводить до ущемлення інтересів інших субєктів господарювання;

- утримання інфраструктури аеропорту "Бориспіль" здійснюється також шляхом сплати пасажирами та авіакомпаніями відповідних зборів та закладається в інші послуги, що надаються ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", у тому числі під час надання послуг з наземного обслуговування;

- ТОВ "Аерохендлінг", ТОВ "Інтеравіа", Підприємство та Аеропорт є конкурентами на ринках послуг з наземного обслуговування в аеропорті "Бориспіль", що передбачає змагання між собою за споживача;

- конкуренція між вказаними юридичними особами відбувається, у тому числі, й за рахунок комплексу послуг, що надаються з використанням інфраструктури аеропорту та вартості послуг. При цьому вартість користування інфраструктурою напряму впливає на кінцеву ціну, що може бути запропонована заявниками авіаперевізникам - споживачам за надання послуг з наземного обслуговування. Як наслідок, встановлення ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" плати за користування інфраструктурою аеропорту на економічно необґрунтованому рівні може вплинути на зниження конкурентоспроможності ТОВ "Аерохендлінг", ТОВ "Інтеравіа" і Підприємства на ринках послуг з наземного обслуговування, та, відповідно, збільшення конкурентоспроможності Аеропорту;

- частина сфер, що відносяться до сфер природної монополії, регулюється Законом України "Про природні монополії" (як це зазначено у статті 5 вказаного Закону). Інші сфери природної монополії регулюються або іншими нормативно-правовими актами (наприклад, Законом України "Про телекомунікації"), або є неврегульованими;

- оскільки спеціалізовані послуги аеропорту надаються за допомогою спеціалізованого обладнання та спеціалізованої інфраструктури, які є у власності аеропорту, а надання послуг з наземного обслуговування в аеропорті без використання спеціалізованої аеропортової інфраструктури є неможливим, зокрема, внаслідок технологічної особливості надання послуг, послуги з користування спеціалізованою аеропортовою інфраструктурою фактично підпадають під визначення поняття "природна монополія";

- так, спеціалізованою аеропортовою інфраструктурою внаслідок технологічних та економічних особливостей володіє виключно аеропорт ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль". Послуги з використання спеціалізованої аеропортової інфраструктури не можуть бути замінені будь-якими іншими послугами;

- вказані дії ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" стосовно встановлення обов'язкової плати за користування інфраструктурою на необґрунтованому рівні не були б можливими за умови існування значної конкуренції на ринку;

- отже, встановлення плати за послуги користування інфраструктурою аеропорту для суб'єктів господарювання, що надають послуги з наземного обслуговування в аеропорті на необґрунтованому рівні, є проявом ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" своєї ринкової влади та призводить до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання;

- за інформацією ТОВ "Інтеравіа" та ТОВ "Аерохендлінг", останні мають право та технічні можливості надавати авіаперевізникам послуги із забезпечення наземним джерелом живлення та установкою кондиціювання повітря салонів повітряного судна, які відносяться до додаткових та спеціальних послуг, що надаються на запит авіаперевізника за окрему плату;

- крім вказаних товариств, зазначену послугу в аеропорті "Бориспіль" надають й інші суб'єкти авіаційної діяльності, у тому числі ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль";

- під час наземного обслуговування повітряні судна авіакомпаній можуть розміщуватися в місцях стоянки, які обладнані авіамостами (пристрій для сполучення повітряного судна з будівлею пасажирського терміналу без проміжного виходу пасажирів на вулицю). У цьому випадку авіакомпанії/агенти з обслуговування в обов'язковому порядку замовляють послугу з використання авіамосту;

- за інформацією ТОВ "Інтеравіа" та ТОВ "Аерохендлінг", авіаміст може бути обладнаний стаціонарними джерелами живлення та установками кондиціювання повітряного судна;

- технологічно послуги із забезпечення джерелом наземного електроживлення та установкою кондиціювання повітря салонів повітряного судна можуть надаватися як з використанням пересувного обладнання, так і стаціонарного, що встановлене на авіамостах;

- як зазначили ТОВ "Інтеравіа" та ТОВ "Аерохендлінг", внаслідок технологічних особливостей єдиним суб'єктом господарювання, що надає послугу з надання авіамосту на території аеропорту "Бориспіль", є власник авіамостів - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль";

- авіамости терміналу "D", що перебувають у власності ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", обладнані стаціонарними джерелами живлення та агрегатами кондиціювання повітряного судна, що дозволяє ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надавати авіаперевізникам також послуги із забезпечення наземним джерелом живлення та кондиціювання повітряного судна;

- зазначена умова позбавляє суб'єктів господарювання, що надають послуги з наземного обслуговування на території аеропорту "Бориспіль", можливості надавати послугу із забезпечення наземним джерелом живлення та установкою кондиціювання повітряного судна самостійно, за допомогою мобільної техніки. До того ж авіакомпанія або її агент з обслуговування змушені сплачувати вартість саме пакету послуг, що надає ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", незалежно від того, які саме послуги були спожиті;

- вказані дії можуть призводити до обмеження конкуренції на ринках послуг з наземного обслуговування;

- згідно із затвердженими ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" доповненнями від 15.10.2012 № 32-20-84 до Керівництва по експлуатації пасажирського трапу типу телескопічний трап APRON DRIVE (далі - Керівництво по експлуатації) прямо заборонено використання пересувного джерела наземного електроживлення та установки кондиціювання повітря салонів повітряного судна під час обслуговування повітряних суден на авіамостах терміналу "D", що фактично позбавляє конкурентів ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" можливості надавати аналогічні послуги в аеропорті;

- при цьому ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" фактично підтвердило, що технологічно під час приєднання повітряного судна до авіамосту можуть використовуватися як стаціонарні елементи живлення, так і пересувні;

- за інформацією Служби (лист від 27.06.2014 №1.18-7191), використання пересувних джерел наземного живлення під час обслуговування повітряних суден на стоянках, які обладнані авіамостами не забороняється чинними нормативними документами, тому вирішення питання щодо використання відповідного обладнання для обслуговування повітряних суден має вирішуватися шляхом договорів між двома суб'єктами господарювання - експлуатантом аеропорту та хендлінговою компанією;

- отже, діями ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" штучно створено безальтернативні умови користування авіаційними перевізниками послугами з кондиціювання повітряного судна та забезпечення елементами живлення під час під'єднання повітряного судна до авіамосту;

- такі умови користування послугами з кондиціювання повітряного судна та забезпечення елементами живлення запроваджено з метою забезпечення постійного замовлення вказаних послуг виключно у ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль";

- встановлення штучних бар'єрів стосовно можливості надання суб'єктами господарювання, що надають послуги з наземного обслуговування на території аеропорту "Бориспіль", послуг з кондиціювання повітряного судна та забезпечення елементами живлення за допомогою пересувних засобів призводить до недопущення конкуренції на відповідному сегменті послуг з наземного обслуговування;

- запровадження вказаних штучних бар'єрів стосовно можливості надання суб'єктами господарювання, що надають послуги з наземного обслуговування на території аеропорту "Борисіль", послуг з кондиціювання повітряного судна та забезпечення елементами живлення за допомогою мобільних джерел є проявом ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" своєї ринкової влади на ринку спеціалізованих послуг аеропорту;

- саме завдяки монопольному (домінуючому) становищу на ринку спеціалізованих послуг ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" може нав'язувати умови надання іншими суб'єктами господарювання, що надають послуги з наземного обслуговування певних послуг, зокрема щодо кондиціювання повітряного судна та забезпечення елементами живлення за допомогою мобільних джерел на території аеропорту "Бориспіль".

- разом з тим, оскільки під час розгляду Комітетом справи були встановлені додаткові обставини, які були відсутні в матеріалах справи, а саме, Аеропортом і ТОВ "Інтеравіа" було наголошено про відсутність на теперішній час спірних питань щодо штучних обмежень ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у використанні пересувного джерела наземного електроживлення та установки кондиціювання повітря салонів повітряного судна під час обслуговування повітряних суден на авіамостах терміналу "D", Комітетом вирішено виділити матеріали справи, а саме питання щодо наявності в діях ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" ознак порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку спеціалізованих послуг аеропорту "Бориспіль" шляхом вчинення дій, що призводять до недопущення конкуренції на ринку послуг з надання джерела наземного електроживлення та установки кондиціювання повітря салонів повітряного судна під час обслуговування повітряних суден на авіамостах терміналу "D" на території аеропорту "Бориспіль", в окреме провадження.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Згідно з приписами статті 3 вказаного Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Як унормовано пунктом 11 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про природні монополії" природна монополія - це стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги) (далі - товари); суб'єкт природної монополії - це суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії; суміжний ринок - це товарний ринок, що не перебуває у стані природної монополії, для суб'єктів якого реалізація вироблених товарів або використання товарів інших суб'єктів господарювання неможливе без безпосереднього використання товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до частини третьої статті 13 вказаного Закону зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 2 частини першої статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до частини першої статті 48 наведеного Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу.

За порушення, передбачені, зокрема пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладаються штрафи в розмірі, передбаченому абзацом другим частини другої статті 52 названого Закону.

Підставами для скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Попередні судові інстанції у розгляді відповідної справи, з'ясувавши встановлену також і в оспорюваному рішенні наявність у наведених в даній постанові випадках у діях ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на досліджуваному ринку, які могли призвести до обмеження конкуренції на відповідному ринку та призвели до ущемлення інтересів інших субєктів господарювання, за що на ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в межах розміру, визначеного Законом України "Про захист економічної конкуренції", накладено штраф, а також відсутність визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним, - дійшли висновку й про відсутність підстав для задоволення позову.

Водночас суд касаційної інстанції в силу приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017) перевіряє правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права виключно на підставі встановлених ними фактичних обставин справи і не має права, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, касаційна інстанція погоджується з висновками місцевого і апеляційного господарських судів про відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним у частинах, що стосуються: зайняття ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" монопольного (домінуючого) становища на певному ринку; визнання його дій зловживанням монопольним (домінуючим) становищем; накладення на позивача штрафу за відповідне порушення; зобов'язання позивача припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Поряд з тим судом касаційної інстанції беруться до уваги доводи скаржника стосовно порушення відповідачем норм матеріального права при покладенні на ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в оспорюваному рішенні обов'язку стосовно здійснення розмежування рахунків на свою діяльність щодо управління інфраструктурою та регуляторну діяльність, з одного боку, та рахунки на надання послуг з наземного обслуговування, з другого, не допускаючи після такого розподілу субсидіювання діяльності з наземного обслуговування за рахунок доходів, отриманих від своєї діяльності щодо управління інфраструктурою та регуляторної діяльності.

Частиною першою статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Водночас ані цією статтею, ані іншими нормами Закону не передбачено повноважень Комітету щодо надання позивачу вказівок (зобов'язання позивача) з таких питань господарської компетенції останнього, як відокремлення рахунків на свою діяльність. При цьому дії, які Комітет зобов'язав вчинити позивача, не пов'язані безпосередньо з інкримінованими позивачу як монополісту на відповідному ринку порушеннями конкурентного законодавства, які полягали у: необгрунтованій відмові в погодженні заявок на отримання сертифіката відповідності на здійснення аеропортової діяльності та зволіканні під час погодження ТОВ "Інтеравіа" внутрішньої документації, необхідної для отримання такого сертифіката, а також у встановленні плати за користування інфраструктурою аеропорту на необгрунтованому рівні.

Отже, відображене в оспорюваному рішенні зобов'язання ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" вчинити дії із зазначеного питання свідчать про неправильне застосування Комітетом згаданої статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", і згідно з частиною першою статті 59 цього Закону це є підставою для часткового задоволення позову та визнання оспорюваного рішення недійсним у відповідній частині.

Місцевим господарським судом у розгляді справи наведеного не враховано, а апеляційною інстанцією його помилку не виправлено. Тобто попередніми судовими інстанціями допущено (у розгляді справи у відповідній частині) неправильне застосування норм матеріального і процесуального права у вигляді неправильного тлумачення закону (статей 48 та 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), а апеляційною інстанцією, крім того, - незастосування закону, який підлягав застосуванню (статті 277 ГПК України в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови апеляційної інстанції).

Наведене відповідно до статті 311 ГПК України є підставою для зміни оскаржуваних судових рішень. Відповідно касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням касаційної скарги та відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі справи підлягають розподілу між її учасниками у рівних частках (у співвідношенні 50:50).

Керуючись статтями 129, 308, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 у справі № 910/4489/17 змінити, виклавши резолютивну частину зазначеного рішення в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Рішення Антимонопольного комітету України від 24.01.2017 зі справи № 13-р визнати недійсним у частині пункту 7 резолютивної частини цього рішення.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Антимонопольного комітету України на користь державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 800,00 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви".

3. Стягнути з Антимонопольного комітету України на користь державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 880,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, та 1600,00 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

4. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко