КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2018 р. м. Київ Справа№ 910/26559/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Григораш Н.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 23.05.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 (суддя Ващенко Т.М.) (повний текст складено 23.03.2018)

за заявою Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас"

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, видачу дубліката виконавчого документа, заміну сторони виконавчого провадження, зміну способу виконання судового рішення

у справі № 910/26559/15 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас"

до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк"

про зобов'язання здійснити переказ коштів

В судовому засіданні 23.05.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 Приватне акціонерне товариство "Авіатехмас" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача здійснити переказ коштів в іноземній валюті за платіжним дорученням № 2 від 28.09.2015 в іноземній валюті або банківських металах № 2 в сумі 6 489, 22 євро з рахунку № 26001130100165 в ПАТ "Укрінбанк" на рахунок Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" № 2600601629673 JSC Kredobank, Lviv, Ukraine, S.W.I.F.T. WUCBUA2X, банк-посередник COMMEZBANK AG, Frankfurt, Germany, SWIFT: COBADEFF.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №910/26559/15 позов задоволено повністю.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" здійснити переказ коштів в іноземній валюті за платіжним дорученням Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" в іноземній валюті або банківських металах №2 від 28.09.2015 в сумі 6 489, 22 євро з рахунку №26001130100165 в ПАТ "Укрінбанк" на рахунок Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" № 2600601629673 JSC KREDOBANK, Lviv, Ukraine, S.W.I.F.T. WUCBUA2X, банк-посередник COMMEZBANK AG, Frankfurt, Germany, SWIFT: COBADEFF.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 2332, 51 грн. судового збору.

27.11.2015 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

05.03.2018 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас", в якій заявник просить суд:

- здійснити заміну сторони на стадії виконавчого провадження, визнавши стороною виконавчого провадження Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (код ЄДРПОУ 05839888, місцезнаходження 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3А., поштова адреса 04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 10 А.);

- змінити спосіб виконання рішення суду в частині "Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" здійснити переказ коштів в іноземній валюті за платіжним дорученням Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" в іноземній валюті або банківських металах №2 від 28.09.2015 в сумі 6 489, 22 євро з рахунку № 26001130100165 в ПАТ "Укрінбанк", на рахунок Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" № 2600601629673 JSC KREDOBANK, Lviv, Ukraine, S.W.I.F.T. WUCBUA2X, банк-посередник COMMEZBANK AG, Frankfurt, Germany, SWIFT: COBADEFF "

на

"Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", код ЄДРПОУ 05839888, місцезнаходження 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3А, поштова адреса 04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 10А, на користь Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас", код ЄДРПОУ 23790832, місцезнаходження 69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна/Полякова, 163/1 кв.3, суму 213 581, 64 грн.", що складає еквівалент 6 489, 22 євро по курсу НБУ 32, 9133 грн. станом на день звернення з цією заявою (15.02.2018);

- видати виконавчий лист про стягнення з боржника суми 213 581, 64 грн.;

- видати дублікат виконавчого листа про стягнення з боржника судових витрат в сумі 2332,51 грн. та поновити строк для пред'явлення судового наказу до виконання.

Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» заперечувало проти задоволення відповідної заяви та вказувало, що вимога заявника по суті не є вимогою про зміну способу виконання рішення, а змінює суть такого рішення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.03.2018 у справі №910/26559/15 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, видачу дубліката виконавчого документа, заміну сторони виконавчого провадження, зміну способу виконання судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, заяву задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права в частині правонаступництва та порушенням норм процесуального права (ст. 326, ч. 1 ст. 327, ч. 1 ст. 329, ч.ч. 1-3 ст. 331, ст. 334 ГПК України), рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

На думку апелянта, судом не повно досліджено доводи заявника, що призвело до необґрунтованого висновку щодо неможливості здійснити заміну сторони у виконавчому провадженні.

Вважає, що рішення Верховного Суду України від 24.10.2017 (№21-3926а16) у справі №826/1162/16, на яке посилався суд, не може бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони на стадії виконавчого провадження.

Апелянт вказує, що позивач не може надати правову оцінку правомірності або неправомірності процедури перетворення банку в небанківську установу. Для позивача вирішальне значення мають дані державного реєстру, в якому зазначено, що ПАТ «Українська інноваційна компанія є правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінбанк».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2017 у справі №826/11199/16 в позові Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування реєстраційних дій щодо реєстрації змін до установчих документів ПАТ «Український інноваційний банк» як незаконних, відмовлено.

Апелянт вважає неправомірним висновок суду про те, що позивач не надав належних доказів правонаступництва між ПАТ «Укрінбанк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія», внаслідок чого відсутні докази обставин, що роблять неможливим виконання рішення суду в частині зобов'язання здійснити переказ коштів.

За обставин, що склалися у зв'язку з перетворенням банку в організаційно-господарську структуру, яка не є банком, зміна способу виконання рішення із «зобов'язати здійснити переказ» на «стягнути з відповідача на користь позивача» за позицією апелянта є абсолютно прийнятною.

Щодо відмови у видачі дубліката наказу про стягнення судових витрат та поновлення строку для пред'явлення такого наказу до виконання апелянт вважає, що ним не пропущений строк пред'явлення наказу до виконання. Накази суду по даній справі, в тому числі наказ про стягнення судового збору ліквідатором банку не повернутий ні суду, ні стягувачу, відповідно, на думку апелянта, є втраченим не з вини позивача. Оскільки в наказі було вказано, що він дійсний до пред'явлення до виконання до 27.11.2016, виникла необхідність у отриманні його дублікату та в поновленні строку для пред'явлення судового наказу до виконання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу позивача 19.04.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 у справі №910/26559/15 поновлено позивачу строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.05.2018, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

У визначений ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 строк, відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Від Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому останній зазначає, що відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.02.2018 у справі №910/7828/17, ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк». Вказує, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, ухваленою з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування немає.

Представник ПАТ «Українська інноваційна компанія» в судовому засіданні апеляційної інстанції 23.05.2018 заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники позивача та відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 23.05.2018 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників сторін обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених представників за наявними у справі матеріалами.

Пунктом 9 ч.1 Перехідних положень ГПК України, що набрав чинності 15.12.2017, роз'яснено, що справи у суді апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.12.2015 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві відкрито виконавче провадження №49709502 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 №910/26559/15 про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" здійснити переказ коштів в іноземній валюті за платіжним дорученням №2 від 28.09.2015 в іноземній валюті або банківських металах № 2 в сумі 6 489,22 євро з рахунку № 26001130100165 в ПАТ "Укрінбанк" на рахунок Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" № 2600601629673 JSC Kredobank, Lviv, Ukraine, S.W.I.F.T. WUCBUA2X., банк-посередник COMMEZBANK AG, Frankfurt, Germany, SWIFT: COBADEFF.

23.12.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві відкрито виконавче провадження №49709598 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 № 910/26559/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на користь Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" 2332,51 грн. судового збору.

Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 ПАТ "Укрінбанк" було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію й призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

На підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України 22.03.2016 винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк". Того ж дня Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно зазначеного рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Укрінбанк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Укрінбанк".

З огляду на вказане:

- постановою від 17.05.2016 головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві закінчено виконавче провадження №49709502 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 №910/26559/15 про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" здійснити переказ коштів в іноземній валюті за платіжним дорученням №2 від 28.09.2015 в іноземній валюті або банківських металах № 2 в сумі 6 489,22 євро з рахунку № 26001130100165 в ПАТ "Укрінбанк" на рахунок Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" № 2600601629673 JSC Kredobank, Lviv, Ukraine, S.W.I.F.T. WUCBUA2X., банк-посередник COMMEZBANK AG, Frankfurt, Germany, SWIFT: COBADEFF.

- постановою від 18.05.2016 старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві закінчено виконавче провадження №49709598 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 №910/26559/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на користь Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" 2332,51 грн. судового збору.

Заявник вказує на те, що йому стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі № 865/5325/16 визнано незаконною та скасовано постанову Правління НБУ від 22.03.2016 №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" змінено найменування товариства як юридичної особи з "Публічне акціонерне товариство "УКРІНБАНК" на "Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції. Відповідно до п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК", оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" на "Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК".

Таким чином позивач дійшов висновку, що його боржником на даний час є ПАТ "Українська інноваційна компанія".

Місцевий господарський суд не погодився з доводами позивача та дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, видачу дубліката виконавчого документа, заміну сторони виконавчого провадження, зміну способу виконання судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, місцевим господарським судом встановлено, що в матеріалах скарги відсутні визначені спеціальним законодавством докази правонаступництва між Публічним акціонерним товариством "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія", та відсутні докази обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Також заявником не наведено поважних причин пропуску ним строку для пред'явлення наказу до виконання, не подано жодних доказів в обґрунтування своєї заяви в частині втрати виконавчого документу.

Щодо вимоги заявника про заміну сторони на стадії виконавчого провадження правонаступником колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.334 ГПК України).

Станом на день звернення позивача з даною заявою до суду та її розгляд судом, виконавче провадження з виконання наказів Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 № 910/26559/15 закінчено.

Як вже зазначалося, постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 ПАТ "Укрінбанк" було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 було запроваджено тимчасову адміністрацію й призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

На підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України 22.03.2016 було винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк". Того ж дня Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно зазначеного рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Укрінбанк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Укрінбанк".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, визнано незаконною та скасовано постанову Правління НБУ №934 від 24.12.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до категорії неплатоспроможних", визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Таким чином, рішеннями вищезазначених адміністративних судів дії Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині ліквідації ПАТ "Укрінбанк" визнано незаконними.

Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 по справі №21-3926а16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 й Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Апелянт зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 у справі №826/5325/16, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та Вищого адміністративного суду України від 23.02.2017, визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ №180 від 22.03.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" з моменту її прийняття, визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 від 22.03.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту його прийняття. Зобов'язано Національний Банк України (в особі відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови правління НБУ від 22.03.2016 №180.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень інформація про результати розгляду справи №826/5325/16 заборонена для оприлюднення згідно Закону України «Про доступ до судових рішень» (п.4 ст.7), а Верховним Судом рішення за касаційною скаргою у даній справі ще не прийнято.

Не зазначення судом першої інстанції посилань на постанову ОАСК від 29.04.2016, ухвали КААС та ВАСУ від 13.07.2016 та від 23.02.2017 у справі №826/5325/16 не спростовують вірних висновків суду про те, що скасований судовий акт не породжує правових наслідків з моменту його ухвалення.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 14.02.2018 у справі №910/7828/17 не прийнято до уваги «доводи скаржника про те, що постанову Правління НБУ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" було скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 у справі №826/5325/16, яка була залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, оскільки вказані судові акти судів адміністративної юрисдикції були скасовані постановою Верховного суду України від 24.10.2017 у справі №826/1162/16».

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/7828/17, Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінбанк" від 13.07.2016 назву ПАТ "Укрінбанк" змінено на ПАТ "Укрінком", про що було внесено відповідні відомості до відповідного державного реєстру. Цим же рішенням було змінено й види діяльності товариства, зокрема, виключено такий вид діяльності, як діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 інші види грошового посередництва та визначено основним видом діяльності 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Окрім цього, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінбанк", оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту ПАТ "Українська інноваційна компанія", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінбанк", оформленим протоколом № 6 від 28.03.2017, ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ "Український інноваційний банк".

Згідно зі ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 1 Закону України "Про акціонерні товариства" особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

Словосполучення "акціонерне товариство" та похідні від нього у своєму найменуванні можуть використовувати лише юридичні особи, які зареєстрували в установленому порядку випуск власних акцій та функціонують відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, та юридичні особи - корпоративні інвестиційні фонди, які створені та функціонують відповідно до законодавства, що регулює діяльність у сфері спільного інвестування.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам, - є реорганізацією банку.

При цьому як реорганізація так і ліквідація банку передбачає погодження цих процедур НБУ (ст.ст. 28, 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Водночас з огляду на зміст визначення терміну "реорганізація банку", що наводиться в зазначеному спеціальному Законі, тільки заходи з реорганізації передбачають правонаступництво. При ліквідації банківської установи, правонаступництво згідно Закону України "Про банки і банківську діяльність", - відсутнє.

Окрім цього згідно частин 1-2 ст. 26 Закону України "Про банки і банківську діяльність" реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. Вказаний перелік є вичерпним. При цьому у разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи.

Виключення кредитною установою із своєї назви слова "банк" та з видів своєї діяльності "банківська діяльність" без дотримання процедури передбаченої ст.ст. 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не дає підстави вважати її правонаступником кредитної установи (банку).

ПАТ "Укрінбанк" повинен був діяти відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність" і проводити будь-які зміни щодо своєї діяльності включаючи зміну назви, виключно після отримання на це згоди від НБУ.

Главами 2 та 3 розділу III «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу» (затверджене Постановою Правління НБУ від 17.08.2012р. № 346; зареєстровано в Мінюсті України 17.09.2012 р. за № 1590/21902) регламентовано комплекс заходів, здійснення яких має передувати ліквідації банку за рішенням його власників.

Так, зокрема банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку в порядку, передбаченому законодавством України та цим Положенням, та за згоди Національного банку.

Згода на ліквідацію банку за рішенням його власників надається у формі рішення Правління Національного банку.

Банк для отримання згоди подає до Національного банку такі документи:

а) рішення загальних зборів учасників про ліквідацію банку;

б) рішення загальних зборів учасників про обрання ліквідаційної комісії;

в) порядок ліквідації банку, затверджений загальними зборами учасників. Порядок ліквідації банку має містити інформацію про обсяги вимог кредиторів, передбачати перелік заходів щодо формування ліквідаційної маси, задоволення вимог кредиторів та містити строки виконання заходів;

г) інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії щодо їх відповідності вимогам, установленим Законом про систему гарантування до ліквідатора та осіб, залучених до ліквідації.

Національний банк відмовляє в погодженні ліквідації банку за рішенням власників у разі виявлення ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Ліквідація банку з ініціативи власників починається з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії, генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Голова ліквідаційної комісії очолює роботу ліквідаційної комісії.

У період тимчасової відсутності голови ліквідаційної комісії його обов'язки виконує заступник.

Ліквідацію відокремленого підрозділу банку здійснює призначена ліквідаційною комісією уповноважена особа - член ліквідаційної комісії згідно з відповідною довіреністю.

Ліквідаційна комісія (далі - ліквідатор) з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії зобов'язана щомісяця (станом на 1 число) подавати Національному банку інформацію про стан виконання плану ліквідації банку (у тому числі про витрати, пов'язані з ліквідаційною процедурою, та про задоволення вимог кредиторів).

Строк ліквідації банку з ініціативи власників не може перевищувати строки ліквідації банку, установлені Законом про систему гарантування.

Процедура завершення ліквідації банку обумовлена вчиненням наступних дій.

Рішення щодо виключення відомостей про банк з Державного реєстру банків приймає уповноважена посадова особа Національного банку на підставі документів, передбачених законодавством України, отриманих від Фонду гарантування або ліквідаційної комісії банку, що ліквідується за рішенням власників.

При цьому пакет документів має містити:

а) для Фонду гарантування:

- рішення Фонду гарантування про затвердження ліквідаційного балансу;

- звіт уповноваженої особи Фонду гарантування про завершення ліквідації банку;

- акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку;

б) для ліквідатора банку, який ліквідується з ініціативи власників:

- протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження ліквідаційного балансу;

- ліквідаційний баланс банку та звіт ліквідатора банку, засвідчені підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку та затверджені загальними зборами учасників;

- відомість накопичених оборотів за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період ліквідації банку;

- аудиторський висновок з аудиторським звітом про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу;

- оригінали установчих документів банку та свідоцтво про державну реєстрацію банку;

- інформацію про закриття накопичувального рахунку банку;

- акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку;

- повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Ліквідаційний баланс, складений у формі оборотно-сальдового балансу, засвідчується підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку.

Звіт ліквідатора банку, у якому відображено, зокрема, проведену роботу щодо задоволення вимог кредиторів, засвідчується підписом ліквідатора і відбитком печатки банку.

Ліквідаційний баланс, додатки до нього та звіт ліквідатора банку надаються Національному банку на паперових носіях, прошнурованих разом з описом документів та супровідним листом, а також в електронному вигляді на оптичних або електронних носіях інформації (CD, DVD, карти пам'яті, флеш-пам'ять).

Національний банк має право вимагати додаткові документи, які підтверджують дані ліквідаційного балансу. Ліквідатор подає додаткові документи в строк не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання запиту.

Водночас відповідно до статей 7 та 13 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг, - юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

При цьому фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо:

1) облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами;

2) внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг;

3) професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.

Реорганізація та ліквідація фінансових установ відбуваються з додержанням вимог відповідних законів України та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, яка є фінансовою установою, здійснюється на підставі витягу про її виключення з державного реєстру фінансових установ за формою, встановленою відповідним органом державного регулювання ринків фінансових послуг, та інших документів, перелік яких встановлений законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 14.02.2018 під час розгляду справи № 910/7828/17 за позовом ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ПАТ «Оболонь» про стягнення заборгованості за кредитним договором, з огляду на приписи нормативно-правових актів, що регламентують правовідносини у сфері діяльності банків та фінансових установ погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зміна назви установи шляхом заміни слова «банк» на «компанія» не є достатнім доказом правонаступництва між банківською та небанківською установою. Правонаступництво банківської установи відбувається лише в разі реорганізації останньої (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність).

Окрім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутній запис про те, що Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк».

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" одними із основних принципів державної реєстрації є об'єктивність, достовірність та повнота відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними.

Правочин щодо заміни боржника між публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та публічним акціонерним товариством «Укрінком» відсутній, правонаступництво між публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» не відбулось, передавальний або розподільчий баланс відсутній.

Вказане спростовує доводи апелянта про те, що Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк".

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог заявника про заміну сторони на стадії виконавчого провадження, з публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» (код ЄДРПОУ 05839888, місцезнаходження 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд.3А.).

Щодо вимог про зміну способу виконання рішення суду та видачу нового виконавчого листа після зміни способу виконання рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі №910/26559/15 зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" здійснити переказ коштів в іноземній валюті за платіжним дорученням Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" в іноземній валюті або банківських металах №2 від 28.09.2015 в сумі 6 489, 22 євро з рахунку №26001130100165 в ПАТ "Укрінбанк" на рахунок Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" № 2600601629673 JSC KREDOBANK, Lviv, Ukraine, S.W.I.F.T. WUCBUA2X, банк-посередник COMMEZBANK AG, Frankfurt, Germany, SWIFT: COBADEFF.

Позивач у своїй заяві просить змінити спосіб виконання рішення з «здійснити переказ коштів» на «стягнути з товариства». Таким чином зміна способу і порядку виконання судового рішення, зазначена в заяві позивача, змінює суть самого рішення.

Таким чином вимога позивача про зміну способу виконання судового рішення не підлягає задоволенню, оскільки зміна порядку та способу виконання рішення має відбуватись в межах первісно обраного позивачем способу захисту його права.

Враховуючи вищевикладене, зміна порядку та способу виконання рішення, яким відповідача зобов'язано вчинити дію (перерахувати кошти з конкретного рахунку позивача, відкритого у відповідача, на рахунок позивача, відкритий в іншому банку) не може відбуватися шляхом стягнення суми з ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Крім того, місцевий господарський суд вірно зазначив, що ухвала про зміну способу виконання рішення підлягає виконанню на підставі ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", а тому відповідний наказ у такому випадку не видається.

Вимога заявника про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення з боржника судових витрат в розмірі 2332,51 грн. та поновлення строку для пред'явлення такого наказу до виконання обґрунтована тим, що за інформацією, наданою позивачу в телефонному режимі працівниками Фонду гарантування вкладників, після набрання чинності рішенням суду по справі №865/5325/16, ліквідатор банку Біла І.В. була усунена від виконання своїх обов'язків акціонерами банку, і всі документи, які надійшли до неї до цього моменту, в тому числі виконавчі листи по даній справі, залишились в офісі банку, який відмовився передати ці документи ліквідатору, внаслідок чого ліквідатор не зміг повернути накази суду до виконавчої служби для відновлення виконавчого провадження або повернути їх до суду. У втрачених оригіналах виконавчих листів було зазначено, що вони є дійсними для пред'явлення до виконання до 27.11.2016, проте на сьогодні зазначена дата спливла не з вини стягувача. Стягувач був позбавлений можливості звернутися вдруге до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження в межах строків, зазначених у наказах, оскільки останні на адресу стягувача повернуті не були і про долю цих наказів стягувач не знав.

Згідно з ч. 1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку (п.п. 19.4 п. 19 "Перехідних положень" ГПК України).

Так, позивач скористався своїм правом на пред'явлення виконавчого документа про стягнення судового збору у визначений строк, і 23.12.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві було відкрито виконавче провадження №49709598 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 № 910/26559/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на користь Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" 2332,51 грн. судового збору.

В той же час, постановою від 18.05.2016 старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві на підставі ч.5 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено виконавче провадження №49709598 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 №910/26559/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на користь Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" 2332,51 грн. судового збору.

Заявник, звертаючись з вимогою про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення з боржника судових витрат в розмірі 2332,51 грн. та поновлення строку для пред'явлення такого наказу до виконання, належними та допустимими доказами не довів суду втрату ним вказаного виконавчого документа.

З огляду на вищевикладене, апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення з боржника судових витрат в розмірі 2332,51 грн. та поновлення строку для пред'явлення такого наказу до виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття оскаржуваної ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас".

Колегія суддів погоджується з доводами Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, вважає їх обґрунтованими, та не вбачає правових підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271 п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіатехмас" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/26559/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі №910/26559/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/26559/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України з урахуванням перехідних положень ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

С.А. Гончаров