ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 559/189/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"29" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від "21" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил , -

суддя в 1-й інстанції - Жуковська О.Ю.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Дубно,

дата складання повного тексту рішення - 23.03.2018р.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21.03.2018р. позов ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Львівської митниці ДФС №6076/20900/17 від 16 січня 2018р., винесену заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.2 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400,00 грн. Провадження у справі закрито. Стягнуто з Львівської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Не погоджуючись з постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що відсутність дозволів на проїзд вантажним автомобільним транспортом по території ОСОБА_4 не могла завадити позивачу доставити товар та транспортний засіб комерційного призначення до органу доходів і зборів призначення (зону митного контролю митного поста "Краковець") й, відповідно, не була причиною того, що автомобіль не зміг прибути до органу призначення. Вважає, що гр.ОСОБА_2 жодних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених ст.460 Митного кодексу України, не надав. Документи ж, надані позивачем, вказують лише на те, що автомобіль перебував на ремонті, й не містять жодних доказів того, що ремонту зазначений вище транспортний засіб потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили.

Перевіривши матеріали справи та правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судом встановлено, що 02.12.2017 близько 18 год. 32 хв. в зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС в напрямку «виїзд з України» прибув транспортний засіб з р/н НОМЕР_1/ВК7085ХТ під керуванням громадянина України ОСОБА_2, водія ФОП ОСОБА_5, який здійснював перевезення товару «Свинцеві стартерні акумуляторні батареї залиті рідким електролітом», загальною вагою 21767,4 кг на адресу - MEGATEX AUTO Sp. Z.o.o., 40 Warszawska Street, office 2A, 40-008 Katowice, ОСОБА_4, за ЕК МД № UA700110/2017/104557 від 13.11.2017.

В ході митного контролю було встановлено, що контрольною датою доставки товару до митниці призначення, який переміщуються згідно вказаної вище ЕК МД є 23.11.2017.

Станом на 02.12.2017 товар, який переміщується згідно електронної декларації МД № UA700110/2017/104557 від 13.11.2017, в зону митного контролю митного поста «Краковець» митниці ДФС доставлено не було.

16.01.2018р. заступником начальника Львівської митниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 винесено постанову в справі про порушення митних правил №6076/20900/17, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2ст.470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 3400 гривень.

У постанові зазначається, що позивач перевищив встановлений ст.95 Митного кодексу України строк доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем до органу доходів і зборів призначення, а також документів на ці товари, транспортні засоби, терміном більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб, оскільки митна декларація ЕК МД №UA700110/2017/104557 була оформлена 13.11.2017р. Відповідно до інформації, наявної в електронній базі, вищевказаний вантаж переміщувався у митному режимі «транзит» до органу доходів і зборів призначення на кордоні і мав бути доставлений в термін до 23.11.2017, однак товар фактично доставлено у зону митного контролю митниці лише 02.12.2017. Також зазначається що позивач не звертався до найближчого органу доходів і зборів щодо обставин аварії чи непереборної сили, у зв'язку з якими порушені ці строки. Проте, зазначено, що ФОП ОСОБА_5 звертався до Львівської митниці у зв'язку з відсутністю польських дозволів (а.с. 9).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України, яка є нормою прямої дії, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до ч.1 ст.460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених ч.3 ст.469, ст. 470, ч. 3 ст. 479, ст. 481, цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (ст. 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Тобто Митний кодекс України не ставить питання про звільнення від відповідальності за порушення ст.470 Митного кодексу України в залежність від інформування про наявність обставин непереборної сили найближчий митний орган.

Відповідно до ст.95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлюється такий строк транзитного перевезення: 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). При цьому до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених уст. 192 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.192 Митного кодексу України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці.

Тобто до строку транзитного перевезення не включається час дії обставин непереборної сили.

Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (ст.495 Митного кодексу України).

Статтею 489 Митного кодексу України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п.1.3. «Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку», затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 року № 757, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2004 року за № 1075/9674, перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Пунктом 1.4. вказаного «Порядку» передбачено, що перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між пунктами, розташованими на території іноземної держави, заборонено, якщо на це не отримано відповідного дозволу компетентного органу іноземної держави згідно з вимогами міжнародних договорів України.

Згідно з п.3.2. «Порядку», дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення або письмової заяви, в якій зазначаються найменування (прізвище, ім»я, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (реєстраційні номери, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів. При цьому для оформлення та видачі дозволу уповноважена особа при усному зверненні та поданні письмової заяви пред'являє документ, що посвідчує особу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи на вантаж, за винятком здійснення порожньої подачі транспортного засобу на завантаження до країни відправлення, сертифікати відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що для отримання дозволу на перевезення у випадку переміщення експортного вантажу перевізник згідно вимог чинного законодавства зобов'язаний спочатку завантажитись і лише згодом звертатись із відповідною заявою за видачею дозвільного документа.

Разом з тим, 22.11.2017р. до митниці звернувся ФОП ОСОБА_5 та повідомив про обставини непереборної сили, а саме: відсутність дозволів на перевезення вантажів територією ОСОБА_4.

Окрім того, позивачем проводився ремонт транспортного засобу, що підтверджується наступними документами: довідкою ТОВ "РЕНАМКС" № 49/05/01 від 01.12.2017р. (а.с. 11); нарядом від 18.11.2017р. (а.с. 12); видатковою накладною №877 від 22.11.2017р. (а.с. 13); рахунком № 1181 від 22.11.2017р. (а.с. 14); рахунком № 000299624/17 від 28.11.2017р. (а.с.15); видатковою накладною №РТМ00113814/17 від 28.11.2017р. (а.с. 16); актом прийму-передачі товару № FТМ00113814/17 від 28.11.2017р. (а.с. 17); рахунком № 10 від 01.12.2017р. (а.с. 18); актом виконаних робіт № РН-00001748 від 01.12.2017р. (а.с. 19). Зазначені документи, а також клопотання ОСОБА_2 про розгляд протоколу про порушення митних правил за його відсутності та закриття провадження у справі направлені до Львівської митниці (а.с.20).

18.11.2017р. по 01.12.2017р. автомобіль НОМЕР_2 знаходився на СТО «РЕНАМАКС» м. Рівне у зв'язку з ремонтом підвіски (а.с. 11). 01.12.2017р. було завершено ремонт транспортного засобу. 02.12.2017р. позивачем отримано дозвіл для подальшого перевезення вантажу транспортним засобом до ОСОБА_4.

21.12.2017р. Львівська торгово-промислова палата, в межах своєї компетенції, розглянула звернення б/н від 19.12.2017 р. Асоціації міжнародних перевізників України (АсМАПУкраїни), м. Київ, Україна, щодо наявності обставин, які привели до неможливості виконання зобов'язань перевезення експортних вантажів автомобільними перевізниками України та видала Висновок щодо обставин, які унеможливили виконання зобов'язань №19-08-5/1369 (далі Висновок ТПП) (а.с.22-24).

Згідно з ч.3 ст.14 Закону України "Про Торгово-промислові палати" від 02.12.1997р. (далі - Закон) визначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.14-1 Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

У відповідності до ч.2 ст.14-1 Закону встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до Висновку ТПП Львівська торгово-промислова палата встановила, що особи автомобільні перевізники України, які зобов'язані здійснити транзитне перевезення експортних вантажів у визначені законодавством строки, і які доклали всіх зусиль і використали всі доступні для них можливості для належного виконання зобов'язань щодо дотримання строків транзитного перевезення вантажів, не мали змоги виконати вказані зобов'язання через обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), а саме: відсутність (завершення квоти) дозволів ОСОБА_4 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, оскільки така обставина перебуває поза їх контролем, і може вважатися як надзвичайна і невідворотна за даних умов відповідно до законодавства України та міжнародно-правових актів з 17.11.2017р. до 01.12.2017р.

Таким чином Львівська ТПП встановила та затвердила належним чином факт, що відсутність дозволів ОСОБА_4 на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з 17.11.2017р. до 01.12.2017р. є обставиною непереборної сили.

Тобто, Торгово-промислова палата є уповноваженим в Україні органом для засвідчення наявності обставин непереборної сили.

Отже, пункти видачі дозволів припинили видачу для українських перевізників дозволів на перевезення вантажів територією ОСОБА_4 з 17.11.2017р., і в період з 17.11.2017р. до 01.12.2017р. були відсутні відповідні дозволи, що є обставиною непереборної сили

Таким чином, термін з 17.11.2017р. до 01.12.2017р. (а.с.22-24) має бути виключений з розрахунку строку доставки товарів до Львівської митниці ДФС, отже позивачем не був порушений десятиденний строк доставки товарів, оскільки експортна декларація оформлена 13.11.2017р. до 17.11.2017р., тобто строк складає 3 доби, а з 18.11.2017р. до 01.12.2017р. (а.с.11) автомобіль позивача знаходився на СТО «РЕНАМАКС» м. Рівне у зв'язку з ремонтом підвіски, а з 02.12.2017р. позивач прибув до Львівської митниці ДФС уже з отриманим в цей день дозволом.

Відповідно до офіційних відомостей Укрпошти про відстеження відправлення №3301103661120 за посиланням https://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku?barcode=3301103661120, пакет документів (а.с.20-21) вручено представнику митниці 15.01.2018 о 15.34 год. Проте, в тексті оскаржуваної постанови відсутні посилання і на клопотання особи про закриття адміністративного провадження, і на надані нею докази.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем відповідно до вимог ст.71 КАС України належними доказами доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права при вирішенні питання про стягнення судових витрат, з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Згідно зі ст.ст.3 та 5 Закону України "Про судовий збір" особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Проте, такий припис у ч.4 ст.288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями ст.5 Закону України "Про судовий збір", якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло осіб і коло вимог, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним.

У відповідності до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду України від 13.12.2016р. у справі №306/17/16-а та від 31.01.2017р. в справі №298/1232/15-а, розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір на даний час не сплачується.

У відповідності із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Враховуючи вищевикладене постанова суду в частині стягнення з Львівської митниці ДФС 704 грн. 80 коп. судового збору в дохід держави підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити частково, рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від "21" березня 2018 р. скасувати в частині стягнення з Львівської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "29" травня 2018 р.