ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року справа №233/5005/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Геращенка І.В., суддів Міронової Г.М., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання – Токарева А.Г.,

за участю: позивача – не з’явився,

представника позивача – не з’явився,

представників відповідача – ОСОБА_1, довіреність № 6/Д/05-70-00 від 03.01.2018 року, ОСОБА_2, довіреність № 9/Д/05-70-00 від 03.01.2018 року,

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Донецької митниці Державної фіскальної служби України на рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 233/5005/17-а (головуючий 1 інстанції Мартишева Т.О., дата складання повного тексту рішення 14 лютого 2018 року, м. Костянтинівка,) за позовом ОСОБА_3 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про поновлення строку звернення до суду, скасування постанови у справі про порушення митних правил, закриття провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом та доповненнями до нього до Донецької митниці Державної фіскальної служби України (далі – відповідач, митний орган) про поновлення строку звернення до суду, скасування постанови Державної фіскальної служби України по справі про порушення митних правил № 0072/70000/17 від 31 серпня 2017 року, закриття провадження у справі, у зв’язку з відсутністю в її діях складу правопорушення згідно статті 247 Кодексу про адміністративні правопорушення України (том 1 а.с.1-3).

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 14 лютого 2018 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_3 строку звернення до суду із адміністративним позовом до Донецької митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, закриття провадження у справі. Адміністративний позов задоволено. Визнана незаконною та скасована постанова заступника начальника Донецької митниці ДФС ОСОБА_4 у справі про порушення митних правил № 0072/70000/17 від 31 серпня 2017 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 за статтею 485 Митного кодексу України, справу про порушення митних правил закрито (том 2 а.с. 195-197).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначив, що ним правомірно було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, оскільки матеріалами справи доведено вчинення позивачем порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Судом першої інстанції не надано правову оцінку поясненню позивача в судовому засіданні 14 лютого 2018 року, що вона для покращення свого матеріального стану на замовлення третьої особи та за винагороду ввезла в режимі транзиту автомобіль марки «ВМV 520» р/н DJ827 та передала вказаний автомобіль, який знаходиться під митним контролем разом з документами на нього. Вважає, що розмір штрафу у справі про порушення митних правил № 0072/70000/17 було розраховано правильно, його розмір складає 300 відсотків суми митних платежів. Суму митних платежів, яка дорівнює розміру пільги наданій позивачу під час ввезення транспортного засобу на митну територію України, визначено правомірно з урахуванням висновку автотоварознавчої експертизи транспортного засобу № 1338 від 17 серпня 2017 року та вимог статті 296 Митного кодексу України. Зазначає, що постанова Донецької митниці ДФС № 0072/70000/17 від 31 серпня 2017 року винесена з дотриманням шестимісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки діяння вчинене позивачем, відповідальність за яке передбачена статтею 485 Митного кодексу України, є триваючим та могло бути виявлено митним органом не раніше 01 березня 2017 року – час надходження листа Житомирської митниці ДФС № 512/7/06-70-20 від 01 березня 2017 року «Про проведення перевірки» (том 2 а.с. 3-11)

Представники відповідача в судовому засіданні наполягали на задоволені апеляційної скарги.

Позивач та його представник в судове засідання не з’явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивачем надано клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданого відзиву на апеляційну скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16 лютого 2017 року через митний пост «Центральний» Житомирської митниці ДФС на митну територію України ОСОБА_3 ввезено автотранспортний засіб марки «ВМW 520», реєстраційний номер DJS827, VIN WBAHB21030GA93871, країна реєстрації Литовська Республіка, по смузі руху «червоний коридор» у митному режимі транзиту (том 2 а.с.19-22).

03 липня 2017 року в результаті опрацювання листа Житомирської митниці ДФС від 01 березня 2017 року щодо порушення строків, визначених статтею 95 Митного кодексу України Донецькою митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил № 0047/70000/17 відносно ОСОБА_3 за ознаками частини 3 статті 470 Митного кодексу України (а.с. 51-52).

Постановою Донецької митниці ДФС від 25 липня 2017 року у справі про порушення митних правил № 0047/70000/17 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України: а саме перевищення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку доставки вищевказаного автотранспортного засобу до органу доходів і зборів більше ніж на десять діб та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. ( том 2 а.с.19-22)

08 серпня 2017 року відносно ОСОБА_3 було складно протокол про порушення митних правил № 0072/70000/17, передбачених статтею 485 Митного кодексу України, яким встановлено, що в рамках проведеної операції «Рубіж-2017» під час перевірочних заходів, з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та програмно – інформаційного комплексу «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що 16 лютого 2017 року громадянкою України ОСОБА_3 через митний пост «Центральний» Житомирської митниці ДФС ввезено на митну територію України транспортний засіб «ВМW 520», реєстраційний номер DJS827, VIN WBAHB21030GA93871, країна реєстрації Литовська Республіка, по смузі руху «червоний коридор» у митному режимі транзиту.

Згідно перевірки інформації баз даних АСМО «Іспектор» та ЄАІС, транспортний засіб марки «ВМW 520», реєстраційний номер DJS827 з митної території України після 25 липня 2017 року не вивозився та у інший митний режим, згідно діючого законодавства, не розміщувався.

Вказаними діями громадянка ОСОБА_3 порушує вимоги та обмеження встановлені главою 17 Митного кодексу України та використовує транспортний засіб марки «ВМW 520», реєстраційний номер DJS827, стосовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно листа Управління адміністрування митних платежів Донецької митниці ДФС від 01 серпня 2017 року № 342/ВН/05-70-19-01, сума пільг наданих у вигляді умовного повного звільнення від оподаткування громадянці ОСОБА_3 при ввезені транспортного засобу марки «ВМW 520», реєстраційний номер DJS827, складає 199438,73 грн.

Таким чином, громадянка ОСОБА_3 використовує транспортний засіб марки «ВМW 520», реєстраційний номер DJS827, стосовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів на загальну суму 199438,73 грн., в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано пільги. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України (45-49).

Примірник протоколу про порушення митних правил № 0072/70000/17 від 08 серпня 2017 року був надісланий позивачу, що підтверджується супроводжувальним листом № 4675/П/05-70-20-20-04 від 08 серпня 2017 року (том 2 а.с. 50).

Як вбачається з матеріалів справи 15 серпня 2017 року позивачу митним органом надіслано повідомлення про порушення відносно неї адміністративної справи про порушення митних правил № 0072/70000/17 за статтею 485 митного кодексу України, розгляд якої відбудеться 31 серпня 2017 року о 11-00 год.

Постановою заступника начальника Донецької митниці ДФС № 0072/70000/17 від 31 серпня 2017 року ОСОБА_3 на підставі протоколу про порушення митних правил від 08 серпня 2017 року визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а саме, використання транспортного засобу «ВМW 520», реєстраційний номер DJS827, VIN WBAHB21030GA93871, стосовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів на загальну суму 199 438,73 грн. в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги (а.с. 41-44). Зазначена постанова надіслана позивачу 31 серпня 2017 року, що підтверджується матеріалами справи (том 2 а.с. 68).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття митним органом постанови про порушення митних правил, що регулюється Конституцією України, Митним кодексом України та іншими нормативними актами, що регулюють спірні правовідносини.

Статтею 70 Митного кодексу України встановлені види митних режимів, зокрема, транзит. Відповідно до положень статті 71 Митного кодексу України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Таким чином, вибір митного режиму, поміщення у митний режим та зміна митного режиму є виключним правом декларанта.

Як вбачається з матеріалів справи, при митному оформленні автомобіль марки «ВМW 520», реєстраційний номер DJS827, VIN WBAHB21030GA93871, країна реєстрації Литовська Республіка, був оформлений позивачем у режимі «транзит».

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 95 Митного кодексу України встановлені такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно із частиною 1 статті 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

За приписами частини 2 статті 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною 1 статті 284 Митного кодексу України встановлено, що за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V цього Кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом - до товарів, поміщених у митні режими транзиту.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 284 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано.

Статтею 293 Митного кодексу України визначено, що особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, у разі недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, - особи, відповідальні за дотримання митного режиму.

У пункті 206.6 статті 206 Податкового кодексу України також встановлено, що до операцій із ввезення товарів у митному режимі транзиту застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 17 Митного кодексу України.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом до товарів, поміщених у митні режими транзиту, надаються виключно у разі дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 17 Митного кодексу України.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що нормами Митного кодексу встановлено особливі вимоги щодо використання митного режиму «транзит», що полягають у виконанні обов'язків щодо строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту та заборони використання транспортних засобів з будь-якою метою, окрім транзиту. Лише при виконанні таких умов застосовується умовно повне звільнення від оподаткування ввізним митом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було сплачено митні платежі при ввезенні транспортного засобу, оскільки обрано митний режим «транзит», тобто правовий режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

Разом з тим, задекларувавши автомобіль як такий, що ввезений в Україну в режимі транзиту, позивач повинен був на протязі 10 днів його вивезти і використовувати лише з метою переміщення до пункту призначення. Проте, позивач цього не зробив, мала іншу ціль використання автівки (ввезення за винагороду для третіх осіб), чим порушив вимоги до режиму ввезення транспортного засобу, який передбачав звільнення від сплати митних платежів.

Зазначені обставини підтверджено приведеними вище доказами справи та звукозаписом пояснень позивача, які були надані останньою у судовому засіданні від 14 лютого 2018 року (починаючи з 12 хв. 50 сек.), які було досліджено в ході розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Суд вважає, що використанням товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, в даному випадку, є факт перебування транспортного засобу у користуванні (фактично у вільному обігу) позивача на митній території без виконання зазначених вище та встановлених законодавством обов’язків по завершенню митного режиму транзиту.

Частиною 1 статті 485 Митного кодексу України встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що в діях позивача дійсно є склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, у зв'язку з чим відповідачем правомірно винесено спірну постанову.

За таких обставин, посилання суду першої інстанції на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів використання позивачем зазначеного транспортного засобу в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним.

Згідно частини 1 статті 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За приписами частини 3 цієї статті протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повідомлявся про необхідність прибуття 08 серпня 2017 року, у зв’язку із складанням протоколу про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України (том 1 а.с. 130).

У зв’язку із неприбуттям позивача до митниці, протокол був складений без її присутності, другий примірник протоколу надісланий позивачу цього ж дня на адресу його реєстрації, відповідно до вимог частини 8 статті 494 Митного кодексу України із роз’ясненням йому прав, передбачених статтею 498 Митного кодексу України, що засвідчується відповідним поштовим повідомленням.

За приписами частини 1 стаття 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Згідно частини 2 цієї статті про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи ( частина 4 стаття 526 Митного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, яка була самостійно визначена ОСОБА_3 як при оформленні митних документів при ввезенні транспортного засобу, так і під час звернення до суду із зазначеним позовом та всього розгляду справи. З огляду на що, з урахуванням поведінки позивача щодо не отримання поштової кореспонденції, яку суд розцінює як спробу ухилення від відповідальності за вказане порушення, та вважає обізнаним позивача щодо повідомлення про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, що спростовує довід суду першої інстанції про необізнаність позивача щодо розгляду відносно неї справи про порушення митних правил та ненадання митним органом доказів на підтвердження отримання їх позивачем.

Крім того, суд зазначає, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на ім’я позивача повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджує позицію суду щодо належного повідомлення адресата (том 1 а.с. 130, 131).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем додержана була процедура розгляду справи про порушення митних правил.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на ті обставини, що позивачем та його представниками як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції не надано додаткових доказів, які могли бути розглянуті відповідачем при розгляді оскаржуваної постанови.

Щодо суми штрафу та встановлення його вартості, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи митним органом у відповідності до вимог статей 515, 516 Митного кодексу України призначено автотоварознавчу експертизу шляхом винесення відповідної постанови у справі про порушення митних правил № 0072/70000/17 від 31 серпня 2017 року за статтею 485 митного кодексу України.

Згідно висновку експерта Донецького науково – дослідного інституту судових експертиз № 1338 від 17 серпня 2017 року, якого попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 70, ч.2 ст. 102, ст. 384, ст. 385 Кримінального кодексу України, ринкова вартість представленого на дослідження автомобіля марки «ВМW 520», реєстраційний номер DJS827, країна реєстрації Литовська Республіка, VIN WBAHB21030GA93871, станом на 16 лютого 2017 року становить 3649,50 євро (том 1 а.с.56-64).

Тобто, суму митних платежів, яка дорівнює розміру пільги, наданій позивачу пі час ввезення транспортного засобу на митну територію України, визначено правомірно з урахуванням даного висновку та вимог статті 296 Митного кодексу України, якою передбачено особливості застосування ставок митних платежів під час незаконного переміщення товарів через митний кордон України та використання товарів з порушенням встановлених обмежень.

Суд не приймає до уваги Звіт про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу (КТЗ) № 09/12/17 ФОП ОСОБА_5, який не був попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків (том 1 а.с.116-125).

Таким чином, суд зазначає, що розмір штрафу у справі про порушення митних правил № 0072/70000/17 від 31 серпня 2017 року було розраховано правильно, його розмір складає 300 відсотків суми митних платежів.

Зазначене спростовує висновок суду, про недоведеність митним органом суми штрафу у розмірі 598 316 грн. 19 коп. та не надання доказів встановлення вартості транспортного засобу у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 467 МК якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 до цього часу не виконано обов'язку щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України або розмитнення автомобіля в порядку, встановленому законом, на переконання апеляційного суду, таке правопорушення є триваючим.

Оскільки факт виявлення правопорушення мав місце 01 березня 2017 року, шляхом отримання листа Житомирської митниці ДФС № 512/7/06-70-20 від 01 березня 2017 року «Про проведення перевірки», на підставі чого відповідною посадовою особою митниці був складений протокол про порушення митних правил № 0072/70000/17 від 08 серпня 2017 року, то оскаржувана постанова від 31 серпня 2017 року була винесена заступником начальника Донецької митниці ДФС - начальником Управління ПМП ОСОБА_4, у межах встановленого законом шестимісячного строку накладання адміністративного стягнення.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що постанова прийнята відповідачем 31 серпня 2017 року після закінчення строків, передбачених статтею 467 Митного кодексу України.

Суд критично відноситься до твердження позивача про притягнення її двічі до адміністративної відповідальності за одне й те ж саме правопорушення, оскільки в її фактичних діях міститься склад правопорушень, які передбачені частиною 3 статті 470 та частиною 1 статті 467 Митного кодексу України.

Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За приписами частини 1 стаття 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції вважає, що факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого статтею 485 Митного кодексу України підтверджується матеріалами справи, відповідачем дотримано порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому постанова про порушення митних правил від 31 серпня 2018 року № 0072/70000/17 є правомірною та не підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правомірність власних дій, які є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення.

Керуючись статтями 23, 33, 268-272, 286, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донецької митниці Державної фіскальної служби України на рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 233/5005/17-а – задовольнити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 233/5005/17-а за позовом ОСОБА_3 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про поновлення строку звернення до суду, скасування постанови у справі про порушення митних правил, закриття провадження у справі – скасувати.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про поновлення строку на оскарження, визнання незаконною та скасування постанови Донецької митниці Державної фіскальної служби по справі про порушення митних правил № 0072/70000/17 від 31 серпня 2017 року про визнання винною у порушенні митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладення стягнення у вигляді 300% несплаченої суми митних платежів та закриття провадження у справі – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 30 травня 2018 року та відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Г.М. Міронова

ОСОБА_6