АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року

м. Харків

Справа № 640/1322/17

Провадження № 22-ц/790/43/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого -судді: Кружиліної О.А,

суддів: Бровченка І.О., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

імена (найменування сторін):

позивач – Акціонера компанія «Харківобленерго»

відповідач – ОСОБА_1

представник відповідача – ОСОБА_2

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Акціонерної компанії «Харківобленерго»

на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2017 року в складі судді Ніколаєнко І.В.,

в с т а н о в и в :

30 січня 2017 року Акціонерна компанія «Харківобленерго» (далі по тексту – АК «ХОЕ») звернулася у суд з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь суму нарахувань за актом в розмірі 28 293 грн 81 коп., а також судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_1 мешкає у будинку № 1-А по пров. Садовому в м. Харкові і є споживачем електричної енергії, що постачає позивач. Особистий рахунок № 1746216 відкрито на відповідача ОСОБА_1

02 грудня 2016 року при перевірці електроустановки у будинку № 1-А по пров. Садовому в м. Харкові, в якій проживає відповідач, було встановлено факт безоблікового використання електричної енергії. Підключення виконано прихованим шляхом до приладу обліку № 415896, що є порушенням пунктів 37, 42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (далі по тексту – Правила) і завдає шкоди інтересам АК «ХОЕ».

Представниками АК «ХОЕ» було складено акт № 208777 від 02 грудня 2016 року, де зафіксовано даний факт порушення. Акт був підписаний чотирма представника позивача, а також відповідачем.

Згідно підпункту 5 пункту 3.1 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією», затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 жовтня 2010 року № 1338 (далі по тексту – Методика), відповідачу зроблені нарахування по акту за період з 02 грудня 2013 року по 02 грудня 2-16 року, в сумі 28 293 грн 81 коп., яка до цього часу не сплачена відповідачем, та яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2017 року позовні вимоги АК «ХОЕ» задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АК «ХОЕ» суму нарахувань за актом в розмірі 14 146 грн 90 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення від 04 грудня 2017 року повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити АК «ХОЕ» у позові, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 мотивує тим, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, а саме не з’ясував законність процедури проведення перевірки, оскільки відповідно до пункту 38 Постанови Кабінету міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» енергопостачальник зобов’язується проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів відповідно до затверджених графіків. В матеріалах справи відсутній даний графік, але судом дану обставину досліджено не було.

Крім того, в матеріалах справи наявні два акти про порушення № 208777 від 02 грудня 2016 року (акт енергопостачальника та акт споживача), які є різними за своїм змістом. Зокрема в акті енергопостачальника наявні сліди затирання підпису та зауважень, що свідчить про фальсифікацію матеріалів перевірки з боку енергопостачальника.

Судом не було з’ясовано дотримання процедури розгляду акту комісією, належне повідомлення та наявність на ній споживача та інших учасників, згідно до Правил. Зокрема, пункт 53 Правил передбачає, що акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії. Акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.

В акті від 02 грудня 2016 року зазначено, що засідання комісії має відбутися 26 грудня 2017 року, в існуючій в матеріалах справи частковій копії екземпляр енергопостачальника «Протокол № 121 засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕН» зазначено дату 16 грудня 2017 року. В матеріалах справи відсутні докази про належне повідомлення енергопостачальником споживача про перенесення засідання, натомість під час судового засідання було надано заяву, в якій споживач нібито просить про перенесення розгляду на 16 грудня 2017 року. Проте ОСОБА_1 впевнена, що дану заяву не подавала.

Також, по сей день споживачу не видано копію рішення комісії, що передбачено пунктом 53 правил.

Вважала, що в матеріалах справи відсутні докази щодо дотримання процедури укладання договору, зазначеної в абзацах 4-10 пункту 3 Правил, а також не доведена шкода, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача.

Крім того, судом першої інстанції порушені норми процесуального права.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції АК «ХОЕ» подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АК «ХОЕ» задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивувала тим, що судом першої інстанції повно та правильно встановлені обставини справи, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, яка не вплинула на правильність вирішення спору, а лише на розмір задоволених вимог.

Правильно встановивши обставини справи та характер правовідносин сторін, що виникли з договору, яким сторони визначили зміст своїх прав і обов’язків відповідно до Правил, суд першої інстанції безпідставно застосував до цих правовідносин норму частини 4 статті 1193 ЦК України, яка регулює зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, підставою виникнення яких є неправомірна діяльність (позадоговірні зобов’язання), а не договір.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 АК «ХОЕ» щодо посилання ОСОБА_1 на недотримання позивачем процедури укладання договору про користування електричної енергії від 12 грудня 2011 року, на підставі якого здійснюється постачання електричної енергії за адресою проживання відповідача, зазначала, що вищевказаний договір було укладено 12 грудня 2011 року, тобто до внесення змін і доповнень постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 591 у пункт 3 Правил, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, а тому вищевказаний договір було укладено згідно норм та правил, які діяли на час підписання сторонами цього договору. Крім того, вказаний договір сторонами не оскаржувався, не визнаний у судовому порядку недійсним або таким, що втратив чинність (розірвано), а тому виходячи з положень статей 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, пунктом 48 Правил, пунктом 20 договору визначено, що споживач несе відповідальність, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Щодо двох екземплярів акту про порушення № 208777 від 02 грудня 2016 року, АК «ХОЕ» зазначала, що зазначені копії є копіями одного вихідного документу. Проте екземпляр, який надавався позивачем до Київського районного суду м. Харкова із позовною заявою має печатку позивача, якою було засвідчено копію при передачі справи до суду першої інстанції. Крім того, суддею у судовому засідання було завірено копію наданого позивачем акту з оригіналом акту, який оглядався у засіданні, про що на першій сторінці акту зроблено відмітку з підписом.

Що стосується зауважень відповідача, які були ним вписані на четвертій сторінці акту, то це є правом споживача згідно абзацу 1 пункту 53 Правил, яким і скористався відповідач, заповнивши відповідні рядки екземпляру акту енергопостачальника при ознайомленні та підписанні.

Згідно пункту 53 Правил акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Таким чином, на засіданні комісії 16 грудня 2016 року, яке відбулося на підставі заяви відповідача (оригінал заяви міститься в матеріалах справи) було розглянуто акт № 208777 від 02 грудня 2016 року, складено протокол № 121 від 16 грудня 2016 року. Під час проведення комісії членами комісії проведена перевірки складеного акту на відповідність пункту 53 Правил, про що в екземплярі позивача 16 грудня 2016 року зроблено відповідну відмітку членом комісії.

Що стосується посилання відповідача на порожні рядки в акті, то згідно з пунктом 4.6 Методики в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Таким чином, в акті вказані всі необхідні для розрахунку параметри. Всі інші рядки мають позначку «-», або «Z», що унеможливлює дописки в акті, у зв’язку з чим посилання відповідача на порожні рядки не відповідають дійсності.

Стосовно дотримання процедури розгляду акту комісією АК «ХОЕ» пояснила, що під час складання акту про порушення 02 грудня 2016 року відповідач була повідомлена про те, що комісія з розгляду вказаного акту призначена на 26 грудня 2016 року. Відповідач у судовому засіданні не заперечувала, що 16 грудня 2016 року вона була присутня на засіданні комісії. Що стосується впевненості відповідача, що заяву про проведення комісії 16 грудня 2016 року вона не писала, то зазначене твердження не підтверджено належними та допустимими доказами. За результатами комісії складено протокол № 121 від 16 грудня 2016 року, який було вручено відповідачу та про що є відповідний підпис ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу, що спростовує доводи відповідача про те, що вищевказаний протокол їй не було вручено.

У відзиві на апеляційну скаргу АК «ХОЕ» представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 зазначав, що у справі відсуті будь-які фактичні дані щодо самовільного підключення або розкрадання відповідачем електричної енергії, а подані позивачем вимоги не містять належного підґрунтя, у зв’язку з чим просив апеляційну скаргу АК «ХОЕ» залишити без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 367 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, вважає, що скарга АК «ХОЕ» підлягає частковому задоволенню, а скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно статті 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, поставкою та використанням енергії, регулюються цим Законом та Правилами. Дані нормативні акти, в яких визначені права, обов’язки та відповідальність сторін, обов’язкові як для енергопостачальника, так і для споживача електричної енергії.

АК «ХОЕ» є енергопостачальником і забезпечує електроенергією населення міста Харкова для побутових потреб шляхом постачання електричної енергії для об’єктів споживачів (житлових будинків, квартир), тобто надає послуги з електропостачання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: м. Харків, пров. Садовий, 1-А, відповідно до договору про користування електроенергією № 1746216 від 12 грудня 2012 року, на відповідача відкрито особистий рахунок № 1746216.

Судом встановлено, що 02 грудня 2016 року при проведенні працівниками АК «ХОЕ» перевірки користування електричної енергією споживачем ОСОБА_1 в домоволодінні, розташованому за адресою: м. Харків, пров. Садовий, 1-А, було встановлено факт безоблікового використання електричної енергії. Підключення виконано прихованим шляхом до приладу обліку № 415896, що є порушенням пунктів 37, 42, 48 Правил і завдає шкоди інтересам АК «ХОЕ».

Дане правопорушення підтверджується фото-відеофіксацією та актом про порушення від 02 грудня 2016 року № 208777, в якому ОСОБА_1 не спростувала зазначені обставини, зазначивши, що цей будинок їй дістався у спадщину та вона нічого не знала як і що зроблено.

16 грудня 2016 року згідно протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН № 121, комісія розглянула акт про порушення № 208777 від 02 грудня 2016 року та первинну документацію абонента: договір на користування електроенергією № 1746216 від 12 грудня 2011 року; акт про порушення ПКЕЕН, данні АСРПБ з історії відвідування даної точки обліку. Споживач ОСОБА_1 була присутня на засіданні комісії.

Комісія зробила висновок, що визначений об’єм необлікованої електроенергії складає 32 968 кВтг; збитки, нанесені АК «ХОЕ» внаслідок порушень споживачем Правил, визначені в розмірі 28 293 грн 81 коп. та ухвалила рішення про те, що пункт порушення Правил, зафіксований в акті № 208777 відповідає підпункту 5 пункту 3.1. Методики. Величину розрахунку добового об’єму споживання електроенергії W_{доб визначити по пункту 3.5 Формула 2.7 методики; період розрахунку з 02 грудня 2013 року по 02 грудня 2016 року, а саме: за 1096 днів; пропускна здатність кабелю перерізу 1,5 (гл. ПУЕ) – 19А; потужність визначена по формулі 2.8 методики; режим праці 8 год.; добове споживання електроенергії Wдоб – 30,08 кВтг.}

_{Задовольняючи частково позов АК «ХОЕ» суд першої інстанції виходив із того, що акт про порушення складений у відповідно до вимог Методики та Правил, оскільки містить всі необхідні відомості, зазначені в пунктах 4.6, 4.7, 4.8 Методики, у тому числі схему та перерізи і матеріали проводу, в акті заповнені всі графи без пропуску.}

_{При цьому зауважень або незгоди з боку відповідача на час складення акту відповідно до пункту 4.5 Методики не було.}

_{Колегія суддів вважає такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.}

Посилання представника відповідача на те, що судом не з’ясовано чи виявлено порушення Правил, яке полягає у безобліковому споживанні електроенергії, чи встановлено факт крадіжки електроенергії, а також як обертався при включеному навантаженні диск електролічильника, і чи споживалася при цьому електроенергія, оскільки правопорушенням в електроенергетиці є не сам факт самовільного підключення до об’єктів електроенергетики, а саме факт розкрадання споживачем електричної енергії у разі самовільного підключення і споживання електроенергії поза межами приладів обліку, адже за відсутності факту розкрадання електроенергії відсутні і підстави для цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме актом про порушення, фото- та відеофіксацією, та висновком комісії.

Колегія суддів вважає, що саме підключення, яке виконане прихованим способом, проводом мідь Ф1,5 мм до приладу обліку № 415896, являється самовільним підключенням електропроводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, поза приладом обліку, що дає споживачу можливість безобліково споживати електричну енергію, яке передбачає здійснення розриву в електричній мережі між точкою самовільного підключення та приладом обліку і таке здійснюється приховано.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що факт безоблікового споживання відповідачем електричної енергії є встановленим, внаслідок чого завдані позивачу збитки підлягають відшкодуванню у розмірі, визначеному засіданням комісії по розгляду акту про порушення Правил від 16 грудня 2016 року, - 28 293,81 грн.

Що стосується висновків суду першої інстанції щодо зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, відповідно до вимог частини 4 статті 1193 ЦК України, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково застосував зазначену норму матеріального права, яка не підлягала застосуванню.

Виходячи з положень статей 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З огляду на викладене, правильно встановивши обставини справи та характер правовідносин сторін, що виникали з договору, яким сторони визначили зміст своїх прав і обов’язків відповідно до Правил, суд першої інстанції безпідставно застосував до цих правовідносин норму статті 1193 ЦК України, яка регулює зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, підставою виникнення яких є неправомірна діяльність (позадоговірні зобов’язання), а не договір.

Оскільки обставини справи судом встановлено повно й правильно, а допущена судом помилка в застосуванні норм матеріального права не вплинула на правильність вирішення спору, а лише на розмір задоволених вимог, судове рішення підлягає зміні, а саме: до стягнутої судом першої інстанції з ОСОБА_1 суми збитків у розмірі 14 146,90 грн, суд апеляційної інстанції стягує з відповідача на користь позивача 14 146,90 грн, що в загальному розмірі становить 28 291, 81 грн.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав суду апеляційної інстанції для їх задоволення.

З огляду на викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а за результатами апеляційної скарги АК «ХОЕ» відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України змінює рішення в частині визначення розміру збитків, з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України.

Відповідно до статті 141 ЦПК України колегія суддів вирішує питання щодо розподілу судових витрат, та враховує при цьому, що ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області від 03 березня 2018 року було відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 1 900 грн за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 382- 384, 389, 390 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії «Харківобленерго» – задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2017 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» (код ЄДРПОУ 00131954) суму нарахувань за актом про порушення від 02 грудня 2016 року в розмірі 14 146 (чотирнадцять тисяч сто сорок шість) грн 90 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» (код ЄДРПОУ 00131954) судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 920 (одна тисяча дев’ятсот двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судові витрати, понесені у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 900 (одна тисяча дев’ятсот) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 травня 2018 року.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді І.О. Бровченко

ОСОБА_3