ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/8558/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідачів - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 (судді: Алданова С.О., Мартюк А.І., Ткаченко Б.О.) у справі № 910/8558/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк"

до Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" Єрмака Валерія Олександровича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Апекс-Банк" (далі - ПАТ "Апекс-Банк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" (далі - ПАТ Банк "Меркурій") в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" Єрмака Валерія Олександровича (далі - Уповноважена особа Фонду) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій", включивши до нього грошові вимоги ПАТ "Апекс-Банк" у сумі 8 471 074,44 грн, з яких: 673 000,00 дол. США, що становить 7 827 823,85 грн заборгованості за кредитом, 24 690,38 дол. США, що становить 287 179,75 грн заборгованості за процентами, 356 070,84 грн, що становить 30 613,32 дол. США пені за несвоєчасно сплачений кредит та проценти; зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій" зміни на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій" щодо включення до нього грошових вимог ПАТ "Апекс-Банк" у сумі 8 471 074,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю відхилення заяви позивача про кредиторські вимоги та невключення грошових вимог позивача як кредитора до реєстру вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій".

У відзиві на позов Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю, посилаючись на те, що не допускав протиправної бездіяльності стосовно позивача та не порушував його прав та інтересів.

Від Уповноваженої особи Фонду надійшов відзив на позовну заяву про відмову у задоволенні позову з підстав недоведеності підтвердження фактичними даними заборгованості ПАТ Банк "Меркурій" перед ПАТ "Апекс-Банк".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 (суддя Головіна К.І.) позов задоволено частково. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду вчинити дії щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій" в частині включення до нього грошових вимог ПАТ "Апекс-Банк" в сумі 8 471 074,44 грн, з яких: 673 000,00 дол. США, що становить 7 827 823,85 грн - заборгованість за кредитом, 24 690,38 дол. США, що становить 287 179,75 грн - заборгованість за процентами, 356 070,84 грн, що становить 30 613,32 дол. США - пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти. У решті позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність належними та допустимими доказами того, що позивач є кредитором відповідача та зазначив про правомірність його кредиторських вимог до відповідача на суму 8 471 074,44 грн, у зв'язку з чим визнав обґрунтованим позов стосовно зобов'язання Уповноваженої особи Фонду вчинити дії щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій" в частині включення до нього грошових вимог ПАТ "Апекс-Банк" у зазначеній сумі 8 471 074,44 грн.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій" зміни на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій" щодо включення до нього грошових вимог ПАТ "Апекс-Банк" у сумі 8 471 074,44 грн суд визнав їх передчасними, оскільки відповідні права позивача на момент вирішення цього спору не порушено, тому наведені вимоги задоволенню не підлягають.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 (судді: Алданова С.О., Мартюк А.І., Ткаченко Б.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 скасовано у частині задоволення позовних вимог, викладено резолютивну частину в іншій редакції. У позові відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Апеляційний господарський суд зазначив, що відхилення Уповноваженою особою Фонду вимог позивача про включення до реєстру вимог кредиторів відповідає змісту Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (далі - Положення), затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2, та дійшов висновку, що місцевий господарський суд, задовольняючи частково позов, виклав позовну вимогу не у сформульованій позивачем редакції.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, ПАТ "Апекс-Банк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 залишити в силі.

Підставами для скасування оскарженої постанови у справі скаржник зазначає порушення та неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 42, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017. Скаржник наголошує на порушенні його прав у зв'язку із неправомірним відхиленням його заяви відповідачем і невключенням його кредиторських вимог, документально доведених та обґрунтованих, до реєстру вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій". ПАТ "Апекс-Банк" наголосило, що Уповноваженою особою Фонду у даних спірних правовідносинах було порушено положення статей 36, 38, пункту 1.4 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; що судовим рішенням у справі № 640/6445/14-ц установлено факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем, яка виникла до введення у ПАТ Банк "Меркурій" тимчасової адміністрації, що не підлягає повторному доведенню; що у зазначеній справі заборгованість за кредитним договором розраховано станом на 14.04.2014 і вона становила 692 211,96 дол. США, а у заяві ПАТ "Апекс-Банк" про кредиторські вимоги від 09.07.2014 ця заборгованість розрахована станом на 12.06.2014 і становить 728 303,70 дол. США.

У відзиві на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржену постанову у справі залишити без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника є підставою для скасування оскарженої в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції, оскільки апеляційним господарським судом при ухваленні постанови у справі було допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а отже оскаржену постанову не можна вважати законною та обґрунтованою.

Водночас аргументи, наведені відповідачем у відзиві на касаційну скаргу, на думку колегії суддів, є непереконливими з огляду на таке.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд визнав доведеним, що позивач є кредитором відповідача та дійшов висновку про правомірність його кредиторських вимог до відповідача на суму 8 471 074,44 грн.

Скасовуючи судове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку про необґрунтованість заявленого позову та зазначив про правомірність відхилення Уповноваженою особою Фонду спірних вимог позивача про їх включення до реєстру вимог кредиторів ПАТ Банк "Меркурій".

Однак наведені висновки апеляційного господарського суду визнаються передчасними через нез'ясування судом усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору, з наданням оцінки усім аргументам учасників справи та зібраним у справі доказам.

Господарськими судами попередніх інстанцій було установлено, що 16.05.2003 між Акціонерним комерційним банком "Меркурій", правонаступником якого є ПАТ Банк "Меркурій" - кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Енергія" (далі - ТОВ "Авто-Енергія" - позичальником було укладено договір на кредитну лінію в іноземній валюті № 02-06К-56 (далі - кредитний договір № 02-06К-56).

У подальшому сторонами неодноразово вносились зміни до кредитного договору. Зокрема, укладаючи 13.08.2010 додаткову угоду до цього кредитного договору, сторони дійшли згоди викласти кредитний договір у новій редакції.

Згідно з пунктом 1.1 кредитного договору (у редакції додаткової угоди від 13.08.2010) кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті, надає позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 9 від 13.12.2013) ліміт кредитної лінії складає 675 000,00 дол. США. Кінцевий термін повернення заборгованості за кредитною лінією - 11.12.2014 згідно з графіком погашення: з січня по листопад 2014 року - по 1 000,00 дол. США щомісяця; 11.12.2014 - 664 000,00 дол. США.

Пунктом 3.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 13.08.2010 та додаткової угоди № 10 від 27.12.2013) передбачено, що у межах встановленого цим договором строку користування кредитом кредитор щомісяця нараховує проценти за користування кредитом із дня фактичного надання кредиту до повного погашення заборгованості, виходячи із кількості календарних днів у місяці та році (метод "факт/факт"), а позичальник щомісяця сплачує проценти кредитору не пізніше передостаннього числа поточного місяця. Проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються позичальником одночасно з поверненням кредиту у строк, визначений у пункті 1.4 цього договору. Встановлено строк сплати нарахованих процентів за період із 01.12.2013 по 31.12.2013 не пізніше 23.01.2014.

Розмір процентів за користування кредитом становить 13 % річних (пункт 1.3 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 13.08.2010).

Положеннями пунктів 5.2.2, 5.2.4 (в редакції додаткової угоди від 13.08.2010) на позичальника покладені обов'язки здійснити погашення кредиту в повному обсязі не пізніше дати, встановленої пунктом 1.4 даного договору, а також сплачувати кредитору проценти за користування кредитом у порядку, встановленому розділом 3 даного договору.

Згідно з пунктом 6.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 13.08.2010) у випадку порушення строків повернення кредиту, сплати процентів позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Суди встановили та підтверджено матеріалами справи (архівні виписки з особового рахунка за період із 16.05.2003 по 31.01.2014), на виконання умов кредитного договору ПАТ Банк "Меркурій" надало позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній договором, тобто кредитор свої зобов'язання за цим договором виконав.

Господарськими судами також встановлено, що 13.08.2010 між ПАТ Банк "Меркурій" - кредитором, ТОВ "Авто-Енергія" - первісним боржником та Приватним підприємством "Спецавтопостач" (далі - ПП "Спецавтопостач") - новим боржником укладено договір про переведення боргу (далі - договір про переведення боргу), за умовами якого були врегульовані відносини, пов'язані із заміною сторони - первісного кредитора у зобов'язанні, що виникло з кредитного договору № 02-06К-56 (основний договір).

За змістом пунктів 2-4 договору про переведення боргу первісний боржник (ТОВ "Авто-Енергія") переводить свій борг на нового боржника (ПП "Спецавтопостач"), внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону в основному договорі. З моменту підписання цього договору, новий боржник бере на себе зобов'язання виконати всі обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору. Кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених договором.

Таким чином, як встановили суди, зобов'язана сторона (боржник, позичальник) за кредитним договором № 02-06К-56 був замінений на ПП "Спецавтопостач".

Також господарськими судами встановлено, що 01.02.2014 між відповідачем - ПАТ Банк "Меркурій" (первісний кредитор) та позивачем - ПАТ "Апекс-Банк" (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги (заміну сторони) № 1 (далі - договір відступлення № 1), за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги усіх майнових прав на грошові кошти, належне первісному кредитору за кредитним договором № 02-06К-56 з усіма додатковими угодами до нього. Під правом вимоги, що відступається за цим договором, розуміються вимоги до боржника, в т.ч., однак, не обмежуючись: вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами кредитного договору, сплати процентів та/або комісій у розмірі, строки, в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, сплати неустойки (штрафу, пені) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків та витрат, іншої заборгованості, що можуть виникнути за кредитним договором. Розмір права вимоги, що відступається новому кредиторові, становить 674 000,00 дол. США - заборгованість з погашення кредиту (пункт 1 договору відступлення № 1).

Пунктом 2.1.2 договору відступлення № 1 на первісного кредитора покладений обов'язок в день укладення цього договору передати новому кредитору всі оригінальні документи, що підтверджують права вимоги за кредитним договором № 02-06К-56, в т.ч.: договір № 02-06К-56 (з усіма змінами та доповненнями); документи, що підтверджують отримання кредитних коштів боржником, а також належним чином посвідчені фотокопії статутних та фінансових документів боржника. Факт передання документів засвідчується актом приймання-передавання документів.

Згідно з додатком від 01.02.2014 № 1 до договору відступлення № 1 за придбання у первісного кредитора права вимоги до ПП "Спецавтопостач" за кредитним договором № 02-06К-56 новий кредитор сплачує 5 387 282,00 грн.

Взаємне виконання сторонами договору відступлення № 1 його умов, як з'ясували суди попередніх інстанцій підтверджується актом приймання-передавання документів від 01.02.2014, меморіальними ордерами від 03.02.2014 № ВН878, № ВН879, № ВН877/2 та № ВН877.

У листі від 04.02.2014 № 104 ПАТ "Апекс-Банк" повідомило боржникові - ПП "Спецавтопостач" про укладення зазначеного договору відступлення та заміну кредитора у відповідному кредитному зобов'язанні.

Пунктом 3.3 договору відступлення № 1 передбачено, що первісний кредитор несе відповідальність за виконання боржником належним чином та в повному обсязі обов'язків за кредитним договором № 02-06К-56 (солідарна відповідальність первісного кредитора та боржника) у зв'язку з тим, що цей договір має змішану форму та містить умови договору поруки, передбачені статтями 553-559 Цивільного кодексу України. Первісний кредитор зобов'язаний погасити прострочену заборгованість боржника за кредитним договором протягом 3 днів з дати отримання відповідної вимоги нового кредитора. У разі невиконання первісним кредитором обов'язку поручителя, передбаченого цим пунктом договору, він зобов'язаний протягом 3 днів із дати отримання відповідної вимоги нового кредитора сплатити неустойку, яка нараховується на суму простроченого до сплати платежу, за весь час прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, ПАТ Банк "Меркурій" на підставі пункту 3.3 договору відступлення № 1 виступив також і поручителем боржника - ПП "Спецавтопостач" перед новим кредитором ПАТ "Апекс-Банк".

Здійснюючи судовий розгляд, господарські суди з'ясували, що обставини порушення позичальником умов кредитного договору № 02-06К-56, починаючи з лютого 2014 року, встановлено рішенням Київського районного суду міста Харкова від 04.08.2014 у справі № 640/6445/14-ц за позовом ПАТ "Апекс-Банк" до ОСОБА_5, ПП "Спецавтопостач" та ПАТ Банк "Меркурій" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 02-06К-56 від 16.05.2003.

У зв'язку з порушенням умов кредитного договору ПАТ "Апекс-Банк" звертався до боржника - ПП "Спецавтопостач" з вимогою № 220 від 05.03.2014 про дострокове повернення заборгованості, а також до поручителя - ПАТ Банк "Меркурій" з вимогами від 05.03.2014 № 221 та від 11.04.2014 № 358 про виконання зобов'язань сплатити заборгованість ПП "Спецавтопостач". Проте боржник та поручитель своїх грошових зобов'язань перед ПАТ "Апекс-Банк" не виконали, а тому ПАТ "Апекс-Банк" звернувся до Київського районного суду міста Харкова із позовом про стягнення заборгованості, яка за його розрахунком станом на 14.04.2014 становила 692 211,96 дол. США, що на 14.04.2014 за курсом НБУ складала 8 982 896,87 грн, з яких: заборгованість за кредитом 673 000,00 дол. США., що становило 8 733 581,57 грн; заборгованість за процентами - 10 068,77 дол. США, що становило 130 663,30 грн; пеня за несвоєчасно сплачений кредит та проценти 118 652,00 грн, що становило 9 143,19 дол. США.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 04.08.2014 у справі № 640/6445/14-ц, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.02.2015 та набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ "Апекс-Банк" задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ПП "Спецавтопостач" та ПАТ Банк "Меркурій" заборгованість в розмірі 8 982 896,87 грн.

Крім того, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що 13.03.2014 Національний банк України прийняв Постанову № 133 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банку "Меркурій" до категорії неплатоспроможних".

14.03.2014 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 15 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації", якою в банку було запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 14.03.2014 по 13.06.2014.

Постановою Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банку "Меркурій" від 10.06.2014 № 340 прийнято рішення про ліквідацію банку з 12.06.2014.

17.06.2014 у газеті "Урядовий кур'єр" № 107 було опубліковано оголошення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ Банку "Меркурій". В оголошені також повідомлялося, що вимоги кредиторів банку приймаються за адресою м. Харків, вул. Петровського, 23, протягом 30 днів з дня публікації оголошення.

Позивач звернувся до ПАТ Банк "Меркурій" із заявою про визнання кредиторських вимог від 09.07.2014 № 325-БТ (направлення вимоги підтверджується фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку № 4534 від 09.07.2014 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0101408837821).

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2014 № 182/14 реєстр акцептованих вимог кредиторів було затверджено, але вимоги позивача до цього реєстру включені не були.

Листом від 12.09.2014 № 4198/20 Уповноважена особа Фонду повідомила про відхилення цієї заяви позивача у зв'язку з тим, що його вимоги не відповідають фактичним даним, які є у розпорядженні Уповноваженої особи Фонду, а саме - на балансі АТ Банку "Меркурій" на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку заборгованість перед ПАТ "Апекс-Банк" не обліковувалась, тому правові підстави для включення його вимог до переліку (реєстру) вимог кредиторів - відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у відповідній редакції) уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини 2 статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Пунктом 3 частини 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у відповідній редакції) передбачено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини 2 статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (частина 3 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України у редакції чинній до 15.12.2017 (на момент винесення оскарженої постанови) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ цього Кодексу. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України у редакції чинній до 15.12.2017, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Тобто, метою апеляційного суду є розгляд справи повторно.

В силу приписів статті 105 цього Кодексу у редакції, чинній до 15.12.2017 за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у якій мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією; доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази; мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Проте ухвалюючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції наведених вимог не виконав, не з'ясував усіх необхідних для вирішення спору обставин, не надав оцінки усім доказам, зібраним у справі.

Суд апеляційної інстанції, обмежившись посиланням на те, що відхилення Уповноваженою особою Фонду вимог позивача щодо включення до реєстру вимог кредиторів відповідає вимогам Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05.07.2012, не надав належної оцінки правомірності тих підстав, з яких відповідачем не було акцептовано спірну кредиторську вимогу позивача та не включено до реєстру кредиторів банку. Крім того, зазначивши про відмінність у розмірі і складі вимог позивача до ПАТ "Банк "Меркурій" у цій справі та справі № 640/6445/14-ц, апеляційний господарський суд, не дослідив та не перевірив відповідні обставини, з огляду на зібрані у справі докази, не з'ясував, як зазначена заборгованість співвідноситься з умовами кредитного договору № 02-06К-56 та первинними бухгалтерськими документами, виписками з рахунка боржника тощо, наявними у справі, не дослідив і не з'ясував станом на яку саме дату було розраховано таку заборгованість, хоча зазначив про певні розбіжності у сумах заборгованості, що свідчить про нез'ясування питань, з якими пов'язано законне вирішення спору по суті, зважаючи на предмет і підстави позову.

Як убачається з матеріалів справи, позивач упродовж усього розгляду спору наголошував, у тому числі, на порушенні у даному випадку уповноваженою особою Фонду його прав кредитора у зв'язку із відхиленням заяви про кредиторські вимоги та акцентував, що його спірні кредиторські вимоги є обґрунтованими та документально доведеними, а обставини наявності у ПАТ "Банк "Меркурій" перед ПАТ "Апекс-Банк" заборгованості, яка виникла до введення у ПАТ "Банк "Меркурій" тимчасової адміністрації, встановлені у справі № 640/6445/14-ц (рішення Київського районного суду м. Харкова від 04.08.2014, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.02.2015) і не потребують повторного доведення. Проте вказані доводи, як того вимагали приписи статті 43 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, судом апеляційної інстанції у повному обсязі перевірені не були та не були зазначені доводи, за якими суд відхилив ті чи інші докази та доводи сторін у справі.

Колегія суддів зауважує, що у рішенні "Мала проти України" у справі від 03.07.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що ключовим для концепції справедливого розгляду справи … є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (рішення у справі "Стіл та Морріс проти Сполученого Королівства"). Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (рішення від 26.05.2009 у справі "Бацаніна проти Росії"). Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення у справах "Проніна проти України" від 18.07.2006 та "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011).

За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Разом із тим, за приписами частин 3, 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Ураховуючи наведене, висновок апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову визнається передчасним, а тому ухвалену у справі постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а касаційна скарга - частковому задоволенню.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 у справі № 910/8558/17 скасувати, справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак