-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний №2-1900/11 Головуючий у 1 інстанції Ісаков Д.О.
Провадження № 22-ц/778/2007/18 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2018 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Бєлки В.Ю.
Крилової О.В.
за участю секретаря судового засідання Путій Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про заміну сторони виконавчого провадження, зацікавлені особи ОСОБА_3, Дніпровський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, зацікавлені особи ОСОБА_3, Дніпровський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
В заяві зазначав, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2011 року задоволено позовом ОСОБА_5, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму боргу в розмірі 222807 грн. 44 коп.
За договором про поділ спадкового майна від 22 грудня 2016 року посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 10415, до ОСОБА_4, як спадкоємця за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_5 перейшло право вимоги за виконавчим листом № 2-1900/11 виданий 02 лютого 2012 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суми боргу в розмірі 222807 грн. 44 коп., укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_4
Просив суд замінити сторону виконавчого провадження у відповідності до договору про поділ спадкового майна від 22 грудня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І., згідно якого, йому, як спадкоємцю після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, належать права вимоги за виконавчим листом № 2-1900/11 виданим 02 лютого 2012 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 222807 грн. 44 коп.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2018 року заяву задоволено.
Замінено стягувача ОСОБА_5 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-1900/11, виданим 02 лютого 2012 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 222807 грн. 44 коп. на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що наданий заявником договір про поділ спадкового майна від 22.12.2016 року не можна вважати належним та допустимим доказом переходу суб'єктивних майнових прав, тобто вищезазначений договір не є правовстановлюючим документом. З цих підстав вважають, що заявником не доведено своє право на заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, так як з наданих заявником документів не вбачається виникнення таких прав в розумінні чинного законодавства.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи заяву ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 2-1900/11 від 29 вересня 2011 року задоволено позовом ОСОБА_5, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму боргу в розмірі 222807 грн. 44 коп.
Виконавчий лист № 2-1900/11 виданий 02 лютого 2012 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 222807 грн. 44 коп. перебуває на виконанні в Дніпровському відділі державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - виконавче провадження ВП № 46590866.
Грошові кошти за вказаним виконавчим листом стягнуті не були.
Виконавче провадження зупинено у зв`язку зі смертю стягувача ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про смерть, актовий запис № 1858 від 10 березня 2016 року.
З копії спадкової справи № 56/2016 від 14 квітня 2016 року вбачається, ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина після померлого ОСОБА_5.
06 вересня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька - гр. ОСОБА_5.
За договором про поділ спадкового майна від 22 грудня 2016 року посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 10415, до ОСОБА_4, як спадкоємця за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_5 перейшло право вимоги за виконавчим листом № 2-1900/11 виданий 02 лютого 2012 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суми боргу в розмірі 222807 грн. 44 коп., укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_4
Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. від 16.09.2017 року № 2248/02-31 ОСОБА_4 відмовлено у вчинення нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право вимоги за виконавчими листами після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька - гр. ОСОБА_5, оскільки свідоцтво про право власності на спадщину є документом, що підтверджує перехід права власності на майно від спадкодавця до спадкоємця.
Свідоцтво про право на спадщину видається лише на майно яке належало спадкодавцеві і отримання вказаного свідоцтва є обов`язком лише щодо нерухомого майна котре входить до складу спадщини.
Отримання свідоцтва про право на спадщину на вимоги боргу за рішенням суду не передбачена нормами чинного законодавства та не є обов`язковою для спадкоємця, котрий прийняв спадщину та отримав право вимоги стягнення боргу за рішенням суду на підставі договору про поділ спадкового майна.
Належне оформлення права вимоги виконання рішення суду у порядку спадкування здійснюється шляхом звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження й винесення відповідної ухвали, а не шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса, оскільки жодне свідоцтво про право на спадщину не може змінювати порядок та умови виконання рішення суду.
Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Розділом VI ЦПК України, в редакції № 2147-VIII від 03.10.2017 року та Законом України Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, ч.5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції № 1404-19 від 02.06.2016 року (чинної на момент постановлення оскаржуваної ухвали), у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив
Відповідно до ст. 442 ЦПК України, в редакції № 2147-VIII від 03.10.2017 року у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (зацікавлена сторона), державний або приватний виконавець.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст.55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені у цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Згідно ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»). Отже, процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії цивільного процесу, у тому числі і на стадії виконання судового рішення.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не були припинені внаслідок його смерті.
Дослідивши та оцінивши надані суду докази в їх сукупності, проаналізувавши спірні правовідносини, суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_4 є правонаступником після смерті батька - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і до заявника перейшло право вимоги за виконавчим листом № 2-1900/11, виданим 02 лютого 2012 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 222807 грн. 44 коп. на підставі договору про поділ спадкового майна від 22 грудня 2016 року посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 10415.
З огляду на наведене вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення заяви.
На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 лютого 2018 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 30 травня 2018 року.
Головуючий :
Судді:
скопійовано
-
скопійовано
-
