Справа № 610/1277/18

2-а/610/32/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2018 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

за участі секретаря - Косолапової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія адміністративну справу №610/1277/18, 2-а/610/32/2018 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №7 батальйону №3 УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції Мурзіна Станіслава Ігоровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

14.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову серії ВР № 208009 від 05.05.2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.121 КУпАП, провадження по справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 05.05.2018 року відповідач виніс постанову ВР№208009 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач зупинив водія 05.05.2018 року о 11-50 год. На трасі М-03 471км та звинуватив його в тому, що він керував автомобілем Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. НОМЕР_2, у якого був відсутній передбачений комплектацією передній бампер, чим порушив вимоги п.п.31.4.7е ПДР України, відповідач виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, та просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР №208009 від 05.05.2018 року, винесеної інспектором роти №7 батальойону №3 УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції Мурзіним С.І. позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

В оскаржуваній постанові вказується, що 05.05.2018 року об 11 год. 50 хв. на трасі М-03 471км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero Wagon, д.н.з. НОМЕР_2, у якого був відсутній передбачений комплектацією передній бампер, чим порушив вимоги п.п.31.4.7е ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Як встановлено частиною 1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не складався.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, як, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (в т.ч. частина перша статті 121).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно зі ст.258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року № 1408/27853 (далі по тексту Інструкція № 1395) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121,статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Згідно з п.п.1, 2 розділу ІІІ Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до постанови Конституційного Суду України від 26.05.2015 року по справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

В мотивувальній частині вказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що у частинах 1, 2 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Разом з тим, зміни до ст.258 КУпАП, якими надано можливість працівникам Національної поліції не складати протоколи про адміністративні правопорушення, та Інструкція № 1395, якою урегульовано порядок оформлення адміністративних правопорушень саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набрали чинності пізніше, ніж було прийняте вищевказане рішення Конституційного Суду України. Вказаним нормативним актам не надавалось тлумачення Конституційним Судом України.

Отже, приписи постанови Конституційного Суду України по справі № 1-11/2015 від 26.05.2015 року повинні застосовуватись з урахуванням законодавчих змін, що відбулися у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесених Законом України від 14.07.2015 року № 596-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху» та вищевказаною Інструкцією.

Таким чином, нескладання протоколу про адміністративне правопорушення не є порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке утворює самостійну підставу для скасування постанови, винесеної за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, суд не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, зазначає, що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення.

Згідно зі ст. 31 Закону України Про Національну поліцію полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Суд наголошує, що відповідачем протокол про адміністративне правопорушення не складався, а відразу була винесена постанова, хоча позивач зазначив в постанові, що ПДР не порушував, з постановою не згоден (а.с.15)

Таким чином, суд вважає, що відповідач не мав права на місці вчинення адміністративного правопорушення виносити оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВР №208009 від 05.05.2018 року, за якою позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про неправомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, тому її необхідно скасувати і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

При таких встановлених в судовому засіданні обставинах, які є підставами для скасування оскаржуваної постанови, суд вважає, що встановлювати наявність чи відсутність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, за яке відповідач наклав на нього стягнення в виді штрафу в сумі 340 грн. немає необхідності.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 122 КУпАП, ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до службової особи Інспектора роти №7 батальйону №3 УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції Мурзіна Станіслава Ігоровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора роти №7 батальйону №3 УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції Мурзіна Станіслава Ігоровича ВР № 208009 від 05.05.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та надіслати справу на новий розгляд до інспектора роти №7 батальйону №3 УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції Мурзіна Станіслава Ігоровича.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом 10 днів з дня його складення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач:ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: 64250, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_3.

Відповідач: інспектор роти №7 батальйону №3 УПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції Мурзін Станіслав Ігорович, Управління патрульної поліції Харківської області, місцезнаходження: 61033, м.Харків вул.Шевченко, 315-А

Суддя