КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/14682/16 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2018 року (повний текст виготовлено 23 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом Іпотечного центру в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Обслуговуючий кооператив «ЖБК «Лейк Хаус», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, Товариство з обмеженою відповідальністю «Градострой» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року позивач, Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили:

визнати бездіяльність Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо організації роботи, пов'язаної із завершенням будівництва житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 протиправною;

зобов'язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) організувати роботу, пов'язану із завершенням будівництва житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, у зв'язку з неспроможністю забудовника продовжувати будівництво.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач зазначає, що виконав усі дії у межах наданих йому повноважень щодо організації роботи, пов'язаної із завершенням будівництва житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, у зв'язку з неспроможністю забудовника продовжувати будівництво.

17 травня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від третьої особи, ОСОБА_3, та позивача надійшли відзови на апеляційну скаргу, яким останні підтримують правову позицію суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач, Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», відповідно до Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2000 року №1604, створена згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №334 «Про заходи щодо виконання Указу Президента України від 04 грудня 1996 року №1165» та від 02 червня 2000 року №885 «Про організацію житлового кредитування населення України». Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України. Фонд підпорядковується своєму засновникові. Фонд провадить свою діяльність на засадах гласності, взаємодіє з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, банками, кредитними спілками, профспілковими та громадськими організаціями, фізичними особами.

Відповідно до п. 5 Статуту, метою діяльності Фонду є: виконання державних програм забезпечення молоді житлом та інших програм у межах своїх повноважень; розроблення нових фінансово-кредитних програм, спрямованих на розв'язання житлових проблем молоді та інших верств населення шляхом застосування механізму надання довгострокових державних кредитів і кредитів за рахунок інших джерел фінансування на будівництво (реконструкцію) і придбання житла; участь у розробленні та реалізації міжнародних інвестиційних проектів, державних, регіональних і місцевих програм поліпшення житлових і соціально-економічних умов для сімей та одиноких громадян України, та інші.

Згідно з п. 3, 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки» від 29 липня 2002 року №1089, постановлено: - Державному фонду сприяння молодіжному житловому будівництву разом з Міністерством фінансів, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями забезпечувати здійснення видатків відповідно з державного та місцевих бюджетів у межах бюджетних асигнувань, передбачених на виконання заходів Програми. - Державному фонду сприяння молодіжному житловому будівництву разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями щороку визначати завдання з виконання Програми, здійснювати контроль та подавати Кабінетові Міністрів України інформацію про стан справ.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження переліку об'єктів незавершеного житлового будівництва з високим ступенем будівельної готовності, які можуть приймати участь у програмі будівництва (придбання) доступного житла» від 12 серпня 2010 року №308 до такого переліку включено житловий будинок з об'єктами обслуговування по АДРЕСА_1, забудовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Градострой».

11 вересня 2010 року між Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Градострой» (забудовник) укладено договір №1/10509 про будівництво (придбання) доступного житла з метою будівництва та передачі у власність громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, житла (квартир) шляхом надання державної підтримки для будівництва і придбання доступного житла в порядку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2010 року №509.

Відповідно до п. 2.1 договору №1/10509, сторони домовились про організацію спорудження об'єкта будівництва силами забудовника (безпосередньо або опосередковано) і за рахунок залучених в незаборонений законодавством спосіб коштів.

Згідно з п. 3.1, 3.2 договору №1/10509, забудовник на замовлення замовника зобов'язується на свій ризик безпосередньо або опосередковано виконати всі роботи по організації спорудження об'єкта будівництва та введення його в експлуатацію, а також зобов'язується передати фізичним особам об'єкти фінансування у відповідності з вимогами цього договору, отриманим від замовника замовленням на спорудження об'єкта будівництва та проектною документацією на об'єкт будівництва. Обсягом замовлення замовника на спорудження об'єкта будівництва виступають квартири у житловому будинку, які розташовані в АДРЕСА_1, характеристика яких підтверджена довідкою забудовника, що є невід'ємною частиною цього договору. Загальна характеристика об'єкту будівництва є наступною: загальна проектна площа об'єкта будівництва становитиме 49290,24 квадратних метрів, з яких: 32259,57 квадратних метрів становитиме загальна площа об'єктів фінансування - квартир, 2505,54 квадратних метрів становитиме площа нежитлових приміщень; загальна кількість поверхів об'єкта будівництва становитиме 24 поверхів; будівельна адреса спорудження об'єкта будівництва: АДРЕСА_1.

Згідно з п. 5.2 - 5.5 договору №1/10509, фінансування будівництва здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунків громадян, за якими закріплений об'єкт фінансування (квартира), на поточний рахунок забудовника відповідно до фактично виконаних робіт забудовником (на підставі актів виконаних робіт протягом 5 робочих днів). Остаточний розрахунок за об'єкт нерухомості проводиться за загальною площею квартири, визначеною за даними Бюро технічної інвентаризації (інвентаризаційної справи) по ціні встановленій на момент проведення, останніх перед цим розрахунків. Забудовник самостійно визначає поточну ціну спорудження відповідного об'єкта фінансування в об'єкті будівництва і доводить до відома замовника її зміну у письмовій формі не пізніше як за 5 (п'ять) робочих днів, що передуватимуть дню вступу в силу нової ціни спорудження відповідного об'єкта фінансування. Замовник здійснює фінансування спорудження об'єкта будівництва виключно через фінансування спорудження конкретних об'єктів фінансування, закріпленим, за громадянами, які приймають участь у державній програмі надання державної підтримки для будівництва і придбання доступного житла.

Додатковим договором №1 від 25 жовтня 2010 року, укладеним між Державною спеціалізованою установою «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» (сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Градострой» та Іпотечним центром в місті Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» досягнуто згоди щодо зміни сторони 1 за договором №1/10509 від 11 вересня 2010 року та передання всіх прав та обов'язків за дійсним договором Іпотечному центру в місті Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».

Додатковим договором №2 від 08 листопада 2010 року до договору №1/10509 від 11 вересня 2010 року внесено зміни, зокрема, визначено, що забудовник зобов'язується ввести в експлуатацію об'єкт будівництва в третьому кварталі 2011 року.

Додатковою угодою №3 від 25 липня 2011 року договір №1/10509 від 11.09.2010 викладено в новій редакції, в тому числі, визначено, що забудовник зобов'язується ввести в експлуатацію об'єкт будівництва в четвертому кварталі 2011 року.

Додатковим договором №5 від 25 червня 2012 року погоджено викладення умов договору №1/10509 від 11 вересня 2010 року в новій редакції, зокрема, про те, що забудовник зобов'язується ввести в експлуатацію об'єкт будівництва в III кварталі 2012 року.

Згідно з п. 4.8 договору №1/10509 (у редакції додаткової угоди №5 від 25 червня 2012 року), завершення виконання забудовником робіт з організації спорудження об'єкта будівництва визначається датою отримання сертифікату про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, або іншого документу, який буде встановлений законодавством на момент завершення будівництва та свідчитиме про готовність до експлуатації та, в разі наявності для цього підстав, усунення забудовником недоліків у порядку, визначеному цим договором. Забудовник забезпечує приймання в експлуатацію об'єкта будівництва згідно із чинним законодавством України і несе відповідальність за якість виконаних будівельних робіт та їх відповідність проектній документації на спорудження об'єкта будівництва та отримання громадянами об'єкту фінансування у власність.

Сторонами не заперечується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Градострой» будівництво житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1, у строки визначені умовами договору №1/10509 від 11 вересня 2010 року, завершено не було, об'єкт в експлуатацію не введено.

25 квітня 2016 року позивач звернувся до голови Київської міської ради Кличка В.В. з листом №411, в якому просив залучати Іпотечний центр в місті Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до участі у зборах та нарадах, що організовуються і проводяться Київською міською державною адміністрацією по проблемному об'єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

26 квітня 2016 року позивач звернувся до заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Прокопіва В.В. з листом №420, в якому просив залучити депутатів та голову Київської міської ради до ситуації, що склалась, навколо незавершеного об'єкту будівництва по АДРЕСА_1, з метою пошуку альтернативних варіантів вирішення порушеного питання шляхом можливої заміни забудовника ТОВ «Градострой» на іншого комунального або державного забудовника задля якнайшвидшого будівництва даного об'єкту.

09 серпня 2016 року Департамент будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від №056/934-3168 повідомив першого заступника голови правління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про те, що на сьогодні відсутній механізм практичної реалізації законодавчо визначених норм у частині здійснення Київською міською державною адміністрацією контролю за діяльністю приватних забудовників. Чинна законодавча база не забезпечує повною мірою можливостей подолання негативних явищ у будівельній галузі.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та вказав, що втручання в інвестиційну діяльність суб'єктів господарювання, визначену Законом України «Про інвестиційну діяльність», оскільки таке втручання має виняток у випадку, якщо це допускається чинним законодавством і здійснюється в межах компетенції цих органів та посадових осіб, як це передбачено приписами Законів України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

Даючи правову оцінку викладеним фактичним обставинам, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та положень пп. 7 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за дотриманням договірних зобов'язань забудовниками, діяльність яких пов'язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків.

Відповідно до пп. 11 п. «а» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з організації роботи, пов'язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво.

У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що останнім здійснено вичерпні можливі заходи щодо організації роботи, пов'язаної із завершенням будівництва, зокрема: звернення до правоохоронних та контролюючих органів щодо проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» (лист від 14 серпня 2014 року №006-902 до Прокуратури міста Києва, від 08 жовтня 2015 року №008-2228 до прокуратури міста Києва та Міністерства внутрішніх справ України, лист від 17 червня 2016 року №00-1197 до Держфінінспекції в м. Києві), звернення Департаменту будівництва та житлового забезпечення до державних установ щодо здійснення дофінансування житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» (лист до Служби зовнішньої розвідки України, до Іпотечного центру в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», лист до національного банку України, до Фонду державного майна України).

Крім зазначеного, відповідач вказує, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №352 від 16 грудня 2014 року утворено робочу групу щодо розгляду проблемних питань будівництва житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» до складу якої входить Київська міська державна адміністрація.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач звернувся з листом №420 26 квітня 2016 року, натомість більшість зазначених відповідачем дій щодо організації роботи, пов'язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків вчинена до такого звернення.

Більш того, у відповідь на зазначене звернення позивача, відповідач листом від №056/934-3168 повідомив про те, що відсутній механізм практичної реалізації законодавчо визначених норм у частині здійснення Київською міською державною адміністрацією контролю за діяльністю приватних забудовників. Чинна законодавча база не забезпечує повною мірою можливостей подолання негативних явищ у будівельній галузі.

У рішенні «Рисовський проти України» (рішення від 20 жовтня 2011 року, остаточне від 20 січня 2012 року) Європейський суд з прав людини наголосив на важливості принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Так, відповідачем не зазначено які, надані чинним законодавством України повноваження, останнім реалізовані з метою організації роботи, пов'язаної із завершенням будівництва житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Зокрема, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до пп. 1 п. «а» ч. 1 ст. 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що бездіяльність відповідача виникла внаслідок ігнорування визначених чинним законодавством власних повноважень міської ради.

Щодо доводів відповідача про те, що здійснення відповідних дій є втручанням у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності понад свою компетенцію.

Так, відповідно до ст.. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення догорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності. Втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності понад свою компетенцію не допускається.

Проте, буквальний аналіз позовних вимог у даній справі не дає підстав для висновку про намір незаконного втручання в у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності.

Натомість, позивач просить, крім іншого, зобов'язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) організувати роботу, пов'язану із завершенням будівництва житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, у зв'язку з неспроможністю забудовника продовжувати будівництво.

Тобто, у даному адміністративному позові відсутні вимоги про здійсненні дій по безпосередньому фактичному завершенню будівництва або фінансування будівництва за кошти місцевого бюджету.

На переконання колегія суддів, організація роботи, пов'язана із завершенням будівництва включає у себе виключно розроблення планів, порядків та алгоритмів, встановлення обмежень та приписів, що спрямовані на вирішення проблемних питань та подолання кризової ситуації щодо даного об'єкта будівництва.

Крім зазначеного, у апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що позивач не скористався судовим захистом щодо неналежного виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Градострой».

Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом даного спору є бездіяльність Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо організації роботи, пов'язаної із завершенням будівництва житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1.

Так, факт реалізації позивачем права на судовий захист (або утримання від реалізації такого права) у договірних взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Градострой» жодним чином не вплине на встановлення ознак протиправності у бездіяльності Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність бездіяльності відповідача, яка полягає в утриманні від реалізації повноважень, спрямованих на організацію роботи, пов'язаної із завершенням будівництва житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Зважаючи на природу та підстави даного спору та оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язати відповідача організувати роботу, пов'язану із завершенням будівництва житлового комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, у зв'язку з неспроможністю забудовника продовжувати будівництво.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Іпотечного центру в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 23.05.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма