Справа № 815/409/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року о 18 год. 10 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання – Закуріної А.М.,

від позивача: ОСОБА_1- за паспортом, свідоцтвом про народження

ОСОБА_2- за ордером

Від відповідача: ОСОБА_3- за довіреністю

третя особа: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою законного представника малолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 65010, АДРЕСА_1 до Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради (місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1/1), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 освіти та науки Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 02145398, місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Канатна,134) про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 31 січня 2018 року надійшла позовна заява законного представника малолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 (ІПН2965901725, місце проживання: 65010, АДРЕСА_1) до Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради (місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1/1); Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 26389685, місцезнаходження: 65058, м. Одеса, вул. Сегедська,9а), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 освіти та науки Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 02145398, місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Канатна,134) про визнання протиправним та нечинним положення рішення п.6.2 Протоколу №22 від 28.12.2017 року позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, а саме: в частині «Заборонити відвідування навчально-виховних закладів не щеплених проти кору дітей»; визнання протиправним та скасування п.1.3 Наказу від 12.01.2018 року №17-ОД завідуючого Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради, яким ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 було заборонено відвідувати дошкільний навчальний заклад та допустити ОСОБА_4 до навчально-виховного процесу у Одеському дошкільному навчальному закладі «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради.

Ухвалою від 02 лютого 2018 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

22 лютого 2018 року до суду надійшла уточнена позовна заява, згідно з якої позивач просив визнати протиправними та незаконними, тобто такими що суперечать (порушують) приписам Конституції України та нормам діючого законодавства України, пункти 6.1. та 6.2. протоколу № 22 від 28.12.2017 року позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради; скасувати, визнати нечинними з моменту прийняття положення цих пунктів, а саме в частині «заборони прийом до дитячих дошкільних закладів та шкіл не щеплених проти кору дітей» та «заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей»; визнати дії Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині встановлення заборони прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл та заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей протиправними; встановити відсутність компетенції (повноважень) комісії в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відсторонення дитини ОСОБА_4 на підставі наказу від 12.01.2018 року №17-ОД та п.6.2 протоколу №22 від 28.12.2017р. позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради було здійснено всупереч діючого законодавства та встановлених положень, незважаючи на те, що дитина здорова та має благополучне епідеміологічне оточення, може за медичним висновками відвідувати дитячий колектив.

Так, позивач вважає, що Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради не наділена правом забороняти відвідувати нещепленими дітьми навчально-виховних закладів, тобто при прийнятті оскаржуваного рішення а саме п.6.2 протоколу дана комісія вийшла за межі наданих їй повноважень. Відсторонення дитини від відвідування дошкільного навчального закладу є грубим порушенням гарантованого законом права на її освіту.

Ухвалою від 23 лютого 2018 року продовжено розгляд справи у закритому судовому засіданні.

Окрім того, ухвалою від 23 лютого 2018 року закрито провадження у справі № 815/409/18 в частині позовних вимог заявлених до Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування п.1.3 Наказу від 12.01.2018 року №17-ОД завідуючого Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради, яким ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 було заборонено відвідувати дошкільний навчальний заклад та допустити ОСОБА_4 до навчально-виховного процесу у Одеському дошкільному навчальному закладі «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради, у зв’язку з відмовою позивачем від цих позовних вимог.

У встановлений судом строк, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вхід. №8441/18 від 26.03.2018 року), в якому відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані пункти рішення Комісії на даний час припинили свою дію, у зв’язку з чим жодних перешкод для відвідування позивачем начально-виховного закладу вже не існує, ОСОБА_4 з 15 лютого 2018 року допущений до навчально-виховного процесу.

Окрім того, відповідач зазначив, що при забороні відвідування навчального закладу не щепленим від кору особам йдеться не про обмеження права особи на освіту, а про зміну форми її здобуття, що прямо передбачено законодавством у випадку недотримання встановлених законом умов для реалізації відповідного права.

Законний представник позивача надав відповідь на відзив, у свою чергу, представник відповідача надав заперечення (а.с. 201-204, т.1).

Також законним представником були надані додаткові письмові пояснення до позовної заяви (а.с. 230-237, т. 1).

Ухвалою від 29 березня 2018 року закрито провадження у справі в частині визнання протиправними, незаконними, нечинними та скасування п. п.6.1, 6.2 Протоколу №22 від 28.12.2017 року позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради, а саме: в частині «Заборонити відвідування навчально-виховних закладів не щеплених проти кору дітей» та визнання дій протиправними в частині встановлення заборони прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл та заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дій та продовжено провадження в частині невирішених вимог про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей, за клопотанням відповідача в порядку п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Ухвалою від 10 квітня 2018 року зупинено провадження у справі № 815/409/18 – до вирішення питання про відвід. Ухвалою суду від 11 квітня 2018 року у задоволенні заяви про відвід – відмовлено.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання 27 квітня 2018 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 27 квітня 2018 року за клопотанням законного представника позивача продовжено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою від 27 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви законного представника малолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі № 815/409/18 до розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 08 травня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Також на відкритому судовому засіданні представник позивача просив суд вийти за межі позовних вимог та визнати дії Комісії в частині встановлення заборони прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл та заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей протиправними.

Представник відповідача на відкритому судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві та запереченні.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 освіти та науки Одеської міської ради до судового засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце призначення судового засідання, про що свідчить інформація про рух відправлення (отримано особисто). Третя особа письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог суду не надала.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ОСОБА_4, 29 травня 2014 року є сином ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження (а.с.16).

Згідно довідки Комунальної установи «Міський протитуберкульозний диспансер» від 15.08.2017 року ОСОБА_4 не щеплений, підстава: відмова від профілактичної вакцинації, дитячий колектив відвідувати може. (а.с.20).

16.08.2017 року ОСОБА_8 підписала відмову від профілактичних щеплень ОСОБА_4 (а.с.19).

Відповідно до висновку імунологічної комісії КУ «Дитяча міська поліклініка №4» від 22 серпня 2018 року прийнято рішення про відмову від профілактичних щеплень ОСОБА_4 (а.с.21).

Суд встановив, що на позачерговому засіданні Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради (надалі – Комісії) від 28 грудня 2017 року, з питання про хід виконання рішення Комісії від 15.06.2017 року № 11 «Про затвердження заходів щодо недопущення розповсюдження захворюваності на кір серед населення м. Одеси у 2017 році» були прийняті рішення доручити директору департаменту освіти і науки Одеської міської ради п.п.6.1. заборонити прийом до дитячих дошкільних закладів та шкіл не щеплених проти кору дітей, терміном виконання-постійно (підстава: ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб») та п.п. 6.2 заборонити відвідування навчально-виховних закладів не щеплених проти кору дітей, терміном виконання на період спалаху кору (підстава: сумісний лист Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти та науки України від 08.09.2017 року № 05.2/24166/1/11-9057), що оформлено протоколом №22 (а.с.27-32).

Судом досліджений сумісний лист Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти та науки України від 08.09.2017 року № 05.2/24166/1/11-9057 «Щодо спалаху захворювання на кір», адресований головам Івано-Франківської, Одеської, Тернопільської обласних державних адміністрацій, в якому зазначено, що особливу стурбованість викликає захворюваність в Івано-Франківській (637 випадків), Одеській (526 випадків) та Тернопільській областях та питання щодо заборони відвідування навчальних закладів дітям, які не отримали обов’язкових профілактичних щеплень проти кору, є одним із основних протиепідемічних заходів з реагування на спалах (а.с. 65-66, т. 1).

Ці протокольні рішення були прийняті за даними моніторингу інфекційної захворюваності та листа Одеського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 28.12.2017 року № 61 (а.с. 47-49).

Суд встановив, що листом ОСОБА_7 освіти та науки Одеської міської ради від 02.01.2018р. повідомлено про зміст протоколу № 22 від 28.12.2017 року начальників територіальних відділів освіти районів департаменту освіти та науки Одеської міської ради, та керівникам закладів загальної середньої освіти рекомендовано використовувати різноманітні форми організації освітнього процесу (дистанційна, індивідуальна тощо) (а.с.68, т.1).

Наказом Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» №154 Одеської міської ради Одеської області №17-ОД від 12 січня 2018 року «Про недопущення розповсюдження захворюваності на кір в дошкільному закладі» заборонено відвідування дошкільного закладу не щеплених проти кору дітей (а.с.24-25), в тому числі й ОСОБА_4, про що свідчить витяг з наказу (а.с. 63).

Суд встановив, що на позачерговому засіданні Комісії від 14 лютого 2018 року з питання про ситуацію щодо захворюваності на кір через поліпшення ситуації було прийнято рішення про відміну дії пунктів 6.1 та 6.2 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року, що оформлено протоколом № 5 (а.с. 50-52, т. 1).

В цьому протоколі наведена динаміка захворюваності на кір у м. Одесі за 2018 рік, зокрема, за січень 2018 року – 274 осіб, лютий перший тиждень 2018 року – 73 осіб, лютий другий тиждень 2018 року – 48 осіб.

У зв’язку з припиненням дії вказаних вище положень рішення Комісії, з 15 лютого 2018 року скасовано пункт 1.3 наказу від 12 січня 2018 року №17-ОД та ОСОБА_4 допущено до навчально-виховного процесу.

Судом досліджений протокол № 1 аналогічної Комісії Львівської міської ради (а.с. 242, т. 1) з аналогічних питань.

Розглядаючи вимоги позивача про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей, з урахуванням встановлених судом обставин, суд виходить із того, що змістом спірних правовідносин є чи наділена Комісія компетенцією (повноваженнями) щодо вжиття заходів у вигляді заборони.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надані учасниками справи пояснення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються, перш за все, Конституцією України, Кодексом цивільного захисту населення України, та Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-III від 6 квітня 2000 року.

Конституція України гарантує кожній людині невід’ємне право на життя. Це єдине гарантоване Конституцією України невід’ємне право. Стаття 27 Конституції України гласить, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Право людини на життя і на її здоров’я є фундаментальним правом, яке гарантовано й Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 цього Кодексу, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить, зокрема:1) забезпечення цивільного захисту на відповідній території;2) забезпечення виконання завдань створеними ними ланками територіальних підсистем;8) організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території міст, селищ та сіл, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;11) контроль за станом навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;17) взаємодія з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту;21) створення у містах комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій - спеціальних комісій з їх ліквідації (за потреби), забезпечення їх функціонування; та 31) здійснення інших повноважень у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 2 ч. б) ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування належить вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров'я, збереження матеріальних цінностей.

Також відповідно до приписів ст. 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Аналіз приведених норм матеріального права дає можливість зробити висновок, що створення Комісії та вжиття заходів у сфері цивільного захисту населення є делегованими повноваженнями органів місцевого самоврядування.

Суд встановив, що Положення про Комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради (надалі - ОМР) затверджено рішенням Одеської міської ради від 27 серпня 2015 року №272.

Згідно з п. 4 Положення, Комісія відповідно до покладених на неї завдань у режимі повсякденної діяльності, зокрема здійснює координацію діяльності органів управління та сил цивільного захисту місцевого самоврядування щодо розроблення та виконання цільових і науково-технічних програм, здійснення заходів у сфері цивільного захисту та техногенно-екологічної безпеки. У режимі підвищеної готовності Комісія, зокрема:

-здійснює заходи щодо активізації роботи з проведення спостереження та контролю за станом навколишнього природного середовища, перебігом епідемій і спалахами інфекційних захворювань, масовими харчовими отруєннями населення, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглих до них територіях, прогнозування можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;

-організовує розроблення плану комплексних заходів щодо захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайної ситуації, забезпечення сталого функціонування господарських об’єктів;

- забезпечує координацію заходів щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій місцевого рівня.

Відповідно до п. 5 Положення, Комісія має право, зокрема, заслуховувати інформацію керівників виконавчих органів Одеської міської ради, територіальних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, розташованих на території міста з питань, що належать до їх компетенції, видавати їм відповідні доручення.

З аналізу вказаного документа вбачається, що Комісія є постійно діючим органом виконавчого комітету Одеської міської ради, створений на вимогу ст. 19 Кодексу цивільного захисту України, який покликаний координувати діяльність органів місцевого самоврядування, місцевих органів державної влади, інших суб’єктів цивільного захисту населення з метою узгодження їх дій та заходів, зокрема для забезпечення епідеміологічного та санітарного благополуччя населення, недопущення виникнення надзвичайних ситуацій та ефективної протидії загрозам техногенно-екологічного характеру.

Позивач просить встановити відсутність у Комісії компетенції (повноважень) в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей.

З проведеного аналізу протоколу № 22 та протоколу № 5 Комісії, ситуації щодо захворювання на кір в Одесі, доповідних записок, проведеного моніторингу фахівцями у цій сфері вбачається, що Комісія прийняла рішення про доручення директору департаменту освіти і науки Одеської міської ради п.п.6.1. заборонити прийом до дитячих дошкільних закладів та шкіл не щеплених проти кору дітей, терміном виконання-постійно (підстава: ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб») та п.п. 6.2 заборонити відвідування навчально-виховних закладів не щеплених проти кору дітей, терміном виконання на період спалаху кору(підстава: сумісний лист Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти та науки України від 08.09.2017 року № 05.2/24166/1/11-9057), що оформлено протоколом №22 (а.с.27-32), з метою запобігання виникнення надзвичайної ситуації та захисту здоров’я населення.

Відповідно до п. 11 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом’якшення її можливих наслідків.

Комісія й є органом, яка наділена законом повноваженнями щодо вжиття заходів для запобігання надзвичайних ситуацій.

Тому, аналізуючи приписи вище перелічених норм матеріального права, суд дійшов висновку, що Комісія наділена повноваженнями щодо вжиття необхідних заходів для запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, в тому числі, якщо це потрібно для захисту здоров’я населення, й заборони відвідування навчально-виховних закладів.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що її дитина, хоча й не щеплена, але на той час була здорова і не викликала загрозу для дитячого колективу.

Відповідно до словника медичних термінів «Інфекційні хвороби», кір (лат. morbilli; англ. measles / rubeola) — антропонозна інфекційна хвороба, яку спричинює вірус з роду Morbillivirus. У науковій медичній літературі кір характеризується вираженою автоінтоксикацією, гарячкою, запальними явищами з боку дихальних шляхів, кон'юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці ротової порожнини (плями Копліка) і папульозно-плямистим висипом на шкірі. Це одне з найбільш заразних вірусних захворювань, його індекс контагіозності наближався до 100 % у довакцинальний період, найбільш сприятливими до кору є діти. Найчастіше хворіють діти без щеплень, які відвідують дитсадки й школи.

З огляду на визначення хвороби кір, заборона відвідування дитячих закладів дітей, які не щеплені, була направлена, перш за все, на захист здоров’я таких дітей.

Згідно з ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань», прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Статтею 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» № 4004-XII від 24 лютого 1994 року встановлено, що профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов'язковими.

Посилання позивача на те, що у ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань» йде мова тільки про дитячі заклади, до яких не відносяться дитячі садки, не заслуговують на належну увагу, оскільки в цій статті йде невичерпане перелічення таких закладів і цей перелік починається з виховних та навчальних.

Також суд не бере до уваги доводи позивача, що спалах захворювання на кір станом на лютий 2018 року був більш, ніж на час вжиття заборони, оскільки вони спростовуються наведеною у протоколі № 5 від 14.02.2018 року динамікою захворюваності на кір у м. Одесі за 2018 рік, зокрема, за січень 2018 року – 274 осіб, лютий перший тиждень 2018 року – 73 осіб, лютий другий тиждень 2018 року – 48 осіб.

Позивач вважає, що такими діями Комісія порушила право її дитини на освіту.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільна освіта є обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні. Дошкільна освіта - цілісний процес, спрямований на: забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду. Базовими етапами фізичного, психічного та соціального становлення особистості дитини є вік немовляти, ранній вік, передшкільний вік. Вікова періодизація: немовлята (до одного року); ранній вік (від одного до трьох років); передшкільний вік (від трьох до шести (семи) років): молодший дошкільний вік (від трьох до чотирьох років); середній дошкільний вік (від чотирьох до п’яти років); старший дошкільний вік (від п’яти до шести (семи) років).

Статтею 5 цього Закону встановлено, що систему дошкільної освіти становлять: заклади дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності; наукові і методичні установи; органи управління освітою; освіта та виховання в сім'ї.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про дошкільну освіту», принципами дошкільної освіти є: доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти; рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини; єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей; єдність виховних впливів сім'ї і закладу дошкільної освіти; наступність і перспективність між дошкільною та початковою загальною освітою; світський характер дошкільної освіти у державних і комунальних закладах дошкільної освіти; особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини; демократизація та гуманізація педагогічного процесу; відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров'я дитини дошкільного віку; інші принципи, визначені Законом України "Про освіту".

Частиною 1 статті 8 цього Закону встановлено, що сім'я зобов'язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім'ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.

Суд наголошує, що право на освіту є вагомим правом, яке гарантоване й ст. 53 Конституції України, відповідно до якої держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Право на освіту також гарантовано ст. 2 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

З аналізу спірних правовідносин вбачається, що мало місце втручання держави у право позивача на розвиток, відвідування дитячого садку, спілкування з вихователями та дітьми, тобто обмеження звичайного ритму життя, що відноситься до фундаментального права на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Між тим, це фундаментальне право відноситься до прав, яке може бути обмежено державою.

Відповідно до п. 2 ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

В спірних правовідносинах Комісія втрутилась у право на повагу до приватного життя позивача на законних підставах, з легітимною метою та таке втручання було необхідним у демократичному суспільстві, з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ч. б) ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування належить вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров'я, збереження матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 11 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом’якшення її можливих наслідків.

Комісія й є органом, яка наділена законом повноваженнями щодо вжиття заходів для запобігання надзвичайних ситуацій.

Легітимна мета – недопущення розповсюдження захворюваності на кір серед населення м. Одеси, для захисту здоров’я населення.

Такі заходи були необхідні у демократичному суспільстві – була нагальна суспільна потреба, тому що згідно з доповіді директора департаменту охорони здоров’я, що зафіксовано у протоколі № 22 від 28.12.2017 року, епідеміологічна ситуація із захворюваності на кір у м. Одесі ускладнилась, такі заходи були достатніми та пропорційними, з огляду на те, що частиною 1 статті 9 Закону України «Про освіту» передбачено, що особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх.

Основними формами здобуття освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальна.

Тому, законодавством передбачені різі форми здобуття освіти, окремі з яких (дистанційна, домашня та інші) реалізуються без відвідування установи навчального закладу.

Посилання позивача на те, що така сама Комісія Львівської міської ради з тих самих питань прийняла рішення про щоденний ранковий огляд дітей та хворих не допускати до дитячого закладу, яке, на думку позивача, є законним рішенням та в межах наданих повноважень, суд вважає таким, що не відноситься до предмету доказування, оскільки приписи Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» покладають на таких суб’єктів владних повноважень повноваження щодо вжиття заходів для запобігання виникнення надзвичайної ситуації, які мають певні межі власного розсуду в залежності від конкретних обставин.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на приписах законодавства України, тому у задоволенні позовних вимог про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей слід відмовити.

Позивач просив суд вийти за межі позовних вимог та визнати дії Комісії в частині встановлення заборони прийому до дошкільних навчальних закладів та шкіл та заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей протиправними.

З наданих законним представником позивача пояснень з’ясовано, що позивач просить визнати такі дії протиправними на майбутнє.

Між тим, з огляду на завдання адміністративного судочинства, наведеного у ч. 1 ст. 2 КАС України, в судовому порядку можуть бути захищені тільки порушені права суб’єктами владних повноважень.

Відповідно до ч. 7 ст. 246 КАС України, висновок суду не може залежати від настання або ненастання певних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову з посиланням на відповідні докази спростував позовні вимоги у повному обсязі, в зв’язку з чим вони не належать задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви законного представника малолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 65010, АДРЕСА_1 до Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради (місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1/1), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 освіти та науки Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 02145398, місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Канатна,134) про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради в частині встановлення заборони відвідування навчально-виховних закладів не щеплених дітей, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано « 26» травня 2018 року.

Cуддя Л.Р. Юхтенко

.