ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

24.05.2018 Справа № 908/378/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (юридична адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; адреса для листування: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка (М. Раскової), буд. 11-б, а/с 15)

до відповідача фізичної особи-підприємця Золотаренко Юлії Володимирівни (АДРЕСА_1)

про стягнення грошових коштів

Представники сторін:

від позивача: Райковський Т.О., довіреність №696-ЮД1 від 08.12.2017р.;

від відповідача: Соколов Ю.К., довіреність №1 від 10.04.2017р.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Універсал Банк" звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця Золотаренко Юлії Володимирівни про стягнення заборгованості по підвищеним відсоткам за кредитним договором № ВL15123 від 21.03.2013р. у розмірі 60.418,07грн.

В обґрунтування своєї позиції позивач у позові посилається на те, що 21.03.2013р. між Банком та ФОП Золотаренко Ю.В. укладено кредитний договір № ВL15123. Відповідно до п. 1.3.2.2.2 п. 1.3 Додаткової угоди № 1 від 29.08.2014р. до кредитного договору починаючи з 01 січня 2015р. процентна ставка за користування кредитними коштами понад строк встановлюється у розмірі 56,24% річних (підвищена процента ставка).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.05.2017р. по справі № 908/658/17, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2017р., позов Банку задоволено, з відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором.

Оскільки відповідач належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором, позивач, враховуючи умови договору (з наступними змінами та доповнення) та приписи діючого законодавства, нарахував до стягнення відсотки за користування кредитними коштами за період з 25.02.2017р. по 15.12.2017р. у розмірі 60.418,07грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 553-554, 610, 611, 623, 625, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 162, 163, 171 ГК України.

Ухвалою суду від 12.03.2018р. позовну заяву ПАТ "Універсал Банк" №100 від 27.02.2018р. (вх. № 408/08-07/18 від 06.03.2018р.) залишено без руху; позивачу наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме зобов'язано: надати докладний, обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми відсотків із зазначенням суми заборгованості, на яку здійснюється їх нарахування; надати документи, які підтверджують відправлення відповідачу додатку до позовної заяви (з поіменним їх переліком); надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач примірник ухвали суду від 12.03.2018р. про залишення позовної заяви без руху отримав 16.03.2018р., таким чином, приймаючи до уваги положення ст. 174 ГПК України, позивач повинен був усунути недоліки до 26.03.2018р. (включно).

29.03.2018 р. на адресу суду від ПАТ "Універсал Банк" надійшла заява вих. №143 від 26.03.2018 р. про усунення недоліків. Відповідно до штампу на поштовому конверті, зазначена заява про усунення недоліків скоригована на адресу суду 26.03.2018р, тобто у визначений законом строк.

У зв'язку з усуненням недоліків, ухвалою суду від 11.04.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкритого провадження у справі; розгляд справи призначено на 07.05.2018р.

03.05.2018р. від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки п. 8.2 додаткової угоди №1 від 29.08.2014р. до кредитного договору сторонами узгоджено, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. Також 03.05.2018р. на адресу суду від ФОП Золотаренко Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству, внаслідок чого просив в позові відмовити. В обґрунтування своїх заперечень посилався на неправомірність нарахування позивачем 56,24% річних, оскільки на його думку нарахування здійснено після закінчення строку дії кредитного договору. Також

В судовому засіданні 07.05.2018р. з метою надання позивачем відповіді на заяву відповідача про залишення позову без розгляду оголошувалась перерва до 24.05.2018р.

Судове засідання 24.05.2018р. відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.

Представник позивача надав відповідь на відзив. Вирішення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду залишив на розсуд суду.

Представник відповідача просив суд застосувати положення п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Заслухавши думки представників сторін, оцінивши матеріали справи №908/378/18, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, виходячи з наступного:

Розгляд справи № 908/378/18 здійснювався за правилами загального позовного провадження. Як вже зазначалося судом, ухвалою суду від 11.04.2018р. призначено підготовче засідання.

Відповідно до ст.177 ГПК України завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Положеннями ст. 182 ГПК України визначені питання, які суд повинен вирішити під час підготовки справи до розгляду її по суті. Зокрема у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше, тощо.

З метою всебічного та об'єктивного розгляду справи в підготовчому засіданні оголошувалась перерва.

Статтею 185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ст. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" третейською угодою є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом; юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законодавством. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Статтею 6 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов'язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; 8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; 9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин; 10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; 11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; 13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; 14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом

Положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім:

1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті;

2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7-13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті;

3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

Спори, передбачені пунктом 3 частини першої статті 20 цього Кодексу, що виникають з договору, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу лише на підставі арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками.

Цивільно-правові аспекти спорів, зазначених у пунктах 2, 7 частини першої, пункті 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.

Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з ФОП Золотаренко Ю.В. заборгованості по підвищеним відсоткам за кредитним договором № ВL15123 від 21.03.2013р.

Між тим, пунктом 6.9 кредитного договору № ВL15123 від 21.03.2013р. сторонами узгоджено, що всі спори, які виникають при виконанні даного договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. При цьому сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього регламенту. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської відповідають місцю і даті укладення договору.

29.08.2014р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору № ВL15123 від 21.03.2013р., якою домовилися договір доповнити відповідним змістом.

А саме в п. 8.2 додаткової угоди сторони погодили, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. При цьому сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього регламенту. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської відповідають місцю і даті укладення договору.

Згідно з ч. ч. 1, 4, 9 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена, зокрема, шляхом обміну листами. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Згідно до ст. 13 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що у разі якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

Отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі Закон України "Про третейські суди" не передбачає.

Водночас за вимогами ст. ст. 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними, зокрема, в укладенні договорів, визначенні їх умов, а укладений договір є обов'язковим до виконання його сторонами.

Таким чином, підписавши додаткову угоду № 1 від 29 серпня 2014 р. до кредитного договору № ВL15123 від 21.03.2013р., в якій міститься третейське застереження, сторони цього договору погодили, що розгляд усіх спорів, розбіжностей або вимог, що виникають за вказаним договором, відбувається у визначеному ними третейському суді за його правилами.

Встановлено, що 3 травня 2018 року через відділ діловодства Господарського суду Запорізької області від ФОП Золотаренко Ю.В. надійшла заява про залишення без розгляду позову на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України з огляду на третейське застереження, яке міститься у вказаному кредитному договорі №ВL15123 від 21.03.2013р.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України унормовано, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Доказів недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання укладеної сторонами третейської угоди матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, а також те, що третейську угоду укладено сторонами до порушення провадження у справі, а ФОП Золотаренко Ю.В., з посиланням на вказану угоду, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом і заперечує проти розгляду справи господарським судом, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність визначених п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України підстав для залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові № 910/18531/16 від 22.02.2017р.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням)).

З огляду на викладені вище обставини залишення позову без розгляду суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Універсальний Банк" до фізичної особи-підприємця Золотаренко Юлії Володимирівни про стягнення заборгованості по підвищеним відсоткам за кредитним договором № ВL15123 від 21.03.2013р. у розмірі 60.418,07грн. залишити без розгляду.

2. Повернути публічному акціонерному товариству "Універсальний Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код 21133352) з Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ Ордж.р-н м. Запоріжжя, 22030101, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, номер рахунку 31215206783007) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.), сплачений відповідно до платіжного доручення №1780/6 від 04.01.2018р., оригінал якого знаходиться в справі № 908/378/18.

3. Ухвалу про повернення судового збору видати після набрання законної сили ухвали суду від 24.05.2018р.

Повний текст ухвали складено та підписано 25 травня 2018 року.

Порядок набрання ухвалою законної сили визначений статтею 235 ГПК України.

Порядок оскарження ухвали суду першої інстанції визначений статтями 254, 255, 256 ГПК України.

Суддя О.В. Федорова