ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №522/18480/17

адміністративне провадження №К/9901/40170/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «УПТК» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішень за касаційною скаргою Приватного підприємства «УПТК» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Запорожана Д.В., Яковлєва О.В., Танасогло Т.М. від 20 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року Приватне підприємство «УПТК» (далі - ПП «УПТК») звернулось до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - УДАБК Одеської міської ради), у якому просило:

- визнати протиправними дії з проведення позапланової перевірки;

- скасувати наказ № 01-13/318ДАБК від 30 серпня 2017 року «Про проведення позапланової перевірки»;

- скасувати припис № 516/17 від 19 вересня 2017 року;

- скасувати постанови про накладення штрафів № 102/17/448вих, № 103/17/449вих та № 104/17/450вих від 03 жовтня 2017 року.

Свої позовні вимоги ПП «УПТК» обґрунтувало незаконністю оскаржуваних рішень на тій підставі, що позивач є суб'єктом малого підприємництва, з огляду на що строк проведення перевірки мав бути встановлений не більш двох днів, тоді як УДАБК Одеської міської ради перевірка була призначена та фактично проведена протягом 10 днів. Крім того, позивач посилався на ряд порушень вимог законодавства України суб'єктом владних повноважень, допущених під час проведення позапланової перевірки, складання за її результатами документів. Також вказує на необґрунтованість результатів позапланової перевірки, вказаних в акті та приписі, оскільки будівля, яка визнана об'єктом нерухомості, що невведений належним чином в експлуатацію, є тимчасовою некапітальною спорудою, яка за законодавством не потребує введення в експлуатацію.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2017 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виданий УДАБК Одеської міської ради наказ № 01-13/318ДАБК від 30 серпня 2017 року «Про проведення позапланової перевірки» щодо дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва за адресою: м. Одеса, Червонослобідська (Краснослобідська), 1, замовник ПП «УПТК», є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки були відсутні підстави для призначення позапланової перевірки. Також суд зазначив, що враховуючи, що решта позовних вимог є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу УДАБК Одеської міської ради № 01-13/318ДАБК від 30 серпня 2017 року, то відповідні вимоги також підлягають задоволенню.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року апеляційну скаргу УДАБК Одеської міської ради задоволено, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, апеляційний суд виходив з того, що ПП «УПТК» на території водогосподарського комплексу виконано будівництво нежитлової одноповерхової будівлі із складськими та побутовими приміщеннями без набуття права на виконання таких робіт, чим порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункт 13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466).

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ПП «УПТК» звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2017 року залишити в силі.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що будівля, зведена на території, на якій ПП «УПТК» здійснює господарську діяльність, є капітальною, а не тимчасовою спорудою. Як зазначив скаржник, такий висновок апеляційного суду ґрунтувався на припущеннях, оскільки із фотоматеріалів встановити достеменно структуру та конструкцію будівлі не можливо, в той же час апеляційним судом був безпідставно відхилений висновок експертизи Центру НТТМ з архітектури та будівництва, який доводить, що конструкція є тимчасовою.

Від УДАБК Одеської міської ради відзив на касаційну скаргу ПП «УПТК» не надходив, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП «УПТК» є власником майнового комплексу водогосподарський комплекс, який складається з нежитлового будинку та баку технічної води, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Краснослобідська, буд. 1.

На адресу в.о. начальника УДАБК Одеської міської ради направлено лист голови Постійної комісії з питань планування забудови територій, міського дизайну та архітектури Одеської міської ради від 18 серпня 2017 року № 3139/2-гс про проведення перевірки законності будівництва і самозахоплення території загального користування за адресою: м. Одеса, вул. Краснослобідська, буд. 1.

На підставі цього листа УДАБК Одеської міської ради видані наказ № 01-13/318ДАБК від 30 серпня 2017 року «Про проведення позапланової перевірки» щодо дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва за адресою: м. Одеса, Червонослобідська (Краснослобідська), буд. 1, замовник ПП «УПТК», та направлення про проведення перевірки підприємства.

На підставі наказу та направлення було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва за адресою: м. Одеса, Червонослобідська (Краснослобідська), буд. 1, замовник ПП «УПТК».

За результатами перевірки УДАБК Одеської міської ради винесено припис № 516/17 від 19 вересня 2017 року, у якому вказано про наявність на території водогосподарського комплексу об'єкту нерухомого майна - нежитлової одноповерхової будівлі із складськими та побутовими приміщеннями, яку збудовано підприємством без набуття права на здійснення такого будівництва та без введення такого об'єкту в експлуатацію, що є порушенням вимог пункту 1 частини першої статті 34, статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 13 Постанови № 466, а також будівельних норм, стандартів і правил (пункт 3.1.3 та додатку 3.1 ДБН 360-92**).

19 вересня 2017 року УДАБК Одеської міської ради винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Встановлено строк усунення порушень: до 19 жовтня 2017 року.

19 вересня 2017 року також складено три протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачені пунктом 1 частини першої статті 34, статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктом 13 Постанови № 466, пунктом 3.1.3 та додатком 3.1 ДБН 360-92**.

03 жовтня 2017 року (до закінчення строку, вказаного у приписі про усунення порушень) УДАБК Одеської міської ради прийнято постанови про накладення штрафів № 102/17/448вих, № 103/17/449вих та № 104/17/450вих, які стали предметом оскарження у даній справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року відповідає не повністю, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження управління державного архітектурно-будівельного контролю та порядок їх реалізації визначаються законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 533).

Відповідно до частини першої та другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позапланова перевірка проведена згідно наказу № 01-13/318ДАБК від 30 серпня 2017 року, в якому вказана підстава - звернення юридичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема, лист голови Постійної комісії з питань планування забудови територій, міського дизайну та архітектури Одеської міської ради від 18 серпня 2017 року № 3139/2-гс.

На підставі аналізу вказаного листа суд першої інстанції встановив, що у ньому відсутнє посилання на необхідність перевірки саме ПП «УПТК», не зазначено жодних відомостей про порушення, вчинені саме цим суб'єктом містобудування, не зазначено конкретних об'єктів, які підлягають перевірці, а також відсутнє коло питань, які підлягають перевірці відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що Постійна комісія з питань планування забудови територій, міського дизайну та архітектури Одеської міської ради, як власне і її голова, не є юридичною особою, та не наділені правом на звернення до органів архітектурно-будівельного контролю з вимогою про проведення позапланових перевірок, що стало підставою для визнання протиправним та скасування наказу УДАБК Одеської міської ради про проведення позапланової перевірки № 01-13/318ДАБК від 30 серпня 2017 року судом першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів з цього приводу погоджується з висновком апеляційного суду про те, що наказ про проведення позапланових перевірок об'єктів будівництва за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії та станом на день судового розгляду справи призначений контролюючий захід вже проведено та складено за його результатами відповідний акт.

Отже, наказ відповідача на проведення перевірки є виконаним, тобто таким, що вичерпав свою дію, а відтак підстави для його скасування відсутні. У зв'язку з цим, у даній частині рішення апеляційного суду є законним та скасуванню не підлягає.

Стосовно доводів скаржника про безпідставність висновків апеляційного суду щодо правомірності постанов та припису УДАБК Одеської міської ради, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно підпункту 1 пункту 11 цього Порядку № 533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт (пункт 14 Порядку № 533).

Колегія суддів акцентує увагу, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком № 553 не передбачено можливості проведення контрольного заходу у випадку, коли суб'єктом містобудування відмовлено у допуску до проведення перевірки, натомість має бути складено акт про такий недопуск.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, директором ПП «УПТК» було прийнято рішення про недопущення посадових осіб УДАБК Одеської міської ради до проведення позапланової перевірки, яке оформлене у вигляді резолюції керівника під записом у журналі реєстрації перевірок № 2, у якому наведено ряд обґрунтувань відмови у допуску до проведення позапланової перевірки. Проте, всупереч заявленій відмові у допуску, службові особи УДАБК Одеської міської ради провели позапланову перевірку, оформивши її результати, а не склали акт про відмову у допуску, як цього вимагає пункт 14 Порядку № 533.

З огляду на таке суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про протиправність дій УДАБК України щодо проведення позапланової перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для застосування до ПП «УПТК» штрафних санкцій стало виявлення на території водогосподарського комплексу об'єкту нерухомого майна - нежитлової одноповерхової будівлі із складськими та побутовими приміщеннями, яку збудовано підприємством без набуття права на здійснення такого будівництва та без введення такого об'єкту в експлуатацію.

Апеляційний суд на підставі дослідження матеріалів фотофіксації дійшов до висновку, що споруда є цегляною, має фундамент, тобто, є об'єктом капітального будівництва. При цьому, апеляційний суд не прийняв до уваги наявний у матеріалах справи висновок про технічний стан та приналежність приміщень до тимчасових за адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1, складений Центром НТТМ з архітектури та будівництва Академії будівництва України, у якому прописано, що: обстежувана споруда є прибудованою до існуючої кам'яної огорожі з західного боку і до бетонної огорожі з північного боку, тому що не має власних стін з боку цих огорож, з огляду на що, ця споруда є некапітальною тимчасовою прибудовою, несучими елементами прибудови є легкі стіни, виконані з металевих труб, фундаменти відсутні, конструктивне рішення прибудови відповідає вимогам до тимчасових споруд згідно з СНіП ІІ-92-76 «Вспомогательные здания и помещения промышленных предприятий» і, таким чином, не є капітальним, а є прибудовою тимчасового типу, оскільки прибудова не має інженерних мереж і фундаментів, є тимчасовою, знаходиться в технічно задовільному стані, тому вона не потребує здачі та прийомці в експлуатацію.

Натомість суд першої інстанції, дослідивши вказаний висновок експерта, дійшов до висновку, що виявлена споруда не є капітальною, а належить до тимчасових.

Висновок апеляційного суду про те, що обов'язковими ознаками тимчасової споруди є паспорт прив'язки, який у позивача відсутній, колегія суддів вважає передчасним, оскільки відсутність паспорту прив'язки свідчить про недотримання вимог Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244. Разом з тим, в оскаржуваних постановах та приписі визначене порушення щодо протиправного будівництва та експлуатації капітальної, а не тимчасової, споруди.

Згідно з положеннями пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення як, зокрема експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена визначена відповідальність.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 04 березня 2014 року по справі № 21-433а13 та Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі № 826/19576/13-а.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування припису та постанов про накладення штрафу на ПП «УПТК», як таких що не містять достатніх підстав.

Крім того, колегія суддів враховує встановлені судом першої інстанції та підтверджені матеріалами справи чисельні порушення УДАБК Одеської міської ради процедури винесення припису та постанов про порушення у сфері містобудування, яким апеляційний суд у своєму рішенні не навів жодної оцінки.

Так, пунктом 17 Порядку № 533 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 533 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до вимог пункту 19 Порядку № 533 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Пунктом 20 Порядку № 533 передбачено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з приписами пунктів 21 та 22 Порядку № 533 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що при виявленні порушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи УДАБК складають акт, припис та протокол про таке порушення. Причому, у приписі обов'язково встановлюється строк на його виконання. Після проведення повторної перевірки щодо виконання вимог припису, у разі його невиконання, складається акт про невиконання припису, який є підставою для винесення постанови про застосування санкцій до суб'єкта містобудівної діяльності. Акт перевірки складається у присутності суб'єкта містобудівної діяльності, щодо якого проводиться перевірка, підписується його представником, якому вручається другий примірник. Протокол, припис та постанова про накладення штрафу також вручаються під підпис, а у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні відповідних документів, про це зазначається відповідно у протоколі, приписі та постанові, які в такому разі направляються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, УДАБК Одеської міської ради винесло припис від 19 вересня 2017 року, у якому встановило строк на його виконання до 19 жовтня 2017 року. Проте, повторної перевірки щодо виконання припису проведено не було, натомість 03 жовтня 2017 року (до закінчення строку, вказаного у приписі про усунення порушень) УДАБК Одеської міської ради прийнято постанови про накладення штрафів № 102/17/448вих, № 103/17/449вих та № 104/17/450вих.

19 вересня 2017 року також складено три протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на протоколі, постанові, приписі та акті відсутні підпис представника суб'єкта містобудування, відмітка про відмову у їх підписанні суб'єктом містобудування, а також докази надіслання відповідних документів рекомендованим листом УДАБК Одеської міської ради.

Тож колегія суддів дійшла до висновку, що судом апеляційної інстанції не дотримані норми процесуального права, оскільки не досліджено всі наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для правильного вирішення справи та прийняття у ній законного та обґрунтованого рішення, зокрема, не досліджено експертний висновок про технічний стан та приналежність приміщень до тимчасових за адресою: м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1, складений Центром НТТМ з архітектури та будівництва Академії будівництва України, не надано жодної оцінки встановленим судом першої інстанції порушенням процедури проведення перевірки суб'єкта містобудування та оформлення її результатів.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (див. рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, неповне з'ясування обставин у справі, недослідження всіх наявних в справі доказів, ненадання їм належної правової оцінки є ознакою порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та недотримання в процесі винесення рішення норм процесуального права, що є підставою для його скасування та направлення справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частина четверта статті 353 КАС України передбачає, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про необхідність скасування рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до цього суду.

Враховуючи, що справа повертається на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то в силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «УПТК» задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, якою скасовано Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2017 року, скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко