ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/493/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"22" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Шведюк М.М.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" грудня 2017 р. у справі за позовом Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області про визнання нечинними рішень , -

суддя в 1-й інстанції - Щербаков В.В.,

час ухвалення постанови - не зазначено,

місце ухвалення постанови - м.Рівне,

дата складання повного тексту постанови не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

Рівненський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (далі - Рівненський ОФПІЖБС) звернувся до суду з позовом, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, згідно з якою просили суд: визнати протиправними дії Рівненського ОВ ФСС ТВП в частині донарахування виплат ОСОБА_2 на загальну суму - 576,48грн., згідно з лікарняними листками: №576947 за період 01.12.2011 - 14.12.2011 в сумі 315,07грн., №251985 за період 12.10.2012 - 24.10.2012 в сумі 246,41грн., №249095 за період 27.05.2013 - 04.06.2011 в сумі 15,00грн.; визнати вказану суму (576,48грн.), такою, що не підлягає виплаті ОСОБА_2; визнати протиправним та скасувати рішення Рівненського ОВ ФСС ТВП від 25.07.2016 №120 про повернення коштів та застосування фінансових штрафних санкцій в сумі 13829,05грн.; визнати протиправним та скасувати рішення Рівненського ОВ ФСС ТВП від 26.10.2016 №175 про повернення коштів та застосування фінансових штрафних санкцій в сумі 6805,18 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2017р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати ат прийняти нову постанову про задоволення позову. Вважає, що відомості про заробітну плату працівниці ОСОБА_3 за січень-липень 2013р., які були подані як докази в судовому засіданні представником відповідача, на підставі ч.3 ст.70 КАСУ одержані із порушенням закону, судом при вирішення справи не повинні були братись до уваги. Зазначає, що сам по собі запис в акті перевірки від 07.10.2016р. №186 про відмову від його отримання не є належним доказом його виготовлення в останній день перевірки чи відмови посадових осіб позивача у його отриманні. Кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 8815,83 грн. використані у відповідності до ст.21 Закону №2240 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування", кошти отримані застрахованими особами не були спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інспекції - без змін. Зазначає, що акт перевірки №186, акт відмови від підписання та отримання акту №186 були направлені позивачу своєчасно, у встановленому порядку. Вважає, що позивач припускається помилкового висновку щодо недослідженості судом обставин повторного оскарження одних і тих же рішень про застосування фінансових санкцій, до одних і тих же органів, з одних і тих же питань. Зазначає, що позивачем в апеляційній скарзі і в подальшому ігноруються вимоги чинного законодавства у правовідносинах із Фондом соціального страхування України, що є правонаступником Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що в періоди з 06.06.2016 по 08.06.2016 та з 24.06.2016 по 06.07.2016 головним спеціалістом Рівненського ОВ ФСС ТВП ОСОБА_4, на підставі наказів від 18.03.2016 №17-ос, від 10.06.2016 №32-ос, від 23.06.2016 №38-ос та направлень від 02.06.2016 №106, від 23.06.2017 №127, проведено планову перевірку з питань правильності використання страхових коштів ФСС ТВП, своєчасності повернення страхових коштів Фонду за період з 01.07.2011 по 31.03.2016, за наслідками якої складено акт від 06.07.2016 №106 (т.1 - а.а.с.8б-8д).

У вказаному акті зафіксовано порушення порядку витрачання коштів, а саме: завищення витрат по коштах Фонду за період з 01.07.2011 по 31.12.2011 на суму 20,00грн.; витрат по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологам за період до 01.01.2015 на суму 2010,65грн.; витрат по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологам (по - витрат по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологам (по 7 листках непрацездатності) на суму 227,73грн. (в тому числі: 84,63грн. порушення після 01.01.2015, з них виплата по ОСОБА_5 - 56,71грн. за 2016 рік); витрат на санаторно-курортне лікування за період до 01.01.2015 на суму 7969,50грн.

На акт перевірки від 06.07.2016 №106 Рівненським ОФПІЖБС було подано заперечення від 14.07.2016 №238116 (т.1 - а.с.14), які згідно з листом Рівненського ОВ ФСС ТВП від 27.07.2016 №07/2016 залишенні без задоволення (т.1 - а.а.с.20-21).

Так, на підставі акта перевірки від 06.07.2016 №106, відповідачем винесено рішення від 25.07.2016 №120 (т.1 - а.с.8), яким Рівненське ОФПІЖБС зобов’язано повернути до Фонду соціального страхування з тимчасової витрат проведених з порушенням порядку використання страхових коштів Фонду на суму 12600,45грн. (в тому числі: 4630,95грн. - по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологам (в т.ч. після 01.01.2015 - 2457,20грн.), 7969,50грн. - по санаторно-курортному лікуванню), а також застосовано до позивача фінансові санкції в сумі 1228,60грн.

Крім того, в період з 06.10.2016 по 07.10.2016 представниками Рівненського ОВ ФСС ТВП, на підставі наказу від 06.10.2016 №69-ос, скарги від 02.09.2016 №293/16 та направлення від 06.10.2016 №187, проведено позапланову перевірку з питань правильності використання страхових коштів ФСС ТВП, своєчасності повернення страхових коштів Фонду за період з 01.07.2011 по 31.03.2016, за наслідками якої складено акт від 07.10.2016 №186 (т.1 - а.а.с.9-13, 31).

У вказаному акті зафіксовано порушення порядку витрачання коштів, а саме: порушення порядку витрачання коштів, а саме:

- витрат по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологам на суму 8815,83грн.;

- витрат по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологам на суму 227,73грн.;

- витрат на санаторно-курортне лікування на суму 7969,50грн.

На акт перевірки від 07.10.2016 №186 Рівненським ОФПІЖБС було подано заперечення від 28.10.2016 №357/16 (т.1 - а.а.с.34-36), які згідно з листом Рівненського ОВ ФСС ТВП від 08.11.2016 №07/1739 залишенні без розгляду, оскільки акт перевірки позивачем не підписувався, про що було складено відповідний акт (т.1 – а.а.с.92, 99).

Разом з тим, на підставі рішення від 26.10.2016 №6-33-1873 виконавчою дирекцією ФСС ТВП вищого рівня вказане рішення скасоване в частині неправомірно проведених витрат на суму 2372,57грн. та штрафу на суму 1186,28грн. При цьому зобов’язано Рівненське ОВ ФСС ТВП прийняти окреме рішення з урахуванням акта перевірки від 07.10.2016 №186 (т.1 - а.с.94-97).

На підставі акта перевірки від 07.10.2016 №186 та рішення від 26.10.2016 №6-33-1873, відповідачем винесено рішення від 26.10.2016 №175 (т.1 - а.с.8а), яким Рівненське ОФПІЖБС зобов’язано повернути до Фонду соціального страхування з тимчасової витрат проведених з порушенням порядку використання страхових коштів Фонду на суму 6805,18грн.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким відмовлено в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 01.01.2015 правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку із вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування було визначено Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 №2240-ІІІ (далі – Закон №2240-ІІІ), який втратив чинність на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 №77-VIII, яким викладено в новій редакції Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі – Закон №1105-XIV), та створено з 01.01.2015 Фонд соціального страхування України.

Пунктами 5 та 6 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступником Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та до завершення заходів, пов’язаних із утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів виконання функцій та завдань передбачених цим Законом забезпечують у межах компетенції робочих органів діючих Фондів.

Фонд зобов’язаний здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів (п.2 ч.2 ст.10 Закону №1105-XIV).

Відповідно до п.3.2 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від 22.12.2010 №29, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 за №393/19131 (далі – Інструкція №29), планові перевірки проводяться згідно з планами-графіками органу Фонду. Перевірці підлягають документи за звітні періоди поточного та попередніх років, за які не здійснювалась перевірка.

Згідно з п.3.10 Інструкції №29, тривалість проведення перевірки встановлюється з урахуванням обсягу робіт, які належить виконати під час її проведення, та кількісного складу посадових осіб органу Фонду. При цьому строк проведення планової перевірки страхувальників не може перевищувати 15 робочих днів, а страхувальників - суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

Частиною 1 статті 10 Закону №1105-XIV передбачено, що фонд має право, зокрема, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від органів доходів і зборів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів (п.2), перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду (п.3), отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки (п.4), вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування (п.6).

Відповідно до п.5.2 Інструкції №29, посадові особи органу Фонду мають право, зокрема, перевіряти надходження коштів Фонду на окремий поточний рахунок страхувальника для зарахування страхових коштів та правильність їх використання; вимагати від посадових осіб письмових пояснень з питань, які виникають під час перевірок; отримувати завірені страхувальником копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до наказу від 23.06.2016 №38-ос з 24.06.2016 перевірку було продовжено на підставі направлення від 23.06.2016 №127 та в межах визначених строків по 08.07.2016. Разом з тим, до складу перевірки було включено начальника контрольно-ревізійного відділу ВД Рівненського ОВ ФСС ТВП ОСОБА_6

При цьому, на підставі доповідної записки перевіряючого, наказом виконавчої дирекції Рівненського ОВ ФСС ТВП від 10.06.2016 №32-ос проведення планової перевірки призупинено з 10.06.2016 до отримання додаткових документів на підтвердження правильності проведених нарахувань допомог, проведення розрахунків із Фондом, а також надання соціальних послуг, посадовим особам Рівненського ОФПІЖБС.

Пунктами 1.4 та 1.6 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за №571/20884 (далі – Перелік №578/5), визначено, що цей Перелік є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання (далі – архівне зберігання) або для знищення. Цей Перелік використовується під час формування справ, при підготовці різних видів номенклатур справ, розробленні схем класифікації документів та відомчих (галузевих) переліків документів зі строками їх зберігання, а також під час роботи комісій з проведення експертизи цінності документів.

Експертиза цінності документів в організаціях здійснюється згідно з чинним законодавством. Забороняється знищувати документи без попереднього проведення експертизи їхньої цінності (п.2.13. Переліку №578/5 ).

Згідно з п.1.7 Переліку №578/5, строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених цим Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба спричинена специфічними особливостями роботи конкретної організації.

Зокрема розділом 7.2 «Ме ди ч не і са на то р но- ку рор т не об слу го ву ван ня» Переліку №578/5 встановлено, що:

- прото ко ли засідань ко мі сій (уповноваженого) із соціального страхування зберігаються 5 років (номер статті 711).

- документи (заяви, плани, довідки, списки, листи) про надання, придбання, облік, розподіл і реалізацію путівок у санаторно-курортні заклади - 3 роки (номер статті 712);

- листки непрацездатності - 3 роки (номер статті 716).

Відповідно до п.4.1 Інструкції №29, за матеріалами акта перевірки та результатами розгляду заперечень страхувальника (за їх наявності) керівник органу Фонду або його заступник приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника відповідно до статей 21, 22, 28, 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", яке надсилається страхувальнику разом з листом про результати розгляду заперечень (за їх наявності) протягом 20 календарних днів з дня підписання акта перевірки.

Так, за результатами проведеної перевірки 06.07.2016 відповідачем складено та надано посадовим особам Рівненського ОФПІЖБС акт перевірки №106, який підписано особами, що здійснювали перевірку, з відміткою про вручення його копії 06.07.2016 о 16:45год. головному бухгалтеру Рівненського ОФПІЖБС ОСОБА_7, про що свідчить її підпис (т.1 - а.с.106). Тобто в межах вимог п.3.13 Інструкції №29.

Згідно з вказаним актом, в ході перевірки зафіксовано порушення порядку витрачання коштів, а саме: 20,00грн. - завищені витрати по коштах Фонду за період з 01.07.2011 по 31.12.2011; 227,73грн. - порушення по 7 листках непрацездатності (в тому числі 84,63грн. порушення після 01.01.2015, з них виплата по ОСОБА_5 - 56,71грн. за 2016 рік); 7969,50грн. - порушення по путівках за період до 01.01.2015; 2010,65грн. - порушення використання коштів за період до 01.01.2015.

Так, 25.07.2016, на підставі вказаного акту перевірки, Рівненським ОВ ФСС ТВП було прийнято рішення №120, яким зобов’язано позивача повернути до Фонду кошти в сумі: 20,00грн. - завищені витрати по коштах Фонду за період з 01.07.2011 по 31.12.2011; 227,73грн. - порушення по 7 листках непрацездатності, по яких здійснено неправомірне використання страхових коштів (переплата коштів); 7969,50грн. - порушення по путівках за період до 01.01.2015; 2010,65грн. - порушення використання коштів за період до 01.01.2015; 2429,28грн. - порушення по виплаті ОСОБА_8 за 2016 рік, що в загальній сумі становить 12600,45грн. Разом з тим, нараховано штрафні санкції в сумі 1228,60грн. (84,63+(2429,28-56,71). Як вбачається зі скарги від 05.08.2016 №251/16 (т.1 - а.а.с.32-33), оскаржуване рішення отримане позивачем 27.07.2016.

У рішеннях зазначаються суми коштів Фонду, що підлягають поверненню органу Фонду, суми фінансових санкцій, які належить перерахувати до Фонду та в подальшому відобразити у звіті страхувальника по коштах Фонду, строк для виконання рішення та строк, передбачений законодавством для звернення страхувальника зі скаргою про перегляд цього рішення (п.4.3 Інструкції №29).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №1105-XIV, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку. Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії Фонду (ч.3 ст.17 Закону №1105-XIV).

07.09.2016, не погодившись із висновками відповідача, Рівненським ОФПІЖБС направлено скаргу до вищестоящого органу Фонду - Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за результатами розгляду якої відповідно до підпункту "г" пункту 3.6 Інструкції №29 Рівненському ОВ ФСС ТВП доручено проведення позапланової перевірки позивача за участю представників Виконавчої дирекції Фонду.

Згідно з направленням Рівненського ОВ ФСС ТВП від 06.10.2016 №187, уповноважені особи контрольно-ревізійного та юридичного відділів виконавчої дирекції Рівненського ОВ ФСС ТВП, а також начальник відділу організації та проведення контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійного управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності направлені для проведення позапланової перевірки по коштах Фонду у позивача. Направлення №187 на проведення перевірки отримано 06.10.2016 головою Рівненського ОФПІЖБС ОСОБА_9, що засвідчено його особистим підписом, та у якому термін перевірки визначено з 06.10.2016 по 19.10.2016, що не перевищує строків визначених п.3.10 Інструкції №29.

За наслідками проведеної позапланової перевірки уповноваженими особами Фонду складено акт від 07.10.2016 №186, який відповідно до п.3.13.4. Інструкції №29 надано позивачу для підписання, однак посадовими особами підписаний не був, що не заперечується представниками позивача в судових засіданнях, а відтак, в силу вимог ч.3 ст.72 КАС України, вказані обставини не потребують доказуванню.

Згідно із супровідним листом від 12.10.2016 №07/1573 та повідомленням про вручення поштового відправлення, позивачем отримано вказаний акт 17.10.2016 (т.1 - а.с.93).

Як вбачається із зазначеного акта (т.1 - а.а.с.9-13), в ході проведення перевірки представниками відповідача підтверджено виявлені попередньою перевіркою порушення при наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах по 7-ми листках непрацездатності на суму 227,73грн., неправомірні витрати по 2-х путівках на санаторно-курортне лікування на суму 7969,50грн. та зафіксовано порушення порядку використання страхових коштів Фонду в сумі 8815,83грн.

26.10.2016, за матеріалами проведеної позапланової перевірки Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в межах розгляду скарги позивача, прийнято рішення №412 (т.1 - а.а.с.94-97), згідно з яким рішення Рівненського ОВ ФСС ТВП від 25.07.2016 №120 скасовано в частині повернення витрат по вагітності і пологах по листку непрацездатності №608058 на суму 2372,57грн. та штрафу в зв’язку з виправленням позивачем помилкового звіту до Пенсійного фонду за червень 2015 року (згідно з листом Пенсійного фонду від 21.09.2016 №7128/09 (т.1 - а.с.98)) на суму 1186,28грн.

При цьому, рішення Рівненського ОВ ФСС ТВП від 25.07.2016 №120 залишено в силі в частині повернення Фонду неправомірних витрат по санаторно-курортному лікуванню на суму 7969,50грн., неправомірних витрат по 7-ми листках непрацездатності на суму 227,73грн., витрат проведених з порушенням порядку використання страхових коштів Фонду на суму 2010,65грн.

Оскільки рішення Рівненського ОВ ФСС ТВП від 25.07.2016 №120 скасоване в адміністративному порядку оскарження на суму 3558,85грн., то таке рішення є спірним лише в частині суми 10270,20грн.

Разом з тим, 26.10.2016, на підставі акту перевірки від 07.10.2016 №186 та рішення від 26.10.2016 №412, Рівненським ОВ ФСС ТВП було прийнято рішення №175 (т.1 - а.с.8а), яким зобов’язано позивача зобов’язано повернути до Фонду соціального страхування з тимчасової витрат проведених з порушенням порядку використання страхових коштів Фонду в сумі 6805,18грн., яке відповідно до вимог п.4.4 Інструкції №29 надіслане позивачу поштовим відправленням.

При цьому, посилання позивача щодо повторного оскарження до Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності рішень від 26.10.2016 №412, від 25.07.2016 №120 та від 26.10.2016 №175, суд вважає безпідставними, оскільки п.7.2 Інструкції №29 чітко визначено, що не розглядаються повторні скарги одним і тим самим органом Фонду від одного і того самого страхувальника з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті, про що страхувальник повідомляється письмово.

Так само є безпідставними посилання представників позивача на звернення до Рівненського відділу Національної поліції в Рівненській області щодо протиправних дій посадових осіб Рівненського ОВ ФСС ТВП, оскільки вина та умисел юридичних осіб у вчиненні діянь, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, може бути доведена не інакше, як шляхом встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та вказаного умислу у фізичних осіб, які діяли, як уповноважені особи від імені юридичних осіб.

В матеріалах справи відсутні вироки судів щодо вказаних протиправних дій посадових осіб Рівненського ОВ ФСС ТВП при проведенні перевірки Рівненського ОФПІЖБС.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Рівненським відділом Національної поліції в Рівненській області розглянуто вказане звернення Рівненського ОФПІЖБС, за наслідками якого не встановлено наявності ознак складу кримінального правопорушення у діях посадових осіб Рівненського ОВ ФСС ТВП (т.2 - а.а.с.157-159).

Разом з тим, дослідивши акт перевірки від 06.07.2016 №106 (т.1 - а.а.с.8б-8д), судом встановлено, що у розділі 4 зафіксовано факт завищення витрат по коштах Фонду за період з 01.07.2011 по 31.12.2011 на суму 20,00грн., у зв’язку із невідповідністю відображених витрат по коштах Фонду у звіті Ф.4-ФССзТВП за відповідний період даним бухгалтерського обліку.

Витрати відображені в звіті по допомозі по тимчасовій непрацездатності та по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї на суму 20,00грн. не підтверджені первинними документами відповідно не зафіксовані у бухгалтерському обліку.

У розділі 5 акта перевірки від 06.07.2016 №106 зафіксовано факт переплати допомог по тимчасовій непрацездатності по 7 листках непрацездатності на суму 227,73грн. та недоплати допомоги по тимчасовій непрацездатності по 22 листках непрацездатності на суму 3906,13грн.

З метою повного та об’єктивного розгляду справи суд дослідив кожен факт переплати за листками непрацездатності зафіксований вказаним актом, зокрема додатком 4 до акту.

Так, по листку непрацездатності №406806 за період 07.02.2013 по 08.02.2013 (т.1 – а.с.166), виданому ОСОБА_8, відповідачем зафіксовано переплату в сумі 0,30грн. через невірне включення заробітної плати у розрахунковому періоді за вересень 2012 року, що є порушенням абз.1 п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 (в редакції, чинній на момент формування такого листка непрацездатності) (далі - Порядок №1266).

При цьому, із розрахунково-платіжної відомості ОСОБА_8 за листопад 2012 року встановлено (т.1 - а.с.173), що ОСОБА_8 в листопаді 2012 року відпрацювала 10 робочих днів за які отримала посадовий оклад в сумі 1356,39грн., надбавку за інтенсивність праці в сумі 203,51грн. Крім того, нараховано премію в сумі 870,00грн. та допомогу по тимчасовій непрацездатності 1957,92грн.

В ході судового розгляду представниками позивача зазначено, що дана премія видана ОСОБА_8 до професійного свята, що підтверджується копією наказу Рівненського ОФПІЖБС від 14.11.2012 №53 «Про преміювання», що знаходиться в матеріалах справи.

У разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (перебування на листку непрацездатності) для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу (абзац 2 пункту 9 Порядку №1266).

Колегія судді вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що посилання позивача на те, що премія в сумі 870,00грн., видана ОСОБА_8 до професійного свята та підтверджується копією наказу Рівненського ОФПІЖБС від 14.11.2012 №53 «Про преміювання», є безпідставним, оскільки премію в листопаді 2012 року для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності необхідно включити в розмірі 395,00грн., адже сума 870,00грн. є премією за місяць, яка має бути поділена на 22 робочих дні в листопаді 2012 року та помножена на 10 робочих днів ОСОБА_8 у листопаді 2012 року. При цьому, допомога по тимчасовій непрацездатності не включається до розрахунку середнього заробітку при обчисленні іншої допомоги по тимчасовій непрацездатності, оскільки вона не входить до фонду оплати праці, згідно п.3.2. Інструкції статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за 114/8713 (далі - Інструкція №5).

Листами Міністерства праці та соціальної політики України від 29.06.2006 №422/020/99-06 та від 03.11.2006 №689/020/99-06 надано роз’яснення щодо включення разових премій (до свята) пропорційно до відпрацьованого часу, якщо в місяці, що включений до розрахункового періоду застрахована особа не працювала частину місяця з поважних причин.

Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266, Міністерству праці та соціальної політики (Міністерству соціальної політики) надано право давати роз’яснення щодо застосування Порядку №1266.

Згідно з п.7 Порядку №1266, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку (для розрахунку допомоги по безробіттю - реєстрації особи в державній службі зайнятості як безробітної).

Отже, при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_8 по листку непрацездатності №406806 позивачем допущено порушення п.7 Порядку №1266 шляхом неправомірного включення такій особі заробітної плати за листопад 2012 року в сумі 1955,36грн.

Щодо порушень, зафіксованих у акті перевірки від 06.07.2016 №106, по листках непрацездатності ОСОБА_8 №549753 за період з 25.02.2013 по 01.03.2013 на суму переплаченої допомоги 0,74грн. (т.1 - а.с.169) та №118470 за період з 27.03.2013 по 01.04.2013 на суму переплаченої допомоги 32,88грн. (т.1 - а.с.163), судом встановлено, що такі порушення є аналогічними, встановлених по листку непрацездатності №406806.

Так, досліджуючи матеріали справи по попередньому страховому випадку ОСОБА_8 за листком непрацездатності №406806 за період 07.02.2013 по 08.02.2013, судом встановлено неправильність включення до розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності заробітну плату за вересень, листопад 2012 року.

Оскільки в ході судового розгляду представниками позивача визнано неправильність включення до розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_8 заробітної плати за вересень 2012 року, то в силу вимог ч.3 ст.72 КАС України такі обставини не потребують доказуванню.

Щодо порушень, зафіксованих у акті перевірки від 06.07.2016 №106, по листку непрацездатності ОСОБА_3 №256471 за період з 22.07.2013 по 02.08.2013 (т.1 - а.с.191), суд зазначає слідуюче.

Пунктом 3 Порядку №1266 передбачено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини). Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших осіб, які отримують грошове забезпечення, календарні дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахункового періоду не виключаються.

Відповідно до п.4 Порядку №1266, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).

Згідно з п.14 Порядку №1266, у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов’язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, за формулою:

З = З(н) х С : М,

де З - середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях;

З(н) - середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата;

С - сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 + ...);

К - коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць у розрахунковому періоді, який визначається за формулою:

К = З(в) : З(с),

де З(в) - заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

З(с) - середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

М - кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.

У разі коли у розрахунковому періоді є місяць (місяці), в якому повністю відсутня заробітна плата у зв’язку з:

поважною причиною, - такий місяць (місяці) виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 11 (або на меншу кількість) місяців;

причиною, не віднесеною цим Порядком до поважної, - такий місяць не виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 12 або на кількість місяців у конкретному розрахунковому періоді.

Отже, до розрахункового періоду включаються шість місяців, що передують місяцю в якому наступив страховий випадок, а враховуючи, що страховий випадок наступив з 22.07.2013, то до розрахункового періоду має бути включено - січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2013 року, а відтак, позивачем неправильно обраховано кількість робочих днів у розрахунковому періоді (19 днів), що впливає на розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності. При цьому, в розшифровці суті порушення дійсно має місце технічна описка в сумі заробітної плати за березень 2013 року (2053,91грн.), визначеної відповідачем в ході перевірки, оскільки сума заробітної плати має бути - 2953,91грн., що звісно не заперечується представником відповідача.

Разом з тим, при обрахуванні суми порушення в розмірі 109,18грн., перевіркою у березні 2013 року було враховано суму 2953,91грн. на якій наполягають представники позивача.

Отже, враховуючи, що страховий випадок у ОСОБА_3 наступив з 22.07.2013, то до розрахункового періоду відповідно до п.3 Порядку №1266 входять місяці - січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2013 року.

Перевіряючи правильність обчислення робочих днів у розрахунковому періоді по листку непрацездатності №256471 судом встановлено, що згідно з табелем обліку робочого часу та розрахунково-платіжною відомістю за березень 2013 року (т.1 - а.а.с.193-194) до розрахунку має бути включено у лютому 2013 - 11 днів, у березні - 19 днів, у квітні - 22 дні, у травні - 19 днів, у червні - 18 днів. Оскільки до розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності має входити січень 2013 року, то необхідно включити по цьому місяцю до розрахунку 5 робочих днів та заробітну плату за цей період в сумі 740,30грн. (1776,50грн. заробітна плата за січень 2013 року згідно - 1036,20грн. кошти за оплачувану відпустку у січні 2013 року, дні якої згідно п.3 Порядку №1266 не включаються до розрахунку, оскільки застрахована особа в цей період не працювала).

В межах пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 листом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2008 №295/020/99-08 надано роз’яснення щодо не включення до розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності виплат за час, протягом якого працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток (оплата всіх видів відпусток).

Таким чином, при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 по листку непрацездатності №256471 за період з 22.07.2013 по 02.08.2013 позивачем допущено порушення, які зафіксовані в акті перевірки від 06.07.2016 №106, зокрема, порушення п.4, п.7, абз.2 п.14 Порядку №1266 на суму 109,18грн.

При цьому, суд критично оцінює твердження позивача щодо отримання відомостей про отриману заробітну плату застрахованої особи із Державного реєстру застрахованих осіб відповідачем у незаконний спосіб, а від так не можуть бути належними доказами по справі, оскільки пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону №1105-XIV визначено право Фонду користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій.

Так, статтею 17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі – Закон №2464-VI) визначено порядок використання інформації з Державного реєстру, зокрема передбачено, що інформація з Держреєстру використовується виключно для потреб визначених законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Між Пенсійним фондом, що веде державний реєстр, та фондами соціального страхування здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку встановленому Пенсійним фондом за погодженням із соціальними фондами.

Пунктом 2 розділу 4 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (далі – Положення №10-1), встановлено, що надання інформації Пенсійним фондом України фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюється на безоплатній основі на центральному рівні.

Структура, формат відомостей та вимоги до їх контролю, процедури взаємодії інформаційних систем та зміни до них визначаються суб’єктами інформаційного обміну відповідними спільними рішеннями, які оформлюються окремими протоколами, підготовленими на підставі цього Положення (п.3 розділу IV Положення №10-1).

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення №10-1 передбачено, що індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб надаються в електронному вигляді згідно за окремими протоколами, підготовленими на підставі цього Положення, фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених вимог нормативно-правових актів між Пенсійним фондом України та іншими фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування 10.12.2014 підписано Протокол №11 щодо оперативного надання інформації про застрахованих осіб фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування України (т.2 - а.а.с.87-92), яким передбачено порядок та умови надіслання запиту та отримання відповіді на запит, що стосується застрахованої особи щодо інформації яка необхідна для призначення матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Крім того, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 21.07.2017 №52/06 зазначено, що на центральному рівні страхових фондів здійснюється електронний обмін інформацією, що містить відомості зі звітів страхувальників (роботодавців) щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що інформація щодо заробітної плати ОСОБА_3 отримана відповідачем шляхом надсилання електронного запиту правомірно та в межах дії Протоколу №11, а відтак у в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством.

Щодо порушень, зафіксованих у акті перевірки від 06.07.2016 №106, по листках непрацездатності ОСОБА_8 №068874 за період з 17.07.2015 по 29.07.2015 (т.1 - а.с.179), №126632 за період з 02.10.2015 по 09.10.2015 (т.1 - а.с.174) та №608058 за період з 23.12.2015 по 26.04.2016 (т.1 - а.с.157), суд зазначає слідуюче.

Відповідно до п.25 Порядку №1266, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок; для осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров’я у зв’язку з раніше отриманим ушкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, - перед настанням тимчасової непрацездатності.

Дослідивши докази, надані сторонами щодо зазначеного порушення, судом встановлено, що до розрахунку допомог у червні 2015 року позивачем включено 18 календарних днів, в той час як мало бути включено 19 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 Здолбунівською лікарнею видано листок непрацездатності №087976 за період з 02.06.2015 по 12.06.2015 по догляду, який оплачено за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в повному обсязі. При цьому, п.1.3. Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерство охорони здоров’я України від 09.04.2008 №189, та п.1.1. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 №455, передбачено, що тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.

Пунктом 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 №532/274/163-ос/1406 встановлено, що листок непрацездатності – це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи.

Крім того, позивачем до розрахунку допомог за червень 2015 року включено оплату відпустки в сумі 3390,08грн. з урахуванням того, що зазначені кошти нараховані за період відпустки з 16.06.2015 по 09.07.2015.

Відповідно до пункту 1.6.1. Інструкції статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, нарахування заробітної плати відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця).

Наприклад, суми нарахувань, за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

В свою чергу, абз.13-14 п.9 розділу 4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 №435, встановлено, що суми нараховані за дні щорічних відпусток вносяться до графи «Загальна сума нарахованої заробітної плати (усього з початку місяця)» із зазначенням відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки у цьому, місяці. Суми, що припадають на дні відпустки в наступних місяцях, включаються до поля наступних місяців і відображаються в окремих рядках.

В межах пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 листом Міністерства соціальної політики України від 16.09.2015 №528/18/99-15 надано роз’яснення щодо включення до розрахунку допомоги виплат за час, протягом якого працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток (оплата відпусток) пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

Таким чином, судом встановлено факт порушення позивачем вимог абз.1 п.3, п.25 Порядку №1266 при нарахуванні допомог по листках непрацездатності №068874, №126632, №608058 в сумі 26,48грн., 1,44грн., 56,71грн. відповідно, зокрема, позивачем неправильно включено до розрахунку календарних днів у червні 2015 року (потрібно 19) та неправильне включення відпускних у червні 2015 року (потрібно 2401,31грн.).

Щодо порушень, зафіксованих у акті перевірки від 06.07.2016 №106, по листках непрацездатності №576947 за період з 01.12.2011 по 14.12.2011 в сумі 315,07грн. (т.2 - а.с.137), №251985 за період з 12.10.12 по 24.10.2012 в сумі 246,41грн. (т.2 - а.с.144), №249095 за період з 27.05.13 по 04.06.2013 в сумі 15,00грн. (т.2 - а.с.133), на загальну суму 576,48грн., виданих ОСОБА_2, суд зазначає слідуюче.

Розділом 5 акту перевірки від 06.07.2016 №106 зафіксовано порушення порядку використання страхових коштів, по недоплатах допомоги то тимчасовій непрацездатності по 22 листках непрацездатності в сумі 3906,13грн. Зокрема, позивачем 16.08.2016 до Рівненського ОВ ФСС ТВП подано заяву-розрахунок на 3906,13грн для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, які було донараховано відповідачем в ході перевірки для виплати застрахованим особам.

Зазначені кошти профінансовано органом Фонду 23.08.2016 та отримано позивачем, що підтвердилося в судових засіданнях копіями документів та свідченнями сторін, а відтак, в силу вимог ч.3 ст.72 КАС України, вказані обставини не потребують доказуванню.

Крім того, пунктом 7 Порядку №1266 встановлено, що середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи із нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно із нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці” та підлягають обкладанню податком із доходів фізичних осіб, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

При цьому, матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівникам є заохочувальною виплатою, що входить до фонду оплати праці у розумінні Закону України «Про оплату праці» та підтверджується пунктом 2.3.3 Інструкції №5.

Матеріалами справи підтверджується факт виплати матеріальної допомоги усім працівникам позивача, у відповідності до п.5.15 Колективного договору. Премії, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування є додатковою заробітною платою (п.2.2.2 Інструкції №5), в той час, як одноразові заохочення, непов’язані з конкретними результатами праці (наприклад до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій так і в натуральній формі) є заохочувальною виплатою, що входить до фонду оплати праці (п.2.3.2 Інструкції №5).

Враховуючи викладене, судом вважає, що одноразові премії, матеріальні допомоги, що мають систематичний характер або виплачуються усім працівникам, як у випадку із позивачем, є виплатами, що відповідно до законодавства входять до фонду оплати праці.

Суд дослідив постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1211 «Про затвердження Положення про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», від 05.10.1998 №1597 «Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі» та Колективний договір за період з 2011 по 2013 роки та встановив наступне.

Розділом «Оплата і нормування праці» Колективного договору визначено, що фонд оплати праці позивача формується за рахунок коштів одержаних від обслуговування кредитів наданих індивідуальним сільським забудовникам, а також коштів, що надходять від сплати відсотків за користування кредитом, та інших джерел.

Таким чином, Колективним договором чітко встановлено, що кошти визначені постановами Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 №1211 та від 05.10.1998 №1597 є основною складовою при формуванні фонду оплати праці.

Суд критично оцінює твердження позивача щодо того, що п.2.7 Положення про преміювання передбачено, що до середнього заробітку при обчисленні його у всіх випадках, передбачених законодавством, включаються лише премії за підсумками роботи за квартал та винагороди за підсумками роботи на рік. Так, досліджуючи, п.2.7. Положення про преміювання встановлено, що він не містить виключних правил щодо окремих виплат, а лише передбачає, що премії за підсумками роботи за квартал та винагороди за підсумками роботи на рік включаються до середнього заробітку при обчисленні його у всіх випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, при обчисленні середнього заробітку для нарахування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування необхідно керуватися вимогами Порядку №1266, що не було дотримано позивачем при нарахуванні допомог, які є предметом даного спору.

Щодо порушень, зафіксованих у акті перевірки від 06.07.2016 №106, по використанню коштів на санаторно-курортне лікування на загальну суму 7969,50грн., у акті перевірки порушення по використанню коштів на санаторно-курортне лікування в сумі 7969,50грн. складається із вартості двох путівок на санаторно-курортне лікування, а саме: путівка до Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» вартістю 2895,90грн. (т.1 – а.а.с.247-249), повна вартість якої становить 4137,00грн. та 1241,10грн. - 30% вартості путівки, яка є частковою сплатою відповідно до положень Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від 25.02.2009 №12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 за №339/16355 (далі - Порядок №12); путівка до Медичного центру «Нові Санжари» вартістю 5073,60грн. (т.2 - а.а.с4-6), повна вартість якої становить 6342,00грн. та 1268,40грн. - 20% вартості путівки, яка є частковою сплатою відповідно до Порядку №12.

Відповідно до ст.47 Закону №2240-ІІІ (який діяв на момент видачі путівки), для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду (ч.1). Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань (ч.2).

Пунктом 4.1. Порядку №12 передбачено, що комісія із соціального страхування приймає рішення про виділення путівки на підставі довідки для одержання путівки (форма 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 №302).

Відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація, а також фізична особа, у якої працює за трудовим договором (контрактом) найманий працівник (далі - підприємство), за основним місцем роботи застрахованої особи видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки або без відриву від виробництва за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду, окрім осіб, що постраждали (п.4.2 Порядку №12).

Згідно з п.4.5 Порядку №12, комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення застрахованій особі путівки в двомісний номер з частковою оплатою в розмірі 20 відсотків її вартості, а путівки в одномісний номер - з частковою оплатою в розмірі 50 відсотків її вартості.

Так, путівка до санаторію «Шкло» для лікування захворювань органів опору та руху, яка отримана в органі Фонду згідно з накладною від 05.12.2011, надана позивачем застрахованій особі на підставі протоколу комісії із соціального страхування від 07.12.2011 №1, заяви ОСОБА_7 від 05.12.2011 та довідки форми 070/у від 04.12.2011 (т.1 – а.а.с.246, 250; т.2 – а.с.1).

В період з 30.04.2009 по 14.02.2012 діяла форма довідки 070/о в редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України України від 30.04.2009 №288. Зазначеною формою 070/о передбачено, що в пункті 5 має бути зазначено захворювання, з приводу якого хворий направляється на санаторно-курортне лікування, код основного діагнозу згідно МКХ-10. При цьому, довідка має бути підписана лікуючим лікарем (пункт 10), завідувачем відділення (пункт 11), головою ЛКК закладу охорони здоров’я (пункт 12).

Крім того, форма 070/о засвідчується печаткою закладу охорони здоров’я, яким вона видана.

Як вбачається з довідку форми 070/о від 04.12.2011 (т.1 – а.с.250), зазначена довідка не відповідає встановленій законодавством формі, не містить усіх необхідних реквізитів, що свідчили б про дотримання порядку її видачі.

При цьому, згідно з листом Здолбунівської центральної районної лікарні від 02.06.2017 (т.2 – а.с.68), яка уповноважена видавати довідки форми 070/о на території Здолбунівського району Рівненської області, довідка форми №070/о ОСОБА_7 в грудні 2011 року не видавалася.

Відтак, суд не приймає до уваги, твердження позивача щодо належності видачі довідки 070/о Здовбицькою амбулаторією (АЗПСМ), а не Здолбунівською центральною районною лікарнею, оскільки Здовбицька амбулаторія не уповноважена на видачу зазначених довідок, адже є лише підрозділом Здолбунівської центральної районної лікарні, та який не має в своєму складі лікарсько-консультативної комісії, що уповноважена приймати рішення про видачу довідки форми 070/о.

Таким чином, путівка до Державного підприємства «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло» для лікування захворювань органів опору та руху, видана позивачем з порушенням ч.2 ст.47 Закону №2240-ІІІ та пункту 4.1. Порядку №12 для лікування «органів травлення», за відсутності довідки форми 070/о, виданої у встановленому порядку.

Путівка в санаторій «Нові Санжари» для лікування захворювань порушень обміну речовин та ендокринної системи, видана позивачем на підставі протоколу комісії із соціального страхування від 23.12.2014, заяви ОСОБА_7 про лікування органів травлення та серцево-судинних захворювань від 23.12.2014 та довідки форми 070/о від 20.12.2014 для лікування захворювань органів травлення.

Як вбачається з довідку форми 070/о від 20.12.2014 (т.2 – а.с.3), видана ОСОБА_7 з приводу «Хронічного гастриту в стадії ремісії», тобто з приводу лікування органів травлення, в той час, як путівка, що придбана за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності видавалася для лікування захворювань порушень обміну речовин та ендокринної системи. Крім того, не містить обов’язкових реквізитів визначених нормативно-правовими актами, зокрема, довідка не містить підпису голови лікарсько-консультативної комісії, відсутня печатка закладу, який видавав цю довідку, відсутній номер такої довідки.

Відповідно до листа Комунального закладу охорони здоров’я «Здолбунівський районний центр первинної медичної допомоги» від 02.06.2017 №01-10/594 (т.2 – а.с.66), який уповноважений видавати довідки форми 070/о, довідка №070/о ОСОБА_7 видана Здовбицькою амбулаторією (АЗПСМ) без рішення ЛКК Комунального закладу охорони здоров’я «Здолбунівський районний центр первинної медичної допомоги» та не зареєстрована в журналі реєстрації висновків ЛКК (форма 035/о).

Отже, твердження позивача щодо належності видачі довідки 070/о Здовбицькою амбулаторією (АЗПСМ), а не Комунальним закладом охорони здоров’я «Здолбунівський районний центр первинної медичної допомоги», оскільки Здовбицька амбулаторія не уповноважена на видачу зазначених довідок, адже є лише підрозділом Здолбунівської центральної районної лікарні, та який не має в своєму складі лікарсько-консультативної комісії, що уповноважена приймати рішення про видачу довідки форми 070/о є необґрунтованими.

Доводи позивача про те, що на зворотному боці талону до путівки до санаторію «Нові Санжари», в тому числі серед інших профілів лікування, які здійснюються в санаторії зазначено «захворювання органів травлення», оскільки за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у санаторії придбано путівку для лікування застрахованих осіб із захворюваннями порушеного обміну речовин та ендокринної системи є безпідставними.

Таким чином, путівка в санаторій «Нові Санжари» для лікування захворювань порушень обміну речовин та ендокринної системи, видана позивачем з порушенням ч.2 ст.47 Закону №2240-ІІІ та пункту 4.1 Порядку №12, за відсутності довідки форми 070/о, виданої у встановленому порядку, тому використання путівки в санаторій «Нові Санжари», придбаної за рахунок коштів Фонду не за придбаним профілем лікування є неправомірним використанням страхових коштів.

Щодо порушень, зафіксованих у акті перевірки від 06.07.2016 №106 та у акті перевірки від 07.10.2016 №186, по використанню страхових коштів в сумі 8815,83грн. (2010,65грн. та 6805,18грн. відповідно), суд зазначає слідуюче. На підставі акту перевірки від 17.03.2009 №2899 та постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 у справі №2а/1170/28/2012 (т.1 – а.а.с.136-146), яка набрала законної сили 02.03.2013, позивачем було подано заяву-розрахунок від 03.10.2013 на загальну суму 2010,65грн. для фінансування матеріального забезпечення застрахованим особам – ОСОБА_8 – 1575,63грн., ОСОБА_8 – 34,54грн., ОСОБА_7 – 299,58грн., ОСОБА_3 – 51,40грн., ОСОБА_10 – 49,50грн. (т.1 – а.с.148). Рівненською міською виконавчою дирекцією – 15.10.2013 було профінансовано кошти для виплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_8 (1575,63грн.) та 19.11.2013 профінансовано решту – 435,02грн. для виплати допомог по тимчасовій непрацездатності іншим працівникам (т.1 – а.а.с.149-150).

Так, актом перевірки від 06.07.2016 №106 було зафіксовано, що зазначені кошти не були виплачені застрахованим особам, а перераховані на розрахунковий поточний рахунок позивача.

В ході судового розгляду справи, дану обставину було підтверджено представниками позивача та зазначено, що виплату коштів працівникам провели 07.07.2016 з поточного розрахункового рахунку. Проте, не надано суду доказів щодо виплати коштів в сумі 2010,65грн. із окремого поточного рахунку відкритого для зарахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Крім того, судом першої інстанції перевірено обставини щодо фінансування відповідачем заяви-розрахунку від 17.09.2014 на загальну суму 4971,60грн. для фінансування матеріального забезпечення застрахованій особі – ОСОБА_7 за листком непрацездатності з 16.08.2014 по 12.09.2014 та встановлено, що Рівненською міською виконавчою дирекцією – 30.09.2014, в межах строку визначеного ст.21 Закону №2240-ІІІ профінансовано вказані кошти.

Зі свідчень представників позивача кошти в сумі 4971,60грн. не виплачувались застрахованій особі та були перераховані 29.01.2015 із окремого поточного рахунку відкритого для коштів відповідача на поточний розрахунковий рахунок позивача, а тому допомога по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_7 була виплачена позивачем раніше коштів позивача, тобто із поточного рахунку позивача.

Аналогічно, судом встановлено, що Рівненською міською виконавчою дирекцією – 05.05.2014 профінансовано кошти за заявою-розрахунком від 09.04.2014 на загальну суму 1833,58грн. для фінансування матеріального забезпечення застрахованій особі – ОСОБА_11 (колишній керівник позивача) за листком непрацездатності з 17.12.2013 по 31.12.2013.

Зі свідчень представників позивача кошти в сумі 1833,58грн. отримані від відповідача не виплачувалися застрахованій особі та були перераховані 29.01.2015 із окремого поточного рахунку відкритого для коштів відповідача на поточний розрахунковий рахунок позивача, оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_11 була виплачена позивачем раніше коштів позивача, тобто із поточного рахунку Позивача.

Статтею 1 Закону №2240-ІІІ передбачено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати внаслідок тимчасової втрати працездатності за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.9 Закону №2240-ІІІ, Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення які передбачені ст. 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності (ч.2 ст.35 Закону №2240-ІІІ).

Згідно з ч.1 ст.21 Закону №2240-ІІІ, фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок. Робочі органи відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом 10 робочих днів після надходження заяви.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону №2240-ІІІ, цієї статті страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Тобто ч.2 ст.21 Закону №2240-ІІІ передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок у банку, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення застрахованим особам.

Виплата страхувальниками-роботодавцями матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням (погашенням цих витрат) Фондом у Законі №2240-ІІІ та Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464) не передбачена.

На виконання абз.1 ч.1 ст.21 Закону №2240-ІІІ, розроблено Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою Правління Фонду від 22.12.2010 №26, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2011 за №111/18849, (далі – Порядок №26). Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані страхувальником застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення страхувальник-роботодавець нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок (пункт 4 Порядку №26).

Для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 1 січня 2011 року), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, завіреною печаткою підприємства (п.5 Порядку №26).

Для зарахування страхових коштів Фонду страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - Держказначейство) в порядку, встановленому Держказначейством (ч.2 ст.21 Закону №2240-ІІІ).

Робочі органи Фонду повинні перерахувати кошти на окремий поточний рахунок страхувальника, відкритий у порядку, визначеному в ст.21 Закону №2240-ІІІ, у сумі, зазначеній у заяві-розрахунку, протягом 10 робочих днів після її надходження (п.8 Порядку №26).

Частиною 1 статті 30 Закону №2240-ІІІ передбачено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 % такої суми.

Судом встановлено, що Позивач виплачував суми матеріального забезпечення застрахованим особам зі свого поточного рахунку. В подальшому, після подачі заяв - розрахунків та отримання коштів Фонду, останні перераховувались на поточний рахунок Позивача в якості зарахування коштів лікарняних перерахованих ФССЗТВП за попередні періоди.

Отже, матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, часткова компенсація витрат, пов’язаних із смертю, застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг здійснюється за рахунок бюджету Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані страхувальником застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку, які використовуються страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Виплата страхувальниками-роботодавцями матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням (погашенням цих витрат) Фондом у законодавстві не передбачена. У разі порушення порядку використання страхових коштів страхувальники та інші отримувачі страхових коштів несуть відповідальність, передбачену ст.30 Закону №2240-ІІІ.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19.05.2015 у справі №21-132а15.

Пунктом 3 частини 1 статті 28 Закону 2240-ІІІ визначено право органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснювати контроль за використанням страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми (ч.1 ст.30 Закону №2240-ІІІ).

Порядок проведення перевірок страхувальників органами вказаного Фонду встановлено Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 №29, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 №393/19131 (далі – Інструкція №29).

Порушення відповідачем вимог, визначених Законом №2240-ІІІ та Інструкцією №29 щодо порядку проведення перевірки судом не встановлено.

Таким чином, Відповідачем, в судових засіданнях, на спростування позовних вимог, належним чином аргументовано та доведено законність оспорюваних рішень, які прийняті в межах повноважень органу соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" грудня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "24" травня 2018 р.