АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м .Харків

справа № 642/467/18

провадження № 22-ц/790/2470/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого : Колтунової А.І.,

суддів : Кругової С.С., Маміної О.В.

за участю: секретаря - Семикрас О.В.

учасників справи -

представника скаржника- ОСОБА_1

державного виконавця - Ступіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ступіна Володимира Віталійовича про поновлення строку на звернення, визнання дій незаконними та покладення обов'язку за апеляційною скаргою представника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Ступіна Володимира Віталійовича на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2018 року, постановлену суддею - Євтіфієвим В.М., в залі суду в м.Харкові,-

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харкова ГТУЮ у Харківській області) Ступіна Володимира Віталійовича про поновлення строку на звернення, визнання дій незаконними та покладення обов'язку.

В обґрунтування скарги зазначала, що з її заробітної плати здійснюється відрахування згідно постанови державного виконавця ВП № 47556319 від 23 лютого 2017 року Ленінського ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області.

Згідно відомостей виконавчого провадження, державним виконавцем прийнято до виконання виконавчий напис № 6298, виданий 22 серпня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М.

Зазначала, що постанови по ВП № 46556319 від 23 лютого 2017 року та 11 липня 2017 року винесені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а державний виконавець діяв не у спосіб та поза межами своїх повноважень.

У зв'язку з чим, заявник просила суд визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Ступіна В.В. , винесені у виконавчому провадженні за № 47556319, а саме, від 23 лютого 2017 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, від 11 липня 2017 року - про стягнення виконавчого збору, від 11 липня 2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. Стягнути з Державного бюджету України на її користь виконавчий збір та витрати виконавчого провадження у сумі 14 391,24 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 08 лютого 2018 року скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобарському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ступіна В. В. про поновлення строку на звернення та визнання дій незаконними та покладення обов'язку - задоволено. Поновлено строк ОСОБА_2 на оскарження дій державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобарському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ступіна В. В. Визнано протиправними та скасовано постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ступіна В. В., винесені у ВП №47556319: від 23 лютого 2017 року «Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника», від 11 липня 2017 року «Про стягнення виконавчого збору», від 11 липня 2017 року «Про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження». Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 виконавчий збір та витрати по виконавчому провадженню у сумі 14 391,24 грн., які були стягнені на підставі постанов державного виконавця Ступіна Володимира Віталійовича, винесені у ВП № 47556319 від 23 лютого 2017 року «Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника», від 11 липня 2017 року «Про стягнення виконавчого збору», від 11 липня 2017 року «Про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження».

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представником Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області - Ступіним В. В. подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на ті обставини, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі. Зазначає, що представник ВДВС не був повідомлений про час та дату розгляду справи ні шляхом направлення судового виклику, ні в будь - який інший спосіб, та навіть не отримав копію скарги. Вказує, що боржник був обізнаний з покладеним на неї обов'язком по сплаті виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, скаржнику стало відомо про порушення її прав ще в квітня 2017 року, про що вона сама вказувала в своїй позовній заяві. Також зазначає, що обов'язок боржника по сплаті виконавчого збору виник в момент дії Закону України «Про виконавче провадження» № 606-14 (далі Закон № 606-14), тому слід керуватися абз. 2 ч.1 ст. 28 даного Закону, відповідно до якого виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання. Вказує, що державним виконавцем не здійснено звернення стягнення за виконавчим написом з тих причин, що на момент прийняття виконавчого напису до свого провадження нерухоме майно, на яке слід звернути стягнення, не належало боржнику, тому звернення стягнення за написом не було можливим. Неможливість звернення стягнення на нерухоме майно створив сам боржник, який зазначив, що після того, як йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження, предмет іпотеки було відчужено на підставі норм Закону «Про іпотеку».

В суді апеляційної інстанції представник Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Ступін В.В. підтримував апеляційну скаргу.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Вислухавши пояснення представників заявника та ВДВС, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення скарги ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця, суд першої інстанції виходив із того, що стягнення виконавчого збору можливе лише після здійснення державним виконавцем примусових заходів виконання. Доказів проведення яких в даному випадку відповідачем суду не надано, відповідно стягнення з боржника судового збору є протиправним та передчасним.

Винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження можливо лише на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум або у випадку повернення виконавчого документу стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення.

Доказів існування зазначених підстав матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про неправомірність дій державного виконавця та скасування проваджень.

Оскільки органи державної влади повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, то виконавчий збір та витрати виконавчого провадження, які були утримані із заробітної плати ОСОБА_2, підлягають стягненню на її користь з Державного бюджету України.

Строк на оскарження дій державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Ступіна В.В. суд вважав пропущеним з поважних причин та поновив.

Колегія суддів вважає, що погодитися з висновками суду першої інстанції у повному обсязі не можна, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції зазначені вимоги закону у повному обсязі виконані не були.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення.

Згідно з пунктом 3 частини 3 цієї норми обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухваленні нового судового рішення є розгляд справи за відсутності будь - якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Із матеріалів справи вбачається, що справа розглянута за відсутності представника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області та посадової особи, дії якої оскаржує ОСОБА_2

Відомості про повідомлення їх належним чином про час та місце розгляду справи в матеріалах справи відсутні.

Розгляд справи за відсутності зазначених осіб потягло неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судове рішення підлягає скасуванню на підставі п.п. 1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України.

Колегія суддів ухвалює нове судове рішення .

При ухваленні судового рішення колегія суддів виходить із того, що постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на виконавче провадження були прийняті 11 липня 2017 року (а.с. 21-24).

Проте, судом при розгляді справи було встановлено, що виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого напису № 6298, виданого 22 серпня 2013 року приватним нотаріусом Бондар І.М. (а.с. 3).

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.6 постанови Верховного Суду України № 6 від 07 лютого 2014 року зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 4, не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі й під час виконання виконавчих написів нотаріуса. Такі скарги подаються до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина 5 статті 82 Закону «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 19 травня 2015 року було відкрите виконавче провадження № 47556319 від 19 травня 2015 року про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 346 865,55 грн., відповідно до виконавчого напису № 6298, виданого 22 серпня 2013 року приватним нотаріусом Бондар І.М. (а.с. 3).

Постановою заступника начальника відділу Ступіна В.В. про стягнення виконавчого збору від 11 липня 2017 року було стягнуто з боржника ОСОБА_2 34 686,56 грн. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 78,34 грн. (а.с. 21-22).

Постановою заступника начальника відділу Ступіна В.В. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 23 лютого 2017 року було звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 шляхом здійснення відрахувань із доходів боржника у розмірі 20 відсотків суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування: виконавчого збору на користь держави в розмірі 34 686,56 грн., витрат виконавчого провадження на користь держави в розмірі 198,71 грн., а всього стягнуто 34 885,27 грн. (а.с. 19-20).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Аналогічні вимоги містила стаття 383 ЦПК України, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Отже, нормами цивільно - процесуального кодексу України, діючого як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час ухвалення судового рішення, яке є предметом оскарження, не передбачено порядок оскарження дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання виконавчого напису приватного нотаріуса про звернення стягнень на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За змістом правових позицій, викладених в постановах Верховного Суду України від 30 червня 2015 року, від 01 грудня 2015 року, від 08 листопада 2016 року по справам № 21-278а/15, № 21-3404а15, № 804/19339/14 зазначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно - правові спори щодо оскарження дій органів державної виконавчої служби про виконання судових рішень, які ухвалені у порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, зазначена скарга на дії державного виконавця підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «Встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належить до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Оскільки у справі, що розглядається суд першої інстанції помилково прийняв до свого провадження і розглянув справу, яка не відноситься до цивільної юрисдикції, ухвалене в цій справі судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 367, 368, ст. 371, ч.1 п.3 ст. 374, ст. 377, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384, ст. 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Ступіна Володимира Віталійовича - задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ступіна Володимира Віталійовича про поновлення строку на звернення, визнання дій незаконними та покладення обов'язку закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 травня 2018 року.

Головуючий : А.І. Колтунова

Судді : С.С. Кругова

О .В. Маміна